Ухвала

від 17.07.2024 по справі 908/3647/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 33/239/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

17.07.2024 Справа № 908/3647/23

м.Запоріжжя

Суддя господарського суду Запорізької області Корсун В.Л., при секретарі судового засідання Станіщуку Д.М, розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали заяви АТ НАЕК Енергоатом (сформовано в системі «Електронний суд» 05.07.24) про відстрочення виконання рішення від 16.02.24 у справі № 908/3647/23

за позовною заявою: товариства з обмеженою відповідальністю АТОМЕНЕРГОСЕРВІС, 03179, м. Київ, вул. Ушакова, буд. 20-А, кв. 17

до відповідача: акціонерне товариство Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3, код ЄДРПОУ 24584661) в особі філії Відокремлений підрозділ Запорізька атомна електрична станція акціонерного товариства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом, 71503, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Промислова, 133

про стягнення 464 485,54 грн

У судовому засіданні приймали участь:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 16.02.24 у справі № 908/3647/23 позовні вимоги задоволено частково. Вказаним рішенням суд вирішив: стягнути з акціонерного товариства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом в особі філії Відокремлений підрозділ Запорізька атомна електрична станція акціонерного товариства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом на користь товариства з обмеженою відповідальністю АТОМЕНЕРГОСЕРВІС 303 067,20 грн основного боргу, 27 694,84 грн 3% річних, 133 722,59 грн інфляційних втрат, 6 967,27 грн витрат зі сплати судового збору та 5 999,99 грн витрат на професійну правничу допомогу.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Витрати зі сплати судового збору в сумі 0,01 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 0,01 грн. покласти на позивача.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 12.06.24 у справі № 908/3647/23 апеляційну скаргу акціонерного товариства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом в особі філії Відокремлений підрозділ Запорізька атомна електрична станція акціонерного товариства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом залишено без задоволення, а рішення Господарського суду Запорізької області від 16.02.24 без змін.

На виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 16.02.24 та постанови Центрального апеляційного господарського суду від 12.06.24 у справі № 908/3647/23, Господарським судом Запорізької області 05.07.24 видано відповідні накази.

05.07.24 до суду в системі «Електронний суд» надійшла заява АТ НАЕК Енергоатом про відстрочення виконання рішення від 16.02.24 у справі № 908/3647/23, в якій уповноважений представник останнього просить суд відстрочити виконання рішення місцевого господарського суду від 16.02.24 у справі № 908/3647/23 до 16.02.25.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 08.07.24 вказану вище заяву передано на розгляд судді Мірошниченко М.В.

Відповідно до розпорядження керівника апарату суду № П-226/24 від 08.07.24 та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.07.24, враховуючи перебування судді Мірошниченка М.В. у відпустці з 10.07.24 по 24.07.24, заяву за вих. від 05.07.24 про відстрочення виконання рішення від 16.02.24 у справі № 908/3647/23 передано для розгляду судді Корсуну В.Л.

Ухвалою від 09.07.24 судом призначено заяву АТ НАЕК Енергоатом за вих. від 05.07.24 про відстрочення виконання рішення від 16.02.24 у справі № 908/3647/23 до розгляду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Судове засідання призначено на 17.07.24 об 11 год. 00 хв.

11.07.24 до суду в системі «Електронний суд» від представника АТ «НАЕК «Енергоатом» надійшла заява за вих. від 11.07.24, в якій викладено прохання до суду допустити до участі у судовому засіданні, що призначено на 17.07.24 об 11 год. 00 хв. по справі № 908/3647/23 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду із використанням власних технічних засобів.

Ухвалою від 12.07.24 судом залишено без задоволення заяву представника АТ «НАЕК «Енергоатом» за вих. від 11.07.24 про участь у судовому засіданні, що призначено на 17.07.24 об 11 год. 00 хв. по справі № 908/3647/23 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду із використанням власних технічних засобів з підстав викладених в тексті ухвали.

12.07.24 до суду в системі «Електронний суд» від представника ТОВ АТОМЕНЕРГОСЕРВІС надійшли:

- письмові пояснення за вих. від 12.07.24, в яких просить суд у задоволенні заяви АТ НАЕК Енергоатом про відстрочення виконання судового рішення Господарського суду Запорізької області від 16.02.24 року у справі № 908/3647/23 відмовити;

- заява за вих. від 12.07.24, в якій просить суд заяву АТ «НАЕК «Енергоатом» про відстрочення виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 16.02.24 року у справі № 908/3647/23 розглянути за відсутності представника позивача.

