Рішення

від 15.07.2024 по справі 734/1579/20

КОЗЕЛЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 2/734/13/24 Справа № 734/1579/20

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

15 липня 2024 року смт Козелець

Козелецький районний суд Чернігівської області в складі:

головуючого судді - Домашенка Ю.М.,

секретар судового засідання Легкобит І.В.,

за участі:

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

представника відповідача Державної казначейської служби України Ковбаси О.Г.,

прокурора - Великохатньої С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , Державної податкової служби України, Держави Україна в особі Державної казначейської служби України, про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я, -

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_3 , Державної податкової служби України, Держави Україна в особі Державної казначейської служби України, про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я.

Позовні вимоги мотивовані таким.

28.05.2002 приблизно о 6 год. на мосту через річку Остер поблизу м. Остер Козелецького району Чернігівської області сталася ДТП за участі автомобілів Mazda Е 2200 реєстраційний номер НОМЕР_1 , яким керував начальник Козелецької МДПІ Двойнос В.І., та автомобіля ЗАЗ, яким керував ОСОБА_4 .

Автомобіль Mazda Е 2200 належав Козелецькій МДПІ, правонаступником якої є Державна податкова служба України.

Внаслідок ДТП водій автомобіля ЗАЗ та його пасажир загинули на місці події. Пасажирами автомобіля Mazda Е 2200 були позивач, ОСОБА_5 та інші невідомі позивачу особи.

Причиною ДТП є грубе порушення відповідачем ОСОБА_3 правил дорожнього руху, який керував транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння.

Внаслідок ДТП позивач отримала тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості, які спричинили стійку втрату загальної та професійної працездатності на 30%, встановлення 3 групи інвалідності безстроково.

Крім того, позивач зазнала немайнових втрат, спричинених моральними та фізичними стражданнями, які вплинули на її життя, а саме, щоденні думки та спогади про наслідки психотравмуючої дії, страх можливого повторення події, негативні переживання та спогади. Позивач вимушена була проходити довготривале лікування, терпіти болісні лікувальні та діагностичні процедури. Були порушені актуальні життєві плани, погіршені можливості побудови та реалізації нових життєвих перспектив.

Оскільки при зіткненні кількох автомобілів постраждав пасажир, яким була позивач, обов`язок відшкодування потерпілому шкоди покладається на всіх володільців небезпечних об`єктів солідарно, незалежно від їх вини. Шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я внаслідок злочину, відшкодовується державою, якщо не встановлено особу, яка вчинила злочин, або якщо вона є неплатоспроможною.

З огляду на викладене, позивач просить стягнути з відповідачів у солідарному порядку відшкодування шкоди, пов`язаної із стійкою втратою працездатності, спричиненої внаслідок каліцтва та ушкодження здоров`я у розмірі 3144000 грн та 500000 грн моральної шкоди, а також судові витрати.

Відповідачем Головним управлінням ДПС у Чернігівській області, яке у подальшому замінено на правонаступника Державну податкову службу України, подано відзив на позовну заяву, згідно з яким у задоволенні позову слід відмовити, оскільки ДТП сталася не під час виконання начальником Козелецької МДПІ Двойносом Є.В. службових обов`язків, завдана шкода має відшкодовуватися винною особою, якою є ОСОБА_4 .

У відповіді на зазначений відзив на позовну заяву вказано, що у разі, якщо при зіткненні кількох автомобілів постраждав пасажир, яким була позивач, обов`язок відшкодування потерпілому шкоди покладається на всіх володільців небезпечних об`єктів солідарно, незалежно від їх вини. Головне управління ДПС України в Чернігівській області, як правонаступник власника об`єкта підвищеної небезпеки, має зобов`язання з відшкодування завданої позивачу шкоди.

Відповідно до відзиву відповідача Державної казначейської служби України, Казначейство жодної шкоди позивачу не заподіювало, у правовідносини з ним не вступало, а тому вимога про стягнення з нього відшкодування матеріальної та моральної шкоди є незаконною.

Позивачем подано відповідь на відзив Державної казначейської служби України, з якого вбачається, що згідно зі ст. 1207 ЦК України шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я внаслідок злочину, відшкодовується державою, якщо не встановлено особу, яка винила злочин, або якщо вона є неплатоспроможною. У даній справі Відповідачем є Держава Україна в особі державного органу - Державної казначейської служби України, яка за фінансовими зобов`язаннями представляє інтереси держави.

Представником відповідача ОСОБА_3 подано відзив на позовну заяву, згідно з яким він позовні вимоги вважає необґрунтованими, оскільки позивачем не надано доказів участі відповідача в ДТП та неправомірності його дій.

