Постанова

від 09.07.2024 по справі б-39/13-10

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2024 року

м. Київ

cправа № Б-39/13-10 (643/265/22)

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Васьковський О. В. - головуючий, Огороднік К.М., Пєсков В.Г.,

за участю секретаря судового засідання Аліференко Т. В.

розглянув касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектрум Ессетс"

на постанову Східного апеляційного господарського суду від 22.04.2024

та рішення Господарського суду Харківської області від 28.11.2023

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектрум Ессетс"

до 1) ОСОБА_1

2) Департаменту реєстрації Харківської міської ради

про встановлення юридичного факту, скасування рішення державного реєстратора та зобов`язання вчинити

в межах справи № Б-39/13-10

про неплатоспроможність фізичної особи - підприємця Потапова Ігоря Івановича

Учасники справи:

ТОВ "Спектрум Ессетс": не з`явився;

ОСОБА_1 : не з`явився;

Департамент реєстрації Харківської міськради: не з`явився;

Арбітражний керуючий: не з`явився;

1. Стислий зміст заявлених вимог

1.1. Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Спектрум ессетс" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , Управління державної реєстрації Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, в якому просило суд:

- встановити юридичний факт - наявності у ОСОБА_1 права власності на нерухоме майно - нежитлова будівля літ.А-2 площею 1 422,6 кв.м., літ. Б-2 площею 39,5 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1

- скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції Кулагіної Л.М. № 22045796 від 12.06.2015 про припинення права власності за № 10023005 на нерухоме майно - нежитлові будівлі літ. А-2 площею 1422,6 кв.м., літ Б-2, площею 39,5 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Управління державної реєстрації Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції відновити державну реєстрацію права власності на вищевказане нерухоме майно та внести до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про право власності ОСОБА_1 на це майно.

1.2. Позовні вимоги обґрунтовані наступним:

- на дату звернення з цим позовом є скасованим рішення Московського районного суду м. Харкова від 22.07.2011 у справі №2-2884/11 про припинення права власності ОСОБА_1 на нерухоме майно - предмет іпотеки та скасована державна реєстрація такого права, тому є безпідставним рішення державного реєстратора про припинення права власності ОСОБА_1 на спірне майно;

- не вирішеним у позасудовому або судовому порядку є питання відновлення державної реєстрації права власності ОСОБА_1 на спірне нерухоме майно, яке є предметом іпотеки;

- відсутність запису про право власності ОСОБА_1 на предмет іпотеки перешкоджає позивачу в реалізації власних прав іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки, зокрема шляхом продажу у порядку, визначеному статтею 38 Закону України "Про іпотеку".

2. Стислий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2.1. Рішенням Господарського суду Харківської області від 28.11.2023, яке залишено без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 22.04.2024, у задоволенні позову відмовлено.

2.2. Судові рішення мотивовані тим, що

- позивачем не надано суду належних доказів на підтвердження права власності ОСОБА_1 на спірне нерухоме майно;

- рішення Харківського обласного постійно діючого третейського суду від 17.11.2005 у справі №2/4-05 про визнання юридичного факту, а саме встановлення права власності ОСОБА_1 , не може породжувати будь-яких правових наслідків;

- ОСОБА_1 в добровільному порядку відмовився від отримання виконавчого документу, на підставі якого можливо було зареєструвати право власності на спірні нежитлові приміщення у встановленому законом порядку;

- позовна вимога про встановлення юридичного факту, а саме наявності у ОСОБА_1 права власності на нерухоме майно не може бути самостійним предметом розгляду в господарському суді та не може забезпечити поновлення порушених прав, а отже обраний спосіб захисту в будь-якому випадку є неефективним;

- сам позивач не є власником спірного майна, а тому не може звертатися до суду з позовом про визнання права власності за іншою особою;

- вимагаючи фактично визнання права власності за ОСОБА_1 на нерухоме майно, позивач визначив цю фізичну особу в якості відповідача, а в апеляційній скарзі зазначив, що ОСОБА_1 не заперечує, що спірне майно належить йому на праві власності. Тобто, між сторонами (між позивачем та відповідачами) взагалі відсутній спір з приводу визнання права власності на об`єкти нерухомості;

- питання про визнання права власності за ОСОБА_1 на спірне нерухоме майно вже розглядалося у справі про банкрутство ОСОБА_1 у 2017 році і в задоволенні відповідної заяви ліквідатора було відмовлено.

3. Встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини справи

3.1. 17.11.2005 рішенням Харківського обласного постійно діючого третейського суду у справі №2/4-05 визнано право власності ОСОБА_1 на нежитлові споруди (кафе, підсобні приміщення) літ."А-2", двоповерхове, цегляне, загальною площею 1 651 кв.м., літ."Б-2", двоповерхове, дерев`яне, загальною площею 43,6 кв. м., які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 та зобов`язано КП "Харківське міське БТІ" зареєструвати право власності ОСОБА_1 на ці нежитлові будівлі.

3.2. 08.12.2005 ОСОБА_1 звернувся до Червонозаводського районного суду з заявою про видачу виконавчого листа на підставі рішення постійно діючого третейського суду Харківської області від 17.11.2005 у справі №2/4-05 про визнання права власності.

3.3. Ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова у справі №2-5667/05 від 13.12.2005 заяву ОСОБА_1 про видачу виконавчого листа було задоволено, видано виконавчий лист на підставі рішення Харківського обласного постійнодіючого Третейського суду від 17.11.2005.

3.4. На підставі зазначеного рішення Харківського обласного постійно діючого третейського суду та ухвали Червонозаводського районного суду м. Харкова 13.12.2005 за ОСОБА_1 10.03.2006 зареєстровано право власності на нежитлові приміщення літ."А-2", двоповерхове, цегляне, загальною площею 1 422.6 кв. м., літ."Б-2", двоповерхове, дерев`яне, загальною площею 39,5 кв. м.

3.5. 04.02.2009 Ухвалою судової колегії судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області у справі №6/1-10:

- відмовлено в задоволенні апеляційної скарги Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю;

- частково задоволено апеляційну скаргу ТОВ „Таміра";

- скасовано ухвалу Червонозаводського районного суду м. Харкова від 13.12.2005 та повернуто справу про видачу виконавчого листа на підставі рішення Харківського постійно діючого третейського суду від 17.11.2005 до суду першої інстанції на новий розгляд.