Представники сторін в судове засідання 17.07.24 не з`явились. Про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином у відповідності до законодавства.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 331 ГПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Враховуючи обмежений строк розгляду заяви про відстрочення виконання рішення, суд вважає за можливе розглянути заяву АТ НАЕК Енергоатом за вих. від 05.07.24 про відстрочення виконання рішення господарського суду від 16.02.24 у справі № 908/3647/23 за відсутності представників сторін.

Розглянувши заяву АТ НАЕК Енергоатом за вих. від 05.07.24 про відстрочення виконання рішення у справі № 908/3647/23, суд дійшов висновку про наступне.

В обґрунтування своїх вимог заявник вказує, що:

«…У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 в Україні запроваджено воєнний стан, строк дії якого продовжено з 05 години 30 хвилин 14 лютого 2024 року строком на 90 діб (Указ Президента України від 05.02.2024 №49/2024).

Враховуючи надзвичайно важку ситуацію, з якою Україна зіткнулась з початку офіційної військової агресії російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану, Торгово-промисловою палатою спрощено процедуру засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили). Так на сайті ТПП України 28.02.2022 розміщений загальний офіційний лист ТПП України №2024/02.0-7.1 яким, на підставі ст. ст. 14, 141 Закону, Статуту ТПП України, Торгово-промислова палата України засвідчила настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили): військову агресію російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 годин 24.02.2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та підтвердила, що зазначені вище обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами, в тому числі і для суб`єктів господарської діяльності за договором, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин.

04 березня 2022 року місто Енергодар Запорізької області та філія «Відокремлений підрозділ «Запорізька атомна електрична станція» АТ «НАЕК «Енергоатом» (далі філія «ВП ЗАЕС») були захоплені військовими формуваннями російської федерації та до теперішнього часу перебувають в тимчасовій окупації. Енергодарська міська територіальна громада (код: UA23040110000019947), в межах якої розташовані виробничі потужності Відповідача, включена до «Переліку територій, на яких ведуться (велись) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією», затвердженому наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 №309 (пп. «Василівський район» п. 4 «Запорізька область» р. ІІ «Тимчасово окуповані російською федерацією території України» цього Переліку), з зазначенням дати виникнення можливості бойових дій: 04.03.2022. Тимчасово окупована територія України це частина міжнародно визнаної території України, на яку не поширюється фактичний контроль української влади внаслідок її окупації рф під час російсько-української війни (спочатку в ході вторгнення в Крим, війни на сході, а згодом широкомасштабного вторгнення).

Восени 2022 року рф регулярно почала обстрілювати енергоінфраструктуру України. У грудні 2022 року через російські обстріли з ладу була виведена половина енергосистеми України. А після обстрілів 16.12.2022 запровадили надзвичайний стан в енергетиці.

6 червня 2023 року російська армія підірвала дамбу Каховської ГЕС. Безпекова ситуація на Запорізькій АЕС погіршується через зниження рівня води у Каховському водосховищі. Нестача води у басейнах витримки ВП ЗАЕС може призвести до розігріву палива в реакторі, і це може призвести до його розплавлення, і, як наслідок, до радіаційних викидів.

4 липня 2023 року о 01:21 год Запорізька АЕС втратила живлення з основної зовнішньої лінії електропередачі, напругою 750 кВ, та повідомлено про підготовку рф провокацій та можливого терористичного акту, який спричинить викид радіації на найбільшій в Європі і третій у світі за сукупною потужністю АЕС.

Так, підрив Запорізької АЕС може призвести до найбільшої техногенної катастрофи усіх часів.

З моменту окупації Запорізька АЕС працювала в екстремальних умовах, майже весь час на мінімально допустимих потужностях.

З 11 вересня 2022 року Запорізька АЕС повністю зупинена[1] (шість енергоблоків-«тисячників» сумарною потужністю 6000 МВт тимчасово окупованої Запорізької АЕС наразі не працюють).