Із відповіді позивача на вказаний відзив убачається, що про протиправність поведінки відповідача ОСОБА_3 свідчить факт використання ним службового автомобіля в позаслужбовий час для цілей, не пов`язаних з трудовою діяльністю.

Відповідач ОСОБА_3 та представник відповідач Державної податкової служби України, будучи належним чином повідомленими про час, дату і місце розгляду справи, у судове засідання не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили.

У судовому засіданні позивач та її представник позовні вимоги підтримали з підстав, зазначених у позовній заяві.

Представник відповідача Державної казначейської служби України та прокурор у судовому засіданні заперечували проти задоволення позовних вимог.

У ході розгляду справи судом встановлено таке.

За фактом дорожньо-транспортної пригоди, що відбулася 28.05.2002 поблизу м. Остер Козелецького району, внаслідок якої позивач отримала тілесні ушкодження, прокуратурою Чернігівської області 28.05.2002 порушено кримінальну справу № 78/00616 за ч. 3 ст. 286 КК України, підслідність у якій 17.06.2002 визначено за іншим органом досудового розслідування. Згідно з даними журналу обліку злочинів, осіб їх скоївших, кримінальних справ і матеріалів про злочини за 2004 рік, 01.01.2004 прокуратурою Козелецького району Чернігівської області прийнято рішення про закриття зазначеної кримінальної справи на підставі п. 8 ст. 6 КК України в редакції 1961 року (запити ОСОБА_1 від 07.05.2020, 08.05.2020, 17.05.2020, лист слідчого управління ГУНП в Чернігівській області від 25.05.2020 № 07/с-286, лист прокуратури Чернігівської області від 29.05.2020 № 15-2496-20).

Відповідно до листа Чернігівської обласної прокуратури від 24.01.2024 № 31-39вих-2415-2496-20 прокуратурою Чернігівської області 28.05.2002 порушено кримінальну справу № 78/00616 за фактом ДТП, за ч. 3 ст. 286 КК України. За інформацією ГУНП в Чернігівській області згідно з даними журналу обліку злочинів, осіб їх скоївших, кримінальних справ і матеріалів про злочини за 2004 рік, прокуратурою Козелецького району Чернігівської області 01.01.2004 прийнято рішення про закриття зазначеної кримінальної справи на підставі п. 8 ст. 6 КК України (в редакції 1961 року). Проведеною ревізією архівосховищ обласної прокуратури матеріалів кримінальної справи та іншої інформації щодо даної кримінальної справи не виявлено. Підстав для проведення службового розслідування за фактом втрати матеріалів кримінальної справи не встановлено.

З копії з журналу обліку злочинів, осіб їх скоївших, кримінальних справ і матеріалів про злочини вбачається, що 28.05.2002 порушено кримінальну справу № 78/616 за фактом зіткнення 28.05.2002 автомобілів Мазда та ЗАЗ, за ч. 3 ст. 286 КК України. Загинуло 2 особи. Прізвище, ім`я особи, що скоїла злочин ОСОБА_4 .

Згідно з листом Ніжинської місцевої прокуратури від 05.08.2020 № 66-7453 вих.20 у цій прокуратурі відсутні відомості щодо розслідування кримінальної справи № 78/00616 за ч. 3 ст. 286 КК України, за фактом ДТП, яка сталася 28.05.2002 поблизу м. Остер Козелецького району.

Позивач перебувала на лікуванні:

з 30.05.2002 по 17.09.2002 - в ортопедо-травматологічному відділенні Чернігівської обласної лікарні з діагнозом: ЗЧМТ, струс головного мозку, відкритий ІІІА ст. перелом ліктьового виростка правої ліктьової кістки, закритий осколковий перелом правої стегнової кістки в с/з зі зміщенням уламків, закритий перелом кісток правої гомілки зі зміщенням уламків на межі с/з н/з, закритий перелом 2, 3 плюсневих кісток правої ступні зі зміщенням уламків, хронічний обструктивний бронхіт, рецидив, перебіг, пневмосклероз ДНІ-П ст., міокардіострофія, міокардитичний кардіосклероз, синусова тахікардія СН-01 ст., антено-вегетативний с-м. (виписка епікриз № 8573). З виписки також вбачається, що відповідач отримала травму в ДТП 28.05.2002;

з 03.12.2002 по 23.12.2002 на санаторно-курортному лікуванні в санаторії «Примор`є» з діагнозом: консолідуючий перелом ліктьового, г/стопного суставів, правої гомілки, стан після ЗЧМТ (виписка з історії хвороби № 5317);

з 11.05.2004 по 27.05.2004 - в ортопедичному відділенні Чернігівської обласної лікарні з діагнозом: консолідовані переломи правої ліктьової, правих стегново та в/гомілкових кісток з наявністю металевих фіксаторів (виписка епікриз № 7551);

з 14.06.2004 по 19.07.2004 в Літинській лікарні з діагнозом: посттравматична контрактура лівого кульшового суглобу, правого колінного суглобу (виписка з медичної карти стаціонарного хворого).

