Ухвала

від 18.07.2024 по справі 738/1884/23

МЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 738/1884/23

№ провадження 2-з/738/6/2024

У Х В А Л А

18 липня 2024 року м. Мена

Менський районний суд Чеpнiгiвської областi в складi:

судді - Волошиної Н.В.,

з участю секpетаpя судового засідання - Іванько А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову

В С Т А Н О В И В:

17 липня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на нерухоме майно. Заява мотивована тим, що він звернувся до суду з позовом до відповідачів, які є спадкоємцями ОСОБА_2 , про стягнення суми боргу за договором позики від 27 травня 2022 року в загальному розмірі 88000 доларів США в межах вартості майна, успадковуваного кожним з них. Заявник звертався з вимогою (претензією) кредитора до спадкоємців ОСОБА_2 позичальника за Договором позики від 27 травня 2022 року, про повернення йому позики, проте його вимога залишилася без виконання. На даний час існує реальна загроза того, що невжиття додаткових заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду у випадку задоволення позовних вимог. 10 липня 2024 року відповідачі ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 оформили право на спадщину на об`єкти нерухомого майна, що підтверджується відповідними інформаційними довідками з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Це свідчить про те, що вони, як власники майна, можуть безперешкодно ним розпоряджатись, в тому числі шляхом відчуження, оскільки в реєстрах відсутня інформація, зокрема відсутні зареєстровані обтяження, що унеможливить відчуження ними нерухомого майна, виключно, на яке може бути звернено стягнення у разі задоволення позову. Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, у власності спадкодавця ОСОБА_2 перебувало наступне майно: 1) нежитлові будівлі (автогараж для зберігання сільськогосподарської техніки, позначений в плані літерою А-1 площею 8082 кв.м, літерою Б-1 площею 1104,4 кв.м, приміщення майстерні для ремонту сільськогосподарської техніки, позначене в плані літерою В-1, площею 960,8 кв.м), які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2000749774230, номер відомостей про речове право: 35087329; 2) нежитлові будівлі ( адмінбудівля з прибудовами, позначена в плані літерою Ф-1, площею 290,0 кв.м, гараж-котельня, позначена в плані літерою Б-1, площею 252,6 кв.м, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1978639274230, номер відомостей про речове право: 39475732; 3) виробничий комплекс (загальна площа 540,7 кв.м, опис: прохідна А-1 загальною площею 12,5 кв.м.; вагова А1-1; забійний цех з прибудовами В-1, В1-1, В3-1, В4-1, В5-1 загальною площею 334,7 кв.м.; щитова Б-1 загальною площею 18,0 кв.м; склад Г-1 загальною площею 175,5 кв.м; пожежні резервуари №1, №2; водонапірна башта №3; свердловини №4, №5; недобудовані підземні сховища №6, №7, №8, №9), який знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1610705374230, номер відомостей про речове право: 34477566; 4) нежитлові будівлі (їдальня В-1 загальною площею 248,7 кв.м; склад, цех вітамінної муки, навіс Г-1, Г1-1, Г11-1, Г111-1 загальною площею 1422,6 кв.м; картоплесховище Д-1, Д1-1, Д11-1, Д111 загальною площею 796,2 кв.м.; КСП Е-1, загальною площею 298,7 кв.м; ангар Є-1, загальною площею 900,00 кв.м; прохідна - А-1, А1-1 загальною площею75,6 кв.м; вагова Б-1, Б1-1, загальною площею 28,1 кв.м), які знаходяться за адресою: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 515581374230, номер відомостей про речове право: 78977060; 5) житловий будинок з надвірними спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 , реєстраційний номер майна: 266660.

Згідно з матеріалами спадкової справи спадщину після померлого ОСОБА_2 прийняли ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ..

На сьогодні спадкоємцем ОСОБА_7 здійснюються дії щодо знецінення майна, які свідчать про необхідність забезпечення позову, а саме ОСОБА_6 вже домовився про здачу в оренду нежитлових будівель, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 , отже набув право володіння та користування спадковий майном, проте набуте право ним розпорядитися (в тому числі шляхом здачі в оренду) після оформлення спадщини. Щодо дій спадкоємця ОСОБА_3 , які свідчать про необхідність забезпечення позову, заявник зазначає, що ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 07.05.2024 у справі про банкрутство ТОВ «БЕРЕЗНЯНСЬКИЙ» було припинено її повноваження як керівника товариства, оскільки наявні обставини, що свідчили про неправомірність дій директора товариства ОСОБА_3 , наслідком яких є порушення прав та законних інтересів боржника і кредиторів; в межах справи оголошено в розшук транспортні засоби та сільськогосподарську техніку, за фактом нестачі основних засобів та розтрати заставного майна в.о. керівника ТОВ «БЕРЕЗНЯНСЬКИЙ» розпорядник майна ОСОБА_8 звернувся до правоохоронних органів із заявою про кримінальне правопорушення, тобто ОСОБА_3 , виконуючи обов`язки директора товариства не діяла добросовісно, що не виключає, що вона оформила спадщину з метою подальшого відчуження нерухомого майна, перешкоджання примусового стягнення цього майна, а використати отримані від продажу грошові кошти для оплати боргів ТОВ «БЕРЕЗНЯНСЬКЕ». Заявник вказує на те, що у разі задоволення заяви про забезпечення позову буде дотримано принцип розумної співмірності вартості арештованого майна ціні позову, оскільки ціна позову становить 3332560 грн (розмір боргу за договором позики), а загальна вартість нерухомого майна на дату набуття його у власність померлим боржником складала 230 076 грн.

Заявник зазначає про відсутність підстав для зустрічного забезпечення, оскільки позивач має зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання на території України, а також нерухоме майно, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідачів, які можуть бути спричинені забезпеченням позову.

Посилаючись на положення статей 1282 ЦК України, статей 150-152 ЦПК України просить задовольнити його заяву про забезпечення позову.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч.2 статті 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі, задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Як зазначено у постанові Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року №9 Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову (із наступними змінами), забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Точне і неухильне додержання судами України норм чинного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Пунктом 4 зазначеної постанови передбачено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Таким чином, у вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Мета забезпечення позову - це хоч і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акту, а також перешкоджання спричинення значної шкоди позивачу. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати або знецінити, якщо такі дії відповідача можуть призвести у майбутньому до того, що виконання рішення суду про присудження може бути утрудненим або взагалі неможливим.

Як неодноразово зазначав Верховний Суд у своїх судових рішеннях (від 10 березня 2020 року у справі № 750/12430/19, від 28 травня 2020 року у справі № 211/374/20, від 30 листопада 2020 року у справі № 127/17451/20 та ін.) під забезпеченням позову необхідно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, ухваленого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити.

Положеннямистатті 150 ЦПК Українивстановлені види забезпечення позову. Одним із видів такого забезпечення є накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і находяться у нього чи в інших осіб (пункт 1 частини першоїстатті 150 ЦПК України).

При цьому, такий вид забезпечення позову як накладення арешту застосовується судом, як правило, у майнових спорах у тих випадках, коли спірне майно може бути відповідачем продане, розтрачене, кошти витрачені, що в майбутньому перешкоджатиме виконанню рішення або взагалі зробить його виконання неможливим. Отже, необхідними умовами для вжиття забезпечувальних заходів, зокрема арешту майна, є, насамперед, належність цього майна відповідачеві, розумна співмірність вартості арештованого майна ціні позову, обґрунтування необхідності вжиття заходів для захисту прав позивача та можливість такого заходу забезпечити реальне виконання очікуваного позивачем рішення.

Відповідно до частини третьоїстатті 150 ЦПК Українивиди забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Вирішуючи питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності заявлених вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу.

Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.

Однією з підстав задоволення заяви про забезпечення позову є спроможна вірогідність повідомленняобставин, що можуть перешкодити виконанню судового рішення.

При вжитті заходів забезпечення позову повинна бути наявність зв`язку міжконкретнимзаходомдозабезпечення позову і предметом позовної вимоги,зокрема,чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.