3.6. Відповідні висновки суду мотивовані тим, що з матеріалів апеляційної скарги ТОВ "Таміра" вбачається, що вказані ОСОБА_1 у заяві про видачу виконавчого листа нежитлові будівлі знаходяться на земельній ділянці, розташованій у АДРЕСА_1 , яка на час прийняття оскаржуваної ухвали знаходилась у користуванні ТОВ „Таміра", отже судом було вирішено питання щодо прав та обов`язків ТОВ „Таміра", яке не було залучено до участі у справі. Крім того, судом першої інстанції не було витребувано справу з третейського суду, розглянуто заяву за її відсутності, як і не було перевірено тих обставин, чи підвідомча дана справа третейському суду відповідно до статті 6 Закону України „Про третейські суди".

3.7. 26.10.2010 ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова у справі №6-1/10 у задоволенні заяви ОСОБА_1 про видачу виконавчого листа за рішенням Харківського обласного постійно діючого Третейського суду відмовлено, визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий лист, виданий 13.12.2005 Червонозаводським районним судом м. Харкова та посвідчений його печаткою за рішенням Харківського обласного постійно діючого Третейського суду від 17.11.2005 у справі № 2/4-05, оскільки:

- пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України №1076-V1 від 05.03.2009 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо діяльності третейських судів та виконання рішень третейських судів" визначено, що не підлягають примусовому виконанню рішення третейських судів, прийняті до набрання чинності цим Законом у справах, які відповідно до цього Закону не підвідомчі третейським судам;

- цим Законом стаття 6 Закону України "Про третейські суди" була доповнена положенням, що законодавчо закріплював непідвідомчість третейським судам справ у спорах щодо нерухомого майна

3.8. 22.07.2011 рішенням Московського районного суду у справі № 2-2884/11 задоволено позов ТОВ "Таміра" до ОСОБА_1 . Припинено право власності ОСОБА_1 на нерухоме майно: нежитлові будівлі: літ. А-2 площею 1 422,6 кв. м. літ. Б-2 площею 39,5 кв. м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , які належать йому згідно Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №10058496 від 10.03.2006 шляхом скасування державної реєстрації. Зобов`язано КП "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" скасувати державну реєстрацію права власності на вказане майно, до державного реєстру речових прав на нерухоме майно внести відповідний запис.

3.9. У вказаному судовому рішенні зазначено про те, що:

- виконавчий лист, на підставі якого ОСОБА_1 було набуто право власності на вищезгадане нерухоме майно, виданий 13.12.2005 Червонозаводським районним судом м. Харкова та посвідчений його печаткою за рішенням Харківського обласного постійно діючого Третейського суду від 17.11.2005 у справі №2/4-05, не підлягає виконанню на підставі ухвали Червонозаводського районного суду м. Харкова від 26.10.2010;

- з наявного в матеріалах справи листа Комунального підприємства Харківське міське бюро технічної інвентаризації від 09.07.2013р. №1101121 (копія матеріалів інвентаризаційної справи на нерухоме майно, які розташовано за адресою: АДРЕСА_1 ) вбачається, що обстеженням від 22.06.2009 встановлено, що до нежитлової будівлі літ. А-2 були самочинно добудовані та реконструйовані нежитлові приміщення: підвалу; 1-го поверху; 2-го поверху; 3-го поверху; 4-го поверху, в результаті чого нежитлова будівля літ. А-2 змінила літеру на літ. А-4, загальною площею 1 967,6 кв.м.

3.10. 29.07.2011 заочним рішенням Московського районного суду м. Харкова у справі № 2-4719/11 задоволено позов ОСОБА_1 , яким було здійснено реконструкцію та надбудову 3-го та 4-го поверху до спірних нежитлових приміщень. Визнано за ОСОБА_1 право власності на нежитлові приміщення в будівлі літ. "А-4" по АДРЕСА_1 , а саме: в підвальній частині - приміщення № 0-5 площею 11,3 кв.м., № 0-6- 31,5 кв.м., № 0-7 - 31,4 кв.м., № 0-8 - 26,5 кв.м., № 0-12 - 12,2 кв.м., № 0-14 - 20,6 кв.м.; на 1-му поверсі- приміщення № 1-2 площею 4,6 кв.м., № 1-16 - 12,4 кв.,м., № 1-19 - 87,5 кв.м., 1-20 - 8,2 кв.м.; на 2-му поверсі - приміщення № 2-8 площею 13,5 кв.м.; на 3-му поверсі - приміщення № 3-2 площею 8,3 кв.м., № 3-3 - 52,6 кв.м., № 3-4 - 37,2 кв.м., № 3-5 - 28,0 кв.м., № 3-6 - 57,6 кв.м., № 3-7 - 13,6 кв.м., № 3-8 - 23,5 кв.м., № 3-9 - 7,0 кв.м.; на 4-му поверсі - приміщення № 4-2 площею 60,7 кв.м., № 4-3 - 39,0 кв.м., № 4-4 - 13,7 кв.м., № 4-5 - 5,5 кв.м., № 4-6 - 16,5 кв.м., загальною площею 622,9 кв.м (т.11 а.с.140)

3.11. Станом на 31.12.2012 нежитлові приміщення підвалу №0-5, №0-8, №0-12, №0-14 - площею 133,5 кв. м.; 1-го поверху - приміщення №1-2, №1-16, №1-19, 1-20 - площею 112,7 кв. м.; 2-го поверху - приміщення №2-8 площею 13,5 кв. м.; 3-го поверху - приміщення №3-2, №3-9 - площею 227,8 кв. м.; 4-го поверху - приміщення №4-2, №4-6 - площею 135,4 кв. м., в нежитловій будівлі літ. А-4, загальною площею 622,9 кв. м, зареєстровані за ОСОБА_1 на підставі договору іпотеки р.№182 від 10.02.2012, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Назаровою О.С.