За результатами огляду МСЕК, повторних переоглядів позивача з 26.11.2002 по 01.02.2009 визнано інвалідом 3 групи загального захворювання (направлення на МСЕК від 25.11.2002, акт огляду МСЕК від 26.11.2002, консультативний висновок від 27.11.2002, довідка обл. Мсек № 1, довідки МСЕК № 059445 від 24.12.2004, № 204153 від 21.12.2006, № 000035 від 01.01.2008, листи Вінницького обласного центру медико-соціальної експертизи від 27.05.2020 № 325/03-02/05, від 14.07.2020 № 395/03-02/05).

ОСОБА_1 з 21.11.2023 безтерміново встановлено 3 групу інвалідності внаслідок загального захворювання з ураженням ОРА (довідка до акту МСЕК № 471175.

Згідно з листом ВП № 1 Чернігівського РУП ГУНП в Чернігівській області від 19.07.2021 № 3401/124/48.1-2021 за даним бази «Цунамі» ОСОБА_1 являлась учасником ДТП, яка трапилась 17.01.2020 на а/д М-12 в напрямку м. Гайсин, неподалік с. Бугаків Немирівського району Вінницької області. В результаті ДТП до Немирівської ЦРЛ доставлена ОСОБА_1 з діагнозом: ЗЧМТ, струс головного мозку, закритий перелом правої ключиці, забій грудної клітини та хребта. В подальшому ОСОБА_1 21.01.2020 звернулась до ЧОЛ з діагнозом: закритий перелом правої ключиці. За результатами огляду поміщена до ортопедичного відділення ЧОЛ.

Відповідно до висновку експертів № 77к від 24.03.2023, за результатами проведення комісійної судово-медичної експертизи, за наданими медичними документами у ОСОБА_1 мали місце тілесні ушкодження у вигляді сполучної травми тіла: відкритий перелом ліктьового виростку ліктьової кістки справа, вивих кісток передпліччя в ліктьовому суглобі, закритий уламковий перелом правої стегнової кістки в середній третині, закритий перелом великогомілкової кістки справа на межі середньої та нижньої третин, закритий перелом правої малогомілкової кістки зі зміщенням, перелом шийок (дистальний відділ) 2 та 3 плесневих кісток правої стопи, рана передньої поверхні верхньої третини правої гомілки. Дані тілесні ушкодження у ОСОБА_1 виникли від дії тупого твердого предмета (предметів), з прикладанням травмуючої сили в ділянки локалізації тілесних ушкоджень, давністю утворення, можливо, в термін вказаний в ухвалі на призначення судово-медичної експертизи - 28.05.2002, що відповідає часу дорожньо-транспортної пригоди. За ступенем тяжкості сполучна травма тіла у ОСОБА_1 належить до тілесних ушкоджень Середньої тяжкості, як така, що спричинила тривалий (понад 21 день) розлад здоров?я та не являлась небезпечною для життя в момент спричинення та в клінічному перебігу (згідно п. 2.2.1 "Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень", затверджених Наказом МОЗ № 6 від 17.01.1995). Діагноз "ЗЧМТ, струс головного мозку", що виставлений у "Медичній карті стаціонарного хворого» № 8573 Чернігівської обласної лікарні на ім?я ОСОБА_6 , не може бути прийнятий до уваги при судово-медичній оцінці, як такий, що не підтверджений об?єктивними даними, в медичних записах відсутній опис відповідної неврологічної симптоматики (згідно п. 4.6 "Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень", затверджених Наказом МОЗ № 6 від 17.01.1995). За наданими документами, рішенням МСЕК від 26.11.2002 ОСОБА_1 було встановлено 3 групу інвалідності за загальним захворюванням, діагноз - "Консолідований перелом середньої третини правого стегна, кісток правої гомілки в с/3 з наявністю металоконструкції. Консолідуючий відкритий перелом ліктьового відростка справа. Післятравматична контрактура правого ліктьового суглобу, правого плечового суглобу I-II ст., правого кульшового суглобу І-ІІ ст. Помірне порушення функції опори та ходи". Повторними оглядами медико-соціальної експертної комісії група інвалідності була продовжена до 01.02.2009. Між тілесними ушкодженнями, вказаними у п. 1 висновку та встановленням групи інвалідності ОСОБА_1 є причинний зв?язок. Судово-медичне визначення ступеня втрати стійкої (постійної) загальної працездатності, а також професійної працездатності проводиться на момент проведення експертизи з визначенням поточного об?єктивного статусу обстежуваного та не може бути примінене до певного стану у минулому. Тобто відповідь на питання "Який ступінь втрати професійної та загальної працездатності у відсотковому відношенні ОСОБА_1 . ...станом на час отримання тілесних ушкоджень, час встановлення групи інвалідності та упродовж періоду інвалідності з 26.11.2002 по 01.02.2009" не є компетенцією судово-медичної експертизи. Питання необхідності, обсягу та різновиду "постійного лікування на час отримання ушкоджень та на час встановлення групи інвалідності, а також упродовж періоду інвалідності" вирішує лікуючий лікар в медичному закладі та медико-соціальна експертна комісія з викладенням рекомендацій у вигляді індивідуальної програми реабілітації.

Як убачається з висновку експерта від 12.02.2024 за результатами проведення додаткової судово-медичної експертизи, за даними медичної карти стаціонарного хворого № 8573 Чернігівської обласної лікарні та результатами вивчення наданих рентгенівських знімків за період з 28.05.2002 року до 30.09.2002, у ОСОБА_1 в результаті дорожньо-транспортної події 28.05.2002 року утворилися такі тілесні ушкодження: відкритий перелом ліктьового відростка правої ліктьової кістки III А типу зі зміщенням уламків та переднім вивихом передпліччя; перелом голівки лівої променевої кістки з невеликим зміщенням уламків; закритий уламковий перелом правої стегнової кістки в середній третині зі зміщенням уламків; закритий уламковий перелом правої великогомілкової кістки на межі середньої та дистальної третини зі зміщенням уламків; уламковий перелом правої малогомілкової кістки в дистальній третині зі зміщенням уламків; перелом 2,3 плеснових кісток правої стопи. Згідно з «Направленням на ЛТЕК» від 25.11.2002 (через 6 місяців після події 28.05.2002) у ОСОБА_1 відмічалися функціональні порушення правих верхньої та нижньої кінцівок у вигляді «... обмеження та болісність рухів у правому плечовому та ліктьовому суглобах; плечовий: згин/розгин. 100/0/10°, відведення - 95°; ліктьовий: згин/розгин 85/165°. Помірне обмеження рухів в правому кульшовому суглобі: згин./розгин 90/180°, відв./привед. 25/0/30°». Згідно з «Актом № 2003 огляду МСЕК» від 26.11.2002 ОСОБА_1 була встановлена III група інвалідності на строк до 01.12.2003 за основним діагнозом: «Консолідовані переломи правого стегна в с/3, кісток правої гомілки в с/з з наявністю металоконструкці. Консолідуючий відкритий перелом ліктьового відростка справа. Післятравматична контрактура правого ліктьового суглобу, правого плечового суглобу 1-II ст., правого кульшового суглобу 1-ІІ ст. Помірне порушення - 02)функції опори та ходи». За записами травматолога від 28.10-12.11.02 у медичній карті амбулаторного хворого № 6458 Козелецької ЦРЛ були наявні: «Скарги на періодичну біль в правому ліктьовому суглобі, що виникає при рухах, порушення функції правої верхньої та нижньої кінцівки. Ходить з палицею, кульгаючи на праву ногу. Помірне обмеження та болючість рухів в правому ліктьовому суглобі. Відведення плеча до 90°, згинання/розгинання в ліктьовому суглобі 90/165°». За записами травматолога від 21.01.2003, у ОСОБА_1 «після підвертання правої стопи 5 діб тому, з?явився біль, що посилювався при рухах, набряк в ділянці гомілково-ступневого суглобу». Був встановлений діагноз: «Післятравматичний периартрит правого гомілково-ступневого суглобу». Згідно з медичною картою стаціонарного хворого № 7551 Чернігівської обласної лікарні, при первинному огляді під час госпіталізації ОСОБА_1 в ортопедичне відділення 11.05.2004 (майже через 2 роки після події 28.05.2002), вона скаржилася на обмеження рухів правому ліктьовому суглобі. Їй 12.05.2004 були проведені операції з видалення металофіксаторів з ліктьового виростка правої ліктьової кістки, правої стегнової кістки, правої великогомілкової кістки. За результатами вивчення під час проведення цієї експертизи рентгенограми правого ліктьового суглоба виконаної 04.10.2004 відмічається перелом ліктьового відростка правої ліктьової кістки без явищ консолідації (зрощення) на рівні перелому. У медичній карті стаціонарного хворого № 2695 Літинської ЦРЛ, де у відділенні реабілітології з 01.07.2004 до 19.07.2004 перебувала на лікуванні ОСОБА_1 з діагнозом: «Посттравматична контрактура правого колінного і лівого тазостегнового суглобу», містяться відомості про те, що вона 12.05.2003 у дорожньо-транспортній події отримала відкритий перелом лівого стегна, правої гомілки, з приводу чого їй в м. Чернівці була проведена операція «остеометалосинтез» правої гомілки та лівого стегна. Разом з тим, рентгенівських знімків кінцівок за період від 2003 року до 10 місяця 2004 року для проведення експертизи не було надано. За записами в медичній карті амбулаторного хворого (б/№) в період від 20.08.-13.12.2004 ОСОБА_1 встановлювався діагноз: «Закритий повторний поперечний перелом стегнової кістки в с/3, стан після ОМС». В цій же картці містяться відомості про травму в побуті 04.02.05. «впала на праву ногу. Об?єктивно: права гомілка помірно набрякла, рухи в колінному суглобі обмежені, болючі. При пальпації - болючість в ділянці голівки м/г кістки. Діагноз: «Закритий перелом гомілки правої м/г кістки?» Рентгенографія № 0387 від 04.02.05 - «Закритий перелом гомілки м/гомілкової кістки...». За результатами вивчення під час проведення цієї експертизи рентгенівського знімка правого колінного суглоба від 04.02.2005 виявлено консолідований (зрощений) перелом голівки та проксимальної третини діафіза правої малогомілкової кістки. За результатами вивчення під час проведення цієї експертизи рентгенограм правого ліктьового суглобу в 2-х проекціях, правої стегнової кістки в 2-х проекціях, правої гомілки в 2-х проекціях, кісток таза, правої стопи в 2-х проекціях від 28.06.2023, було виявлено перелом ліктьового відростку правої ліктьової кістки без формування кісткової «мозолі» з деформуючим остеоартрозом правого ліктьового суглобу, консолідовані переломи правої стегнової кістки, обох кісток правої гомілки, голівок 2, 3 плеснових кісток та кубовидної кістки правої стопи. За результатами огляду № 70568700 від 27.06.2023 травматологом «Комунального некомерційного підприємства «Козелецька лікарня інтенсивного лікування» Козелецької селищної ради був встановлений діагноз для направлення на МСЕК: «...Наслідки важкої політравми (28.05.2002 ДТП), побутова, у вигляді псевдоартрозу ліктьового відростка правої ліктьової кістки. Операція МОС 31.05.2002. Видалення металоконструкції 12.05.2004. Післятравматична контрактура правого ліктьового суглоба 2ст., консолідованого перелому с/3 правої стегнової кістки (МОС 31.05.2002), видалення (12.05.2004), консолідованих переломів обох кісток правої гомілки в с/ НОМЕР_2 та н/ НОМЕР_2 (МОС 31.05.2002), видалення (12.05.2004). Післягравматична контрактура г/ст суглоба 3ст., консолідованих переломів 2, 3 плюснових кісток правої стопи. Супутні захворювання: ТЕЛА в анамнезі. Ускладнення: Нейродистрофічний синдром правої н/кінцівки, набряково-больова форма. Вкорочення правої н/кінцівки на 2 см. Значні функціональні порушення.... Згідно з «Довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією» № 471175 відомо, що за результатами первинного огляду 21.11.2023 ОСОБА_1 Чернігівською обласною МСЕК № 1 була встановлена третя група інвалідності з причини загального захворювання з ураженням опорно-рухового апарату безтерміново.

