Рішення

від 03.03.2009 по справі 2-52/09

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 2-52/09

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 березня 2009 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі

головуючого судді Ізмайлової Т.Л.

при секретарі Мозговій Є.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом

ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , про поділ домоволодіння в натурі, визначення порядку користування земельною ділянкою; зобов"язання не чинити перешкод у користуванні власністю, зобов"язання вчинити дії, відшкодування моральної шкоди;

зустрічним позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , 3-я особа Головне управління юстиції в м. Києві , про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири та визнання частково недійсним свідоцтва про право на спадщину;

зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , про поділ домоволодіння, визначення порядку користування земельною ділянкою, визнання частково недійсним свідоцтва про право на спадщину,-

В С Т А Н О В И В:

Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_6 звернулись до суду з даним позовом , посилаючись на те, що вони володіли 1\2 частиною будинку, що знаходиться за адресою : АДРЕСА_1 .

Відповідно до рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 28.05.1998 року між ОСОБА_1 , ОСОБА_6 та співвласниками ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 було проведено поділ домоволодіння по АДРЕСА_1 та встановлений порядок користування земельною ділянкою площею 912,4 м.кв.

7.10.1998 року ОСОБА_1 продала частину будинку громадянину ОСОБА_2 , що становить 13/100 част. усього домоволодіння.

Посилаючись на те, що в зв"язку з продажем частини будинку змінились частки

співвласників, позивачка просить поділити домоволодіння між всіма співвласниками

( ОСОБА_7 , ОСОБА_8 і ОСОБА_16) та визначити порядок користування земельною ділянкою, відповідно долей кожного співвласника у домоволодінні. Крім того, просить зобов"язати відповідачів не чинити перешкод у користуванні центральним входом до будинку, зняти замок , не перешкоджати позивачці підключити вбиральню „ Г" до загальної каналізації. Крім тогою, посилаючись на те, що відповідачі заподіяли їй моральну шкоду, просить відшкодувати моральну шкоду.

В зв"язку зі смертю ОСОБА_6 , ухвалою суду від 7.04.2005 року провадження по справі в частині вимог ОСОБА_6 було закрито.

В судовому засіданні позивачка та її представник позов підтримали.

Відповідачі ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 проти позову заперечують, посилаючись на те, що відповідно до рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 28.05.1998 року здійснено поділ домоволодіння в натурі між ОСОБА_1 та ОСОБА_16, тому вони взагалі безпідставно притягнути до участі в справі. Крім того, ОСОБА_1 продала 13\100 будинку з порушенням чинного законодавства, тому договір купівлі-продажу 13\100 частини будинку, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є недійсним та є частково недійсним свідоцтво про право на спадщину в частині щодо вбиральні „ ОСОБА_9 , про що подали зустрічний позов.

Відповідач ОСОБА_2 проти позову ОСОБА_1 та проти зустрічного позову ОСОБА_10 заперечує , посилаючись на безпідставність та необгрунтованість доводів позивачів.

3-і особи в судове засідання не з"явились, належним чином повідомлені про дату і час судового засіданні , подали листи, де просять слухати справу в їх відсутність.

Суд, керуючись ст. 169 ЦПК України вважає необхідним розглядати справу у відсутність представників 3-х осіб.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов ОСОБА_1 та зустрічний позов ОСОБА_10 задоволенню не підлягають, позов ОСОБА_2 підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_6 володіли 1\2 частиною будинку , що знаходиться за адресою : АДРЕСА_1 .

Відповідно до рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 28.05.1998 року між ОСОБА_1 , ОСОБА_6 та співвласниками ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 було проведено поділ домоволодіння по АДРЕСА_1 , в якому чітко було вказано порядок користування житловими (нежитловими) приміщеннями та земельною ділянкою. Проте, всупереч вищевказаному рішенню позивачка, ігноруючи його, в своїй позовній заяві неправильно вказала нумерацію всіх житлових приміщень, а в деяких випадках неправильно вказала площі деяких кімнат, що призвело до неправильного трактування з її сторони технічної документації як по будинку АДРЕСА_1 , так і по земельній ділянці.