3.12. У зв`язку з наведеним за ОСОБА_1 на праві приватної власності згідно даних інвентаризаційної справи замість нежитлової будівлі літ.А-2 площею 1 422,6 кв. м., залишились нежитлові приміщення підвалу №0-1 -:- 04; 0-9, 0-10,0-11, 0-13 площею 192,5 кв. м., 1-ого поверху № 1-1, 1-3 -:- 1-15, 1-17, 1-18, 1-21 -:- 1-41 площею 662,9 кв. м., 2-ого поверху № 2-1 0:- 2-7, 2-9, 2-10 площею 453,1 кв. м., антресолі 2-ого поверху № 2-11, 2-12 площею 22,3 кв. м., 3-ого поверху площею 13,9 кв. м. в нежитловій будівлі літ.А-4 загальною площею 1 344,7 кв. м.

3.13. 15.07.2015 рішенням апеляційного суду Харківської області у справі №2-2884/11, залишеним без змін ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03.03.2016, частково задоволено апеляційну скаргу ПАТ "Фідобанк", відмовлено в задоволенні позову ТОВ "Таміра" до ОСОБА_1 про припинення права власності на нежитлові будівлі літ "А-2", площею 1422,6 кв.м., літ "Б-2" площею 39,5 кв. м. за адресою АДРЕСА_1 . Скасовано рішення Московського районного суду м. Харкова від 22.11.2011.

3.14. 09.10.2015 ухвалою судової колегії судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області у справі №6-1/2010 частково задоволено апеляційну скаргу ПАТ "Фідобанк", скасовано ухвалу Червонозаводського районного суду м. Харкова від 26.10.2010, передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

3.15. 10.11.2015 ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова у справі №646/13297/15-ц, залишеною без змін ухвалами апеляційного суду Харківської області від 23.12.2015 та Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 14.07.2016, заяву ОСОБА_1 про видачу виконавчого листа за рішенням Харківського обласного постійно діючого Третейського суду - залишено без розгляду з тих підстав, що від ОСОБА_1 надійшла відповідна заява про залишення без розгляду заяви про видачу виконавчого листа.

3.16. Оскільки спірне нерухоме майно, яке було передано в іпотеку на підставі іпотечного договору №П_001/73_08-ІД від 20.08.2008, укладеного в забезпечення виконання зобов`язань між АБ "Факторіал Банк", правонаступником якого є ПАТ "Фідобанк", та ОСОБА_1 за кредитним договором №П_001/73_08 від 20.08.2008, є предметом забезпечення кредиторських вимог банку, та відповідно внесено до цілісного майнового комплексу банкрута, ПАТ "Фідобанк", не погодившись з зазначеними висновками суду, звернулося з позовом до Харківського окружного адміністративного суду.

3.17. 12.10.2015 постановою Харківського окружного адміністративного суду у справі №820/7861/15 було частково задоволено адміністративний позов ПАТ "Фідобанк" до Відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції Харківської області, третя особа: ОСОБА_1 про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії. Скасовано рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції №22045796 від 12.06.2015 про припинення права власності за номером 10023005 на нерухоме майно нежитлові будівлі: літ. А-2 площею 1 422,6 кв.м. літ. Б-2 площею 39,5 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 за Потаповим І. І.

3.18. 17.12.2015 постановою Харківського апеляційного адміністративного суду у справі №820/7861/15 скасовано постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12.10.2015 у справі №820/7861/15 та прийнято нову постанову, якою в задоволенні позову ПАТ "Фідобанк" відмовлено у повному обсязі.

3.19. Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 20.03.2020 скасовано постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12.10.2015 та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.12.2015, провадження у справі №820/7861/15 за позовом ПАТ "Фідобанк" закрито.

3.20. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 03.10.2010 прийнято до розгляду заяву Фізичної особи - підприємця Потапова І. І. про порушення справи про банкрутство та порушено провадження у справі в порядку статей 47-49 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

3.21. Постановою Господарського суду Харківської області від 26.07.2010 ФОП Потапова І. І. визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатора.

3.22. З матеріалів справи про банкрутство №Б-39/13-10, зокрема з ухвали Господарського суду Харківської області від 28.01.2021, вбачається, що у встановлений судом строк від ПАТ "СЕБ Банк" (правонаступником якого є ПАТ "Фідобанк") у справі № Б-39/13-10 надійшла заява (вх.№17491 від 26.08.2010) з грошовими вимогами до ФОП Потапова І.І. за кредитним договором №П-001/73-08 від 20.08.2008, відповідно до якого боржнику були надані грошові кошти в сумі 700 000 дол. США зі сплатою 12,5 % річних, що за розрахунком на 26.07.2010 відповідно до курсу НБУ становить загальну суму 5 877 421,71 грн.

3.23. Ліквідатором вимоги ПАТ "СЕБ Банк" (правонаступником якого є ПАТ "Фідобанк") визнано в повному обсязі та включено до реєстру вимог кредиторів в сумі 5777728,71 грн - основний борг та в сумі 99693 грн - штрафні санкції до третьої черги задоволення, як зобов`язання, забезпечені заставою майна, про що у встановленому порядку повідомлено заявника.

3.24. 19.01.2017 до Господарського суду Харківської області від ліквідатора арбітражного керуючого Тищенко О. І. надійшло клопотання, в якому вона просила суд визнати за боржником право власності на наступне нерухоме майно: нежитлові приміщення підвалу № 0-1 -:- 04; 0-9, 0-10,0-11, 0-13 площею 192,5 кв.м., 1-ого поверху № 1-1, 1-3 -:- 1-15, 1-17, 1-18, 1-21 -:- 1-41 площею 662,9 кв.м., 2-ого поверху № 2-1 0:- 2-7, 2-9, 2-10 площею 453,1 кв.м., антресолі 2-ого поверху № 2-11, 2-12 площею 22,3 кв.м., 3-ого поверху площею 13,9 кв.м. в нежитловій будівлі літ.А-4 загальною площею 1344,7 кв.м., нежитлові приміщення літ "Б-2" площею 39,5 кв.м., нежитлові приміщення (альтанки) - літ."Г" загальною площею 16,1 кв.м., літ. "Д" загальною площею 15,9 кв.м., літ."Е" загальною площею 15,6 кв.м., літ."В" загальною площею 33,5 кв.м., літ."Ж" загальною площею 15,8 кв.м., які знаходяться у АДРЕСА_1 .

