Рішення

від 11.07.2024 по справі 761/29746/23

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/29746/23

Провадження № 2-др/761/191/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 липня 2024 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді: Притули Н.Г.,

при секретарі: Габунії М.Г.,

за участі

представника позивачів: ОСОБА_1 ,

розглянувши заяви представника позивачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 - ОСОБА_1 та заяву представника відповідача ОСОБА_6 - ОСОБА_7 про ухвалення додаткового рішення та стягнення витрат на правничу допомогу по справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до ОСОБА_6 , Офісу Президента України про визнання інформації недостовірної та її спростування, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 17.04.2024 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до ОСОБА_6 , Офісу Президента України про визнання інформації недостовірної та її спростування, позов задоволено частково.

23.04.2024 року представник ОСОБА_6 подала до суду заяву про ухвалення додаткового рішення та стягнення з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 18 600,00 грн.

24.04.2024 року представник позивачів подала до суду заяви про розподіл судових витрат, в яких просила стягнути з ОСОБА_6 на користь кожного з позивачів витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 25 000,00 грн., а також просила стягнути на користь ОСОБА_2 витрати на проведення семантико-текстуального дослідження у розмірі 25 000,00 грн.

04.07.2024 року на адресу суду від представника позивачів надійшло заперечення на заяву відповідача про ухвалення додаткового рішення, в якому вона просить відповіти відповідачу у відшкодуванні судових витрат, оскільки заявлені відповідачем витрати за участь адвоката у судовому засіданні у розмірі 4 300,00 грн. є завищеним, також зазначила, що відсутні підстави для стягнення з позивачів 10 000,00 грн. за письмові пояснення, у зв`язку з тим, що ЦПК України не передбачає обов`язку відповідача подавати письмові пояснення.

Представник позивачів в судовому засіданні підтримала подані заяви та заперечувала щодо задоволення заяви відповідача.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Представник ОСОБА_6 подала заяву про розгляд справи без її участі.

Так як неявка належним чином повідомлених сторін не є перешкодою для вирішення питання ухвалення додаткового рішення, суд продовжив розгляд справи у відсутність сторін, які не з`явились в судове засідання.

Згідно ч.ч. 3, 4 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Дослідивши матеріали вищезазначеної справи суд вважає за необхідне частково задовольнити заяви про ухвалення додаткового рішення, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 17.04.2024 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до ОСОБА_6 , Офісу Президента України про визнання інформації недостовірної та її спростування, позов задоволено частково.

Визнано недостовірною та такою що порушує ділову репутацію ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , інформацію поширену ОСОБА_6 24.07.2023 на сайті Офіційного інтернет-представництва Президента України у вкладці «Електронні петиції» у електронній петиції №22/200028-еп «Про застосування санкцій проти юридичних осіб, які належать громадянам росії ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 » наступну інформацію: «…Номінальним власником та фактичним управляючим вищезазначеними активами росіян, які досі не потрапили під санкції в Україні, є громадянин України ОСОБА_2 (багаторічний керівник групи ВС Енереджі в Україні), члени його родини (донька ОСОБА_4 , зять ОСОБА_5 , дружина ОСОБА_3 )…».

Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_2 моральну шкоду в сумі 5 000,00 грн. та судовий збір в сумі 1 207,80 грн.

Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_3 моральну шкоду в сумі 5 000,00 грн. та судовий збір в сумі 1 207,80 грн.

Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_4 моральну шкоду в сумі 5 000,00 грн. та судовий збір в сумі 1 207,80 грн.

Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_5 моральну шкоду в сумі 5 000,00 грн. та судовий збір в сумі 1 207,80 грн.

В позові ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про спростування інформації - відмовлено.

Згідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У постанові Верховного Суду від 12.02.2020 р. в справі № 648/1102/19 вказано, що витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України).

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» від 26.02.2015, пунктах 34-36 рішення у справі «Гімайдуліна і інших проти України» від 10.12.2009, пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» від 12.10.2006, пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» від 30.03.2004 заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

На підтвердження вимог про стягнення судових витрат понесених ОСОБА_6 у зв`язку з розглядом в суді цієї справи, було надано до суду: копію договору про надання правничої допомоги №259 від 18.03.2024 року; копію додатку №1 до договору про надання правничої допомоги №259 від 18.03.2024 року; копії актів надання послуг №124 від 16.04.2024 року, №125 від 16.04.2024 року, №126 від 16.04.2024 року; копію квитанції №А73В-892В-5М28-РР12 від 16.04.2024 року на суму 18 600,00 грн.

Враховуючи положення статті 28 Правил адвокатської етики (затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України 09.06.2017 року) необхідно дотримуватись принципу «розумного обґрунтування» розміру оплати юридичної допомоги. Цей принцип набуває конкретних рис через перелік певних факторів, що мають братись до уваги при визначенні розміру оплати: обсяг часу і роботи, що вимагається для адвоката, його кваліфікацію та адвокатський досвід, науково-теоретична підготовка.

За умовами ч.ч. 3, 4 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 137 ЦПК України).

В той же час, необхідно зазначити, що при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, суду необхідно дослідити на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо (правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі № 160/19098/21 від 01 лютого 2023 року).

Надаючи оцінку наведеному в акті надання послуг №125 від 16.04.2024 року, де викладено найменування виконаних адвокатом робіт та вартість наданих послуг, суд вважає, що відсутні підстави для стягнення з позивачів витрат на правничу допомогу в сумі 10 000,00 грн. за письмові пояснення, оскільки такі витрати не обумовлені критерієм неминучості витрат на правничу допомогу та враховуючи положення ЦПК України, останній не зобов`язує відповідача подавати письмові пояснення.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, а саме з протоколів судових засідань, судові засіданні, які відбулися 19.03.2024 року та 17.04.2024 року, загалом тривали 3 год. 10 хв., тому наявні підстави для стягнення з позивачів витрати за участь представника відповідача у вказаних судових засіданнях за 3 год. 10 хв., що становить 6 450,00 грн.

Щодо заяв позивачів про розподіл судових витрат, необхідно зазначити наступне.

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону № 5076-VI, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Саме лише незазначення учасником справи в детальному описі робіт (наданих послуг) витрат часу на надання правничої допомоги не може перешкодити суду встановити розмір витрат на професійну правничу допомогу (у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару).

Отже, у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.

Таких висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 16.11.2022 року, справа № 922/1964/21.

На підтвердження вимог про стягнення судових витрат понесених ОСОБА_2 у зв`язку з розглядом в суді цієї справи, було надано до суду: копію договору №ЛММ-04-08/23 про надання правничої допомоги від 04.08.2023 року; копію додатку №1 до договору про надання правничої допомоги №ЛММ-04-08/23 від 04.08.2023 року, де встановлено розмір гонорару за надані послуги в сумі 25 000,00 грн.; копію платіжної інструкції №15/08/2023 від 15.08.2023 року на суму 25 000,00 грн.

На підтвердження вимог про стягнення судових витрат понесених ОСОБА_5 у зв`язку з розглядом в суді цієї справи, було надано до суду: копію договору №МДО-04-08/23 про надання правничої допомоги від 04.08.2023 року; копію додатку №1 до договору про надання правничої допомоги №МДО-04-08/23 від 04.08.2023 року, де встановлено розмір гонорару за надані послуги в сумі 25 000,00 грн.; копію платіжної інструкції №15/08/2023 від 15.08.2023 року на суму 25 000,00 грн.

На підтвердження вимог про стягнення судових витрат понесених ОСОБА_3 у зв`язку з розглядом в суді цієї справи, було надано до суду: копію договору №ЛЛГ-04-08/23 про надання правничої допомоги від 04.08.2023 року; копію додатку №1 до договору про надання правничої допомоги №ЛЛГ-04-08/23 від 04.08.2023 року, де встановлено розмір гонорару за надані послуги в сумі 25 000,00 грн.; копію платіжної інструкції №15/08/2023 від 15.08.2023 року на суму 25 000,00 грн.

На підтвердження вимог про стягнення судових витрат понесених ОСОБА_4 у зв`язку з розглядом в суді цієї справи, було надано до суду: копію договору №МАМ-04-08/23 про надання правничої допомоги від 04.08.2023 року; копію додатку №1 до договору про надання правничої допомоги № МАМ -04-08/23 від 04.08.2023 року, де встановлено розмір гонорару за надані послуги в сумі 25 000,00 грн.; копію платіжної інструкції №15/08/2023 від 15.08.2023 року на суму 25 000,00 грн.

Відповідач не подав клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу.

Отже, проаналізувавши зміст перелічених документів, суд дійшов висновку, що позивачами підтверджено відповідними доказами обсяг наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості у своїй сукупності, однак враховуючи, що позов був задоволений частково, суд вважає, що наявні підстави для відшкодування позивачам витрат на професійну правничу допомогу пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме у сумі по 7 500,00 грн. кожному.

Водночас, згідно ч. 10 ст. 141 ЦПК України при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.

Таким чином, враховуючи викладене, суд вважає за можливе стягнути з ОСОБА_6 на користь позивачів судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі по 5 887,50 грн. кожному (7 500,00 грн. - (6 450,00 грн. : 4)).

Щодо стягнення з відповідача понесених позивачем витрат на проведення семантико-текстуального дослідження, необхідно зазначити наступне.

Розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів (ч. 6 ст. 139 ЦПК України).

Так, ОСОБА_2 , на підтвердження понесених витрат на проведення експертизи, надав суду: копію договору №070/08-23 про проведення семантико-текстуального дослідження від 23.08.2023 року; копію акту надання послуг №159 від 08.09.2023 року; копію платіжної інструкції №382261754 від 23.08.2023 року на суму 25 000,00 грн.

Дослідивши зазначені докази, суд прийшов до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь ОСОБА_2 витрат на проведення семантико-текстуального дослідження в розмірі 25 000,00 грн.

Зважаючи на викладене вище, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності, суд вважає за можливе заяви представника позивачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 - ОСОБА_1 та заяву представника відповідача ОСОБА_6 - ОСОБА_7 про ухвалення додаткового рішення та стягнення витрат на правничу допомогу задовольнити частково.

Керуючись ст.ст. 133, 137, 140, 141, 259, 270, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Заяви представника позивачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 - ОСОБА_1 та заяву представника відповідача ОСОБА_6 - ОСОБА_7 про ухвалення додаткового рішення та стягнення витрат на правничу допомогу по справі за позовом ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ), ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: Гнідинська сільська рада Бориспільського району Київської області, СТ «Святище-2», вул.Княжна, буд.18), ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 ), ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_6 (РНОКПП НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_2 ), Офісу Президента України про визнання інформації недостовірної та її спростування - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_2 судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 887 (п`ять тисяч вісімсот вісімдесят сім) гривень 50 копійок та витрати на проведення експертизи у розмірі 25 000 (двадцять п`ять тисяч) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_3 судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 887 (п`ять тисяч вісімсот вісімдесят сім) гривень 50 копійок.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_4 судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 887 (п`ять тисяч вісімсот вісімдесят сім) гривень 50 копійок.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_5 судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 887 (п`ять тисяч вісімсот вісімдесят сім) гривень 50 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту рішення суду безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 19 липня 2024 року.

Суддя: Н.Г. Притула