В структурі електроенергії, виробленої філіями (відокремленими підрозділами) АТ «НАЕК «Енергоатом», до моменту окупації військовими російської федерації найбільшу частку складала електроенергія, вироблена саме Запорізька АЕС, оскільки з 15 діючих атомних енергоблоків енергосистеми України 6 енергоблоків належать Запорізькій АЕС.

Таким чином, на теперішній час відповідачем втрачено виробничі потужності, що забезпечували майже половину його доходу від реалізації електроенергії.

Водночас АТ «НАЕК «Енергоатом» продовжує нести витрати з утримання об`єктів і персоналу Запорізької АЕС (заробітна плата персоналу, матеріальне забезпечення невідкладних потреб безпечної експлуатації об`єктів тощо), не одержуючи від діяльності цього відокремленого підрозділу жодного доходу.

Зазначені втрати виробничих потужностей вкрай негативно вплинули на фінансовий стан відповідача. Так, лише за 2022 рік відповідачем отримані збитки в розмірі 12,4 млрд гривень (чистий фінансовий збиток відповідно до Звіту про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) за 2022 рік).

За перше півріччя 2023 року «НАЕК «Енергоатом» отримані збитки в розмірі 9 048 641 тис. грн (чистий фінансовий збиток відповідно до Звіту про фінансові результати за півріччя 2023). За 2023 року «НАЕК «Енергоатом» отримані збитки в розмірі 11 256 369 тис. грн. (чистий фінансовий збиток відповідно до Звіту про фінансові результати за 2023).

За таких обставин, через втрату Компанією значної частини своїх виробничих потужностей, було розбалансовано фінансовий стан підприємства державного сектору економіки.

Крім того, постійні ракетні атаки російської федерації на енергетичну інфраструктуру України також безпосередньо та значно впливають на роботу інших атомних електростанцій України. Через зниження частоти в енергосистемі України на енергоблоках спрацьовує система аварійного захисту, внаслідок чого енергоблоки автоматично відключаються та працюють у проектному режимі, без генерації у вітчизняну енергосистему.

Виконуючи функції експлуатуючої організації (оператора) атомних електростанцій, АТ «НАЕК «Енергоатом», відповідно до Закону України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку», зобов`язане першочергово забезпечувати безпечну експлуатацію ядерних установок. Відповідно, наявні ресурси, в тому числі грошові кошти, АТ «НАЕК «Енергоатом» спрямовує в першу чергу на задоволення потреб безпеки експлуатації АЕС.

[1] Відповідна інформація була розміщена на офіційному сайті Державної інспекції ядерного регулювання України; режим доступу: https://snriu.gov.ua/news/energoblok-6- zaes-vidklyuchili-vid-energomerezhi-stanciya-povnistyu-zupinena

Питання забезпечення безпеки є пріоритетним над економічними, технічними, науковими та іншими цілями діяльності. Відповідно, наявні ресурси, в тому числі грошові кошти, АТ «НАЕК «Енергоатом» спрямовує в першу чергу на задоволення потреб безпеки експлуатації АЕС.

За таких обставин об`єктивно унеможливлені своєчасні та у повному обсязі розрахунки АТ «НАЕК «Енергоатом» перед позивачем. Слід зазначити, що правовідносини між позивачем та відповідачем, які розглядались у рамках справи №908/3647/23 та за якими з відповідача стягнуто суму основного боргу, 3% річних, втрати від інфляціі та судові витрати рішенням у цій справі (договір про надання послуг №75/250-17/48-121-01-18-05981 від 28.12.2017), нерозривно пов`язані з об`єктами Запорізької АЕС, що забезпечували втрачені АТ «НАЕК «Енергоатом» виробничі потужності та отримання значної частини доходу.

Відповідно до п. 6.1 і п. 6.2 Положення про філію «Відокремлений підрозділ «Запорізька атомна електрична станція» акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» ПЛ-П.1.10.025-20 від 03.05.2024:

«Філія здійснює свою діяльність на підставі розроблених нею і затверджених в установленному порядку поточних і перспективних планів. Фінансування філії здійснюється на під ставі затвердженого фінансового плану, Бюджету та кошторису витрат АТ «НАЕК «Енергоатом».

Отже видатки за боргами Запорізької АЕС були заплановані саме в бюджеті цієї філії

(відокремленого підрозділу). Формування бюджету на наступний рік відбувається у грудні року, що передує бюджетному року.

