Рішення

від 22.07.2024 по справі 380/29246/23

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№380/29246/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 липня 2024 року м.Львів

Львівський окружний адміністративний суд, суддя Гавдик З.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу №380/29246/23 за позовом ОСОБА_1 до Військово-медичного клінічного центру Західного регіону про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Військово-медичного клінічного центру Західного регіону, у якому просив:

- Визнати протиправною бездіяльність Військово-медичного клінічного центру Західного регіону щодо неврахування індексації грошового забезпечення при обрахунку ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення, передбаченої ст. 10-1 та ч. 3 ст. 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» за 2016, 2018 роки;

- Зобов`язати Військово-медичний клінічний центр Західного регіону здійснити перерахунок та доплату ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення, передбаченої ст. 10-1 та ч. 3 ст. 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» за 2016, 2018 роки з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення, з якого був обчислений розмір такої виплати, індексації грошового забезпечення, та провести виплату з урахуванням виплачених сум;

- Визнати протиправною бездіяльність Військово-медичного клінічного центру Західного регіону щодо неврахування індексації грошового забезпечення при обрахунку ОСОБА_1 матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань за 2016, 2017 роки;

- Зобов`язати Військово-медичний клінічний центр Західного регіону здійснити перерахунок та доплату ОСОБА_1 матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2016, 2017 роки з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення, з якого був обчислений розмір такої виплати, індексації грошового забезпечення, та провести виплату з урахуванням виплачених сум;

- Визнати протиправною бездіяльність Військово-медичного клінічного центру Західного регіону щодо неврахування індексації грошового забезпечення при обрахунку ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, передбаченої ч. 2 ст. 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»;

- Зобов`язати Військово-медичний клінічний центр Західного регіону здійснити перерахунок та доплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, передбаченої ч. 2 ст. 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», з урахуванням у складі місячного грошового убезпечення, з якого був обчислений розмір такої виплати, індексації грошового забезпечення, та провести виплату з урахуванням виплачених сум.

В позовній заяві позивач зазначає, що постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду №380/10364/21 зобов`язано Військово-медичний клінічний центр Західного регіону нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016р. по 11.07.2018р. з урахуванням січня 2008 року та березня 2018 року як місяців підвищення доходу (базових місяців) відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затв. постановою Кабінету Міністрів України № 1078 від 17.07.2003р., із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п.2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затв. постановою КМ України № 44 від 15.01.2004р та зобов`язано Військово-медичний клінічний центр Західного регіону нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати - з 01.01.2016р. по день фактичної виплати.

Позивач вважає, що відповідач протиправно, нарахувавши та виплативши заборгованість щодо індексації грошового забезпечення, не здійснив перерахунок та виплату допомоги на оздоровлення за 2016, 2018 роки; матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2016, 2017 роки; одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби.

Відповідач проти позову заперечив з підстав, що такі виплати як щомісячна додаткова грошова винагорода, грошова допомога на оздоровлення матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, одноразова грошова допомога при звільненні за своєю природою входять до складу грошового забезпечення, проте мають своє цільове призначення та разовий характер виплати отже у відповідності до ст. 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» не підлягають індексації.

Також зазначає, що позивачем пропущено строки звернення до суду.

Згідно п. 3 ч. 3 ст. 246 КАС України, суд зазначає, що ухвалою судді у даній справі відкрито спрощене провадження в адміністративній справі.

Судом встановлені наступні обставини:

ОСОБА_1 проходив військову службу на посаді начальника групи зберігання відділу медичного постачання (регіону) Військово-медичного клінічному центру Західного регіону.

Позивача звільнено з військової служби за п. «б» (за станом здоров`я) ч. 6 ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» з урахуванням вимог ч. 8 цієї ж статті.

Наказом начальника Військово-медичного клінічного центру Західного регіону (по стройовій частині) №130 від 11.07.2018 року позивача виключено із списків особового складу Центру та усіх видів забезпечення.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06.07.2022 року у справі № 380/10364/21 апеляційну скаргу Військово-медичного клінічного центру Західного регіону задоволено частково.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11.02.2022р. в адміністративній справі № 380/10364/21 скасовано та прийнято нову постанову, якою заявлений представником адвокатом Трофімовим Русланом Валерійовичем, діючим на підставі ордеру на надання правничої (правової) допомоги від імені та в інтересах ОСОБА_1 , позов задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Військово-медичного клінічного центру Західного регіону щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016р. по 11.07.2018р.

