Рішення

від 11.07.2024 по справі 542/541/24

НОВОСАНЖАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

справа № 542/541/24

провадження № 2/542/251/24

11 липня 2024 року селище Нові Санжари

Новосанжарський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді Кашуби М.І.,

за участю секретаря судового засідання Журавель О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Нові Санжари цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Новосанжарської селищної ради Полтавського району Полтавської області про визнання права власності в порядку спадкування за законом,

в с т а н о в и в :

19 березня 2024 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду із позовною заявою до Новосанжарської селищної ради Полтавського району Полтавської області про визнання права власності в порядку спадкування за законом, в якій просила:

- визнати за нею в порядку спадкування за законом право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, а саме: А-1- житловий будинок загальною площею 64 кв. м., Б, б1 сараї, Б1 - літня кухня, Б2, Г гаражі, б навіс, В погріб вхідний, Д вбиральня, №1, №4 огорожа, №2 ворота огорожі, №3 хвіртка, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , що розташовані на земельній ділянці з кадастровим номером 5323455100:30:002:0031, площею 0,0708 га, цільове призначення земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд.

Позивачка мотивувала свої вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік ОСОБА_2 та після його смерті залишилось спадкове майно, яке складається з житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 , земельної ділянки з кадастровим номером 5323455100:30:002:0031 площею 0,0708 га цільове призначення якої для будівництва і обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд та земельної ділянки з кадастровим номером 5323486400:00:0033:1004, площею 2,9807 га, цільове призначення якої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташоване на території Стовбино-Долинянської сільської ради Полтавського району Полтавської області.

Вказала, що син померлого - ОСОБА_3 відмовився від спадщини за законом після смерті батька ОСОБА_2 на її користь.

Зазначила, що постановою нотаріуса їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок з господарськими побудовами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки не було надано правовстановлюючого документа на вказаний будинок.

Позивачка вказала, що померлий ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 не встиг за життя зареєструвати право власності на вказаний житловий будинок.

У зв`язку з вказаними обставинами, позивачка позбавлена можливості в нотаріальному порядку оформити свої спадкові права на житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 .

Ухвалою Новосанжарського районного суду Полтавської області від 25 березня 2024 року відкрито провадження у справі, призначено підготовче судове засідання (а.с. 60).

Ухвалою Новосанжарського районного суду Полтавської області від 15 квітня 2024 року витребувано від Новосанжарської державної нотаріальної контори належним чином засвідчену копію спадкової справи після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 (а.с. 73-74).

На виконання ухвали суду від 15 квітня 2024 року, з Новосанжарської державної нотаріальної контори надійшла належним чином засвідчена копія спадкової справи після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , заведена за № 147/2016 (а.с. 88-115).

Ухвалою Новосанжарського районного суду Полтавської області від 11 червня 2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті (а.с. 124).

Позивачка та її представник адвокат Мокляк В.А. в судове засідання не з`явилися, до суду надали заяви заяви про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили їх задовольнити (а.с. 129-130).

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, надала заяву про розгляд справи без участі Новосанжарської селищної ради Полтавського району Полтавської області, щодо задоволення позову не заперечують (а.с. 131).

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Суд, відповідно до частини 1 статті 223 ЦПК України вважає за можливе розглянути справу у відсутність учасників справи, які не з`явилися.

Судом на підставі ч. 2ст. 247 ЦПК України, у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, встановивши на їх підставі фактичні обставини справи та характер спірних правовідносин, визначивши правові норми, що підлягають застосуванню, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у зв`язку з наступним.

Так, судом встановлено, що згідно зі свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим відділом державної реєстрації актів цивільного стану Новосанжарського районного управління юстиції у Полтавській області 08 березня 2023 року ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , актовий запис № 25 (а.с. 90).

Відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 , Стовбинодолинянським бюро ЗАГС Новосанжарського району 05 січня 1974 року було зареєстровано шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , актовий запис № 1. Після реєстрації шлюбу позивачка змінила прізвище на « ОСОБА_5 » (а.с. 91).

За даними спадкової справи після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 була заведена спадкова справа № 147/2016. Із заявою про прийняття спадщини звернулася ОСОБА_1 . Від ОСОБА_3 надійшла заява про відмову від прийняття спадщини на користь матері ОСОБА_1 . Інших заяв не надходило. Житловий будинок з господарськими побудовами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 знаходиться в стані переоформлення.

