Постанова

від 23.07.2024 по справі 405/8896/21

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

23 липня 2024 року м. Кропивницький

справа № 405/8896/21

провадження № 22-ц/4809/984/24

Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

Мурашка С. І. (головуючий, суддя-доповідач), Карпенка О. Л., Чельник О. І.,

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 ,

відповідачі Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ПЕРСПЕКТИВНЕ+», Подільський відділ державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса),

розглянув в порядку спрощеного (письмового) позовного провадження, без повідомлення учасників справи, цивільну справу за апеляційними скаргами адвоката Коробєйнікова Антона Вікторовича, який представляє інтереси ОСОБА_1 , та Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Південного міжрегіонального управління юстиції (м.Одеса), до якої приєдналося Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ПЕРСПЕКТИВНЕ+», на рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 19 вересня 2022 року у складі судді Іванової Л. А. і

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовної заяви

В грудні 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ПЕРСПЕКТИВНЕ+» (далі ОСББ «ПЕРСПЕКТИВНЕ+», Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Південно-Східного міжрегіонального управління юстиції (м. Дніпро) та просила:

-стягнути з ОСББ «ПЕРСПЕКТИВНЕ+» на свою користь 25000 грн моральної шкоди;

-стягнути з Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Південно-Східного міжрегіонального управління юстиції (м. Дніпро) на свою користь 25000 грн моральної шкоди.

Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_1 є співвласником квартири АДРЕСА_1 .

В листопаді 2018 року внаслідок дій працівників ОСББ «ПЕРСПКТИВНЕ+» квартира позивача залишилась без тепла, тому вона була змушена обігравати квартиру за допомогою електрообігрівачів, що призвело до значних витрат за електроенергію.

З метою захисту своїх прав в 2019 році ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСББ «ПЕРСПЕКТИВНЕ+» про визнання дій незаконними та зобов`язання вчинити певні дії та рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 22 жовтня 2019 року по справі № 405/4238/19 було визнано незаконними дії ОСББ «ПЕРСПЕКТИВНЕ+ по відключенню її квартири від централізованого теплопостачання та зобов`язано відповідача за свій рахунок підключити належну позивачу квартиру до централізованого теплопостачання.

На виконання вказаного рішення було видано виконавчий лист, проте ані в добровільному порядку, ані в примусовому, рішення суду виконано не було.

19 жовтня 2020 року державним виконавцем на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 ЗУ «Про виконавче провадження» винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, яка була скасувана ухвалою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 18 травня 2021 року у справі № 405/4238/19.

20.08.2021 державним виконавцем винесено постанову про відновлення виконавчого провадження, проте, не дивлячись на існування судового рішення, яке набрало законної сили та є обов`язковим до виконання, відповідачами ігнорується його виконання, внаслідок чого позивач четвертий опалювальний сезон залишається без тепла в холодній квартирі та змушена докладати додаткових зусиль для організації свого життя.

ОСОБА_1 десятки разів зверталась до виконавчої служби, проте, жодних дій, спрямованих на виконання рішення суду відповідачами не вчинялось, що спричиняє позивачу постійні хвилювання, внаслідок того, що її права порушуються, стан її здоров`я погіршився, що стало підставою для звернення за медичною допомогою та витрат значних для неї коштів на придбання лікарських препаратів, які були призначені лікарем.

Позивач вважавє, що оскільки судовими рішеннями визнано дії посадових осіб державної виконавчої служби в процесі виконання судового рішення неправомірними, наявні усі складові цивільно-правової відповідальності та підстави для відшкодування моральної шкоди.

Крім того, у рівній мірі з органом державної виконавчої служби обов`язок по виконанню судового рішення лежить на відповідачеві ОСББ «ПЕРСПЕКТИВНЕ+», який злісно не виконує рішення суду, а керівництво глузує з неї, знаючи, що є рішення суду, що вона перебуває в неопалюваній квартирі, в подальшому продовжує зухвало порушувати її права.

