Ухвала

від 18.07.2024 по справі 752/1058/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(у порядку ухвалення додаткового рішення)

18 липня 2024 року м. Київ

Унікальний номер справи № 752/1058/23

Апеляційне провадження № 22-з/824/882/2024

22-з/824/889/2024

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Левенця Б.Б.,

суддів - Борисової О.В., Ратнікової В.М.,

за участю секретаря судового засідання - Дячук І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення та заяву представника ОСОБА_2 - адвоката Сербулова Олександра Володимировича про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів, -

в с т а н о в и в :

Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 19 травня 2023 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів - відмовлено (т. 1 а.с. 76-80).

Додатковим рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 11 липня 2023 року заяву представника ОСОБА_2 - Сербулова О.В. про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів - задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 11 250 грн. 00 коп. (т. 1 а.с. 99-101).

Не погодившись із рішенням суду, 16 червня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з апеляційною скаргою, у якій просив скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити (т. 1 а.с. 111-118).

Постановою Київського апеляційного суду від 31 жовтня 2023 року апеляційні скарги ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 19 травня 2023 року та додаткове рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 11 липня 2023 року залишено без змін (т. 1 а.с. 168-179).

Постановою Київського апеляційного суду від 21 листопада 2023 року заяву представника ОСОБА_2 - Сербулова О.В. про ухвалення додаткового рішення задоволено. У справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів ухвалено додаткове рішення, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати на правничу допомогу в розмірі 7 500 грн. (т. 1 а.с. 204-209).

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 січня 2024 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Постанову Київського апеляційного суду від 31 жовтня 2023 року, додаткову постанову Київського апеляційного суду від 21 листопада 2023 року скасовано і передано справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції (т. 2 а.с. 80-91).

Постановою Київського апеляційного суду від 02 травня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 19 травня 2023 року та додаткове рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 11 липня 2023 року - задоволено частково.

Рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 19 травня 2023 року та додаткове рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 11 липня 2023 року - скасовано, ухвалено нове судове рішення.

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів - задоволено частково.

Зменшено розмір аліментів, визначений пунктом 4.3. Договору про участь у вихованні, розвитку та утриманні дитини, укладеного ОСОБА_1 з ОСОБА_2 , 31 січня 2020 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Парусовою Г.М. та зареєстрованого в реєстрі за номером 23, на утримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 25% від заробітку (доходу) до 1/6 частини усіх видів його заробітку (доходу), щомісяця, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання цією постановою суду законної сили до досягнення ОСОБА_4 повноліття.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 536 грн. 80 коп. судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції та 805 грн. 20 коп. судового збору за розгляд справи апеляційним судом (т. 2 а.с. 131-139).

07 травня 2024 року Київським апеляційним судом отримано заяву представника ОСОБА_2 - адвоката Сербулова О.В. про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат на правничу допомогу, в якій останній просив стягнути з ОСОБА_1 судові витрати на правничу допомогу в розмірі 12 750,00 грн. (т. 2 а.с. 143-155).

09 травня 2024 року Київським апеляційним судом отримано заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення, в якому останній просив розподілити судовий збір, який позивач сплатив за подання касаційної скарги у даній справі в сумі 2 147,20 грн. та стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1073,60 грн. (т. 2 а.с. 158-159).

17 травня 2024 року до суду надійшли заперечення від ОСОБА_1 проти заяви ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу, в яких просив відмовити в задоволення вказаної заяви.

Посилався на те, що витрати на правничу допомогу відповідача є неспівмірними зі складністю справи та виконана ними адвокатом роботами, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову. Вказував, що не співмірність полягає в тому, що справа стосувалась позовних вимог, судова практика щодо яких є усталеною, склад учасників справи зводиться до сторін спору без множинності осіб, треті особи не вступали, у справі не було відводів, не викликались свідків, не призначались експертизи, адвокат діяв на одній правовій позиції, як в суді першої інстанції, так і в апеляційній, не вдосконалював її, не наводив додаткові аргументи. Крім того, відповідач є висококваліфікованим юристом-практиком, працює юрисконсультом у великій міжнародній компанії ТОВ «Вейвмейкер» та є співзасновником юридичної фірми ПП «Юридичний радник», а відтак, роль адвоката в даній справі та обсяг наданих послуг переоцінені.