Зобов`язано Військово-медичний клінічний центр Західного регіону нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016р. по 11.07.2018р. з урахуванням січня 2008 року та березня 2018 року як місяців підвищення доходу (базових місяців) відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затв. постановою Кабінету Міністрів України № 1078 від 17.07.2003р., із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п.2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затв. постановою КМ України № 44 від 15.01.2004р.

Зобов`язано Військово-медичний клінічний центр Західного регіону нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати - з 01.01.2016р. по день фактичної виплати.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

У спірний період позивачу виплачено допомогу на оздоровлення у 2016, 2018 роках; матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань у 2016, 2017 роках; одноразову грошову допомогу у разі звільнення з військової служби.

На виконання судового рішення позивачу донараховано індексацію грошового забезпечення.

Позивач вважає, що після нарахування індексації грошового забезпечення відповідач протиправно не здійснив перерахунок та виплату допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та одноразової грошової допомоги при звільненні, у зв`язку з чим звернулася до суду.

При прийнятті рішення суд керується такими правовими нормами:

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При вирішенні спору суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 № 2232-XII (далі-Закон № 2232-XII) військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Військова служба є особливим видом публічної служби, тому її проходження передбачає особливе регулювання служби військовослужбовців, а саме межі реалізації ними своїх службових прав у зв`язку з специфікою їх правового статусу, відносини щодо звільнення та проходження військової служби врегульовані як загальним законодавством України про працю, так і спеціальним законодавством.

Суд відмічає, що пріоритетними є норми спеціального законодавства, а норми трудового законодавства підлягають застосуванню лише у випадках, якщо спеціальними нормами не врегульовано спірних відносин, та коли про можливість такого застосування прямо зазначено у спеціальному законі.

Натомість, спеціальним законом, який визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі є Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII).

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону № 2011-XII (в редакції на дату звільнення позивача з військової служби) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.

Згідно із частиною 2 ст. 9 Закону № 2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Згідно із ч.ч. 3, 4 ст. 9 Закону № 2011-XII грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Спір у цій справі виник у зв`язку з незгодою позивача щодо не врахуванням відповідачем індексації грошового забезпечення під час обрахунку щомісячної додаткової грошової винагороди, грошової допомоги на оздоровлення, передбаченої ст.10-1 та ч.3 ст.15 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» за 2016 та 2017 роки, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань за 2017 рік та розміру одноразової грошової допомоги при звільненні.

Як передбачено пунктом 1 статті 10-1 Закону №2011-ХІІ, військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, надаються щорічні основні відпустки із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням грошової допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення.

Відповідно до п.п.30.1,30.3 розділу ХХХ Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 11 червня 2008 року № 260 (яка була чинна до 07.06.2019), особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського та старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом та набули право на щорічну основну відпустку, один раз на рік надається грошова допомога для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення. Розмір грошової допомоги для оздоровлення визначається виходячи з посадових окладів, окладів за військовими званнями та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення), на які військовослужбовець має право за займаною ним штатною посадою згідно з законодавством України на день підписання наказу про надання цієї допомоги.

Особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять службу за контрактом, для вирішення соціально-побутових питань один раз на рік надається матеріальна допомога в розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення. Розмір матеріальної допомоги установлюється за рішенням Міністра оборони України виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України.

До місячного грошового забезпечення, з якого визначається матеріальна допомога, включаються посадові оклади, оклади за військовими званнями та щомісячні додаткові види грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення), на які військовослужбовець має право за займаною ним штатною посадою згідно з законодавством України на день підписання наказу про надання цієї допомоги. п.п.33.1,33.3 розділу ХХХІІІ Інструкції №260.

07.06.2018 Наказом Міністерства оборони України №260 затверджено Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам (далі Порядок №260), який визначає механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту України та деяким іншим особам.

Положеннями розділу ХХІІІ Порядку №260 передбачено, що військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які набули (набувають) право на отримання щорічної основної (канікулярної) відпустки, один раз на рік виплачується грошова допомога для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення.