3.25. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 13.04.2017 заяву ліквідатора задоволено частково, визнано за ОСОБА_1 право власності на наступне нерухоме майно: - нежитлові приміщення підвалу № 0-1 -:- 04; 0-9, 0-10,0-11, 0-13 площею 192,5 кв.м., 1-ого поверху № 1-1, 1-3 -:- 1-15, 1-17, 1-18, 1-21 -:- 1-41 площею 662,9 кв.м., 2-ого поверху № 2-1 0:- 2-7, 2-9, 2-10 площею 453,1 кв.м., антресолі 2-ого поверху № 2-11, 2-12 площею 22,3 кв.м., 3-ого поверху площею 13,9 кв.м. в нежитловій будівлі літ.А-4 загальною площею 1344,7 кв.м., - нежитлові приміщення літ "Б-2" площею 39,5 кв.м. В іншій частині заяви відмовлено.

3.26. Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 25.05.2017 у справі №Б-39/13-10 ухвалу Господарського суду Харківської області від 13.04.2017 скасовано в частині задоволення заяви ліквідатора з тих підстав, що обставини, встановлені рішенням третейського суду, не мають преюдиціального значення для господарського суду, в тому числі і у розгляді ним справи, в якій беруть участь ті самі сторони, що й у третейському провадженні, а тому рішення Харківського обласного постійно діючого третейського суду від 17.11.2005 у справі №2/4-05 про визнання юридичного факту, а саме встановлення права власності, не може породжувати будь-яких правових наслідків, оскільки боржник в добровільному порядку відмовився від отримання виконавчого документу на підставі якого можливо було зареєструвати право власності на спірні нежитлові приміщення у встановленому законом порядку.

3.27. Постановою Вищого господарського суду України від 10.10.2017 у справі №Б-39/13-10 постанову Харківського апеляційного господарського суду від 25.05.2017 у справі №Б-39/13-10 залишено без змін.

3.28. Від ПАТ "Фідобанк" у справі №Б-39/13-10 надійшла заява (вх.№35451 від 20.12.2018) з грошовими вимогами до боржника у сумі 14807861,35 грн, у задоволенні якої відмовлено ухвалою Господарського суду Харківській області від 11.04.2019, що залишена без змін постановами Східного апеляційного господарського суду від 15.08.2019 та Верховного Суду від 07.11.2019.

3.29. 25.09.2020 між ПАТ "Фідобанк" (банк) та ТОВ "Спектрум ессетс" (новий кредитор) укладено договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги №GL3N218881 (за результатами відкритих торгів (аукціону), оформлених протоколом електронного аукціону №UA-EA-2020-08-07-000001-b від 01.09.2020, складених товарною біржою "Еко біржа"), за умовами та в порядку якого банк відступає новому кредитору належні банку, а новий кредитор набуває права вимоги банку до позичальників та/або заставодавців (іпотекодавців) та/або поручителів та/або фізичних осіб та/або фізичних осіб-підприємців та/або юридичних осіб, зазначених у додатку № 1 до цього договору (у тому числі за кредитним договором №П_001/73_08 від 20.08.2008, укладеним з ОСОБА_1 , та за іпотечним договором №П_001/73_08-ІД від 20.08.2008, посвідченим приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Трощій І.В. та зареєстрованим в реєстрі за №4547, іпотекодавцем за яким є ОСОБА_1 , включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників або інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржників, за кредитними договорами (договорами про надання кредиту (овердрафту)) та/або договорами поруки та/або договорами іпотеки (іпотечними договорами) та/або договорами застави та/або договорами, з урахуванням всіх змін, доповнень і додатків до них, згідно з реєстром у додатку №1 до договору (основні зобов`язання, права вимоги); новий кредитор сплачує банку за права вимоги грошові кошти в сумі та в порядку, визначених цим договором.

3.30. Пунктом 2 договору про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги №GL3N218881 від 25.09.2020 передбачено, зокрема, те, що за цим договором новий кредитор в день укладання цього договору, але в будь-якому випадку не раніше моменту отримання банком у повному обсязі коштів, відповідно до п. 4 цього договору, набуває всі права кредитора за основними договорами, включаючи право вимагати належного виконання боржниками зобов`язань за основними договорами, сплати боржниками грошових коштів, сплати процентів у розмірах, вказаних у додатку №1 до цього договору, право вимагати сплати неустойок, пеней, штрафів, передбачених основними договорами, право вимагати сплати сум, передбачених ст. 625 ЦК України (індекс інфляції, 3% річних), право вимагати передачі предметів забезпечення в рахунок виконання зобов`язань за основними договорами, право вимагати застосування наслідків реституції при недійсності правочинів, право отримання коштів від реалізації заставного та іншого майна боржників, вимоги, які випливають з розірвання та/або визнання недійсними договорів, права, що випливають із судових справ, у тому числі справ про банкрутство боржників, виконавчих проваджень щодо боржників, в тому числі щодо майна боржників, яке не було реалізоване на торгах та підлягатиме передачі стягувачу в погашення боргу після укладення цього договору, права вимоги за мировими угодами із боржниками, договорами з арбітражними керуючими боржників, охоронними організаціям, права участі в комітеті кредиторів боржників, тощо. Права кредитора за основними договорами переходять до нового кредитора у повному обсязі та на умовах, які існують на момент відступлення права вимоги, за виключенням права на здійснення договірного списання з рахунку/рахунків боржників, що надане банку відповідно до умов основних договорів.

3.31. Відповідно до п.п.4, 14 договору про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги №GL3N218881 від 25.09.2020 сторони домовилися, що за відступлення прав вимоги за основними договорами новий кредитор сплачує банку грошові кошти в сумі 52589658,70 грн без ПДВ. Договір набуває чинності з дати його підписання сторонами і скріплення відтисками печаток сторін.

3.32. 23.09.2020 ТОВ "Спектрум ессетс" на рахунок ПАТ "Фідобанк" здійснило оплату за лотом GL3N218881, протокол №UA-EA-2020-08-07-000001-b від 01.09.2020, що підтверджується платіжним дорученням №2353 від 23.09.2020.

3.33. Ухвалою суду у справі №Б-39/13-10 від 28.01.2021 задоволено заяву ТОВ "Спектрум ессетс" про заміну кредитора правонаступником (вх.№30250 від 28.12.2020). Здійснено заміну кредитора у справі про банкрутство ФОП Потапова І. І. з ПАТ "Фідобанк" на його правонаступника - ТОВ "Спектрум ессетс" (в розмірі грошових вимог на суму 5777728,71 грн - основного боргу та 99693,00 грн - штрафних санкцій). Зобов`язано ліквідатора врахувати відповідну заміну кредитора в реєстрі вимог кредиторів.