Відповідно до довідки виконавчого комітету Новосанжарської селищної ради № 2091 від 17.06.2016, ОСОБА_2 проживав та був зареєстрований в АДРЕСА_1 де і помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . На день смерті у вказаному будинку були зареєстровані: ОСОБА_1 , ОСОБА_3 (а.с. 90).

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого державним нотаріусом Кобеляцької державної нотаріальної контори Полтавської області Русняком Р.В., спадкоємцем земельної ділянки, яка розташована на території Стовбино-долинської сільської ради Полтавського району Полтавської області з кадастровим номером 5323486400:00:003:1004 площею 2,9807 га, цільове призначення земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 є його дружина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 . Свідоцтво серії НОМЕР_3 зареєстровано в реєстрі за № 194 (а.с. 114).

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого державним нотаріусом Кобеляцької державної нотаріальної контори Полтавської області Русняком Р.В., спадкоємцем земельної ділянки, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 з кадастровим номером 5323455100:30:002:0031 площею 0,0708 га, цільове призначення земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 є його дружина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 . Свідоцтво серії НОМЕР_4 , зареєстроване в реєстрі за № 192 (а.с. 112).

Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії, державним нотаріусом Кобеляцької державної нотаріальної контори Полтавської області Русняка Р.В. було відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок з господарськими побудовами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , у зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документа на вказаний будинок (а.с. 44).

Рішенням виконавчого комітету Новосанжарської селищної Ради депутатів трудящих № 21/22 від 16 березня 1977 року ОСОБА_2 було надано в безстрокове користування земельну ділянку, площею 700 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , для будівництва індивідуального житлового будинку (а.с. 50).

Згідно з цим рішенням було укладено договір про надання в безстрокове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку на право особистої власності з числа кімнат від однієї до п`яти включно від 16 березня 1977 року, посвідчений нотаріусом Новосанжарської нотконтори Рябухою В.Я., на підставі якого було надано ОСОБА_2 земельну ділянку на праві безстрокового користування за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 51-53).

Відповідно до Акту від 18 березня 1977 року, було відведено в натурі земельну ділянку загальною площею 700 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , в користування громадянину ОСОБА_2 на підставі рішення виконавчого комітету селищної Ради депутатів трудящих від 16 березня 1997 року № 21/12 (а.с. 54).

Відповідно до дозволу на проведення робіт від 18 березня 1977 року, ОСОБА_2 на підставі рішення виконавчого комітету Новосанжарської селищної Ради депутатів трудящих № 21/22 від 16 березня 1977 року було надано дозвіл провадити будівництво, санітарно-технічні і спеціальні роботи по будівництву на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 55).

Відповідно до Акта про закінчення будівництва і введення в експлуатацію індивідуального домоволодіння від 08 квітня 1982 року, було прийняте пред`явлене до здачі домоволодіння ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 , будівництво якого здійснювалось на підставі рішення виконавчого комітету Новосанжарської селищної Ради депутатів трудящих від 16 березня 1977 року (а.с. 56-57).

Відповідно до архівного витягу із протоколу № 5 засідання виконавчого комітету Новосанжарської селищної Ради народних депутатів від 25 травня 1982 року, виданого Архівним відділом Полтавської районної військової адміністрації №07-05-Н/15 від 09.02.2024, за № 28/15 було затверджено Акт про закінчення будівництва і ввод в експлуатацію індивідуальних домоволодінь громадянина ОСОБА_2 , АДРЕСА_1 (а.с. 49).

Відповідно до рішення виконавчого комітету Новосанжарської селищної ради Новосанжарського району Полтавської області від 16 травня 2011 року про розмежування адресних номерів по АДРЕСА_1 , встановлено адресу розташування житлових будинків з АДРЕСА_2 (а.с. 32).

За даними технічної інвентаризації, проведеної за адресою: АДРЕСА_1 , на земельній ділянці з кадастровим номером 5323455100:30:002:0031 розташований житловий будинок А-1, загальною площею 64 кв. м., Б, б1 сараї, Б1 - літня кухня, Б2, Г гаражі, б навіс, В погріб вхідний, Д вбиральня, №1, №4 огорожа, №2 ворота огорожі, №3 хвіртка (а.с. 34-39).

Відповідно до повідомлення ПП Полтавське бюро технічної інвентаризації «Інвентаризатор» № 10055 від 15.09.2023, у відповідності до матеріалів підприємства реєстрація права власності на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами станом на 31.12.2012 за адресою: АДРЕСА_1 не проводилась (а.с. 33).

