Ухвала

від 22.07.2024 по справі 520/5223/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

22 липня 2024 року

м. Київ

справа №520/5223/23

адміністративне провадження № К/990/25560/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Тацій Л.В.,

суддів: Стрелець Т.Г., Стеценка С.Г.,

перевіривши касаційну скаргу Комітету у справах сім`ї, молоді та спорту у Шевченківському району Департаменту у справах сім`ї, молоді та спорту Харківської міської ради на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.02.2024 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 30.05.2024 у справі №520/5223/23 за позовом ОСОБА_1 до Комітету у справах сім`ї, молоді та спорту у Шевченківському району Департаменту у справах сім`ї, молоді та спорту Харківської міської ради, Департаменту у справах сім`ї, молоді та спорту Харківської міської ради, Управління соціального захисту населення адміністрації Шевченківського району Харківської міської ради, Управління соціального захисту населення Богодухівської районної державної адміністрації Харківської області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Комітету у справах сім`ї, молоді та спорту у Шевченківському району Департаменту у справах сім`ї, молоді та спорту Харківської міської ради, Департаменту у справах сім`ї, молоді та спорту Харківської міської ради, Управління соціального захисту населення адміністрації Шевченківського району Харківської міської ради, Управління соціального захисту населення Богодухівської районної державної адміністрації Харківської області, в якому просив:

- визнати незаконними, протиправними дії Комітету у справах сім`ї, молоді та спорту у Шевченківському району Департаменту у справах сім`ї, молоді та спорту Харківської міської ради та Департаменту у справах сім`ї, молоді та спорту Харківської міської ради щодо невизнання сім`ї позивача багатодітною і зняття її з Єдиного обліку багатодітних сімей;

- зобов`язати Комітет у справах сім`ї, молоді та спорту у Шевченківському району Департаменту у справах сім`ї, молоді та спорту Харківської міської ради та Департамент у справах сім`ї, молоді та спорту Харківської міської ради внести інформації про багатодітну сім`ю ОСОБА_1 до Єдиного обліку багатодітних сімей з 18.02.2022;

- зобов`язати Управління соціального захисту населення адміністрації Шевченківського району Харківської міської ради нарахувати та доплатити ОСОБА_1 допомогу на дітей, які виховуються у багатодітних сім`ях, у розмірі 1200 грн. 00 коп. за період з березня 2022 року по травень 2022 року включно;

- зобов`язати Управління соціального захисту населення адміністрації Шевченківського району Харківської міської ради нарахувати та виплатити ОСОБА_1 допомогу на дітей, які виховуються у багатодітних сім`ях, у розмірі 4200 грн. 00 коп. за період з червня 2022 року по липень 2022 року включно;

- визнати бездіяльність Управління соціального захисту населення Богодухівської районної державної адміністрації Харківської області, яка полягає у ненаданні ОСОБА_1 у встановлені законом строки відповіді про призначення чи відмову у призначенні допомоги на дітей, які виховуються у багатодітних сім`ях; ненаданні переліку документів, які потрібно донести для призначення даної допомоги; та безпідставній відмові у призначенні такої допомоги;

- зобов`язати Управління соціального захисту населення Богодухівської районної державної адміністрації Харківської області призначити ОСОБА_1 виплату допомоги на дітей, які виховуються у багатодітних сім`ях, з дня звернення за відповідною допомогою - 15.08.2022;

- стягнути з відповідачів моральну шкоду у розмірі 75000,00 грн.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 163.02.2024, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 30.05.2024, позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Комітету у справах сім`ї, молоді та спорту у Шевченківському району Департаменту у справах сім`ї, молоді та спорту Харківської міської ради та Департаменту у справах сім`ї, молоді та спорту Харківської міської ради щодо невизнання сім`ї позивача багатодітною і зняття її з Єдиного обліку багатодітних сімей. Зобов`язано Комітет у справах сім`ї, молоді та спорту у Шевченківському районі Департаменту у справах сім`ї, молоді та спорту Харківської міської ради та Департамент у справах сім`ї, молоді та спорту Харківської міської ради розглянути питання взяття родини ОСОБА_1 на облік багатодітної сім`ї з урахуванням висновків суду. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій Комітет у справах сім`ї, молоді та спорту у Шевченківському району Департаменту у справах сім`ї, молоді та спорту Харківської міської ради звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.02.2024 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 30.05.2024, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

За правилами частини 1 статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження у справі колегією суддів встановлено таке.

Частиною третьою статті 3 КАС України передбачено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Згідно з частиною першою статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених КАС України.

Частиною четвертою статті 328 КАС України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Предметом оскарження у даній справі є дії Комітету у справах сім`ї, молоді та спорту у Шевченківському району Департаменту у справах сім`ї, молоді та спорту Харківської міської ради та Департаменту у справах сім`ї, молоді та спорту Харківської міської ради щодо невизнання сім`ї позивача багатодітною і зняття її з Єдиного обліку багатодітних сімей.

Відповідно до частини першої статті 257 КАС України визначено, що за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Відповідно до пункту 20 частини першої статті 4 КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням кореспондують положення статті 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» і статті 13 КАС України.

Згідно з частиною першою статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Відповідно до частини четвертої статті 12 КАС України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років».

6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.

Згідно з пунктами 3, 10 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг; та інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

У даній справі суд першої інстанції, врахувавши вимоги частин третьої та четвертої статті 257 КАС України, розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Доведення вищезазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах незначної складності, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.

В обґрунтування права на касаційне оскарження скаржник зазначає, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, а справа становить значний суспільний інтерес.

Також у поданій касаційній скарзі, скаржник зазначає підставу касаційного оскарження, визначену пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України (відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах).

