Рішення

від 19.07.2024 по справі 420/17645/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/17645/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 липня 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Потоцької Н.В.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (в порядку ст. 262 КАС України) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОРІОН ТОБАККО» до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування наказу, визнання протиправними дій щодо проведення перевірки, скасування акту,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОРІОН ТОБАККО» до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України, в якому позивач, з урахуванням заяви від 17.06.2024 за вхід.№23649/24, просить:

визнати протиправним та скасувати наказ на проведення фактичної перевірки від 30.05.2024 №5412-п;

визнати протиправними дії посадових осіб ТУ ДПС в Одеській області ОСОБА_3, ОСОБА_1 та посадової особи ДПС України ОСОБА_2 щодо проведення фактичної перевірки ТОВ «ОРІОН ТОБАККО», результати якої оформлені Актом «Про результати фактичної перевірки з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства з питань виробництва, зберігання та обігу тютюнових виробів а також тютюнової сировини, контроль за виконанням якого покладений на органи ДПС» №23766/15-32-09-01-03/43959001 від 05.06.2024.

визнати протиправним та скасувати Акт «Про результати фактичної перевірки з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства з питань виробництва, зберігання та обігу тютюнових виробів а також тютюнової сировини, контроль за виконанням якого покладений на органи ДПС» № 23766/15-32-09-01-03/43959001 від 05.06.2024.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що зі спірного вбачається, що підставою для проведення фактичної перевірки стазо п.п. 191.1.4 п. 191.1 ст 191, п.п. 191.14 п. 191 ст. 19, ст. 20 п.п. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПКУ та виконання листів ДПС України від 30.04.2024 №12664/7/99-00-09-02-01-07 та від 28.05.2024 №15458/7/99-00-09-02-01-07.

Із вищевикладеного слідує, що підставою для проведення фактичної перевірки позивача визначено підпункт 80.2.5. пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України.

Так, підставою, визначеною підпунктом 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України, є отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства, тобто інформації про конкретний факт недотримання платником податків вимог законодавства щодо виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, цільового використання спирту, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Таку правову позицію викладено Верховним Судом у постановах від 08 вересня 2020 року в справі №640/21536/19, від 19 листопада 2020 року в справі №160/7971/19.

Під поняттям «підстава» розуміється не нумераційне позначення підпункту ст. 80 Податкового кодексу України, а обставини, які в цих підпунктах розкриваються та мають об`єктивно існувати. Іншими словами під «підставою» у п. 80.2 ст. 80 та в абз. 3 п. 81.1 ст. 81 Податкового кодексу України необхідно розуміти не порядковий номер підпункту пункту статті, а безпосередньо інформацію, відомості та інші обставини, що обумовили необхідність застосування певної норми.

Зі змісту спірного наказу не можливо встановити яку саме інформацію про порушення позивачем вимог законодавства отримав контролюючий орган, що стала у подальшому підставою для прийняття наказу.

Нормами Податкового кодексу України встановлені умови та порядок прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок. Лише їх дотримання може бути належною підставою для винесення наказу про проведення перевірки. Невиконання цих вимог призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

Таким чином, у випадку незаконності перевірки, прийнятий за її результатами акт індивідуальної дії, підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Аналогічна правова позиція висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постановах від 16.02.2016 (справа №826/12651/14), від 27.01.2015 (справа №21-425а14) та у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 17.03.2018 (справа №1570/7146/12), від 24.10.2018 (справа №808/1746/15), від 04.02.2019 (справа №807/242/14), від 25 травня 2023 року (справа №640/32632/20).

Невиконання вимог пункту 80.2 статті 80 ПК України призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

Аналогічна правова позиція визначена у постановах Верховного суду №120/5229/20-а від 12.10.2021, №120/5729/20-а від 12.10.2021, №520/10214/2020 від 28.10.2021, №120/3918/20-а від 02.12.2021.

При врученні оскаржуваного наказу, перевіряючими було повідомлено, що ніякої інформації про порушення ТОВ «ОРІОН ТОБАККО» законодавства - до суб`єкта владних повноважень не надходило, а сама перевірка проводиться в межах здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального.

Крім того, попередньою фактичною перевіркою, яка проведена па підставі наказу Головного управління ДПС в Одеській області від 10.05.2024 №4763-п, який охоплював ті ж самі питання за період з 19.05.2022 по 17,05.2024, за результатом якої перевіряючими не встановлено жодного порушення та складено довідку від 17.05.2024 №21160/15-32-09-01-17.

Отже, даний наказ про проведення фактичної перевірки від 30.05.2024 №5412-п виданий без дотримання вимог п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України, за відсутності підстав для її проведення, із перевищенням повноважень визначених п.п. 75.1.3. п. 75.1. ст. 75 Податкового кодексу України.

Одночасно, позивач зазначає, що наказ №5412-п від 30.05.2024 складений із порушенням Додатку 1 до Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів Державної податкової служби України при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків.

Згідно з вказаним Додатком, в наказі про проведення перевірки зазначаються працівники структурного підрозділу ДПС.

До фактичної перевірки, згідно з направленнями від 30.05.2024 №11286/15-32-09-01, №11287/15-32-09-01 та від 05.06.2024 №11558/15-32-09-01, виданих Головним управлінням ДПС в Одеській області, було допущено головного державного інспектора відділу контролю за виробництвом та обігом спирту, спиртовмісної продукції, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах управління контролю за підакцизними товарами Головного управління ДПС в Одеській області ОСОБА_3, головного державного інспектору відділу контролю за виробництвом та обігом спирту, спиртовмісної продукції, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах управління контролю за підакцизними товарами Головного управління ДПС в Одеській області ОСОБА_1 та, у тому числі, згідно з направленням від 05.06.2024 №11558/15-32-09-01, виданим Головним управлінням ДПС в Одеській області було залучено головного державного інспектора Департаменту контролю за підакцизними товарами Державної податкової служби України ОСОБА_2

Підстав не допускати до фактичної перевірки представників ГУ ДПС та ДПС України у ТОВ «ОРІОН ТОБАККО», незважаючи на протиправність наказу, не було. Порушень діючого податкового законодавства ТОВ «ОРІОН ТОБАККО» не здійснює.

05.06.2024 ТОВ «ОРІОН ТОБАККО» отримано «Акт про результати фактичної перевірки з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства з питань виробництва, зберігання та обігу тютюнових виробів, а також тютюнової сировини, контроль за виконанням якого покладений на органи ДПС» №23766/15-32-09-01-03 від 05.06.2024.

Згідно з Актом перевірки від 05.06.2024 встановлено, що на підприємстві відсутнє обладнання для промислового виробництва сигарет у зв`язку із вилученням під час здійснення детективами Бюро економічної безпеки України обшуку, в рамках кримінального провадження. Протокол обшуку та вилучення від 21.05.2024 року.

Перевіряючими встановлено порушення ТОВ «ОРІОН ТОБАККО» вимог, встановлених ст.11 Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (із змінами та доповненнями), вимог встановлених Постановою КМУ від 27 грудня 2010 року №1251 «Про затвердження Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів і рідин, що використовуються в електронних сигаретах».

Аналізуючи положення статей 75, 80 Податкового кодексу України, можна дійти висновку, що змістом (особливістю) фактичної перевірки є перевірка дотримання суб`єктом господарювання вимог закону саме на поточний момент (фактичний момент перевірки), це корелюється із правом податкового органу прийти на перевірку без попередження у будь-яку годину доби, згідно робочого графіка суб`єкта господарювання.