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 36555566 від 13.02.2024, за адресою: АДРЕСА_1 на праві приватної власності за ОСОБА_6 зареєстрований житловий будинок, загальною площею 75,4 кв.м. (а.с. 58-59).

Рішенням виконавчого комітету Новосанжарської селищної ради Полтавського району Полтавської області № 300 від 01 вересня 2023 року відмовлено громадянці ОСОБА_1 в присвоєнні адреси об`єкту нерухомого майна будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 , у зв`язку з невідповідністю поданої заяви та доданих документів до вимог статті 26-3 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (а.с. 43).

Згідно із частиною першоюстатті 41 Конституції Україниправо приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Згідно з положеннямист. 328 ЦК Україниправо власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до змісту статей1216,1217 ЦК Україниспадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

За правиломстатті 1218 ЦК Українидо складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об`єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законом порядку (ВС/КЦС № 343/1048/17 від 18.03.19р.).

До спадкоємця переходять лише визначені майнові права, які належали спадкодавцеві на час відкриття спадщини.

За приписами ч. 2 ст. 331 ЦК України якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Згідно з ч. 3 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

Виникнення права власності до 1992 року регулювалось, зокрема, положеннями ЦК УРСР 1963 року, Законом України від 25 грудня 1974 року «Про державний нотаріат», постановою Ради Міністрів Української РСР від 11 березня 1985 року № 105 «Про порядок обліку житлового фонду в Українській РСР», Інструкцією про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР від 31 січня 1966 року, Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР, затвердженою наказом Міністра юстиції Української РСР від 31 жовтня 1975 року №45/5, Законом України «Про місцеві Ради народних депутатів та місцеве і регіональне самоврядування» № 533-ХІІ від 07.12.1990 р. Порядок ведення погосподарського обліку в сільських радах визначався Вказівками по веденню книг погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженими наказом Центрального статистичного управління СРСР від 13 квітня 1979 року №112/5, а згодом - аналогічними Вказівками по веденню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженими Центральним статистичним управлінням СРСР 12 травня 1985 року за №5-24/26 та Вказівками по веденню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженими постановою Державного комітету статистики СРСР від 25 травня 1990 року № 69, Інструкцією по веденню погосподарського обліку в сільських радах народних депутатів, затвердженою Наказом Міністерства статистики України № 48 від 22.02.95.

За змістом зазначених нормативних актів виникнення права власності на житлові будинки, споруди не залежало від державної реєстрації цього права.

Так, Додатком № 1 до Інструкції про порядок реєстраціїбудинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затвердженої заступником Міністракомунальногогосподарства УРСР 31 січня 1966 рокувизначався Перелікправовстановлюючих документів, на підставі яких проводилася реєстрація будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР (надалі- Порядок).

За змістом пункту 14 вказаного Порядку нотаріально посвідчені договори про надання у безстрокове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального жилого будинку та затверджений виконкомом місцевої Ради акт про прийняття будинку в експлуатаціювизначалисьправовстановлюючими документами на будинки та домоволодіння.

Таким чином,наявні вматеріалахсправинотаріальнопосвідченийдоговір про наданняв безстроковекористування земельноїділянки длябудівництва індивідуальногожитлового будинкуна правоособистої власностіз числа кімнат від однієї до п`яти включно від 16 березня 1977 року, акт про закінчення будівництва і введення в експлуатацію індивідуального домоволодіння від 08 квітня 1982 року та архівний витяг із протоколу № 5 засідання виконавчого комітету Новосанжарської селищної Ради народних депутатів від 25 травня 1982 року про затвердження цього акту свідчать про належністьспадкодавцюспірногонерухомого майна на правівласностівідповідно до положень закону, чинних на момент набуття права власності (а.с. 51-53, 56, 49).

В свою чергу, рішення виконавчого комітету Новосанжарської селищної ради Новосанжарського району Полтавської області від 16 травня 2011 року про розмежування адресних номерів по вулиці Робітничій та провулку Робітничому та відомостіщодо номера будинку, що маються у наданих до матеріалів справи документахсвідчать про те, щопомерлому належав на правівласностібудинок з номером саме АДРЕСА_1 (на даний час селище, згідно з п. 5 розділу ІІІ прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про порядок вирішення окремих питань адміністративно-територіального устрою України")НовіСанжари.

Відповідно до частини другоїстатті 1220 ЦК Україничасом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Місцем відкриттяспадщини єостаннє місцепроживання спадкодавця. Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходження основної частини рухомого майна (ст. 1221 ЦК України).

За правиламистатті 1223 ЦК Україниправо на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування зазакономодержують особи, визначені устаттях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

У першу чергу право на спадкування зазакономмають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (стаття 1261 ЦК України).