Втім, аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з відображеними в судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій обставинами справи не дають підстав для висновку про наявність у даному випадку обставин, наведених у підпункті «а» пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України, позаяк скаржником не обґрунтовано в чому саме полягає фундаментальне значення саме цієї справи для формування єдиної правозастосовчої практики із зазначенням новітніх, проблемних, засадничих, раніше ґрунтовно не досліджуваних питань права, відповідь касаційного суду на які мала б надати нового, уніфікованого розуміння та застосування права як для сторін спору, так і для невизначеного, але широкого кола суб`єктів правовідносин.

Натомість, касаційна скарга містить посилання незгоду заявника з рішеннями судів попередніх інстанцій щодо застосування нормативно-правових актів, якими врегульовано спірні правовідносини, виклад фактичних обставин справи та доводи щодо переоцінки встановлених фактичних обставин справи та зібраних у справі доказів.

Щодо тверджень скаржника про те, що справа становить значний суспільний інтерес Суд зауважує, що вжите законодавцем словосполучення "значний суспільний інтерес" необхідно розуміти як серйозну, обґрунтовану зацікавленість, яка має неабияке виняткове значення для усього суспільства в цілому, певних груп людей, територіальних громад, об`єднань громадян тощо до певної справи в контексті можливого впливу ухваленого у ній судового рішення на права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб. Вказане поняття охоплює ті потреби суспільства або окремих його груп, які пов`язані із збереженням, примноженням, захистом існуючих цінностей девальвація та/або втрата яких мала б значний негативний вплив на розвиток громадянського суспільства. Наявність значного суспільного інтересу може мати місце й тоді, коли предмет спору зачіпає питання загальнодержавного значення, як от визначення і зміни конституційного ладу в Україні, виборчого процесу (референдуму), обороноздатності держави, її суверенітету, найвищих соціальних цінностей, визначених Конституцією України тощо.

З огляду на вищевказане, Суд дійшов висновку що касаційна скарга не містить вагомих аргументів, які б свідчили про значний суспільний інтерес саме щодо цієї конкретної справи й вказували на те, що розгляд такої справи матиме фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

Разом з тим, щодо посилання скаржника на наявність підстав, передбачених пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України, Суд вказує, що обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі вказаної норми КАС України є, зазначення норми права, яка була неправильно застосована судами першої та (або) апеляційної інстанцій щодо якої відсутній висновок Верховного Суту, а також обґрунтування у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на його думку, відповідна норма повинна застосовуватися.

Перевіркою змісту підстави касаційного оскарження встановлено, що скарга відповідача містить посилання на норми права щодо яких, на думку скаржника, відсутній висновок Верховного Суду, однак скаржником не зазначено, в чому полягає неправильне застосування судами зазначених норм права та який саме висновок необхідно сформулювати, а Верховним Судом самостійно не встановлено, що у судовій практиці, яка склалася у подібних правовідносинах, існують підстави, які б вказували на наявність проблеми, вирішення якої, шляхом формулювання позиції Верховним Судом, може мати фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики. Варто зазначити, що правові висновки Верховний Суд формулює лише щодо конкретно визначених правовідносин, а не висновок, який на думку скаржника буде підставою для відкриття касаційного провадження.

Крім того, суть доводів касаційної скарги зводиться до необхідності здійснення Верховним Судом повторного дослідження та оцінки доказів у справі. Проте, вказане призведе до порушення Верховним Судом положень статті 341 КАС України, зі змісту яких вбачається, що суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Суд також звертає увагу, що оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій передбачають зобов`язання скаржника розглянути питання взяття родини позивача на облік багатодітної сім`ї з урахуванням висновків суду, без вказівки на результат такого розгляду.

Таким чином, аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з відображеними в судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій обставинами справи не дають підстав для висновку про наявність у даному випадку обставин, наведених у підпунктах «а», «в» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.

Верховний Суд звертає увагу на те, що можливість відкриття касаційного провадження у малозначних справах залежить виключно від обставин конкретної справи: її значення для формування єдиної правозастосовчої практики; неможливості спростування особою, яка подає касаційну скаргу, обставин, встановлених оскаржуваним судовим рішенням, при розгляді іншої справи; значного суспільного інтересу справи чи її виняткового значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; помилкового віднесення судом справи до категорії справ незначної складності.

Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію "суду права", що розглядає справи, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави, та не є "судом фактів".

Зазначене узгоджується з Рекомендаціями № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07.02.1995, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження.

Відповідно до частини "с" статті 7 цієї Рекомендації скарги в суд третьої інстанції повинні подаватися в першу чергу у рамках таких справ, які заслуговують третього судового розгляду, наприклад справи, які будуть розвивати право або які будуть сприяти однаковості тлумачення закону. Їх коло може бути також обмежене скаргами по тих справах, які стосуються питань права, які мають значення для всього суспільства в цілому. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування того, чому її справа буде сприяти досягненню таких цілей.

Зазначене дає підстави вважати, що за поданою касаційною скаргою оскаржуються судові рішення, які не підлягають касаційному оскарженню.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.

На підставі наведеного та керуючись статтями 328, 333, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Комітету у справах сім`ї, молоді та спорту у Шевченківському району Департаменту у справах сім`ї, молоді та спорту Харківської міської ради на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.02.2024 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 30.05.2024 у справі №520/5223/23 за позовом ОСОБА_1 до Комітету у справах сім`ї, молоді та спорту у Шевченківському району Департаменту у справах сім`ї, молоді та спорту Харківської міської ради, Департаменту у справах сім`ї, молоді та спорту Харківської міської ради, Управління соціального захисту населення адміністрації Шевченківського району Харківської міської ради, Управління соціального захисту населення Богодухівської районної державної адміністрації Харківської області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами надіслати скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Л.В. Тацій

Суддя С.Г. Стеценко

Суддя Т.Г. Стрелець