Постанова

від 04.11.2024 по справі 466/11183/21

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 466/11183/21 Головуючий у 1 інстанції: Білінська Г.Б.

Провадження № 22-ц/811/2424/24 Доповідач в 2-й інстанції: Цяцяк Р. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2024 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючий - суддя Цяцяк Р.П.,

судді Ванівський О.М. та Шеремета Н.О.,

за участю: секретаря Ковальчука Ю.П.;

позивачки ОСОБА_1 ;

відповідача ОСОБА_2 і його представника

-адвоката Осташевського А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 та апеляційною скаргою ОСОБА_3 , представника ОСОБА_2 , на рішення Шевченківського районного суду міста Львова від 16 липня 2024 року,

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, у кінцевій редакції позовних вимог якого просила в порядку поділу майна подружжя автомобіль "Opel Corsa", н.з. НОМЕР_1 , 2004 року випуску, та автомобіль "Mitsubishi Outlander", н.з. НОМЕР_2 , 2008 року випуску, виділити у власність ОСОБА_2 , з якого стягнути на користь позивачки грошову компенсацію вартості 1/2 частини кожного з цих автомобілів, а саме: 104 234 грн. 48 коп. за автомобіль "Mitsubishi Outlander" та 40 753 грн. 02 коп. за автомобіль "Opel Corsa".

Позовні вимоги обґрунтовувалися тим, що з 13.12.2014 року сторони даного спору перебували у зареєстрованому шлюбі, який було розірвано 27.11.2018 року. За час цього шлюбу ними за спільні кошти було придбано вищезгадані автомобілі, які на даний час перебувають у користуванні відповідача, а тому просила провести поділ майна подружжя у відповідності до заявлених нею позовних вимог (том 1, а.с. 1-3; том 2, а.с. 7).

У січні 2022 року ОСОБА_2 подав до суду зустрічний позов до ОСОБА_1 , в кінцевій редакції позовних вимог якого просив:

-визнати 5\6 часток автомобіля "Mitsubishi Outlander" та 59,3\100 частин автомобіля "Opel Corsa" його приватною власністю;

-поділити автомобіль "Mitsubishi Outlander" шляхом виділення його у власність ОСОБА_2 та стягнути з нього в користь ОСОБА_1 17 372 грн. 42 коп. замість частки ОСОБА_1 у праві спільної сумісної власності на 1/6 частину цього автомобіля;

-поділити автомобіль "Opel Corsa" шляхом виділення його у власність ОСОБА_1 , з якої стягнути на його користь 64 919 грн. 57 коп., з яких: 48 333 грн. 09 коп. - вартість його 59,3/100 частини у цьому автомобілі, а 16 586 грн. 48 коп. - його частка у праві спільної сумісної власності на 40,7/100 частини цього автомобіля;

-стягнути з ОСОБА_1 судові витрати, в тому числі - і витрати на професійну правничу допомогу.

Позовні вимоги за зустрічним позовом обґрунтовувалися тим, що 09.10.2009 ОСОБА_2 (тобто - ще до укладення шлюбу з ОСОБА_1 ) на підставі біржової угоди № 2615-С-09, укладеної із продавцем ОСОБА_4 , придбав автомобіль марки "Skoda Octavia", який на підставі договору купівлі продажу №4641/2018/967967 від 02.06.2018 року, укладеним із покупцем ОСОБА_5 , продав за 150 000 гривень.

За виручені від продажу автомобіля кошти ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу № 4641/2018/989862 від 19.06.2018 року, укладеному із продавцем ОСОБА_6 , придбав за 180 000 грн. автомобіль "Mitsubishi Outlander". Тобто, цей автомобіль був частково придбаний за 150 000 грн. особистих коштів ОСОБА_2 , отриманих ним від продажу власного автомобіля "Skoda Octavia"), та за 30 000 грн. спільних коштів його та ОСОБА_1 , а відтак 5/6 вартості автомобіля "Mitsubishi Outlander" є його особистою власністю і поділу не підлягає.

Автомобіля "Opel Corsa" був придбаний ОСОБА_2 27.05.2016 року за 21 000 гривень шляхом зняття ним 08.04.2016 року зі свого власного банківського рахунку № НОМЕР_3 500 доларів США (згідно офіційного курсу Національного банку України станом на 27 травня 2016 року - 12 549, 50 гривень). Тобто, автомобіль марки "Opel Corsa" вартістю 21 000 гривень був придбаний частково за 12 549 грн. 50 коп. особистих коштів ОСОБА_2 та 8 450 грн. 50 коп. спільні його та ОСОБА_1 коштів, спільно нажитих ними за час шлюбу, що становить лише 40,7/100 від вартості автомобіля. Просив вказаний автомобіль залишити у користуванні ОСОБА_1 (оскільки вона здійснювала його експлуатацію неналежно, автомобіль має пошкодження, а відтак йому не потрібен), а він готовий відшкодувати їй частку у вартості цього автомобіля (том 1, а.с. 75-78, 122-123, 243-247).

Оскаржуваним рішенням вищезгадані позови задоволено частково.

Визнано автомобіль "Opel Corsa", номерний знак НОМЕР_1 , 2004 року випуску, спільним майном подружжя.

В порядку поділу майна подружжя автомобіль "Opel Corsa", номерний знак НОМЕР_1 , 2004 року випуску, залишено у власності та користуванні ОСОБА_2 .

Стягнуто з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 вартість 1\2 частки вказаного автомобіля - 40 753 грн. 03 коп.

Визнано право особистої власності ОСОБА_2 на 5\6 часток автомобіля "Mitsubishi Outlander", номерний знак НОМЕР_2 , 2008 року випуску.

Визнано 1\6 частку автомобіля "Mitsubishi Outlander", номерний знак НОМЕР_2 , 2008 року випуску, спільним майном подружжя.

В порядку поділу майна подружжя автомобіль "Mitsubishi Outlander", номерний знак НОМЕР_2 , 2008 року випуску, залишено у власності та користуванні ОСОБА_2 .

Стягнуто з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 вартість 1\2 частки спільного майна поружжя \1\6 частки автомобіля\ - 17 372 грн. 42 коп.

Стягнуто з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_2 5 000 грн. понесених витрат на правову допомогу.

Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави 14 332 грн. судового збору.

Стягнуто з ОСОБА_2 в дохід держави 4 313 грн. судового збору (т.2, а.с. 116-118).

Дане рішення оскаржили обидві сторони спору.

ОСОБА_1 просить оскаржуване рішення частково скасувати, в саме:

-в частині визнання права особистої власності ОСОБА_2 на 5\6 часток автомобіля "Mitsubishi Outlander", номерний знак НОМЕР_2 , 2008 року випуску;

-в частині визнання 1\6 частки автомобіля "Mitsubishi Outlander", номерний знак НОМЕР_2 , 2008 року випуску, спільним майном подружжя;

-в частині стягнення з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 вартість 1\2 частки спільного майна поружжя (1\6 частки автомобіля) - 17 372 грн. 42 коп.;

-в частині стягнення з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_2 5 000 грн. понесених витрат на правову допомогу;

-в частині стягнення з ОСОБА_1 в дохід держави 14 332 грн. судового збору.

Також просить ухвалити нове судове рішення, яким:

-визнати автомобіль "Mitsubishi Outlander", н.з. НОМЕР_2 , 2008 року випуску, спільним майном подружжя;

-стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 вартість 1\2 частки автомобіля "Mitsubishi Outlander", н.з. НОМЕР_2 , 2008 року випуску - 104 234 грн. 48 коп.;

-стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави 18 645 грн. судового збору належного до сплати в суді першої інстанції;

-стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1 460 грн. 84 коп. сплаченого судового збору;

-стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 8 000 грн. вартості судової експертизи;

-стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір сплачений за подачу апеляційної скарги.

При цьому апелянт ОСОБА_1 покликається на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи та на порушення норм процесуального і неправильне застосування норм матеріального права.

Вважає, що при вирішенні питання про поділ автомобіля "Mitsubishi Outlander" судом неправомірно не було застосовано до спірних правовідносин частину 1 статті 60 СК України і неправильно застосовано пункт 3 частини 1 статті 57 СК України , оскільки ОСОБА_2 «не доведено належними і допустимими доказами що транспортний засіб "Mitsubishi Outlander" придбано за власні кошти в частині 5/6 від його вартості».

Вважає, що між продажем автомобіля "Skoda Octavia" 02.06.2018 року та придбанням 19.06.2018 року автомобіля "Mitsubishi Outlander" «був тривалий проміжок часу, що унеможливлює твердження що ці кошти не могли бути використані для інших потреб ніж придбання автомобіля "Mitsubishi Outlander".

Порушенням норм процесуального права ОСОБА_1 вважає те, що «судом не враховано що при подачі зустрічного позову ОСОБА_2 пропущено строки позовної давності», про застосування яких вона подала до суду заяву (том 2, а.с. 123-131).

Представник ОСОБА_2 просить оскаржуване рішення частково скасувати, в саме:

-в частині залишення у власності ОСОБА_2 в порядку поділу майна подружжя автомобіля "Opel Corsa", номерний знак НОМЕР_1 , 2004 року випуску;

-в частині стягнення з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 вартості 1\2 частки вказаного автомобіля у розмірі 40 753 грн. 03 коп.;

-в частині стягнення з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_2 5 000 грн. понесених витрат на правову допомогу;

-в частині стягнення з ОСОБА_1 в дохід держави 14 332 грн. судового збору;

-в частині стягнення з ОСОБА_2 в дохід держави 4 313 грн. судового збору.

Також просить ухвалити нове судове рішення, яким:

-поділити автомобіль "Opel Corsa", номерний знак НОМЕР_1 , 2004 року випуску, шляхом виділення його у власність ОСОБА_1 та стягнення з останньої в користь ОСОБА_2 40 753 грн. вартості 1/2 частки цього автомобіля;

-стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави 18 645 грн. судового збору належного до сплати в суді першої інстанції;

-стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 1 500 грн. судового збору, а також судовий збір, сплачений за подачу апеляційної скарги та витрати на професійну правничу допомогу.

При цьому представник апелянта ОСОБА_2 покликається на невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи та на порушення норм процесуального права.

Стверджує, що « ОСОБА_1 , даючи пояснення в суді, підтвердила те, що автомобіль "Opel Corsa", д.н.з. НОМЕР_1 , після розлучення із ОСОБА_2 залишився в її користуванні», а тому вважає помилковим висновок суду (покладений в обґрунтування рішення про залишення згаданого автомобіля у власності ОСОБА_2 та, відповідно, стягнення з останнього половини його вартості на користь ОСОБА_1 ) про те, що згаданий автомобіль знаходиться за місцем його проживання та у його користуванні.

Вважає необґрунтованим стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 лише 5 000 грн. понесених останнім витрат на професійну правничу допомогу (з 21 500 грн. заявлених останнім до стягнення), оскільки « ОСОБА_7 не заявляла клопотань про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, а також не довела не співмірність таких витрат» (том 2, а.с. 169-174).

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін та їхніх представників на підтримання доводів поданих ними апеляційних скарг, перевіривши матеріали справи та законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів та вимог цих апеляційних скарг, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги підлягають до часткового задоволення з наступних підстав.

ЦПК України встановлено, що:

- цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін; учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом, і що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (статті 12 і 81);

- суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина 1 статті 13);

- доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина 1 статті 76);

- належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень (стаття 77);

- обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання (частина 1 статті 82);

- жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (частина 2 статті 89).

Судами встановлено, стверджується матеріалами справи та визнається її учасниками (а, відтак, доказуванню не підлягає) те, що:

-сторони даного спору з 13.12.2014 року по 27.11.2018 року перебували у зареєстрованому шлюбі (том 1, а.с. 5, 6);

-27.05.2016 року під час перебування у шлюбі ОСОБА_2 купив автомобіль "Opel Corsa", державний номерний знак НОМЕР_1 , 2004 року випуску (том 1, а.с. 7);

-19.06.2018 року, також під час перебування у шлюбі, ОСОБА_2 купив автомобіль "Mitsubishi Outlander", державний номерний знак НОМЕР_2 , 2008 року випуску, за 180 000 грн. (том 1, а.с. 8).

Як вбачається зі змісту позовної заяви ОСОБА_8 , на момент звернення її до суду з цим позовом (19.11.2021 року) автомобіль "Opel Corsa" перебував у її користуванні і однією з причин її звернення до суду вона у позові зазначає те, що на її «пропозицію надати довіреність на право розпорядження автомобілем марки "Opel Corsa", …, ОСОБА_2 не погодився».

У Заяві про зміну предмету позову від 28.03.2023 року ОСОБА_9 також зазначає, що автомобіль "Opel Corsa" був і залишається у володінні та користуванні ОСОБА_8 і саме тому він просить згаданий автомобіль залишити у її власності (том 1, а.с. 243-247).

В суді апеляційної інстанції ОСОБА_8 визнала, що і на час апеляційного розгляду справи автомобіль "Opel Corsa" знаходиться у її фактичному користуванні.

В той же час, в мотивувальній частині оскаржуваного рішення зазначено, що автомобіль "Opel Corsa" «зареєстрований на ім`я ОСОБА_2 , знаходиться за місцем його проживання. Відтак, суд вважає, що такий повинен залишитись в його користуванні, а 1\2 вартості вказаного майна підлягає стягненню з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 \ 40 753 грн. 03 коп.».

Як вбачається з вищенаведеного в сукупності, даний висновок суду не відповідає фактичним обставинам справи, що і знайшло своє відображення у доводах апеляційної скарги ОСОБА_10 .

Відтак, колегія суддів приходить до висновку про те, що спірні автомобілі в порядку поділу майна подружжя слід поділити між сторонами спору - з урахуванням фактору фактичного користування цими автомобілями кожною із сторін, а саме: виділити автомобіль "Opel Corsa" у власність в цілому ОСОБА_1 , а автомобіль "Mitsubishi Outlander" - виділити у власність в цілому ОСОБА_2 .

В ході розгляду справи судом першої інстанції на виконання ухвали суду було проведено судову автотоварознавчу експертизу, згідно якої ринкова вартість автомобіля "Opel Corsa" на момент його огляду експертом (23.02.2023 року) становить 81 506 грн. 05 коп. (том 1, а.с. 162-172), а ринкова вартість автомобіля "Mitsubishi Outlander" - 208 468 грн. 97 коп. (том 1, а.с. 187-207, 238-240).

Вищенаведені висновки експерта сторонами не оспорюються.

Частиною 1 статті 70 СК України встановлено, що у разі поділу майна, що є об`єктом спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Відтак, оскільки автомобіль "Opel Corsa" виділено у власність в цілому ОСОБА_1 , то з останньої слід стягнути на користь ОСОБА_2 1/2 (половину) вартості цього автомобіля у розмірі 40 753 грн. 03 коп. (81 506 грн. 05 коп. : 2).

Щодо розміру часток сторін спору у власності на автомобіль "Mitsubishi Outlander", то колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції в цій частині, виходячи з наступного.

Статтею 60 СК України визначено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 57 СК України особистою приватною власністю дружини, чоловіка є майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй (йому) особисто.

Отже, належність майна до спільної сумісної власності подружжя визначається не тільки фактом придбання його під час шлюбу, але й спільною участю подружжя коштами або працею в набутті майна. Застосовуючи норму статті 60 СК України та визнаючи право спільної сумісної вдасності подружжя на майно, суд повинен установити не тільки факт набуття майна під час шлюбу, але й той факт, що джерелом його набуття були спільні сумісні кошти або спільна праця подружжя.

Тобто статус спільної сумісної власності визначається такими критеріями:

1)час набуття майна;

2)кошти, за які таке майно було набуте (джерело набуття).

Норма статті 60 СК України вважається застосованою правильно, якщо набуття майна відповідає цим чинникам.

У зв`язку з викладеним у разі придбання майна хоча й у період шлюбу, але за особисті кошти одного з подружжя, це майно не може вважатися об`єктом спільної сумісної власності подружжя, а є особистою приватною власністю того з подружжя, за особисті кошти якого воно придбане.

Відтак, сам по собі факт придбання спірного майна в період шлюбу не є безумовною підставою для віднесення такого майна до об`єктів права спільної сумісної власності подружжя.

Судами встановлено та стверджується матеріалами справи те, що ОСОБА_11 09.10.2009 року (тобто - задовго до укладення ним шлюбу з ОСОБА_8 ) на підставі біржевої угоди № 2615-С-09 був придбаний автомобіль марки "Skoda Octavia", а відтак такий є його особистою приватною власністю.

02.06.2018 року ОСОБА_9 продав вищезгаданий автомобіль "Skoda Octavia", номерний знак НОМЕР_4 , за 150 000 грн., що стверджується інформацією Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Львівській області №31/13Р-278/Аз від 14.12.2021 року.

19.06.2018 року ОСОБА_9 (тобто - на 17 день після продажу ним автомобіля "Skoda Octavia") придбав за 180 000 грн. автомобіль "Mitsubishi Outlander", що ствердєжується інформацією Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Львівській області №31/13Р-278/Аз від 14.12.2021 року.

На твердження ОСОБА_9 , для придбання автомобіля "Mitsubishi Outlander» ним було використано 150 000 грн. отриманих ним в результаті продажу належного йому на праві особистої приватної власності автомобіля "Skoda Octavia", номерний знак НОМЕР_4 .

По версії ОСОБА_8 , автомобіль "Skoda Octavia" фактично належав ОСОБА_12 , сестрі ОСОБА_9 , а останній ним лише користувався, і кошти від його продажу отримала саме ОСОБА_12 , а кошти, за які було придбано автомобіль "Mitsubishi Outlander" - це спільні їх з ОСОБА_9 заощадження. Однак, наведене ОСОБА_8 нею жодними доказами не підтверджено.

В той же час, версія ОСОБА_9 про джерело коштів використаних ним для придбання автомобіля "Mitsubishi Outlander" підтверджується договорами купівлі-продажу автомобілів "Skoda Octavia" і "Mitsubishi Outlander" та хронологією подій, які мали місце в короткому проміжку часу (протягом 17 днів).

За наведених вище обставин в їх сукупності суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про те, що 5\6 вартості автомобіля "Mitsubishi Outlander" є особистою власністю ОСОБА_9 , а спільним майном подружжя - лише 1\6 його частина (половина від якої складає 1/12 частину, яка належить кожному з подружжя).

З урахуванням наведеного, а також того, що суд прийшов до висновку про те, що автомобіль "Mitsubishi Outlander", державний номерний знак НОМЕР_2 , 2008 року випуску, слід виділити у власність в цілому ОСОБА_2 , то з останнього слід стягнути на користь ОСОБА_1 17 372 грн. 41 коп. в порядку компенсації її частки (1/2) в 1/6 частині згаданого автомобіля.

За змістом положень частин 1 та 2 статті 141 ЦПК України, у разі часткового задоволення позову судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що предметом даного судового розгляду були два позови (первісний та зустрічний) і колегія суддів прийшла до висновку до часткове задоволенні обох позовів, то колегія суддів вважає, що питання про судові витрати підлягає вирішенню (у відповідності до пункту 5 частини 7 статті 265 ЦПК України) в іншому судовому засіданні - з наданням можливості сторонам подати до суду (а також іншим учасникам справи) свої розрахунки розподілу судових витрат між сторонами спору.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374 п.2, 376 ч.1 п.п. 1-4, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 та апеляційну скаргу ОСОБА_3 , представника ОСОБА_2 , частково задовольнити.

Рішення Шевченківського районного суду міста Львова від 16 липня 2024 року скасувати та ухвалити нове.

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 частково задовольнити.

Визнати автомобіль "Opel Corsa", державний номерний знак НОМЕР_1 , 2004 року випуску, спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Визнати 5/6 частин автомобіля "Mitsubishi Outlander", державний номерний знак НОМЕР_2 , 2008 року випуску, приватною власністю ОСОБА_2 .

Визнати 1/6 частину автомобіля "Mitsubishi Outlander", державний номерний знак НОМЕР_2 , 2008 року випуску, спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

В порядку поділу майна подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виділити автомобіль "Opel Corsa", державний номерний знак НОМЕР_1 , 2004 року випуску, у власність в цілому ОСОБА_1 , а автомобіль "Mitsubishi Outlander", державний номерний знак НОМЕР_2 , 2008 року випуску, виділити у власність в цілому ОСОБА_2 .

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 40 753 (сорок тисяч сімсот п`ятдесят три) грн. 03 коп. в порядку компенсації його частки (1/2) в автомобілі "Opel Corsa", державний номерний знак НОМЕР_1 , 2004 року випуску.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 17 372 (сімнадцять тисяч триста сімдесят дві) грн. 41 коп. в порядку компенсації її частки (1/2) в 1/6 частині автомобіля "Mitsubishi Outlander", державний номерний знак НОМЕР_2 , 2008 року випуску.

Судове засідання для вирішення питання про судові витрати призначити на 10-30 год. 16 грудня 2024 року.

Запропонувати сторонам в строк до 01 грудня 2024 року подати до суду свої розрахунки розподілу судових витрат між сторонами (з урахуванням розмірів задоволених судом апеляційної інстанції заявлених ними позовних вимог), копії яких надіслати іншим учасникам справи та їхнім представникам.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повну постанову складено 11 листопада 2024 року.

Головуючий: Цяцяк Р.П.

Судді: Ванівський О.М.

Шеремета Н.О.