За правилами частини першоїстатті 1268 ЦК Україниспадкоємець за заповітом чи зазакономмає право прийняти спадщину або не прийняти її.

Частиною першою статті 1270 ЦК України, визначено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно з частиною 3 статті 1268 ЦК України,спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленогостаттею 1270цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

За правилами ч. 1, 6статті 1273 ЦК України, спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. Відмова від прийняття спадщини може бути відкликана протягом строку, встановленого для її прийняття.

За змістомположень статті1278ЦК Україничастки кожногоспадкоємця успадщині єрівними,якщо спадкодавецьу заповітісам нерозподілив спадщинуміж ними. Кожен із спадкоємців має право на виділ його частки в натурі.

Статтею 1296 Цивільного кодексу Українивизначено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження. За змістом статті 392 ЦК України право власності на майно може бути визнано судом у випадку, коли це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати документа, який засвідчує це право. Якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, ратифікованих Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 ЦК України способом захисту цивільного права може бути визнання права.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Згідно з частиною 1статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 55 Конституції Україникожному гарантовано право на судовий захист оспорюваних або не визнаних прав.

З урахуванням зазначених положень закону, а також на підставі досліджених доказів суд дійшов висновків про те, що позивачка ОСОБА_1 є спадкоємицею першої черги щодо майна померлого ОСОБА_2 та яка за правилами ч. 3 ст. 1268 ЦК України прийняла спадщину.

Крім неї із заявою до Новосанжарського державної нотаріальної контори звернувся ОСОБА_3 , син померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , який відмовився від спадщини за законом після померлого батька на користь своєї матері ОСОБА_1 .

Разом з тим, суд на підставі досліджених доказів та матеріалів спадкової справи також встановив, що від інших осіб заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 до нотаріальної контори не надходили, а також відсутні інші спадкоємці, які проживали на момент відкриття спадщини разом зі спадкодавцем.

Судом встановлено, що померлому на праві власності належав, зокрема, житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Однак, позивачка позбавлена можливості оформити належним чином свої права на спадкове майно, оскільки нотаріусом відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв`язку з тим, що спадкоємицею не надано правовстановлюючих документів на житловий будинок.

Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги той факт, що судом на підставі сукупності наданих доказів достовірно встановлено факт належності спадкодавцеві на праві власності спірного нерухомого майна, спадкоємець ОСОБА_1 у встановленому законом порядку прийняла спадщину після померлого чоловіка ОСОБА_2 , однак позбавлена можливості оформити спадкові права у нотаріальному порядку, суд приходить до висновку про законність та обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 про визнання за нею права власності.

При цьому, в матеріалах справи відсутні докази на спростування зазначених висновків суду.

Водночас, представник відповідача проти позову не заперечує, про що надала суду письмову заяву.

За змістом частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

У частині другій статті 78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з частиною першою статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до частин першої, другої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позивачка у визначений законом процесуальний спосіб довела перед судом обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог, з огляду на що суд доходить висновку про обґрунтованість позову та необхідність його задоволення.

Керуючись статтями4, 12,13,76,77,79,89,258,263-265 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до Новосанжарської селищної ради Полтавського району Полтавської області про визнання права власності в порядку спадкування за законом - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , рнокпп НОМЕР_5 в порядку спадкування за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 чоловіка ОСОБА_2 право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , що складається з А-1- житловий будинок загальною площею 64 кв. м., Б, б1 сараї, Б1 - літня кухня, Б2, Г гаражі, б навіс, В погріб вхідний, Д вбиральня, №1, №4 огорожа, №2 ворота огорожі, №3 хвіртка.

Рішення суду може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду протягомтридцяти днів з дня його проголошення, або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частин рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день йогопроголошенняабоскладення, має право на поновленняпропущеного строку на апеляційнеоскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня врученняйомуповногорішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку поданняапеляційної скаргивсімаучасникамисправи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набираєзаконноїсилипісля повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідкамиапеляційного перегляду.

Учасникисправи:

позивачка: ОСОБА_1 , місцепроживання: АДРЕСА_3 ;

відповідач: Новосанжарська селищна рада Полтавського району Полтавськоїобласті, місце знаходження: вул. Центральна, 23, селищеНовіСанжариПолтавського району Полтавськоїобласті, 39300.

СуддяНовосанжарського районного суду

Полтавськоїобласті Кашуба М.І.

Повне рішення складено 22 липня 2024 року.