Ухвала

від 09.12.2024 по справі 466/11183/21

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

09 грудня 2024 року

м. Київ

справа № 466/11183/21

провадження № 61-15501ск24

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Шиповича В. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Синельникова Є. В.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду міста Львова від 16 липня 2024 року та постанову Львівського апеляційного суду від 04 листопада 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права особистої власності на майно,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, відповідно до якого, остаточно сформулювавши свої вимоги, просила суд в порядку поділу майна подружжя автомобіль «Opel Corsa», номерний знак

НОМЕР_1 , 2004 року випуску, та автомобіль «Mitsubishi Outlander», номерний знак НОМЕР_2 , 2008 року випуску, виділити у власність ОСОБА_2 , а також стягнути з ОСОБА_2 на її користь грошову компенсацію вартості 1/2 частини кожного з цих автомобілів, а саме: 104 234,48 грн за автомобіль «Mitsubishi Outlander» та 40 753,02 грн за автомобіль «Opel Corsa».

У січні 2022 року ОСОБА_2 подав зустрічний позов, відповідно до якого, остаточно сформулювавши свої вимоги, просив суд:

- визнати 5/6 часток автомобіля «Mitsubishi Outlander» та 59,3/100 частин автомобіля «Opel Corsa» його приватною власністю;

- поділити автомобіль «Mitsubishi Outlander» шляхом виділення його у власність ОСОБА_2 та стягнути з нього в користь ОСОБА_1

17 372,42 грн замість частки ОСОБА_1 у праві спільної сумісної власності на 1/6 частину цього автомобіля;

- поділити автомобіль «Opel Corsa» шляхом виділення його у власність ОСОБА_1 , з якої стягнути на його користь 64 919,57 грн, з яких: 48 333,09 грн - вартість його 59,3/100 частини у цьому автомобілі, а 16 586,48 грн - його частка у праві спільної сумісної власності на 40,7/100 частини цього автомобіля.

Рішенням Шевченківського районного суду міста Львова від 16 липня

2024 року позови ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задоволено частково.

Визнано автомобіль «Opel Corsa», номерний знак НОМЕР_1 , 2004 року випуску, спільним майном подружжя.

В порядку поділу майна подружжя автомобіль «Opel Corsa», номерний знак

НОМЕР_1 , 2004 року випуску, залишено у власності та користуванні ОСОБА_2 .

Стягнуто з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 вартість 1/2 частки вказаного автомобіля - 40 753 ,03 грн.

Визнано право особистої власності ОСОБА_2 на 5/6 часток автомобіля «Mitsubishi Outlander», номерний знак НОМЕР_2 , 2008 року випуску.

Визнано 1/6 частку автомобіля «Mitsubishi Outlander», номерний знак

НОМЕР_2 , 2008 року випуску, спільним майном подружжя.

В порядку поділу майна подружжя автомобіль «Mitsubishi Outlander», номерний знак НОМЕР_2 , 2008 року випуску, залишено у власності та користуванні ОСОБА_2 .

Стягнуто з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 вартість 1/2 частки спільного майна подружжя \1/6 частки автомобіля\ - 17 372,42 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_2 5 000 грн понесених витрат на правову допомогу. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави

14 332 грн судового збору. Стягнуто з ОСОБА_2 в дохід держави 4 313 грн судового збору.

Постановою Львівського апеляційного суду від 04 листопада 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 та апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково. Рішення Шевченківського районного суду міста Львова від 16 липня 2024 року скасовано та ухвалено нове судове рішення.

Позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано автомобіль «Opel Corsa», державний номерний знак НОМЕР_1 ,

2004 року випуску, спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Визнано 5/6 частин автомобіля «Mitsubishi Outlander», державний номерний знак НОМЕР_2 , 2008 року випуску, приватною власністю ОСОБА_2 .

Визнано 1/6 частину автомобіля «Mitsubishi Outlander», державний номерний знак НОМЕР_2 , 2008 року випуску, спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

В порядку поділу майна подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виділено автомобіль «Opel Corsa», державний номерний знак НОМЕР_1 , 2004 року випуску, у власність в цілому ОСОБА_1 , а автомобіль «Mitsubishi Outlander», державний номерний знак НОМЕР_2 , 2008 року випуску, виділено у власність в цілому ОСОБА_2 .