Звертав увагу, що на а.с. 90 міститься акт № 2505/01 від 25.05.2023 прийняття передачі послуг адвоката на суму 2500 грн. з представництва відповідачки у судовому засіданні в даній справі, що було призначене на 19.05.2023 року. Проте адвокат цю послугу відповідачці не надав, адже у судове засідання він не з`явився, що зафіксовано в рішенні суду від 19.05.2023 року та в протоколі судового засідання від 19.05.2023 року. Також, 31.03.2023 року не мав місця факт надання правничих послуг адвокатом відповідачці, оскільки адвокат не здійснив жодного з видів адвокатської діяльності, коли прибув на судове засідання, яке було скасоване раніше у зв`язку з перебуванням судді у відпустці (а.с. 88). Відтак платіж відповідачки адвокатові на суму 1750 грн. за цей епізод не належить до витрат на професійну правничу допомогу.

Крім того, відповідачка включає в суму витрат на правничу допомогу такі витрати, які до даної справи відношення не мають. Так, на а.с. 88 міститься акт № 3103/01 прийняття-передачі послуг адвоката зі складання зустрічної позовної заяви про стягнення заборгованості за аліментами (вартість послуг 2500 грн.) та клопотання про витребування довідки про доходи позивача (вартість послуг 1000 грн.). Проте зустрічну позовну заяву відповідачки суд не прийняв, а те клопотання, відповідно, взагалі не розглядалось судом. Таким чином ці витрати на правову допомогу по стягненню заборгованості за аліментами не належать до судових витрат у даній справі, предметом розгляду в якій було питання про зменшення розміру аліментів. Важливо зазначити, що позовну заяву про стягнення заборгованості за аліментами, яку суд у даній справі не прийняв як зустрічну, відповідачка подала окремо в липні 2023 року, і вона розглядається в рамках цивільної справи № 752/13850/23, тож зазначені в цьому абзаці апеляційної скарги судові витрати належать до іншої цивільної справи і розподілу між сторонами цієї справи не підлягають.

Також, заява відповідачки про ухвалення додаткової постанови у даній справі не містить розрахунку витрат, понесених відповідачкою на оплату послуг адвоката, у зв`язку з чим неможливо з`ясувати, як утворилась сума, яку відповідачка просила стягнути з позивача. Крім того, відповідачка не надала детального опису робіт (наданих послуг) адвоката, тоді як відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відсутні законні підстави для того, щоб розглядати надані відповідачкою докази понесених нею судових витрат, оскільки вони подані відповідачкою з порушенням встановлених процесуальним законом процедури і строків (т. 2 а.с. 168-171).

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав подану ним заяву про ухвалення додаткового рішення і просив її задовольнити, заперечував проти заяви відповідачки ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення і просив її відхилити.

Інші особи, які беруть участь у справі до суду не прибули, про час та місце розгляду справи були сповіщені повідомленнями на зазначені ними адреси та адреси електронної пошти із забезпеченням технічної фіксації таких повідомлень, тобто належним чином, про що у справі є докази. Відповідачка ОСОБА_2 була повідомлена на зазначену нею адресу електронної пошти та повідомленням її представника - адвоката Сербулова О.В. в Електронний кабінет в ЄСІТС із забезпеченням технічної фіксації таких повідомлень. Представник відповідачки ОСОБА_2 - адвокат Сербулов О.В.. подав клопотання про розгляд справи за відсутності відповідачки ОСОБА_2 та її представника, просив здійснити розподіл судових витрат, задовольнивши заяву ОСОБА_2 (т. 2 а.с. 164-167, 174-191).

У постанові Верховного Суду від 20 січня 2023 року у справі № 465/6147/18 суд виходив із того, що якщо учасник надав суду електронну адресу (хоча міг цього і не робити), зазначивши їх у заяві (скарзі), то слід припустити, що учасник бажає, принаймні не заперечує, щоб ці засоби комунікації використовувалися судом. Це, в свою чергу, покладає на учасника справи обов`язок отримувати повідомлення і відповідати на них.

