Рішення

від 16.07.2024 по справі 161/20631/23

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 161/20631/23

Провадження № 2/161/1169/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 липня 2024 року м. Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області у складі:

головуючого судді Гриня О.М.,

за участі секретаря судового засідання Жежерун Д.А.

позивача ОСОБА_1

представника позивача адвоката Силки Т.Ю.

відповідача ОСОБА_2

представника відповідача адвоката Кондратішиної В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Виконавчий комітет Луцької міської ради, про визначення місця проживання дитини з батьком та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Виконавчий комітет Луцької міської ради, про визначення місця проживання дитини з матір`ю,-

В С Т А Н О В И В:

23 листопада 2023 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2 про визначення місця проживання неповнолітнього ОСОБА_3 з батьком дитини.

02 січня 2024 року ОСОБА_2 звернулася із зустрічним позовом до ОСОБА_1 в якому просила визначити місце проживання неповнолітнього ОСОБА_3 з матір`ю.

Обґрунтування первісного позову в загальному зводяться до того, що неповнолітній ОСОБА_3 до 06 жовтня 2023 року фактично проживав разом зі своєю матір`ю ОСОБА_2 та сестрою ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 . Через постійні конфліктні ситуації, які часто виникали у дитини з матір`ю та сестрою стосовно його навчання, або на їх думку, що він погано себе поводив, з 06 жовтня 2023 року ОСОБА_3 фактично проживає разом з батьком за адресою: АДРЕСА_2 , оскільки батько дитини був змушений його забрати проживати до місця свого проживання зі згоди дитини, оскільки його син повідомив матері та сестрі, що бажає жити з батьком. Також вказали, що на даний час неповнолітній ОСОБА_3 знаходиться на повному утриманні батька, ОСОБА_1 .

Оскільки дитина не бажає спілкуватись з матір`ю та між батьками відсутня згода щодо того, з ким буде проживати дитина, в сторін виник спір щодо визначення місця проживання неповнолітнього ОСОБА_3 .

На підставі вищевикладеного позивач просить суд визначити місце проживання неповнолітнього ОСОБА_3 з батьком.

Ухвалою суду від 07 лютого 2024 року було прийнято зустрічний позов ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини з матір`ю третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Виконавчий комітет Луцької міської ради, про визначення місця проживання дитини з матір`ю до спільного розгляду із первісним позовом

Обґрунтування зустрічного позову в загальному зводяться до наступного, у жовтні 2023 року ОСОБА_1 забрав неповнолітнього сина ОСОБА_5 проживати до себе, не повідомивши про це матір дитини. На даний час неповнолітній ОСОБА_3 проживає разом з батьком. На звернення ОСОБА_2 до ОСОБА_1 врегулювати дане питання та дійти згоди щодо місця проживання дитини, надання побачень з дитиною, були відмови та образи. Звернення ОСОБА_2 до поліції та органу опіки та піклування не принесли позитивного результату. Неповнолітній ОСОБА_3 навчається у 8-Д класі КЗЗСО «Луцький ліцей № 25 Луцької міської ради». Весь час навіть до розірвання шлюбу ОСОБА_2 приймала активну участь у житті дитини: відвідувала батьківські збори, цікавилася його досягненнями у навчанні, слідкувала за виконанням домашніх завдань та допомагала їх виконувати, вирішувати його проблеми, навчала правильної поведінки, дбала про його здоров`я.

На підставі викладеного, оскільки між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не досягнуто згоди про визначення місця проживання неповнолітнього ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , як позивач за зустрічним позовом просить визначити місце проживання ОСОБА_3 із нею.

02 січня 2024 року від ОСОБА_2 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву за первісним позовом, доводи якого зводяться до того, що на думку ОСОБА_2 ОСОБА_1 не мав жодного наміру турбуватися про дітей, оскільки заперечував проти позову про стягнення з нього аліментів, також вказує, що такий висновок слід зробити і з того, що ОСОБА_1 звертався до ОСОБА_2 та їхніх спільних дітей з позовом про виселення їх із квартири, що знаходиться за адресою АДРЕСА_3 , (справа № 161/15036/17), вказала, що після розірвання шлюбу ОСОБА_1 постійно вчиняв дії спрямовані на виселення ОСОБА_2 та їхніх спільних дітей. ОСОБА_2 вказує, що з 01 грудня 2023 року вона виселилася із квартири за адресою АДРЕСА_3 та проживає разом із дочкою у будинку її батьків.

