Ухвала

від 19.07.2024 по справі 191/3395/24

СИНЕЛЬНИКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 191/3395/24

Провадження № 2-о/191/103/24

У Х В А Л А

іменем України

19 липня 2024 року м. Синельникове

Суддя Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області Порошина О.О., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 , що діє в інтересах неповнолітньої дитини, ОСОБА_2 , заінтересовані особи: Міністерство оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 про встановлення факту перебування на утриманні,

ВСТАНОВИВ:

18.07.2024 року до суду звернулася ОСОБА_1 , що діє в інтересах неповнолітньої дитини із заявою про встановлення факту перебування на утриманні.

В обґрунтування своїх вимог заявниця зазначила, що з 01.09.2021 року вона почала мешкати однією сім`єю з ОСОБА_3 , разом з ними проживав син заявниці ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . 19.02.2022 року вона з ОСОБА_3 зареєструвала шлюб. ОСОБА_2 був членом сум`ї ОСОБА_1 та ОСОБА_3 Чоловік заявниці загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 при виконанні бойового завдання.

Заявник зазначає, що у зв`язку з поверненням Міністерством оборони поданих ОСОБА_1 документів для призначення ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги, остання в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 й звертається до суду задля встановлення факту, що має юридичне значення, а саме про встановлення факту перебування ОСОБА_2 на утриманні ОСОБА_3 з 01.09.2021 р. По дату його загибелі.

При вирішенні питання про відкриття провадження у справі, суддя дійшов висновку про відмову у відкритті провадження, з огляду на наступне.

Згідно частини першої статті 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Тобто, окреме провадження - це одностороннє провадження, в якому відсутній спір про право.

Згідно ч.3 ст.294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.

Сутністю провадження у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення є те, що у ньому відсутній спір про право, об`єктом судового захисту є охоронюваний законом інтерес, предметом судової діяльності є встановлення визначених юридичних фактів з метою подальшого здійснення заявниками своїх суб`єктивних прав.

Спір про право пов`язаний виключно з порушенням, оспоренням або невизнанням, а також не доведенням суб`єктивного права, при якому існують конкретні особи, які перешкоджають в реалізації права.

У силу вимог ч.4 ст.315 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у пунктах 1, 3 постанови від 31 березня 1995 року №5 «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

У тому разі, коли буде виявлено, що з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, суддя вмотивованою ухвалою відмовляє у відкритті провадження у справі, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18) зроблено висновок, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян.

Таким чином, справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:

- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення;

- встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах;

- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо);

- чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.

Подібні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справі № 752/20365/16-ц, від 05 грудня 2019 року у справі № 750/9847/18, від 03 лютого 2021 року у справі № 644/9753/19, від 16 червня 2021 року у справі № 643/6447/19/19, від 08 вересня 2021 року у справі № 641/5187/20.

У порядку цивільного судочинства, за загальним правилом, не підлягають вирішенню спори, що виникають не з цивільних, земельних, трудових, сімейних або житлових правовідносин.

Вимоги про встановлення факту проживання однією сім`єю доньки та батька, ведення ними спільного господарства для отримання одноразової соціальної допомоги пов`язані з доведенням наявності підстав для визнання (підтвердження) за особою певного соціально-правового статусу, не пов`язаного з будь-якими цивільними правами та обов`язками, їх виникненням, існуванням та припиненням. Відповідно, за своїм предметом та можливими правовими наслідками такі вимоги пов`язані з публічно-правовими відносинами особи з державою, а отже, не підлягають вирішенню у порядку цивільного судочинства.

Таким чином, Верховний Суд дійшов висновку, що спір, пов`язаний з доведенням наявності підстав для підтвердження за особою певного соціально-правового статусу щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги сім`ї військовослужбовця, не пов`язаний з будь-якими цивільними правами та обов`язками особи, їх виникненням, існуванням та припиненням. За предметом та можливими правовими наслідками цей спір існує у сфері публічно-правових відносин, а отже, підлягає вирішенню у порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.186 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Пункт 2 Постанови КМУ №168 від 28 лютого 2022 року «Питання деяких виплат військо службовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» має наступний зміст: «Установити, що сім`ям загиблих осіб, зазначених у пункті 1 цієї постанови, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15 000 000 гривень, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених устатті 16-1 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей, крім громадян Російської Федерації або Республіки Білорусь та осіб, які постійно проживають на територіях цих країн, осіб, які засуджені за державну зраду, колабораційну діяльність, пособництво державі-агресору».

Згідно ст.16-1 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право напризначення таотримання одноразової грошової допомоги мають батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого). Утриманцями вважаються члени сім`ї, які мають право на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону України"Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" за загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста (особу, звільнену з військової служби, смерть якої настала протягом року після звільнення).

Враховуючи те, що ст.16-1 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» чітко визначено, що право на допомогу мають лише батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого), то суд вбачає з заяви ОСОБА_4 також спір про право.

Частиною 4 статті 315 ЦПК України визначено, що суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.

Таким чином, приходжу до висновку про наявність підстав для відмови у відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_1 , що діє в інтересах неповнолітньої дитини, ОСОБА_2 , заінтересовані особи: Міністерство оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 про встановлення факту перебування утриманні.

Керуючись ст. ст. 293, 315 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_1 , що діє в інтересах неповнолітньої дитини, ОСОБА_2 , заінтересовані особи: Міністерство оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 про встановлення факту перебування на утриманні.

На ухвалу протягом п`ятнадцяти днів з дня її постановлення до Дніпровського апеляційного суду може бути подано апеляційну скаргу. У разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя О. О. Порошина