З огляду на це, суд, який комунікує з учасником справи за допомогою повідомлених ним засобів комунікації, діє правомірно і добросовісно. Тому слід виходити з «презумпції обізнаності»: особа, якій адресовано повідомлення суду через такі засоби комунікації, знає або принаймні повинна була дізнатися про повідомлення.

Виходячи з положень ст. 13 ЦПК України кожна сторона розпоряджається своїми правами на власний розсуд, у т.ч. правом визначити свою участь в судовому засіданні.

Поряд з цим, Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово наголошував, що національні суди мають організовувати судові провадження таким чином, щоб забезпечити їх ефективність та відсутність затримок (див. рішення ЄСПЛ від 02.12.2010 у справі "Шульга проти України", № 16652/04).

Зважаючи на вимоги ст. 128, ч. 5 ст. 130, ст. 270, ч. 2 ст. 372 ЦПК України колегія суддів визнала повідомлення належним, а неявку такою, що не перешкоджає розгляду заяв про ухвалення додаткового рішення.

За змістом п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При цьому склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат (позиція Великої Палати Верховного Суду, викладена в постанові від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16).

Враховуючи ст. 28 Правил адвокатської етики необхідно дотримуватись принципу «розумного обґрунтування» розміру оплати юридичної допомоги. Цей принцип набуває конкретних рис через перелік певних факторів, що мають братись до уваги при визначенні розміру оплати: обсяг часу і роботи, що вимагається для адвоката, його кваліфікацію та адвокатський досвід, науково-теоретична підготовка.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

За висновком, викладеним у пункті 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Аналіз зазначеної постанови свідчить про те, що вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд має пересвідчитись що заявлені витрати є співмірними зі складністю справи, а наданий адвокатом обсяг послуг і витрачений час на надання таких послуг відповідають критерію реальності таких витрат. Також суд має врахувати розумність розміру витрат на професійну правничу допомогу та чи не буде їх стягнення становити надмірний тягар для іншої сторони.

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність». У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково.

У постанові від 08 квітня 2020 року у справі № 306/1198/17 Верховний Суд зазначив, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»). Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Процесуальними нормами встановлено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів.

Обов`язковим переліком документів на підтвердження відповідних витрат, незалежно від юрисдикції спору, є: договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.); розрахунок наданих послуг з їх детальним описом; документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, тощо) (висновки, викладені Верховним Судом у постановах у справах № 821/227/17, № 726/549/19, № 810/3806/18).

Відповідно до постанови Верховного Суду від 24 січня 2024 року у справі № 530/1731/16-ц у разі, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Разом із тим, у випадку, якщо судом касаційної інстанції скасовано судові рішення з передачею справи на розгляд до суду першої/апеляційної інстанції, то розподіл суми судових витрат здійснюється тим судом, який ухвалює остаточне рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

За змістом ч. 1 ст. 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору (ч. 2 ст. 134 ЦПК України).

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

З матеріалів справи вбачається, що у відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_2 - адвокат Сербулов О.В. заявив попередній розрахунок суми судових витрат в сумі 10 000 грн.(т. 1 а.с. 154-156).

Протягом п`яти днів після прийняття постанови, 06 травня 2024 року представник ОСОБА_2 - адвокат Сербулов О.В. направив до Київського апеляційного суду заяву про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат, в якій останній просила стягнути з ОСОБА_5 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 12 750,00 грн. (т. 2 а.с. 143-146).

