Ухвала

від 16.07.2024 по справі 915/1439/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

УХВАЛА

16 липня 2024 року Справа № 915/1439/21

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області, у складі судді Семенчук Н.О.,

за участі секретаря судового засідання Мавродій Г.В.

в ході підготовчого засідання, у справі

за позовом: Миколаївської міської ради, вул. Адміральська, 20, м. Миколаїв, 54001

електронна пошта: sov@mkrada.gov.ua

до 1-го відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр Топ", вул. Олега Григор?єва, 10-А, кв.18, м. Миколаїв, 54029,

до 2-го відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркетс-НК", вул.Крилова, 38/8, м. Миколаїв, 54038,

електронна пошта: ardmi@ukr.net

до 3-го відповідача: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Приватне підприємство "МОНОЛІТ-ТРЕЙД МИКОЛАЇВ", пр.Центральний, 22-б, кв. 27, м.Миколаїв, 54029

електронна пошта: ekvitas84@gmail.com

про: усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою

Миколаївська міська рада звернулася до Господарського суду Миколаївської області з позовом (в редакції заяви про зміну предмета позову від 23.10.2021) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр Топ", Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркетс-НК" і ОСОБА_1 про:

1) зобов`язання ТОВ "Центр Топ" усунути перешкоди Міськраді в користуванні земельною ділянкою площею 76,2 м2 шляхом знесення (демонтажу) торговельного комплексу, розташованого на вул.Крилова, 38/8-в у м. Миколаєві;

2) зобов`язання ТОВ "Маркетс-НК" і ОСОБА_1 усунути перешкоди Міськраді в користуванні земельною ділянкою площею 137,2 м2 шляхом знесення (демонтажу) торговельного комплексу, розташованого на вул.Крилова, 38/8 у м. Миколаєві;

3) скасування державної реєстрації права власності та припинення за ТОВ "Центр Топ" права власності на торговельний комплекс загальною площею 76,2 м2, який знаходиться за адресою; вул. Крилова, 38/8-в, м. Миколаїв, Миколаївська область (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1947136748101, державна реєстрація від 15.11.2019 № 34201514);

4) скасування державної реєстрації права власності та припинення за ОСОБА_1 права власності на спірний комплекс № 1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1947136748101, державна реєстрація від 28.10.2019 № 33874684);

5) скасування державної реєстрації права власності та припинення за ОСОБА_1 права власності (679/1000 частки) на торговельний комплекс, який знаходиться за адресою; АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1947098748101, державна реєстрація від 28.10.2019 № 33873960);

6) скасування державної реєстрації права власності та припинення за ТОВ "Маркетс-НК" права власності (321/1000 частки) на спірний комплекс №2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1947098748101, державна реєстрація від 28.10.2019 № 33873857);

7) скасування державної реєстрації права власності та припинення за ОСОБА_1 права власності (679/1000 частки) на спірний комплекс № 2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1250817948101, державна реєстрація від 26.03.2019 № 30909986);

8) скасування державної реєстрації права власності та припинення за ТОВ "Маркетс-НК" права власності (321/1000 частки) на спірний комплекс № 2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1250817948101, державна реєстрація від 14.03.2019 №30743176);

9) визнання недійсним акта приймання-передачі нерухомого майна, серія та номер: 1, виданого 14.11.2019, видавник: приватний нотаріус Миколаївського міського нотаріального округу Миколаївської області Ставнича І.О.;

10) визнання недійсним акта приймання-передачі нерухомого майна, серія та номер: 2, виданого 25.03.2019, видавник: між сторонами;

11) визнання недійсним акта приймання-передачі нерухомого майна, серія та номер: 1, виданого 12.03.2019, видавник: між сторонами.

Позовна заява обґрунтовується тим, що:

1) на земельній ділянці комунальної власності, що раніше перебувала в користуванні фізичної особи-підприємця Колтун Тетяни Анатоліївни, укладені з якою договори сервітуту припинилися та земельну ділянку повернуто нею не було, внаслідок протиправних дій ФОП Колтун Т. А. було самочинно збудовано торговельний комплекс і здійснено державну реєстрацію права власності на нього, яку (реєстрацію) в подальшому скасовано рішенням Господарського суду Миколаївської області від 24.06.2021 у справі № 915/1377/17, що набрало законної сили;

