Ухвала

від 08.08.2024 по справі 520/1093/24

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

08 серпня 2024 року

м. Київ

справа №520/1093/24

адміністративне провадження №К/990/25880/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Уханенка С.А.,

суддів: Прокопенка О. Б., Кашпур О.В.,

перевірив касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 03 червня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Харківської районної військової адміністрації Харківської області про визнання періоду роботи та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, про визнання періоду роботи та зобов`язання вчинити певні дії.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2024 року залишено без задоволення позов.

На зазначене рішення суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 08 травня 2024 року зазначена апеляційна скарга була залишена без руху та встановлено апелянту строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги тривалістю 10 календарних днів з дня отримання копії цієї ухвали шляхом направлення до Другого апеляційного адміністративного суду платіжного документа про сплату судового збору в розмірі 1453,44 грн.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 03 червня 2024 року апеляційну скаргу повернуто позивачеві.

04 листопада 2024 за допомогою підсистеми «Електронний суд» позивач надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 03 червня 2024 року у цій справі.

08 липня 2024 року за допомогою підсистеми «Електронний суд» позивач надіслав до Верховного Суду уточнену касаційну скаргу на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 03 червня 2024 року у цій справі.

Ухвалою Верховного Суду від 22 липня 2024 року касаційну скаргу залишено без руху з установленням скаржнику десятиденного строку для усунення недоліків касаційної скарги шляхом подання до касаційного суду документа про сплату судового збору у визначеному Судом розмірі, а також заяви про поновлення строку на касаційне оскарження.

30 липня 2024 року та 01 серпня 2024 року позивач за допомогою підсистеми «Електронний суд» надіслав до Верховного Суду два клопотання, в яких скаржник зазначає про дату отримання оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції від 03 червня 2024 року, а також повторно просить відстрочити сплату судового збору за подання касаційної скарги у цій справі або, у разі відмови у задоволенні цього клопотання, надати додатковий строк на 10 днів для сплати судового збору, визначеного в ухвалі Верховного Суду від 22 липня 2024 року.

Так, клопотання про відстрочення сплати судового збору мотивовано тим, що позивач відповідає за життя ще декількох людей, які знаходяться в зоні ворожих ракетних та артилерійських обстрілів і які в будь-який момент можуть потребувати евакуації або додаткової допомоги.

З огляду на викладене, Верховний Суд повторно наголошує позивачу, що за приписами частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

При цьому відповідно до частин першої, другої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з частиною першою статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Частиною другою цієї ж статті закріплено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Насамперед варто зауважити, що Законом України «Про судовий збір» визначений перелік осіб, які безумовно звільнені від сплати судового збору у всіх інстанціях у силу закону, який наділяє їх певним статусом, або виходячи із чітко визначеного предмета спору. Цей перелік наведений у статті 5 зазначеного Закону та є вичерпним.

З аналізу ж статті 8 Закону України «Про судовий збір» чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 січня 2021 року у справі № 0940/2276/18.

Верховний Суд відхиляє клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору, оскільки доводи скаржника ґрунтуються виключно на припущеннях, що недостатньо для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору відповідно до частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір».

Так, щодо пропуску строку на касаційне оскарження, Верховний Суд в ухвалі від 22 липня 2024 року про залишення касаційної скарги без руху заначив, що скаржник оскаржує ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 03 червня 2024 року. Останній день на касаційне оскарження припадав на 03 липня 2024 року, проте первісну касаційну скаргу подано за допомогою підсистеми «Електронний суд» 04 липня 2024 року, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження, у зв`язку з чим Суд запропонував позивачеві подати заяву про поновлення строку на касаційне оскарження.

В поданих позивачем клопотаннях скаржник, зокрема, зазначає, що оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції від 03 червня 2024 року він отримав в електронному суді 03 червня 2024 року о 20:47, тому згідно з приписами частини шостої статті 251 КАС України вважається, що скаржник отримав оскаржувану ухвалу саме 04 червня 2024 року, а відтак, строк на касаційне оскарження не пропущений.

Відповідно до частин першої, другої статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Проте Верховний Суд відхиляє викладений довід скаржника, оскільки він не підтверджений жодним доказом, у зв`язку з чим Суд пропонує позивачу надати доказ, який би підтверджував дату отримання позивачем оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції від 03 червня 2024 року.

Щодо клопотання позивача про продовження процесуального строку, встановленого ухвалою Верховного Суду про залишення касаційної скарги без руху, колегія судді зазначає, що відповідно до частини другої статті 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Продовження строку є надання нового строку на вчинення процесуальної дії, яка не була з поважної причини вчинена у заздалегідь встановлений судом строк.

Зважаючи на викладене та з урахуванням наведених вище приписів процесуального закону, Суд дійшов висновку про необхідність задоволення клопотання скаржника про продовження процесуального строку, встановленого ухвалою Верховного Суду про залишення касаційної скарги без руху, та надання позивачу додаткового часу для усунення недоліків касаційної скарги.

Отже, Суд вважає за доцільне продовжити процесуальний строк для усунення виявлених недоліків на десять днів з дня отримання копії цієї ухвали суду.

Керуючись статтями 121, 248, 329, 359 КАС України, Суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 03 червня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Харківської районної військової адміністрації Харківської області про визнання періоду роботи та зобов`язання вчинити певні дії.

2. Клопотання ОСОБА_1 про продовження процесуального строку, встановленого ухвалою Верховного Суду про залишення касаційної скарги без руху - задовільнити.

3. Продовжити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків касаційної скарги на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 03 червня 2024 року у цій справі на десять днів із дня вручення ухвали про продовження строку для усунення недоліку касаційної скарги.

4. Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали, зокрема, якщо скаржник не надасть жодного доказу на підтвердження дати отримання оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції від 03 червня 2024 року, у відкритті касаційного провадження буде відмовлено.

5. У разі невиконання вимог ухвали в установлений судом строк в частині сплати судового збору, касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута скаржнику.

6. Копію цієї ухвали у вигляді електронного документу направити заявнику до електронного кабінету.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач: С.А. Уханенко

Судді: О.Б. Прокопенко

О.В. Кашпур