Постанова

від 25.09.2024 по справі 904/2271/24

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2024 року

м. Київ

cправа № 904/2271/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Чумака Ю. Я. - головуючого, Дроботової Т. Б., Багай Н. О.,

розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Еріда Сервіс"

на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 03.06.2024 (суддя Татарчук В. О.) та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 17.07.2024 (судді: Кощеєв І. М. - головуючий, Чус О. В., Дармін М. О.) у справі

за заявою Дніпровської міської ради

про забезпечення позову

за позовом Дніпровської міської ради

до: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Конкурітто", 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Еріда Сервіс"

про визнання правочину недійсним, припинення права власності, скасування державної реєстрації права власності.

Короткий зміст і підстави позовних вимог

1. У травні 2024 року Дніпровська міська рада звернулася до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Конкурітто", Товариства з обмеженою відповідальністю "Еріда Сервіс", в якій просить: визнати недійсним договір купівлі-продажу від 22.06.2023 № 804, посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Нощенко Н. М., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Конкурітто" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Еріда Сервіс"; припинити право власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Еріда Сервіс" на об`єкт нерухомого майна реєстраційний номер 326996412101 тип об`єкта: будівлі та споруди, загальна площа (м2): 180.2, опис: будівлі та споруди, які складаються з: будівля розподільчого пункту з трансформаторною підстанцією літ. А-1 загальною площею 106,9 м2, літ. а-ганок, літ. а'-козирок, літ. Б-1 - трансформаторна підстанція загальною площею 73,3 м2, розташовані за адресою: м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 38Д, номер запису про права власності 50731748 від 22.06.2023; скасувати державну реєстрацію права власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Еріда Сервіс" на об`єкт нерухомого майна реєстраційний номер 326996412101 будівлі та споруди, загальна площа (м2): 180,2, опис: будівлі та споруди, які складаються з: будівля розподільчого пункту з трансформаторною підстанцією літ. А-1 загальною площею 106,9 м2, літ. а-ганок, літ. а'-козирок, літ. Б-1 - трансформаторна підстанція загальною площею 73,3 м2, розташовані за адресою: м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 38Д, номер запису про права власності 50731748 від 22.06.2023.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що під час розгляду справи № 904/2142/23 за позовом Дніпровської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Конкурітто" про стягнення безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки комунальної власності без достатньої правової підстави у загальній сумі 5 607 298,85 грн, відповідач-1 для уникнення цивільно-правової відповідальності щодо сплати коштів позивачу і повернення земельної ділянки Дніпровській міській раді здійснив незаконне відчуження нерухомого майна на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Еріда Сервіс", уклавши правочин за договором купівлі-продажу від 22.06.2023. Позивач вважає, що такий правочин укладено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином у зв`язку з чим, такий правочин має ознаки фраудаторності.

3. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.05.2024 відкрито провадження у справі, її розгляд вирішено здійснювати в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 13.06.2024.

4. 27.05.2024 позивача подав до суду заяву про забезпечення позову, в якій просив вжити заходи забезпечення позову шляхом: накладання арешту на майно, яке належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Еріда Сервіс" (ідентифікаційний код 40739277) розташоване на земельній ділянці, кадастровий номер 1210100000:03:231:0134, а саме: реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 326996412101, номер відомостей про речове право 50731748, дата реєстрації 22.06.2023, загальна площа (м2): 180,2, опис об`єкта: будівлі та споруди, які складаються з: будівля розподільчого пункту з трансформаторною підстанцією літ. А-1 загальною площею 106,9 м2, літ. а-ганок, літ. а'-козирок, літ. Б-1 трансформаторна підстанція загальною площею 73,3 м2, зареєстрованим реєстратором Нощенко Н. М., за адресою: Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 38Д; заборони Товариству з обмеженою відповідальністю "Еріда Сервіс" (ідентифікаційний код 40739277) та будь-яким третім особам та органам державної реєстрації речових прав здійснювати реєстраційні дії та будь-які інші дії, направлені на демонтаж, руйнування, знесення, перебудови, добудови тощо об`єкта нерухомого майна, реєстраційний номер 326996412101, розташованого на земельній ділянці, кадастровий номер 1210100000:03:231:0134, яке належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Еріда Сервіс" (ідентифікаційний код 40739277), яке розташоване за адресою: Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 38Д.