Однак, перевірка даних за минулий період часу носить характер документальної перевірки, а тому такі дії не можуть вчинятися в рамках фактичної перевірки та, у подальшому, слугувати підставою для застосування штрафних санкцій.

Процесуальні дії

Ухвалою судді від 10.06.2024 року позовну заяву було залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.

17.06.2024 року до суду за вхід. №23649/24 надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви до якої додані докази сплати судового збору та заява про зміну предмету позову.

Ухвалою суду від 18.06.2024 року відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження (відповідно до ст. 262 КАСУ) без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

04.07.2024 року за вхід.№ЕС/27525/24 надійшов відзив на позов ГУ ДПС в Одеській області, в якому, зокрема, наголошено на необґрунтованості вимог позивача, з огляду на наступне.

У наказі Головного управління ДПС в Одеській області від 30.05.2024 №5412-п було зазначено, що контролюючий орган на підставі визначених пп. 191.1.4, 191.1.8 п. 191.1 ст. 191 Податкового кодексу України та у відповідності до вимог пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України, у зв`язку з наявною податковою інформацією, отриманою в рамках проведеного аналізу, що свідчить про можливі порушення, наказує провести фактичну перевірку ТОВ «ОРІОН ТОБАККО» (код 43040151).

Головним управлінням ДПС в Одеській області було додержано всіх законодавчо визначених підстав щодо проведення відповідної фактичної перевірки ТОВ «ОРІОН ТОБАККО» (код 43040151).

Також Головне управління ДПС в Одеській області зазначає щодо факту реалізації відповідного наказу.

На підставі наказу від 30.05.2024 №5412-п була проведена фактична перевірка ТОВ «ОРІОН ТОБАККО», за результатами якої було складено акт фактичної перевірки.

Позиція ГУ ДПС у Одеській області спирається на висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного суду від 8 вересня 2021 року у справі №816/228/17 (провадження №11-109апп21) у якій суд дійшов наступного висновку: «У разі якщо контролюючий орган був допущений до проведення перевірки на підставі наказу про її проведення, то цей наказ як акт індивідуальної дії реалізовано його застосуванням, а тому його оскарження не є належним та ефективним способом захисту права платника податків, оскільки скасування наказу не може призвести до відновлення порушеного права. Неправомірність дій контролюючого органу при призначенні перевірки не може бути предметом окремого позову, але може бути підставами позову про визнання протиправними рішень прийнятих за наслідками такої перевірки. При цьому, підставами для скасування таких рішень є не будь-які порушення, допущені під час призначення і проведення такої перевірки, а лише ті, що вплинули або об`єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та відповідно необґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення».

У постановах від 12.08.2021 (справа №140/14625/20), від 10.04.2020 (справа №815/1978/18), від 05.11.2018 (справа №803/988/17), від 20.03.2018 (справа №820/4766/17), від 22.05.2018 (справа №810/1394/16), від 07.06.2022 року по справі №360/4140/20, від 08.12.2022 року по справі № 140/2889/21, від 11.01.2023 у справі № 160/2357/21 Верховний Суд наголосив, що підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу передбачає альтернативні підстави проведення фактичної перевірки, які можуть застосовуватися як у сукупності, так і кожна окремо, а саме:

- наявність та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення платником податків вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;

- здійснення функцій, визначених законом у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Враховуючи вищевикладене, наказ Головного управління ДПС в Одеській області від 30.05.2024 №5412-п «Про проведення фактичної перевірки ТОВ «ОРІОН ТОБАККО» є повністю обґрунтованим, та таким, який прийнято в межах повноважень.

05.07.2024 року за вхід.№ЕС/27592/24 надійшов відзив на позов ДПС України, в якому зазначено, що наказ є актом одноразового застосування та вичерпує свою дію фактом його виконання, тому задоволення позову не може призвести до відновлення порушених прав позивача.

Спірний наказ є правовим актом індивідуальної дії, який розрахований на вчинення певної дії.

Відповідачами реалізовано їх компетенція на проведення фактичної перевірки з питань дотримання вимог законодавства у сфері виробництва та обігу тютюнових виробів згідно спірного наказу, про що складено акт від 05.06.2024 № 23760/15-32-09-01-03/43959001, яким встановлено порушення вимог ст. 11 Закону №481.

У зв`язку з чим оспорюваний наказ не є таким, що порушує права ТОВ «ОРІОН ТОБАККО» та інтереси шляхом обмежень у реалізації його прав чи безпідставного покладення на нього необґрунтованих обов`язків, а відтак, задоволення позовної вимоги про визнання протиправним та скасування наказу не призведе до поновлення порушеного права позивача, оскільки, по-перше, такий наказ відповідача не є юридично значимим для позивача, по-друге, після проведення перевірки права платника податків порушують лише наслідки проведення відповідної перевірки.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 17.04.2018 у справі №826/12612/17, від 20.02.2018 № 826/1205/16, від 21.02.2020 №826/17123/18.

Крім того, здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального є самостійною обставиною, з якою законодавець пов`язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки суб`єктів господарювання та не вимагає наявності та/або отримання в установленому порядку інформації про порушення вимог законодавства.

У зв`язку з цим, у даному випадку достатньо факту покладення на контролюючий орган здійснення контролю за дотриманням норм законодавства у відповідній сфері правовідносин (виробництво і обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального).

Контролюючим органом у спірному наказі було зазначено юридичну підставу для призначення фактичної перевірки з деталізацією підстави його прийняття - здійснення функцій, визначених законом у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, чим з огляду на сталу позицію Верховного Суду виключає правові підстави для визнання його протиправним з встановлених підпунктом 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Кодексу підстав.

При цьому, у спірних правовідносинах, факт допуску відповідачів до проведення фактичної перевірки відбувся. Зазначене, у свою чергу засвідчує пересвідчення ТОВ «ОРІОН ТОБАККО» у належності та допустимості у відповідності до вимог ст. 81 Кодексу документів контролюючого органу на проведення фактичної перевірки як у підставах та меті її проведення.

В той же час як не дотримання контролюючим органом як про це вказує Позивача вимог Кодексу у призначенні фактичної перевірки, у порядку вимог п. 81.1 ст. 81 Кодексу не позбавляло ТОВ «ОРІОН ТОБАККО» у реалізації права на недопущення повноваженими посадовими особами платника до проведення фактичної перевірки інспекторів відповідачів на будь-якій стадії перевірки.

Також, згідно з п. 86.1 ст.86 Кодексу результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акту або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, або особами, уповноваженими на це у встановленому порядку, у строки, визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов`язаний його підписати.

Акт перевірки - документ, який складається у передбачених цим Кодексом випадках, підтверджує факт проведення перевірки та відображає її результати.

Контролюючий орган не позбавлений права фіксувати в акті перевірки обставини та викладати власні висновки щодо таких обставин та в подальшому, у разі виникнення спору щодо рішень, складених на підставі такого акту, обґрунтовувати ними власну позицію щодо наявності певних допущених платником податків порушень. При цьому, оцінка висновків акту перевірки на предмет їх обґрунтованості та правомірності надається уповноваженими законом органами влади, в тому числі судом, при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акту.

