Постанова

від 17.07.2024 по справі 904/2271/24

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.07.2024 року м.Дніпро Справа № 904/2271/24

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Кощеєва І.М. ( доповідач )

суддів: Чус О.В., Дарміна М.О.

секретар судового засідання: Манець О.В.

представники сторін:

від позивача: Ревта Д.Л. - посвідчення адвоката № 1421 від 02.07.2018 р.

від відповідача-1: не з`явився

від відповідача-2: Удовицький Є.М. - посвідчення адвоката № 2393 від 19.12.2019 р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю "Еріда Сервіс"

на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 03.06.2024 р.

( суддя Татарчук В.О. м. Дніпро, повний текст ухвали складено 03.06.2024 р. )

прийняту за результатами розгляду

заяви Дніпровської міської ради, про забезпечення позову

у справі

за позовом:

Дніпровської міської ради

( м. Дніпро )

до відповідача-1:

Товариства з обмеженою відповідальністю "Конкурітто"

( м. Дніпро )

до відповідача-2:

Товариства з обмеженою відповідальністю "Еріда Сервіс"

( м. Дніпро )

про визнання правочину недійсним,

припинення права власності,

скасування державної реєстрації права власності

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог.

Позивача подав до суду заяву про забезпечення позову в якій просив вжити заходи забезпечення позову шляхом: накладання арешту на майно, яке належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Еріда Сервіс" ( ідентифікаційний код 40739277 ) розташоване на земельній ділянці, кадастровий номер 1210100000:03:231:0134, а саме: реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 326996412101, номер відомостей про речове право 50731748, дата реєстрації 22.06.2023 р., загальна площа ( кв. м. ): 180,2, опис об`єкта: будівлі та споруди, які складаються з: будівля розподільчого пункту з трансформаторною підстанцією літ. А-1 загальною площею 106,9 кв. м., літ. а-ганок, літ. а'-козирок, літ. Б-1 трансформаторна підстанція загальною площею 73,3 кв. м., зареєстрованим реєстратором Нощенко Н.М., за адресою: Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 38д; заборони Товариству з обмеженою відповідальністю "Еріда Сервіс" ( ідентифікаційний код 40739277 ) та будь-яким третім особам та органам державної реєстрації речових прав здійснювати реєстраційні дії та будь-які інші дії, направлені на демонтаж, руйнування, знесення, перебудови, добудови тощо об`єкту нерухомого майна реєстраційний номер 326996412101, розташованого на земельній ділянці, кадастровий номер 1210100000:03:231:0134, яке належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Еріда Сервіс" ( ідентифікаційний код 40739277 ) за адресою Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вулиця Набережна Перемоги, будинок 38Д.

2. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 03.06.2024 р. у справі № 904/2271/24 заяву Дніпровської міської ради про вжиття заходів забезпечення позову - задоволено частково. Заборонено Товариству з обмеженою відповідальністю "Еріда Сервіс" та органам державної реєстрації прав на нерухоме майно здійснювати реєстраційні дії щодо об`єкту нерухомого майна реєстраційний номер 326996412101, розташованого на земельній ділянці, кадастровий номер 1210100000:03:231:0134, яке належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Еріда Сервіс" ( ідентифікаційний код 40739277 ) за адресою Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, будинок 38Д. В іншій частині заяви відмовлено.

3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Не погодившись із зазначеною ухвалою суду, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Еріда Сервіс", в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області про забезпечення позову від 03.06.2024 р. по справі № 904/2271/24. Відмовити Дніпровській міській раді у задоволенні заяви про забезпечення позову у повному обсязі.

4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, Скаржник вважає, що суд першої інстанції в порушення ст. ст. 73, 74, 76, 136 ГПК України за відсутності доказів та не врахувавши, що звернення Дніпровської міської ради із заявою про забезпечення позову є зловживанням правами прийшов до помилкового висновку про часткове задоволення заяви Позивача про вжиття заходів забезпечення позову. При цьому, судом першої інстанції під час розгляду заяви позивача про забезпечення позову не встановлено жодного доказу на підтвердження того, що у ТОВ «Еріда Сервіс» є намір, а отже, що є ризик вжиття дій з метою відчуження об`єкту нерухомого майна.