5. Зазначену заяву обґрунтовано тим, що відповідач-2 не обмежений в своїх правах розпоряджатися на власний розсуд зазначеним об`єктом нерухомого майна, а тому у випадку невжиття заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту та заборони на вчинення будь-яких дій щодо зазначеного нерухомого майна, унеможливить виконання рішення суду та зумовить необхідність з метою відновлення порушених прав, знову звертатися до набувачів такого майна з новими позовами.

Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій

6. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 03.06.2024, залишеною без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 17.07.2024, заяву Дніпровської міської ради про вжиття заходів забезпечення позову задоволено частково: заборонено Товариству з обмеженою відповідальністю "Еріда Сервіс" та органам державної реєстрації прав на нерухоме майно здійснювати реєстраційні дії щодо об`єкта нерухомого майна, реєстраційний номер 326996412101, розташованого на земельній ділянці, кадастровий номер 1210100000:03:231:0134, яке належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Еріда Сервіс" ( ідентифікаційний код 40739277), яке розташовано за адресою: Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 38Д; в іншій частині заяви відмовлено.

7. Судові рішення мотивовано тим, що наявні підстави для часткового задоволення заяви, з метою забезпечення реального захисту порушених прав та інтересів позивача в майбутньому.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

8. У касаційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю "Еріда Сервіс" просить скасувати ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області про забезпечення позову від 03.06.2024 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 17.07.2024; відмовити Дніпровській міській раді у задоволенні заяви про забезпечення позову у повному обсязі.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

9. Скаржник вважає, що судом першої інстанції під час розгляду заяви позивача про забезпечення позову та судом апеляційної інстанції при апеляційному розгляді не встановлено жодного доказу на підтвердження того, що у Товариство з обмеженою відповідальністю "Еріда Сервіс" є намір, а отже, що є ризик (обґрунтоване припущення) вжиття дій з метою відчуження об`єкта нерухомого майна.

Крім того, на думку скаржника, відсутність ризику відчуження Товариством з обмеженою відповідальністю "Еріда Сервіс" об`єкта нерухомого майна полягає в тому, що з лютого 2024 у справі № 904/425/24 триває спір між Дніпровською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Еріда Сервіс", в якому Дніпровська міська рада просить суд припинити право власності Товариством з обмеженою відповідальністю "Еріда Сервіс" на об`єкт нерухомого майна та демонтувати об`єкт нерухомості, хоча за цей час зазначене товариство не вживало жодних дій, направлених на відчуження спірного нерухомого майна. Отже, Товариство з обмеженою відповідальністю "Еріда Сервіс" не створювало підстав/передумов вважати, що спірний об`єкт нерухомого майна буде відчужено.

Узагальнені доводи інших учасників справи

10. Дніпровська міська рада у відзиві на касаційну скаргу просить відмовити в її задоволенні з мотивів, викладених в оскаржуваних судових рішеннях.

Розгляд справи Верховним Судом

11. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.08.2024 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Еріда Сервіс" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 03.06.2024 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 17.07.2024 у справі № 904/2271/24.

Позиція Верховного Суду

12. Здійснивши розгляд касаційної скарги в письмовому провадженні, дослідивши наведені в ній доводи, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що підстав для задоволення касаційної скарги не вбачається, з огляду на таке.

13. Згідно зі статтею 136 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Положення зазначеної норми пов`язують вирішення питання про забезпечення позову з обґрунтуванням обставин необхідності такого забезпечення в контексті положень статті 73 ГПК України, яке (забезпечення) застосовується в якості гарантії задоволення вимог позивача.

Під забезпеченням позову необхідно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом.

14. Відповідно до частини 1 статті 137 ГПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно з частиною 4 цієї статті заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

15. Під час вирішення питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

16. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачу вчиняти певні дії.

При цьому обґрунтування необхідності забезпечення позову покладається саме на позивача та полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову господарським судам слід враховувати, що такими заходами не повинні застосовуватися обмеження, не пов`язані з предметом спору.

17. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків від заборони відповідачу або іншим особам вчиняти певні дії.

Обранням належного заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесеності виду заходу забезпечення позову із вимогами позивача, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних законом інтересів учасників справи та інших осіб.

18. У разі звернення до суду з позовними вимогами немайнового характеру, судове рішення у разі їх задоволення не вимагатиме примусового виконання, у цьому випадку має бути застосовано та досліджено таку підставу вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття зазначених заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. При цьому в таких немайнових спорах необхідно досліджувати, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду (такий правовий висновок викладено в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18, на яку посилається скаржник у касаційній скарзі, та в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.03.2020 у справі № 916/3245/19, від 16.10.2019 у справі № 904/2285/19).