Отже, діяльність контролюючих органів з проведення перевірок, складання актів перевірки та викладення в них обставин і висновків є службовою діяльністю працівників таких контролюючих органів на виконання своїх посадових обов`язків зі збирання доказової інформації щодо дотримання платником податків податкового законодавства. Тому, як акт перевірки, так і викладені в ньому обставини і висновки, зроблені контролюючим органом на підставі зібраної інформації, не створюють правових наслідків у вигляді виникнення, зміни чи припинення будь-яких прав платника податків.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

30.04.2024 ГУ ДПС в Одеській області за вхід.№1860/8 отримано листа ДПС України від 30.04.2024 за вихід.№12664//7/99-00-09-02-01-07, в якому зазначено, що ДПС України на виконання Рішення Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики від 04.04.2024 повідомляє про необхідність продовження з 01.05.2024 по 31.05.2024 контрольно-перевірочних заходів стосовно суб`єктів господарювання, зазначених у додатках 1 та 2.

Додатки 1 та 2 до суду не надано.

28.05.2024 ГУ ДПС в Одеській області за вхід.№2271/8 отримано листа ДПС України від 28.05.2024 за вихід.№15458/7/99-00-09-02-01-07, в якому зазначено, що ДПС України на виконання Рішення Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики від 04.04.2024 повідомляє про необхідність продовження з 01.06.2024 по 31.05.2024 контрольно-перевірочних заходів стосовно суб`єктів господарювання, зазначених у додатках 1 та 2.

Додатки 1 та 2 до суду не надано.

28.05.2024 року начальником управління контролю за підакцизними товарами ГУ ДПС в Одеській області підписано доповідну записку №537/15-32-09-01-12 на ім`я заступника начальника ГУ ДПС в Одеській області, в якій зазначено:

Тема: про проведення фактичної перевірки ТОВ «ОРІОН ТОБАККО»

Суть питання: на виконання вимог листів ДПС України від 30.04.2024 №12664/7/99/-00-09-02-01-07 та від 28.05.2024 №15458/7/99-00-09-02-01-07.

Інформація від інших підрозділів щодо порушень ТОВ «ОРІОН ТОБАККО» податкового, валютного та іншого законодавства не надходила.

Інформація з відкритих джерел (ЗМІ, Інтернет, тощо) щодо порушення ТОВ «ОРІОН ТОБАККО» вимог податкового та іншого законодавства - відсутня.

Пропозиції: З метою здійснення контролю за обігом підакцизних товарів ….. вважаємо за доцільне проведення фактичної перевірки ТОВ «ОРІОН ТОБАККО».

Головним управлінням ДПС в Одеській області у відповідності до вимог пп. 191.1.4, 191.1.14 п. 191.1 ст. 191, ст. 20, пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (із змінами і доповненнями), на виконання листів ДПС України від 30.04.2024 №12664/7/99-00-09-02-01-07 від 28.05.2024, №15458/7/99-00-09-02-01-07 з метою недопущення порушень у сфері виробництва та обігу підакцизних товарів прийнято наказ від 30.05.2024 №5412-п «Про проведення фактичної перевірки ТОВ «ОРІОН ТОБАККО», з 30.05.2024 року тривалістю 10 діб, перевіряємий період з 18.05.2024 року - по дату закінчення фактичної перевірки, з метою здійснення контролю щодо дотримання вимог діючого законодавства у сфері виробництва та обігу підакцизних товарів, проведення контрольних розрахункових операцій, ведення обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, наявності ліцензій, свідоцтв, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

За наслідками проведеної фактичної перевірки посадовими особами відповідачів складено Акт «Про результати фактичної перевірки з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства з питань виробництва, зберігання та обігу тютюнових виробів, а також тютюнової сировини, контроль за виконанням якого покладений на органи ДПС» від 05.06.2024 №23760/15-32-09-01-03/43959001.

В акту перевірки визначено, що питаннями, які є предметом перевірки це:

перевірка вимог податкового та іншого законодавства у сфері обігу підакцизних товарів, ведення обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, наявності ліцензій, свідоцтв, фактів здійснення діяльності з виробництва та реалізації підакцизних товарів;

інформація викладена у листі Бюро економічної безпеки України від 30.04.2024 №11/6/4.3.2/10128-24, надісланого Державній податковій службі України (вх. ДПС України №471652/5 від 30.04.2024).

Згідно інформації викладеної у листі Бюро економічної безпеки України від 30.04.2024 №11/6/4.3.2/10128-24, надісланого Державній податковій службі України (вх. ДПС України №471652/5 від 30.04.2024) та листа ДПС України від 08.05.2024 року №6168/5/99-00-09-02-01-05 (вх. ГУ ДПС в Одеській області від 08.05.2024 №1971/8), правоохоронним органом БЕБ України зазначається про проведення судово-біологічної експертизи, трасологічної експертизи, товарознавчої експертизи. Висновками експертиз встановлено, що вилучені тютюнові вироби у кількості 1267913 пачок виготовлені на виробничих потужностях (обладнанні), яке орендує ТОВ «ОРІОН ТОБАККО» та марковані підробленими марками акцизного податку, що свідчить про порушення вимог ст. 11 Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР та вимог Постанови КМУ від 27.12.2010 №1251.

Висновок перевірки: встановлено порушення вимог ст. 11 Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР та вимог Постанови КМУ від 27.12.2010 №1251.

Інформації про прийняті за наслідками перевірки рішення учасниками справи не надано.

Крім викладеного судом також встановлено наступне.

Відповідно до наказу ГУ ДПС в Одеській області від 10.05.2024 №4763-п «Про проведення фактичної перевірки ТОВ «ОРІОН ТОБАККО» проведено фактичну перевірку за період діяльності з 19.05.2022 по 17.05.2024 (2 роки).

Перевірку здійснено на підставі Податкового кодексу України та Закону №481/95-ВР.

Перевіркою, зокрема, встановлено:

ТОВ «ОРІОН ТОБАККО» має діючі ліцензії:

На виробництво тютюнових виробів №990111202100016 (08.11.2021-08.11.2026);

На право оптової торгівлі тютюновими виробами №990211202100033 (22.11.2021-2211.2026).

Виробництво ТОВ «ОРІОН ТОБАККО» атестоване органом оцінки відповідності «АЄС СТАНДАРТ» - атестат виробництва від 07.10.2021 №UA.1О305.02897-21 на виробництво тютюнових виробів відповідно до ДСТУ ГОСТ 3935:2004 «Сигарети. Загальні технічні умови» (термін дії з 07.10.2021 р. по 06.10.2026).

Перевіркою встановлено, що обладнання для промислового виробництва сигарет та яке у липні 2022 року було вилучено співробітниками БЕБ, повернуте суб`єкту господарювання (ухвала слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 25.01.2024 №761/1698/24). За результатами перевірки встановлено, що зазначене обладнання знаходиться у розібраному стані, не підключене до електромережі та не придатне для здійснення виробництва тютюнових виробів.

Залишків сигарет та марок акцизного податку під час проведення перевірки не встановлено.

Порівнянням даних бухгалтерського обліку з фактичною наявністю товарно-матеріальних цінностей за місцем виробництва/зберігання (тютюн) відхилень не встановлено.

За результатами перевірки складено Довідку від 17.05.2024№21160/15-32-09-01-17, в якій визначено, що перевіркою ТОВ «ОРІОН ТОБАККО» з питань дотримання вимог законодавства у сфері виробництва та обігу підакцизних товарів, порядком ведення обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, наявності ліцензій, свідоцтв - порушень не встановлено.

РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА ВИСНОВКИ СУДУ

Відповідно статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Зазначені норми означають, що з метою гарантування правового порядку в Україні кожен суб`єкт приватного права зобов`язаний добросовісно виконувати свої обов`язки, передбачені законодавством, а у випадку невиконання відповідних приписів - зазнавати встановлених законодавством негативних наслідків.

