Ухвала

від 19.07.2024 по справі 908/1829/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

19.07.2024 Справа № 908/1829/24

м. Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Дроздової С.С., розглянувши заяву Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» про забезпечення позову

УСТАНОВИВ:

30.06.2024 Акціонерне товариство комерційного банку Приватбанк сформувало в системі Електронний суд позовну заяву про солідарне стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Левада, ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 30925282-КД-3 від 24.11.2021 в розмірі 3 574 523 грн 97 коп., яка складається з: 2 650 586 грн 81 коп. заборгованість за кредитом, 923 937 грн 16 коп. заборгованість по відсотках за користування кредитом.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу від 01.07.2024 здійснено автоматизований розподіл позовної заяви між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/1829/24 та визначено до розгляду судді Дроздовій С.С.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 15.07.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/1829/24, присвоєно справі номер провадження 27/157/24. Справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначено на 07.08.2024.

17.07.2024 позивач сформував в систему «Електронний суд» заяву про забезпечення позову.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 18.07.2024, заяву про забезпечення позову передано на розгляд судді Дроздовій С.С.

Заявник просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, що належить на праві власності відповідачам, а саме:

а) Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 36270239 Тип майна: квартира Адреса: АДРЕСА_1 Загальна площа 70 кв.м, житлова площа: 40,5 кв. М; Технічний опис майна: Трикімнатна квартира Власник Кравченко Віктор Володимирович;

б) Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 499487423224 Тип об`єкта: Майновий комплекс бригади № 2, об`єкт житлової нерухомості: Ні Документ сформований в системі «Електронний суд» 17.07.2024 6 Опис об`єкта: Загальна площа (кв.м): 1154,5, Опис: А-адміністративна будівля; В навіс; У-вбиральня; № 1 - склад ГСМ. Адреса Запорізька обл., Кам`янсько-Дніпровський р-н, с. Подове, вул. Жовтнева, 58 Номер відомостей про речове право 7660414 Власник Товариство з обмеженою відповідальністю ЛЕВАДА, код ЄДРПОУ: 30925282.

В підтвердження заявник надав інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, що належить на праві власності ОСОБА_2 та інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, що належить на праві власності Товариство з обмеженою відповідальністю ЛЕВАДА.

В обґрунтування необхідності вжиття заходів забезпечення позову позивач вказує, що відповідач тривалий час не виконує взяті на себе зобов`язання не здійснює щомісячних погашень кредиту, внаслідок чого виникла у нього заборгованість. У банку відсутні підстави вважати, що відповідачем будуть припинені недобросовісні дії щодо виконання обов`язків перед кредитором. Наразі у відповідача-1 наявна заборгованість за Кредитним договором, яка станом на 13.06.2024 становить 3 574 523, 97 грн. та складається з: 2 650 586,81грн. - заборгованість за кредитом; 923 937,16 грн. - заборгованість по відсотках за користування кредитом. Надаючи оцінку діям відповідача-1 щодо довготривалої несплати боргу, позивач вважає недобросовісною поведінку відповідача-1 в контексті загальних засад цивільного законодавства та договірних зобов`язань, передбачених статтями 3, 509 Цивільного кодексу України.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, оцінивши викладені у ній обставини, обґрунтованість та адекватність заходів забезпечення позову щодо яких подана заява, суд дійшов до висновку, що заява підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

У рішенні Конституційного Суду України від 16.06.2011 № 5-рп/2011 у справі № 1- 6/2011 зазначено, що судочинство охоплює, зокрема, інститут забезпечення позову, який сприяє виконанню рішень суду і гарантує можливість реалізації кожним конституційного права на судовий захист, встановленого статтею 55 Конституції України.

Забезпечення позову є засобом, спрямованим на: запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів; ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав/інтересів позивача, за захистом яких він звернувся. При цьому сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020р. у справі №753/22860/17).

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Заходи забезпечення позову повинні бути співрозмірними з заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

З положень Господарського процесуального кодексу України, які врегульовують питання забезпечення позову, слідує, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

Оцінюючи обґрунтованість та адекватність заходу забезпечення позову щодо якого АТ КБ ПРИВАТБАНК подана відповідна заява, суд дійшов висновку, що невжиття заходу забезпечення позову може унеможливити ефективний захист чи поновлення порушених (оспорюваних) прав та інтересів заявника, за захистом яких він звернувся до суду.

Так, одним із завдань господарського судочинства у відповідності до вимог статті 2 ГПК України є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів юридичних осіб.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод визнається право людини на доступ до правосуддя, а відповідно до статті 13 Конвенції (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.

Складовою права на справедливий суд, гарантованого ст. 6 Конвенції, є виконання рішення господарського суду.

Право на суд було б ілюзорним, якби судові рішення залишалися не виконуваними. Зокрема, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі Савіцький проти України (Заява № 38773/05) від 26.07.2012 Суд наголосив, що право на суд, захищене пунктом 1 статті 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національні правові системи Договірних держав допускали щоб остаточні та обов`язкові судові рішення залишалися без виконання на шкоду одній із сторін. Ефективний доступ до суду включає в себе право на виконання судового рішення без зайвих затримок.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Горнсбі проти Греції також зазначено, що право на суд було б ілюзорним, якби правова система договірних держав допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалось б на шкоду одній з сторін.

Ефективність правосуддя залежить і від виконання судового рішення.

Виконання в майбутньому судового рішення у справі про стягнення грошових коштів, у разі задоволення позовних вимог, безпосередньо пов`язане з обставинами наявності у боржника присудженої до стягнення суми заборгованості. Заборона відчуження або арешт майна, які накладаються судом для забезпечення позову про стягнення грошових коштів, мають на меті подальше звернення стягнення на таке майно у разі задоволення позову.

При цьому, обраний вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки арештоване майно фактично перебуває у володінні власника, а обмежується лише можливість розпоряджатися ним.

Можливість накладення арешту на майно в порядку забезпечення позову у спорі про стягнення грошових коштів є для позивача гарантією того, що рішення суду у разі задоволення позову буде реально виконане та позивач отримає задоволення своїх вимог.

Крім того, у разі задоволення позову у справі про стягнення грошових коштів боржник матиме безумовну можливість розрахуватись із позивачем, за умови наявності у нього грошових коштів у необхідних для цього розмірах, без застосування процедури звернення стягнення на майно боржника.

Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 17.06.2022 у справі №908/2382/21 дійшов висновку про необхідність відступити від висновків щодо застосування, зокрема, ст. 137 ГПК України про неможливість накладення арешту на (нерухоме) майно відповідача в порядку забезпечення позову про стягнення коштів, викладених у постановах Верховного Суду (від 10.10.2019 у справі №904/1478/19, від 16.12.2019 у справі №904/3459/19 та від 28.05.2021 у справі №10/5026/290/2011(925/1502/20).

Крім того, подібні висновки про те, що у справах, де предметом спору є стягнення грошових коштів, накладення арешту на нерухоме майно є належним видом забезпечення позову, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №381/4019/18.

З матеріалів позовної заяви вбачається, що предметом позову у цій справі є матеріально-правова вимога Акціонерного товариства комерційний банк ПРИВАТБАНК (кредитора) про солідарне стягнення з відповідачів-1,-2: Товариства з обмеженою відповідальністю Левада, ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 30925282-КД-3 від 24.11.2021 в розмірі 3 574 523 грн 97 коп., яка складається з: 2 650 586 грн 81 коп. заборгованість за кредитом, 923 937 грн 16 коп. заборгованість по відсотках за користування кредитом.

Тобто між сторонами існує спір щодо повернення (сплати) кредитних коштів (тіло кредиту) та відсотків за користування кредитними коштами в загальному розмірі 3 574 523 грн 97 коп. і виконання в майбутньому судового рішення у даній справі, у разі задоволення позовних вимог, безпосередньо пов`язано з обставинами наявності у відповідача присудженої до стягнення суми заборгованості.

У разі пред`явлення позову до боржника про стягнення грошових коштів, накладення арешту на грошові кошти та майно у межах ціни позову забезпечує у майбутньому виконання рішення суду.

Натомість, у разі незабезпечення такого позову, боржник має право у будь-який момент відчужити належні йому грошові кошти та майно.

Наявність такого необмеженого права боржника розпоряджатись своїм майном само по собі вже є доказом необхідності забезпечення майнового позову кредитора в межах ціни цього позову.

У постанові від 04.04.2023 у справі № 915/577/22 Верховний Суд зазначив:

Посилання скаржника на те, що матеріали справи не містять належних доказів, які б свідчили про намагання відповідача продати заставлене майно, знищити чи передати без згоди заставодержателя іншим особам, а також доказів, які б свідчили про нецільове використання відповідачем коштів, чи його намір взагалі не здійснювати погашення заборгованості за кредитним договором колегією суддів відхиляються, оскільки умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

У постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.03.2023 у справі № 905/448/22 зазначено:

Виконання в майбутньому судового рішення у справі про стягнення грошових коштів, у разі задоволення позовних вимог, безпосередньо пов`язано з обставинами наявності у боржника присудженої до стягнення суми заборгованості. Заборона відчуження або арешт майна, які накладаються судом для забезпечення позову про стягнення грошових коштів, мають на меті подальше звернення стягнення на таке майно у разі задоволення позову.

При цьому, обраний вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача 2, оскільки арештоване майно фактично перебуває у володінні власника, а обмежується лише можливість розпоряджатися ним.

Можливість накладення арешту на майно в порядку забезпечення позову у спорі про стягнення грошових коштів є додатковою гарантією для позивача щодо того, що рішення суду у разі задоволення позову, буде реально виконане та позивач отримає задоволення своїх вимог.

Крім того, у разі задоволення позову у справі про стягнення грошових коштів, боржник матиме безумовну можливість розрахуватись із позивачем, за умови наявності у нього грошових коштів у необхідних для цього розмірах, без застосування процедури звернення стягнення на майно боржника.

Подібні висновки про те, що у справах, де предметом спору є стягнення грошових коштів, накладення арешту на нерухоме майно є належним видом забезпечення позову, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18, постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 17.06.2022 у справі №908/2382/21.