Розмір грошової допомоги для оздоровлення визначається виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення за займаною посадою, на які військовослужбовець має право на день підписання наказу про надання цієї допомоги.

Військовослужбовцям, які перебувають у розпорядженні, та тим, які на день підписання наказу про надання допомоги для оздоровлення звільнені від посад, до місячного грошового забезпечення включаються посадовий оклад за відповідним тарифним розрядом, оклад за військовим званням і щомісячні додаткові види грошового забезпечення з урахуванням зміни вислуги років і норм грошового забезпечення, які отримували військовослужбовці за останніми займаними штатними посадами.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Відповідно до частини другої статті 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які звільняються зі служби за станом здоров`я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. У разі звільнення з військової служби за віком, у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, у зв`язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, а також у зв`язку з настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу військовослужбовцем-жінкою, яка має дитину (дітей) віком до 18 років одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності вислуги 10 років і більше.

Аналіз приведених вище норм дає підстави для висновку, що розрахунковою величиною для обрахунку розміру грошової допомоги на оздоровлення, одноразової грошової допомоги при звільненні та щомісячної додаткової грошової винагороди є місячне грошове забезпечення.

Отже, грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, одноразова грошова допомога при звільненні та щомісячна додаткова грошова винагорода обчислюються виходячи із місячного грошового забезпечення.

Абзацом 2 частини 3 статті 9 Закону № 2011-ХІІ встановлено, що грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Відповідно до положень ст.1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 № 1282-ХІІ індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Згідно положень ст. 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).

Отже, індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій, спрямованою на підтримання купівельної спроможності населення України шляхом підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. При цьому проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковим для всіх юридичних осіб - роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

Враховуючи, що індексації підлягають всі грошові доходи населення, які не мають разового характеру, а не тільки грошове забезпечення військовослужбовців, а також те, що здійснення індексації врегульовано окремим законом, до якого стаття 9 Закону №2011-ХІІ містить відсилочну норму, суд дійшов висновку, що механізм індексації має універсальний характер і питання її врахування до складу грошового забезпечення для обчислення грошової допомоги на оздоровлення та одноразової грошової допомоги при звільненні не регулюється положеннями Закону № 2011-XII.

Правове регулювання виплати індексації визначає умови (коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють повторне виникнення права на отримання індексації.

Незважаючи на наявність спеціального законодавства, зокрема Закону № 2011-ХІІ, Порядку №260, якими імперативно визначаються види (складові) грошового забезпечення військовослужбовців, натомість які не врегульовують питання віднесення індексації грошового забезпечення до видів грошового забезпечення, з якого обчислюється грошові допомоги, при вирішенні цього питання слід субсидіарно застосовувати положення спеціальних законів щодо механізму проведення індексації, її мети та правової природи (суті), зокрема Закону № 2017-ІІІ, Закону № 1282-ХІІ, та Порядку № 1078.

Субсидіарне застосування зазначених норм права дає підстави для правового висновку, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня грошового забезпечення внаслідок його знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, а тому вона має бути врахована у складі грошового забезпечення військовослужбовців для розрахунку грошової допомоги на оздоровлення та одноразової грошової допомоги при звільненні, що забезпечує дотримання прав осіб, які перебувають на військовій службі, як складової конституційного права на соціальний захист. В іншому випадку, не врахування індексації призвело б до застосування для визначення розміру грошової допомоги на оздоровлення та одноразової грошової допомоги при звільненні знеціненого грошового забезпечення.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 21 грудня 2021 року у справі №820/3423/18, постанові від 29 квітня 2020 року у справі №240/10130/19, постанові від 19 березня 2020 року у справі №820/5286/17, постанові від 26 лютого 2021 року у справі №620/3346/19, предметом розгляду яких було включення індексації до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обрахунок та визначення розміру «грошової допомоги на оздоровлення» та «одноразової грошової допомоги при звільненні».

Зокрема, у постанові від 21.12.2021 по справі №820/3423/18 Верховний Суд дійшов висновку, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг.

Тому індексація грошового забезпечення включається для обрахунку грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, одноразової грошової допомоги при звільненні, оскільки входить до складу грошового забезпечення.

Таким чином, відповідач протиправно не врахував індексацію грошового забезпечення при обчисленні та виплаті позивачу за час служби та при звільненні грошової допомоги на оздоровлення, виплаченої у 2016, 2018 роках, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань у 2016, 2017, одноразової грошової допомоги при звільненні за вказані роки.

Суд зауважує, що станом на час виплати позивачу одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби, допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексація грошового забезпечення позивачу не нараховувалась, оскільки виплата індексації грошового забезпечення була здійснена лише на виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06.07.2022 по справі №380/10364/21.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

На підставі наведеного, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено правомірність своєї бездіяльності щодо не включення індексації грошового забезпечення до розрахунку грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та одноразової грошової допомоги при звільненні, а тому, виходячи системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Щодо доводів відповідача про пропуск позивачем строку звернення до суду встановленого статтею 233 КзПП суд зазначає таке.

Верховний Суд у постанові від 27.04.2023 р. у справі № 300/4201/22 вказав, що на момент порушення прав позивача в частині ненарахування та невиплати суддівської винагороди в належному розмірі частина друга статті 233 КЗпП України діяла в редакції, якою строк звернення працівника до суду з позовом про стягнення належної йому при звільненні заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці не обмежувався будь-яким строком, а тому вона і підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

Суд враховує, що до 19 липня 2022 року КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями.

Судом встановлено, що Наказом начальника Військово-медичного клінічного центру Західного регіону (по стройовій частині) №130 від 11.07.2018 року позивача виключено із списків особового складу Центру та усіх видів забезпечення. Оскільки частина друга статті 233 КЗпП України на момент звільнення позивача діяла в редакції, якою строк звернення працівника до суду з позовом про стягнення належної йому при звільненні заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці не обмежувався будь-яким строком, тому вона підлягає застосуванню до спірних правовідносин. Відтак строк звернення до суду із цим позовом позивачем не пропущено.

Судові витрати відповідно до ст.139 КАС України стягненню зі сторін не підлягають.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 262-263, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд,-

В И Р ІШ И В :

Позов - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військово-медичного клінічного центру Західного регіону (79010, м. Львів, вул. Личаківська, буд. 26, ЄДРПОУ 08160677) про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити дії, - задоволити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Військово-медичного клінічного центру Західного регіону щодо не проведення перерахунку та виплати ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення за 2016, 2018 роки з урахуванням у складі грошового забезпечення, з якого був обчислений розмір такої допомоги індексації грошового забезпечення.

Зобов`язати Військово-медичний клінічний центр Західного регіону провести ОСОБА_1 перерахунок грошової допомоги на оздоровлення за 2016, 2018 роки з урахуванням у складі грошового забезпечення, з якого був обчислений розмір такої допомоги індексації грошового забезпечення та здійснити виплату, з урахуванням раніше виплачених сум.

Визнати протиправною бездіяльність Військово-медичного клінічного центру Західного регіону щодо не проведення перерахунку та виплати ОСОБА_1 матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2016,2017 роки з урахуванням у складі грошового забезпечення, з якого був обчислений розмір такої допомоги індексації грошового забезпечення.

Зобов`язати Військово-медичний клінічний центр Західного регіону провести ОСОБА_1 перерахунок матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2016,2017 роки з урахуванням у складі грошового забезпечення, з якого був обчислений розмір такої допомоги індексації грошового забезпечення та здійснити виплату, з урахуванням раніше виплачених сум.

Визнати протиправною бездіяльність Військово-медичного клінічного центру Західного регіону щодо не проведення перерахунку та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні з урахуванням у складі грошового забезпечення, з якого був обчислений розмір такої допомоги індексації грошового забезпечення.

Зобов`язати Військово-медичний клінічний центр Західного регіону провести ОСОБА_1 перерахунок одноразової грошової допомоги при звільненні з урахуванням у складі грошового забезпечення, з якого був обчислений розмір такої допомоги індексації грошового забезпечення та здійснити виплату, з урахуванням раніше виплачених сум.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене за правилами, встановленими ст. ст. 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно, з урахуванням положень підп. 15.5 п.15 розд. VII «Перехідні положення цього Кодексу.

Рішення складено в повному обсязі 22.07.2024 року.

Суддя Гавдик З.В.