19. З урахуванням вимог, передбачених статтями 73, 74, 76 ГПК України, при вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд зобов`язаний здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів і дослідити подані в обґрунтування заяви докази та встановити наявність зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги. При цьому законодавством не визначається перелік відповідних доказів, які повинна надати особа до суду під час звернення із заявою про забезпечення позову, а тому суди в кожному конкретному випадку повинні оцінювати їх на предмет вірогідності, належності, допустимості та достовірності.

З наведеного вище вбачається, що не існує універсального алгоритму застосування заходів забезпечення позову, оскільки їх вжиття (або відмова у такому) знаходиться в прямій залежності від фактичних обставин кожного конкретного господарського спору.

20. Предметом позову у цій справі є вимога Дніпровської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Конкурітто", Товариства з обмеженою відповідальністю "Еріда Сервіс" про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна, укладеного між відповідачами, а підставою для визнання його недійсним, як зазначає позивач, є наявність ознак фраудаторності цього правочину, оскільки оспорюваний договір укладено з метою зменшення платоспроможності Товариства з обмеженою відповідальністю "Конкурітто", що в свою чергу унеможливить виконання зобов`язань перед Дніпровською міською радою із плати за землю, яка перебувала в користуванні Товариства з обмеженою відповідальністю "Конкурітто".

21. У цій справі позивач звернувся до суду із вимогами немайнового характеру (про визнання недійсним договір купівлі-продажу, припинення права власності та скасування державної реєстрації права власності), а заявою про забезпечення позову просить господарський суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладання арешту на об`єкт нерухомого майна та заборони Товариству з обмеженою відповідальністю "Еріда Сервіс" та будь-яким третім особам, органам державної реєстрації речових прав здійснювати реєстраційні дії та будь-які інші дії, направлені на демонтаж, руйнування, знесення, перебудову, добудову тощо об`єкта нерухомого майна.

22. Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову. Аналогічний висновок викладено в постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.03.2023 у справі № 905/448/22 та в постановах Верховного Суду від 21.02.2020 у справі №910/9498/19, від 17.09.2020 у справі №910/72/20, від 15.01.2021 у справі №914/1939/20, від 16.02.2021 у справі №910/16866/20, від 15.04.2021 у справі №910/16370/20, від 24.06.2022 у справі №904/3783/21, від 26.09.2022 у справі №911/3208/21).

23. У цьому випадку суди попередніх інстанцій цілком обґрунтовано обмежилися дослідженням такої підстави вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття такого заходу як встановлення заборони вчиняти будь-які реєстраційні дії та будь-які інші дії, направлені на демонтаж, руйнування, знесення, перебудови, добудови тощо об`єкта нерухомого майна, яке є предметом спору, може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. При цьому в таких немайнових спорах необхідно досліджувати, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Таким чином, як правильно зазначили суди попередніх інстанцій, у разі задоволення позову та одночасної зміни власника, під час розгляду справи в суді, може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся. Наявність такого ризику загрожує порушеним правам Дніпровської міської ради, з метою захисту яких подано позовну заяву, оскільки неможливість поновити право власності за Товариством з обмеженою відповідальністю "Конкурітто", у випадку відчуження майна третій особі, унеможливить виконання рішення суду щодо припинення права власності за відповідачем-2 та зробить неможливим виконання рішення суду в частині скасування державної реєстрації права власності. Зазначене в свою чергу, може призвести до необхідності подання нового позову до наступного власника та виникненню нового спору.

24. Отже, застосування заходів забезпечення позову шляхом заборони Товариству з обмеженою відповідальністю "Еріда Сервіс" та будь-яким третім особам, органам державної реєстрації речових прав здійснювати реєстраційні дії та будь-які інші дії, направлені на демонтаж, руйнування, знесення, перебудову, добудову тощо об`єкта нерухомого майна є адекватним та ефективним способом забезпечення позову.

25. Відповідно до частини 1 статті 25 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" проведення реєстраційних дій зупиняється, серед іншого, на підставі судового рішення про заборону вчинення реєстраційних дій, що набрало законної сили, або на підставі заяви власника об`єкта нерухомого майна про заборону вчинення реєстраційних дій щодо власного об`єкта нерухомого майна.

За таких обставин адекватним та ефективним способом забезпечення позову та таким, що відповідає меті вжиття заходів щодо забезпечення позову є заборона суб`єктам реєстрації вчиняти реєстраційні дії щодо нерухомого майна, з приводу купівлі-продажу якого виник спір у цій справі.