Відповідно видатки інших філій (відокремлених підрозділів), а також дирекції АТ «НАЕК «Енергоатом» (головного офісу), були заплановані заздалегідь і не враховували можливості здійснення розрахунків за інші відокремлені підрозділи.

Наразі в умовах постійних обстрілів критичної інфраструктури, в тому числі підприємств генерації та розподілу електричної енергії, критично важливою є здатність атомної енергетики стабільно та надійно виконувати роботу з генерації електричної енергії.

Крім того, у відповідача завжди повинні бути фінансові ресурси для негайних закупівель ЗІП, особливо для електротехнічного обладнання, яке здійснює генерацію та передачу електричної енергії для потреб країни, дизельного палива для ліквідації наслідків відмов обладнання, в тому числі з причин збройної агресії рф.

Закупівля необхідного обладнання забезпечує стабільну генерацію електричної енергії і втрата можливості придбати кожну з наведених позицій створює ризики для функціонування виробничих підрозділів АТ «НАЕК «Енергоатом».

Перерозподіл коштів на даному етапі і у даній ситуації і спрямування їх на погашення боргів Запорізької АЕС, яка не отримує жодних фінансових надходжень, а є дотаційним внаслідок тимчасової окупації міста Енергодар, неможливе без завдання шкоди функціонуванню інших філій (відокремлених підрозділів) АТ «НАЕК «Енергоатом» і, насамперед шкоди функціонуванню АЕС (Південноукраїнської, Рівненської, Хмельницької). Зазначені обставини істотно ускладнюють виконання рішення Запорізької області від 16.02.2024 у справі №908/3647/23.

На підставі вищевикладеного, приймаючи до уваги, що:

- АТ «НАЕК «Енергоатом» заснований на державній формі власності, АТ «НАЕК «Енергоатом» відіграє надзвичайно важливу роль у забезпеченні енергетичної безпеки держави. Генерація та використання атомної енергії дозволяє зменшити залежність країни від імпортованих джерел енергії, таких як нафта чи природний газ;

- в умовах знищення ворогом інфраструктури та об`єктів генерації електричної енергії відіграє ключову роль у забезпеченні стабільності на ринку електроенергії і як наслідок сприяє розвитку економіки держави та опору ворогу;

- завдяки АТ «НАЕК «Енергоатом» зменшуються у країні ризики енергетичних криз, оскільки вона є надійним гарантом постачання енергоресурсів;

- атомна енергія є одним з найефективніших та найпотужніших джерел енергії.

Компанія забезпечує значну кількість електроенергії для великих міст, промислових комплексів та інших споживачів енергії; обумовлюється вищенаведеними обставинами, які не залежать від Відповідача у справі виконання судового рішення призведе до накладення на відповідача додаткових обтяжень, наявність яких може значно ускладнити його стале функціонування і навпаки призведе до нездатності виконувати фінансові зобов`язання у майбутньому;

- додатковий тягар, який покладений на АТ «НАЕК «Енергоатом» у зв`язку з примусовим списанням з її рахунків коштів, очевидно може призвести до кризової ситуації у її діяльності;

- прохання про відстрочення виконання судового рішення ґрунтується на об`єктивних, виняткових обставинах, пов`язаних з ускладненням діяльності АТ «НАЕК «Енергоатом» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, водночас наявна прогнозована стабілізація та капіталізація Компанії у 2024 році; свідчить про відсутність наміру його виконати в повному обсязі, буде спів мірним можливості поновлення порушеного права стягувача з можливістю відповідача забезпечити таке поновлення, тобто, матиме наслідком дотримання балансу інтересів сторін і унеможливить надмірне обтяження фінансової спроможності підприємства критичної інфраструктури, а також принципи розумності та справедливості, враховуючи баланс інтересів сторін, на думку відповідача, відстрочення виконання рішення у даній справі до 11.06.2025, в повній мірі буде відповідати принципам справедливого судового розгляду в контексті ч. 1 ст. 6 Конвенції, принципам рівності сторін перед законом і судом (стаття 7 ГПК України), забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами (ст. 15 ГПК України).…».

На підтвердження доводів, викладених у заяві за вих. від 05.07.24, заявником надано:

- копію Звіту про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) ДП НАЕК Енергоатом за 2022 р;

- копію Звіту про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) ДП НАЕК Енергоатом за 2022 р;

- копію розшифровки витрат на збут по ДП НАЕК Енергоатом за 2022 р;

- копію Звіту про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) ДП НАЕК Енергоатом за 2023 р;

- копію балансу (Звіту про фінансовий стан) ДП НАЕК Енергоатом на 30 червня 2023 р;

- копію Звіту про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) ДП НАЕК Енергоатом за півріччя 2023 р;

- копію Звіту про рух грошових коштів (за прямим методом) ДП НАЕК Енергоатом за півріччя 2023 р;

- копію Звіту про власний капітал ДП НАЕК Енергоатом за півріччя 2023 р.

Позивач проти заяви відповідача за вих. від 05.07.24 про відстрочення виконання рішення Господарського суду у справі № 908/3647/23 заперечив повністю з підстав викладених у письмових поясненнях за вих. від 12.07.24 щодо заяви відповідача про відстрочення виконання судового рішення.

В обґрунтування своїх заперечень представник позивача зазначає наступне:

«… 1. введення воєнного стану Стягувач вважає загальновідомим та нормативно врегульованим питання відносно існування на території України надзвичайних обставин, а саме введення воєнного стану, що за певних умов може впливати на спроможність своєчасного ведення розрахунків. Обидва підприємства опинилися у непростих умовах, які торкнулися і стягувача, і боржника, як суб`єктів господарювання.

Воєнний стан на території України не означає, що боржник не може здійснювати статутну діяльність та набувати кошти. Боржник також не підтвердив настання форс-мажорних обставин саме для спірного випадку невиконання зобов`язання.

Під час розгляду справи судом першої та апеляційної інстанції неодноразово наголошувалося на тому, що строк виконання грошового зобов`язання, що був предметом спору, настав для відповідача ще у грудні 2020 року (за актом № 32 від 30 жовтня 2020 року), а за останнім актом, який входив до предмету спору № 41 від 30 червня 2021 року, строк виконання настав у серпні 2021 року. Тобто, задовго до початку повномасштабного вторгнення.

Матеріалами справи підтверджується, що зазначені заявником обставини, пов`язані з військовою агресією та воєнним станом, настали з 24.02.2022, а обов`язок виконати грошове зобов`язання виник, починаючи з грудня 2020 року, однак АТ «НАЕК «Енергоатом» не надало належних доказів неможливості виконання зобов`язання у строк з грудня 2020 року до 24.02.2022 року.

2. накопичення заборгованості ДП «Гарантований покупець» за електроенергію з лютого 2020 року Посилання боржника на такі обставини вважаємо безпідставним, оскільки договір, що був предметом позову, було укладено ще у 2017 році. З лютого 2020 року (як зазначає заявник, саме у цей період почалося зростання заборгованості ДП «Гарантований покупець») до вказаного договору було укладено 9 додаткових угод (додаткові угоди №№ 14-22), якими, у випадку необхідності, сторони мали можливість врегулювати відносини із урахуванням обставин, наведених заявником.

Крім того, договір № 75/250-17 від 28 грудня 2017 року (ДП НАЕК «Енергоатом» реєстр. № 48-121-01-18-05981 від 11.01.2018 року) про надання послуг було укладено в результаті процедури закупівлі UA-2017-10-31-000996-b (посилання на PROZORRO https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2017-10-31-000996-b). чинній на час проведення закупівлі) закупівля здійснюється відповідно до річного плану. Річний план, додаток до річного плану та зміни до них безоплатно оприлюднюються на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель протягом п`яти днів з дня їх затвердження.

При цьому, в оголошенні про проведення вказаних відкритих торгів самим Замовником (боржником) оприлюднено, що розмір бюджетного призначення за кошторисом або очікувана вартість предмета закупівлі: 5 833 333, 33 UAH. Тобто, видатки на відповідну закупівлю були включені до річного плану закупівель боржника ще у 2017 році.

Як вбачається з матеріалів справи, заборгованість триває значний час (з грудня 2020 року) та її погашення, хоча б частково, боржником не здійснюється. Зважаючи на тривалий строк існування заборгованості, боржнику було надано достатньо часу для її погашення, додаткове збільшення такого періоду для погашення боргу буде немотивованим з боку суду.