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 40 753,03 грн в порядку компенсації його частки (1/2) в автомобілі «Opel Corsa», державний номерний знак НОМЕР_1 , 2004 року випуску.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 17 372,41 грн в порядку компенсації її частки (1/2) в 1/6 частині автомобіля «Mitsubishi Outlander», державний номерний знак НОМЕР_2 , 2008 року випуску.

21 листопада 2024 року через підсистему Електронний суд ОСОБА_1 подала касаційну скаргу на рішення Шевченківського районного суду міста Львова від 16 липня 2024 року та постанову Львівського апеляційного суду від 04 листопада 2024 року у справі № 466/11183/21.

Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).

Колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на таке.

Згідно зі статтею 129 Конституції України та статей 2, 17 ЦПК України однією з основних засад цивільного судочинства є забезпечення апеляційного перегляду справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини «с» статті 7 Рекомендацій № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», частина четверта статті 10 ЦПК України), умови прийнятності касаційної скарги відповідно до норм національного законодавства можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Касаційний перегляд справи вважається екстраординарним.

Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, специфіку його повноважень як «суду права», процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, враховуючи те, що провадження здійснюється судом після розгляду справи судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції, і учасникам справи був наданий відповідний обсяг гарантій права на справедливий суд у судах попередніх інстанцій.

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Конституційний Суд України у Рішенні від 22 листопада 2023 року

№ 10-р(ІІ)/2023 визнав таким, що відповідає Конституції України

(є конституційним), пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України. При цьому Конституційний Суд України звернув увагу, що зазначений припис має правомірну мету - додержання принципу остаточності судового рішення

(res judicata) як одного з аспектів вимоги юридичної визначеності. Пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України містить домірні засоби законодавчого внормування процесуальних відносин щодо відкриття касаційного провадження.

За змістом частини дев`ятої статті 19 ЦПК України прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року,

в якому подається скарга.

Ціна позову у позовах про стягнення грошових коштів визначається сумою, яка стягується, а у позовах про визнання права власності на майно - його вартістю (пункти 1, 2 частини першої статті 176 ЦПК України).

У розглядуваній справі заявлено вимоги про поділ автомобіля «Opel Corsa», вартістю 81 506,05 грн, а також автомобіля «Mitsubishi Outlander», вартістю 208 468,97 грн.

Отже ціна позову у справі № 466/11183/21 не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 028 грн х 250 =

757 000 грн, де 3 028 грн прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 січня 2024 року).

Оскільки ціна позову у справі № 466/11183/21 не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, ухвалені у ній судові рішення можуть бути оскаржені виключно за наявності випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.

Заявниця посилається на наявність випадку, передбаченого підпунктом в) пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, вважаючи, що справа має для неї виняткове значення, оскільки вона має незначний дохід, займається волонтерською діяльністю, самостійно виховує неповнолітню дочку, а стягнення з неї на користь ОСОБА_2 коштів присуджених судами, є надто обтяжливим і спричинить значні фінансові труднощі.

Верховним Судом досліджено та взято до уваги, зокрема, категорію справи, ціну та предмет позову, а також значення справи для сторін і суспільства, та не встановлено випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, зокрема не встановлено, що справа має виняткове значення для ОСОБА_1 .

Крім того, рішення Шевченківського районного суду міста Львова

від 16 липня 2024 року вже скасовано апеляційним судом, а отже не підлягає виконанню.

Доводи касаційної скарги переважно спрямовані на необхідність переоцінки доказів Верховним Судом, однак встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц).

Касаційний перегляд вважається екстраординарним, з огляду на специфіку повноважень суду касаційної інстанції, які обмежено питаннями права та більшим ступенем формальності процедур. Повноваження суду касаційної інстанції не можуть використовуватися для здійснення нового судового розгляду справи.

Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Оскільки касаційну скаргу подано на судові рішення, ухвалені у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, справа розглянута судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію щодо вирішення спору; ОСОБА_1 реалізувала своє право на апеляційний перегляд; наявність випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не встановлено, тому у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.

Керуючись статтею 129 Конституції України, частиною шостою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, частиною першою, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду міста Львова від 16 липня 2024 року та постанову Львівського апеляційного суду від 04 листопада 2024 року у справі № 466/11183/21.

Копію ухвали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді:В. В. Шипович О. М. Осіян Є. В. Синельников