Постанова

від 22.07.2024 по справі 911/2423/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" липня 2024 р. Справа№ 911/2423/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шаптали Є.Ю.

суддів: Яковлєва М.Л.

Тищенко О.В.

без повідомлення (виклику) учасників справи

розглянувши апеляційну скаргу Адвокатського об`єднання "КУРС-8" на рішення Господарського суду Київської області від 05.12.2023 у справі №911/2423/23 (суддя - В.М. Антонова)

за позовом Адвокатського об`єднання "КУРС-8"

до Фермерського господарства "АГРОСВІТ"

про стягнення 242 696,11 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

Адвокатське об`єднання «КУРС-8» (надалі - позивач, АО «КУРС-8», скаржник) звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Фермерського господарства «АГРОСВІТ» (надалі-відповідач, ФГ «АГРОСВІТ») про стягнення суми заборгованості в розмірі 242 696,11 грн, з яких: 176 703,01 грн основний борг та 65 993,10 грн інфляційні втрати.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов`язань за договором про надання адвокатських послуг № 395/1 від 12.04.2019, в частині повної та своєчасної оплати отриманих послуг.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його ухвалення

Рішенням Господарського суду Київської області від 05.12.2024 у справі № 911/2423/23 позов Адвокатського об`єднання «КУРС-8» до Фермерського господарства «АГРОСВІТ» задволено частково. Стягнуто з Фермерського господарства «АГРОСВІТ» на користь Адвокатського об`єднання «КУРС-8» 11 862 (одинадцять тисяч вісімсот шістдесят дві) грн 00 коп. основного боргу, 5 971 (п`ять тисяч дев`ятсот сімдесят одну) грн 52 коп інфляційних втрат та 267 (двісті шістдесят сім) грн 50 коп. судового збору, у задоволенні іншої частини позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що допустимих доказів на підтвердження факту надання позивачем та отримання відповідачем послуг, що складають в загальному розмірі 164 841, 00 грн матеріали справи не містять та позивачем, у порядку встановлено ГПК України, суду надано не було.

Отже, враховуючи викладене вище та те, що акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) не підписані з боку відповідача, позивачем не надано суду будь-яких інших доказів на підтвердження викладених у позовній заяві обставин щодо надання послуг, суд, керуючись принципом вірогідності доказів, дійшов висновку щодо недоведеність викладених позивачем у позовній заяві обставин щодо здійснення господарської операції по наданню відповідачу послуг на загальну суму 164 841, 00 грн, а тому суд першої інстанції відмовив у задоволені позовних вимог у цій частині.

Також судом першої інстанції зазначено, що надані на підтвердження існування заборгованості відповідача за договором акти звірки взаєморозрахунків не можуть бути належним доказом у справі, оскільки підписані позивачем у односторонньому порядку, а інформація, відображена в актах не підтверджена підписаними уповноваженими представниками сторін первинними документами.

Водночас, перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат на другу частину гонорару за загальний період з жовтня 2020 року по червень 2023 року в розмірі 5 971, 52 грн, суд першої інстанції визнав його обґрунтованим та арифметично вірним.

Також суд дійшов висновку, що позивачем не пропущено строк позовної давності.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, Адвокатське об`єднання «КУРС-8» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Київської області від 05.12.2023 у справі №911/2423/23 у частині відмови у стягненні з Фермерського господарства «АГРОСВІТ» на користь Адвокатського об`єднання «КУРС-8» першої частини гонорару за договором про надання адвокатських послуг від 12.04.2019 №395/1 скасувати. Ухвалити в цій частині нове рішення, яким стягнути з Фермерського господарства «АГРОСВІТ» на користь Адвокатського об`єднання «КУРС-8» заборгованість по оплаті першої частини гонорару за договором про надання адвокатських послуг від 12.04.2019 №395/1 у розмірі 164 841 (сто шістдесят чотири тисячі вісімсот сорок одна), 00 грн основного боргу, 60 021 (шістдесят тисяч двадцять одна), 58 грн. інфляційних втрат та 3 372 (три тисячі триста сімдесят дві), 95 грн судового збору сплаченого при поданні позовної заяви і 5059 (п`ять тисяч п`ятдесят дев`ять), 41 грн. судового збору сплаченого при поданні апеляційної скарги. Стягнути з Фермерського господарства «АГРОСВІТ» на користь Адвокатського об`єднання «КУРС-8» судові виграти на правничу допомогу в суді першої інстанції у розмірі 28 000 грн та в суді апеляційної інстанції - 18 000 грн.

Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що місцевим господарським судом при ухваленні оскаржуваного рішення порушено норми процесуального права та неправильно застосовано норми матеріального права, рішення суду першої інстанції ухвалено при неповному дослідженні доказів та з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, а зроблені судом висновки не відповідають обставинам справи.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення не було враховано наступних обгрунтувань:

- висновок суду першої інстанції про те, що послуги в акті здачі-прийняття робіт відсутні в таблиці погоджених тарифів послуг є необгрунтованим, оскільки зазначені у Додатку № 2;

- суд першої інстанції необгрунтовано відмовляє у вимогах про стягнення 164 841,00 грн, з огляду на п.5.3 Догвоору:

- перша частина гонорару за надання правової допомоги здійснюється згідно тарифів, які зазаначені в додатку №1 до цього договору і є невід`ємною частиною, згідно фактично виконаних робіт і виставлениї рахунків згяідно данного договору.

Докази з проханням відповідача про відстрочення оплати адвокатськи послуг відсутні.

Як вбачається з умов договору, обов`язки позивача вважаються виконаними з моменту фактичного надання послуг, а не з моменту підписання сторонами актів здачі-приймання робіт, яке є необов`язковим.

Відсутність підписів відповідача на актах свідчить про недобросовісність намірів та не спростовують вимог позивача.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.12.2023 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у наступному складі: головуючий суддя - Шаптала Є. Ю., судді: Яковлєв М.Л., Тищенко О.В.

09.12.2023 до Північного апеляційного господарського суду від Адвокатського об`єднання «КУРС-8» надійшло клопотання по доручення до апеляційної скарги доказу направлення копії відповідачу.

11.01.2024 до Північного апеляційного господарського суду від Адвокатського об`єднання «КУРС-8» надійшло клопотання про надсилання клопотання про доручення до апеляційної скарги доказу направлення її копії відповідачу.

16.01.2024 до Північного апеляційного господарського суду від Адвокатського об`єднання «КУРС-8» надійшло клопотання про надсилання клопотання про доручення до апеляційної скарги доказу направлення її копії відповідачу.

На час надходження апеляційної скарги матеріали справи №911/2423/23 на адресу Північного апеляційного господарського суду не надходили, у зв`язку з чим ухвалою від 02.01.2024 відкладено вирішення питання щодо апеляційної скарги Адвокатського об`єднання «КУРС-8» на рішення Господарського суду Київської області від 05.12.2023 у справі №911/2423/23 до надходження матеріалів справи на адресу Північного апеляційного господарського суду; доручено Господарському суду Київської області надіслати матеріали справи №911/2423/23 на адресу Північного апеляційного господарського суду.

28.02.2024 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №911/2423/23.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.03.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Адвокатського об`єднання «КУРС-8» на рішення Господарського суду Київської області від 05.12.2023 у справі №911/2423/23, розгляд апеляційної Адвокатського об`єднання «КУРС-8» на рішення Господарського суду Київської області від 05.12.2023 у справі №911/2423/23 вирішено розгляд здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

27.03.2024 через відділ документального забезпечення суду від позивача надійшло клопотання про розгляд справ из повідомленням (викликом) сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 270 ГПК України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 12 ГПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи, що предметом розгляду у даній справі є вимога про стягнення 242 696,11 грн., то вказана справа відноситься до малозначних справ в розумінні ГПК України.

Згідно з ч. 10 ст. 270 ГПК України апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 13 ст. 8 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Виходячи із зазначених правових норм, перегляд оскаржуваного рішення підлягає здійсненню без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження, у звязку із чим клопотання задоволенню не підлягає.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Як вірно встановлено судом першої інстанції та перевірено колегією суддів, 12.04.2019 між позивачем (далі - адвокатське об`єднання) та відповідачем (далі - замовник) укладено договір про надання адвокатських послуг № 395/1 (далі договір).

