Ухвала

від 14.06.2024 по справі 376/2528/21

СКВИРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Сквирський районний суд Київської області

Справа № 376/2528/21

Провадження № 2-зз/376/3/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" червня 2024 р. Сквирський районний суд Київської області

у складі: головуючого судді Коваленка О.М.,

за участі секретаря Щур Л.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сквира клопотання представника ОСОБА_1 адвоката Гривачевської Лариси Миколаївни про скасування заходів забезпечення позову,

встановив:

Представник відповідача адвокат Гривачевська Л.М. звернулася до суду з клопотанням про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Сквирського районного суду Київської області від 13 січня 2022 року у цивільній справі № 376/2528/21, у вигляді накладення арешту на житлову кімнату АДРЕСА_1 , загальною площею 31,2 м2, на яку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , має право на підставі договору та акту прийому-передачі частки у гуртожитку від 10.09.2014 № 23, виданих ПАТ «Сквирське ремонтно-транспортне підприємство».

Клопотання мотивовано тим, що у провадженні судді Сквирського районного суду Київської області Коваленка О.М. перебуває цивільна справа № 376/2528/21 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної злочином.

Ухвалою Сквирського районного суду Київської області від 13.01.2022 позов забезпечено накладенням арешту на майно:

земельну ділянки площею 2,000 га, кадастровий номер 3224086200:05:012:0011, яка призначена для ведення особистого селянського господарства та розташована на території Сквирської міської ради, колишня територія Рогізнянської сільської ради Сквирського району Київської області, що належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на підставі наказу від 27.09.2017 № 10-18120/15-17-сг виданого Головним управлінням Держгеокадастру у Київській області;

житлову кімнату АДРЕСА_1 , загальною площею 31,2 м2, що належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на яку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , має право на підставі договору та акту прийому-передачі частки у гуртожитку від 10.09.2014 № 23, виданих ПАТ «Сквирське ремонтно-транспортне підприємство».

Вважає, що накладення арешту на житлову кімнату АДРЕСА_1 , загальною площею 31,2 м2, надмірною вимогою, оскільки відповідач не має іншого житла для власного проживання, це єдине його місце проживання та реєстрації. Дані заходи забезпечення не дають йому змоги вільно користуватися та розпоряджатися своїм майном, житлова кімната занепадає та зношується, оскільки не може проводити належний догляд за ним. Також накладений арешт позбавляє його права на житло, гарантоване Конституцією України.

Суд, дослідивши матеріали клопотання, дійшов висновку про таке.

Так ухвалою Сквирського районного суду Київської області від 13.01.2022 позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної злочином, забезпечено шляхом накладення арешту на майно:

земельну ділянки площею 2,000 га, кадастровий номер 3224086200:05:012:0011, яка призначена для ведення особистого селянського господарства та розташована на території Сквирської міської ради, колишня територія Рогізнянської сільської ради Сквирського району Київської області, що належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на підставі наказу від 27.09.2017 № 10-18120/15-17-сг виданого Головним управлінням Держгеокадастру у Київській області;

житлову кімнату АДРЕСА_1 , загальною площею 31,2 м2, що належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на яку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , має право на підставі договору та акту прийому-передачі частки у гуртожитку від 10.09.2014 № 23, виданих ПАТ «Сквирське ремонтно-транспортне підприємство».

Ухвалою Сквирського районного суду Київської області від 30.11.2022 зупинено провадження у цивільній справі № 376/2528/21 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 провідшкодування шкоди,завданої злочином до звільнення ОСОБА_1 з військової служби у лавах Збройних Сил України.

Інститут забезпечення позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в цивільному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення, прийнятого в цивільній справі.

Метою застосування заходів забезпечення позову є, перш за все, захист прав позивача до ухвалення рішення у справі.

Частиною 3 ст. 150 ЦПК передбачено, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) зазначено, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. […] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. […] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».

Забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуального рівноправ`я сторін, не порушує речове право володіння особи майном, оскільки мета забезпечення позову - це негайні, проте, тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового рішення, а також перешкоджання завдавання значної шкоди позивачам.

Цивільній процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено виконання рішення при задоволенні позову. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може призвести до порушення прав та законних інтересів. При цьому ухвалою про забезпечення позову не може вирішуватися спір по суті.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Тобто, вжиті судом заходи не повинні перешкоджати іншим особам здійснювати покладені на них згідно із законодавством повноваження.

Отже, заходи забезпечення позову в цивільних справах трактується як тимчасовий судовий захист.

Статтею 158 ЦПК України встановлено, що суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п`яти днів з дня надходження його до суду.

За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала.

Ухвала суду про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, або про відмову в скасуванні забезпечення позову може бути оскаржена.

Примірник ухвали про скасування заходів забезпечення позову невідкладно після набрання такою ухвалою законної сили надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також державним та іншим органам, які повинні були та (або) виконували ухвалу про забезпечення позову, для здійснення ними відповідних дій щодо скасування заходів забезпечення позову.

Таким чином суд дійшов висновку про те, що клопотання про часткове скасування заходів забезпечення підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 158, 260, 261, 353-354 ЦПК України, суд

постановив:

Клопотання представника ОСОБА_1 адвоката Гривачевської Лариси Миколаївни про скасування заходів забезпечення позову - задовольнити.

Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Сквирського районного суду Київської області від 13 січня 2022 року у цивільній справі № 376/2528/21, у частині накладення арешту на житлову кімнату АДРЕСА_1 , загальною площею 31,2 м2, на яку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , має право на підставі договору та акту прийому-передачі частки у гуртожитку від 10.09.2014 № 23, виданих ПАТ «Сквирське ремонтно-транспортне підприємство».

З текстом ухвали можливо ознайомитися за адресою: court.gov.ua

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя О.М. Коваленко