3.34. ТОВ "Спектрум ессетс" звернулося до Московського районного суду міста Харкова з позовом до ОСОБА_1 , Управління державної реєстрації Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про:

- встановлення юридичного факту - наявності у ОСОБА_1 права власності на нерухоме майно - нежитлова будівля літ.А-2 площею 1 422,6 кв.м., літ. Б-2 площею 39,5 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 ;

- скасування рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції Кулагіної Л.М. № 22045796 від 12.06.2015 про припинення права власності за № 10023005 на нерухоме майно - нежитлові будівлі літ. А-2 площею 1422,6 кв.м., літ Б-2, площею 39,5 кв.м., що розташовані за адресою: м.Харків, про. 50-р. ВЛКСМ, № 55-А за ОСОБА_1 ;

- зобов`язання Управління державної реєстрації Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції відновити державну реєстрацію права власності на вищевказане майно та внести до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про право власності ОСОБА_1 на це майно.

3.35. Відповідно до розпорядження Верховного Суду від 08.03.2022 № 2/0/9-22 "Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану" змінено територіальну підсудність Московського районного суду м.Харкові на Октябрський районний суд м.Полтава.

3.36. Ухвалою Октябрського районного суду міста Полтава від 07.04.2023 прийнято до провадження цивільну справу та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

3.37. Ухвалою Октябрського районного суду міста Полтава від 21.07.2023 цивільну справу передано на розгляд до Господарського суду Харківської області.

3.38. Позивач фактично просить суд визнати право власності на нерухоме майно за ОСОБА_1 з метою включення цього майна до ліквідаційної маси банкрута, визначаючи підставою своїх вимог обставини скасування рішення Московського районного суду міста Харкова від 22.07.2011 у справі № 2-2884/11, відповідно до якого припинено право власності ОСОБА_1 на нерухоме майно - предмет іпотеки та скасовано державна реєстрації такого права. Оскільки поновлення реєстрації права власності у відповідному державному реєстру не відбулося, позивач позбавлений можливості звернути стягнення на предмет іпотеки в рамках справи про банкрутство, позаяк це майно не включено до ліквідаційної маси боржника.

3.39. Сам лише факт скасування рішення Московського районного суду міста Харкова від 22.07.2011 у справі № 2-2884/11 не є достатнім доказом наявності у ОСОБА_1 права власності на нерухоме майно, враховуючи чисельні рішення судових інстанцій, про наявність (відсутність) у ОСОБА_1 права власності на нежитлові будівлі літ-А-2 площею 1 422,6 кв. м., літ Б-2 площею 39,5 кв. м., що розташовані за адресою АДРЕСА_1 .

3.40. Первісна реєстрація права власності на об`єкти нерухомого майна була проведена на підставі виконавчого листа, виданого на виконання рішення третейського суду. Однак, рішення Харківського обласного постійно діючого третейського суду від 17.11.2005 у справі №2/4-05 про визнання юридичного факту, а саме встановлення права власності на об`єкти нерухомості, не може породжувати будь-яких правових наслідків.

3.41. Документів, які підтверджували виникнення у ОСОБА_1 права власності на спірні об`єкти нерухомості, окрім чисельних рішень судів різних інстанцій, матеріали справи не містять.

3.42. На даний час спірний об`єкт нерухомості є зміненим (реконструйованим) та є відмінним від стану, в якому він перебував на час прийняття рішення третейським судом.

4. Стислий зміст касаційної скарги

4.1. ТОВ "Спектрум Ессетс" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просило скасувати постанову Східного апеляційного господарського суду від 22.04.2024 та рішення Господарського суду Харківської області від 28.11.2023 у цій справі, ухвалити нове рішення про задоволення позову.

5. Узагальнені доводи касаційної скарги

5.1. ОСОБА_1 не заперечується право власності, а оформлено відмову у видачі виконавчого листа вже на етапі встановлення наявної заборгованості, тому вчинені дії по виводу майна із власності без встановлення іншого власника підтверджують неправомірні дії відносно майна і підтверджують фактичне право власності, а отже право кредитора звернути стягнення на заставне майно. Кредитний договір, як і договір іпотеки чинний і не скасований, що також підтверджує не заперечення ОСОБА_1 фактичного права власності.

5.2. Судами в обґрунтування підстави відмови у позові зазначено про те, що оскільки нерухомість реконструйована, то це фактично припиняє право іпотеки, оскільки змінено нерухомість, що є помилковим. Навіть у разі зміни зовнішніх і внутрішніх властивостей нерухомості, то дані обставини не припиняють дію договору іпотеки, а отже у даному випадку наділяють правом заявника просити суд саме визнати юридичний факт власності з причин, що без визнання даного факту не може бути дане майно включено в ліквідаційну масу для у майбутньому задоволенню вимог кредитора.

5.3. Наразі відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме: у даному випадку право власності виникло на підставі рішення третейського суду і після встановлення наявності заборгованості за кредитним договором боржник відмовився отримувати виконавчий лист з виконання рішення суду для повторної реєстрації свого права власності з причин унеможливлювання звернення стягнення на заставне майно з врахування самочинних дій по зміні властивостей нерухомого майна. Відповідно постало питання про те, чи може бути визнано право власності за особою за рішенням третейського суду коли боржник свідому усвідомлює, що заставне майно може бути реалізовано для задоволення вимог кредитора і свідомо не отримує виконавчий лист і не реєструє за собою право власності. Також чи є факт не отримання виконавчого листа підставою для унеможливлювання виконання договору Іпотеки, а отже фактичне припинення іпотеки, оскільки даного зазначення у якості підстав припинення іпотеки не зазначено у ст. 17 Закону України "Про іпотеку".

6. Касаційне провадження

6.1. Ухвалою Верховного Суду від 29.05.2024 касаційну скаргу ТОВ "Спектрум Ессетс" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 22.04.2024 та рішення Господарського суду Харківської області від 28.11.2023 у справі № Б-39/13-10 (643/265/22) залишено без руху, надано строк для усунення недоліків касаційної скарги шляхом сплати судового збору у визначеному розмірі.