Водночас, на думку Скаржника, дійсною метою звернення Дніпровської міської ради з заявою про забезпечення позову було отримання забезпечення позову для іншої справи, а саме справи № 904/425/24 ( яка ще розглядається і по якій відсутнє судове рішення, яке набрало законної сили ) за позовом Дніпровської міської ради до ТОВ «Конкурітто», ТОВ «Еріда Сервіс», Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради про скасування дозволу на виконання будівельних робіт та декларації про готовність об`єкта до експлуатації, усунення перешкод у користуванні земельними ділянками, припинення права власності. Крім того, в 2023 році Дніпровська міська рада також зверталася з позовом до ТОВ «Еріда Сервіс» з вимогою звільнити земельну ділянку шляхом демонтажу у справі № 904/5342/23. Позовна заява по даній справі була залишена без розгляду. Але після неї була подана схожа позовна заява по справі № 904/425/24.

При цьому Скаржник зазначає, що отримання заходів забезпечення позову у даній справі було спрямоване на забезпечення виконання судового рішення у справі № 904/425/24, оскільки з раніше поданих позовних заяв вбачається, що дійсною метою Дніпровської міської ради є знесення/демонтаж об`єкту нерухомого майна, який належить ТОВ «Еріда Сервіс». Таким чином, звернення Дніпровської міської ради із заявою про забезпечення позову у даній справі спрямоване на зловживання учасником справи своїми правами, оскільки направлене на забезпечення виконання судового рішення у справі № 904/425/24.

На переконання Скаржника відсутність ризику відчуження ТОВ «Еріда Сервіс» об`єкту нерухомого майна полягає в тому, що з лютого 2024 року у справі № 904/425/24 триває спір між Дніпровською міською радою та ТОВ «Еріда Сервіс», в якому Дніпровська міська рада просить суд припинити право власності ТОВ «Еріда Сервіс» на об`єкт нерухомого майна та демонтувати об`єкт нерухомості. За цей час ТОВ «Еріда Сервіс» не вживала жодних дій, направлених на відчуження спірного нерухомого майна. Отже, ТОВ «Еріда Сервіс» не створювала підстав/передумов вважати, що спірний об`єкт нерухомого майна буде відчужено. В свою чергу, Дніпровська міська рада достовірно знаючи, що ТОВ «Еріда Сервіс» не має наміру відчужувати об`єкт нерухомого майна звертається з новим позов, де вводить суд першої інстанції в оману про намір ТОВ «Еріда Сервіс» відчужити спірне нерухоме майно.

5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.

Дніпровська міська рада та ТОВ "Конкурітто" не скористалися своїм правом згідно ч. 1 ст. 263 ГПК України та не надав суду відзив на апеляційну скаргу, що згідно ч. 3 ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

Разом з тим, присутній у судовому засіданні представник Позивача не погоджувався з доводами апеляційної скарги, вважаючи її безпідставною і необґрунтованою.

6. Рух справи в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.06.2024 р. для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді Кощеєв І.М. ( доповідач ), судді Чус О.В., Дармін М.О..

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 12.06.2024 р. витребувано у Господарського суду Дніпропетровської області матеріали справи/копії матеріалів справи № 904/2271/24. Розгляд питання про залишення апеляційної скарги без руху, про повернення апеляційної скарги, відмову у відкритті апеляційного провадження або про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Еріда Сервіс" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 03.06.2024 р. про забезпечення позову у справі № 904/2271/24 відкладено до надходження матеріалів оскарження до суду апеляційної інстанції.

Матеріали справи № 904/2271/24 надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 17.06.2024 р. відкрито апеляційне провадження у справі та призначено апеляційну скаргу до розгляду в судове засідання на 17.07.2024 р..

Відповідач -1 не скористався своїм правом участі в судовому засіданні та не забезпечив явку уповноваженого представника, хоча про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Беручи до уваги, що неявка вказаного учасника провадження у справі, належним чином повідомленого про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, матеріали справи є достатніми для розгляду апеляційної скарги, апеляційний господарський суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності представника Відповідача -1.

У судовому засіданні 17.07.2024 р. була оголошена вступна та резолютивна частини постанови Центрального апеляційного господарського суду.

7. Встановлені судом обставини справи.

Дніпровська міська рада звернулася до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Конкурітто", Товариства з обмеженою відповідальністю "Еріда Сервіс", в якій просить: визнати недійсним договір купівлі-продажу № 804 від 22.06.2023 р., посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Нощенко Н.М., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Конкурітто" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Еріда Сервіс"; припинити право власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Еріда Сервіс" ( ЄДРПОУ 40739277 ) на об`єкт нерухомого майна реєстраційний номер 326996412101 тип об`єкта: будівлі та споруди, загальна площа (кв.м): 180.2, опис: будівлі та споруди, які складаються з: будівля розподільчого пункту з трансформаторною підстанцією літ. А-1 загальною площею 106,9 кв.м, літ. а-ганок, літ. а'-козирок, літ. Б-1 - трансформаторна підстанція загальною площею 73,3 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 38 Д, номер запису про права власності 50731748 від 22.06.2023 р.; скасувати державну реєстрацію права власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Еріда Сервіс" ( ЄДРПОУ 40739277 ) на об`єкт нерухомого майна реєстраційний номер 326996412101 будівлі та споруди, загальна площа ( кв. м ): 180,2, опис: будівлі та споруди, які складаються з: будівля розподільчого пункту з трансформаторною підстанцією літ. А-1 загальною площею 106,9 кв.м, літ. а-ганок, літ. а'-козирок, літ. Б-1 - трансформаторна підстанція загальною площею 73,3 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 38 Д, номер запису про права власності 50731748 від 22.06.2023 р..

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначає, що під час розгляду справи № 904/2142/23 за позовом Дніпровської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Конкурітто" про стягнення безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки комунальної власності без достатньої правової підстави у загальній сумі 5 607 298,85 грн, Відповідач -1 для уникнення цивільно-правової відповідальності щодо сплати коштів Позивачу і повернення земельної ділянки Дніпровській міській раді здійснив незаконне відчуження нерухомого майна на користь Відповідача -2 Товариства з обмеженою відповідальністю "Еріда Сервіс", уклавши правочин за договором купівлі-продажу від 22.06.2023 р.. Позивач вважає, що даний правочин укладено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином у зв`язку з чим, такий правочин має ознаки фраудаторності.

Вподальшому, Позивача подав до суду заяву про забезпечення позову в якій просив вжити заходи забезпечення позову шляхом: накладання арешту на майно, яке належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Еріда Сервіс" (ідентифікаційний код 40739277) розташоване на земельній ділянці, кадастровий номер 1210100000:03:231:0134, а саме: реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 326996412101, номер відомостей про речове право 50731748, дата реєстрації 22.06.2023, загальна площа (кв.м.): 180,2, опис об`єкта: будівлі та споруди, які складаються з: будівля розподільчого пункту з трансформаторною підстанцією літ. А-1 загальною площею 106,9кв.м., літ. а-ганок, літ. а'-козирок, літ. Б-1 трансформаторна підстанція загальною площею 73,3кв.м., зареєстрованим реєстратором Нощенко Н.М., за адресою: Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 38д; заборони Товариству з обмеженою відповідальністю "Еріда Сервіс" (ідентифікаційний код 40739277) та будь-яким третім особам та органам державної реєстрації речових прав здійснювати реєстраційні дії та будь-які інші дії, направлені на демонтаж, руйнування, знесення, перебудови, добудови тощо об`єкту нерухомого майна реєстраційний номер 326996412101, розташованого на земельній ділянці, кадастровий номер 1210100000:03:231:0134, яке належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Еріда Сервіс" (ідентифікаційний код 40739277) за адресою Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вулиця Набережна Перемоги, будинок 38Д.

