Ухвала

від 22.07.2024 по справі 240/7757/24

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

22 липня 2024 року м. Житомир справа № 240/7757/24

категорія 106020000

Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Окис Т.О., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Житомирського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області про визнання недійсним наказу,

установив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання недійсним пункту 1 наказу №21 від 12 лютого 2024 року Житомирського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області про накладення дисциплінарного стягнення у виді суворої догани.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 03 травня 2024 року вказана позовна заява залишена без руху та надано позивачу строк для усунення її недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали шляхом подання уточненої позовної заяви та її копії для відповідача, в якій уточнити суб`єктивний склад учасників справи, зазначивши належного відповідача та привести прохальну частину у відповідність до вимог Кодексу адміністративного судочинства України. Також, суд в ухвалі зазначав про необхідність подання позивачем заяви про поновлення строку звернення до суду із зазначенням поважних причин пропуску процесуального строку, оскільки позивачем не надано до суду відповідних доказів та письмових пояснень із зазначенням об`єктивних та непереборних причин пропуску строку звернення до суду, а підстави пропуску, вказані позивачем визнані неповажними.

На виконання вказаної ухвали позивач подав уточнену позовну заяву, де частково усунув указані недоліки.

Ухвалою суду від 20 травня 2024 року продовжено строк для усунення визначених в ухвалі суду від 03 травня 2024 року недоліків на п`ять днів з дати отримання копії даної ухвали.

На адресу позивача, яку він указав у позовній заяві, два рази направлялася копія ухвали про залишення без руху його позовної заяви, утім не була вручена адресату, а конверт з вкладенням повернувся до Житомирського окружного адміністративного суду із відміткою відділення поштового зв`язку «адресат відсутній за вказаною адресою».

З метою повідомлення позивача, відповідно до положень частини 1 статті 130 Кодексу адміністративного судочинства України, судом 28 червня 2024 року на офіційному веб-порталі судової влади України розміщено оголошення про залишення позовної заяви ОСОБА_1 без руху.

З огляду на викладене судом ужито всі необхідні та можливі заходи щодо повідомлення позивача про залишення позовної заяви без руху.

Верховний Суд в ухвалі від 05 жовтня 2023 року у справа № 9901/218/21 указав, що до повноважень адміністративних судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв`язку з позначками «за закінченням терміну зберігання», «адресат вибув», «адресат відсутній» і тому подібне, з урахуванням конкретних обставин справи можуть уважатися належними доказами виконання адміністративним судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Суд зауважує, що згідно із частиною 2 статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Частинами 1, 3 статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається. Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Керуючись практикою Європейського суду з прав людини, суд виходив з того, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.

З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28 жовтня 1998 року та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року. У цих рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

У своєму рішенні у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року Європейський суд з прав людини зауважив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Таким чином, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

У цьому випадку, судом ужито всіх необхідних заходів щодо повідомлення ОСОБА_1 про залишення позовної заяви без руху.

Проте, станом на 22 липня 2024 року зазначені в ухвалі недоліки позовної заяви не усунуто, жодних клопотань та/або заяв на адресу суду від ОСОБА_1 не надходило.

Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Згідно пункту 9 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною 2 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України.

Підсумовуючи наведене та керуючись приписами Кодексу адміністративного судочинства України, суд уважає, що позовна заява ОСОБА_1 підлягає поверненню.

Одночасно, ОСОБА_1 слід урахувати, що у відповідності до частини 8 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Керуючись статтями 169, 243, 248, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Житомирського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області про визнання недійсним наказу повернути особі, яка її подала.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дати її постановлення.

Суддя Т.О. Окис