Зазначає, що у позові ОСОБА_1 стверджує, що між ОСОБА_2 та сином, ОСОБА_3 , виникають конфліктні ситуації стосовно його навчання та поведінки і, що у зв?язку з такими обставинами він вимушений був забрати дитину від матері до місця свого проживання з 06 жовтня 2023 року. Таке твердження не відповідає дійсності, оскільки обговорювати з дитиною її ж публічну та приватну поведінку, робити зауваження з приводу цього, постійно піклуватися про її справи та допомагати вирішувати її проблеми, дбати про системне збагачення її знать - це і є належне виховання та турбота. І той з батьків, хто найбільше приділяє цьому увагу, буде здаватися для дитини суворим, адже у силу свого малого життєвого досвіду діти не у повній мірі можуть розуміти важливості навчання у школі та відповідної поведінки, як серед однолітків так і дорослих для майбутнього життя. Звичайно, той з батьків, хто є поблажливим до дитини, підкуповує її усілякими принадами, грає за правилами дитини, та у такий спосіб утверджує інші цінності - для дитини він буде здаватися кращим. Також зазнає, що ОСОБА_1 забрав дитину не повідомивши її про це, не допускає матір до дитини, не надає можливості матері з сином спілкуватися, налаштовує сина проти матері. Вважає, що не проживаючи разом із своїм сином, протягом довгого періоду часу, не турбуючись і не цікавлячись його життям (поведінкою, досягненнями у навчанні, здоров?ям) та зверненням до суду з вище вказаним позовом є ніщо інше, як бажання самоутвердитися та психологічно впливати на матір використовуючи при цьому дитину, як інструмент для досягнення своєї цілі, виселення ОСОБА_2 з квартири разом з дітьми.

Вказує, що має постійне місце проживання, за адресою АДРЕСА_4 , де є усі необхідні умови для проживання, як сина так і доньки, має постійний дохід, не має шкідливих звичок, не зловживає спиртними напоями, не веде аморальний спосіб життя, а весь вільний від роботи час проводить разом із дітьми.

22 лютого 2024 року на адресу суду надійшов відзив ОСОБА_1 на зустрічний позов ОСОБА_2 доводи якого зводяться до того, що станом на 22 лютого 2024 року заборгованість за ОСОБА_1 по сплаті аліментів відсутня, хоча з 06 жовтня 2023 року малолітній ОСОБА_3 проживає з батьком, який несе усі витрати по утриманню дитини, а мати дитини за період з 06 жовтня 2023 року продовжує отримувати аліменти на утримання дитини, при цьому на дитину їх не витрачає, жодним чином не утримує дитину з 06 жовтня 2023 року, при цьому у виконавчу службу про припинення стягнення аліментів мати дитини не зверталася.

Через постійні конфліктні ситуації, які часто виникали у дитини з матір`ю та сестрою стосовно його навчання, або, на їх думку, що він погано себе поводив, які зі слів дитини часто супроводжувалися словесними образами, приниженнями зі сторони матері, застосуванням фізичної сили з 06 жовтня 2023 року ОСОБА_3 почав проживати разом з батьком за адресою, АДРЕСА_2 , а станом на даний час за адресою АДРЕСА_1 .

Також зазначає, що неповнолітній ОСОБА_3 навчається у 8-Д класі КЗЗСО «Луцький ліцей №25 Луцької міської ради», що підтверджується довідкою за № 01-17/183 від 20 жовтня 2023 року, виданою КЗЗСО «Луцький ліцей № 25 Луцької міської ради». Дитина навчається у даному навчальному закладі із 1-го класу і, якщо після визначення місця проживання з матір?ю змушений буде проживати за адресою: АДРЕСА_4 , то швидше за все, мати змінить навчальний заклад дитини, що не відповідатиме інтересам дитини.

Крім того звертає увагу, що батько не чинить перешкод дитині у спілкуванні з матір`ю проте остання такого бажання не виявляє, участі в утриманні малолітнього ОСОБА_3 не бере.

12 червня 2024 року до суду було подано висновок Служби у справа дітей Луцької міської ради від 04 квітня 2024 «Про недоцільність визначення місця проживання малолітнього ОСОБА_3 » згідно якого служба вважає за недоцільне визначати місце проживання ОСОБА_3 оскільки 28 липня 2024 року йому виповниться 14 років і він зможе самостійно обирати місце свого проживання.

Суд, заслухавши позивача за первісним позовом та його представника, які первісний позов підтримали, зустрічний позов не визнали в повному обсязі, відповідача за первісним позовом та її представника, які первісний позов не визнали в повному обсязі, зустрічний позов підтримали, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, вважає, що первісний позов слід задовольнити, а в задоволенні зустрічного позову відмовити, з таких мотивів.

Судом встановлено, що сторони з 26 вересня 2008 року перебували у зареєстрованому, шлюбі, який було розірвано рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 03 квітня 2017 року. У шлюбі народився малолітній ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 07 лютого 2018 року з ОСОБА_1 стягнуто на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання ОСОБА_3 та ОСОБА_4 згідно довідки відділу ДВС у місті Луцьку від 26 жовтня 2023 року станом на 25 жовтня 2023 року заборгованість зі сплати аліментів у ОСОБА_1 відсутня.

Сторонами не оспорюється той факт, що наразі малолітній ОСОБА_3 фактично проживає з батьком.

В ході розгляду справи суд установив, що між колишнім подружжям ОСОБА_6 наявні тривалі напружені відносини з приводу виховання та побачення із малолітнім ОСОБА_3 , зокрема матір та батько не можуть дійти спільної згоди з приводу виховного та навчального процесу дитини такі обставини зокрема підтверджуються наявними матеріалами справи (а.с. 46-52).

Крім того в судовому засіданні як сторона позивача так і сторона відповідача стверджували, що саме проживаючи із нею малолітній ОСОБА_7 покращує своє навчання та відбувається його духовний та моральний розвиток.

Суд сприймає такі доводи кожної сторони критично та зауважує, що наявні матеріали справи свідчать про наступне, зокрема, як в загальному вбачається із характеристики ОСОБА_3 від 06 листопада 2023 року № 01-17/302 наданої КП ЗСО «Луцький ліцей № 25 Луцької міської ради» ОСОБА_3 не має стійких інтересів, навчає не в повну міру своїх сил та можливостей, виявляє активність тільки під час тієї роботи, яка йому подобається. ОСОБА_3 не завжди йде на контакт з дітьми, авторитету серед учнів класу не має, перебував у шкільній групі ризику за порушення правил внутрішньошкільного розпорядку. Батьки спілкуються індивідуально з педагогами, які навчають сина. Ні батько ні мати батьківських зборів класу не відвідує.

Згідно відповіді на адвокатський запит КП ЗСО «Луцький ліцей № 25 Луцької міської ради» листом від 06 листопада 2023 року № 01-17/303 повідомило, що середній бал навчальних досягнень у 7-му класі (2022 2023 н.р.) у ОСОБА_3 4,9 б. учень мав оцінки низького рівня з алгебри та геометрії. За період навчання у 8-му класі (2023 2024 н.р.), успішність ОСОБА_3 в основному на низькому та середньому рівнях, з інформатики та музичного мистецтва високого і зновуж таки у вказаній відповіді зазначено, що батьки спілкуються індивідуально з педагогами, які навчають сина. Ні батько ні мати батьківських зборів класу не відвідує.

Враховуючи тривалий термін розгляду справи, а також зміну місця проживання ОСОБА_3 судом було витребувано у КП ЗСО «Луцький ліцей № 25 Луцької міської ради» характеристику ОСОБА_3 та відомості про участь кожного з батьків у навчальному процесі ОСОБА_3 у період з 01 жовтня 2023 року по 20 червня 2024 року.

03 липня 2024 року на адресу суду надійшли відомості про те, що батько ОСОБА_3 спілкується ізпедагогами,які навчаютьсина.Батьківські збори,шкільні,класні заходив періодз 01жовтня 2023року по20червня 2024року невідвідував.Був присутнімна засіданняхшкільної радипрофілактики правопорушень18жовтня 2023року та01березня 2024року,мав індивідуальнібесіди зкласним керівником,директором ліцеюта практичнимипсихологами. Мати ОСОБА_3 спілкується з педагогами, які навчають сина, батьківські збори, шкільні класні заходи в період з 01 жовтня 2023 року по 20 червня 2024 року не відвідувала. Була присутня на засіданнях шкільної ради профілактики правопорушень 06 жовтня 2023 року та 30 листопада 2023 року мала індивідуальні бесіди з класним керівником, директором ліцею та практичними психологами, надала довідку «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям з 01 червня 2023 року по 30 листопада 2023 року» згідно, якої дитина харчувалася безкоштовно.

Надана на виконання ухвали суду характеристика ОСОБА_3 за 2023 2024 н.р. хоч і містить більш розширений зміст проте по своїй суті не змінилась після характеристики ОСОБА_3 від 06 листопада 2023 року № 01-17/302 наданої КП ЗСО «Луцький ліцей № 25 Луцької міської ради».

Допитані в судовому засіданні свідки суду повідомили наступне.

ОСОБА_8 , брат позивача, вказав, що в жовтня 2023 року малолітній ОСОБА_3 приїхав за адресою АДРЕСА_5 де у той час він та ОСОБА_1 проживали разом з їхнім батьком ОСОБА_9 , сказав, що посварився із матір`ю та хоче проживати із батьком ОСОБА_1 про, що останній не заперечував, з того часу проживає разом з батьком, спочатку за адресою АДРЕСА_2 в подальшому ОСОБА_1 разом із сином переїхали проживати за адресою АДРЕСА_1 . Свідок зазначив, що взаємовідносини між сином та батьком нормальні, спокійні, за час проживання разом бачив, як батько вчить із сином уроки.

ОСОБА_10 мати відповідачки вказала, що її онук проживає разом із батьком за адресою АДРЕСА_1 , коли її онук проживав разом із матір`ю то вона займалася його навчанням, проте наразі, як свідку повідомила ОСОБА_2 навчання ОСОБА_3 погіршилось, такі висновки свідок зробила з показаного їй ОСОБА_2 електронного щоденника її онука.

ОСОБА_4 повнолітня сестра ОСОБА_3 повідомила, що батько дітьми не цікавився, в житті не допомагав, повідомила, що наразі ОСОБА_3 проживає з батьком за адресою АДРЕСА_6

Отже встановлені в ході розгляду справи обставини свідчать, що напружені відносини між колишнім подружжям, негативно впливають на психо-емоційний стан малолітнього ОСОБА_3 . Також з матеріалів даної справи вбачається що, як під час проживання з матір`ю так і під час проживання із батьком, характеристика ОСОБА_3 з місця навчання не змінилась, навчальний процес не покращився, крім того суд не бере до уваги твердження ОСОБА_2 про те що під час проживання із нею малолітній ОСОБА_3 покращив свої показники в навчанні, оскільки жодного доказу цьому не надано.

В той же час суд приходить до наступних висновків.

Згідно з ч.ч.7,8ст. 7 СК Українидитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, встановленихКонституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Відповідно дост.8 Закону України «Про охорону дитинства»кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (ч.3ст.11 Закону України «Про охорону дитинства»).

Згідно зіст.12 Закону України «Про охорону дитинства»на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Відповідно до ч.1 ст.18, ч.1 ст.27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованоїпостановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року №789-ХІІ(далі - Конвенція про права дитини), держави-учасниці докладають усіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

У ч.1 ст.9 Конвенції про права дитини передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в найкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

За змістомст.31 ЦК Українималолітньою особою є дитина віком до чотирнадцяти років.

Згідно з ч.ч.12ст.160 СК Українимісце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків, амісце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини.

В силу ч.1ст.141 СК Українимати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

Відповідно до ч.ч.1,2ст.161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.

Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

Тлумачення положеньст.161 СК Українисвідчить, що до інших обставин, що мають істотне значення, можна віднести, зокрема: особисті якості батьків; відносини, які існують між кожним з батьків і дитиною (як виконують батьки свої батьківські обов`язки по відношенню до дитини, як враховують її інтереси, чи є взаєморозуміння між кожним з батьків і дитиною); можливість створення дитині умов для виховання і розвитку.

У ч.1 ст.3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Принципом 6 Декларації прав дитини проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір`ю.

Ухвалюючи рішення у справі «М.С. проти України», Європейський суд з прав людини наголосив, що основне значення при визначенні місця проживання дитини має вирішення питання про те, що найкраще відповідає інтересам дитини. При цьому Європейський суд з прав людини зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним.

Аналіз наведених норм права, практики Європейського суду з прав людини дає підстави для висновку, що рівність прав батьків щодо дитини є похідною від прав та інтересів самої дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й у першу чергу повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору, а вже тільки потім права батьків.