6.2. 04.06.2024 до Верховного Суду надійшла заява про усунення недоліків, до якої долучена платіжна інструкція про сплату судового збору.

6.3. Ухвалою Верховного Суду від 19.06.2024 відкрито касаційне провадження у справі № Б-39/13-10 (643/265/22) за касаційною скаргою ТОВ "Спектрум Ессетс" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 22.04.2024 та рішення Господарського суду Харківської області від 28.11.2023, призначено її до розгляду в судовому засіданні на 09.07.2024 - 14:45. Крім того, витребувано у Господарського суду Харківської області та/або Східного апеляційного господарського суду матеріали справи № Б-39/13-10 (643/265/22).

6.4. 02.07.2024 до Верховного Суду на запит з Господарського суду Харківської області надійшли матеріали справи № Б-39/13-10 (643/265/22).

6.5. В судове засідання 09.07.2024 учасники справи явку своїх представників не забезпечили, про причини нез`явлення Суд не повідомили.

6.6. Відзиви на касаційну скаргу не надійшли, що відповідно до частини третьої статті 295 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваних судових рішень.

6.7. До визначеної дати проведення судового засідання від учасників справи не надійшло заяв чи клопотань, пов`язаних з рухом касаційної скарги, із вказівкою на наявність обставин, які б об`єктивно унеможливили розгляд справи у судовому засіданні 09.07.2024.

6.8. Враховуючи, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні, з метою дотримання принципу розумності строків розгляду справи, суд касаційної інстанції дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутністю представників учасників справи.

7. Позиція Верховного Суду

7.1. У даній справі розглядається позов ТОВ "Спектрум ессетс" до ОСОБА_1 та Управління державної реєстрації Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України з вимогами про:

- встановлення юридичного факту, а саме наявності у ОСОБА_1 права власності на нежитлові будівлі літ.А-2 площею 1 422,6 кв.м., літ. Б-2 площею 39,5 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 ;

- скасування рішення державного реєстратора про припинення права власності ОСОБА_1 на вищевказане нерухоме майно;

- зобов`язання Управління державної реєстрації відновити державну реєстрацію права власності на спірне нерухоме майно та внести до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про право власності ОСОБА_1 на це майно.

7.2. За висновком місцевого господарського суду, з яким погодився суд апеляційної інстанції, правові підстави для задоволення позову відсутні, оскільки: позивачем не доведено права власності ОСОБА_1 на спірне нерухоме майно; обраний позивачем спосіб захисту прав є неефективним; позивач не є власником спірного майна, а тому не може звертатися до суду з позовом про визнання права власності за іншою особою; між позивачем та відповідачами відсутній спір з приводу визнання права власності на об`єкти нерухомості; аналогічне питання щодо права власності ОСОБА_1 на спірне нерухоме майно вже розглядалося у справі про його банкрутство.

7.3. Заперечуючи висновки судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для задоволення позову, скаржник стверджує про порушення судами норм матеріального і процесуального права, а також не врахування висновків Верховного Суду у подібних правовідносинах.

7.4. Надаючи оцінку доводам касаційної скарги, Верховний Суд, враховуючи приписи статті 300 ГПК України та на підставі встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи, зазначає наступне.

7.5. Згідно з положеннями статей 2, 4, 5 ГПК України, статей 15, 16 ЦК України підставою для захисту цивільного права чи охоронюваного законом інтересу є його порушення, невизнання чи оспорення. Тому задоволення судом позову можливе лише за умови доведення позивачем обставин щодо наявності у нього відповідного права (охоронюваного законом інтересу), а також порушення (невизнання, оспорення) зазначеного права відповідачем з урахуванням належності обраного способу судового захисту.

7.6. У силу статті 41 Конституції України та статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власності та мирно володіти своїм майном; право приватної власності є непорушним; ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

7.7. Відповідно до положень статті 328 ЦК України набуття права власності - це певний юридичний механізм, з яким закон пов`язує виникнення в особи суб`єктивного права власності на певні об`єкти, тому суд при вирішенні спору про право власності повинен встановити, з яких саме передбачених законом підстав, у який передбачений законом спосіб позивач набув право власності на спірний об`єкт та чи підлягає це право захисту.

7.8. Передумовами та матеріальними підставами для захисту права власності в судовому порядку є наявність підтвердженого належними доказами як права власності на майно, яке оспорюється або не визнається іншою особою, так і порушення (невизнання або оспорювання) цього права на спірне майно (подібний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі №916/1608/18).

7.9. Згідно з встановленими судами попередніх інстанцій обставинами справи:

- рішенням Харківського обласного постійно діючого третейського суду від 17.11.2005 у справі №2/4-05 визнано право власності ОСОБА_1 на нежитлові споруди (кафе, підсобні приміщення) літ. "А-2" загальною площею 1 651 кв. м. та літ. "Б-2" загальною площею 43,6 кв. м., розташовані за адресою: АДРЕСА_1 ;

- відповідно до ухвали Червонозаводського райсуду м. Харкова у справі № 2-5667/05 від 13.12.2005 за заявою ОСОБА_1 останньому було видано виконавчий лист на виконання рішення третейського суду від 17.11.2005;

- 10.03.2006 на підставі вищевказаних рішення третейського суду та ухвали суду від 13.12.2005 за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на нежитлові приміщення літ. "А-2" загальною площею 1 422,6 кв. м. та літ. "Б-2" загальною площею 39,5 кв. м.;

- 20.08.2008 між ОСОБА_1 та АТ "Факторіал Банк" (правонаступником якого є АТ "Фідобанк") укладено кредитний договір №П_001/73_08, в забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_1 за яким укладено іпотечний договір від 20.08.2008 №П_001/73_08-ІД. Предметом іпотеки вказано нежитлові будівлі: літ. А-2 площею 1 422,6 кв. м. та літ. Б-2 площею 39,5 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1 ;

- за результатами оскарження ухвали Червонозаводського райсуду м. Харкова від 13.12.2005 справу про видачу виконавчого листа на виконання рішення третейського суду двічі було скеровано на новий розгляд до суду першої інстанції і ухвалою суду від 10.11.2015 за заявою ОСОБА_1 залишено без розгляду його ж заяву про видачу виконавчого листа за рішенням третейського суду;

