Рішення

від 11.07.2024 по справі 607/24325/23

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11.07.2024 Справа №607/24325/23 Провадження №2-др/607/47/24

місто Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Герчаківської О. Я.,

за участю секретаря судового засідання Баб`як Н. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі питання про судові витрати у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Віконт» про стягнення збитків та неустойки,

В С Т А Н О В И В :

У провадженніТернопільського міськрайонногосуду Тернопільськоїобласті перебувалацивільна справаза позовомОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Віконт» (далі ТОВ «Віконт») про стягнення збитків та неустойки.

Рішенням Тернопільськогоміськрайонного судуТернопільської областівід 10травня 2024рокупозовні вимоги задоволено частково;стягнуто зТОВ «Віконт» на користь ОСОБА_1 26400000 (двадцять шість мільйонів чотириста тисяч),00 грн неустойки за прострочення виконання зобов`язання;стягнуто зТО«³конт» накористь ОСОБА_1 635,09грн судового збору; у задоволенні інших вимог відмовлено.

До закінчення судових дебатів у судовому засіданні, яке відбулося 10 травня 2024 року, адвокат Покотило Ю. В. повідомив суду, що протягом п`яти днів ним будуть подані докази про розмір витрат, які поніс позивач у зв`язку з розглядом справи.

13 травня 2024 року представник позивача ОСОБА_1 , адвокат Покотило Ю. В. звернувся до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області із заявою про ухвалення додаткового рішення, просив долучити до матеріалів справи № 607/24325/23 докази, які підтверджують розмір витрат, які понесе позивач у зв`язку із розглядом справи, а саме: копію договору про надання правової допомоги від 20 березня 2023 року; копію додатку № 16/11/23-Д до договору про надання правової допомоги від 20 березня 2023 року; копію акту виконаних робіт (наданих послуг) від 11 травня 2024 року; копію рахунку № 11/05/24 від 11 травня 2024 року.

В судове засідання представник позивача ОСОБА_1 , адвокат Покотило Ю. В. не з`явився, однак подав заяву про розгляд справи без участі позивача та його представника у зв`язку із зайнятістю в іншому судовому засіданні. Заяву про ухвалення додаткового рішення підтримує в повному обсязі та просить її задовольнити з підстав, що у ній вказані.

Представник ТОВ «Віконт» у судове засідання не з`явився з невідомої на те суду причини, хоча про день та час судового засідання повідомлявся належним чином, що в силу ч. 4 ст. 270 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України), не перешкоджає розгляду заяви.

У зв`язкуз неявкоюучасників справи,з підставпередбачених ч.2ст.247ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріалисправи,суд вважаєза можливеухвалити додатковерішення вчастині вирішенняпитання пророзподіл судовихвитрат,які поніс позивач у зв`язку з розглядом справи.

Суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати (п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України).

Згідно з частинами 3, 4 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Отож, оскільки судом не вирішувалося питання про стягнення витрат на правничу допомогу, які понесені позивачем в ході розгляду справи № 607/24325/23, але про такі витрати та їх розмір сторона позивача повідомила суду у встановлені процесуальним законом строки та надала докази, то суд шляхом ухвалення додаткового рішення повинен вирішити питання про ці витрати, їх обґрунтованість, а відтак виходить з наступного.

Пунктом 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України передбачено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Право на професійну правничу допомогу гарантовано статтею 59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України у рішенні від 30 вересня 2009 року № 23рп/2009.

Так, у рішенні Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23рп/2009 зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо.

Згідно з частинами 1-4 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Згідно з ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських послуг (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхньої вартості, виходячи з конкретних обставин справи.

Зазначений висновок відповідає позиції Європейського суду з прав людини, який у рішенні від 19 жовтня 2000 року у справі «Іатрідіс проти Греції» тлумачить «гонорар успіху» як домовленість, згідно з якою клієнт зобов`язується виплатити адвокату як винагороду певний відсоток від присудженої йому судом грошової суми, якщо рішення буде на користь клієнта. Якщо такі угоди є юридично дійсними, то визначені суми підлягають сплаті клієнтом (§ 55). Водночас відшкодування судових витрат передбачає, що встановлена їх реальність, необхідність і, крім того, умова розумності їх розміру.

За змістомч.8ст.141ЦПК України,розмір витрат,які сторонасплатила абомає сплатитиу зв`язкуз розглядомсправи,встановлюється судомна підставіподаних сторонамидоказів (договорів,рахунків тощо). Такідокази подаютьсядо закінченнясудових дебатіву справіабо протягомп`яти днівпісля ухваленнярішення судуза умови,що дозакінчення судовихдебатів усправі стороназробила проце відповіднузаяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

У разі недотримання вимог частини четвертої статті 137 ЦПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Отож, суд встановив, що між адвокатом Покотило Ю. В. (Адвокат) та ОСОБА_1 (Клієнт) укладено Договір про надання правничої допомоги від 20 березня 2023 року

(надалі - Договір). За цим Договором Клієнт доручає Адвокату захист та представництво прав та інтересів в усіх правоохоронних органах, органах державної реєстрації, органах державної виконавчої служби України, судах усіх інстанцій та юрисдикцій, з усіма правами, наданими позивачу, відповідачу, третій особі, заявнику, стягувачу та боржнику, окрім права укладення мирової угоди і Адвокат приймає на себе виконання цього доручення (п. 1 Договору); сторонами погоджено гонорар за надання правової допомоги Клієнту, який передбачено в окремому додатку до угоди (п. 3 Договору).

За змістом Додатку № 16/11/23-Д до Договору про надання правової допомоги від 20 березня 2023 року, укладеного між Адвокатом Покотило Ю. В. та Клієнтом ОСОБА_1 16 листопада 2023 року, сторони погодили гонорар за надання правової допомоги Клієнту в розмірі 10% (десять відсотків) від фактично стягнутої за рішенням суду грошової суми, який підлягає сплаті не пізніше 10 (десяти) календарних днів від дня фактичного виконання рішення суду.

Відповідно до Акту виконаних робіт (наданих юридичних послуг) від 11 травня 2024 року, складеного між адвокатом Покотило Ю. В. та Клієнтом ОСОБА_1 , цей акт про надання наступних послуг: збір та витребування необхідних документів, підготовка, оформлення позовної заяви, додатків до позовної заяви, заяви про забезпечення позову, представництво інтересів ОСОБА_1 в судових засіданнях 12 січня 2024 року, 19 лютого 2024 року, 15 березня 2024 року, 12 квітня 2024 року та 10 травня 2024 року Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області у справі № 607/24325/23 про стягнення збитків та неустойки; вартість - 10%; стягнута сума 26400000,00 грн; до оплати 2640000,00 грн. У випадку зміни або скасування рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 10 травня 2024 року у справі № 607/24325/23 сума «До оплати» підлягає перегляду.

Згідно Рахунку № 11/05/24 від 11 травня 2024 року сума за юридичні послуги (правнича допомога) 2640000,00 грн підлягає оплаті ОСОБА_1 на користь адвоката Покотила Ю. В. на протязі 10 (десяти) календарних днів від дня фактичного виконання рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 10 травня 2024 року у справі № 607/24325/23 (у випадку зміни або скасування рішення суду рахунок оплаті не підлягає і складається новий рахунок).

За встановлених судом обставин, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішенні від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.

Верховним Судом у постанові від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 зазначено, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Разом з тим, відповідно до правової позиції, висловленої об`єднаною палатою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду у постанові від 03 жовтня 2019 року у справі №922/445/19 та підтвердженої Верховним Судом у постановах від 12 лютого 2020 року у справі № 648/1102/19 і від 11 листопада 2020 року у справі № 673/1123/15ц, витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 910/12876/19 від 01 червня 2021 року, суд зауважив, що розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини.

Разом з тим, чинне процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при обрахуванні розміру витрат на правничу допомогу. Відповідно, суд зазначив, що процесуальним законодавством передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.

В питанні критеріїв також слід послатися на висновки Великої Палати Верхового Суду у справі № 755/9215/15ц, викладені у додатковій постанові від 19 лютого 2020 року. Так, суд наголосив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Важливими є також висновки у постановах Верховного Суду у справі № 905/1795/18 від 24 жовтня 2019 року та у справі № 922/2685/19 від 08 квітня 2020 року, де визначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Отож, враховуючи складність справи та обсяг виконаних робіт, кількість проведених судових засідань та витрачений адвокатом Покотило Ю. В. час, дотримуючись принципів співмірності та розумності судових витрат, суд дійшов до висновку про необхідність стягнення із відповідача на користь позивача 12000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст. ст. 263265, 270 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Віконт» на користь ОСОБА_1 витрати, пов`язані із наданням професійної правничої допомоги, у розмірі 12 000,00 грн.

У задоволенні інших вимог відмовити.

Додаткове заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.

Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: товариство з обмеженою відповідальністю «Віконт», код ЄДРПОУ: 30495874, місце реєстрації: вул. В. Тютюнника, буд. 5-В, м. Київ, 03150, фактичне місцезнаходження та місцезнаходження майна: с. Миролюбівка Тернопільський район Тернопільська область, 47733.

Головуючий суддя Герчаківська О.Я.