Враховуючи суму основного боргу, що стала підставою для звернення до суду (303 067, 20 грн.), враховуючи час, що минув між строком виконання зобов`язання та зверненням позивача до суду із відповідним позовом (грудень 2020 року - грудень 2023 року = майже 36 місяців), відповідачу достатньо було погашати по 8500,00 грн. щомісяця для погашення основного боргу у повному обсязі.

3. формування бюджету на наступний рік. Так, боржник зазначає, що видатки інших відокремлених підрозділів, а також дирекції ДП «НАЕК «Енергоатом» (головного офісу) були заплановані заздалегідь і не враховували можливості здійснення розрахунків за інші відокремлені підрозділи.

Із такими доводами можна було б погодитися, якщо б мова йшла про 2022 рік. Тобто, видатки підрозділу на 2022 рік планувалися у 2021 році до початку повномасштабного вторгнення. Разом із тим, наприкінці 2022 року була створена тимчасова адміністрація відокремленого підрозділу Запорізька АЕС із розташуванням у місті Києві, і під час формування бюджетів на 2023 рік, на 2024 рік зазначені видатки (хоча б у сумі основного боргу) мали бути враховані.

До того ж, юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями. Юридична особа відповідає за своїми зобов`язаннями усім належним їй майном. В той час як відокремлений підрозділ юридичної особи не є суб`єктом із повною самостійною цивільною правоздатністю та цивільною дієздатністю. В той же час усе майно ВП, у т.ч. кошти, належать юридичній особі. Отже, рішенням суду стягуються кошти саме з юридичної особи.

Виконання судового рішення, при цьому жодним чином не обґрунтовує ці строки.

Так, не зазначає, чому саме такі строки він вважає достатніми, яким чином відповідне судове рішення буде виконуватися у подальшому. Фактично боржник посилається на обставини, які вже існують тривалий час, і не зазначає жодних обставин, які можуть виникнути до лютого 2025 року, та які сприятимуть повному виконанню судового рішення. Наведені заявником обставини, що нібито перешкоджають виконанню судового рішення, не можна повною мірою оцінити в розрізі їх впливу на об`єктивну можливість виконати судове рішення у встановлений строк у разі задоволення заяви, оскільки не конкретизовано та не описано, як кожна з наведених обставин впливає на можливість виконання зазначеного рішення.

Крім того, з метою зменшення негативних наслідків примусового стягнення, відповідач мав процесуальні можливості протягом 3,5 років врегулювати наявний спір за допомогою передбачених процесуальних механізмів (визнання позову в частині = пропорційне зменшення судових витрат, пов`язаних із розглядом справи; сплата основного боргу можлива відмова позивача від інших вимог; укладення мирової угоди на підставі взаємних поступок), але такими правами відповідач наполегливо не користувався, напроти, наполягав на повній відмові у задоволенні позовних вимог.

Навіть звертаючись до суду із відповідною заявою, заявник просить суд не про розстрочення виконання (сплата по визначених частинах у встановлені строки), а саме про відтермінування, перенесення виконання на інший період, що передбачає невиконання рішення у зазначений період часу взагалі, що є абсолютно несправедливим по відношенню до позивача.

Також при розгляді вказаної заяви просимо суд звернути увагу, що наразі позивач знаходиться по відношенню до відповідача у більш невигідному становищі:

1. Надані та прийняті відповідачем послуги за актами № 32 - 41 були виконані працівниками позивача, а кожен має право на своєчасне одержання винагороди за працю і таке право захищається законом.

2. Вартість наданих послуг за договором була визначена із урахуванням суми ПДВ. Після підписання актів та реєстрації податкових накладних по ПДВ у відповідача сформувався на цю суму податковий кредит, а у позивача виникли податкові зобов`язання зі сплати суми ПДВ у встановленому порядку. Тобто, не отримуючи коштів за надані та прийняті відповідачем послуги, позивач за рахунок власних ресурсів поніс тягар податкових зобов`язань по взаємовідносинам із відповідачем.

3. Для примусового стягнення наявної суми заборгованості позивач поніс додаткові судові витрати, пов`язані із розглядом справи у суді. Додатково звертаю увагу суду, що стягнення з відповідача 3 % річних та інфляційних втрат за період прострочення не є для позивача джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків, а є особливою мірою відповідальності боржника за дуже тривале прострочення грошового зобов`язання.