Міжнародні та національні норми не містять положень, які б наділяли будь-кого з батьків пріоритетним правом на проживання з дитиною.

При визначенні місця проживання дитини судам необхідно крізь призму врахування найкращих інтересів дитини встановлювати та надавати належну правову оцінку всім обставинам справи, які мають значення для правильного вирішення спору.

Отже, при розгляді справ щодо місця проживання дитини суди насамперед мають виходити з інтересів самої дитини, враховуючи при цьому сталі соціальні зв`язки, місце навчання, психологічний стан тощо, а також дотримуватися балансу між інтересами дитини, правами батьків на виховання дитини і обов`язком батьків діяти в її інтересах.

Відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 лютого 2019 року в справі №377/128/18 (провадження №61-44680св18) вказано, що «тлумачення частини першоїстатті 161 СК Українисвідчить, що під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини враховується ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особисту прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення. До інших обставин, що мають істотне значення, можна віднести, зокрема: особисті якості батьків; відносини, які існують між кожним з батьків і дитиною (як виконують батьки свої батьківські обов`язки по відношенню до дитини, як враховують її інтереси, чи є взаєморозуміння між кожним з батьків і дитиною); можливість створення дитині умов для виховання і розвитку».

Відповідно до ст. 171 СК України дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім`ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім`ї. Дитина,яка можевисловити своюдумку,має бутивислухана привирішенні міжбатьками,іншими особамиспору щодоїї виховання,місця проживання,у томучислі привирішенні спорупро позбавленнябатьківських прав,поновлення батьківськихправ,а такожспору щодоуправління їїмайном. Суд має право постановити рішення всупереч думці дитини, якщо цього вимагають її інтереси.

Згідно з ч.1 ст.81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.ч.1,2ст.89 ЦПК Українисуд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

В судовому засіданні, було заслухано думку малолітнього ОСОБА_3 , який зазначив, що у нього із мамою та сестрою дуже погані відносини. Вказав, що сестра із нього знущається, мама б`є паском, у 7- му класі перестав вчитись бо на нього ніхно не зважав, вказав, що бажає проживати із батьком, оскільки він є розважливим і для нього як друг, з батьком він слухає музику, ходить до магазину, готують разом, батько навчив його готувати шашлик, забивати цвяхі, чого не було коли проживав із мамою, навпаки тоді був агресивним в школі постійно були бійки.

На запитання суду, чим займається після школи ОСОБА_3 повідомив, що при ходить додому приблизно о 17:00 годину сидить в телефоні, а далі коли батько приходить з роботи вчить уроки, вдома завжди наготовлена для нього їжа, яку йому слід лише розігріти в мікрохвильовій печі.

Також ОСОБА_3 зазначив, що батько йому не забороняє спілкуватися із сестрою та бабусею. Підкреслив, що має бажання проживати із батьком.

Враховуючи вищевикладене, а також вислухавши думку дитини, яка за своїм розвитком може висловити свою думку суд приходить до висновку, що визначення місця проживання ОСОБА_3 із батьком буде сприяти його психоемоційному розвитку в спокійній та сприятливій для розвитку обстановці, а тому первісний позов слід задовольнити та визначити місце проживання ОСОБА_3 разом із його батьком, при цьому в задоволенні зустрічного позову слід відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи висновок суду про задоволення первісного позову, наявні процесуальні підстави для стягнення з відповідача в користь позивача 1073,60 гривень судового збору.

Керуючись ст. 265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Виконавчий комітет Луцької міської ради, про визначення місця проживання неповнолітнього ОСОБА_3 28 липня 2010 року з батьком задовольнити.

Визначити місце проживання неповнолітнього ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 з батьком ОСОБА_1 за його місцем проживання.

В задоволенні позовних вимог за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Виконавчий комітет Луцької міської ради, про визначення місця проживання неповнолітнього ОСОБА_3 28 липня 2010 року з матір`ю відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 1073 грн. 60 коп. сплаченого при поданні позовної заяви судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, в разі проголошення вступної та резолютивної частини зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_7 ).

Відповідач: ОСОБА_2 , (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_8 );

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Виконавчий комітет Луцької міської ради (43025, м. Луцьк, вул. Богдана Хмельницького, 19)

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 22 липня 2024 року.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області Олександр ГРИНЬ