Враховуючи тривалість вимушених змін у житті ОСОБА_1 , глибину душевних страждань, яких вона зазнала внаслідок не виконання судового рішення боржником по виконавчому провадженню та з урахуванням вимог розумності і справедливості вважала, що їй ОСББ «ПЕРСПЕКТИВНЕ+» завдана моральна шкода.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 19 вересня 2022 року позов ОСОБА_1 до ОСББ «ПЕРСПЕКТИВНЕ+», Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Південно-Східного міжрегіонального управління юстиції (м. Дніпро) про відшкодування моральної шкоди задоволено частково.

Стягнуто з ОСББ «ПЕРСПЕКТИВНЕ+» на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди 3000 грн.

Стягнуто з ОСББ «ПЕРСПЕКТИВНЕ+» на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 908 грн.

Стягнуто з Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Південно-Східного міжрегіонального управління юстиції (м. Дніпро) за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахункуна користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди 2 000 грн.

Стягнуто з Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Південно-Східного міжрегіонального управління юстиції (м. Дніпро) за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахункуна користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 908 грн.

Рішення суду мотивовано тим, що ухвалою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 18 травня 2021 року визнано неправомірними дії державного виконавця щодо винесення постанови про закінчення виконавчого провадження № 61108019 від 19.10.2020 в процесі примусового виконання рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда, яким зобов`язано ОСББ «ПЕРПЕСКТИВНЕ+» за свій рахунок підключити належну позивачу квартиру до централізованого теплопостачання та скасовано зазначену постанову з тих підстав, що державний виконавець не вжив всіх заходів, необхідних для виконання рішення суду, а саме: належним чином не перевірив факт повного виконання боржником рішення суду.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції вважав, що ОСОБА_1 з боку Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Південно-Східного міжрегіонального управління юстиції (м. Дніпро) було спричинено моральну шкоду, оскільки позивач була змушена докладати додаткових зусиль для відновлення свого порушеного права з метою виконання рішення суду про зобов`язання ОСББ «ПЕРПЕСКТИВНЕ+» за свій рахунок підключити її квартиру до централізованого теплопостачання, зокрема, звертатися до суду, щоб довести неправомірність дій державного виконавця.

Крім того, внаслідок порушення відповідачем ОСББ «ПЕРПЕСКТИВНЕ+» прав позивача у зв`язку з невиконанням рішення суду, належна позивачу на праві власності квартира частково була відключена від теплопостачання та впродовж трьох опалювальних періодів ОСОБА_1 вимушена була обігрівати квартиру за допомогою електрообігрівачів, що призвело до її моральних страждань.

Короткий зміст апеляційних скарг

В апеляційній скарзі адвокат Коробєйніков А. В., який представляє інтереси ОСОБА_1 , просить рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 19 вересня 2022 року змінити в частині визначення розміру моральної шкоди та задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду першої інстанції в частині визначення розміру моральної шкоди є необґрунтованим, оскільки судом було здійснено неповне з`ясування фактичних обставин справи, які мають істотне значення для, що призвело до неправильного застосування норм матеріального права.

Судом першої інстанції було неправильно враховано характер та обсяг переживань позивача, вимушені зміни у її життєвих обставинах, а визначений судом розмір не є співмірним та справедливим з перенесиними переживаннями.

У зв`язку з тривалим невиконаням рішення суду позивачу було спричинено моральну шкоду, що полягає у руйнуванні життєвих планів, проведенням необхідних витрат, пов`язаних з обігрівом частини квартири, почуття розпачу у зв`язку з довготривалим виконанням судових рішень, зверненням до суду за захистом порушених прав.

В апеляційній скарзі Подільський відділдержавноївиконавчоїслужби умістіКропивницькомуПівденного міжрегіональногоуправлінняюстиції(м.Одеса) просить скасувати рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 19 вересня 2022 року.

Апеляційна скарга мотивована тим, що державні виконавці двічі звертались із заявами про роз`яснення судового рішення у справі № 405/4238/19, адже в ньому не було вказано який перелік робіт необхідно здійснити для підключення належної позивачу квартири. Даний факт сприяв тривалому виконанню судового рішення.

Погіршення стану здоров`я ОСОБА_1 , на яке вона посилалась в позовній заяві, зумовлене тим, що вона є пенсійного віку, а не незаконними діями відповідача.

Позивач не надала до суду належних доказів спричинення їй моральної шкоди та причинно-наслідкового зв`язку між встановленим порушенням та заявленою моральною шкодою, як і необгрунтувала сам розмір моральної шкоди.

Надані позивачем докази є неналежними і такими, що не мають відношення до відшкодування моральної шкоди.

Стягнення з Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Південно-Східного міжрегіонального управління юстиції (м. Дніпро) за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди 2000 грн у умовах скорочення фінансування та військового стану є надмірним та недоречним.

Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 27 червня 2024 року прийнято заяву ОСББ «ПЕРСПЕКТИВНЕ+» про приєднання до апеляційної скарги Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса) на рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 19 вересня 2022 року.

Відзиви на апеляційні скарги

Від ОСББ «ПЕРСПЕКТИВНЕ+» надійшов відзив, в якому відповідач просить залишити апеляційну скаргу адвоката Коробєйнікова А. В., який представляє інтереси ОСОБА_1 , на рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 19 вересня 2022 року без задоволення.

Від Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) надійшов відзив, в якому відповідач просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги адвоката Коробєйнікова А. В., який представляє інтереси ОСОБА_1 , на рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 19 вересня 2022 року.

Від адвоката Коробєнікова А. В., який представляє інтереси ОСОБА_1 , надійшов відзив, в якому він просить відмовити Подільському відділу державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Південного міжрегіонального управління Мінісстерства юстиції (м. Одеса) в задоволенні апеляційної скарги на рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 19 вересня 2022 року.

Розгляд справи в суді апеляційної інстанції

Відповідно до ч. 1ст. 368 ЦПК Україниу суді апеляційної інстанції справа розглядається апеляційним судом за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з особливостями встановленими цією главою.

За приписами ч. 1 ст.369ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Згідно ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Оскільки ціна позову становить 50 000 грн, тобто меншеста розмірів прожиткового мінімуму (станом на 01.01.2024 становить 302 800 грн), апеляційні скарги розглядаються без повідомлення учасників справи.

Позиція апеляційного суду щодо апеляційних скарг

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення у встановленихм статтею 367ЦПК України межах, суд вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, з огляду на таке.

Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права

Частиною першоюстатті 15 ЦК Українивизначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини першоїстатті 16 ЦК Україникожна особа має право звернутися досуду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до частини першоїстатті 2 ЦПК Українизавданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України).

Відповідно до норм статей12,13 ЦПК Українисуд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. При цьому кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Зобов`язання про компенсацію моральної шкоди - це правовідношення, у силу якого одна сторона (потерпілий, кредитор) має право вимагати компенсації завданої моральної шкоди, а інша сторона (боржник) зобов`язана компенсувати завдану моральну шкоду.

За загальним правилом зобов`язання з відшкодування шкоди (майнової та немайнової) є прямим наслідком правопорушення, тобто порушення охоронюваних законом суб`єктивних особистих немайнових і майнових прав та інтересів учасників цивільних відносин. При цьому одне і те ж правопорушення може призводити до негативних наслідків як у майновій, так і немайновій сферах, тобто виступати підставою для відшкодування майнової та моральної шкоди одночасно.

Заподіяння моральної шкоди та компенсація відповідних немайнових втрат може мати місце як в договірних, так і в деліктних правовідносинах (поза межами існуючих між потерпілим і завдавачем шкоди договірних чи інших правомірних зобов`язальних відносин).

Згідно з частинами першою та другоюстатті 23 ЦК Україниособа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку зі знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Відповідно до частин третьої, четвертоїстатті 23 ЦК Україниморальна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Відповідно до частини першоїстатті 201 ЦК Україниособистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є: здоров`я, життя; честь, гідність і ділова репутація; ім`я (найменування); авторство; свобода літературної, художньої, наукової і технічної творчості, а також інші блага, які охороняються цивільним законодавством.

Право на відшкодування моральної шкоди є важливою гарантією захисту прав і свобод громадян та законних інтересів юридичних осіб, встановленеКонституцієюта законами України.

Стаття 1167 ЦК Українипередбачає загальні підстави відповідальності за спричинену моральну шкоду в позадовоговірних відносинах, зокрема, встановлено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Крім того, у пункті 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику по справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» судам роз`яснено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Гроші виступають еквівалентом моральної шкоди. Грошові кошти, як загальний еквівалент всіх цінностей, в економічному розумінні «трансформують» шкоду в загальнодоступне вираження, а розмір відшкодування «обчислює» шкоду. Розмір визначеної компенсації повинен, хоча б наближено, бути мірою моральної шкоди та відновлення стану потерпілого. При визначенні компенсації моральної шкоди складність полягає у неможливості її обчислення за допомогою будь-якої грошової шкали чи прирівняння до іншого майнового еквіваленту. Тому грошова сума компенсації моральної шкоди є лише ймовірною, і при її визначенні враховуються характер правопорушення, глибина фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступінь вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, інші обставин, які мають істотне значення, вимоги розумності і справедливості (постанова Верховного Суду від 25 травня 2022 року у справі № 487/6970/20 (провадження № 61-1132св22).

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).

Матеріалами справи підтверджується, що рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 22.10.2019 (справа № 405/4238/19), яке набрало законної сили 28.11.2019, задоволено позов ОСОБА_1 до ОСББ «ПЕРСПЕКТИВНЕ+» про визнання дій незаконними та зобов`язання вчинити дії.

Визнано незаконними дії ОСББ «ПЕРСПЕКТИВНЕ+» по відключенню квартири АДРЕСА_1 від централізованого теплопостачання.

Зобов`язано ОСББ «ПЕРСПЕКТИВНЕ+» за свій рахунок підключити квартиру АДРЕСА_1 до централізованого теплопостачання (том 1 а. с. 7-8).

Постановою про відкриття виконавчого провадження старшого державного виконавця Подільського відділу державної виконавчої служби у м. Кропивницькому Південно Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Желовнікової Ю. А. від 31.01.2020 відкрито виконавче провадження №61108019з примусового виконання виконавчого листа № 405/4238/19, 2/405/576/19, виданого 13 грудня 2019 року Ленінським районним судом м. Кіровограда про зобов`язання ОСББ «ПЕРСПЕКТИВНЕ+» за свій рахунок підключити квартиру АДРЕСА_1 до централізованого теплопостачання. Надано Боржнику строк для виконання рішення протягом 10-ти робочих днів (том 1 а. с. 9)

Постановою державного виконавця Подільського відділу державної виконавчої служби у м. Кропивницькому Південно Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Бабійчука В. О. від 19.10.2020 закінчено виконавче провадження № 61108019, у зв`язку з повним фактичним виконанням рішення суду згідно з п. 9 ч. 1 ст. 39 ЗУ «Про виконавче провадження».

Ухвалою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 18 травня 2021 року у справі № 405/4238/19) задоволено скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця.

Визнано неправомірними дії державного виконавця Подільського відділу державної виконавчої служби у м. Кропивницькому Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Бабійчука В.О. щодо винесення постанови про закінчення виконавчого провадження № 61108019 від 19.10.2020.

Скасовано постанову державного виконавця Подільського відділу державної виконавчої служби у м. Кропивницькому Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Бабійчука В.О. про закінчення виконавчого провадження № 61108019 від 19.10.2020 (том 1 а. с. 10-12)

Ухвала суду мотивована тим, що державний виконавець не вжив всіх заходів, необхідних для виконання рішення суду, а саме: належним чином не перевірив факт повного виконання боржником рішення суду.

Рішенням виконавчого комітету міської ради м. Кропивницького «Про відключення житлових будинків від систем (мереж) централізованого опалення» № 461 від 22 вересня 2020 року вирішено відключити житлові будинки від систем (мереж) централізованого опалення, серед яких, в Додатку до зазначеного рішення, зазначено, будинок АДРЕСА_2 (том 1 а. с. 33, 44).

Відповідно до копії відомості мешканців, які отримали письмове повідомлення про відключення будинку від ЦО весною, 2021 року з метою підготовки до встановлення альтернативного опалення ОСББ «ПЕРСПЕКТИВНЕ+» від 29.09.2020, зазначене повідомлення під підпис отримала ОСОБА_1 (том 1 а. с. 34).

Відповідно до копії Акта відключення будинку від системи централізованого теплопостачання від 13.10.2021, складеного та підписаного представником КП «Теплоенергетик» ОСОБА_2 та головою правління ОСББ «ПЕРСПЕКТИВНЕ+» ОСОБА_3 , теплопостачання житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 припинено 27 вересня 2021 року на підставі листа голови правління ОСББ «ПЕРСПЕКТИВНЕ+» від 14 вересня 2021 року з врахуванням рішення ВК МРМК № 461 від 22.09.2020 «Про відключення житлових будинків від системи ЦО» (у зв`язку з переводом квартир мешканців будинку на індивідуальне джерело теплової енергії). Відключення системи опалення житлового будинку від мереж централізованого теплопостачання виконано на межі балансової належності теплових мереж, в тепловій камері ТК-36/6 шляхом виконання видимого розриву між трубопроводами централізованого теплопостачання та мережами системи опалення житлового будинку (том 1 а. с. 35).

Згідно з копією довідки № 58 від 18.11.2021, виданої КП «Теплоенергетик»за адресою АДРЕСА_3 , споживач ОСОБА_1 , послуга з централізованого опалення відсутня з 01.10.2021, у зв`язку з відключенням житлового будинку від мереж централізованого опалення. Дія договору № 114000212 припинена. Заборгованість відсутня (том 1 а. с. 35, 45).

Відповідно до копії довідки ДП «Нафтогаз-Енергосервіс» НАК «Нафтогаз України» ДП «Нафтогаз- Енергосервіс»у листопаді 2021 року уклало та підписало договір з ОСОБА_1 на реконструкцію системи опалення квартири АДРЕСА_1 , а саме: від`єднання квартири від централізованого опалення та улаштування автономного електричного опалення (том 1 а. с. 36, 46).

Ухвалою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 22 січня 2022 року у справі№ 405/4238/19 за заявоюОСББ «ПЕРСПЕКТИВНЕ+» визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий документ виконавчий лист №405/4238/19, 2/405/576/19 від 13.12.2019 в частині зобов`язання ОСББ «ПЕРСПЕКТИВНЕ+» за свій рахунок підключити квартиру АДРЕСА_1 до централізованого теплопостачання (том 1 а. с. 48).

Постановою про закінчення виконавчого провадження, винесену державним виконавцемПодільського відділу державної виконавчої служби у м. Кропивницькому Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Діордіцею Я.С. від 11.02.2022 закінчено виконавче провадження № 61108019 з примусового виконання виконавчого листа прозобов`язання ОСББ «ПЕРСПЕКТИВНЕ+» за свій рахунок підключити квартиру АДРЕСА_1 до централізованого теплопостачання. Припинено чинність арешту та скасовано інші заходи примусового виконання рішення (том 1 а. с. 37, на звороті).

Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 посилалась на те, що внаслідок того, що її квартира була частково відключена від теплопостачання, вона змушена була обігрівати квартиру за допомогою електрообігрівачів, що призвело до понесення нею додаткових витрат за електроенергію, а рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 22.10.2019 по справі № 405/4238/19 не виконувалося ані в добровільному порядку, ані в примусовому порядку, внаслідок чого позивач впродовж трьох зимових сезонів перебувала в неопалювальній квартирі, температура повітря в цій частині квартири становила 14 градусів, що в свою чергу, змусило докладати її додаткових зусиль для організації свого життя та спричиняло їй душевні хвилювання та переживання, погіршився її стан здоров`я і вона вимушена була звертатися за медичною допомогою, витрачати кошти на придбання дорого вартісних медичних препаратів, які були призначені лікарем.

На підтвердження зазначених обставин позивачем було надано направлення на госпіталізацію (ургентно) до судинного відділення №2 КНП «ЛШМД» від 05.05.2021 року №320 з встановленим діагнозом : G45.0. Вертебробозисперний артеріальний синдром, та відповідні чеки ТОВ «МРТ Еліт», ТОВ «Фармація Кіровоградщини», ТОВ «Подорпожник Кропивницький. Аптека», ТОВ «Аптека низьких цін» на придбання ліків (том 1 а. с. 13-16).

Відповідно до частини четвертої статті13, частини першої статті55, пункту 9 частини другої статті129, частини першої статті129-1 Конституції Українидержава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання; усі суб`єкти права власності рівні перед законом; права і свободи людини і громадянина захищаються судом; обов`язковість судового рішення є однією з основних засад судочинства; суд ухвалює рішення іменем України; судове рішення є обов`язковим до виконання.

В рішенні у справі «Шмалько проти України» від 20 липня 2004 року Європейський суд з прав людини вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченогостаттею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.

Згідно зістаттею 56 Конституції Україникожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Згідно зістаттею 19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної виконавчої служби, його посадовими або службовими особами при здійсненні ними своїх повноважень, підлягає відшкодуванню на підставіЗУ «Про виконавче провадження».

Відповідно до ч. 1 ст. 1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Відповідно до ст. 1174 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.

Тим самим, правовою підставою цивільно-правової відповідальності для відшкодування шкоди, завданої рішеннями, діями чи бездіяльністю державного виконавця під час проведення виконавчого провадження, є правопорушення, що включає такі складові елементи: шкоду, протиправне діяння особи, яка її завдала, причинний зв`язок між ними. Шкода відшкодовується незалежно від вини. Належним доказом протиправних (неправомірних) рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця є, як правило, відповідне судове рішення (вирок) суду, що набрало законної сили, або відповідне рішення посадових осіб державної виконавчої служби, інші докази.

Правовою підставою цивільно-правової відповідальності за відшкодування шкоди, завданої рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, є правопорушення, що включає як складові елементи: шкоду, протиправне діяння особи, яка її завдала, причинний зв`язок між ними. Шкода відшкодовується незалежно від вини. Разом з тим, обов`язок доведення наявності шкоди, протиправності діяння та причинно-наслідкового зв`язку між ними покладається на позивача. Відсутність однієї із складової цивільно-правової відповідальності є підставою для відмови у задоволенні позову.

Отже, визначальним у вирішенні такої категорії спорів є доведення усіх складових деліктної відповідальності, на підставі чого суд встановлює наявність факту заподіяння позивачу посадовими особами органів державної влади моральної шкоди саме тими діями (бездіяльністю), які встановлені судом.

У постанові Верховного Суду від 10.04.2019 у справі № 464/3789/17, зазначено, що адекватне відшкодування шкоди, зокрема й моральної, за порушення прав людини є одним із ефективних засобів юридичного захисту. Моральна шкода полягає у стражданні або приниженні, яких людина зазнала внаслідок протиправних дій. Страждання і приниження - емоції людини, змістом яких є біль, мука, тривога, страх, занепокоєння, стрес, розчарування, відчуття несправедливості, тривала невизначеність, інші негативні переживання. Порушення прав людини чи погане поводження із нею з боку суб`єктів владних повноважень завжди викликають негативні емоції. Проте не всі негативні емоції досягають рівня страждання або приниження, які заподіюють моральну шкоду. Оцінка цього рівня залежить від усіх обставин справи, які свідчать про мотиви протиправних дій, їх інтенсивність, тривалість, повторюваність, фізичні або психологічні наслідки та, у деяких випадках, стать, вік та стан здоров`я потерпілого. У справах про відшкодування моральної шкоди, завданої органом державної влади або органом місцевого самоврядування, суд, оцінивши обставин справи, повинен встановити чи мали дії (рішення, бездіяльність) відповідача негативний вплив, чи досягли негативні емоції позивача рівня страждання або приниження, встановити причинно-наслідковий зв`язок та визначити співмірність розміру відшкодування спричиненим негативним наслідкам.

У практиці Європейського Суду з прав людини порушення державою прав людини, що завдають психологічних страждань, розчарувань та незручностей зокрема через порушення принципу належного врядування, кваліфікуються як такі, що завдають моральної шкоди.

Таким чином, психологічне напруження, розчарування та незручності, що виникли внаслідок порушення органом держави чи місцевого самоврядування прав людини, навіть якщо вони не потягли вагомих наслідків у вигляді погіршення здоров`я, можуть свідчить про заподіяння їй моральної шкоди.

При цьому слід виходити з презумпції, що порушення прав людини з боку суб`єктів владних повноважень прямо суперечить їх головним конституційним обов`язкам (ст. 3, 19 Конституції України) і завжди викликає у людини негативні емоції. Проте, не всі негативні емоції досягають рівня страждання або приниження, які заподіюють моральну шкоду. Оцінка цього рівня залежить від усіх обставин справи, які свідчать про мотиви протиправних дій, їх інтенсивність, тривалість, повторюваність, фізичні або психологічні наслідки та, у деяких випадках, стать, вік та стан здоров`я потерпілого.

В силу ст. 1173 ЦК України шкода відшкодовується незалежно від вини відповідача - органу державної влади чи місцевого самоврядування, а протиправність його дій та рішень презюмується - обов`язок доказування їх правомірності покладається на відповідача.

Наведений правовий висновок вже був висловлений Верховним Судом у постановаї від 22.01.2020 у справі №560/798/16-а та від 24 березня 2020 року у справі №818/607/17.

Зважаючи на ці обставини, суд дійшов висновку про те, що негативні емоції позивача внаслідок тривалого невиконання рішення суду у справі № 405/4238/19 перебувають у причинно-наслідковому зв`язку із діями Подільського відділу державної виконавчої служби у м. Кропивницькому Південно міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), а відтак завдали їй моральної шкоди, оскільки позивач була змушена докладати додаткових зусиль для відновлення свого порушеного права з метою виконання рішення суду, зокрема, звертатися до суду, щоб довести неправомірність дій державного виконавця.

Суд не бере до уваги доводи апеляційної скарги про те, що в рішенні суду у справі № 405/4238/19 не було вказано який перелік робіт необхідно здійснити для підключення належної позивачу квартири, з огляду на те, що позивач не зобов`язаний зазначати які саме дії мав провести виконавець для належного та своєчасного виконання судового рішення та визначати виконавцю коло його обов`язків, пов`язаних з таким виконанням.

Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 04 березня 2019 року у справі № 295/443/17.

Суд не бере до уваги доводи апеляційної скарги про те, що погіршення стану здоров`я, на яке позивач посилалась в позовній заяві, зумовлене тим, що вона є пенсійного віку, а не незаконними діями відповідача, огляду на те, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини, яка є джерелом національного права, порушення прав людини вже само по собі тягне за собою моральні страждання та виникнення моральної шкоди, а тому факт страждань доказування не потребує, для суду достатньою підставою для присудження компенсації моральної шкоди є сам факт порушення права (справи «Войтенко протии України», «Науменко протии України»).

Крім того, Європейський суд з прав людини в пункті 37 рішення у справі «Недайборщ протии Російської Федерації» (Скарга № 42255/04) від 01 липня 2010 року зокрема зазначив, що суд нагадує свою постійну позицію про те, що заявнику не може бути пред`явлено вимогу про надання будь-якого підтвердження моральної шкоди, яку він поніс.

Посилання відповідача в апеляційній скарзі на те, що стягненя з Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Південно-Східного міжрегіонального управління юстиції (м. Дніпро) за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди 2 000 грн у умовах скорочення фінансування та військового стану є надмірним та недоречним, суд не бере до уваги, оскільки вказані обставини не можуть бути підставою для звільнення відповідача від відповідальності за завдану моральну шкоду позивачу.