2) під час розгляду справ №915/1377/17 та № 814/944/18 зі спорів щодо правомірності набуття ФОП Колтун Т. А. права власності на торговельний комплекс загальною площею 159,6 м2, який складається з 18-ти магазинів і розташований за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1250817948101), судами встановлено, що в подальшому Підприємець відчужив вказане нерухоме майно на користь відповідачів у цій справі, якими було здійснено поділ зазначеного комплексу;

3) водночас за інформацією Управління земельних ресурсів Міськради відповідачі для оформлення документів на спірні земельні ділянки за вказаними адресами не зверталися та Рада не приймала рішень щодо їх передачі у власність чи користування, в зв`язку з чим ФОП Колтун Т. А. не набула у визначеному законом порядку права власності на вказаний торговельний комплекс як на об`єкт нерухомості, як наслідок, подальші дії з відчуження об`єкта самочинного будівництва та його поділу є незаконними, оскільки торговельний комплекс не набув статусу об`єкта нерухомого майна, а Підприємець - права власності на об`єкт нерухомого майна, тому всі подальші реєстрації прав у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо спірного об`єкта також підлягають скасуванню;

4) наявність зареєстрованих за відповідачами речових прав на об`єкти самочинного будівництва фактично створює передумови до набуття ними прав на спірні земельні ділянки на неконкурентних засадах, що свідчить про порушення прав Ради.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 24.09.2021 (суддя Ткаченко О.В.), залишеною без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 09.02.2022 (головуючий - Таран С. В., судді Будішевська Л. О., Поліщук Л. В.), задоволено заяву Міськради від 13.09.2021 № 6566/0202.01-22/21 про забезпечення позову та накладено арешт на майно: торговельний комплекс загальною площею 76,2 м2, який знаходиться на АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1947136748101); торговельний комплекс загальною площею 76,2 м2, який знаходиться на АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1947098748101).

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 28.06.2023 (суддя - Ткаченко О.В.), залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.11.2023, у задоволенні позову відмовлено повністю. Скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 24.09.2021 у справі № 915/1439/21.

Постановою Верховного Суду від 19.03.2024 рішення Господарського суду Миколаївської області від 28.06.2023 і постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.11.2023 у справі №915/1439/21 скасовано в частині відмови в задоволенні позовних вимог про:

- зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр Топ" усунути перешкоди Миколаївській міській раді в користуванні земельною ділянкою площею 76,2 м2 шляхом знесення (демонтажу) торговельного комплексу, розташованого на АДРЕСА_2 ;

- зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркетс-НК" і ОСОБА_1 усунути перешкоди Миколаївській міській раді в користуванні земельною ділянкою площею 137,2 м2 шляхом знесення (демонтажу) торговельного комплексу, розташованого на АДРЕСА_2 .

В частині зазначених позовних вимог справу №915/1439/21 передано на новий розгляд до Господарського суду Миколаївської області.

В решті (щодо відмови в задоволенні іншої частини позовних вимог) рішення Господарського суду Миколаївської області від 28.06.2023 і постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.11.2023 у справі №915/1439/21 залишено без змін.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Господарського суду Миколаївської області від 15.04.2024, справу №915/1439/21 передано на новий розгляд судді Семенчук Н.О.

Ухвалою суду від 17.04.2024 справу №915/1439/21 в частині позовних вимог щодо:

- зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр Топ" усунути перешкоди Миколаївській міській раді в користуванні земельною ділянкою площею 76,2 м2 шляхом знесення (демонтажу) торговельного комплексу, розташованого на АДРЕСА_2 ;

- зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркетс-НК" і ОСОБА_1 усунути перешкоди Миколаївській міській раді в користуванні земельною ділянкою площею 137,2 м2 шляхом знесення (демонтажу) торговельного комплексу, розташованого на АДРЕСА_2 , прийнято до провадження суддею Семенчук Н.О. Ухвалено справу розглядати за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого провадження. Підготовче засідання призначено на 09.05.2024 о 10:00 (а.с.110,111 т.5).

Ухвалою суду від 09.05.2024, яку занесено до протоколу судового засідання, у відповідності до ст.177 ГПК України продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 03.06.2024.

ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» надав письмові пояснення (вх.№6398/24 від 29.05.2024) в яких просить суд відмовити у задоволенні позову Миколаївської міської ради (а.с.187-192 т.5).

Миколаївська міська рада через систему «Електронний суд» надала додаткові пояснення у справі (вх.№6565/24 від 03.06.2024) в яких просить суд врахувати дані пояснення при новому розгляді справи №915/1439/21 та задовольнити позовні вимоги у повному обсязі (а.с.199-212 т.5).

