Ухвала

від 18.11.2024 по справі 380/29246/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

18 листопада 2024 рокуСправа № 380/29246/23 пров. № А/857/21189/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

судді-доповідача Качмара В.Я.,

суддів Гудима Л.Я., Кузьмича С.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові справу за позовом ОСОБА_1 до Військово-медичного клінічного центру Західного регіону про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії, провадження в якій відкрито за апеляційною скаргою Військово-медичного клінічного центру Західного регіону на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 22 липня 2024 року (суддя Гавдик З.В., м. Львів), -

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Військово-медичного клінічного центру Західного регіону (далі ВМКЦ) в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо неврахування індексації грошового забезпечення при обрахунку позивачу грошової допомоги на оздоровлення, передбаченої статтею 10-1 та частиною третьою статті 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі Закон №2011-XII) за 2016, 2018 роки;

- зобов`язати ВМКЦ здійснити перерахунок та доплату ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення, передбаченої статтею 10-1 та частиною третьою статті 15 Закону №2011-XII за 2016, 2018 роки з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення, з якого був обчислений розмір такої виплати, індексації грошового забезпечення, та провести виплату з урахуванням виплачених сум;

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо неврахування індексації грошового забезпечення при обрахунку позивачу матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань за 2016, 2017 роки;

- зобов`язати ВМКЦ здійснити перерахунок та доплату ОСОБА_1 матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2016, 2017 роки з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення, з якого був обчислений розмір такої виплати, індексації грошового забезпечення, та провести виплату з урахуванням виплачених сум;

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо неврахування індексації грошового забезпечення при обрахунку позивачу одноразової грошової допомоги, передбаченої частиною другою статті 15 Закону №2011-XII;

- зобов`язати ВМКЦ здійснити перерахунок та доплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, передбаченої частиною другою статті 15 Закону №2011-XII, з урахуванням у складі місячного грошового убезпечення, з якого був обчислений розмір такої виплати, індексації грошового забезпечення, та провести виплату з урахуванням виплачених сум.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 22 липня 2024 року позов задоволено повністю.

Не погодившись із ухваленим рішенням, його оскаржив відповідач, який із покликанням на неправильне застосування норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, просить скасувати рішення суду, та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

В апеляційній скарзі вказує, що грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, одноразова грошова допомога при звільненні за своєю природою входять до складу грошового забезпечення, проте мають своє цільове призначення та разовий характер виплати, а тому у відповідності до статті 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» (далі Закон №1282-XII) не підлягають включенню до складу грошового забезпечення військовослужбовця. Також, звертає увагу на пропуск строку звернення до суду.

Переглянувши справу за наявними у ній доказами, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, про необхідність надання позивачу можливості подати до суду апеляційної інстанції заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з позовом, з обґрунтуванням причин пропуску та доказів, що підтверджують причини пропуску такого.

Відповідно до частини першої статті 122 КАС адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

За правилами частини першої та другої статті 122 КАС позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Як видно з матеріалів справи, ОСОБА_1 звільнено з військової служби за пунктом «б» (за станом здоров`я) частини шостої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі Закон №2232-XII) з урахуванням вимог частини восьмої цієї ж статті та виключено із списків особового складу ВКМЦ та усіх видів забезпечення відповідно до витягу з наказу Начальника ВКМЦ (по стройовій частині) від 11.07.2018 №130.

Проте, при звільненні з військової служби з позивачем не проведено повного розрахунку з виплати грошового забезпечення.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 6 липня 2022 року у справі № 380/10364/21 (далі Постанова суду) було скасовано рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2022 року у справі № 380/10364/21. Визнано протиправною бездіяльність ВМКЦ щодо нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 11.07.2018; зобов`язано ВМКЦ нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 11.07.2018 з урахуванням січня 2008 року та березня 2018 року із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб; зобов`язано ВМКЦ нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати - з 01.01.2016 по день фактичної виплати. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

На виконання Постанови суду відповідачем здійснено 25.11.2023 виплату коштів у сумі 153921,96 грн, що підтверджується випискою по надходженням по картці/рахунку АТ КБ «ПРИВАТБАНК» та платіжною інструкцією від 24.11.2023 №2315.

Проте, позивач вважає, що після нарахування індексації грошового забезпечення відповідач протиправно не здійснив перерахунок та виплату допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та одноразової грошової допомоги при звільненні, у зв`язку з чим звернувся до суду.

З позовом у цій справі позивач звернувся 13.12.2023.

Відповідно до правових висновків, викладених в постанові Верховного Суду від 28 серпня 2024 року у справі №580/9690/23 до 19.07.2022 КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

Разом з цим відповідно до пункту першого глави XIX "Прикінцеві положення" КЗпП України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Карантин в Україні, пов`язаний з COVID-19, діяв з 12.03.2020 (постанова Уряду від 11.03.2020 № 211) та закінчився 30.06.2023 (постанова Уряду від 27.06.2023 № 651).

Отже, запровадження на території України карантину є безумовною підставою для продовження строків, визначених статтею 233 КЗпП України, на строк дії такого карантину.

Більше того, відповідно до правових висновків, викладених в постанові Верховного Суду від 12 вересня 2024 року у справі 200/5637/23 тримісячний строк, визначений статтею 233 КЗпП України, розпочав свій перебіг 19.07.2022 і мав би закінчитися 19.10.2022, якби не приписи пункту 1 глави XIX «Прикінцеві положення» КЗпП України, на підставі яких цей строк був продовжений до 30.06.2023.

Аналіз статті 233 КЗпП України у зіставленні з пунктом 1 глави XIX «Прикінцеві положення» КЗпП України дає підстави дійти висновку, що строки для звернення до суду, які передбачені у статті 233 КЗпП України, були продовжені на строк дії карантину. Тобто, якщо під час дії карантину на всій території України існували чи виникли підстави (з якими пов`язується відлік строку) для звернення до суду за вирішенням трудового спору, то строк на це звернення не обмежувався строками, які визначені у статті 233 КЗпП України, а продовжувався на строк дії карантину. З припиненням дії карантину - якщо строк, встановлений у статті 233 КЗпП України, був «прив`язаний» до нього - закінчується і строк для звернення до суду за вирішенням трудового спору.

Відповідно, пунктом 1 глави XIX «Прикінцеві положення» КЗпП України чітко передбачено продовження строків, установлених статтею 233 цього Кодексу, саме на строк дії карантину і не визначено, що такі строки продовжуються або ж можуть бути продовжені на три місяці з дня припинення карантину.

Проте, у справі ж, що розглядається, на момент звернення позивача до суду, а саме 13.12.2023, з позовом про неврахування індексації грошового забезпечення при обрахунку допомоги на оздоровлення за 2016, 2018 роки, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2016, 2017 роки та одноразової грошової допомоги при звільненні, в Україні не діяв карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, що вказує на правомірність застосування до спірних правовідносин строків, встановлених статтею 233 КЗпП України.

Згідно з частиною першою статті 123 КАС у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

За таких обставин, апеляційний суд пропонує позивачу подати заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з обґрунтуванням причин пропуску (у період з липня 2023 року по грудень 2023 року) та доказів, що підтверджуються причини пропуску.

З огляду на те, що встановлений статтею 309 КАС строк розгляду справи не може бути дотримано за таких виняткових обставин, а саме у зв`язку з необхідністю отримання від позивача заяви про поновлення строку на звернення до суду з позовом суд апеляційної інстанції з метою об`єктивного, повного і всебічного з`ясування обставин у цій адміністративній справі вважає за необхідне продовжити строк розгляду справи.

Керуючись статтями 242, 248, 306, 310, 309, 321, 325 КАС суд,-

УХВАЛИВ:

Зобов`язати ОСОБА_1 подати, протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали, заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з позовом, з обґрунтуванням причин пропуску та доказів, що підтверджують причини пропуску такого.

Продовжити строк розгляду справи №380/29246/23 за апеляційною скаргою Військово-медичного клінічного центру Західного регіону на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 22 липня 2024 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач В. Я. Качмар судді Л. Я. Гудим С. М. Кузьмич