Ухвала

від 22.07.2024 по справі 520/1093/24

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

22 липня 2024 року

м. Київ

справа №520/1093/24

адміністративне провадження №К/990/25880/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Уханенка С.А.,

суддів: Прокопенка О. Б., Кашпур О.В.,

перевірив касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 03 червня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Харківської районної військової адміністрації Харківської області про визнання періоду роботи та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, про визнання періоду роботи та зобов`язання вчинити певні дії.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2024 року залишено без задоволення позов.

На зазначене рішення суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 08 травня 2024 року зазначена апеляційна скарга була залишена без руху та встановлено апелянту строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги тривалістю 10 календарних днів з дня отримання копії цієї ухвали шляхом направлення до Другого апеляційного адміністративного суду платіжного документа про сплату судового збору в розмірі 1453,44 грн.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 03 червня 2024 року апеляційну скаргу повернуто позивачеві.

04 листопада 2024 за допомогою підсистеми «Електронний суд» позивач надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу (далі - касаційна скарга від 04 липня 2024 року) на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 03 червня 2024 року у цій справі.

08 липня 2024 року за допомогою підсистеми «Електронний суд» позивач надіслав до Верховного Суду уточнену касаційну скаргу (далі - касаційна скарга від 08 липня 2024 року) на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 03 червня 2024 року у цій справі.

Відповідно до частин першої, другої статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Згідно з частиною третьою статті 329 КАС України строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 цього Кодексу.

Скаржник оскаржує ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 03 червня 2024 року. Останній день на касаційне оскарження припадав на 03 липня 2024 року, проте первісну касаційну скаргу подано за допомогою підсистеми «Електронний суд» 04 липня 2024 року, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження.

В касаційних скаргах від 04 липня 2024 року та від 08 липня 2024 року скаржник не порушує питання про поновлення строку на касаційне оскарження, у зв`язку з чим касаційна скарга підлягає залишенню без руху з метою запропонування позивачу обґрунтувати підстави для поновлення строку на касаційне оскарження.

Так, відповідно до частини третьої статті 332 КАС України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків.

Також перевіривши відповідність вказаної касаційної скарги та доданих до неї документів вимогам статті 330 КАС України, Суд дійшов висновку, що вказана скарга підлягає залишенню без руху з підстави несплати судового збору.

В поданих касаційних скаргах позивач заявив клопотання, в якому просить звільнити його від сплати судового збору або якщо суд визнає це неможливим - відстрочити сплату судового збору до прийняття рішення по справі.

Клопотання мотивоване тим, що позивач має на утриманні дочку та мати-пенсіонера з пенсією 3680 грн, тому враховуючи його майновий стан та введення воєнного стану в Україні, а також те, що позивач мешкає в зоні бойових дій на Харківщині, просить задовольнити подане ним клопотання.

За приписами частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

При цьому відповідно до частин першої, другої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з частиною першою статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Частиною другою цієї ж статті закріплено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Насамперед варто зауважити, що Законом України «Про судовий збір» визначений перелік осіб, які безумовно звільнені від сплати судового збору у всіх інстанціях у силу закону, який наділяє їх певним статусом, або виходячи із чітко визначеного предмета спору. Цей перелік наведений у статті 5 зазначеного Закону та є вичерпним.

З аналізу ж статті 8 Закону України «Про судовий збір» чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 січня 2021 року у справі № 0940/2276/18.

Колегія суддів відхиляє подане клопотання з огляду на відсутність будь-яких поданих позивачем документів, які свідчили б про його майновий стан. Також позивач не надав жодних доказів, що введення воєнного стану та місце проживання позивача на Харківщини вплинули на спроможність сплатити судовий збір за подання цієї касаційної скарги.

Частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з підпунктом 3 пункту 1 частини третьої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги на ухвалу сплачується судовий збір - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» установлено, що з 01 січня 2024 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу становить 3028,00 грн.

Однак відповідно до частини третьої статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Отже, скаржнику необхідно сплатити судовий збір у розмірі 2 422,40? грн (3028,00 грн *0,8).

Реквізити для сплати судового збору: ГУК у м. Києві/Печерський район/22030102; код ЄДРПОУ: 37993783; рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код класифікації доходів бюджету: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)"; призначення платежу: "*;101; _____ (код ЄДРПОУ/реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи або серія та номер паспорта громадянина України в установлених законом випадках); судовий збір, за позовом _____ (ПІБ/назва), Верховний Суд (Касаційний адміністративний суд)".

Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

З огляду на викладене, відповідно до положень статей 169 та 332 КАС України, касаційна скарга підлягає залишенню без руху з установленням скаржнику строку для усунення недоліків касаційної скарги шляхом подання до касаційного суду документа про сплату судового збору у визначеному Судом розмірі, а також заяви про поновлення строку на касаційне оскарження.

Керуючись статтями 169, 248, 332 КАС України, Суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відстрочення або звільнення від сплати судового збору за подання касаційною скарги на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 03 червня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Харківської районної військової адміністрації Харківської області про визнання періоду роботи та зобов`язання вчинити певні дії.

2. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 03 червня 2024 року у цій справі - залишити без руху.

3. Надати скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом:

- надання до Суду документа про сплату судового збору у визначеному Судом розмірі.

- надання Суду заяви із зазначенням підстав для поновлення строку на касаційне оскарження з відповідними доказами.

4. Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали, зокрема, якщо наведені скаржником підстави для поновлення строку касаційного оскарження будуть визнані Судом неповажними або відсутністю заяви про поновлення цього строку, у відкритті касаційного провадження буде відмовлено.

5. У разі невиконання вимог ухвали в установлений судом строк в іншій частині, касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута скаржнику.

6. Копію цієї ухвали у вигляді електронного документу направити заявнику до електронного кабінету.

7. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач: С.А. Уханенко

Судді: О.Б. Прокопенко

О.В. Кашпур