Оцінивши доводи боржника, Стягувач наполягає на відсутності підстав для відстрочення виконання рішення.…».

Розглянувши заяву, з`ясувавши правову позицію сторін у справі за заявою наведеною вище у тексті цієї ухвали, проаналізувавши надані представником заявника докази, письмові пояснення позивача, судом прийнято до уваги наступне.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 13 Закону України Про судоустрій та статус суддів, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого ст. 6 Конвенції про захист прав особи і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як складова частина судового розгляду. Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист.

Крім того, відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини, несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка та розстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, згідно якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. А у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах, шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале виконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути оправдано за конкретних обставин справи та є наслідком зменшення вимог щодо розумності строку.

Окрім того, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв`язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого виконання.

Стосовно системності виконання Європейський суд підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом`якшення у виконавчому провадженні, а отже сама можливість надання відстрочки та розстрочки виконання судового акту повинна носити виключний характер.

Із підстав, умов та меж надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення слідує, що безпідставне надання відстрочки чи розстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника, порушує (може порушити) основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.

Судом враховано, що згідно із нормами ст. 331 ГПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення (ч. 1). Заява про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у 10-денний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи (ч. 2). Підставою для відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (ч. 3). Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (ч. 4). Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови (ч. 5). Про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення … постановляється ухвала, яка може бути оскаржена. У необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю, приватному виконавцю (ч. 7).

Відповідно до п. 7. 1. 1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.12 № 9 Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України, відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом...

Таким чином, запроваджений процесуальними нормами права механізм відстрочення виконання судового рішення є винятковою мірою, який спрямований на досягнення кінцевої мети судового розгляду - виконання ухваленого судом рішення.

Згідно із п. 7.2 наведеної вище постанови, підставою для відстрочки, розстрочки, можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.

При цьому, слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених відповідною статтею ГПК України, не вимагається. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та ін. обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Отже, питання щодо надання відстрочки (розстрочки) виконання рішення суду повинно вирішуватись судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі.

Системний аналіз норм чинного законодавства свідчить, що підставою для відстрочення (розстрочення), можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк.

ГПК України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання, тому суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини за правилами, встановленими цим Кодексом.

Тобто, можливість відстрочення (розстрочення) виконання судового рішення у судовому порядку у будь-якому випадку пов`язується з об`єктивними, непереборними обставинами, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення.

Обов`язковою умовою надання розстрочки (відстрочки) виконання судового рішення є наявність обставин, що істотно ускладнюють виконання такого рішення, які заявник повинен довести відповідно до вимог ст. 74 ГПК України. При цьому, рішення про відстрочку (розстрочку) виконання рішення суду має ґрунтуватись на додержанні балансу інтересів стягувача та боржника. А для юридичних осіб суд зобов`язаний врахувати ступінь вини відповідача у виникненні спору.

Згідно із ст. 129 Конституції України, однією з засад судочинства є змагальність.

Відповідно до ст. 1291 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Статтею 13 ГПК України унормовано такий принцип господарського судочинства, як змагальність сторін, згідно з яким судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Тобто, змагальність полягає в тому, що сторони у процесуальній формі доводять перед судом свою правоту, за допомогою доказів переконують суд у правильності своєї правової позиції.

Відповідно до п. 1 Указу Президента України від 24.02.22 № 64/2022 Про введення воєнного стану в Україні, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України Про правовий режим воєнного стану, введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року … (який діє станом на час постановлення цієї ухвали).

Рішенням Ради суддів України від 24.02.22 № 9, з урахуванням положень ст. 3 Конституції України про те, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність,недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю рекомендовано зборам суддів, головам судів, суддям судів України у випадку загрози життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ.

Рішенням Торгово-промислової палати України від 28.02.22 № 2024/02.0-7.1 на підставі ст.ст. 14, 141 Закону України Про торгово-промислові палати в Україні, Статуту ТПП України:

- засвідчено форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року … відповідно до Указу Президента України від 24.02.22 № 64/2022 Про введення воєнного стану в Україні;

- підтверджено, що зазначені обставини з 24.02.22 до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи ін. зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи ін. нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

З урахуванням наведено вище в тексті цієї ухвали, а також приймаючи до уваги те, що:

- відповідно до Положення про філію «Відокремлений підрозділ «Запорізька атомна електрична станція» акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» відповідно до пунктів 2.6 та 2.7 вказаного Положення … Філія самостійно сплачує витрати по судових справах, в яких вона діє від імені Компанії і представляє її інтереси (п. 2.6); Філія несе повну відповідальність згідно з вимогами законодавства за зобов`язаннями Компанії. Компанія несе повну відповідальність згідно з вимогами законодавства за зобов`язаннями філії (п. 2.7);

- строк виконання грошового зобов`язання, що був предметом спору у цій справі, настав для відповідача ще у грудні 2020 р. (за актом № 32 від 30 жовтня 2020 року), а за останнім актом, який входив до предмету спору № 41 від 30 червня 2021 року, строк виконання настав у серпні 2021 р., тобто, задовго до початку повномасштабного вторгнення;

- з підстав, умов та меж надання відстрочки виконання судового рішення слідує, що безпідставне надання відстрочки, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника, порушує (може порушити) основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим;

- позивачем вказано, а заявником не спростовано, що відповідач у справі не здійснював жодних платежів на виконання рішення суду у цій справі;

- відповідачем не надано суду жодного доказу хоча б часткового погашення заборгованості за рішенням суду у цій справі перед позивачем;

- в долучених відповідачем у справі № 908/3647/23 до заяви про відстрочення від 05.07.24 … екземплярах Звітів про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) ДП НАЕК Енергоатом за 2022, 2023 роки, екземплярі балансу (Звіт про фінансовий стан) на 30 червня 2023 року, екземплярі Звіту про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) за півріччя 2023 року відсутні відомості (докази), на підставі яких суд мав би можливість перевірити і дійти висновку, що вказані Звіти … були фактично подані до відповідного органу статистики саме в наданому суду вигляді та фактично прийняті відповідним органом статистики саме в наданому до суду вигляді;

- позивачем у письмових поясненнях сформованих у системі «Електронний суд» від 12.07.24 зазначено, що заявник (відповідач у справі) просить суд не про розстрочення виконання (сплата по визначених частинах у встановлені строки), а саме про відтермінування, перенесення виконання на інший період, що передбачає невиконання рішення у зазначений період часу взагалі, що є абсолютно несправедливим по відношенню до позивача;

- відповідачем не надано суду доказів на підтвердження своєї неплатоспроможності (зокрема, але не виключно, довідки з обслуговуючих банків про відсутність грошових коштів на рахунках, а також довідки про відсутність майна у власності (тощо);

- реалії сьогодення (станом на дату постановлення цієї ухвали введено та продовжує діяти режим воєнного стану);

- матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору (обов`язок виконати грошове зобов`язання виникло починаючи із грудня 2020 року, тобто задовго до 24.02.22 року, збройної агресії рф проти держави Україна);

- наявність інфляційних процесів у економіці держави;

- введення та продовження дії режиму воєнного стану;

суд дійшов висновку про відсутність (станом на час постановлення цієї ухвали) правових підстав для задоволення у заявленому вигляді заяви відповідача за вих. від 05.07.24 про відстрочення виконання судового рішення Господарського суду Запорізької області від 16.02.24 у справі № 908/3647/23.

При цьому, належність АТ «НАЕК «Енергоатом» до об`єктів критичної інфраструктури не звільняє АТ Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом (код ЄДРПОУ 24584661) в особі філії Відокремлений підрозділ Запорізька атомна електрична станція акціонерного товариства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом, як відповідача у цій справі, від зобов`язання (обов`язку) погасити наявну заборгованість, яка виникла з грудня 2020 року… та триває значний час (на що вказує позивач у цій справі в своїх поясненнях сформованих в системі «Електронний суд» 12.07.24).

Керуючись ст.ст. 2, 13, 18, 24, 42, 46, 74, 76-78, 80, 233-235, 240, 331 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволені заяви АТ НАЕК Енергоатом (сформованій в системі «Електронний суд» 05.07.24) про відстрочення виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 16.02.24 у справі № 908/3647/23 до 16.02.25.

Екземпляр ухвали надіслати учасникам по справі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею 19.07.24 та може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом 10 днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: якщо апеляційна скарга подана протягом 10 днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 ст. 261 цього Кодексу.

СуддяВ.Л. Корсун