Ухвала

від 11.06.2024 по справі 761/10485/22

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/10485/22

Провадження № 6/761/774/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2024 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді: Волошина В.О.

при секретарі: Харечко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в приміщенні суду за заявою Державної казначейської служби України про виправлення помилки у виконавчому документі, виданого Шевченківським районним судом м. Києва 27 грудня 2023р. по цивільній справі №761/10485/22 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Державної казначейської служби України про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, -

в с т а н о в и в:

У березні 2024р. представник Державної казначейської служби України (далі по тексту - заявник) звернувся до суду із заявою про виправлення помилки у виконавчому листі від 27 грудня 2023р. по цивільній справі №761/10485/22, оскільки в ньому невірно зазначено найменування боржника як «Державна казначейська служба України» вірне найменування як «Держава Україна».

Подану заяву мотивовано тим, що рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 05 серпня 2022р., яке набрало законної сили, було частково задоволено позов ОСОБА_1 до Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Державної казначейської служби України про відшкодування матеріальної і моральної шкоди. Стягнуто з Державного бюджету України, шляхом безспірного списання з єдиного рахунку Державної казначейської служби України на користь позивачки у рахунок відшкодування: матеріальної шкоди - 1671,0 грн; моральної шкоди - 3000,0 грн, відповідно до Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 845 від 03 серпня 2011р., з подальшими змінами.

В подальшому, 27 грудня 2023р. Шевченківським районним судом м. Києва видано позивачу виконавчий лист, на підставі вказаного судового рішення.

Так, заявник зазначив, що ч. 2 ст. 2 ЦК України встановлено, що боржником у зобов`язанні зі сплати коштів державного бюджету є держава Україна, як учасник цивільних відносин, натомість, при оформленні вказаного виконавчого листа, у якості боржника було зазначено «Державна казначейська служба України».

З огляду на зазначене, керуючись статтею 432 ЦПК України, посилаючись на правові позиції Верховного Суду, викладних у постановах від. 09 лютого 2022р. у справі №757/6203/21-ц, від 23 лютого 2022р. у справі №757/23994/20-ц, від 28 квітня 2022р. у справі 464/5200/19, від 19 червня 2018р. у справі 910/23967/16, заявник просить суд задовольнити полану заяву та виправити помилку у вищезазначеному виконавчому листі.

В судовому засіданні представник заявника підтримав подану заяву, просив суд задовольнити, з підстав у ній наведених.

В судовому засіданні представник заінтересованої особи Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) не заперечував щодо задоволення вказаної заяви.

ОСОБА_1 у судове засдання не з`явилась, про час та місце розгляду справи була повідомлена в установленому законом порядку, представник останньої направив до суду заяву про розгляд заяви у його відсутність, в якій зазначив, що не заперечує щодо задоволення заяви ДКСУ; відповідно до ч. 3 ст. 442 ЦПК України, неявка учасника процесу, який належним чином повідомлений про дату та час розгляду, не є перешкодою для розгляду заяви.

Дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних правових підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 432 ЦПК України суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 05 серпня 2022р., яке набрало законної сили, було частково задоволено позов ОСОБА_1 до Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Державної казначейської служби України про відшкодування матеріальної і моральної шкоди. Стягнуто з Державного бюджету України, шляхом безспірного списання з єдиного рахунку Державної казначейської служби України на користь позивачки у рахунок відшкодування: матеріальної шкоди - 1671,0 грн; моральної шкоди - 3000,0 грн, відповідно до Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 845 від 03 серпня 2011р., з подальшими змінами.

В подальшому, 27 грудня 2023р. Шевченківським районним судом м. Києва видано позивачу виконавчий лист, на підставі вказаного судового рішення.

При цьому, судом, у вказаному виконавчому листі помилково зазначено найменування боржника як «Державна казначейська служба України» замість вірного найменування як «Держава Україна».

Суд наголошує увагу на тому, що у справах про відшкодування шкоди державою остання бере участь як відповідач через той орган, діяннями якого заподіяно шкоду. Хоча наявність такого органу для того, щоби заявити відповідний позов до держави України, не є обов`язковою (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27 листопада 2019р. у справі № 242/4741/16-ц (пункт 30)). Участь у вказаних справах Державної казначейської служби України чи її територіальних органів не є необхідною (постанови Великої Палати Верховного Суду від 27 листопада 2019р. у справі № 242/4741/16-ц (пункт 44), від 25 березня 2020р. у справі № 641/8857/17 (пункт 64), від 11 листопада 2020р. у справі № 901/845/18 (пункт 38), від 09 грудня 2020р. у справі № 9901/613/18 (пункт 79)).

Під час розгляду справи в суді фактичною стороною у спорі є держава, навіть якщо позивач визначив стороною у справі певний орган (постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019р. у справі № 587/430/16-ц (пункт 27), від 23 листопада 2021р. у справі № 359/3373/16-ц (пункт 81), від 05 жовтня 2022р. у справі № 923/199/21 (пункт 8.18) і № 922/1830/19 (пункт 7.3)).

При виправленні описки в виконавчому листі, суд враховує п. 9 Розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексту, п. 35 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затверджених ПКМУ від 03 серпня 2011р. №845, п. 4 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого указом Президента України від 13 квітня 2011р. №460/2011, а також вимоги до виконавчого документа, визначені ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до пункту 4 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого указом Президента України від 13 квітня 2011 року №460/2011, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, є Державна казначейська служба України (Казначейство України), яка, зокрема, здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.

Згідно до ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.

Кошти державного бюджету належать на праві власності державі. Отже боржником у зобов`язанні зі сплати коштів державного бюджету є держава Україна як учасник цивільних відносин (ч. 2 ст. 2 ЦК України).

Рішенням Конституційного Суду України від 03 жовтня 2001р. у справі №1-36/2001 зазначено, що відшкодування шкоди (матеріальної чи моральної), завданої фізичним особам незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, їх посадовими і службовими особами при здійсненню ними своїх повноважень, покладається на державу, а не на відповідні органи державної влади, тобто відшкодування шкоди в таких випадках здійснюється за рахунок держави, а не за рахунок коштів та утримання державних органів.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 ЦК України держава набуває і здійснює права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 432 ЦПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

Стаття 124 Конституції України та ст. 18 ЦПК України передбачено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Виконання рішення суду є завершальною стадією цивільного процесу і здійснюється у певній процесуальній формі.

З урахуванням викладеного, з метою забезпечення виконання рішення суду, яке набрало законної сили та є обов`язковим до виконання, суд приходить до висновку про задоволення заяви частково, оскільки вірним найменуванням боржника у виконавчому документі, що забезпечить виконання рішення суду, є Держава Україна.

Керуючись ст.ст. 259-261, 353-355, 432 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

Заяву Державної казначейської служби України про виправлення помилки у виконавчому документі, виданого Шевченківським районним судом м. Києва 27 грудня 2023р. по цивільній справі №761/10485/22 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Державної казначейської служби України про відшкодування матеріальної і моральної шкоди - задовольнити.

Виправити помилку у виконавчому листі від 27 грудня 2023р., виданого Шевченківським районним судом м. Києва по цивільній справі №761/10485/22 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Державної казначейської служби України про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, зазначивши замість помилково вжитого найменування боржника як «Державна казначейська служба України» вірне найменування як «Держава Україна».

Ухвалу суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги, протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено законом.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею.

Суддя: