Ухвала

від 22.07.2024 по справі 395/909/24

НОВОМИРГОРОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 395/909/24 Провадження № 1-кп/395/66/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2024 року м. Новомиргород

Новомиргородський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

за участю прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5

під час судового засідання, щодо розгляду кримінального провадження за № 1-кп\395\66\2024, внесеного в ЄРДР за № 12024121090000239 від 06.05.2024 року, стосовно ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Новомиргородського районного суду Кіровоградської області перебуває обвинувальний акт за матеріалами кримінального провадження № 12024121090000239 відносно ОСОБА_4 , обвинуваченого у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України.

Під чассудового засіданняза данимкримінальним провадженнямпрокурором заявленоклопотання пропродовження строкузапобіжного заходущодо ОСОБА_4 у виглядітримання підвартою,оскільки наданий часзакінчується строкдії попередньоїухвали судупро обранняміри запобіжногозаходу увигляд триманняпід вартоющодо ОСОБА_4 та підчас досудовогорозслідування існувалита наданий часпродовжують існуватиризики передбаченіч.1ст.177КПК України,а самеможливості ОСОБА_4 переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливатина свідківу цьомуж кримінальномупровадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Обвинувачений ОСОБА_4 та захисник судовому засіданні заперечували проти задоволення вказаного клопотання прокурора.

Заслухавши вищевказаніпоказання,суд прийшовдо висновкупро необхідністьзадоволення клопотанняпрокурора пропродовження триманняпід вартоющодо ОСОБА_4 за такими обставинами.

Відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.

В судовомузасіданні встановлено,що якпід часдосудового розслідуванняіснували тана данийчас продовжуютьіснувати ризики, передбачені ст.177КПК України,а самеможливості ОСОБА_4 переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні та вчинити інше кримінальне правопорушення.

Так, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину,заякий передбаченопокаранняу виглядіпозбавлення волі від п`яти до восьми років з конфіскацією майна або без такої.

Водночас,ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»передбачено, що при розгляді справ суди застосовуютьКонвенцію про захист прав людини і основоположних свободта практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Пунктом 1статті 5 Європейської конвенції з прав людиниі основоположних свобод визначає, що кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26.07.2001 р. ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Відповідно до рішення ЄСПЛ від 12.03.2013 року у справі «Волосюк проти України» тяжкість обвинувачення може бути достатньою причиною разом з іншими для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Тобто, у розумінні практики Європейського суду з прав людини сама тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

Також у рішенні «Харченко проти України», ЄСПЛ зазначив, що тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості.

Зважаючи на викладене, суд все ж приходить до висновку, що обставини, на які посилався слідчий суддя при обранні обвинуваченому запобіжного заходу, не змінилися. Жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченимст.177 КПК України.

При цьому суд зазначає, що сама тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому, не є основною чи безпосередньою підставою для тримання під вартою, а оцінюється в сукупності з наявними ризиками, передбаченимист. 177 КПК України.

Розглядаючи можливість альтернативних запобіжних заходів, суд вважає їх такими, що не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, тобто застосування більш м`яких запобіжних заходів до обвинуваченого на даний час неможливе, ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, не зменшилися.

Обставини особистого життя та соціальної адаптації у суспільстві свідчать про наявність певних ознак нестабільного характеру поведінки обвинуваченого у звичайному житті (враховуючи обґрунтовану підозру вчинення тяжкого кримінального правопорушення та його поведінку), що дає підстави стверджувати те, що домашній арешт не забезпечить належних гарантій здатності обвинуваченого самостійно дотримуватись належної процесуальної поведінки без додаткових стимулюючих факторів.

Оцінюючи всі встановлені під час розгляду клопотання обставини, враховуючи ризик втечі, зумовлений тяжкістю покарання за інкримінованим йому злочином та обґрунтованість підозри, яка встановлена (та не спростована) при застосуванні запобіжного заходу, суд вважає, що на даний час більш м`які запобіжні заходи не будуть достатніми та не забезпечать належної процесуальної поведінки обвинуваченого.

Згідно даних, що характеризують обвинуваченого ОСОБА_4 , останній не працював, не перебуває у зареєстрованому шлюбі та немає на утриманні малолітніх дітей, немає постійного місця проживання, обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, отже є реальні підстави вважати, що обвинувачений ОСОБА_4 залишаючись на свободі, матиме змогу вчинити нове кримінальне правопорушення, що в свою чергу вказує на наявність ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1ст. 177 КПК України.

Тримання під вартою обвинуваченого як запобіжний захід відповідає особі обвинуваченого, характеру та тяжкості діяння, яке йому інкримінується, позбавляє можливості перешкодити інтересам правосуддя.

Крім того, дане кримінальне провадження має підвищений суспільний інтерес, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до свободи особистості ОСОБА_4 .

Згідност. 183 ч. 3 КПК Українисуд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбаченихКПК України, крім випадків, передбаченихст.183 ч.4 КПК України.

Відповідност.182 ч.5 п.2 КПК Українирозмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При визначеннірозміру застависуд,беручи до уваги суспільну небезпеку злочину в скоєнні якого обвинувачуються ОСОБА_4 , особу останнього, який раніше судимий, враховуючи матеріальний стан обвинуваченого, приходить до висновку щодо визначення розміру застави у розмірі вісімдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 242240 гривень.

Керуючись ст.ст.177-178,182,183,193-194,196, 331 КПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 задовольнити.

Продовжити захід забезпечення кримінального провадження, щодо обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вигляді тримання під вартою на строк до 60 днів, а саме до 19 вересня 2024 року, включно.

Визначити розмір застави в сумі 242240 гривень і покласти на обвинуваченого у разі внесення застави обов`язки, передбаченіст.194 КПК України.

Копію ухвали вручити учасникам провадження для відома та направити до ДУ "Кропивницький слідчий ізолятор" для виконання.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала можебути оскарженапротягом п`ятиднів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Суддя: ОСОБА_1