- в той же час Московським районним судом м. Харкова розглядався позов ТОВ "Таміра" до ОСОБА_1 про припинення права власності. Рішенням вказаного суду від 22.07.2011 у справі № 2-2884/11 припинено право власності ОСОБА_1 на спірне нерухоме майно (нежитлові будівлі: літ. А-2 площею 1 422,6 кв.м. та літ. Б-2 площею 39,5 кв.м. у АДРЕСА_1 ) шляхом скасування державної реєстрації права власності;

- державним реєстратором прийнято рішення від 12.06.2015 про припинення права власності за ОСОБА_1 на спірне нерухоме майно;

- в подальшому рішенням апеляційного суду Харківської області від 15.07.2015 у справі №2-2884/11, яке у встановленому порядку набрало законної сили, відмовлено в позові ТОВ "Таміра" до ОСОБА_1 про припинення права власності;

- ОСОБА_1 було здійснено реконструкцію та надбудову 3-го та 4-го поверху до спірних нежитлових приміщень і згідно з даними інвентаризаційної справи за ОСОБА_1 на праві приватної власності замість нежитлової будівлі літ.А-2 площею 1 422,6 кв.м. залишились нежитлові приміщення підвалу, 1, 2, 3 поверхів в нежитловій будівлі літ.А-4 загальною площею 1 344,7 кв.м.

- АТ "Фідобанк" подало адміністративний позов про скасування рішення державного реєстратора від 12.06.2015 про припинення права власності ОСОБА_1 на нежитлові будівлі: літ. А-2 площею 1 422,6 кв.м. літ. Б-2 площею 39,5 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , за результатами розгляду якого постановою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 20.03.2020 скасовано рішення судів попередніх інстанцій та закрито провадження у справі №820/7861/15.

7.10. Також судами попередніх інстанцій встановлено, що з 2010 року триває розгляд справи №Б-39/13-10 про банкрутство ОСОБА_1 , якого постановою від 26.07.2010 визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

7.11. АТ "СЕБ Банк" (правонаступником якого є ПАТ "Фідобанк") звернулося до Господарського суду Харківської області із заявою від 26.08.2010 з грошовими вимогами до ОСОБА_1 за кредитним договором від 20.08.2008 №П-001/73-08, загальну суму 5 877 421,71 грн. Вказані вимоги визнані ліквідатором в повному обсязі та включені до реєстру вимог кредиторів.

7.12. В подальшому, у зв`язку з укладенням між ПАТ "Фідобанк" та ТОВ "Спектрум ессетс" (новий кредитор) договору від 25.09.2020 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги №GL3N218881 (за результатами відкритих торгів (аукціону), ухвалою Господарського суду Харківської області від 28.01.2021 здійснено заміну кредитора у справі про банкрутство ФОП Потапова І. І. з ПАТ "Фідобанк" на його правонаступника - ТОВ "Спектрум ессетс".

7.13. Позивач доводить, що оскільки підставою для припинення права власності ОСОБА_1 на спірне нерухоме майно було рішення Московського районного суду м. Харкова від 22.07.2011 у справі №2-2884/11, яке в подальшому було скасовано, рішення державного реєстратора про припинення права власності є безпідставним і відповідний запис про відновлення права власності ОСОБА_1 має бути внесений до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

7.14. Колегія вважає такі доводи помилковими, з огляду на наступне.

7.15. Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.

7.16. Однією із заявлених у позові вимог є вимога про встановлення юридичного факту, а саме наявності у ОСОБА_1 права власності на нежитлові будівлі літ.А-2 площею 1 422,6 кв.м., літ. Б-2 площею 39,5 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

7.17. Суди попередніх інстанцій правильно врахували, що вимога про встановлення певних фактів не може бути самостійним предметом розгляду в господарському суді, оскільки до повноважень останнього не належить встановлення фактів, що мають юридичне значення. Господарські суди відкривають провадження у справах за позовами, в основі яких правова вимога - спір про право, що виникає з матеріальних правовідносин (близькі за змістом висновки наведені у постановах Верховного Суду від 13.06.2024 у справі №924/620/23, від 23.05.2023 у справі №927/8/22).

7.18. Натомість у даному випадку, вимагаючи встановлення юридичного факту, а по суті - визнання права власності за ОСОБА_1 на спірне нерухоме майно, позивачем визначено ОСОБА_1 у процесуальному статусі відповідача у справі, який не заперечує приналежності йому спірного майна на праві власності. Наведене свідчить про відсутність спору між сторонами з цього приводу, про що слушно зазначив суд апеляційної інстанції в оскаржувній постанові.

7.19. Відносно стверджуваних позивачем обставин щодо набуття ОСОБА_1 права власності на спірне нерухоме майно, яке було припинено на підставі судового рішення, що в подальшому було скасоване, у зв`язку з чим державна реєстрація права власності ОСОБА_1 підлягає відновленню, колегія суддів зазначає наступне.

7.20. Згідно з встановленими судами попередніх інстанцій обставинами у цій справі, право власності ОСОБА_1 на спірне нерухоме майно було зареєстровано на підставі виконавчого документу, виданого на виконання рішення третейського суду. В подальшому вказаний виконавчий документ було визнано таким, що не підлягає виконанню, а сам ОСОБА_1 подав суду заяву про залишення без розгляду його звернення про видачу виконавчого документу на виконання рішення третейського суду.

7.21. Крім того, Законом України №1076 -V1 від 05.03.2009 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо діяльності третейських судів та виконання рішень третейських судів" було доповнено статтю 6 Закону України "Про третейські суди" положенням, яким законодавчо закріплено непідвідомчість третейським судам справ у спорах щодо нерухомого майна.

7.22. В пункті 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України №1076 -V1 від 05.03.2009 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо діяльності третейських судів та виконання рішень третейських судів" визначено, що не підлягають примусовому виконанню рішення третейських судів, прийняті до набрання чинності цим Законом у справах, які відповідно до цього Закону не підвідомчі третейським судам.

7.23. Враховуючи, що обставини, встановлені рішенням третейського суду, не мають преюдиціального значення для господарського суду, суди попередніх інстанцій вірно вказали про те, що у даному конкретному випадку рішення третейського суду, на яке посилається позивач, не може породжувати будь-яких правових наслідків, оскільки ОСОБА_1 в добровільному порядку відмовився від отримання виконавчого документу, на підставі якого можливо було зареєструвати право власності на спірні нежитлові приміщення у встановленому законом порядку.