На підтвердження витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції представник ОСОБА_2 - адвокат Сербулов О.В було надано договір про надання правничої (правової) допомоги від 02 березня 2023 року, укладений між адвокатом Сербуловим О.В. та ОСОБА_2 (т. 1 а.с. 69-71); ордер на надання правничої (правової) допомоги серії АІ № 1232502 (т. 1 а.с. 150); акт приймання-передачі наданих послуг від 19 січня 2024 року (т. 2 а.с. 148); акт приймання-передачі правничої допомоги від 19 січня 2024 року (т. 2 а.с. 149); акт приймання-передачі правничої допомоги від 03 травня 2024 року (т. 2 а.с. 149); платіжна інструкція № 251794282 (т. 2 а.с. 153), платіжна інструкція № 251795065 (т. 2 а.с. 154), платіжна інструкція № 271386936 (т. 2 а.с. 155); акт приймання-передачі правничої допомоги від 12 вересня 2023 року (т. 1 а.с. 187), акт приймання-передачі правничої допомоги від 11 жовтня 2023 року (т. 1 а.с. 188), платіжна інструкція № 488702736 (т. 1 а.с 188а), платіжна інструкція № 237151575 (т. 1 а.с. 189).

Так, з згідно з п. 1.1. договору про надання правничої (правової) допомоги від 02 березня 2023 року клієнт доручає, а адвокат приймає на себе доручення надати правничу (правову) допомогу з усіх без виключення питань, пов`язаних із наслідками припинення шлюбних відносин клієнтки з ОСОБА_1 , в тому числі, але не обмежено у справах Голосіївського районного суду м. Києва № 752/1058/23 та 752/2453/23.

Розділом 6 договору визначено гонорар, фактичні витрати, порядок розрахунків.

Відповідно до п. 6.1 договору гонорар - винагорода адвоката за здійснення представництва інтересів клієнта та надання йому інших видів правничої (правової) допомоги на умовах і в порядку, що визначені цим договором.

Гонорар складається з суми вартості послуг, що складається із фіксованого розміру, погодинної оплати та інших виплат, передбачених цим договором(п. 6.2.).

Розмір гонорару, що підлягає сплаті за цим договором, не залежить від досягнення чи недосягнення адвокатом позитивного результату, якого бажає клієнт і є обов`язковим до сплати клієнтом (п. 6.2.1).

Одна година, витрачена адвокатом на надання професійної правничої допомоги складається з чотирьох рівних часток по 15 хвилин, кожна з яких розраховуються як повна з першої хвилини після спливу попередньої частки (п. 6.3.).

Розмір гонорару за одну годину витрачену адвокатом на надання професійної правничої допомоги, а також за час перебування адвоката у місцях, визначених п. 2.2. цього договору становить 1 500,00 грн. за годину, при цьому, мінімальний розмір гонорару не може бути менше із розрахунку за 1 годину (а.с. 6.3.1.).

Якщо перебування в суді з метою ознайомлення з матеріалами справи триватиме більше 30 хвилин, з незалежних від адвоката причин (незалежно від того, здійснено ознайомлення чи ні) розмір гонорару становить 1 500,00 грн. за одну годину (6.3.2.).

Якщо перебування в суді з метою ознайомлення з матеріалами справи триватиме менше 30 хвилин, розмір гонорару є фіксований і становить 1 000,00 грн. (п. 6.3.3.).

За забезпечення адвокатом представництва клієнта у судових засіданнях в судах першої та апеляційної інстанції, клієнт сплачує адвокату гонорар в розмірі 2 500,00 грн. за одне (кожне) судове засідання (п. 6.4.).

У випадку, якщо судове засідання не відбулось від незалежних від адвоката причин, гонорар підлягає сплаті у розмірі 70 /% від вказаного в цьому підпункті гонорару (п. 6.4.1.).

За підготовку (складання) та подання однієї заяви по суті справи, у справі про стягнення аліментів (заборгованості), в судах першої та апеляційної інстанції, клієнт сплачує адвокату гонорар в розмірі 2 500,00 грн. за кожен документ (п. 6.6.).

За підготовку (складання) та подання інших заяв, клопотань, письмових пояснень, тощо (обсягом до двох сторінок), у справі про стягнення аліментів (заборгованості), клієнт сплачує адвокату гонорар в розмірі від 1 000,00 грн. до 1 500,00 грн. за кожен документ, в залежності від складності (визначається адвокатом) (п. 6.6.1.).

До гонорару не включаються фактичні витрати, необхідні для виконання договору і підлягають оплаті протягом 3-х банківських днів, на підставі виставленого адвокатом рахунку-фактури, якщо інше не передбачено умовами цього договору та/або додатковими угодами до нього (п. 6.9.).