Враховуючи викладене, заходи забезпечення позову застосовуються судом у випадку наявності для цього умов та підстав, передбачених процесуальним законом, при цьому, такі заходи повинні відповідати критеріям адекватності та співмірності.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 року у справі №381/4019/18, провадження №14-729цс19, вказано, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

При цьому, необхідно зазначити, що обґрунтованою підставою для забезпечення позову має бути існування очевидної загрози порушення законних прав та інтересів позивача у справі, в разі невжиття заходів забезпечення позову. Відповідно, звертаючись із заявою про забезпечення позову, особа має довести належність їй таких прав, та що невжиття заходів забезпечення позову призведе до утруднення чи неможливості виконання майбутнього рішення суду, при цьому, існування загрози порушення прав позивача повинно мати очевидний та об`єктивний характер.

Як убачається зі змісту заяви про забезпечення позову, заявником подано позов про стягнення боргу за договором позики спадкодавця, відповідно до якого ОСОБА_9 отримав в борг 27 травня 2022 року від позивача 3212 000 грн, що еквівалентно 88000 доларам США.

ОСОБА_9 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно з матеріалами спадкової справи спадщину після померлого ОСОБА_2 прийняли ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ..

Ураховуючи вищевикладене, наведені у заяві про забезпечення позову факти та обґрунтування, а також те, що невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду, а також принципи здійснення цивільного судочинства, співмірність заходів забезпечення позову із позовними вимогами, з якими заявник звернувся до суду, суд вважає за необхідне задовольнити заяву про забезпечення позову та накласти арешт на вищевказане нерухоме майно.

До такого висновку суд приходить, виходячи із того, що вимоги, які містяться в заяві про забезпечення позову шляхом накладення арешту є обґрунтованими, законними та співмірними із викладеними позовними вимогами, які заявник заявляє у позовній заяві, та з урахуванням того, що спір виник стосовно стягнення боргу за договорами позики спадкодавця, а невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, у разі задоволення позовних вимог, при цьому заходи забезпечення позову застосовуються судом як гарантія реального виконання рішення суду.

Такий вид забезпечення позову, як накладення арешту на майно, не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідачів, оскільки,невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання майбутнього рішення.

Керуючись статтями 149, 150, 153, 353 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнити.

Накласти арешт на нерухоме майно, а саме на:

1) нежитлові будівлі (автогараж для зберігання сільськогосподарської техніки, позначений в плані літерою А-1 площею 8082 кв.м, літерою Б-1 площею 1104,4 кв.м, приміщення майстерні для ремонту сільськогосподарської техніки, позначене у плані літерою В-1, площею 960,8 кв.м), які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2000749774230;

2) нежитлові будівлі (адмінбудівля з прибудовами, позначена в плані літерою А-1, площею 290,0 кв.м, гараж-котельня, позначена в плані літерою Б-1, площею 252,6 кв.м, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1978639274230;

3) виробничий комплекс (загальна площа 540,7 кв.м, опис: прохідна А-1 загальною площею 12,5 кв.м; вагова А1-1; забійний цех з прибудовами В-1, В1-1, В3-1, В4-1, В5-1 загальною площею 334,7 кв.м; щитова Б-1 загальною площею 18,0 кв.м; склад Г-1 загальною площею 175,5 кв.м; пожежні резервуари №1, №2; водонапірна башта №3; свердловини №4, №5; недобудовані підземні сховища №6, №7, №8, №9), який знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1610705374230;

4) нежитлові будівлі (їдальня В-1 загальною площею 248,7 кв.м; склад, цех вітамінної муки, навіс Г-1, Г1-1, Г11-1, Г111-1 загальною площею 1422,6 кв.м; картоплесховище Д-1, Д1-1, Д11-1, Д111 загальною площею 796,2 кв.м.; КСП Е-1, загальною площею 298,7 кв.м; ангар Є-1, загальною площею 900,00 кв.м; прохідна - А-1, А1-1 загальною площею 75,6 кв.м; вагова Б-1, Б1-1, загальною площею 28,1 кв.м.), які знаходяться за адресою: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 515581374230;

5) житловий будинок з надвірними спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 , реєстраційний номер майна: 266660.

Ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Ухвала суду може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Н.В.Волошина