Бездіяльність відповідача, яка виражається у невиконанні взятих на себе грошових зобов`язань, по суті є формою ухилення від виконання такого зобов`язання, яка свідчить про потенційну можливість ухилення останнього від виконання і судового рішення у разі задоволення позовних вимог Позивача.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків від заборони відповідачу/ іншим особам здійснювати певні дії (постанова Верховного Суду від 22.07.2021 у справі №910/4669/21).

Поняття поруки закріплено у ст. 553 ЦК України, відповідно до якої порукою є договір, за яким поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Частинами 1, 2 ст. 554 ЦК України визначено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

У разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо (ч. 1 ст. 543 ЦК України).

Аналіз наведених норм чинного законодавства свідчить про наявність у кредитора права на захист порушених прав та законних інтересів шляхом стягнення боргу з будь-якого боржника (боржника або поручителя).

На підставі викладеного, суд дійшов до висновку, що застосування заходів забезпечення позову направлено, насамперед, на забезпечення дійсної ефективності судового захисту та попередження можливості додаткового порушення прав та законних інтересів позивача.

Суд зазначає, що вжиття заходів забезпечення позову у даній справі сприятиме запобіганню порушення прав позивача на час вирішення спору в суді і в разі задоволення позову забезпечить захист прав і законних інтересів позивача. І, навпаки, невжиття заходів забезпечення позову, шляхом накладення арешту на майно, може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених (оспорюваних) прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

У постанові від 20.04.2023 у справі №914/3316/22 Верховний Суд зазначив, що адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Доказів, що підтверджують вартість майна на яке позивач просить накласти арешт, заявником не подано.

Суд зауважує, що для співмірності із заявленими позовними вимогами накладення арешту на майно здійснюється у межах ціни позову.

За таких обставин, з метою забезпечення реального захисту порушених прав та інтересів позивача у майбутньому, заява Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» підлягає частковому задоволенню.

При цьому, суд зауважує, що будь-які заходи забезпечення позову є тимчасовими та спрямовані на збереження існуючого становища, з метою зупинення вчинення під час розгляду справи дій, які матимуть відповідні юридичні наслідки, що можуть призвести до ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту та поновлення порушеного права в разі задоволення/часткового задоволення позову.

Відповідно до частин 7 та 9 статті 145 Господарського процесуального кодексу України у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

У випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову, суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 136, 137, 140, 144, 145, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву Акціонерного товариства комерційний банк ПРИВАТБАНК про забезпечення позову у справі № 908/1829/24 задовольнити частково.

З метою забезпечення позову, до набрання рішенням у справі № 908/1829/24 законної сили, накласти арешт в межах суми позову 3 574 523 (три мільйони п`ятсот сімдесят чотири тисячі п`ятсот двадцять три) грн 97 коп. на нерухоме майно відповідач-1: Товариства з обмеженою відповідальністю Левада (вул. Фролова, б. 58, с. Подове, Василівський район, Запорізька область, 71343, ідентифікаційний код юридичної особи 30925282) та відповідача-2: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ), а саме:

1.Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 36270239

Тип майна: квартира

Адреса: АДРЕСА_1 Загальна площа 70 кв.м, житлова площа: 40,5 кв.м;

Технічний опис майна: Трикімнатна квартира

Власник Кравченко Віктор Володимирович

2. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 499487423224

Тип об`єкта: Майновий комплекс бригади № 2, об`єкт житлової нерухомості: Ні

Опис об`єкта: Загальна площа (кв.м): 1154,5, Опис: А-адміністративна будівля; В навіс; У-вбиральня; № 1 - склад ГСМ.

Адреса Запорізька обл., Кам`янсько-Дніпровський р-н, с. Подове, вул. Жовтнева, 58 Номер відомостей про речове право 7660414

Власник Товариство з обмеженою відповідальністю ЛЕВАДА, код ЄДРПОУ: 30925282

Стягувачем за даною ухвалою є: Акціонерне товариство комерційний банк ПРИВАТБАНК, ідентифікаційний код юридичної особи 14360570 (вул. Грушевського, буд. 1Д, м. Київ, 01001).

Боржником-1 за даною ухвалою є: Товариство з обмеженою відповідальністю Левада (вул. Фролова, б. 58, с. Подове, Василівський район, Запорізька область, 71343, ідентифікаційний код юридичної особи 30925282)

Боржником-2 за даною ухвалою є: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 )

Оригінал даної ухвали з підписом судді та гербовою печаткою суду надіслати заявникові.

Відповідно до ст. 144 ГПК України, дана ухвала є виконавчим документом та підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому чинним законодавством України для виконання судових рішень, та може бути пред`явлена до виконання в передбаченому чинним законодавством порядку включно до 19.07.2027.

Відповідно до положень ст.ст. 140, 235, 255, 256 Господарського процесуального кодексу України ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її складення в порядку, встановленому ст. 257 цього Кодексу.

Ухвала складена та підписана 19.07.2024.

Суддя С.С. Дроздова