26. У справі № 910/3836/20, на яку посилається скаржник, предметом спору були майнові вимоги, тому суди вирішували питання щодо наявності чи відсутності підстав для забезпечення позову з урахуванням установлених фактичних обставин у цій справі та загальних передумов для застосування заходів забезпечення позову.

27. Колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про те, що:

- вжиті заходи забезпечення позову безпосередньо пов`язані із предметом розгляду у цій справі та мають наслідком лише збереження існуючого становища до розгляду цієї справи по суті та ніяким чином не зумовлюють фактичного вирішення спору по суті;

- вжиття наведених заходів забезпечення позову сприятиме запобіганню порушення прав заявника на час вирішення спору в суді, а в разі задоволення позову - забезпечить можливість виконання рішення суду та навпаки, невжиття зазначених заходів забезпечення позову утруднить чи зробить неможливим виконання рішення господарського суду;

- визначені заявником заходи забезпечення позову гарантуватимуть виконання рішення суду, у випадку задоволення позовних вимог, та гарантуватимуть ефективний захист оспорюваних прав та інтересів позивача за захистом яких він звернувся до суду;

- забезпечення позову лише обмежує право розпорядження цим нерухомим майном, а тому обрані заходи забезпечення позову жодним чином не будуть порушувати збалансованість інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу.

28. Передумовою забезпечення позову є обрання належного, відповідного предмету спору заходу забезпечення позову, що гарантує дотримання принципу співвіднесення виду заходу забезпечення позову заявленим позивачем вимогам, що зрештою дає змогу досягти балансу інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, сприяє фактичному виконанню судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, забезпечує ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача (заявника). Подібний правовий висновок зроблено Верховним Судом у постанові від 21.12.2021 у справі № 910/10598/21.

29. Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову господарським судам слід враховувати, що такими заходами не повинні блокуватися господарська діяльність юридичної особи, порушуватися права осіб, що не є учасниками судового процесу, застосовуватися обмеження, не пов`язані з предметом спор. Подібний правовий висновок зроблено Верховним Судом у постанові від 18.01.2023 у справі № 910/3334/22.

30. Колегія суддів вважає правильними висновки судів попередніх інстанцій, що такий захід забезпечення позову як заборона відповідачу -2 та органам державної реєстрації речових прав здійснювати реєстраційні дії щодо об`єкта нерухомого майна, не обмежує власника у праві користування зазначеним майном, а буде обмежено лише можливість здійснювати реєстраційні дії щодо об`єкта нерухомого майна.

31. До того ж відповідно до частини 7 статті 145 ГПК України у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

32. Тобто, жоден учасник справи не позбавлений можливості звернутись до суду з вмотивованим клопотанням про скасування заходів забезпечення позову.

33. Отже, врахувавши положення статей 136, 139, 140 ГПК України, надавши оцінку поданій позивачем заяві, господарські суди попередніх інстанцій встановили, що вжиття заходів забезпечення позову сприятиме запобіганню порушенню прав позивача на час вирішення спору в суді та в разі задоволення позову забезпечить поновлення порушених чи оспорюваних прав чи інтересів Дніпровської міської ради, за захистом яких остання звернулася до суду, у той час як невжиття таких заходів забезпечення позову утруднить чи зробить неможливим виконання рішення господарського суду.

34. У зв`язку з викладеним вище Верховний Суд дійшов висновку про те, що вжиті судом першої інстанції заходи забезпечення позову відповідають процесуальним нормам, що регулюють спірні правовідносини, зокрема, вимогам розумності, обґрунтованості, адекватності, збалансованості інтересів сторін, наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову та предметом позовних вимог, доведеності обставин щодо ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів, а тому немає підстав для задоволення касаційної скарги.

Висновки за результатами розгляду касаційних скарг

35. Згідно з частинами 1, 2, 4, 5 статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

36. Відповідно до частини 1 статті 300 ГПК України переглядаючи в касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

37. Згідно з частиною 3 статті 304 ГПК України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

38. Враховуючи межі перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що доводи, викладені у касаційній скарзі, не отримали підтвердження під час касаційного провадження, не спростовують висновків судів попередніх інстанцій про наявність достатніх підстав для вжиття заходів забезпечення позову, а тому наразі немає підстав для задоволення касаційної скарги і скасування оскаржуваних судових рішень.

Розподіл судових витрат

39. Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 ГПК України покладається на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Еріда Сервіс" залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 03.06.2024 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 17.07.2024 у справі № 904/2271/24 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Ю. Я. Чумак

Судді Т. Б. Дроботова

Н. О. Багай