Водночас, суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Судовий контроль не суперечить державному контролю, ці види контролю доповнюють один одного та забезпечують збалансовану систему стримувань і противаг.

Згідно з правовою позицією Конституційного Суду України, викладеною в Рішенні від 24 червня 1999 року у справі № 6-рп/99, метою функціонального поділу державної влади на законодавчу, виконавчу та судову є розмежування повноважень між різними органами державної влади та недопущення привласнення повноти державної влади однією з гілок влади.

Система «стримування і противаг» є основою демократичного політичного режиму, вона діє як цілісна система взаємопов`язаних елементів. Саме вона забезпечує демократичний, правовий характер держави та ефективність її функціонування, гарантуючи при цьому основні права і свободи людей. В різних країнах має свої особливості, залишаючи при цьому незмінним головний принцип: на будь-яку спробу будь-якої гілки влади перебрати на себе функції та повноваження іншої гілки остання має законодавчо закріплені механізми протидії.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає ПК України.

Положеннями ст. 7 ПК України встановлено, що будь-які питання щодо оподаткування регулюються цим Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства.

Відповідно до п.61.1 ст. 61 ПК України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Також, пп.62.1.3 п.62.1 ст.62 ПК України визначено, що податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Абзацом 1 п.75.1 ст. 75 Податкового кодексу України встановлено право контролюючих органів на проведення камеральних, документальних (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичних перевірок.

Підпунктом 75.1.3.п.75.1 ст. 75 ПК України визначено, що фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Порядок проведення фактичної перевірки наведений у ст. 80 ПК України.

Відповідно до пунктів 80.1, 80.2 ст. 80 ПК України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Пунктом 80.2 ст. 80 ПК України визначено, що фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав:

у разі коли за результатами перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про можливі порушення платником податків законодавства щодо виробництва та обігу підакцизних товарів, здійснення платником податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, та виникає необхідність перевірки таких фактів;

у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів;

письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, у тому числі незабезпечення можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, касових операцій, патентування або ліцензування;

неподання суб`єктом господарювання в установлений законом строк обов`язкової звітності про використання реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, подання їх із нульовими показниками;

у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах і пального, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, та/або масовими витратомірами, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального;

у разі виявлення за результатами попередньої перевірки порушення законодавства з питань, визначених у п. 75.1.3;

у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, а також здійснення фізичною особою підприємницької діяльності без державної реєстрації.

Положеннями абзацу 3 п. 81.1 ст. 81 ПК України визначено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом документів, зокрема, копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу.

Непред`явлення або не надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п`ятому цього пункту, не дозволяється.

При пред`явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.

Згідно п.81.2 ст.81 ПК України у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки посадовими (службовими) особами контролюючого органу за місцем проведення перевірки, невідкладно складається у двох примірниках акт, що засвідчує факт відмови, із зазначенням заявлених причин відмови, один примірник якого вручається під підпис, відразу після його складання, платнику податків та/або уповноваженій особі платника податків.

Отже, право на проведення документальної планової/позапланової виїзної перевірки, фактичної перевірки виникає у контролюючого органу за сукупності двох умов: наявності визначених законом підстав для її проведення (правова підстава) та надіслання/пред`явлення оформлених відповідно до вимог Податкового кодексу України направлення і наказу на проведення перевірки, а також службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки (формальна підстава).

Разом із тим, в п. 81.1 ст. 81 ПК України викладені вимоги до наказу на проведення перевірки, відповідно до яких в наказі обов`язково зазначаються наступні відомості: дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися.

В наказі про проведення фактичної перевірки Головного управління ДПС в Одеській області №5412-п від 30.05.2024 підстави для призначення перевірки вказані наступним чином: «п.п. 191.1.4, п.п.191.1.14, п.191, ст.191, ст. 20, п.п. 80.2.5 п. 80.2 ст.80 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (зі змінами та доповненнями), на виконання листів ДПС України від 30.04.2024 №12664/7/99-00-09-02-01-07 та від 28.05.2024 №15458/7/99-00-09-02-01-07 з метою недопущення порушень у сфері виробництва та обігу підакцизних товарів».

Разом з тим, реалізація відповідних функцій у визначеній сфері щодо призначення перевірок не є безмежною. Такими функціями контролюючий орган наділений законодавчо на постійній основі, однак реалізація таких функцій певним чином обмежена законодавством. Тобто, не у будь-якому випадку за наявності компетенції на проведення перевірки, перевірка може бути призначена.

Аналіз положень ст.80 ПК України свідчить про те, що передбачена пп.80.2.5 п.80.2 ст.80 ПК України підстава для проведення фактичної перевірки пов`язана саме у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах і пального, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, та/або масовими витратомірами, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального

Проте, наказ не містить жодних посилань на отримання податковим органом будь-якої інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи.

Зазначені у наказі листи містять вимогу про необхідність продовження з 01.05.2024 по 31.05.2024 та з 01.06.2024 по 31.05.2024 контрольно-перевірочних заходів стосовно суб`єктів господарювання, зазначених у додатках 1 та 2. Проте, не містять жодної інформації про порушення податкового законодавства.

Водночас, Додатки 1 та 2 відповідачами (ДПС України та ГУ ДПС в Одеській області) не надано та не доведено, що ТОВ «ОРІОН ТОБАККО» міститься у цих додатках.

При цьому, у Акті від 05.06.2024 №23760/15-32-09-01-03/43959001 міститься наступне: «Згідно інформації викладеної у листі Бюро економічної безпеки України від 30.04.2024 №11/6/4.3.2/10128-24, надісланого Державній податковій службі України (вх. ДПС України №471652/5 від 30.04.2024) та листа ДПС України від 08.05.2024 року №6168/5/99-00-09-02-01-05 (вх. ГУ ДПС в Одеській області від 08.05.2024 №1971/8), правоохоронним органом БЕБ України зазначається про проведення судово-біологічної експертизи, трасологічної експертизи, товарознавчої експертизи. Висновками експертиз встановлено, що вилучені тютюнові вироби у кількості 1267913 пачок виготовлені на виробничих потужностях (обладнанні), яке орендує ТОВ «ОРІОН ТОБАККО» та марковані підробленими марками акцизного податку, що свідчить про порушення вимог ст. 11 Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР та вимог Постанови КМУ від 27.12.2010 №1251».

У вказаному листі, який наявний в матеріалах справи, також вказано, що «висновком експертів за результатами комплексної судово-біологічної, трасологічної, товарознавчої експертизи та технічної документів №22820/22-34/22821/22-23/23673-23714/22-34/23715-23846/22-33 від 08.09.2022 Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України встановлено, що пачки сигарет… та сигарети які містяться у вказаних пачках виготовлені на лініях по виробництву сигарет, яке орендує ТОВ «ОРІОН ТОБАККО». В свою чергу, виявлені та вилучені вищевказані сигарети в період з 28.07.2022 по 11.08.2022 за адресами: Одеська область, с. Лиманка, вул. Степова, 5; Одеська область, с. Лиманка, вул. Степова, 7, приміщення 1, на яких наклеєні марки акцизного не відповідають оригінальним маркам акцизного податку, що знаходяться в офіційному обігу на території України, тобто є підробленими».

Саме висновки експертів за результатами комплексної судово-біологічної, трасологічної, товарознавчої експертизи та технічної документів №22820/22-34/22821/22-23/23673-23714/22-34/23715-23846/22-33 від 08.09.2022 Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України стали підставою для встановлення контролюючим органом порушень ст. 11 Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР та вимог Постанови КМУ від 27.12.2010 №1251.

