Рішення

від 23.07.2024 по справі 466/11183/21

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 466/11183/21

Провадження № 2/466/160/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 липня 2024 року Шевченківський районний суд м. Львова

у складі головуючого судді Білінської Г.Б.

секретаря судового засідання Філевич У.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права особистої власності на майно,-

у с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом, у якому просить визнати автомобілі «Опель Корса» н.з. НОМЕР_1 , 2004 року випуску та «Мітсубісі Аутлендер» н.з. НОМЕР_2 , 2008 року випуску спільним майном подружжя, визнати за нею право власності на 1\2 частку майна подружжя, автомобілі залишити в користуванні відповідача ОСОБА_2 та стягнути з відповідача в її користь половину вартості вказаних автомобілів.

Мотивує свої вимоги тим, що з 13.12.2014 р. вона перебувала у шлюбі із ОСОБА_2 , шлюб розірвано 27.11.2018 р. Під час шлюбу ними за спільні кошти придбано майно - автомобілі «Опель Корса» н.з. НОМЕР_1 , 2004 року випуску та «Мітсубісі Аутлендер» н.з. НОМЕР_2 , 2008 року випуску. Автомобілі на даний час перебувають в користуванні відповідача, тому просить провести поділ майна подружжя.

У судовому засіданні позивачка свої вимоги підтримала та дала пояснення, аналогічні змісту позову.

Відповідач позов заперечив, звернувся до суду із зустрічним позовом, у якому просить визнати 5\6 часток автомобіля Mitsubishi Outlander та 59,3\100 частин автомобіля Opel Corsa визнати особистою його власністю.

Свої вимоги мотивує тим, що 09.10.2009 ОСОБА_2 ще до укладення шлюбу з ОСОБА_1 , на підставі біржової угоди № 2615-С-09, укладеної із продавцем ОСОБА_3 , придбав автомобіль марки Skoda Octavia, який на підставі договору купівлі продажу №4641/2018/967967 від 02.06.2018 р., укладеним із покупцем ОСОБА_4 , продав за 150000 гривень.

За виручені від продажу автомобіля кошти ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу №4641/2018/989862 від 19.06.2018, укладеному із продавцем ОСОБА_5 , придбав транспортний засіб Mitsubishi Outlander вартістю 180000 гривень. Отже цей автомобіль був придбаний частково за його особисті кошти в сумі 150000 гривень (отримані від продажу власного автомобіля Skoda Octavia), та за спільні кошти його та ОСОБА_1 , нажиті під час шлюбу, в сумі 30000 грн. Тому вважає, що 5/6 вартості автомобіля Mitsubishi Outlander є його особистою власністю і поділу не підлягає.

Що стосується придбання автомобіля «Опель Корса», зазначив, що оскільки ОСОБА_1 зранку до м. Львова їздила на роботу з ним, а ввечері їй приходилось вертатися громадським транспортом, то вони вирішили придбати для неї окремий автомобіль - Opel Corsa. Автомобіль він придбав 27.05.2016 за 21000 гривень.

З метою купівлі автомобіля Opel Corsa він, 08.04.2016, зняв із свого власного банківського рахунку № НОМЕР_3 гроші в сумі 500 доларів США (згідно офіційного курсу Національного банку України станом на 27 травня 2016 року - 12549,5 гривень). Тобто, автомобіль марки Opel Corsa вартістю 21000 гривень був придбаний частково за його особисті кошти в сумі 12549,5 гривень, та за спільні кошти його та ОСОБА_1 , в сумі 8450,5 грн., які були спільно нажиті ними за час шлюбу, що становить лише 40,7/100 від вартості автомобіля. Просить вказаний автомобіль залишити у користуванні ОСОБА_1 , оскільки вона здійснювала його експлуатацію неналежно, автомобіль має пошкодження, а відтак йому не потрібен. А він готовий відшкодувати частку у вартості цього автомобіля.

У судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 та його представник дали пояснення, аналогічні змісту відзиву та зустрічного позову.

Заслухавши доводи сторін, дослідивши подані ними докази, суд прийшов до наступного.

Статтею 60 СК України закріплено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

У ст. 68 СК України зазначено, що розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу. Розпорядження майном, що є об`єктом спільної сумісної власності, після розірвання шлюбу здійснюється співвласниками виключно за взаємною згодою, відповідно до ЦК України.

Відповідно до п. З ч. 1 ст. 57 СК України особистою приватною власністю дружини, чоловіка є майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21 грудня 2007 року Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя роз`яснено, що не належить до спільної сумісної власності майно одного з подружжя, набуте особою до шлюбу; набуте за час шлюбу, але за кошти, які належали одному з подружжя особисто.

Отже, набуття майна за час шлюбу створює презумпцію права спільної сумісної власності майна подружжя, яка не потребує доказування і встановлення інших обставин, крім набуття майна за час шлюбу, та існує поки не спростована. У разі коли презумпцію права спільної сумісної власності майна подружжя не спростовано за відсутності належних доказів того, що майно придбане за особисті кошти одного з подружжя, таке майно вважається спільною сумісною власністю та підлягає поділу, при цьому частки чоловіка та дружини у майні є рівними.

Презумпція права спільної сумісної власності подружжя, яке набуто ними у період шлюбу, може бути спростована й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт, у тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.

При вирішенні такого спору необхідно з`ясувати час придбання майна та кошти, за які таке майно було набуте (джерело набуття). У разі придбання майна хоч у період шлюбу, але за особисті кошти одного з подружжя, воно не може вважатися спільним сумісним майном подружжя, а є особистою приватною власністю того з подружжя, за чиї особисті кошти воно придбане. У Постанові Верховного Суду від 24 січня 2020 року у справі № 546/912/16-ц зазначено, що належність майна до спільної сумісної власності подружжя визначається не тільки фактом придбання його під час шлюбу, але й спільною участю подружжя коштами або працею в набутті майна. Застосовуючи норму статті 60 СК України та визнаючи право спільної сумісної власності подружжя на майно, суд повинен установити не тільки факт набуття майна під час шлюбу, але й той факт, що джерелом його набуття були спільні сумісні кошти або спільна праця подружжя.

Тобто статус спільної сумісної власності визначається такими критеріями:

1)час набуття майна;

2)кошти, за які таке майно було набуте (джерело набуття).

Норма статті 60 СК України вважається застосованою правильно, якщо набуття майна відповідає цим чинникам.

У зв`язку з викладеним в разі придбання майна хоча й у період шлюбу, але за особисті кошти одного з подружжя, це майно не може вважатися об`єктом спільної сумісної власності подружжя, а є особистою приватною власністю того з подружжя, за особисті кошти якого воно придбане.

Тому сам по собі факт придбання спірного майна в період шлюбу не є безумовною підставою для віднесення такого майна до об`єктів права спільної сумісної власності подружжя

Така ж позиція викладена у постановах Верховного Суду: від 22 січня 2020 року в справі № 711/2302/18, від 11 січня 2023 року в справі № 679/314/21

Відповідно до ч. 2 ст. 183 ЦК України, неподільною є річ, яку не можна поділити без втрати її цільового призначення.

Згідно змісту ст. 71 СК України поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, здійснюється шляхом виділення його в натурі, а в разі неподільності присуджується одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними.

Судом встановлено, що 13.12.2014 Шевченківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції зареєстрований шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (відповідний актовий запис №681).

27.11.2018 р шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розірваний, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу Серії НОМЕР_4 .

27.05.2016 на підставі договору купівлі-продажу №2816/2641/2106 , укладеного із продавцем ОСОБА_6 , ОСОБА_2 придбав автомобіль Opel Corsa, що підтверджується інформацією Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Львівській області (лист від 14.12.2021 № 31/13-Р-278/Аз). Вказаний автомобіль був зареєстрований за ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_5 .

Згідно Висновку №18 за результатами проведення судової автотоварознавчої експертизи від 01.03.2023 р. ринкова вартість автомобіля «Опель Корса» р.н. НОМЕР_1 на момент огляду 23.02.2023 р. становить 81506, 05 грн.

Суд вважає, що вказаний автомобіль є спільним майном подружжя, оскільки такий був придбаний під час шлюбу ОСОБА_2 та ОСОБА_1 за спільні кошти подружжя. Виходячи із рівності часток подружжя у праві власності на їх спільне майно, частка ОСОБА_1 становить 1\2.

Поданою в якості доказу позиції відповідача випискою по рахунку № НОМЕР_6 , відкритого на ім`я ОСОБА_2 (код НОМЕР_7 ) в AT Укрсиббанк, виданою відділенням № 925 AT Укрсиббанк від 28.10.2021, стверджується, що 08.04.2016 з рахунку ним знято кошти в сумі 500 доларів США, які були розміщені на рахунку ще до шлюбу позивача. Однак та обставина, що саме ці кошти використані ОСОБА_2 для придбання іншого автомобіля, не підтверджено в ході судового розгляду.

Автомобіль зареєстрований на ім`я ОСОБА_2 , знаходиться за місцем його проживання. Відтак, суд вважає, що такий повинен залишитись в його користуванні, а 1\2 вартості вказаного майна підлягає стягненню з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 \ 40753 грн. 03 коп. \.

09.10.2009 ОСОБА_2 на підставі біржової угоди № 2615-С-09 із продавцем ОСОБА_3 був придбаний автомобіль марки Skoda Octavia.

Вказаний автомобіль придбаний до укладення шлюбу із ОСОБА_1 , а тому такий є особистим майном ОСОБА_2 .

Із змісту договору купівлі продажу №4641/2018/967967 від 02.06.2018 р. вбачається, що ОСОБА_2 продав ОСОБА_4 своє особисте майно - транспортний засіб Skoda Octavia, номерний знак НОМЕР_8 . Вартість транспортного засобу на день продажу і реєстрації за новим власником становила 150000 гривень, що підтверджується інформацією Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Львівській області №31/13Р-278/Аз від 14.12.2021.

На підставі договору купівлі-продажу №4641/2018/989862 від 19.06.2018, укладеному із продавцем ОСОБА_5 , ОСОБА_2 придбав транспортний засіб Mitsubishi Outlander за 180 000, що підтверджується інформацією Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Львівській області №31/13Р-278/Аз від 14.12.2021.

Вказаний автомобіль зареєстрований на ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_9 .

Як ствердив у судовому засіданні відповідач, саме кошти від продажу автомобіля Skoda Octavia в сумі 150000 грн. були використані ним для придбання автомобіля Mitsubishi Outlander. Тобто, слід вважати, що 5\6 вартості вказаного автомобіля є особистою власністю відповідача, а 1\6 частка автомобіля спільним майном подружжя.

За результатами проведення судової автотоварознавчої експертизи складений висновок №19 від 01.03.2023 р., згідно якого ринкова вартість автомобіля Mitsubishi Outlander становить 208468 , 97 грн. , вартість 1\6 частки - спільного майна подружжя, яке підлягає поділу між сторонами , становить 34744, 83 грн. Оскільки автомобіль перебуває в користуванні ОСОБА_2 , з останнього слід стягнути в користь ОСОБА_1 17372 грн. 42 коп.

Пояснення ОСОБА_1 про те, що кошти на купівлю вказаних автомобілів Opel Corsa та Mitsubishi Outlander - це спільні заощадження її та чоловіка, спростовані в ході судового розгляду поданими відповідачем доказами, а тому судом до уваги не приймаються.