Ухвалою суду від 03.06.2024, яку занесено до протоколу судового засідання, підготовче засідання відкладено на 18.06.2024.

Миколаївська міська рада до відділу документального забезпечення Господарського суду Миколаївської області надала заяву (вх.№7204/24 від 18.06.2024) в якій просить суд закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті. Позовні вимоги підтримує у повному обсязі (а.с.232 т.5).

ОСОБА_1 до відділу документального забезпечення Господарського суду Миколаївської області надав заяву (вх.№7205/24 від 18.06.2024) в якій просить суд підготовче засідання у справі №915/1439/21 провести без участі представника відповідача-3 (а.с.231 т.5).

Приватне підприємство "МОНОЛІТ-ТРЕЙД МИКОЛАЇВ" до відділу документального забезпечення Господарського суду Миколаївської області надало заяву (вх.№7203/24 від 18.06.2024) в якій просить суд підготовче засідання призначене на 18.06.2024 провести без участі представника 3-ї особи, закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті (а.с.229, 230 т.5).

Ухвалою суду від 18.06.2024, яку занесено до протоколу судового засідання, у відповідності до ст.177, 182, 185 ГПК України закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 16.07.2024.

ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» надав заяву про зупинення провадження у справі (вх.№7885/24 від 02.07.2024) (а.с.248-25 т.5) в якій на підставі п.7 ч.1 ст.228 ГПК України просить суд зупинити провадження у справі №915/1439/21 до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи №914/1785/22.

В обґрунтування зазначає, що предметом дослідження у даній справі є визначення суб`єкта відповідальності за самочинне будівництво. У той же час, на розгляді Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду перебуває справа №914/1785/22. Ухвалою Верховного Суду від 22.05.2024 справу №914/1785/22 передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду. Як зазначає відповідач-3, правовідносини у справі №915/1439/21 та справі №914/1785/22 є подібними, а тому з метою забезпечення єдності та сталості судової практики, на думку заявника доцільно зупинити провадження у справі №915/1439/21.

Миколаївська міська рада через систему «Електронний суд» надала заперечення на клопотання (заяву) (вх.№8575/24 від 16.07.2024) в яких просить відмовити у задоволенні заяви про зупинення провадження у справі №915/1439/21 до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи №914/1785/22, оскільки за змістовим, суб`єктним і об`єктним критеріями спірні правовідносини в цій справі та у наведеній відповідачем справі №914/1785/22 не є подібними з огляду на істотні відмінності в фактичних обставинах таких спорів, пов`язаних із правами та обов`язками їх сторін, що зумовлює різний зміст спірних правовідносин. Зазначає, що 18.06.2024 було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 16.07.2024. Вказує, що процесуальний закон містить пряму заборону на зупинення провадження у справі під час її розгляду по суті.

Також, Миколаївська міська рада через систему «Електронний суд» надала заяву (вх.№8570/24 від 16.07.2024) в якій просить суд судове засідання призначене на 16.07.2024 провести за відсутності представника Миколаївської міської ради. Позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Відповідач-3 через систему «Електронний суд» надав клопотання (вх.№8478/24 від 15.07.2024) в якому просить суд судове засідання призначене на 16.07.2024 провести без участі представника відповідача-3. Клопотання про зупинення провадження у справі підтримує та просить його задовольнити.

Представник 3-ї особи надав до суду заяву (вх.№8578/24 від 16.07.2024) в якій просить суд провести судове засідання призначене на 16.07.2024 за відсутності представника 3-ї особи. Проти клопотання відповідача-3 про зупинення провадження у справі №915/1439/21 заперечує повністю.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Згідно з п.п. 1, 4 ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є рівність всіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У відповідності з ч.1 ст.2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до п.п. 1, 2, 4, 5 ч. 3 ст.2 Господарського процесуального кодексу України основними засадами (принципами) господарського судочинства є верховенство права, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін, диспозитивність.

Частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

За приписами ч.1-4 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

В той же час згідно з ч.5 ст.13 Господарського процесуального кодексу України суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, зокрема, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Поряд з цим за ч. 1 ст.177 Господарського процесуального кодексу України визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів є з одним із завдань підготовчого провадження.

Натомість відповідно до ст.194 Господарського процесуального кодексу України завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.

Так, нормами ГПК України не передбачено підстав, за яких є можливим повернення до підготовчого провадження на стадії судового розгляду справи по суті після закриття підготовчого провадження.