Факт надання послуг підтверджується актом прийому-передачі наданих послуг із детальним переліком наданої правничої допомоги, підписаний сторонами (представниками сторін). Клієнт протягом 2 робочих днів із дня одержання акт прийому-передачі наданих послуг, зобов`язаний повернути адвокату підписаний акт прийому-передачі наданих послуг або мотивовану відмову у підписанні. Акт прийому-передачі не підписаний у вказаний строк вважається погодженим без зауважень (п. 6.15.).

Клієнт сплачує гонорар на підставі виставленого адвокатом рахунку (п. 6.16.).

З акту прийому-передачі наданих послуг від 12 вересня 2023 року вбачається, що адвокат Сербулов О.В. та ОСОБА_2 склали цей акт про те, що адвокатом на виконання договору про надання правничої допомоги б/н від 02.03.2023 надано наступні послуги: 11.09.2023 підготовка (складання) та подання відзиву на апеляційну скаргу на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 19 травня 2023 року у справі № 752/1058/23 вартістю 2 500,00 грн.; 11.09.2023 підготовка (складання) та подання відзиву на апеляційну скаргу на додаткове рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 11 липня 2023 року у справі № 752/1058/23 вартістю 2 500,00 грн. (т. 1 а.с. 187).

З акту прийому-передачі наданих послуг від 31 жовтня 2023 року вбачається, що адвокат Сербулов О.В. та ОСОБА_2 склали цей акт про те, що адвокатом на виконання договору про надання правничої допомоги б/н від 02.03.2023 надано наступні послуги: 31.10.2023 забезпечення адвокатом представництва клієнта у судовому засіданні Київського апеляційного суду у справі № 752/1058/23 вартістю 2 500,00 грн. (т. 1 а.с. 188).

З акту прийому-передачі наданих послуг від 19 січня 2024 року вбачається, що адвокат Сербулов О.В. та ОСОБА_2 склали цей акт про те, що адвокатом на виконання договору про надання правничої допомоги б/н від 02.03.2023 надано наступні послуги: 22.12.2023 підготовка (складання) та подання до Верховного Суду відзиву на касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 19 травня 2023 року, додаткове рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 11 липня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду 31 жовтня 2023 року у справі № 752/1058/23 вартістю 5 000,00 грн. (т. 2 а.с. 148).

З акту прийому-передачі наданих послуг від 19 січня 2024 року вбачається, що адвокат Сербулов О.В. та ОСОБА_2 склали цей акт про те, що адвокатом на виконання договору про надання правничої допомоги б/н від 02.03.2023 надано наступні послуги: 17.01.2024 підготовка (складання) та подання до Верховного Суду відзиву на касаційну скаргу ОСОБА_1 на додаткову постанову Київського апеляційного суду від 21 листопада 2023 року у справі № 752/1058/23 вартістю 5 000,00 грн. (т. 2 а.с. 149).

З акту прийому-передачі наданих послуг від 03 травня 2024 року вбачається, що адвокат Сербулов О.В. та ОСОБА_2 склали цей акт про те, що адвокатом на виконання договору про надання правничої допомоги б/н від 02.03.2023 надано наступні послуги: 04.04.2024 забезпечення адвокатом представництва клієнта у судовому засіданні Київського апеляційного суду у справі № 752/1058/23. Засідання не відбулось з незалежних причин (гонорар 70 %згідно п. 6.4.1. договору) вартістю 2 500,00 грн.; забезпечення адвокатом представництва клієнта у судовому засіданні Київського апеляційного суду у справі № 752/1058/23 вартістю 2 500,00 грн. (т. 2 а.с. 150).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 137 ЦПК України).

Згідно з ч. 5, 6 ст. 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Крім того, зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи (аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19).

17 травня 2024 року до суду надійшли заперечення від ОСОБА_1 проти заяви ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу, в яких просив відмовити в задоволення вказаної заяви.