Згідно рішення суду ОСОБА_3 ОСОБА_4 , ОСОБА_5 було виділено у власність приміщення на І поверсі, а саме: кухню 1-1(7,1 кв.м.), житлові кімнати 2-1 (10, 8 кв.м.), 3-1 (13,3 кв.м.), 4-1( 4.6 кв.м. ), 5-1 (4,2 кв.м), на IІ поверсі кухню 1-1 (7,1 кв.м.), житлові кімнати 2-1( 9,9 кв.м.), 4-1( 8,3 кв.м.), 5-1 (25,2 кв.м.),6-1( 8,0 кв.м.), санузел 7-1( 0,6 кв.м.), коридор 3-1( 3,7 кв.м.) загальною площею 102,8 кв.м., а також будівлі сарай "Б", гараж "Д", ворота, дерев?яний штахет на загальну вартість 26302,3 грн, що разом становить 44/100 частину будинку.

Відповідно до цього рішення ОСОБА_1 та ОСОБА_6 було виділено у власність на І поверсі - кухню1-2 ( 8,0 кв.м.), житлові кімнати 2-2 ( 20,2 кв.м.), 3-2 (26,2 кв.м.), 4-2 ( 10,2 кв.м.), на II-поверсі житлові кімнати 1-2( 8,1 кв.м.), 3-2 ( 9,5 кв.м.), 5-2 (25,4 кв.м.), 6-2 (8,0 кв.м.), 4-2 (8,8 кв.м.), санузел 7-2 (0,7 кв.м.), коридор 2-2( 4,0 кв.м.) загальною площею 129,1 кв.м., а також будівлі сарай "В", погріб, туалет "Г" на загальну вартість 33453,6 грн, що становить 56/100 частину будинку і встановлено порядок користування земельною ділянкою площею 456,2 кв.м., виділеної в натурі. Крім того, сходові площадки з фасадної і тильної частин будинку знаходяться у спільному користуванні. Нумерація приміщень в рішенні суду відповідає Акту № 66 судово-будівельної експертизи від 06.03.1998 р.

На теперішній час за нумерацією приміщень технічного паспорту на садибний житловий будинок АДРЕСА_1 від 29.09.2003 р. згідно до цього рішення суду ОСОБА_3 ОСОБА_4 , ОСОБА_5 належать приміщення на І поверсі, а саме: кухня 4-1(7,1 кв.м.), житлові кімнати 4-2 (10, 8 кв.м.), 4-3 (13,3 кв.м.), 4-4 ( 4.6 кв.м. ), 4-5 (4,2 кв.м), на ІІ поверсі кухня 2-1 (7,1 кв.м.), житлові кімнати 2-3( 9,9 кв.м.), 2-4( 8,3 кв.м.), 2-5( 25,2 кв.м.),2-6( 8,0 кв.м.), санузел 2-2( 0,6 кв.м.), коридор 2-7( 3,7 кв.м.) загальною площею 102,8 кв.м.

Цим рішенням також був встановлений порядок користуванням земельною ділянкою площею 912,4 м.кв. відповідно до Акту № 66 судово-будівельної експертизи від 06.031998р. виділено ОСОБА_1 , ОСОБА_6 та сім`ї ОСОБА_10 земельні ділянки площею 456, 2 кв.м. (в рівних долях між сім`єю ОСОБА_7 і сім?єю ОСОБА_10 ).

7.10.1998 року ОСОБА_1 без згоди інших співвласників будинку, продала 13/100 (невідомо яку) частину будинку АДРЕСА_1 , громадянину ОСОБА_2 , що підтверджується договором від 07.10.1998 року ( а.с.13 том І ).

При висуненні своїх позивних вимог в частині порядку користування земельною ділянкою з врахуванням окремого в?їзду позивачка не прийняла до уваги висновок Акту № 66 судово-будівельної експертизи від 06.03.1998р. ( варіант IV(до варіанту 3 розподілу житлового дому) , на підставі якого було винесено рішення Шевченківського р-н суду м. Києва в 1998р. та чітко визначено порядок користування земельною ділянкою та облаштування окремого в?їзду для сім?ї ОСОБА_7 зі сторони домоволодіння АДРЕСА_2 .

З рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 28.05.1998 року вбачається, що на той час при розгляді справи ОСОБА_1 дала згоду та не заперечувала за свої кошти зробити окремий в?їзд на виділеній ОСОБА_1 , ОСОБА_6 земельній ділянці відповідно до варіанту IV(до варіанту 3 розподілу житлового дому) судово-будівельної експертизи.

Приймаючи до уваги вищенаведене, суд вважає безпідставними вимоги позивачки щодо визначення порядку користування земельною ділянкою між всіма співвласниками домоволодіння АДРЕСА_1 , що вже визначено рішенням Шевченківського районного суду м. Києва .

Безпідставними, необгрунтованими є посилання позивачки щодо вбиральні "Г" та сплати ОСОБА_10 коштів у розмірі 1362 грн.50 коп. за свою вбиральню (відсутні будь-які докази щодо цієї оплати) та користування каналізаційною мережою.

По-перше, відповідно до рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 28.05.1998 р. був установлений порядок користування домоволодінням буд. 33. Згідно цього рішення вбиральня "Г" знаходилась на земельній ділянці сім?ї ОСОБА_10 . У 1998 році ОСОБА_6 і ОСОБА_1 демонтували цю вбиральню, забравши собі цеглу з цієї вбиральні і отримавши від сім?ї ОСОБА_10 грошову компенсацію в розмірі 100 грн. за залишкі цегли та трубу в землі, що вже підтвердити свідки.

Таким чином, на земельній ділянці сім?ї ОСОБА_10 , починаючи з 1999 року до теперішнього часу, відсутня будь-яка власність ОСОБА_7 . Вказана вбиральня "Г" у свідоцтві про спадщину за заповітом від 25.11.2005 р. була побудована за власні кошти сім?ї ОСОБА_10 і належить ОСОБА_10 на праві особистої власності, що підтверджується технічним паспортом на житловий будинок АДРЕСА_1 у редакції 2003 року. З викладеного вище вбачається, що станом на сьогоднішній день позивачка не має вбиральні " Г ", а тому сім`я ОСОБА_10 не може перешкоджати ОСОБА_7 щодо підключення того чого не має.

В уточненнях до позовної заяви позивачка неправдиво вказує на те, що на її частині першого поверху будинку відсутній туалет. По факту в кімнаті 3-1, яка належить позивачці, встановлена вбиральня, якою користується позивачка .

По- друге, посилання позивачки на перешкоди з боку сім`ї ОСОБА_10 щодо користування, підключення до каналізаційних мереж є неправдивими і безпідставними, тому що відповідачі ніякого відношення до них не мають. Ці мережі відносяться до міських установ, що підтверджується технічною документацією буд АДРЕСА_1 , в якій відсутні будь-які відомості про каналізаційні мережі і їх грошову оцінку.

Вищевикладене підтверджується поясненнями свідків гр. _ОСОБА_17 , гр. ОСОБА_13 , гр. ОСОБА_14 .

Що стосується встановлення додаткового замка на вхідні двері до будинку з вулиці, то позивачка не надала до суду докази щодо встановлення його відповідачами. З викладеного вище вбачається, що замок могли поставити тимчасові мешканці, яких ОСОБА_7 бере на тимчасовий притулок до своїх житлових приміщень, або сама ОСОБА_1 ..

Що стосується посилання позивачки в уточненнях про заподіянні їй моральної шкоди з боку відповідачей та відшкодування в розмірі 2000грн., то згідно зі ст.1167 ЦК України - моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, З викладеного вище вбачається, що відповідачі не вчиняли ніяких протиправних дій відносно позивачки. Крім того, позивачка не надала ніяких документів, які підтверджують заподіяння їй моральної шкоди з боку відповідачів.