Разом з цим, як вбачається з листа БЕБ України №11/6/4.3.2/10128-24 від 30.04.2024, вказана експертиза проведена в рамках досудового розслідування за №72022000310000009 від 08.07.2022.

Однак, експертний висновок, отриманий на стадії досудового слідства, може бути визначений як доказ лише в разі його дослідження та оцінки під час розгляду кримінальної справи в суді.

Враховуючи правову позицію викладену в постанові Верховного Суду від 08 травня 2019 року у справі №160/7887/18, суд встановив, що матеріали досудового розслідування мають бути належним чином завірені слідчим, але надані до відзиву документи досудового розслідування у кримінальному провадженні №72022000310000009 не містять відомостей про їх завірення ані слідчим, ані будь-якою іншою посадовою чи службовою особою, тому відповідно до вимог ч.1ст.74 КАСУ суд не бере до уваги висновки експертизи та вважає цей доказ недопустимим, так як матеріали справи не містять інформації щодо наявності дозволу слідчого або прокурора на розголошення результатів експертиз, які були проведені в рамках кримінального провадження.

Відповідно до ст.222 КПК України, відомості досудового розслідування можна розголошувати лише з дозволу слідчого або прокурора і в тому обсязі, в якому вони визнають можливим. У необхідних випадках слідчий, прокурор попереджає осіб, яким стали відомі відомості досудового розслідування, у зв`язку з участю в ньому, про їх обов`язок не розголошувати такі відомості без його дозволу. Незаконне розголошення відомостей досудового розслідування тягне за собою кримінальну відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до ст.387 КК України розголошення без дозволу прокурора, слідчого даних досудового розслідування є кримінально-карним діянням.

Відтак, посилання податкового органу, при встановленні порушення відносно позивача, виключно на висновок експертизи, проведеної у рамках досудового розслідування, без наявності дозволу слідчого або прокурора на розголошення результатів експертиз, суд вважає неприпустимим.

Отже, у наказах відсутні будь-які посилання на конкретні (фактичні) підстави призначення перевірки, крім посилання на норми, що їх регулюють та листи, які не містять інформації щодо позивача, на підставі яких відомостей або документів (дата, номер, підпис уповноваженої особи) були встановлені факти сумнівності, сумнівність яких саме операцій (дата операції, характер та наслідки такої операції та інші докази вчинення таких операцій, показання свідків, працівників) була встановлена податковим органом.

Ці ж висновки Верховний Суд також застосував у постановах від 10.11.2022 року в справі №440/1074/21 та від 11.05.2023 року в справі №500/5559/21, та інших.

У постановах Верховного Суду від 17 серпня 2023 року в справі №160/15432/21, від 27 листопада 2023 року в справі №420/11790/22, 15 листопада 2023 року в справі №320/9733/22 викладена правова позиція, яка полягає у тому, що за сталою та послідовною практикою Верховного Суду (зокрема, постанови від 11 липня 2022 року у справі №120/5728/20-а, від 21 грудня 2022 року у справі №500/1331/21) формулювання конкретного змісту наказу є дискрецією контролюючого органу, однак, з обов`язковим дотриманням вимог норм абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України щодо змісту наказу про проведення перевірки. У разі встановлення в одному підпункті статті декількох самостійних підстав для проведення перевірки, кожна з них не обов`язково має бути сформульована тотожно до змісту правової норми, якою ця підстава встановлена, проте повинна бути чітко визначена та відповідати правовій нормі. Виконання такої вимоги забезпечує розуміння суб`єктом господарювання причин, що зумовили проведення перевірки, а також кола питань, які можуть бути її предметом, залежно від підстави проведення. У такій ситуації в разі виникнення спору щодо наявності дійсних підстав для проведення перевірки або обґрунтованості припущень щодо вчинення суб`єктом господарювання порушень суд має можливість перевірити ці питання під час розгляду адміністративної справи.

В постанові Верховного Суду від 05 липня 2023 року у справі №460/2663/22 зазначено, що ПК України закріплює таку обов`язкову вимогу щодо змісту наказу про проведення перевірки як необхідність відображення підстави для її проведення, визначеної цим Кодексом. Під час вирішення питання щодо правомірності призначення і проведення перевірки, зокрема фактичної, необхідно надавати оцінку достатності змісту наказу в контексті чіткого визначення у ньому правової (юридичної) підстави проведення такої перевірки та існування відповідної фактичної підстави, яка є передумовою для її проведення.

Тобто, підставою для проведення фактичної перевірки є не посилання на положення Податкового кодексу України, а зазначення конкретно-визначених відомостей та/або даних, які відображені на матеріальних носіях або в електронному вигляді, що стали безпосередньою підставою для проведення фактичної перевірки з яких особа, яка знайомиться із наказом, може встановити обґрунтованість її призначення та проведення.

Зазначене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у справі №820/4894/18 від 04.12.2018 р., у справі №820/4891/18 від 18.12.2018 р., у справі №820/4895/18 від 18.12.2018 р., у справі №820/4893/18 від 05.03.2019 р., у справі №1440/2045/18 від 11.06.2019р.

При цьому, підстави проведення перевірки, зазначені в документах на перевірку, повинні бути очевидними і зрозумілими не лише для контролюючого органу, але й для платника податків, що безпосередньо пов`язано з реалізацією останнім права на захист своїх інтересів.

Окрім того, спірним наказом встановлено проведення фактичної перевірки ТОВ «ОРІОН ТОБАККО» терміном 10 діб, починаючи з 30.05.2024 року. Перевірку провести за період з 18.05.2024 по дату закінчення фактичної перевірки.

Акт №23760/15-32-09-01-03/43959001 складено 05.06.2024 року, тобто перевіряємий період з 30.05.2024 по 05.06.2024.

При цьому, висновок про наявність порушення позивачем ґрунтується на висновку експерта від 08.09.2022.

З огляду на період спірної перевірки суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до наказу ГУ ДПС в Одеській області від 10.05.2024 №4763-п «Про проведення фактичної перевірки ТОВ «ОРІОН ТОБАККО» проведено фактичну перевірку за період діяльності з 19.05.2022 по 17.05.2024 (2 роки).

Перевіркою встановлено, що обладнання для промислового виробництва сигарет та яке у липні 2022 року було вилучено співробітниками БЕБ, повернуте суб`єкту господарювання (ухвала слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 25.01.2024 №761/1698/24). За результатами перевірки встановлено, що зазначене обладнання знаходиться у розібраному стані, не підключене до електромережі та не придатне для здійснення виробництва тютюнових виробів.

Залишків сигарет та марок акцизного податку під час проведення перевірки не встановлено.

Порівнянням даних бухгалтерського обліку з фактичною наявністю товарно-матеріальних цінностей за місцем виробництва/зберігання (тютюн) відхилень не встановлено.

За результатами перевірки складено Довідку від 17.05.2024№21160/15-32-09-01-17, в якій визначено, що перевіркою ТОВ «ОРІОН ТОБАККО» з питань дотримання вимог законодавства у сфері виробництва та обігу підакцизних товарів, порядком ведення обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, наявності ліцензій, свідоцтв - порушень не встановлено.

При цьому, під час проведення цієї перевірки був наявний висновок експерта від 08.09.2022 р., лист Бюро економічної безпеки України від 30.04.2024 №11/6/4.3.2/10128-24, надісланий Державній податковій службі України (вх. ДПС України №471652/5 від 30.04.2024) та лист ДПС України від 08.05.2024 року №6168/5/99-00-09-02-01-05 (вх. ГУ ДПС в Одеській області від 08.05.2024 №1971/8) також були у розпорядженні контролюючого органу, однак не стали підставою для висновку про наявність порушення з боку позивача.