Як вбачаєтьсяз наданихматеріалів справита медичноїдокументації,у ОСОБА_1 після дорожньо-транспортноїпригоди 28.05.2002мали місцеповторні травмуванняправої нижньоїкінцівки,а саме:-правого гомілково-ступневогосуглобу післяпідвертання правоїстопи всічні 2003року;-перелом кістокправої гомілки(дорожньо-транспортнаподія 12.05.2003);-закритий поперечнийперелом всередній третиніправої стегновоїкістки (усерпні 2004році);-перелом голівкита проксимальноїтретині діафізуправої малогомілковоїкістки (виявлявсяна знімкувід 04.02.2005);-перелом кубовидноїкістки правоїстопи (виявлявсяна рентгенівськомузнімку від28.06.2023).З оглядуна те,що оцінкафункціональних порушеньправої нижньоїкінцівки післяповторних травмне проводилась,визначити ступіньвтрати загальноїі професійноїпрацездатності занаслідками травминижньої правоїкінцівки (комплексфункціональних порушеньта вкороченняна 2см),які булипов?язані самез травмою,що сталасяпри дорожньо-транспортнійподії 28.05.2002,не єможливим.Враховуючи вищевикладене,наданої медичноїдокументації,з урахуваннямпоточного стану ОСОБА_1 ,є підставивважати,що унеї врезультаті дорожньо-транспортноїподії 28.05.2002виявлялися наслідкитравми правоїкінцівки увигляді незрощеногоперелому ліктьовоговідростка правоїліктьової кісткиз функціональнимипорушеннями правихліктьового суглобаі передпліччя.Слід відмітити,що тип3Аперелому ліктьовоговиростка правоїліктьової кісткивідноситься донестабільних переломівзі зміщенням(переломовивихи),для якихє характернимвисокий відсотокнестабільного остеосинтезу,руйнування іміграція фіксаторів,повторне зміщеннякісткових уламків,що убільшості випадківутруднює своєчаснуконсолідацію переломуі відновленняфункції суглоба.З оглядуна це,слід вважати,що вищезазначенінаслідки у ОСОБА_1 були обумовленісаме характеромтравми правоїверхньої кінцівки.Виходячи зданих оглядувід 11.05.2004(об?ємрухів вправому ліктьовомусуглобі 170%90°,супінація 30°,пронація 35?)та оглядувід 27.06.2023(післятравматичнаконтрактура правоголіктьового суглоба2ступеня),у ОСОБА_1 мало місцепомірно вираженеобмеження рухівв правомуліктьовому суглобіта помірновиражене обмеженняобертання передпліччяназовні івсередину.Отже,у ОСОБА_1 внаслідок травмиправої верхньоїкінцівки врезультаті дорожньо-транспортної28.05.2002мала місцестійка втратазагальної працездатностів розмірі30%відповідно доп.а)ст.98та п.б)ст.103«Таблиці відсотківвтрати загальноїпрацездатності врезультаті травм»з урахуваннямвимог п.п.67,68,69«Експертизи наслідківтравми опорно-руховогоапарату» "Інструкціїпро порядокорганізації тапроведення лікарсько-страховоїекспертизи"Міністерства фінансівСРСР № 2від 08.01.1986та стійкавтрата професійноїпрацездатності врозмірі 30%,відповідно доп.5.3.1.та 6.4.2.Таблиці 9«Критеріїв встановленняступеня стійкоївтрати професійноїпрацездатності увідсотках працівникам,яким заподіяноушкодження здоров?я,пов?язане звиконанням трудовихобов?язків,затверджених наказомМОЗ Українивід 05.06.2012 №420та п.10.4.Додатку до«Правил проведеннякомісійних судово-медичнихекспертиз вбюро судово-медичноїекспертизи»,затверджених наказомМОЗ «Пророзвиток тавдосконалення судово-медичноїслужби України»від 17.01.1985 №6.

