Ухвала

від 22.07.2024 по справі 642/5375/23

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

22.07.2024

Справа № 642/5375/23

Провадження № 1-кп/642/40/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 травня 2024 року Ленінський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участю: секретаря ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

захисника ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши узакритому судовомузасіданні,дистанційно врежимі відеоконференції в м.Харкові кримінальне провадження, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22023050000003592 від 31.08.2023, відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.7 ст. 111-1 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

18 вересня 2023 року до Ленінського районного суду м. Харкова в порядку ст.ст. 283, 291 КПК України з Донецької обласної прокуратури надійшов обвинувальний акт відносно ОСОБА_5 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.7 ст. 111-1 КК України.

В судовому засіданні 31.05.2024 року у відношенні обвинуваченого ОСОБА_5 ухвалою суду було продовжено дію обраного йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів, а саме до 28.07.2024

Прокурором ОСОБА_6 в судовому засіданні 18.07.2024 року було подане до суду клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки строк дії попередньої ухвали суду спливає і завершити розгляд даного кримінального провадження до вищезазначеної дати не вдається за можливе.

В обґрунтуванняклопотання прокурорзазначив,що ОСОБА_5 обвинувачується увчиненні кримінальногоправопорушення,яке єособливо тяжким злочином, за вчинення якого передбачено покарання до 15 років позбавлення волі що на даний час наявні ризики, передбачені п.п.1,2, 3,4, 5 ч.1 ст.177 КПК України.

Обвинувачений ОСОБА_5 та його ОСОБА_4 протиклопотання прокурора заперечували,просили змінитиобраний ОСОБА_5 запобіжний західна домашнійарешт, зазначивши,що всіризики,вказані прокуроромна данийчас недоведені, обвинуваченийне маєнаміру переховуватисьвід суду, впливати на учасників кримінального провадження, має міцні соціальні зв`язки, працює.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступних висновків.

Згідно ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати , обрати ?або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченого главою 18 цього Кодексу.

Так, ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 31.05.2024 року строк дії застосованого під час досудового розслідування ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою був продовжений на 60 днів, а саме до 28.07.2024 року.

Суд зобов`язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що (1) обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, (2) обставини, які перешкоджають завершенню судового розгляду до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою, виправдовують подальше тримання обвинуваченого під вартою (частини 3-5 статті 199 КПК).

В ухвалі про застосування запобіжного заходу суд зазначає відомості про: 1) кримінальне правопорушення (його суть і правову кваліфікацію із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність), у якому обвинувачується особа; 2) обставини, які свідчать про існування ризиків, передбачених статтею 177 КПК; 3) обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 КПК; 4) посилання на докази, які обґрунтовують ці обставини; 5) запобіжний захід, який застосовується (частина 1 статті 196 КПК).

За Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод на державу покладається обов`язок вжити заходи щодо забезпечення прав людини, яка тримається під вартою.

Як передбачено ст. ст. 131, 132 КПК України, запобіжні заходи, як заходи забезпечення кримінального провадження, застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до вимог ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини.

Відповідно до вимог ст. 194 КПК України при застосуванні та продовженні запобіжного заходу суд враховує наявність обґрунтованої підозри, доведених прокурором ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, неможливість застосування більш м`якого запобіжного заходу, а також інші обставини, зазначені ст. 178 КПК України.

Крім того, суд враховує положення ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинувачених, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Доцільність тримання обвинуваченого під вартою повинна забезпечувати не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

Так, Європейський суд з прав людини у справах «Ілійков проти Болгарії», «Летельє проти Франції» зазначав, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторно вчинення злочинів», а особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

Судом встановлено, що ОСОБА_5 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочину, який відноситься до категорії особливо тяжкого злочину, раніше не судимий, одружений, має на утриманні неповнолітню дитину, працює ФОП, має постійне місце реєстрації.

Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки обвинуваченого, суд зауважує, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.

Норми КПК України не містять визначення поняттяобґрунтованість підозри.

Втім, згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини термінобґрунтована підозраозначає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справах«Нечипорук і Йонкало проти України»від 21 квітня 2011 року,«Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).

Обґрунтованість підозри обвинуваченому у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами, зокрема, протоколами слідчих дій, негласних слідчих (розшукових дій)- зняття інформації з електронних інформаційних систем, висновками експертів.

У відповідності до пунктів 61 та 62 Рішення Європейського Суду з прав людини від 24.07.2003 року по справі «Смирнов проти Росії», наявність підстав для утримання під вартою повинно бути оцінено по кожній конкретній справі з урахуванням всіх обставин справи. Довготривале утримання під вартою може бути виправданим лише при наявності конкретних ознак того, що цього вимагають інтереси суспільства, які незважаючи на наявність презумпції невинуватості, перевищують інтереси забезпечення поваги до свободи.

Із матеріалів провадження вбачається, що обвинувачений ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні злочину, явий відноситься до категрії особливо тяжкого і за вчинення якого чинним законом про кримінальну відповідальність передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 12 до 15 років.

Однією з обставин, яка має враховуватись судом при оцінці ризику переховування, є суворість покарання, яке загрожує особі у випадку визнання її винною.

Згідно постанов Верховного Суду від 20.06.2019 по справі № 166/313/17, від 13.08.2020 по справі № 674/1202/19, від 27.02.2019 по справі № 0503/10653/2012 убачається, що усвідомлення імовірності визнання вини особи за висунутим їй обвинуваченням та тиск тягаря можливого відбування покарання, є обставинами, що свідчить про наявність ризику переховування від суду та можуть бути підставами для тримання особи під вартою.

Вказані обставини у сукупності та дані про особу обвинуваченого, тяжкість покарання, що загрожує йому уразі визнання винуватими у вчиненні кримінального правопорушення, свідчать про наявність на даний час ризику, передбаченогопунктом 1 частини 1статті 177 КПК України, тому є достатні підстави вважати, що він може переховуватися від суду, оскільки тяжкість покарання, яке загрожує йому у разі визнання винуватими, може побудити йо на вчинення дій, спрямованих на ухилення від кримінальної відповідальності.

Суд також вважає доведеним наявність ризику незаконного впливу на експертів у кримінальному провадженні, оскільки дані особи не були ще допитані судом , а обвинувачений, після відкриття йому матеріалів кримінального провадження, достовірно дізнався про місця робіт даних осіб та не перебуваючи в умовах ізоляції від суспільства, матиме змогу здійснювати незаконний вплив на цих осіб з метою спонукання їх до зміни свої висновки .

Отже, наведені прокурором ризики, визначені п. 1, 3 ч. 1ст. 177 КПК України, суд вважає доведеним.

Судом відхиляються доводи прокурора про наявність ризиків знищення, переховування або спотворення будь-яких речей чи документів, що стосуються обставин вчинення кримінального правопорушення, оскільки досудове розслідування наразі завершене, а прокурором було визнано наявні докази достатніми для доведення винуватості обвинувачених, затверджено обвинувальний акт та направлено його до суду.

Разом зцим,суд вважає,що прокуроромне доведеноперед судомнаявність ризикувчинення ОСОБА_5 іншого кримінальногоправопорушення чипродовження кримінальногоправопорушення,в якомувін обвинувачується,оскільки обвинуваченийраніше несудимий,має міцнісоціальні зв`язки,роботу,постійне місцереєстрації,а такожризик перешкоджаннякримінальному провадженнюіншим чином.

За таких обставин суд вважає, що на даний час є наявними ризики, передбачені п.1 та 3 ч.1 ст.177 КПК України.

Оцінюючи сукупність обставин, що враховуються при обранні запобіжного заходу, які визначені ст. 178 КПК України, а саме: тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому , його вік та стан здоровя, відомості про особу останнього, суд приходить до висновку, що зазначені судом ризики хоча і зменшились, однак не відпали, ув`язку з чим суд вважає, що застосування більш мяких запобіжних заходів відносно обвинуваченого на даний час є неможливим та відносно нього необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Підсумовуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про недостатність застосування відносно обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу для запобігання цим ризикам, тому суд вважає, що є законні підстави для обрання відносно нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів, бо саме такий запобіжний захід може у подальшому забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_5 та створить необхідні умови для виконання завдань кримінального провадження, передбачених положеннями статті 2 КПК України.

Застосовуючи до обвинуваченого запобіжний захід у виді тримання під вартою, суд не вбачає підстав для визначення розміру застави у відповідності до абз.8 ч.4 ст. 183 КПК України, з урахуванням наявності встановлених судом ризиків, суті обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого ч.7 ст.111-1КК України, вчиненого в умовах воєнного стану, внаслідок якого поширювана інформація могла завдати шкоди суверенітету, обороноздатності, територіальній цілісності та недоторканості України, а також допомогти державі-агресору у веденні бойових дій проти Збройних Сил України.

Керуючись ст.ст. 27,177,178,183,193,194,196,197,331,336,372,376КПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Клопотання процесуальногокерівника укримінальному провадженні-заступника начальникавідділу наглядуза додержаннямзаконів регіональниморганом безпекиДонецької обласноїпрокуратури ОСОБА_6 про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою-задовольнити.

Продовжити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.7 ст.111-1 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах ДУ « Харківський слідчий ізолятор » строком на 60 днів, а саме до 17 вересня 2024 року включно без визначення розміру застави.

Строк дії ухвали суду- до 17.09.2024 р.

Ухвалу направити на виконання до ДУ « Харківський слідчий ізолятор».

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути скаржена стороною захисту безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а обвинуваченим - в той же строк, але з моменту вручення йому копії ухвали суду.

Суддя ОСОБА_1