Враховуючи викладене суд вважає необхідним у позові ОСОБА_1 до сім`ї ОСОБА_10 відмовити повністю.

Розглядаючи вимоги щодо визнання договору купівлі-продажу 13\100 домоволодіння не дійсним, суд виходить з наступного

Згідно довідки-характеристики від 22 вересня 19989 року № 211936-29 , що видана ОСОБА_1 для представлення в нотаріальну контору для відчуження нерухомості у зв"язку з продажем , відчужувалися кімнати 3-3 ( 26, 2 кв.м.) та 3-4 ( 102,2 кв.м.0, що становлять 13\100 від домоволодіння.

За договором купівлі-продажу від 7 жовтня 1998 ( ААН № 302436), посвідченим Третьою Київською державною нотаріальною конторою , ОСОБА_1 продала, а ОСОБА_2 купив 13\100 частин жилого будинку, за адресою : АДРЕСА_1 .

Згідно висновку 7465\7466 судової будівельно-технічної експертизи від 15 грудня 2008 року, кімнати 3-3 ( 26. 23 кв.м. ) та 3-4 ( 10, 2 кв.м.) складають 13\100, які знаходяться за адресою : АДРЕСА_1 і належать на праві власності ОСОБА_2 згідно договору купівлі-продажу.

Законами України " Про власність" передбачено, що власник на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається належним йому майном і не може бути позбавлений права на своє майно , крім випадків, передбачених цим Законом та іншими законодавчими актами України ( ст. 4. 55).

ОСОБА_2 має право на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі , яку купив , та використовувати як єдине ціле за умови, що ці зміни не призведуть до порушення прав власників інш8их квартир у житловому будинку та не порушать санітарно- технічних вимог і правил експлуатації будинку.

ОСОБА_2 згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи від 15 грудня 2008 року не порушив умови перепланування, створив усі необхідні умови для проживання в однокімнатній квартирі : житлова кімната ( спальня) , кухня, санвузол, кладова, коридор, що складає 27. 7 кв.м. , тобто більша за мінімальну площу відповідно до вимог п.2.2 ВСН 561-89 р. " Реконструкція і капітальний ремонт жилих домов" , а також облаштував окремий вихід із подвійними дверима. Перепланування засвідчені Технічним паспортом БТІ. При перепланування квартири права мешканців будинку не було порушено, так як квартири кожного жителя ізольовано та окремо підключені до електро, газо та каналізаційних і водяних мереж будинку.

За висновком судової будівельно-технічної експертизи від 15 грудня 2008 року про порядок користування земельною ділянкою зазначено, що співвласник 13\1000 частин ОСОБА_2 - ділянка площею 117, 85 кв.м ( з урахуванням площі під будівлями та площі загального користування під будинком - приміщення над приміщеннями) , має меншу земельну ділянку за ідеальну частку на 7, 63 кв.м. Гараж на ділянці встановлено згідно стандартних вимог.

Співвласник 37\100 частин ОСОБА_1 - ділянка площею 364, 76 кв.м. ( з урахуванням площі під будинком та площі загального користування під будинком - приміщення над приміщеннями) , має більшу земельну ділянку за ідеальну на 7, 63 кв.м. Сарай встановлено на ділянці згідно стандартних вимог.

Таким чином , співвласнику ОСОБА_2 необхідно виділити земельну ділянку з деревами та іншими насадженнями, яка склалась, площею 125. 48 кв.м., що відповідає 13\100 част. ( з урахуванням площі під будинком - приміщення над приміщенням співвласників першого та другого поверхів) ; співвласнику ОСОБА_1 - виділити земельну ділянку, яка склалась , площею 357. 13 кв.м. , що відповідає 37\100 частин ( з урахуванням площі під будинком - приміщення над приміщенням співвласників першого та другого поверхів).

Лінія розподілу ділянки пл. 102,13 має проходити: з точки "А", яка розділяє ліву межу земельної ділянки на відрізки 6,00 м ліворуч та 24,05 м+0,67 м. праворуч точки "Б"- 11,89 м; з точки "Б" по існуючій межі в точку "В" - 9,66 м. ( відповідно до Висновку 7465/7466 судової будівельно-технічної експертизи від 15 грудня 2008 року).

