Постанова

від 17.07.2024 по справі 440/12536/23

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2024 р. Справа № 440/12536/23

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Бегунца А.О.,

Суддів: Курило Л.В. , Мельнікової Л.В. ,

за участю секретаря судового засідання Реброва А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду заяву ТОВ "АПК ТРАНС" про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "АПК ТРАНС" на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 28.11.2023 , головуючий суддя І інстанції: А.О. Чеснокова, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039, повний текст складено 28.11.23 року по справі № 440/12536/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АПК ТРАНС"

до Головного управління ДПС у Полтавській області , Державної податкової служби України

про визнання дій протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "АПК ТРАНС" звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС в Полтавській області, в якому просив суд визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС в Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН від 24 березня 2023 року № 8495723/44036057 та № 8495722/44036057 про відмову в реєстрації в ЄРПН податкових накладних № 86 від 23 листопада 2021 року та № 88 від 29 листопада 2021 року; зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні № 86 від 23 листопада 2021 року та № 88 від 29 листопада 2021 року в ЄРПН датою їх подання.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 28.11.2023 у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з вказаним рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 17.04.2024 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АПК ТРАНС" задоволено.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 28.11.2023 по справі № 440/12536/23 скасовано.

Прийнято постанову, якою адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АПК ТРАНС" до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання дій протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії - задоволено.

Визнано протиправними та скасовано рішення комісії Головного управління ДПС в Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН від 24 березня 2023 року № 8495723/44036057 та № 8495722/44036057 про відмову в реєстрації в ЄРПН податкових накладних № 86 від 23 листопада 2021 року та № 88 від 29 листопада 2021 року.

Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні № 86 від 23 листопада 2021 року та № 88 від 29 листопада 2021 року в ЄРПН датою їх подання.

Від представника ТОВ "АПК ТРАНС" до суду надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, в якому останній просить стягнути понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8000,00 грн та судового збору в розмірі 13420,00 грн.

Відповідно до заперечень ГУ ДПС у Полтавській області, податковий орган просив у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення відмовити, обгрунтовуючи тим, що заявлений розмір витрат на оплату послуг адвоката не є співмірним із складністю справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 229, ч. 2 ст. 313 КАС фіксування судового процесу технічними засобами не проводилося.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши заяву, докази по справі, зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 п. 1 ч. 3 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 6 ст. 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Відповідно до ч. 2-7 ст. 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч.ч. 1, 7 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Згідно ч. 7 ст. 134 КАС України обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч. 9 ст. 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Колегія суддів зазначає, що вирішуючи питання про визначення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, суд враховує складність справи, час витрачений адвокатом на виконання робіт, обсяг наданих послуг та ціну позову.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Статтею 19 цього Закону визначено такі види адвокатської діяльності, як надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Слід зазначити, що як вказано у рішенні Конституційного Суду України від 30.09.2009 №23рп/2009, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

При цьому, необхідно враховувати, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 04.08.2020 по справі № 810/3213/16, від 21.07.2021 по справі №922/2604/20, що враховується судом відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України.

Однак, в порушення наведених висновків, представником ТОВ "АПК Транс" до суду апеляційної інстанції не надано жодних доказів в обгрунтування заяви про стягнення витрат з надання правничої допомоги, зокрема договір про надання правової допомоги, акт прийому-передачі документів, акт здачі-приймання виконаних робіт, опису наданих послуг, рахунки на оплату тощо. Лише саме надання копії квитанції від 27.12.2023 про оплату витрат з надання правничої допомоги у розмірі 8000,00 грн, не є обгрунтованою підставою для її стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

З урахуванням наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що відсутність документального підтвердження надання правової допомоги є підставою для відмови у задоволенні заяви про стягнення судових витрат на правнису допомогу у зв`язку з недоведеністю їх наявності.

Щодо стягнення судового збору за подання позову та апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.

Судом встановлено, що позивачем понесені витрати зі сплати судового збору за подання позову до суду першої інстанції 5368 грн. 00 коп. та апеляційної скарги 8052 грн. 00 коп., що підтверджується квитанціями від 22.08.2023 (т. 1 а.с. 44), від 27.12.2023 (т. 2 а.с. 143).

Враховуючи, що за наслідками судового розгляду позов задоволено, на користь позивача підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір у розмірі 13420 гривень 00 коп.

Керуючись ст. ст. 243, 252, 292, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "АПК ТРАНС" - задовольнити частково.

Прийняти додаткову постанову, якою стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області (ЄДРПОУ 44057192) на користь Товариство з обмеженою відповідальністю "Товариства з обмеженою відповідальністю "АПК ТРАНС" (ЄДРПОУ 44036057) судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору в розмірі 13420 ( тринадцять тисяч чотириста двадцять) гривень 00 коп.

Додаткова постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Бегунц А.О.Судді Курило Л.В. Мельнікова Л.В.

Повний текст додаткової постанови виготовлений 19.07.2024.