Європейський суд підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що в разі коли йдеться про питання загального інтересу, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах «Беєлер проти Італії» [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000, «Онер`їлдіз проти Туреччини» [ВП] (Oneryэldэz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, «Megadat.com S.r.l. проти Молдови» (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Також, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20.05.2010 року, і «Тошкуце та інші проти Румунії» (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25.11.2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах.

З огляду на вказане, суд приходить до висновку, що податковим органом при оформленні акта від 05.06.2024 року не було наведено належного обґрунтування, яким чином на підставі документів, які були наявні на момент складення Довідки від 17.05.2024№21160/15-32-09-01-17 про відсутність порушень, він дійшов протилежного висновку про наявність порушень податкового законодавства.

Щодо доводів відповідачів про те, що наказ як акт індивідуальної дії реалізовано його застосуванням.

Як стверджують відповідачі, у разі якщо контролюючий орган був допущений до проведення перевірки на підставі наказу про її проведення, то цей наказ як акт індивідуальної дії реалізовано його застосуванням, а тому його оскарження не є належним та ефективним способом захисту права платника податків, оскільки скасування наказу не може призвести до відновлення порушеного права.

Неправомірність дій контролюючого органу при призначенні і проведенні перевірки не може бути предметом окремого позову, але може бути підставами позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки.

Як зазначено судом вище, рішень за наслідками такої перевірки відповідачем на час розгляду справи не прийнято, що не заперечується ними.

За наслідками проведеної фактичної перевірки посадовими особами відповідачів складено Акт «Про результати фактичної перевірки з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства з питань виробництва, зберігання та обігу тютюнових виробів, а також тютюнової сировини, контроль за виконанням якого покладений на органи ДПС» від 05.06.2024 №23760/15-32-09-01-03/43959001.

Разом з цим, акт податкової перевірки є службовим документом, в якому зафіксовані виявлені при проведенні тієї або іншої податкової перевірки порушення, він є носієм доказової інформації про виявлені порушення.

Зазначене свідчить про те, що доводи, судження, інформація акта перевірки, складеного особами, що її проводили, вивчається та оцінюється, зокрема начальником або заступником начальника контролюючого органу, і в разі наявності податкових порушень саме вони приймають податкове повідомлення-рішення, яке і визначає грошові зобов`язання платникові податків.

Сам по собі акт податкової перевірки не створює правових наслідків у вигляді виникнення обов`язків, зміни чи припинення будь-яких прав платника податків, крім виникнення права на подання зауважень до акта.

Таким чином, акт перевірки не є правовим документом, який встановлює відповідальність суб`єкта господарювання, й не є обов`язковим рішенням суб`єкта владних повноважень.

Вказане є підставою для відмови в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування Акту «Про результати фактичної перевірки з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства з питань виробництва, зберігання та обігу тютюнових виробів а також тютюнової сировини, контроль за виконанням якого покладений на органи ДПС» № 23766/15-32-09-01-03/43959001 від 05.06.2024.

Водночас, суд звертає увагу на ч.1 ст. 74 КАС України, допустимість доказів: «Суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом». Тут доречно звернутись також до практики ЄСПЛ, щодо принципу «плодів отруйного дерева», а саме, що докази, отримані з порушенням встановленого порядку, призводять до несправедливості процесу в цілому, незалежно від їх доказової сили. Так у своїй постанові у справі 826/24815/15 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду зазначив: «Вказана позиція неодноразово висловлювалась Верховним Судом та відповідає доктрині під умовною назвою "плоди отруйного дерева", сформульованій Європейським судом з прав людини у справах "Гефген проти Німеччини", "Нечипорук і Йонкало проти України", "Яременко проти України", відповідно до якої якщо джерело доказів є неналежним, то всі докази, отримані з цих джерел, будуть такими ж. Докази, отримані з порушенням встановленого порядку, призводять до несправедливості процесу в цілому, незалежно від їх доказової сили. Зазначена доктрина передбачає оцінку не лише кожного засобу доказування автономно, а і всього ланцюга безпосередньо пов`язаних між собою доказів, з яких одні випливають з інших та є похідними від них. Критерієм віднесення доказів до "плодів отруєного дерева" є наявність достатніх підстав вважати, що відповідні відомості не були б отримані за відсутності інформації, одержаної незаконним шляхом».

Таким чином, неправомірність перших актів (рішень) тягнуть за собою неправомірність послідуючих, що відповідає позиції Верховного Суду, а саме: «в силу принципу «незаконне не може породжувати законне», «плоди отруєного дерева».

Саме в межах цієї доктрини у суду є обов`язок дослідити підстави та порядок проведення фактичної перевірки з метою уникнення несправедливого процесу в цілому, оскільки всі інші рішення пов`язані між собою та є похідними.

Постанови Верховного суду, на які посилаються відповідачі, не є цілком релевантними до спірних правовідносин, оскільки у справах, які були предметом розгляду суду касаційної інстанції, рішення за результатами податкових перевірок були прийняті. В даній справі такі відсутні.

Визначення подібності правовідносин наведено у судових рішеннях Великої Палати Верховного Суду та об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

Так, об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в ухвалі від 27.03.2020 у справі №910/4450/19 зазначила, що подібність правовідносин в іншій аналогічній справі визначається за такими критеріями: суб`єктний склад сторін спору, зміст правовідносин (права та обов`язки сторін спору) та об`єкт (предмет). Велика Палата Верховного Суду виходить з того, що подібність правовідносин означає тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин).

Водночас, зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності визначається обставинами кожної конкретної справи (пункт 32 постанови від 27.03.2018 №910/17999/16; пункт 38 постанови від 25.04.2018 №925/3/7; пункт 40 постанови від 25.04.2018 №910/24257/16).

Під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де подібними (тотожними, аналогічними, схожими) є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин (пункт 6.30 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі №910/719/19, пункт 5.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2018 у справі №922/2383/16; пункт 8.2 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі №910/5394/15-г; постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 у справі №2-3007/11; постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі №757/31606/15-ц; пункт 60 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі №696/1693/15-ц).

В даній справі, позивач фактично, за відсутності прийнятих рішень контролюючим органом, позбавлений права на оскарження наказу про проведення фактичної перевірки, як акту індивідуальної дії, що суперечить ст. 55 Конституції України (Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб) та ст. 5 КАС України (Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси).

За змістом статті 19 Конституції України діяльність органів державної влади та місцевого самоврядування здійснюється у відповідності до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, який побудовано на основі принципу «заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом». Застосування такого принципу істотно обмежує цих суб`єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.

У постанові від 22 вересня 2020 року у справі № 520/8836/18 Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справи щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду зробив висновок, що контролюючі органи та їх посадові особи при виконанні владних повноважень, у тому числі при прийнятті наказів та проведення позапланової перевірки, зобов`язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Податковим кодексом України, та не допускати згідно зі статтею 21 Податкового кодексу України порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій. Перевірка є способом реалізації владних управлінських функцій контролюючим органом як суб`єктом владних повноважень, який зобов`язаний діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та законами України. Невиконання вимог закону щодо підстави для проведення документальної позапланової перевірки призводить до визнання перевірки незаконною та не породжує правових наслідків такої перевірки, акт перевірки, виходячи із положень щодо допустимості доказів, закріплених частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України, не може визнаватися допустимим доказом у справі, оскільки одержаний з порушенням порядку, встановленого законом. Таким чином, податкове повідомлення-рішення, прийняте за наслідками перевірки та на підставі акту перевірки, який є недопустимим доказом, не може вважатись правомірним та підлягає скасуванню.

В подальшому Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 вересня 2021 року у справі №816/228/17 сформулювала висновок, що неправомірність дій контролюючого органу при призначенні і проведенні перевірки не може бути предметом окремого позову, але може бути підставами позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки. При цьому підставами для скасування таких рішень є не будь-які порушення, допущені під час призначення і проведення такої перевірки, а лише ті, що вплинули або об`єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та відповідно на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення.

Верховний Суд в постанові від 28 грудня 2022 року у справі №420/22374/21 вже зазначав, що у вказаному висновку Великої Палати Верховного Суду не йдеться про те, що підтвердження обґрунтованості висновків по суті виявлених порушень за результатами проведеної перевірки нівелює правове значення та наслідки всіх процедурних порушень, допущених контролюючим органом під час призначення та/або проведення перевірок. Разом з тим постанова Великої Палати Верховного Суду не містить визначення конкретних критеріїв, за яких допущені контролюючим органом процедурні порушення є такими, що впливають або об`єктивно можуть впливати на висновки, здійснені за наслідками перевірки. Відповідно, оцінка заявлених (виявлених) процедурних порушень здійснюється судом в кожній конкретній справі.

Отже, за результатами розгляду справи суд погоджується з доводами позивача про допущені контролюючим органом порушення вимог закону щодо призначення та проведення фактичної перевірки ТОВ «ОРІОН ТОБАККО».

Слід звернути увагу, що до завдань адміністративного судочинства та особливостей проведення перевірки контролюючим органом є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України).

Призначення перевірки з порушенням чинного законодавства суттєво порушує права фізичних та юридичних осіб, так як, наприклад, п. 17.1.7. оскаржувати в порядку, встановленому цим Кодексом, рішення, дії (бездіяльність) контролюючих органів (посадових осіб).

Щодо позовної вимоги про визнання протиправними дій посадових осіб ГУ ДПС в Одеській області ОСОБА_3, ОСОБА_1 та посадової особи ДПС України ОСОБА_2 щодо проведення фактичної перевірки ТОВ «ОРІОН ТОБАККО», результати якої оформлені Актом «Про результати фактичної перевірки з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства з питань виробництва, зберігання та обігу тютюнових виробів а також тютюнової сировини, контроль за виконанням якого покладений на органи ДПС» № 23766/15-32-09-01- 03/43959001 від 05.06.2024.

Як стверджує позивач, наказ №5412-п від 10.0.2024 складений із порушенням Додатку 1 до Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів Державної податкової служби України при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків.

Згідно з вказаним Додатком, в наказі про проведення перевірки зазначаються працівники структурного підрозділу ДПС.

До фактичної перевірки, згідно з направленнями від 30.05.2024 №11286/15-32-09-01, №11287/15-32-09-01 та від 05.06.2024 №11558/15-32-09-01, виданих Головним управлінням ДПС в Одеській області, було допущено головного державного інспектора відділу контролю за виробництвом та обігом спирту, спиртовмісної продукції, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах управління контролю за підакцизними товарами Головного управління ДПС в Одеській області ОСОБА_3 , головного державного інспектору відділу контролю за виробництвом та обігом спирту, спиртовмісної продукції, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах управління контролю за підакцизними товарами Головного управління ДПС в Одеській області ОСОБА_1 та, у тому числі, згідно з направленням від 05.06.2024 №11558/15-32-09-01, виданим Головним управлінням ДПС в Одеській області було залучено головного державного інспектора Департаменту контролю за підакцизними товарами Державної податкової служби України ОСОБА_2

Разом з тим, згідно Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної фіскальної служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків, затверджених наказом ДФС від 31.07.2014 №22 (у редакції наказу ДФС від 23.03.2018 №398), відповідно до визначених статтею 19-1 Кодексу повноважень щодо здійснення заходів адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проведення відповідно до законодавства перевірок та звірок платників податків, рішення про проведення перевірки може бути оформлено наказом головних управлінь ДФС в областях, місті Києві, Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, Офісу великих платників податків ДФС (далі - територіальні органи ДФС) та/або наказом Державної фіскальної служби України, зокрема, наказом:

Державної фіскальної служби України - для проведення документальних планових та позапланових або фактичних перевірок платників податків із залученням працівників Державної фіскальної служби України та/або територіальних органів ДФС;

територіальних органів ДФС - для проведення документальних планових та позапланових або фактичних перевірок платників податків із залученням працівників відповідного територіального органу ДФС, а за письмовим дорученням (погодженням) керівників відповідних структурних підрозділів Державної фіскальної служби України - із залученням також працівників Державної фіскальної служби України та інших територіальних органів ДФС.

Матеріали справи містять лист ДПС України від 04.06.2024 №16291/7/99-00-09-02-01-07 про те, що ДПС України направляє на період з 04.06.2024 по 13.06.2024 для надання практичної допомоги та участі в проведенні фактичних перевірок (у разі необхідності) на території Одеської області головного державного інспектора Департаменту контролю за підакцизними товарами ДПС ОСОБА_2.

Згідно з направленням від 05.06.2024 №11558/15-32-09-01, виданим Головним управлінням ДПС в Одеській області було залучено головного державного інспектора Департаменту контролю за підакцизними товарами Державної податкової служби України ОСОБА_2

Відтак, суд не вбачає порушень в діях податкового органу при формуванні складу перевіряючих.

Проте, як встановлено судом та відображено в Акті від 05.06.2024 №23760/15-32-09-01-03/43959001 висновки акту про порушення вимог ст. 11 Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР та вимог Постанови КМУ від 27.12.2010 №1251 сформовано перевіряючими на підставі, зокрема, протоколів обшуку від 28.07.2022, 29.07.2022, 29.07.2022 та 21.05.2024 та висновків експертизи, проведеної в рамках досудового розслідування за №72022000310000009 від 08.07.2022 без наявності дозволу слідчого або прокурора на розголошення результатів експертиз, які були проведені в рамках кримінального провадження.

Такого дозволу не надано і під час розгляду справи.

Крім того, протоколи обшуку від 28.07.2022, 29.07.2022, 29.07.2022 та 21.05.2024 містять застереження щодо обов`язку не розголошувати відомості щодо проведеної процесуальної дії.

Кримінальний процесуальний кодекс України за замовчуванням містить заборону розголошення усіх відомостей кримінального провадження за винятком лише тих, щодо яких слідчий чи прокурор надали письмовий дозвіл.

Також суд наголошує, що урахуванням наведених вище доводів та з огляду на необхідність оцінки судом серйозності та характеру обмежень за критеріями Енгеля - доцільно звернути увагу на рішення КСУ щодо презумпції невинуватості як однієї з найважливіших гарантій дотримання прав людини і громадянина. Так, у рішенні №10/2016 від 27.06.2016 КСУ розглядав презумпцію невинуватості як універсальну гіпотезу та наголосив, що «презумпція невинуватості, визначена в контексті інших приписів Конституції, має ширший зміст, тому її не можна пов`язувати лише з кримінально-правовими відносинами; особливо важливо, щоб державні органи та їх посадові особи дотримувалися презумпції невинуватості».

Конституційний Суд України вважає, що презумпція невинуватості є не лише обов`язковим елементом реалізації конституційного права на судовий захист, без якого справедливий судовий розгляд неможливий, а й важливою конституційною гарантією, яка потребує справедливого судового розгляду й ефективного судового захисту. Зазначене обумовлює потребу в забезпеченні особі можливості висловлювати позицію стосовно своєї невинуватості, доводити цю позицію в судовому порядку, інакше будуть порушені основні засади судочинства, зокрема визначені частиною другою статті 129 Конституції України, як-от: рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом (пункт 1); змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (пункт 3).

В іншому своєму рішенні (№ 1-р/2019 від 26.02.2019) КСУ зауважив, що «елементом принципу презумпції невинуватості є принцип in dubio pro reo, згідно з яким усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості», «обов`язок доведення вини особи покладається на державу». «Конституція України не містить винятків щодо принципу презумпції невинуватості…, а обмеження цього права неприпустиме».

Крім того, при оформленні акта від 05.06.2024 року не було наведено належного обґрунтування, яким чином на підставі документів, які були наявні на момент складення Довідки від 17.05.2024№21160/15-32-09-01-17 про відсутність порушень, він дійшов протилежного висновку про наявність порушень податкового законодавства.

Встановлене судом свідчить про протиправність дій посадових осіб ГУ ДПС в Одеській області ОСОБА_3, ОСОБА_1 та посадової особи ДПС України ОСОБА_2 при проведення фактичної перевірки ТОВ «ОРІОН ТОБАККО».

Підсумовуючи викладене, суд також враховує наступне.

Закон України Про приєднання України до Статуту Ради Європи від 31 жовтня 1995 року (за Висновком N 190 (1995) Парламентської Асамблеї Ради Європи щодо заявки України на вступ до Ради Європи Страсбург, 26 вересня 1995 року).

Підтверджуючи відданість України ідеалам та принципам, які є спільним надбанням європейських народів, та враховуючи, що інтереси збереження та подальшого втілення в життя цих ідеалів, а також сприяння економічному та соціальному прогресу потребують більш тісного єднання між усіма європейськими країнами, Верховна Рада України постановляє:

Приєднатися від імені України до Статуту Ради Європи.

Основною статутною умовою для вступу країн до Ради Європи (РЄ) є визнання державою-кандидатом принципу верховенства права, її зобов`язання забезпечити права та основні свободи людини всім особам, які знаходяться під її юрисдикцією, та ефективно співпрацювати з іншими державами з метою досягнення цілей РЄ.

Угода про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони

Стаття 1 частина 2. Цілями асоціації є:

e) посилювати співробітництво у сфері юстиції, свободи та безпеки з метою забезпечення верховенства права та поваги до прав людини і основоположних свобод…

Стаття 14 Верховенство права та повага до прав людини і основоположних свобод

В рамках співробітництва у сфері юстиції, свободи та безпеки Сторони надають особливого значення утвердженню верховенства права та укріпленню інституцій усіх рівнів у сфері управління загалом та правоохоронних і судових органів зокрема. Співробітництво буде спрямоване, зокрема, на зміцнення судової влади, підвищення її ефективності, гарантування її незалежності та неупередженості.

Резолюція (77)31 Комітету Міністрів Ради Європи Про захист особи стосовно актів адміністративної влади від 28.09.77 р найбільш важлива задля розуміння поняття «адміністративного акта» у документах Ради Європи. Вона пропонує широкий підхід до цього поняття, яким охоплюються не лише акти адміністративних органів влади, але й будь-які заходи або прийняті рішення, які за своїм характером безпосередньо впливають на права або інтереси як фізичних осіб, так і юридичних, в ході здійснення публічної влади. Відповідно головним критерієм відмежування адміністративних актів від інших подібних актів є те, що ці акти приймаються у зв`язку зі здійсненням публічно-владних повноважень, незалежно від того, чи є суб`єктом цих повноважень орган державної влади або ж будь-який інший орган чи особа, яким ці повноваження делеговано. Винятками визначено акти, що приймаються за наслідками судової процедури, кримінального розслідування і законодавчого процесу у (п. 10 пояснювальної записки до Резолюції).

Крім того, резолюція (77)31 визначила низку процедурних гарантій для особи в межах адміністративних проваджень (незалежно від реалізації в них дискреційних повноважень), до яких належать:

право особи бути вислуханою;

доступ до інформації;

допомога і представництво;

зазначення мотивів;

повідомлення про способи оскарження (перегляду).

Резолюцією також передбачено, що якщо адміністративний акт, наданий у письмовій формі, несприятливо впливає на права, свободи або інтереси особи, то в ньому зазначаються звичайні засоби правового захисту проти такого впливу, а також строки для їх використання. Виходячи з п. 34 пояснювальної записки до Резолюції, ці засоби включають у себе звернення до органів, які компетентні переглядати адміністративні акти по суті, а отже, ідеться про оскарження цих актів у судовому і позасудовому порядку. Ці засоби повинні бути ефективними, тобто такими, що надають особі реальну можливість через оскарження домогтися перегляду цих актів. У п. 28 пояснювальної записки 54 до резолюції також наголошується на необхідності надання мотивації при ухваленні адміністративних актів, оскільки вивчення мотивів, якими керувався владний суб`єкт, є важливим для скаржника при вирішенні питання доцільності оскарження акта.

Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов`язаний оцінити, виконуючи свої зобов`язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. «Руїз Торіха проти Іспанії» (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.1994, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують.

Згідно з ч.1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

При розв`язанні спору, суд зважає на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом - Конвенція; рішення від 21.01.1999 року у справі "Гарсія Руїз проти Іспанії", від 22.02.2007 року у справі "Красуля проти Росії", від 05.05.2011 року у справі "Ільяді проти Росії", від 28.10.2010 року у справі "Трофимчук проти України", від 09.12.1994 року у справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 01.07.2003 року у справі "Суомінен проти Фінляндії", від 07.06.2008 року у справі "Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії") і тому надав оцінку усім обставинам справи, котрі мають юридичне значення для правильного вирішення спору, та дослухався до усіх аргументів сторін, які ясно і чітко сформульовані та здатні вплинути на результат вирішення спору.

Керуючись ст.ст.2-9, 242, 246, 250, 251, 255, 262, 293-297 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ОРІОН ТОБАККО» до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування наказу, визнання протиправними дій щодо проведення перевірки, скасування акту - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДПС в Одеській області «Про проведення фактичної перевірки ТОВ «ОРІОН ТОБАККО» від 30.05.2024 №5412-п.

Визнати протиправними дії посадових осіб ТУ ДПС в Одеській області ОСОБА_3, ОСОБА_1. та посадової особи ДПС України ОСОБА_2 щодо проведення фактичної перевірки ТОВ «ОРІОН ТОБАККО», результати якої оформлені Актом «Про результати фактичної перевірки з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства з питань виробництва, зберігання та обігу тютюнових виробів а також тютюнової сировини, контроль за виконанням якого покладений на органи ДПС» №23766/15-32-09-01-03/43959001 від 05.06.2024.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Рішення набирає законної сили згідно ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ОРІОН ТОБАККО» (адреса: 65029, м. Одеса, вул. Князівська, буд. 38, офіс 102, код ЄДРПОУ 43959001, тел.: +38063-107-68-00, e-mail: orion-tobaco@ukr.net)

Державна податкова служба України (адреса: 04053, м. Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 43005393, електронна пошта: post@tax.gov.ua)

Головне управління ДПС в Одеській області (адреса: 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5, ЄДРПОУ ВП:44069166, електронна пошта: od.official@tax.gov.ua)

Головуючий суддя Нінель ПОТОЦЬКА