Наведена заява обґрунтована тим, що Відповідач -2 не обмежений в своїх правах розпоряджатися на власний розсуд зазначеним об`єктом нерухомого майна, а тому у випадку невжиття заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту та заборони на вчинення будь-яких дій щодо зазначеного нерухомого майна, унеможливить виконання рішення суду та зумовить необхідність з метою відновлення порушених прав, знову звертатися до набувачів такого майна з новими позовами.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 03.06.2024 р. у справі № 904/2271/24 заяву Дніпровської міської ради про вжиття заходів забезпечення позову - задоволено частково. Заборонено Товариству з обмеженою відповідальністю "Еріда Сервіс" та органам державної реєстрації прав на нерухоме майно здійснювати реєстраційні дії щодо об`єкту нерухомого майна реєстраційний номер 326996412101, розташованого на земельній ділянці, кадастровий номер 1210100000:03:231:0134, яке належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Еріда Сервіс" ( ідентифікаційний код 40739277 ) за адресою Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, будинок 38Д. В іншій частині заяви відмовлено.

Судове рішення мотивоване тим, що наявні підстави для часткового задоволення заяви, з метою забезпечення реального захисту порушених прав та інтересів Позивача в майбутньому.

8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши доводи, наведені в апеляційній скарзі, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, виходячи з наступного.

Предметом апеляційного оскарження є ухвала господарського суду від 03.06.2024 р. в частині задоволення заяви про вжиття заходів забезпечення позову.

Перевіряючи правильність застосування судом попередньої інстанції норм права при ухвалені оскаржуваного судового рішення в частині забезпечення позову, шляхом заборони ТОВ "Еріда Сервіс" та органам державної реєстрації прав на нерухоме майно здійснювати реєстраційні дії щодо об`єкту нерухомого майна, розташованого на земельній ділянці, яка належить на праві власності ТОВ "Еріда Сервіс", суд апеляційної інстанції зазначає таке.

Інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.

Забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Близькі за змістом висновки щодо застосування статей 136, 137 ГПК України викладені у постановах Верховного Суду від 10.04.2018 р. у справі № 910/19256/16, від 14.05.2018 р. у справі № 910/20479/17, від 14.06.2018 р. у справі № 916/10/18, від 23.06.2018 р. у справі № 916/2026/17, від 16.08.2018 р. у справі № 910/5916/18, від 11.09.2018 р. у справі № 922/1605/18, від 14.01.2019 р. у справі № 909/526/18, від 21.01.2019 р. у справі № 916/1278/18, від 25.01.2019 р. у справі № 925/288/17, від 26.09.2019 р. у справі № 904/1417/19.

Процесуальні підстави для застосування заходів забезпечення позову визначає ст. 136 ГПК України, згідно з приписами якої господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до статті 137 ГПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) виключено; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 7) виключено; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (частина перша статті 137 ГПК України).

У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Відповідні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 р. у справі № 381/4019/18, у постанові Верховного Суду від 10.11.2020 р. у справі № 910/1200/20.

Отже, у кожному конкретному випадку розглядаючи заяву про забезпечення позову суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів наявні підстави вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Таким чином, необхідною умовою вжиття заходів для забезпечення позову є наявність достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду. Безпосередньою метою вжиття заходів є саме забезпечення ефективного судового захисту порушених чи оспорюваних прав позивача та у подальшому виконання рішення суду. Інститут забезпечення позову в господарському процесі існує виключно з метою забезпечення ефективного судового захисту та гарантії виконання майбутнього судового рішення.

Адекватність заходу для забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

Оскільки у даному випадку Позивач звернувся до суду з немайновими позовними вимогами, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, то в даному випадку не має взагалі застосуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки Позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду. Близька за змістом правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 р. у справі № 910/1040/18.

Ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод "Право на ефективний засіб юридичного захисту" встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову. При цьому, вжиття заходів до забезпечення позову має на меті запобігти утрудненню чи неможливості виконання рішення господарського суду, прийнятого за результатами розгляду справи, або забезпечити ефективний захист чи поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів Позивача, за захистом яких він звернувся до суду, в разі задоволення позову.