Згідно з листом територіального сервісного центру МВС № 7443 від 28.05.2020 № 31/25/15-406 за наявними електронними обліковими даними транспортний засіб Mazda Е 2200, державний номерний знак НОМЕР_1 , 06.12.2002 був зареєстрований за юридичною особою «Козелецька МДПІ». 08.07.2004 даний транспортний засіб був знятий з обліку у зв`язку з вибраковкою. Надати копії документів, що стали підставою для зняття з обліку, не є можливим, оскільки термін зберігання архіву складає 3 роки.

За ОСОБА_4 станом на 28.05.2002 зареєстровані транспортні засоби: АЗЛК 2140, держаний номерний знак НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , держаний номерний знак НОМЕР_5 (лист територіального сервісного центру МВС № 7443 від 08.01.2021 № 31/15-8).

Відповідно до листа Козелецького районного суду Чернігівської області від 15.05.2020 № 9612, справа по обвинуваченню ОСОБА_3 у вчинені злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, за фактом ДТП, яка виникла 28.05.2022, судом не розглядалася.

З трудової книжки позивача, архівної довідки ДУ «Вінницький лабораторний центр МОЗ України» убачається, що вона 01.06.1993 призначена головним державним санітарним лікарем Козелецького району. 20.01.2003 звільнена з цієї посади за угодою сторін. З 12.09.2003 ОСОБА_1 призначено на посаду головного державного санітарного лікаря Літинського району, з 31.03.2006 на посаду головного лікаря Гайсинської районної санітарно-епідеміологічної станції, головним державним санітарним лікарем Гайсинського району. З 18.07.2012 ОСОБА_1 відсторонено від посади головного державного санітарного лікаря Гайсинського району. З 25.12.2012 ОСОБА_1 звільнено з посади у зв`язку з ліквідацією Гайсинської районної санітарно-епідеміологічної станції.