Понесені ОСОБА_2 витрати на правничу допомогу підтверджуються, у т.ч. складанням Акту від 03 травня 2024 року після постанови Київського апеляційного суду по суті спору проте надані заявником протягом визначеного процесуальним законом (ч. 8 ст. 141 ЦПК України) п`ятиденного строку після подання відповідної заяви в апеляційному суді 02 травня 2024 року, а тому суд апеляційної інстанції визнав неспроможними і відхилив доводи ОСОБА_1 про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_2 з посиланням на постанову Великої Палати Верховного Суду від 05 липня 2023 року у справі № 911/3312/21 (т. 2 а.с. 150).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України» заява №19336/04, від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95), від 06 липня 2015 року у справі «Заїченко проти України» (п.131), зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц, постановах Верховного Суду від 02 грудня 2020 року у справі №742/2585/19, від 03 лютого 2021 року у справі №522/24585/17.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Так, відповідно до статті 11 ЦПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Апеляційний суд оцінив заявлений розмір витрат на правову допомогу на предмет співмірності зі складністю цієї справи та реальності таких витрат, а також дослідив надані докази на підтвердження понесення цих витрат та дійшов висновку, що сума витрат, яку позивач просить стягнути з відповідача за розгляд справи в суді апеляційної інстанції на правничу допомогу - є завищеною.

Зокрема апеляційний суд вважає, що розмір витрат щодо підготовки (складання) та подання відзиву на апеляційну скаргу на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 19 травня 2023 року в сумі по 2 500,00 є завищеним, оскільки у відзиві відтворюється правова позиція, викладена у відзиві на позовну заяву. Крім того, на момент підготовки відзиву на апеляційну скаргу, правова позиція позивача вже була сформована та не потребувала додаткового вивчення обставин справи, збору доказів та вивчення законодавства. Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про зменшення вартості вказаних витрат з 2 500,00 грн. до 1 000,00 грн. (т. 1 а.с. 154-158).

Також, виходячи з принципу розумності та співмірності витрат колегія суддів вважає за необхідне зменшити розмір витрат щодо підготовки (складання) та подання відзиву на апеляційну скаргу на додаткове рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 11 липня 2023 року з 2 500,00 грн. до 1 000,00 грн. (т. 1 а.с. 149).

Апеляційний суд вважає, що розмір витрат на правничу допомогу щодо забезпечення адвокатом представництва клієнта Носік Ю.Ю. у судовому засіданні Київського апеляційного суду 04 квітня 2024 року у справі № 752/1058/23 в розмірі 1 750,00 грн. є завищеними, з огляду наступне.

Так, з довідки про зняття розгляду судової справи вбачається, що цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів, яка призначена до розгляду в апеляційній інстанції на 04 квітня 2024 року о 14 год. 45 хв. знята з розгляду у зв`язку з повідомленням про замінування приміщення Київського апеляційного суду (т. 2 а.с. 120).

При цьому, колегія суддів враховує, що Верховний Суд неодноразово зазначав, що участь у судовому засіданні являє собою не формальну присутність на ньому, а підготовку адвоката до цього засідання, витрачений час на дорогу до судового засідання та у зворотному напрямку, його очікування та безпосередню участь у судовому засіданні. Такі стадії представництва інтересів у суді, як прибуття на судове засідання та очікування цього засідання є невідворотними та не залежать від волі чи бажання адвоката. При цьому одночасно вчиняти якісь інші дії на шляху до суду чи під залом судового засідання адвокат не може та витрачає на це свій робочий час. Такі стадії як прибуття до суду чи іншої установи та очікування є складовими правничої допомоги, які в комплексі з іншими видами правничої допомоги сприяють забезпеченню захисту прав та інтересів клієнта. З урахуванням наведеного, час, який адвокат витрачає на дорогу для участі у судовому засіданні, є складовою правничої допомоги і підлягає компенсації нарівні з іншими витратами (постанови Верховного Суду від 25.05.2021 у справі №910/7586/19, від 20.07.2021 у справі №922/2604/20, від 01.12.2021 у справі №641/7612/16-ц, від 18.05.2022 у справі №910/4268/21, від 26.10.2022 у справі № 910/4277/21).

Таким чином, розмір витрати на правничу допомогу щодо забезпечення адвокатом представництва клієнта у судовому засіданні Київського апеляційного суду у справі № 752/1058/23 підлягає зменшенню з 1 750,00 грн. до 500 грн.