Відповідно до п.1. договору адвокатське об`єднання бере на себе зобов`язання надавати необхідні адвокатські послуги в судах, господарських судах, адміністративних судах, судах загальної юрисдикції, судах апеляційної та касаційної інстанцій, органах державної влади та місцевого самоврядування, в правоохоронних органах, органах нотаріату, органах державної виконавчої служби, Міністерстві юстиції України, будь-яких установах і організаціях незалежно від форми власності, а замовник зобов`язується виплатити адвокатському об`єднанню гонорар за надання адвокатських послуг, які полягають в представлені інтересів замовника, надання адвокатської та юридичної допомоги, яка полягає в допомозі у відкритті кримінального провадження, юридичній адвокатській підтримці під час досудового слідства, судового слідства, оскарження дій і бездіяльності органів досудового слідства, оскарження дій бездіяльності слідчих суддів, прокурорів, стягненні матеріальних і моральних збитків завданих неправомірними діями будь-якими особами, установами замовнику, в тому числі ,з приводу відновлення порушених прав та інтересів, вчинених незаконними шахрайськими діями ТОВ «ХІП ЦЕНТР» шляхом надання правової допомоги у допомоги в стягненні (повернення) грошових коштів, що були сплачені згідно договору поставки №ЦО-2/19- у сумі 534 015, 82 грн, з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом, шляхом звернення до суду, правоохоронних орган представленні інтересів замовника, супроводі розгляду цивільної справи за його позовом та кримінального провадження, але не виключно відповідно до повноважень, наданих в додатку до договору №2 та тарифами, затвердженими додатком №1.

Пунктом 3.3. договору передбачено, що замовник зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі оплачувати адвокатські послуги адвокатського об`єднання, також замовник дозволяє на розсуд адвокатське об`єднання зробити необхідні адвокатські послуги, визначені в додатку №1 згідно вказаних тарифів з відстрочкою платежу до 10 календарних днів, адвокатське об`єднання залишає за собою право відмовити в наданні адвокатських, юридичних послуг з відстрочкою платежу.

Згідно із п.3.5. договору за надання адвокатських послуг замовник зобов`язується виплатити адвокатському об`єднанню в касу чи на розрахунковий рахунок гонорар у розмірі, визначеному цим договором згідно визначених тарифів або виставлених рахунків або складених актів виконаних робіт. Гонорар за надання адвокатських послуг складається з двох частин. Перша частина гонорару (попередня оплата) зазначена в додатку №1 до договору про надання адвокатських послуг та може бути сплачена з відстрочкою платежу відповідно до п.3.3 цього договору. Друга частина гонорару, яка складає 8 % від повернутої, стягнутої суми коштів, набутої вигоди в грошовій або матеріальній формі не залежно від способу, підстав та причин їх набуття за час дії даного договору згідно предмету договору, зазначеного п.1 договору і має бути оплачена протягом 2 днів з моменту такого набуття. Так друга частина гонорару має бути оплачена протягом 2 днів з дня настання випадків, передбачених п.7.4., 7.5. цього договору. (Замовник дозволяє адвокатам адвокатського об`єднання самостійно визначити стратегію і тактику захисту прав та інтересів, яка не суперечить правам клієнта (замовник оскаржити дії та бездіяльність слідчих, прокурорів, суддів, відкриття відносно них кримінальних проваджень у випадку вчинення ними кримінальних правопорушень по відношенню до замовника, адміністративних та дисциплінарних проступків та зобов`язується здійснити оплату за такі послуги у відповідності до даного договору, додатку № 1 до цього договору, додаткових угод до цього договору).

У пункті 5.1. договору сторони погодили, що замовник погоджується з оплатою всіх послуг наданих з відстрочкою платежу, у кількості сімнадцяти послуг, згідно торфів та зобов`язується оплатити такі послуги протягом 10 календарних днів. У випадку прострочення оплати на більш тривалий термін, замовник сплачує адвокатському об`єднанню пеню в розмірі 8 % в день від суми боргу. День оплати вважається, коли кошти внесені в касу адвокатського об`єднання або зараховані на розрахунковий рахунок.

Замовник, погоджується з оплатою інших витрат, платних послуг адвокатського об`єднання, компенсує їх адвокатському об`єднанню, а у разі відсутності коштів на їх оплату, своєчасно письмово повідомляє про це адвокатське об`єднання і погоджується з тим, що відмова в проведені запропонованих адвокатами заходів може вплинути на результативність виконання функцій захисту. Строк відстрочки по оплаті не може перевищувати 10 календарних днів з дати фактичного виконання послуг, інакше нараховується пеня відповідно до умов договору. Підписання актів здачі-прийняття робіт не є обов`язковим і робота вважається виконаною з моменту її фактичного виконання (надсилання документа поштою, виїзд в суд або участь в судовому засіданні, виїзд у справах замовника та інші дії відповідно до цього договору, додатку № 1, додатку №2 та всіх додаткових угод) (п.5.2. договору).

Відповідно до п. 5.3. договору перша частина гонорару за надання правової допомоги адвокатським об`єднанням замовником здійснюється згідно тарифів, які зазначені в додатку №1 до цього договору і є невід`ємною його частиною, згідно фактично виконаних робіт і виставлених рахунків згідно даного договору. Послуги здійснюються по попередній оплаті або у відповідності до п.3.3. даного договору.

Згідно із п. 8.2. договору в випадку неотримання поштової кореспонденції замовником у поштовому відділенні протягом 5 діб з дня надходження або у випадку відмови в отриманні будь-якої поштової кореспонденції від адвокатського об`єднання за адресою, зазначеною в договорі, вважається, що замовник отримав зазначену поштову кореспонденцію. Всі документи, виготовлені виконавцем залишаються в адвокатському об`єднанні

Цей договір, якщо він достроково не буде припинений з ініціативи замовника, діє протягом одного календарного року з дати його підписання. У випадку, якщо жодна із сторін письмово не заперечила проти продовження договору менш як за 10 днів до його закінчення, договір вважається пролонгованим безстроково та на тих же умовах (п.7.2. договору).

Пунктом 8.4. договору погоджено, що замовник бере на себе ініціативу щодо отримання інформації про суми оплати за адвокатські, юридичні та інші послуги, інформації щодо наявності за ним заборгованості з оплати адвокатських, юридичних та інших послуг.

12.04.2019 сторонами погоджено тарифи на надання правової допомоги та адвокатських послуг (додаток № 1 до договору), зокрема узгоджено таблицю з найменуванням і переліком послуг з надання правової допомоги замовнику та їх вартість.

Також додатком № 1 від 12.04.2019 до договору договору сторонами погоджено, що друга частина гонорару складає 8 % від повернутої, стягнутої суми коштів, отриманої майнової вигоди, вартості знятого з арешту майна, набутої вигоди в грошовій або матеріальній формі не залежно від способу, підстав та причин їх набуття за час дії даного договору згідно предмету договору, зазначеного п.1 договору і має бути оплачена (зарахована на розрахунковий рахунок АО «КУРС - 8») протягом 2 діб після фактичного отримання коштів, майна чи майнових прав або іншої вигоди замовником від боржника або особи, яка заподіяла збитки не залежно від його процесуального статусу (третьої особи, ФГВФО, тощо, але відповідно до предмету договору), а також у випадку настання умов розірвання даного договору з вини або за ініціативи замовника, обумовлених в договорі та додатку № 1 до договору. У разі прострочення виплати адвокатському об`єднанню другої частини гонорару, замовник сплачує пеню у розмірі 8 % від суми другої частини гонорару за кожен день прострочення.

Оплата роботи адвоката здійснюється погодинно. Облік часу починається з моменту виходу з офісу та закінчується в момент повернення в офіс або додому. Зазначена сума вказана за годину. До 30 хвилин час не враховується як за годину, 31 хвилина - рахується як одна година. Фактично затрачений час підтверджується актом виконаних робіт згідно діючого законодавства та (або) іншими доказами, які вказують на витрачений час адвоката для надання адвокатських послуг. Правничі послуги, які не вказані в таблиці додатку 1 договору і включають в себе повністю або частково (невиключно) усне консультування замовника по телефону, надсилання, поштової кореспонденції, оплату судового збору, відстеження руху і вручень поштових відправлень отримання і опрацювання вхідної поштової кореспонденції на ім`я замовника, відстеження призначення розгляду справ у судах всіх інстанцій через всі можливі ресурси, переговори по телефону із слідчим, прокурором, помічниками та секретарем судових засідань, вивчення судової практики по даних категоріях, виготовлення копій документів для замовника, роздруківка наданих копій документів замовником з електронної пошти, інших носіїв інформації, як у замовника оплачується замовником за кожний повний календарний місяць у розмірі однієї мінімальної зарплати, яка діяла станом на час дії договору і повного місяця послуг, а у випадку такої несплати сплачує пеню в розмірі 8 % від суми передбаченої для сплати. Складання актів здачі-прийняття робіт не є обов`язковим (додаток № 1 від 12.04.2019 договору).

Крім цього, сторонами погоджено повноваження відповідно до договору (додаток № 2 від 12.04.2019 до договору).

04.02.2022 позивачем складено звіт про виконану роботу за вих. № 395/1 ПРМ від 03.02.2022, відповідно до якого позивачем надано відповідачу такі послуги:

1) складена та направлена претензія;

2) складено та направлено позовну заяву до суду

3) складено та подано заяву до суду про забезпечення позову;

4) складено та направлено апеляційну скаргу на ухвалу суду про відмову у забезпеченні позову;

5) підготовка до участі у судовому засіданні;

6) виїзди до суду та участь у судових засіданнях;

7) подані клопотання про отримання судових рішень та ухвал;

8) подані запити та заяви приватному виконавцю;

9) отримувалися відповіді та документи в інтересах клієнта від вказаних вище, осіб, організацій та установ.

Також надавались й інші правничі послуги, які не вказані в таблиці додатку №1 договору і включають в себе повністю або частково (невиключно) усне консультування замовника по телефону, надсилання поштової кореспонденції, оплату судового збору, відстеження руху і вручень поштових відправлень отримання і опрацювання вхідної поштової кореспонденції на ім`я замовника, відстеження призначення розгляду справ у судах всіх інстанцій через всі можливі ресурси, переговори по телефону із помічниками та секретарем судових засідань, вивчення судової практики по даних категоріях, виготовлення копій документів для замовника, роздруківка наданих копій документів замовником з електронної пошти, інших носіїв інформації.

Фермерське господарство «Агросвіт» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Хіп Центр" суми коштів в розмірі 484 015,82 грн сплачених у якості попередньої оплати за договором поставки №ЦО-2/19-Д від 25.01.2019.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.01.2020 в справі № 910/14368/19 позов Фермерського господарства "Агросвіт" задоволено, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Хіп Центр" на користь Фермерського господарства "Агросвіт" 484 015, 82 грн боргу та 7 260, 24 грн судового збору

Позивачем складено акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000154 від 27.09.2021 на суму 143 341, 00 грн, відповідно до якого позивачем надані відповідачу наступні послуги:

правничі послуги, які не вказані в таблиці додатку 1 договору і включають в себе повністю або частково (невиключно) усне консультування замовника по телефону, надсилання поштової кореспонденції, оплату судового збору, відстеження руху і вручень поштових відправлень отримання і опрацювання вхідної поштової кореспонденції на ім`я замовника, відстеження призначення розгляду справ у судах всіх інстанцій через всі можливі ресурси, переговори по телефону із слідчим, прокурором, помічниками та секретарем судових засідань, вивчення судової практики по даних категоріях, виготовлення копій документів для замовника, роздруківка наданих копій документів замовником з електронної пошти, інших носіїв інформації, як у замовника оплачується замовником за кожний повний календарний місяць у розмірі однієї мінімальної зарплати, яка діяла станом на час дії договору і повного місяця послуг (з 12.04.2019 року по 12.09.2021 року).

Також позивачем складено акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000009 від 03.02.2022 на суму 14 500, 00 грн, відповідно до якого позивачем надані відповідачу наступні послуги:

правничі послуги, які не вказані в таблиці додатку 1 договору і включають в себе повністю або частково (невиключно) усне консультування замовника по телефону, надсилання поштової кореспонденції, оплату судового збору, відстеження руху і вручень поштових відправлень отримання і опрацювання вхідної поштової кореспонденції на ім`я замовника, відстеження призначення розгляду справ у судах всіх інстанцій через всі можливі ресурси, переговори по телефону із слідчим, прокурором, помічниками та секретарем судових засідань, вивчення судової практики по даних категоріях, виготовлення копій документів для замовника, роздруківка наданих копій документів замовником з електронної пошти, інших носіїв інформації, яку замовника оплачується замовником за кожний повний календарний місяць у розмірі однієї мінімальної зарплати, яка діяла станом,на час дії договору і повного місяця послуг (з 12.09.2021 року по 12.01.2022 року).

04.02.2022 позивачем складено акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000011 на суму 7 000, 00 грн, відповідно до якого позивачем надані відповідачу наступні послуги:

- складання і подання заяви приватному виконавцю 18.11.2021 вартістю 2 600,00 грн;

- складання і подання заяви приватному виконавцю 26.11.2021 вартістю 2 600,00 грн;

- складання і подання клопотання до суду про направлення копії рішення 18.11.2021 вартістю 1 800,00 грн.

До вказаних вище актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) виставлено відповідні рахунки-фактури на загальну суму 164 841, 00 грн, а саме: № СФ-0000205 від 27.09.2021, № СФ-0000017 від 03.02.2022, № СФ-00000 від 04.02.2022.

На підставі наказу виданого на виконання рішення суду в справі № 910/14368/9 приватним виконавцем стягнуто та перераховано на рахунок відповідача 148 275, 14 грн, а саме: 29.09.2020 6 778, 73 грн, 30.09.2020- 140 911, 41 грн, 02.03.2021 585, 00 грн, що підтверджується листом приватного виконавця Гненного Д.А. за вих. № 4173 від 29.11.2021.

07.02.2022 позивачем на адресу відповідача, а саме: 09800, Київська область, Тетіївський район, місто Тетіїв, вулиця Цвіткова, будинок 46, направлено претензію за вих. № 395/1 ПРМ від 04.02.2022, в якій просив сплатити заборгованість за договором, а саме першу та другу частини гонорару, разом із претензією направив вказані вище акти, рахунки та звіт. Направлення вказаних документів підтверджується описом вкладення цінного листа та чеком поштового відділення № 0314500075443.

Позивачем складено акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000004 від 15.06.2023 на оплату другої частини гонорару в розмірі 11 862, 00 грн та виставлено рахунок-фактуру № СФ-0000013 від 15.06.2023.

15.06.2023 позивачем на адресу відповідача, а саме: 09800, Київська область, Тетіївський район, місто Тетіїв, вулиця Цвіткова, будинок 46, направлено звіт про виконану роботу за вих. №395/1 МІГ від 15.06.2023, в якому просить оплатити заборгованість за отримані послуги протягом 2 днів у розмірі 164 841, 00 грн (перша частина гонорару) та 11 862, 00 грн (друга частина гонорару). Разом із звітом позивачем направлено акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000004 від 15.06.2023, рахунок-фактуру № СФ-0000013 від 15.06.2023 та копію листа приватного виконавця Гненного Д.А. за вих. № 4173 від 29.11.2021, направлення вказаних документів підтверджується описом вкладення цінного листа та чеком поштового відділення № 0304011281434.

Вказані вище документи отримані 20.06.2023, що підтверджується трекінгом поштового відділення № 0304011281434.

30.06.2023 позивачем на адресу відповідача, а саме: 09800, Київська область, Тетіївський район, місто Тетіїв, вулиця Цвіткова, будинок 46, направлено претензію за вих. № 395/1 МІГ-2 від 30.06.2023, в якій просив відповідача оплатити отримані послуги за договором у загальному розмірі 176 703 ,00 грн, з яких: 164 841, 00 грн перш частина гонорару та 11 862, 00 друга частина гонорару. Направлення претензію підтверджується описом вкладення цінного листа та чеком поштового відділення № 030411318168, проте 19.07.2023 повернута відправнику за зворотною адресою за закінченням встановленого терміну зберігання, що підтверджується трекінгом поштового відправлення № 030411318168.

Відповіді на вказані вище претензії матеріали справи не містять.

Спір у даній справі виник з підстав неналежного виконання відповідачем грошового зобов`язання за договором щодо повної та своєчасної оплати отриманих послуг, з огляду на що позивач просить суд стягнути з відповідача 176 703, 01 грн основного боргу та 65 993, 10 грн інфляційних втрат.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Згідно зі статтею 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Північний апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків.

Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, це й принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.

Одночасно, цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц.

Для виконання вимог ст. 86 Господарського процесуального кодексу України необхідним є аналіз доказів та констатація відповідних висновків за результатами такого аналізу. Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, в тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.

Водночас 17.10.2019 набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до Господарського процесуального кодексу та змінено назву ст. 79 ГПК України з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції з фактичним впровадженням у господарський процес стандарту доказування "вірогідність доказів".

Стандарт доказування "вірогідність доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач.

Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом" ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Аналогічний підхід до стандарту доказування "вірогідність доказів" висловлено Касаційним господарським судом у постановах від 29.01.2021 у справі № 922/51/20, від 31.03.2021 у справі № 923/875/19, від 25.06.2020 у справі № 924/233/18.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що розгляд даної справи здійснюється в порядку, передбаченому нормами Господарського процесуального кодексу України, відповідно, і оцінка доказів у ній здійснюватиметься через призму такого стандарту доказування, як "баланс вірогідностей".

Проаналізувавши зміст укладеної між сторонами договору суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що за своєю правовою природою вона є договором про надання послуг.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

При цьому за правилами ст. 14 Цивільного кодексу України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України встановлено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

У частині 1 ст. 174 Господарського кодексу України законодавець встановив, що господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно з ч.1 ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ст. 901 Цивільного України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч.ч.1-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України.

Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина 1 статті 628 Цивільного кодексу України).

Рішенням суду першої інстанції задоволено вимогу позивача в частині стягнення другої частини гонорару у розмірі 11 862,00 грн.

Скаржник згоден з ухваленим рішенням в частині стягнення другої частини гонорару в розмірі 11 862,00 грн., у зв`язку із чим суд апеляційної інстанції досліджує вимоги в межах доводів апеляційної скарги стосовно незгоди з відмовою у задоволенні стягнення першої частини гонорару в сумі 164 841, 00 грн основного богру, 60 021, 58 - інфляційних витрат та судовий збір сплачений при подані позову та апеляційної скарги.

Щодо стягення першої частини гонорару в сумі 164 841, 00 грн, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Позивачем до матеріалів справи долучено акти здачі-прийняття робіт які а саме:

- акт здачі-прийняття робіт № ОУ-0000154 від 27.09.2021 на суму 143 341, 00 грн;

- акт здачі-прийняття робіт № ОУ-0000009 від 03.02.2022 на суму 14 500, 00 грн;

- акт здачі-прийняття робіт № ОУ-0000011від 04.02.2022 на суму 7 000, 00 грн.

Відповідно до визначень термінів, що містяться у статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан та результати діяльності підприємства. Бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до статті 9 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Зазначений перелік обов`язкових реквізитів первинних документів кореспондується з пунктом 2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, відповідно до якого первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складається документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції (у натуральному та/або у вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Підпунктом 2.5. пункту 2 цього Положення передбачено, що документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою.

Отже, за загальним правилом фактом підтвердження здійснення господарської операції є саме первинні документи бухгалтерського обліку, до яких належать усі документи в їх сукупності, складені щодо господарської операції, що відповідають вимогам закону, зокрема статті 9 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні" та пункту 2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, та відображають реальні господарські операції.

Крім того, суд апеляційної інстанції враховує, що надані позивачем акти здачі-прийняття робіт складені адвокатським бюро, підписані лише з боку позивача, відповідно дані акти - не є належними та допустимими доказами саме здійснення позивачем надання послуг і прийняття їх відповідачем, і відповідно, надані відповідачем докази в спростування наведених тверджень позивача - є більш вірогідними в розумінні ст. 79 Господарського процесуального кодексу України.

Отже, щодо актів здачі-прийняття робіт, як доказ про виконання умов договору про надання адвокатських послуг, судом першої інстанції у рішенні було вірно встановлено про підписання даних доказів лише однією стороною, тобто позивачем, і відповідно, вказані докази обгрунтовано відхилені судом першої інстанції, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції, і що не було спростовано скаржником у апеляційній скарзі.

При цьому, поштова кореспонденція направлялась позивачем відповідачу за адресою: 09800, Київська область, Тетіївський район, місто Тетіїв, вулиця Цвіткова, будинок 46, зазначена адреса вказана відповідачем у договорі, який був укладений ще 12.04.2019.

Тоді як згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що місцезнаходженням відповідача є: 09830, Київська обл., Білоцерківський р-н, село Росішки, вулиця Центральна, будинок 30, також позивачем до матеріалів справи долучено безкоштовний витяг, відповідно до якого відповідач знаходився за вказаною адресою ще 29.05.2023.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, на відкритість і доступність інформації щодо діяльності юридичних осіб, при тому позивачем не було здійснено заходів для уточнення та перевірки місцезнаходження задля здійснення належного повідомленя відповідача.

Крім того, з матеріалів справи неможливо встановити чи у відповідні дати, коли направлялись документи позивачем на адресу відповідача, останній ще знаходився за вказаною адресою в договорі, адже з моменту його укладання пройшло 4 роки, а тому суд позбавлений можливості встановити чи отримувались відправлені документи, зокрема акти надання послуг, саме відповідачем.

Разом з тим інших належних та допустимих доказів на підтвердження факту надання позивачем та отримання відповідачем послуг, що складають в загальному розмірі 164 841, 00 грн. матеріали справи не містять та позивачем, у порядку встановлено ГПК України, суду надано не було.

Акт звірки розрахунків у сфері бухгалтерського обліку та фінансової звітності не є зведеним обліковим документом, а є лише технічним (фіксуючим) документом, за яким бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій. Акт відображає стан заборгованості та в окремих випадках - рух коштів у бухгалтерському обліку підприємств та має інформаційний характер, тобто має статус документа, який підтверджує тотожність ведення бухгалтерського обліку спірних господарських операцій обома сторонами спірних правовідносин. Сам по собі акт звірки розрахунків не є належним доказом факту здійснення будь-яких господарських операцій: поставки, надання послуг тощо, оскільки не є первинним бухгалтерським обліковим документом.

Разом з цим, акт звірки може вважатися доказом у справі в підтвердження певних обставин, зокрема в підтвердження наявності заборгованості суб`єкта господарювання, її розміру, визнання боржником такої заборгованості тощо, однак, за умови, що інформація, відображена в акті підтверджена первинними документами та акт містить підписи уповноважених на його підписання сторонами осіб.

Як правило, акти звірок розрахунків (чи заборгованості) складаються та підписуються бухгалтерами контрагентів і підтверджують остаточні розрахунки сторін на певну дату. Відсутність в акті звірки підписів перших керівників сторін або інших уповноважених осіб, які мають право представляти інтереси сторін, у тому числі здійснювати дії, направлені на визнання заборгованості підприємства перед іншими суб`єктами господарювання, означає відсутність в акті звірки юридичної сили документа, яким суб`єкт господарської діяльності визнає суму заборгованості. Чинне законодавство не містить вимоги про те, що у акті звірки розрахунків повинно зазначатись формулювання про визнання боргу відповідачем. Підписання акту звірки, у якому зазначено розмір заборгованості, уповноваженою особою боржника, та підтвердження наявності такого боргу первинними документами свідчить про визнання боржником такого боргу (зазначену правову позицію містять постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.04.2018 у справі № 905/1198/17, від 08.05.2018 у справі № 910/16725/17, від 17.10.2018 у справі № 905/3063/17, від 04.12.2019 у справі № 916/1727/17, від 05.03.2019 у справі № 910/1389/18, від 03.12.2020 у справі № 904/1161/20, на яку також посилався Верховний Суд у постанові від 15.09.2022 у справі № 908/2828/19).

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції відхиляє доводи позивача та відмовляє у задоволенні позвоних вимог в частині стягнення першої частини гонорару в розмірі 164 841, 00 грн, аналогічних правомірних висновків дійшов і суд першої інстанції.

Судом першої інстанції вимогу позивача в частині нарахування інфляційних витрат на 11 862,00 грн., задоволено та стягнуто з відповідача в розмірі 5 971,52 грн., що позивачем не оскаржується.

Крім того, позивач просив врахувати та стягнути інфляційні витрати у розмірі 65 993,10 грн., з суми основного боргу ( першої частини ) гонорару, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.

Суд звертає увагу на те, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:

- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;

- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

Зазначений спосіб розрахунку склався як усталена судова практика, його використовують всі бухгалтерські програми розрахунку інфляційних.

Вказана правова позиція також викладена в постанові Верховного Суду у складі об`єднаної Палати Касаційного господарського суду від 20.11.2020 № 910/13071/19.

Оскільки, судом апеляційної інстанції відмовлено в задоволенні стягнення основного боргу в розмірі 164 841, 00 грн, вимоги про стягнення інфляційних витрат нарахованих позивачем на цю суму також не підлягають задоволенню.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

У відповідності з п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ч. 1ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. (ст. 76 Господарського процесуального кодексу України).

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України визначено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Ч. 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, Північний апеляційний господарський суд визнає, що доводи скаржника викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному рішенні, оскаржуване рішення ухвалено з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин, а також з дотриманням норм процесуального та матеріального права, у зв`язку з чим, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для зміни або скасування оскаржуваного рішення Господарського суду Київської області від 05.12.2023 у справі №911/2423/24 за наведених скаржником доводів апеляційної скарги

Розподіл судових витрат

Згідно із ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись ст. ст. 76-79, 86, 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Адвокатського об`єднання «Курс-8» на рішення Господарського суду Київської області від 05.12.2023 у справі №911/2423/24 - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 05.12.2023 у справі №911/2423/24 - залишити без змін.

3. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на апелянта.

4. Матеріали справи №911/2423/24 повернути до господарського суду першої інстанції.

Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, передбачені ГПК України.

Головуючий суддя Є.Ю. Шаптала

Судді М.Л. Яковлєв

О.В. Тищенко