Однак, відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 05.10.2022 у справі №204/6085/20, у якій зазначено, що відповідно до практики Верховного Суду, суди першої інстанції за наявності певних обставин можуть прийняти рішення про повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття для вчинення тих чи інших процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження. Разом з тим такі обставини мають бути вагомими, оскільки можливість повернення до стадії підготовчого провадження з будь-яких підстав нівелює саме значення стадій господарського процесу: як підготовчого провадження, так і стадії розгляду справи по суті.

Отже, з огляду на наведені правові позиції Верховного Суду, які підлягають застосуванню з урахуванням ч. 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд доходить висновку про можливе повернення, за наявності певних обставин, до стадії підготовчого провадження після його закриття для вчинення тих чи інших процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження.

Враховуючи викладене, зважаючи на зміст та характер спірних правовідносин, виникнення додаткових обставин, які підлягають дослідженню судом, враховуючи, що даний випадок є винятковим та потребує здійснення дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження, з метою повного, всебічного розгляду даної справи і прийняття законного, обґрунтованого рішення по справі, господарський суд вважає необхідним повернути справу на стадію підготовчого провадження зі стадії розгляду справи по суті.

Розглянувши заяву представника відповідача-3 про зупинення провадження у справі, суд зазначає наступне.

Так, в контексті справи, що розглядається, права Миколаївської міської ради як власника земельних ділянок порушуються в результаті факту самочинного будівництва.

Позиція відповідача - 3 зводиться до того, що суб`єктом цивільно-правової відповідальності за самочинне будівництво. Відповідно до положень ч.4 ст.376 Цивільного кодексу України є особа, яка здійснила самочинне будівництво, а не суб`єкт, який на теперішній час є власником спірного об`єкта будівництва.

Ухвалою від 22.05.2024 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду передав на розгляд Великої Палати Верховного Суду справу №914/1785/22 за позовом Львівської міської ради до Приватного підприємства "Ярина Плюс", Фізичної особи - підприємця Михайліва Євгенія Євгенійовича про скасування державної реєстрації права приватної власності, визнання недійсними договорів купівлі-продажу, зобов`язання звільнити самовільно зайняті земельні ділянки шляхом демонтажу (знесення) приміщень.

Передаючи справу №914/1785/22 на розгляд Великої Палати Верховного Суду, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду зазначила, що висновки щодо способу захисту прав власника земельної ділянки у разі зведення на ній самочинного будівництва шляхом задоволення вимоги про знесення самочинно побудованого нерухомого майна є усталеними в судовій практиці Верховного Суду (постанови Великої Палати Верховного Суду від 15.11.2023 у справі № 916/1174/22, від 20.07.2022 у справі № 923/196/20, Верховного Суду від 06.11.2019 у справі № 910/14328/17, від 01.07.2020 у справі № 755/3782/17, від 02.06.2021 у справі № 910/14524/19).

У той же час, Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду дотримується правової позиції, що у питанні визначення належним відповідачем за позовом власника землі про знесення об`єкта самочинного будівництва не забудовника, а саме останнього набувача такого об`єкта, який зареєстрував за собою право власності на самочинне будівництво (див. постанови від 02.06.2021 у справі № 509/11/17, від 30.09.2022 у справі №201/2471/20, від 15.03.2023 у справі № 205/213/22, від 05.04.2023 у справі №199/6251/18, від 31.05.2023 у справі № 201/4483/20).

Так, передаючи справу №914/1785/22 на розгляд Великої Палати Верховного Суду, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду вважала за необхідне відступити від висновків, викладених у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 02.06.2021 у справі № 509/11/17, від 30.09.2022 у справі № 201/2471/20, від 15.03.2023 у справі № 205/213/22, від 05.04.2023 у справі № 199/6251/18, від 31.05.2023 у справі №201/4483/20, про те, що належним відповідачем за позовом власника землі про знесення об`єкта самочинного будівництва є останній набувач такого об`єкта, який зареєстрував за собою право власності на самочинне будівництво, а не його забудовник.

При цьому колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в ухвалі від 22.05.2024 у справі №914/1785/22 зазначила, що згідно з вимогами цивільного законодавства України самочинно збудовані будівлі не є об`єктом цивільних прав, тому не можуть вільно відчужуватися. До того ж, положення частини 4 статті 376 Цивільного кодексу України обмежують коло осіб, зобов`язаних знести об`єкт самочинного будівництва, їх забудовником. Тому, на думку колегії суддів, застосування положень частини 4 статті 376 Цивільного кодексу України призводить до вирішення спору між особою - власником земельної ділянки та особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво.