Відповідач ОСОБА_7 19.07.2001 призначений на посаду начальника Козелецької МДПІ, з якої звільнений 18.07.2002 звільнений за угодою сторін.

Згідно з витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть від 30.05.2024 № 00045275466 ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Спадкова справа до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 не заводилася (Інформаційна довідка зі Спадкового реєстру) від 21.02.204 № 75907918.

Допитана у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_1 повідомила, що 28.05.2002 вона знаходилася на роботі в санітарно-епідеміологічний станції в смт. Козелець. О 16:40 год. зателефонував начальник податкової інспекції Козелецького району ОСОБА_3 . Повідомив, що він відпочиває на річці, попросив привезти йому горілку з продуктами харчування, оскільки вони закінчилися, та взяти когось із собою допомогти накрити стіл. Взяла із собою працівника санепідемстанції ОСОБА_5 Поїхали в с. Євминка. Накрили стіл та пробули там до пізнього вечора. Разом з ОСОБА_5 поверталися додому на службовому мікроавтобусі податкової інспекції Мазда темного кольору, 0690МК. За кермом був ОСОБА_3 . На прохання останнього заїхали в смт. Десна для продовження відпочинку. Після ОСОБА_8 рухалися по трасі до мосту. За кермом перебував ОСОБА_9 , до цього він випив дуже багато спиртного. Назустріч рухався «запорожець» світлого кольору. На мосту ОСОБА_9 не впорався з керуванням, виїхав на зустрічну смугу та скоїв зіткнення. На місці було 2 трупи водій запорожця та його пасажир. Всі почали кудись розбігатися, ніхто швидку не викликав. Пролежала на трасі приблизно 3 години. Потім їхав автомобіль з ОСОБА_10 . Водій викликав швидку та надав допомогу. Внаслідок ДТП отримала тяжкі травми, лікування було ускладнене. Майже рік пролежала у обласній лікарні, 4 місяці не вставала. На протязі року було багато операцій. Встановлено 3 групу інвалідності по життєво. У зв`язку з ДТП прийшлося шукати нове місце роботи, оскільки тривалий час перебувала на лікарняному.

У судому засіданні свідок ОСОБА_5 повідомила, що приблизно 20 років тому у робочий час її керівник ОСОБА_1 сказала взяти документи і їхати на перевірку. Прибули на базу, де ОСОБА_1 попросила накрити стіл. У ОСОБА_3 та інших присутніх були ознаки сп`яніння. З позивачем та ОСОБА_3 під ранок на мікроавтобусі податкової поверталися до смт. Козелець. За кермом був ОСОБА_9 . Вона ( ОСОБА_5 ) в той момент спала на задньому сидінні за водієм. Отямилась на підлозі автомобіля. Потім швидка забрала її в лікарню.

Відповіднодо п.4Прикінцевих таперехідних положеньЦК УкраїниЦК Українизастосовується доцивільних відносин,що виниклипісля набранняним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності ЦК України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов`язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

З огляду на те, що цивільні відносини, пов`язані з відшкодуванням завданої позивачу шкоди виникли до набрання чинності ЦК України, однак відповідні права і обов`язки продовжують існувати і після набрання ним чинності, суд приходить до висновку про застосування до таких прав і обов`язків положень ЦК України.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є завдання майнової та моральної шкоди іншій особі.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Аналіз положень ст. 11 та 1166 ЦК України дозволяє зробити висновок, що підставою виникнення зобов`язання про відшкодування шкоди є завдання майнової шкоди іншій особі. Зобов`язання про відшкодування майнової шкоди виникає за таких умов: наявність шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала шкоди; наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи яка завдала шкоди та її результатом - шкодою; вина особи, яка завдала шкоди.

Згідно з ч. 2, 5 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Тлумачення ст. 1187 ЦК України свідчить, що зобов`язання про відшкодування майнової шкоди завданої джерелом підвищеної небезпеки виникає за таких умов: наявність шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала шкоди; наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи яка завдала шкоди та її результатом - шкодою.