Слід зазначити, що згідно рішення Європейського суду з прав людини від 29.06.2006 р. у справі "Пантелеєнко проти України" засіб юридичного захисту має бути ефективним як на практиці, так і за законом. У рішенні Європейського суду з прав людини від 31.07.2003 р. у справі "Дорани проти Ірландії", зазначено що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припинення порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" ( рішення від 17.07.2008 р. ) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Предметом позову у даній справі є визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна, укладеного між відповідачами, з підстав наявності ознак фраудаторності цього договору, оскільки оспорюваний договір укладено з метою зменшення платоспроможності ТОВ "Конкурітто", що в свою чергу унеможливить виконання зобов`язань перед Дніпровською міською радою із плати за землю, яка перебувала в користуванні ТОВ "Конкурітто".

Як слушно зауважив суд першої інстанції - з предмету спору вбачається, що позов такого типу може бути поданий лише до титульного власника нерухомого майна, з метою подальшого повернення у власність ТОВ "Конкурітто". У разі задоволення позову та одночасної зміни власника, під час розгляду справи в суді, може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся. Наявність такого ризику загрожує порушеним правам Дніпровської міської ради, з метою захисту яких подано позовну заяву, оскільки неможливість поновити право власності за ТОВ "Конкурітто", у випадку відчуження майна третій особі, унеможливить виконання рішення суду щодо припинення права власності за Відповідачем -2 та зробить неможливим виконання рішення суду в частині скасування державної реєстрації права власності. Зазначене в свою чергу, може призвести до необхідності подання нового позову до наступного власника та виникненню нового спору.

При цьому, такий захід забезпечення позову як заборона Відповідачу -2 та органам державної реєстрації речових прав здійснювати реєстраційні дії щодо об`єкту нерухомого майна реєстраційний номер 326996412101, розташованого на земельній ділянці, кадастровий номер 1210100000:03:231:0134, яке належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Еріда Сервіс" ( ідентифікаційний код 40739277 ) за адресою Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вулиця Набережна Перемоги, будинок 38Д, не обмежує власника у праві користування вказаним майном, а буде обмежено лише можливість здійснювати реєстраційні дії щодо об`єкту нерухомого майна.

Таким чином, застосування заходів забезпечення позову шляхом заборони ТОВ "Еріда Сервіс" та органам державної реєстрації прав на нерухоме майно здійснювати реєстраційні дії щодо об`єкту нерухомого майна, розташованого на земельній ділянці, яка належить на праві власності ТОВ "Еріда Сервіс", є адекватним та ефективним способом забезпечення позову.

Підсумовуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що висновки суду першої інстанції в оскаржуваній частині є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами.

Викладені у апеляційній скарзі аргументи не можуть бути підставами для скасування судового рішення місцевого господарського суду, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи та ґрунтуються на неправильному тлумаченні Скаржником норм матеріального та процесуального права, що в сукупності виключає можливість задоволення апеляційної скарги.

9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

У справі "Руїз Торіха проти Іспанії", ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів Скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" ( Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006 р. ).

Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі суд дійшов висновку, що Скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

З огляду на приписи ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006 р." Конвенція застосовується судами України як частина національного законодавства, а практика ЄСПЛ, через рішення якого відбувається практичне застосування Конвенції, застосовується судами як джерело права.

Отже, доводи заявника апеляційної скарги про порушення норм матеріального та процесуального права судом попередньої інстанцій під час прийняття оскаржуваного процесуального документу не знайшли свого підтвердження.

За змістом ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Згідно із ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин та з урахуванням меж розгляду апеляційної скарги в порядку ст. 269 ГПК України, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване судове рішення підлягає залишенню без змін.

10. Судові витрати.

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, згідно вимог ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на Скаржника.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Еріда Сервіс" залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 03.06.2024 р. у справі № 904/2271/24 залишити без змін.

Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Скаржника.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено ст. ст. 286-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 22.07.2024 р.

Головуючий суддя І.М. Кощеєв

Суддя О.В. Чус

Суддя М.О.Дармін