7.24. Аналогічних висновків дійшли суди апеляційної та касаційної інстанцій під час перегляду ухвали Господарського суду Харківської області від 13.04.2017 у справі №Б-39/13-10, постановленої за результатами розгляду заяви ліквідатора (вх.№1732 від 19.01.2017) про визнання права власності за ОСОБА_1 на нерухоме майно (пункти 3.24-3.27 цієї постанови).

7.25. Судами попередніх інстанцій зазначено про відсутність в матеріалах справи документів, які підтверджували виникнення у ОСОБА_1 права власності на спірні об`єкти нерухомості.

7.26. Посилання скаржника на дійсність укладених з ОСОБА_1 кредитного та іпотечного договорів, а також те, що ОСОБА_1 не заперечує своє право власності жодним чином не свідчить про набуття ОСОБА_1 права власності на спірне нерухоме майно за відсутності відповідних документів, які б підтверджували правомірність такого набуття, а відтак і не спростовує вищевказаних висновків судів попередніх інстанцій.

7.27. Відповідно до статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

7.28. За встановленими судами попередніх інстанцій обставинами, які не спростовані скаржником, набуття ОСОБА_1 права власності на спірні нежитлові приміщення не підтверджено документально.

7.29. Крім того, колегія суддів враховує, що позов заявлено відносно нежитлових будівель літ.А-2 площею 1 422,6 кв. м. та літ Б-2 площею 39,5 кв. м., розташованих у АДРЕСА_1 . Однак судами попередніх інстанцій встановлено, що спірний об`єкт нерухомості є зміненим (реконструйованим) та є відмінним від стану, в якому він перебував на час прийняття рішення третейським судом. Так, ОСОБА_1 до нежитлової будівлі літ. А-2 були самочинно добудовані та реконструйовані нежитлові приміщення: підвалу; 1-го поверху; 2-го поверху; 3-го поверху; 4-го поверху, в результаті чого нежитлова будівля літ. А-2 змінила літеру на літ. А-4, загальною площею 1 967,6 кв.м.

7.30. Згідно даних інвентаризаційної справи за ОСОБА_1 на праві приватної власності замість нежитлової будівлі літ.А-2 площею 1422,6 кв. м, залишились нежитлові приміщення підвалу №0-1 -:- 04; 0-9, 0-10,0-11, 0-13 площею 192,5 кв. м, 1-ого поверху №1-1, 1-3 -:- 1-15, 1-17, 1-18, 1-21 -:- 1-41 площею 662,9 кв. м, 2-ого поверху №2-1 0:- 2-7, 2-9, 2-10 площею 453,1 кв. м, антресолі 2-ого поверху №2-11, 2-12 площею 22,3 кв. м, 3-ого поверху площею 13,9 кв. м в нежитловій будівлі літ.А-4 загальною площею 1 344,7 кв. м.

7.31. Відносно аргументів скаржника про те, що підставою відмови у позові слугував висновок судів попередніх інстанцій про фактичне припинення права іпотеки у зв`язку з реконструкцією спірного об`єкту нерухомого майна, колегія суддів зазначає наступне.

7.32. Предметом розгляду у даній справі є вимоги позивача про встановлення юридичного факту, а саме наявності права власності на нерухоме майно, скасування рішення державного реєстратора про припинення права власності та зобов`язання відновити державну реєстрацію права власності на спірне нерухоме майно.

7.33. Тобто, до предмету доказування у цій справі належать обставини, пов`язані безпосередньо з питанням відносно наявності чи відсутності у ОСОБА_1 права власності, що й було враховано судами попередніх інстанцій. Обставини дійсності чи припинення іпотеки за укладеним між позивачем та ОСОБА_2 іпотечним договором судами не досліджувалися .

7.34. Відповідно до частини першої статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Тобто тягар доказування лежить на сторонах.

7.35. Обов`язок з доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

7.36 Враховуючи вищевикладене, а також встановлені у цій справі обставини, які не спростовані скаржником, колегія суддів вважає правильними висновки судів першої та апеляційної інстанцій щодо відсутності підстав для задоволення позову і відхиляє протилежні аргументи касаційної скарги як такі, що не знайшли свого підтвердження.

7.37. Оскільки у цій справі скаржником не доведено неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для формування висновку Верховного Суду у цих правовідносинах.

7.38. Відхиляючи доводи скаржника, Суд враховує висновки в рішенні ЄСПЛ у справі "Проніна проти України" в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Лише той факт, що суд окремо та детально не відповів на кожний аргумент, представлений сторонами, не є свідченням несправедливості процесу (рішення ЄСПЛ у справі "Шевельов проти України").

7.39. Подана касаційна скарга фактично зводиться до спроби переконати Суд у необхідності переглянути зміст рішень, ухвалених судами першої і апеляційної інстанцій, однак Верховний Суд не може ставити під сумнів законне рішення суду лише через незгоду з ним скаржника з підстав суб`єктивного тлумачення його як незаконного.

7.40. В контексті зазначеного Верховний Суд звертається до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" та "Рябих проти Російської Федерації"), у справі "Нєлюбін проти Російської Федерації", згідно з якими повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.

7.41. З огляду на викладене у цій постанові, суд касаційної інстанції не вбачає підстав для зміни чи скасування оскаржуваних судових рішень, оскільки аргументи касаційної скарги не доводять порушення або неправильне застосування під час розгляду справи норм матеріального та/або процесуального права.

8. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

8.1. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України за результатами розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

8.2. Згідно зі статтею 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

8.3. Зважаючи на встановлені судами попередніх інстанцій у цій справі обставини, надану оцінку та аналіз доводів і заперечень учасників справи, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для зміни чи скасування оскаржуваних судових рішень та відмову у задоволенні касаційної скарги.

8.4. Оскільки Верховний Суд залишає касаційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов`язані з розглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектрум Ессетс" залишити без задоволення.

2. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 22.04.2024 та рішення Господарського суду Харківської області від 28.11.2023 у справі №Б-39/13-10 (643/265/22) залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. В. Васьковський

Судді К. М. Огороднік

В. Г. Пєсков