З огляду на викладене вище, та з урахуванням того, що ухвалою Ленінського районного суду м.Кіровограда від 18 травня 2021 року визнано неправомірними дії державного виконавця Подільського відділу державної виконавчої служби у м. Кропивницькому Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) щодо винесення постанови про закінчення виконавчого провадження № 61108019 від 19.10.2020 в процесі примусового виконання рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 22 жовтня 2019 року у справі № 405/4238/19, яким зобов`язано ОСББ «ПЕРСПЕКТИВНЕ+» за свій рахунок підключити квартиру АДРЕСА_1 до централізованого теплопостачання, та скасовано зазначену постанову з тих підстав, що державний виконавець не вжив всіх заходів, необхідних для виконання рішення суду, зокрема, належним чином не перевірив факт повного виконання боржником рішення суду, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що позивачем доведено наявність усіх складових цивільно-правової відповідальності Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса).

Суд також погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що порушення відповідачем ОСББ «ПЕРСПЕКТИВНЕ+» прав позивача у зв`язку з тривалим невиконанням рішення суду у справі № 405/4238/19 призвело до того, що належна позивачу на праві власності квартира частково була відключена від теплопостачання та впродовж трьох опалювальних періодів, а остання була вимушена була обігрівати квартиру за допомогою електрообігрівачів, що призвело до її моральних страждань.

Європейський суд з прав людини вказує, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків, коли сума компенсації встановлена законом (STANKOV v. BULGARIA, №68490/01, параграф 62, ЄСПЛ, 12 липня 2007 року).

ЄСПЛ у справі «Thoma v. Luxembourg» (Тома проти Люксембургу) від 29 березня 2001 року використав принцип за яким сам факт визнання порушеного права є достатнім для справедливої сатисфакції.

При визначенні розміру моральної шкоди суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. Зміст понять «розумність» та «справедливість» при визначенні розміру моральної шкоди розкривається і в рішеннях ЄСПЛ, який виходить з принципу справедливої сатисфакції, передбаченої статтею 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях «Thoma v. Luxembourg» (Тома проти Люксембургу)», «Caloc v. France» (Калок проти Франції) та «Niedbala v. Poland» (Недбала проти Польщі) ЄСПЛ дійшов висновку, що сам факт визнання порушеного права є адекватним засобом для згладжування душевних страждань і справедливої сатисфакції.

З оглядуна викладене,враховуючи встановленіобставини справи,характер порушенняправ позивача,істотність вимушенихзмін ужитті,зусиль,вжитих длявідновлення порушенихправ,та здотриманням принципурозумності,виваженості тасправедливості,з оглядуна істотністьзмін узвичайному життіпозивача,суд першоїінстанції дійшовправильного висновкупро наявністьпередбачених закономпідстав длявідшкодування позивачуморальної шкоди,та відповідно,визначив розміркомпенсації моральноїшкоди,що підлягаєстягненню звідповідачів накористь ОСОБА_1 ,який є не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб позивача, і не приводить до її безпідставного збагачення.

За таких обставиг доводи апеляційної скарги позивача про те, що судом першої інстанції було неправильно враховано характер та обсяг переживань позивача, вимушені зміни у її життєвих обставинах, а визначений судом розмір не є співмірним та справедливим з перенесиними переживаннями, є необґрунтованими та не заслуговують на увагу суду.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVINANDOTHERSv. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Висновки за результатами розгляду апеляційних скарг

Доводи апеляційних скарг не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

За змістом ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки, суд першої інстанції ухвалив в судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції залишає апеляційні скарги без задоволення, а судове рішення без змін.

Враховуючи, що ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 07 червня 2024 року було зупинено дію оскаржуваного рішення, дію рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 19 вересня 2022 року необхідно поновити.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 382ЦПК України суд апеляційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Оскільки, апеляційні скарги залишено без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, немає.

Керуючись ст.ст. 362, 374,375,376,381-384 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційні скарги адвоката Коробєйнікова Антона Вікторовича, який представляє інтереси ОСОБА_1 , та Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса), до якої приєдналося Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ПЕРСПЕКТИВНЕ+», залишити без задоволення, а рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 19 вересня 2022 рокубез змін.

Поновити дію рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 19 вересня 2022 року.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду у випадках передбачених ст. 389 ЦПК України.

Головуючий суддя С. І. Мурашко

Судді О. Л. Карпенко

О. І. Чельник