Приймаючи справу №915/1785/22 до розгляду, Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 03.07.2024 встановила, що у справах № 509/11/17, № 201/2471/20, № 205/213/22, № 199/6251/18, № 201/4483/20, від висновків Касаційного цивільного суду у яких вважає за необхідне відступити Касаційний господарський суд, позови в частині звільнення земельних ділянок шляхом знесення (демонтажу) об`єктів самовільного будівництва були пред`явлені уповноваженими органами власників земельних ділянок до осіб, які здійснили таку самовільну забудову, тоді як спірні земельні ділянки не були відведені для цієї мети, або без відповідних документів, які дають право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Касаційний цивільний суд, керуючись положеннями частини четвертої статті 376 ЦК України, а також частини другої статті 212 ЗК України, виснував, що позови у цих справах у цій частині вимог задоволенню не підлягають, оскільки належним відповідачем за такою вимогою є особа, яка є власником відповідної забудови на день подання позову, тобто останній набувач такого майна, а не особи, які вчинили такі забудови і надалі здійснили їх відчуження.

Велика Палата Верховного Суду зауважує, що звернення з позовом до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови у позові (постанови Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц, від 21 листопада 2018 року у справі № 127/93/17-ц, від 12 грудня 2018 року у справі № 570/3439/16-ц, від 12 грудня 2018 року у справі № 372/51/16-ц, від 30 січня 2019 року у справі № 552/6381/17, від 01 квітня 2020 року у справі № 520/13067/17, від 03 квітня 2024 року у справі № 917/1212/21), тобто встановлення особи, до якої належить подавати позов, безпосередньо впливає на результат вирішення спору у таких правовідносинах і може стати підставою для скасування судових рішень.

Оскільки обставини справи №914/1785/22 і обставини справ №509/11/17, №201/2471/20, №205/213/22, №199/6251/18, № 201/4483/20 є подібними, а Касаційний господарський суд не погоджується із висновками Касаційного цивільного суду щодо застосування частини четверної статті 376 ЦК України, внаслідок чого вважає за необхідне відступити від цього висновку, а також зважаючи на відсутність висновку щодо застосування цієї норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Великої Палати Верховного Суду, справу № 914/1785/22 прийнято до розгляду Великою Палатою Верховного Суду.

Враховуючи, що права Миколаївської міської ради як власника земельних ділянок порушуються в результаті факту самочинного будівництва, суд дійшов висновку, що висновок Великої Палати Верховного Суду у справі №914/1785/22 має суттєве значення для вирішення спору в цій справі та для єдності судової практики у спорах з подібними правовідносинами.

У відповідності до частини 4 статті 17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" єдність системи судоустрою забезпечується, зокрема єдністю судової практики.

Згідно ст. 36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

Верховний Суд, серед іншого забезпечує однакове застосування норм права судами різних спеціалізацій у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У відповідності до п. 7 ч. 1 ст. 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Згідно з приписами п.11 ч.1 ст.229 ГПК України у такому випадку провадження у справі зупиняється до закінчення перегляду в касаційному порядку.

Враховуючи підстави подання позову, з огляду на те, що правовий висновок Великої Палати Верховного Суду у справі №914/1785/22, зокрема, щодо застосування ч.4 ст.376 ЦК України, може мати суттєве значення для правильного вирішення спору у даній справі, з метою єдності судової практики, суд вважає за необхідне зупинити провадження у справі №915/1439/21 до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №914/1785/22.

Суд зауважує, що зупинення провадження у даній справі є виправданим, так як зможе забезпечити ухвалення законного та справедливого рішення у справі з урахуванням результатів касаційного перегляду судових рішень у подібних правовідносинах у справі №914/1785/22 Великою Палатою Верховного Суду, а також забезпечити захист прав як позивача, так і відповідачів, буде дотримано принцип правової визначеності та справедливості.

Керуючись 2, 13, 177, 182, п.7) ч.1 ст.228, ст.232, 234, 235 ГПК України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Повернути справу №915/1439/21 зі стадії розгляду справи по суті на стадію підготовчого провадження.

2. Зупинити провадження у справі №915/1439/21 до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи №914/1785/22.

Ухвала суду, набирає законної сили у відповідності ч.2 ст.235 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала господарського суду може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст.ст.256-259 ГПК України.

Повний текст ухвали складено та підписано суддею 19.07.2024.

Суддя Н.О. Семенчук