Також суд не приймає до уваги пояснення ОСОБА_1 про те, що автомобіль Skoda Octavia фактично належав сестрі ОСОБА_2 - ОСОБА_7 , а останній ним лише користувався, і кошти від його продажу отримала ОСОБА_7 , тобто такі не вкладались у придбання автомобіля Mitsubishi Outlander не підтверджені позивачкою в ході судового розгляду жодними доказами .

Як встановлено в ході судового розгляду автомобілі Mitsubishi Outlander і Opel Corsa є неподільними речами, на даний час знаходяться за місцем проживання відповідача та у його користуванні. Спільний режим користування вказаними автомобілями не можливий, оскільки ОСОБА_2 та ОСОБА_1 не проживають однією сім`єю, проживають і працюють в різних населених пунктах і досягнути домовленості щодо спільного користування автомобілями не можуть.

Тому, вірним рішенням у даному випадку суд вважає залишення обох автомобілі у власності ОСОБА_2 , на ім`я якого вони зареєстровані та перебувають за місцем його проживання у його ж користуванні, а половину вартості автомобіля Opel Corsa та половини частки автомобіля Mitsubishi Outlander, яка є спільним майном подружжя, стягнути з нього в користь ОСОБА_1 .

Стосовно розподілу судових витрат, до яких відноситься сплачений судовий збір та витрати на правову допомогу, такі слід розподілити відповідно до задоволених вимог- з ОСОБА_1 14332 грн., з ОСОБА_2 4313 грн. судового збору в дохід держави із врахуванням суми сплаченого судового збору при зверненні до суду .

Окрім цього, ОСОБА_2 заявив клопотання про стягнення 10000 грн. витрат на правову допомогу, на підтвердження якого подав Договір №20\06-22 від 20.06.2022 р. про надання правової допомоги з адвокатом Осташевським А.М., Додаткову угоду №2 від 16.01.2023 р. про вартість конкретних послуг, Акти приймання-передачі виконаних робіт та квитанцію про оплату наданих послуг. Оскільки позовні вимоги ОСОБА_2 задоволені частково, суд вважає за можливе стягнути в його користь половину сплаченої суми 5000 грн.

Керуючись ст.ст. 10,12, 81, 82, 263, 265 ЦПК України, ст.ст. 60, 71 СК України, ст.183 ЦК України, суд,

у х в а л и в :

Позови задовольнити частково.

Визнати автомобіль «Опель Корса»,номерний знак НОМЕР_1 , 2004 року випуску спільним майном подружжя.

В порядку поділу майна подружжя автомобіль «Опель Корса», номерний знак НОМЕР_1 , 2004 року випуску залишити у власності та користуванні ОСОБА_2 .

Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 вартість 1\2 частки вказаного автомобіля - 40 753 \сорок тисяч сімсот п`ятдесят три\ грн. 03 коп.

Визнати право особистої власності ОСОБА_2 на 5\6 часток автомобіля «Мітсубісі Аутлендер» номерний знак НОМЕР_2 , 2008 року випуску .

Визнати 1\6 частку автомобіля «Мітсубісі Аутлендер» номерний знак НОМЕР_2 , 2008 року випуску спільним майном подружжя .

В порядку поділу майна подружжя автомобіль «Мітсубісі Аутлендер» номерний знак НОМЕР_2 , 2008 року випуску залишити у власності та користуванні ОСОБА_2 .

Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 вартість 1\2 частки спільного майна поружжя \ 1\6 частки автомобіля\ - 17372\ сімнадцять тисяч триста сімдесят дві\ грн. 42 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_2 5\п`ять\тисяч грн. понесених витрат на правову допомогу.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави 14 332 \ чотирнадцять тисяч триста тридцять дві \грн. судового збору.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави 4 313 \чотири тисячі триста тринадцять \ грн. судового збору.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів до Львівського апеляційного суду.

Повний текст рішення складено 23 липня 2024 року.

Суддя Г. Б. Білінська