Як убачаєтьсяз положеньст.1188ЦК Українишкода,завдана внаслідоквзаємодії кількохджерел підвищеноїнебезпеки,відшкодовується назагальних підставах,а саме: 1)шкода,завдана однійособі звини іншоїособи,відшкодовується винноюособою; 2)за наявностівини лишеособи,якій завданошкоди,вона їйне відшкодовується; 3)за наявностівини всіхосіб,діяльністю якихбуло завданошкоди,розмір відшкодуваннявизначається увідповідній частцізалежно відобставин,що маютьістотне значення. Якщо внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки було завдано шкоди іншим особам, особи, які спільно завдали шкоди, зобов`язані її відшкодувати незалежно від їхньої вини.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Тлумачення статей 11 та 1167 ЦК України дозволяє зробити висновок, що підставою виникнення зобов`язання про компенсацію моральної шкоди є завдання моральної шкоди іншій особі. Зобов`язання про компенсацію моральної шкоди завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки виникає за таких умов: наявність моральної шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала моральної шкоди; наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи яка завдала моральної шкоди та її результатом - моральною шкодою.

Аналіз норм статей 1187 та 1172 ЦК України дає підстави стверджувати, що особа, яка керує транспортним засобом у зв`язку з виконанням своїх трудових (службових) обов`язків на підставі трудового договору (контракту) з особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, не є суб`єктом, який несе відповідальність за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки. У цьому випадку таким суб`єктом є законний володілець джерела підвищеної небезпеки - роботодавець.

Фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я фізичній особі, зобов`язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо (ч. 1 ст. 1195 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Наданими позивачем доказами, у тому числі і висновками судово-медичних експертиз, доводиться завдання їй внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка виникла 28.05.2002, шкоди.

Однак, позивачем не доведено протиправність поведінки водія службового автомобіля Козелецької МДПІ Двойноса В.І., що виключає виникнення в нього або ж у володільця джерела підвищеної небезпеки зобов`язання з відшкодування завданої шкоди.

Натомість, згідно з інформацією Чернігівської обласної прокуратури, відомостями, зазначеними у журналі обліку злочинів, осіб їх скоївших, кримінальних справ і матеріалів, кримінальну справу № 78/616 за фактом ДТП, внаслідок якої ОСОБА_1 отримала тілесні ушкодження, за ч. 3 ст. 286 КК України 01.01.2004 закрито на підставі п. 8 ст. 6 КК України (в редакції 1961 року), тобто у зв`язку зі смертю особи, що скоїла злочин (вчинила протиправні дії), якою є ОСОБА_4 .

При цьому, саме на особу, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я фізичній особі, покладено обов`язок відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності.

З приводу доводів позивача щодо застосування положень ст. 1207 ЦК України, за якими шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю внаслідок кримінального правопорушення, відшкодовується потерпілому або особам, визначенимстаттею 1200цього Кодексу, державою, якщо не встановлено особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, або якщо вона є неплатоспроможною суд зазначає таке.

Для того, щоб держава відшкодувала шкоду, завдану, зокрема, каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я внаслідок злочину, повинна бути одна з обов`язкових умов: не встановлено особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, або ж таку особу визнано неплатоспроможною.

Як зазначено вище, під час розслідування встановлено особу, яка скоїла злочин ( ОСОБА_4 ) та у зв`язку зі смертю якої і закрито кримінальну справу.

При цьому, позивач помилково ототожнює смерть особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, із її неплатоспроможністю, оскільки, відповідно до ч. 4 ст. 25 ЦК України цивільна правоздатність фізичної особи, тобто здатність мати цивільні права та обов`язки, припиняється у момент її смерті.

Крім того, згідно з ч. 2 ст. 1207 ЦК України умови та порядок відшкодування державою шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, встановлюються законом.

Однак, законодавцем не прийнято відповідного законодавчого акту, який би встановлював умови і порядок відшкодування майнової шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

За таких обставин, позовні вимоги є необґрунтованими та у їх задоволенні слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 13, 81, 141, 258, 259, 265, 273, 354, 368 ЦПК України, суд -

ухвалив:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 ,Державної податковоїслужби України,Держави Українав особіДержавної казначейськоїслужби України - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 22.07.2024.

Повне найменування сторін:

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_6 )

Відповідачі:

ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_7 );

Державна податкова служба України (м. Київ, Львівська площа, 8, ЄДРПОУ 43005393)

Держава Українав особіДержавної казначейськоїслужби України(м.Київ,вул.Бастіонна,6,ЄДРПОУ 37567646)

Прокурор:Козелецька окружнапрокуратура (Чернігівськаобласть,Чернігівський район,смт.Козелець вул. Євгена Лоскота, 1).

Суддя Ю.М. Домашенко