Крім того, завищеним є розмір витрат на правничу допомогу щодо забезпечення адвокатом представництва клієнта у судовому засіданні Київського апеляційного суду 02 травня 2024 року у справі № 752/1058/23 - 2 500 грн.

З протоколу судового засідання від 02 травня 2024 року вбачається, що судове засідання розпочалось о 10 год. 25 хв., а закінчилось о 10 год. 57 хв., тобто судове засідання тривало 32 хв.

Враховуючи зазначене, розмір витрати на правничу допомогу щодо забезпечення адвокатом представництва клієнта у судовому засіданні Київського апеляційного суду 02 травня 2024 року у справі № 752/1058/23 підлягає зменшенню з 2 500,00 грн. до 1 000 грн.

Також, колегія суддів вважає необґрунтованими включення до переліку витрат на правничу допомогу, які підлягають стягненню з ОСОБА_1 , витрат щодо забезпечення адвокатом представництва клієнта у судовому засіданні Київського апеляційного суду 31.10.2023, витрат щодо підготовки (складання) та подання до Верховного Суду відзиву на касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду 31 жовтня 2023 року та щодо підготовки (складання) та подання до Верховного Суду відзиву на касаційну скаргу ОСОБА_1 на додаткову постанову Київського апеляційного суду від 21 листопада 2023 року, оскільки постановою Верховного Судуу складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 січня 2024 року постанову Київського апеляційного суду від 31 жовтня 2023 року, додаткову постанову Київського апеляційного суду від 21 листопада 2023 року скасовано і передано справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Враховуючи викладене, пропорційно до частини відмови у задоволенні позовних вимог слід стягнути із позивача ОСОБА_1 на користь відповідачки ОСОБА_2 1 750,00 грн. витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції ((50 % частини вимог залишених без задоволення) х 3 500,00 грн. (сума витрат на правничу допомогу)).

Щодо судового збору.

За змістом п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно із ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Як роз`яснено у п. 35 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має керуватися тим, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві - пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Відповідно до постанови Верховного Суду від 24 січня 2024 року у справі № 530/1731/16-ц у разі, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Разом із тим, у випадку, якщо судом касаційної інстанції скасовано судові рішення з передачею справи на розгляд до суду першої/апеляційної інстанції, то розподіл суми судових витрат здійснюється тим судом, який ухвалює остаточне рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

Так, постановою Верховного Судуу складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 січня 2024 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Постанову Київського апеляційного суду від 31 жовтня 2023 року, додаткову постанову Київського апеляційного суду від 21 листопада 2023 року скасовано і передано справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції (т. 2 а.с. 80-91).

З матеріалах справи вбачається, що ОСОБА_1 було сплачено судовий збір у розмірі 2 147,20 грн. за подання касаційної скарги на постанову Київського апеляційного суду від 31 жовтня 2023 року, що підтверджується платіжною інструкцією (т. 2 а.с. 12).

В заяві про ухвалення додаткового рішення ОСОБА_1 просив стягнути на його користь з ОСОБА_2 , пропорційно до частини задоволених вимог (50%)- 1073,60 грн. (2147,20 грн. х 50%) судового збору за подання касаційної скарги у даній справі (т. 2 а.с. 158-159).

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір у розмірі 1073,60 грн. за розгляд справи судом касаційної інстанції, сплата якого підтверджується платіжною інструкцією (т. 2 а.с. 12).

Керуючись ст. ст. 133, 137, 141, 246, 270 ЦПК України, -

п о с т а н о в и в :

Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення - задовольнити.

Заяву представника ОСОБА_2 - адвоката Сербулова Олександра Володимировича про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат на правничу допомогу - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) 1 073,60 грн. судового збору за розгляд справи судовим касаційної інстанції.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) - 1 750,00 грн. витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили негайно з моменту прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Дата складання повного судового рішення - 18 липня 2024 року.

Судді Київського апеляційного суду: Б.Б. Левенець

О.В. Борисова

В.М. Ратнікова