З огляду на вищевикладене, вимоги ОСОБА_2 по зустрічному позову є обгрунтованими і підлягають задоволенню. Необхідно зобов"язати ОСОБА_1 не чинити перешкод ОСОБА_2 у здійсненні права власності та користування кімнатами 3-3 (26,2 кв.м.) та 3-4 (10,2 кв.м), що становлять 13/100 (тринадцять сотих), які знаходяться у будинку АДРЕСА_1 .

Вимоги про визнання договору купівлі-продажу 13\100 будинку, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є необгрунтованими, недоведеними, а тому задоволенню не підлягають.

Щодо вимог про визнання часково недійсним свідоцтва про право на спадщину, яке отримала ОСОБА_1 після смерті її матері ОСОБА_15 встановлено наступне.

25 жовтня 2005 року нотаріусом 3 Київської нотаріальної контори було видано свідоцтво про право на спадщину за заповідом, відповідно якому гр. ОСОБА_1 успадкувала майно ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Спадкове майно, на яке видане свідоцтво, складається з 28\100 частини житлового будинку АДРЕСА_1 . В конкретне користування спадкоємиці перейшло: 1\2 частини приміщень на першому поверсі - кухня 3-1 (площею 8,0 кв.м.), житлові кімнати 3-2 ( площею 20,2 кв.м.)., 3-3 ( 26.2 кв.м.), 3-4 (10-2 кв.м.); на ІІ поверсі: 1-1 кухня (площею 8.1 кв.м.), житлові кімнати 1-3(площею 9.5 кв.м.), 1-5(площею 25,4 кв.м.), 1-6 (площею 8.0 кв.м.), 1-4 (площею 8,8 кв.м.), санвузол 1-2 (площею 0.7 кв.м), коридор 1-7 (площею 4.0 кв.м.), а також 1\2 частина будівель:сарай "В",погріб, вбиральня "Г".

Це свідоцтво про право на спадщину за заповітом суперечить договору купівлі-продажу від 07.10.1998 року та рішенню Шевченківського районного суду м. Києва від 28 травня 1998 року, а саме: відповідно до вищевказаного свідоцтва гр. ОСОБА_1 успадкувала від гр. ОСОБА_6 в будинку АДРЕСА_1 житлові приміщення на першому поверсі 3-4 (площею 10.2 кв.м.), 3-3 (площею 26.2 кв.м.) Ці відомості не відповідають дійсності, тому що власником цих житлових приміщеннях тривалий час є гр. ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 07.10.2005 року.

Також, вбиральня "Г", яка вказана в свідоцтві не може також бути успадкованою гр. ОСОБА_1 тому, що ця вбиральня належить і є власністю позивачів, про що свідчить вищенаведене.

Відповідно до рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 28.05.1998 р. був установлений порядок користування домоволодінням буд. 33. Згідно цього рішення вбиральня "Г" знаходилась на території сім`ї ОСОБА_10 . У 1998 році ОСОБА_6 і ОСОБА_1 демонтували цю вбиральню, забравши собі цеглу з цієї вбиральні і отримавши від сім"ї ОСОБА_10 грошову компенсацію в розмірі 100грн.

Таким чином, на земельній ділянці сім`ї ОСОБА_10 , починаючи з 1999 року до теперішнього часу відсутня будь-яка власність ОСОБА_7 . Вказана вбиральня "Г" у свідоцтві про спадщину за заповітом від 25.11.2005 р. була побудована за власні кошти сім`ї ОСОБА_10 і належить на праві особистої власності, що підтверджується технічним паспортом на житловий будинок АДРЕСА_1 у редакції 2003 року (додається).

Крім цього, в свідоцтві про право на спадщину за заповітом від 25.10. 2005 року міститься перекручена і недостовірна інформація щодо житлових кімнат І -поверху 3-3 (площею26,2 кв.м.), 3-4 (площею 10, 2 кв.м.), яка не відповідає діючому технічному паспорті у редакції 2003 року.

Перелік приміщень, які вказні в свідоцтві, відповідає недіючому на момент оформлення спадщини технічному паспорті старої редакції 1993 року.

Відповідно до нової редакції технічого паспорту від 2003 року в свідоцтві на право спадщину повинно бути вказані приміщення квартир АДРЕСА_3 (3-1, 3-2) і № НОМЕР_1 (5-1- 5-5), які станом на момент оформлення спадщини були виділені в натурі.

ОСОБА_1 при оформленні свідоцтва про спадщину надала нотаріусу невірні документи та відомості, тому Свідоцтво про право на спадщину за заповітом майна гр. ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадкоємниці ОСОБА_1 , видане 25 жовтня 2005 року , зареєстроване в реєстрі за №2-1236 нотаріусом третьої Київської нотаріальної контори, в частині визначення об`єктів, що переходять до спадкоємниці, а саме - кімнати 3-3 (площею 26,2 кв.м) та 3-4 (площею 10,2 кв.м.) на першому поверсі будинку АДРЕСА_1 визнається недійсним.

Судові витрати суд розподіляє відповідно до ст. 88 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 355, 356 ЦК України, ст. ст. 3, 10, 57, 58, 213 ЦПК України , суд -

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , про поділ домоволодіння в натурі, визначення порядку користування земельною ділянкою; зобов"язання не чинити перешкод у користуванні власністю, зобов`язання вчинити дії, відшкодування моральної шкоди,-відмовити.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , 3-я особа Головне управління юстиції в м. Києві , про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири та визнання частково недійсним свідоцтва про право на спадщину,- відмовити.

Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , про поділ домоволодіння, визначення порядку користування земельною ділянкою, визнання частково недійсним свідоцтва про право на спадщину,- задовольнити.

Визнати частково недійсним Свідоцтво про право на спадщину за заповітом майна гр. ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадкоємниці ОСОБА_1 , видане 25 жовтня 2005 року , зареєстроване в реєстрі за №2- 1236 нотаріусом третьої Київської нотаріальної контори, в частині визначення об`єктів, що переходять до спадкоємниці, а саме - кімнати 3-3 (площею 26,2 кв.м) та 3-4 (площею 10,2 кв.м.) на першому поверсі будинку АДРЕСА_1 .

Визнати право власності на кімнати 3-3 (26,2 кв.м.) та 3-4 (10,2 кв.м), що становлять 13/100 (тринадцять сотих), які знаходяться у будинку АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 , відповідно до договору купівлі-продажу ААН №302436 від 07 жовтня 1998 року.

Виділити ОСОБА_2 земельну ділянку з деревами та іншими насадженнями, площею 125,48 кв.м., що відповідає 13/100 частин (з урахуванням площі під будівлями та площі загального користування під будинком - приміщення над приміщеннями співвласників першого та другого поверхів).

ОСОБА_1 виділити земельну ділянку, яка склалася, площею 357,13 кв.м., що відповідає 37/100 частин (з урахуванням площі під будинком та площі загального користування під будинком - примішення над приміщеннями, співвласників першого та другого поверхів).

Лінія розподілу ділянки пл. 102,13 має проходити: з точки "А", яка розділяє ліву межу земельної ділянки на відрізки 6,00 м ліворуч та 24,05 м+0,67 м. праворуч точки "Б" - 11,89 м; з точки "Б" по існуючій межі в точку "В" - 9,66 м. ( відповідно до Висновку 7465/7466 судової будівельно-технічної експертизи від 15 грудня 2008 року).

Зобов"язати ОСОБА_1 не чинити прешкод ОСОБА_2 у здійсненні права власності та користування кімнатами 3-3 (26,2 кв.м.) та 3-4 (10,2 кв.м), що становлять 13/100 (тринадцять сотих), які знаходяться у будинку АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати в розмірі 500 грн. та витрати за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30 грн.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження подається протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя