Постанова
від 17.07.2024 по справі 924/85/24
ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2024 року Справа № 924/85/24

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Гудак А.В.

судді Олексюк Г.Є.

судді Мельник О.В.

секретар судового засідання Новосельська О.В.

за участю представників:

прокурор: Ковальчук І.Л.

позивача: не з"явився

відповідача: нез"явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Фермерського господарства "Щедра Нива М" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 03.05.2024 у справі №924/85/24 (суддя Музика М.В., повний текст складено 08.05.2024)

за позовом Керівника Шепетівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Полонської міської ради, м. Полонне,Шепетівський район, Хмельницької області

до Фермерського господарства "Щедра Нива М", с.Бражинці, Шепетівський район, Хмельницької області

про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельними ділянками та скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права оренди

ВСТАНОВИВ:

Керівник Шепетівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Полонської міської ради звернувся до Господарського суду Хмельницької області з позовом до Фермерського господарства "Щедра Нива М" про усунення перешкоди власнику Полонській міській раді у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою з кадастровим номером 6823680500:04:009:0009 площею 62,1995 га шляхом повернення її з користування фермерського господарства "Щедра Нива М" на користь держави в особі Полонської міської ради; скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права оренди за фермерським господарством "Щедра Нива М" на земельну ділянку з кадастровим номером 6823680500:04:009:0009 площею 62,1995 га; усунення перешкоди власнику Полонській міській раді у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою з кадастровим номером 6823680500:04:003:0057 площею 19,5624 га шляхом повернення її з користування фермерського господарства "Щедра Нива М" на користь держави в особі Полонської міської ради та скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права оренди з фермерського господарства "Щедра Нива М" на земельну ділянку з кадастровим номером 6823680500:04:003:0057 площею 19,5624 га.

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 03.05.2024 у справі №924/85/24 позов задоволено.

Не погоджуючись з апеляційною скаргою відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою в якій просить суд скасувати рішення Господарського суду Хмельницької області від 03.05.2024 року у справі № 924/85/24 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач посилається на те, що прокурором не обґрунтовано підстави представництва прокурором інтересів держави в особі органу місцевого самоврядування Полонської міської ради, яка є стороною договорів оренди земельних ділянок та суб`єктом, що приймав рішення про внесення змін до цих договорів оренди, на підставі яких були укладенні додаткові угоди до вказаних договорів.

Поряд з цим, відповідач зазначає, що при ліквідації фермерського господарства право на земельну ділянку, яка була надана громадянину для створення такого господарства, не повертається громадянину, а відновлюється, перетворюючись з урізаного, за яким правомочності володіння і користування здійснює фермерське господарство, у повне (первинне) право на землю, яке включає і зазначені правомочності. Крім того, на громадянина покладається і обов`язок сплати орендної плати з моменту повернення права.

Таким чином, відповідач вважає, що суд першої інстанції помилково дійшов висновку про припинення права оренди земельними ділянками у Максимця В.В., застосувавши до спірних правовідносин положення Закону України «Про оренду землі», а не спеціальне законодавство, зокрема Закон України «Про фермерське господарство». Саме керуючись положеннями Закону України «Про фермерське господарство» Полонською міською радою і було прийнято рішення, на підставі яких було укладено додаткові угоди до діючих та неприпинених договорів оренди землі.

Ухвалою суду від 02.07.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргоюФермерського господарства "Щедра Нива М"на рішення Господарського суду Хмельницької області від 03.05.2024 у справі №924/85/24. Розгляд справи призначено на 17 липня 2024 року.

15 липня 2024 року від Керівника Шепетівської окружної прокуратури надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому заперечує доводи апеляційної скарги та просить суд апеляційну скаргу представника ФГ «Щедра Нива М» - адвоката Остапчука О.О. залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Хмельницької області від 03.05.2024 без змін.

17 липня 2024 року від представника ФГ «Щедра Нива М» - адвоката Остапчука О.О. через систему «Електронний суд» надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Вказане клопотання обґрунтоване тим, що представник відповідача перебуває у відпустці, а голова ФГ «Щедра Нива М» на даний час залучений до збору врожаю. До вказаного клопотання доданий наказ про надання відпустки адвокату Остапчуку О.О. тривалістю 4 календарних днів з 16.07.2024 по 19.07.2024.

Поряд з цим, представник відповідача зазначає, що фермерське господарство відзиву прокурора не отримувало та також в ЄСІТС відсутні відомості про відзив на апеляційну скаргу.

Прокурор в судовому засіданні 17.07.2024 заперечила щодо задоволення клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи.

Розглянувши клопотання представникаФГ «Щедра Нива М» - адвоката Остапчука О.О. про відкладення розгляду справи, колегія суддів, порадившись на місці, дійшла висновку залишити вказане клопотання без задоволення, з огляду на наступне.

Статтею 202 ГПК Українивстановлено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Згідно з ч. 11ст. 270 ГПК Українисуд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.

Частиною 12ст. 270 ГПК Українивизначено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Таким чином, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Відтак, неявка учасника судового процесу у судове засідання за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є безумовною підставою для відкладення розгляду справи.

Матеріалами справи підтверджується належне повідомленняФГ «Щедра Нива М»про час і місце розгляду справи. Колегія суддів враховує, що правова позиція скаржника з приводу оскаржуваного рішення викладена в апеляційній скарзі, а відповідно до частини першоїстатті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість рішень суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг.

При цьому, явка представника відповідача у судове засідання суду апеляційної інстанції, призначене на 17.07.2024, обов`язковою не визнавалась, а в ухвалі суду від 02.07.2024 судом було доведено до відома учасників судового процесу, що неявка учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Поряд з цим, правом участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції як у суді, так і поза межами суду, про можливість використання якого зазначено судом в ухвалі суду від 02.07.2024, відповідач також не скористався.

Крім того, суд вказує, що господарський суд із урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв`язку з відсутністю його представника (з причин, пов`язаних звідпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов`язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах.

Посилання представника відповідача про не отримання відповідачем відзиву від прокурора, як на підставу для відкладення розгляду справи, колегія суддів вважає необґрунтованим, враховуючи наступне.

Відповідно до ч. 1, 4ст. 263 ГПК України, учасники справи мають право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого судом апеляційної інстанції в ухвалі про відкриття апеляційного провадження. До відзиву додаються докази надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи.

Враховуючи зазначену норму, суд перевіряє докази надіслання відзиву з додатками учасникам у справі, а не докази отримання такого відзиву.

З долучених до відзивукерівника Шепетівської окружної прокуратуридокументів вбачається, що примірник відзиву надіслано 10.07.2024 на адресу апелянта: АДРЕСА_1 , яка міститься у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а також вказана скаржником у апеляційній скарзі. Зазначене підтверджується описом вкладення та поштовою накладною.

Отже, прокурор виконав обов`язки щодо відправлення копії відзиву апелянту.

Поряд з цим, колегія суддів зазначає, що вказаний відзив після надходження його до суду апеляційної інстанції відсканований та долучений 16.07.2024 до документів в електронному вигляді, які наявні в КП «Діловодство спеціалізованого суду» по справі №924/85/24 для можливості ознайомлення з ним учасниками справи у зареєстрованих електронних кабінетах в системі ЄСІТС.

Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційної інстанції визнала причини неявки зазначені у клопотанні представника відповідача не поважними та визначилась з можливістю розглянути подану відповідачем апеляційну скаргу за відсутністю представника скаржника. Також колегією суддів враховано, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 07.07.89 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" тавід 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Прокурор в судовому засіданні 17.07.2024 після розгляду судом клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи, заперечила доводи апеляційної скарги та надала відповідні пояснення. Просила суд апеляційну скаргу ФГ «Щедра Нива М» залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Хмельницької області від 03.05.2024 без змін.

В судове засідання 17.07.2024 Полонська міська рада свого представника не направила, про день, час та місце проведення судового засідання повідомлена належним чином.

Таким чином, оскільки наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об`єктивного розгляду справи, судова колегія визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представника Полонської міської ради.

Відповідно достатті 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Заслухавши пояснення прокурора в судовому засіданні 17.07.2024, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, оцінивши висновки суду першої інстанції на відповідність дійсним обставинам справи, судова колегія дійшла висновку, апеляційну скаргу Фермерського господарства "Щедра Нива М" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Хмельницької області від 03.05.2024 у справі №924/85/24 залишити без змін, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі заяви ОСОБА_1 від 14.04.2014 року, наказом Головного управління Держземагенства у Хмельницькій області від 28.04.2014 року затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду ОСОБА_1 для здійснення фермерського господарства за межами населених пунктів Бражинецької с/р Полонського району та надано в оренду ОСОБА_1 земельні ділянки з кадастровими номерами 6823680500:04:009:0009 площею 62,1995 га та 6823680500:04:003:0057 площею 19,5624 га для ведення фермерського господарства строком на 7 років (а.с. 100 т.1).

28 квітня 2014 року наказом Головного управління Держземагенства у Хмельницькій області №22-196/14-14-СН від 28.04.2014 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства за межами населених пунктів Бражинецької сільської ради Полонського району. Надано в оренду ОСОБА_1 земельну ділянку площею 62,1995 га (кадастровий номер 6823680500:04:009:0009), земельну ділянку площею 19,5624 га (кадастровий номер 6823680500:04:003:0057) для ведення фермерського господарства, строком на 7 (сім) років, які розташовані за межами населених пунктів Бражинецької сільської ради Полонського району (а.с.97-98 т.1).

14 травня 2014 року між Головним управлінням Держземагенства у Хмельницькій області (орендодавець) та ОСОБА_1 (орендар) укладено два договори оренди землі (далі - договори), за умовами пунктів 1, яких орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне користування земельні ділянки з кадастровими номерами 6823680500:04:009:0009 та 6823680500:04:003:0057 для ведення фермерського господарства, які знаходяться на території Бражинецької сільської ради Полонського району Хмельницької області, за межами населеного пункту (а.с.12-16, 18-22 т.1).

В оренду передаються земельні ділянки загальною площею 62,1995 га та 19,5624 га відповідно (п. 2 договорів).

Договори укладено на 7 років. Після закінчення дії договорів орендар має переважне право поновити його на новий строк (п. 8. договорів).

Земельні ділянки передаються в оренду для вирощування сільськогосподарських культур; цільове призначення земельних ділянок: 01.02 Для ведення фермерського господарства (п. 14, п. 15 договорів).

Після припинення дії договорів орендар повертає орендодавцеві земельні ділянки у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому від одержав її в оренду (п. 23 договорів).

У п. 37 договорів передбачено, що їх дія припиняється у випадку, зокрема, ліквідації юридичної особи-орендаря.

Перехід права власності на орендовані земельні ділянки до другої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни або розірвання договорів (п. 40 договорів).

Договори набирають чинності після їх підписання сторонами та державної реєстрації (п. 43 договорів).

Договори оренди підписані сторонами та скріплені печатками орендодавця.

До договорів додано кадастрові плани земельних ділянок.

28 травня 2014 року орендодавцем передано, а орендарем прийнято по актах приймання-передачі земельних ділянок до договорів від 14.05.2014 року земельні ділянки з кадастровими номерами 6823680500:04:009:0009 площею 62,1995 га та 6823680500:04:003:0057 площею 19,5624 га для ведення фермерського господарства (а.с.17, 23 т.1).

18 листопада 2014 року засновниками ФГ «Урожай» ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 прийнято рішення за №1 про створення Фермерське господарство "Урожай" та затверджено статут ФГ «Урожай» (а.с.35 т.1).

Відповідно до п.11.5 Статуту ФГ «Урожай», земельна ділянка господарства, зокрема складається із земель, що використовуються господарством на умовах оренди.

На підставі поданих ОСОБА_1 документів, а саме: рішення №1 від 18.11.2014 року засновників ФГ "Урожай", договорів оренди землі від 14.05.2014 року щодо оренди земельних ділянок з кадастровими номерами 6823680500:04:009:0009 площею 62,1995 га та 6823680500:04:003:0057 площею 19,5624 га, Статуту ФГ "Урожай", державним реєстратором 20.11.2014 року здійснено державну реєстрацію ФГ "Урожай" (код ЄДРПОУ 39502093) (а.с. 34-64 т.1).

19 лютого 2018 року загальними зборами засновників фермерського господарства "Урожай" у складі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 прийнято рішення №3 ліквідувати Фермерське господарство "Урожай" у зв`язку з недоцільністю подальшої діяльності. Створено ліквідаційну комісію і обрано головою ліквідаційної комісії Давидюка Д.В. та уповноважено його для подачі документів для здійснення запису про припинення ФГ «Урожай» (а.с. 32-33 т.1).

22 лютого 2018 року ОСОБА_5 звернувся з рішенням засновників до державного реєстратора для проведення реєстраційної дії «Внесення рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи в результаті ліквідації» Фермерського господарства «Урожай» (а.с.31).

26 листопада 2018 року Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області наказом №22-8608-СГ внесено зміни до наказу Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 26 вересня 2018 року №22-6556-СГ «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну» виклавши наказ в наступній редакції: «1. Передати Полонській міській раді Полонської міської об`єднаної територіальної громади Полонського району Хмельницької області у комунальну власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 6178,6710 га, які розташовані (за межами населених пунктів) на території Полонської міської об`єднаної територіальної громади Полонського району Хмельницької області, згідно додатку (а.с. 101 т.1).

Згідно додатку до вказаного наказу до комунальної власності Полонської міської ради зокрема передано земельні ділянки з кадастровими номерами 6823680500:04:009:0009 площею 62,1995 га та 6823680500:04:003:0057 площею 19,5624 га. (а.с.103-104 т.1).

26 лютого 2021 року ОСОБА_1 звернувся до міського голови Полонської міської ради ОТГ з заявами з проханням продовжити договори оренди від 14.05.2014 на земельні площадки за кадастровими номерами 6823680500:04:009:0009 площею 62,1995 га та 6823680500:04:003:0057 площею 19,5624 га (а.с.140-141 т.1).

14 травня 2021 року між Виконавчим комітетом Полонської міської ради об`єднаної територіальної громади та ОСОБА_1 укладено додаткові угоди №1 про внесення змін до договорів оренди землі від 14.05.2014 року, якими змінено орендодавця з ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області на Виконавчий комітет Полонської міської ради ОТГ, який діє від імені Полонської міської ради, та викладено п. 8 договорів "Строк дії договору" в наступній редакції: Договір укладено на 7 років (а.с.24-27 т.1).

Згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 03.06.2022 внесено запис про припинення юридичної особи ФГ "Урожай" (код 39502093) в результаті ліквідації.

Відповідно до п. 37 договорів оренди від 14.05.2014 дія договорів припиняється у разі ліквідації юридичної особи - орендаря.

Прокурор вважає, що з моменту припинення ФГ «Урожай» одночасно припинено дії договорів оренди від 14.05.2014 на земельні ділянки з кадастровими номерами 6823680500:04:009:0009 площею 62,1995 га та 6823680500:04:003:0057 площею 19,5624 га. З урахуванням положень п. 23 договорів та ст. 34 Закону України «Про оренду землі» зазначені земельні ділянки повинні були повернуті у комунальну власність Полонської міської ради.

Проте, 05 липня 2023 року ОСОБА_1 прийнято рішення №1 створити Фермерське господарство "Щедра Нива М" (код 45016047) (а.с.105 т.1).

Відповідно до Статуту Фермерського господарства "Щедра Нива М" затвердженого рішенням засновника №1 його одноосібним засновником є ОСОБА_1 (а.с.113-126 т.1).

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, земельна ділянка з кадастровим номером 6823680500:04:009:0009, площею 62,1995 га комунальної власності Полонської міської ради ОТГ перебуває в оренді за Фермерським господарством "Щедра Нива М" на підставі договору від 14.05.2021 року, строком до 14.05.2028 року (а.с.127-129 т.1).

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, земельна ділянка з кадастровим номером 6823680500:04:003:0057 площею 19,5624 га комунальної власності Полонської міської ради ОТГ перебуває в оренді ФГ "Щедра Нива М" на підставі договору від 14.05.2021 року, строком до 14.05.2028 року (а.с.132-133 т.1).

05 грудня 2023 року керівник Шепетівської окружної прокуратури звернувся до Полонського міського голови з листом №54/3-10931вих-23 в якому прокурор повідомив про вищевказані обставини та керуючись ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», просив повідомити чи зверталася Полонська міська рада з позовом до суду про витребування у ФГ «Щедра Нива М» земельних ділянок з кадастровими номерами 6823680500:04:009:0009 площею 62,1995 га та 6823680500:04:003:0057 площею 19,5624 га. (а.с.137-138 т.1)

18 грудня 2023 року Полонська міська рада листом №3024 у відповідь на лист прокурора за №54/3-10931 вих-23 повідомила, що рада не зверталася з позовом до суду про витребування у ФГ «Щедра Нива М» земельних ділянок площею 62,1995га кадастровий номер 6823680500:04:009:0009 та площею 19,5624га кадастровий 6823680500:04:003:0057 (а.с.139 т.1).

26 грудня 2023 року керівник Шепетівської окружної прокуратури звернувся до Полонського міського голови з повідомленням №54-3917-23 в якому відповідно до абз. 2 ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» повідомив про намір здійснення прокурором представництва в суді законних інтересів держави в особі Полонської міської ради шляхом пред`явлення до Господарського суду Хмельницької області позову до Фермерського господарства «Щедра Нива М» про повернення на користь Полонської міської ради земельні ділянки з кадастровими номерами 6823680500:04:009:0009 площею 62,1995 га та 6823680500:04:003:0057 площею 19,5624 га, а також скасування державної реєстрації права оренди на них (а.с.149 т.1).

Таким чином, наведене, стало підставою для звернення прокурора в інтересах держави в особі Полонської міської ради до Господарського суду Хмельницької області із відповідним позовом.

Устатті 131-1 Конституції Українивизначено, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно зістаттею 1 Закону України "Про прокуратуру"прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановленіКонституцією Українифункції з метою захисту, зокрема, загальних інтересів суспільства та держави.

У випадках, визначених Законом, на прокуратуру покладається функція з представництва інтересів громадянина або держави в суді (пункт 2 частини першоїстатті 2 Закону України "Про прокуратуру").

Частинами першою, третьоюстатті 4 Господарського процесуального кодексу Українивизначено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Відповідно достатті 53 Господарського процесуального кодексу Україниу визначених законом випадкахпрокурорзвертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Системне тлумачення положеньстатті 53 Господарського процесуального кодексу Українитастатті 23 Закону України "Про прокуратуру"дозволяє дійти висновку, щопрокурорздійснює представництво у суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором вінтересах державив особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до судупрокурорзазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

З урахуванням ролі прокуратури у демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження, зміст пункту 3 частини першоїстатті 131-1 Конституції Українищодо підстав представництва прокурора інтересів держави в судах не може тлумачитися розширено.

Таким чином,прокурорможе представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя (пункт 3 частини другоїстатті 129 Конституції України).

Враховуючи зазначене, наявність інтересів держави повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом (аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.05.2019 у справі №911/1497/18).

Прокурор, який звертається до суду вінтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах (частина 4статті 53 Господарського процесуального кодексу України).

У частині третійстатті 23 Закону України "Про прокуратуру"визначено, щопрокурорздійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Таким чином, виключними випадками, за якихпрокурорможе здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Визначальним для застосування цієї норми є поняття "інтерес держави".

У рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положеньстатті 2 Арбітражного процесуального кодексу України(справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.99 №З-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття "інтереси держави" висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (пункт З мотивувальної частини).

З урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям,прокурорчи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (пункт 4 вказаного рішення).

Наведене Конституційним Судом України розуміння поняття "інтереси держави" має самостійне значення і може застосовуватися для тлумачення цього ж поняття, вжитого устатті 131-1 Конституції Українитастатті 23 Закону України "Про прокуратуру".

Таким чином, "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація "інтересів держави", особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічна позиція викладена упостановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №806/1000/17, від 26.07.2018 у справі №926/1111/15, від 08.02.2019 у справі №915/20/18).

В контексті зазначених положень та спірних правовідносин вбачається, що інтереси держави полягають не тільки у сфері реалізації компетенції органів державної влади, але й спрямовані на забезпечення гарантій місцевого самоврядування та ефективного функціонування його інститутів задля захисту та реалізації прав і свобод територіальних громад, зокрема, у економічній і соціальній сферах, фінансування яких відбувається в тому числі за рахунок коштів отриманих від оренди об`єктів комунального майна.

Статтею 140 Конституції України встановлено, що місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

Згідно ч. 1 ст. 142 Конституції України, ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Частиною 1 ст. 1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що право комунальної власності - право територіальної громади володіти, доцільно, економно, ефективно користуватися і розпоряджатися на свій розсуд і в своїх інтересах майном, що належить їй, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 цього Закону місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

За змістом ст. 4 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» місцеве самоврядування в Україні здійснюється на принципах, зокрема, законності, поєднання місцевих і державних інтересів, державної підтримки та гарантії місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 60 вказаного Закону територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно. Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності. Право комунальної власності територіальної громади захищається законами на рівних умовах з правами власності інших суб`єктів.

З аналізу вказаних норм законодавства вбачається, що державою гарантується належне функціонування місцевого самоврядування, матеріальною основою якого є, у тому числі, земля, правомочності власника щодо якої від імені та виключно в інтересах територіальної громади виконує відповідна рада.

Отже, порушення прав територіальної громади, яка є невід`ємною частиною держави, беззаперечно свідчить про порушення державних інтересів.

Відповідно до ст. 16 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Згідно приписів підпункту 4 пункту "а" та підпункту 1 пункту "б" ч. 1 ст. 33 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить здійснення контролю за дотриманням земельного та природоохоронного законодавства, використанням і охороною земель, природних ресурсів загальнодержавного та місцевого значення, відтворенням лісів.

Крім того, відповідно дост. 187 Земельного кодексу Україниконтроль за використанням та охороною земель полягає в забезпеченні додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і громадянами земельного законодавства України.

Відповідно дост. 189 Земельного кодексу Українисамоврядний контроль за використанням та охороною земель здійснюється сільськими, селищними, міськими, районними та обласними радами.

Згідно даних з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, земельні ділянки з кадастровими номерами 6823680500:04:009:0009 та 6823680500:04:003:0057 перебувають у комунальній власності Полонської міської ради об`єднаної територіальної громади.

Отже, на даний час повноваження щодо розпорядження спірними земельними ділянками, що перебувають у користуванні ФГ Щедра Нива М, належать Полонській міській раді.

Таким чином, Полонська міська рада, як орган наділений правомочностями власника щодо земельних ділянок з кадастровими номерами 6823680500:04:009:0009 та 6823680500:04:003:0057, є саме тим органом, який уповноважений здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, зокрема, щодо захисту інтересів територіальної громади, ефективного використання об`єктів комунальної власності та дотримання вимог законодавства при вчиненні правочинів щодо розпорядження майном, яке перебуває у комунальній власності й становить майнову основу місцевого самоврядування.

Прокурор зазначає, що у спірних правовідносинах порушення інтересів держави в особі Полонської міської ради полягає у набутті ФГ «Щедра Нива М» права оренди на спірні земельні ділянки на позаконкурсній основі. Використання земельних ділянок комунальної власності для ведення фермерського господарства в обхід встановленої законодавством конкурсної процедури через запровадження незаконних схем отримання таких земель, суперечить інтересам держави та позбавляє можливості Полонській міській раді одержати максимальну економічну вигоду від реалізації права оренди земельної ділянки на торгах. Законне використання земель територіальної громади беззаперечно становить державний інтерес, оскільки є одним із основних принципів розвитку територіальної громади, який полягає у виваженому, плановому, своєчасному використанні земельних ресурсів.

Звертаючись до суду,прокурорповинен обґрунтувати та довести наявність підстав для здійснення представництва.

Представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.Прокурорздійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

"Неналежність" здійснення такого захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, серед іншого, охоплює досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача (аналогічна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 04.04.2019 у справі №914/882/17, від 22.10.2019 у справі №926/979/19).

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченомустаттею 23 Закону України "Про прокуратуру",прокурорфактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченогостаттею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом вінтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Вказана правова позиція викладена упостанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18.

Прокурорне зобов`язаний встановлювати причини, за яких позивач не здійснює захист відповідних прав та інтересів (постанова Верховного Суду від 16.04.2019 у справі №910/3486/18).

З матеріалів справи вбачається, що прокурор звернувся до позивача із листом від 05.12.2023 №54/3-10931вих-23, у якому проінформував про виявлені порушення та просив повідомити чи зверталася Полонська міська рада з позовом до суду про витребування у ФГ «Щедра Нива М» земельних ділянок з кадастровими номерами 6823680500:04:009:0009 площею 62,1995 га та 6823680500:04:003:0057 площею 19,5624 га.. У відповідь міська рада листом від 18.12.2023 №3024 повідомила, що не зверталася з позовом до суду про витребування у ФГ «Щедра Нива М» земельних ділянок площею 62,1995га кадастровий номер 6823680500:04:009:0009 та площею 19,5624га кадастровий 6823680500:04:003:0057.

Отже, органом місцевого самоврядування не вживались належні заходи на усунення порушень інтересів держави, у тому числі в судовому порядку, що в свою чергу вказує на неналежне здійснення відповідних повноважень Полонською міською радою.

Невжиття органом місцевого самоврядування, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження, заходів щодо захисту та поновлення права власності держави у спірних правовідносинах свідчить про наявність підстав для вжиття прокуратурою представницьких повноважень в інтересах держави шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

Вказане також узгоджується з позицією Великої Палати Верховного Суду, висловленій в постанові від 15.10.2019 у справі № 903/129/18 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 в якій встановлено, що сам факт незвернення до суду уповноваженим органом з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтереси територіальної громади, свідчить про те, що указаний уповноважений орган неналежно виконує свої повноваження, у зв`язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для звернення до суду з таким позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини.

Зважаючи на викладене та враховуючи, що Полонська міська рада не вживає заходів, спрямованих на припинення незаконного користування земельними ділянками та їх поверненню у комунальну власність позов пред`являється прокурором.

26 грудня 2023 року керівник Шепетівської окружної прокуратури звернувся до Полонського міського голови з повідомленням №54-3917-23 в якому відповідно до абз. 2 ч. 4 ст.23 Закону України «Про прокуратуру» повідомив про намір здійснення прокурором представництва в суді законних інтересів держави в особі Полонської міської ради шляхом пред`явлення до Господарського суду Хмельницької області позову до Фермерського господарства «Щедра Нива М» про повернення на користь Полонської міської ради земельні ділянки з кадастровими номерами 6823680500:04:009:0009 площею 62,1995 га та 6823680500:04:003:0057 площею 19,5624 га, а також скасування державної реєстрації права оренди на них.

З огляду на зазначене, звертаючись до суду із цим позовом,прокурорвідповідно до вимогстатті 23 Закону України "Про прокуратуру"тастатті 53 ГПК Україниобґрунтував наявність у нього підстав для представництва інтересів держави в суді та визначив, у чому саме полягає порушення інтересів держави.

Таким чином, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про наявність у прокурора підстав для представництва інтересів держави в суді при зверненні з даним позовом у спірних правовідносинах, що спростовує доводи відповідача про необґрунтованість підстав представництва прокурором інтересів держави в особі органу місцевого самоврядування - Полонської міської ради.

Аналізуючи встановлені обставини справи та надаючи їм оцінку в процесі апеляційного перегляду справи по суті заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

За змістомст. 22 Земельного кодексу України(далі -ЗК України, у редакції чинній на час укладення договорів оренди землі від 14.05.2014) землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.

Статтею 31 ЗК Українивстановлено, що земліфермерського господарстваможуть складатися із: земельної ділянки, що належить на праві власності фермерському господарству як юридичній особі; земельних ділянок, що належать громадянам - членамфермерського господарствана праві приватної власності; земельної ділянки, що використовується фермерським господарством на умовах оренди. Громадяни - членифермерського господарствамають право на одержання безоплатно у власність із земель державної і комунальної власності земельних ділянок у розмірі земельної частки (паю).

Відповідно до приписівст. 93 ЗК України, право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам України, іноземцям і особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним об`єднанням і організаціям, а також іноземним державам.

За змістом ч. 1, 2, 3ст. 124 ЗК України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначенимистаттею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьоюстатті 134 цього Кодексу.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьоюстатті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленомустаттею 123 цього Кодексу.

Згідно із ч. 2ст. 134 ЗК України, не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах), зокрема, земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі передачі громадянам земельних ділянок для веденняфермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів, для сінокосіння і випасання худоби, для городництва.

Відповідно до частин 2, 3ст. 123 ЗК України, особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначенихстаттею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

Отже,стаття 123 ЗК Україниврегульовує загальний порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування в тих випадках, коли згідно із законом земельні торги не проводяться; визначає вимоги до змісту клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; забороняє компетентним органам вимагати не передбачені цією статтею матеріали та документи; установлює загальні підстави для відмови в наданні такого дозволу.

Згідно із частиною першоюстатті 1 Закону України "Про фермерське господарство"(тут і далі у редакції чинній на час укладення договорів оренди землі від 14.05.2014) фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян із створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства, відповідно до закону.

Устатті 2 Закону України "Про фермерське господарство"закріплено, що відносини, пов`язані зі створенням, діяльністю та припиненням діяльності фермерських господарств, регулюютьсяКонституцією України,Земельним кодексом України, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами України. Тобто спеціальним нормативно-правовим актом у таких правовідносинах єЗакон України "Про фермерське господарство".

За частиною першою статті5, частиною першою статті7 Закону України "Про фермерське господарство"право на створення фермерського господарства має кожний дієздатний громадянин України, який досяг 18-річного віку та виявив бажання створити фермерське господарство. Для отримання (придбання) у власність або в оренду земельної ділянки державної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до відповідної районної державної адміністрації. Для отримання у власність або в оренду земельної ділянки із земель комунальної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до місцевої ради.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі заяви ОСОБА_1 від 14.04.2014 року, наказом Головного управління Держземагенства у Хмельницькій області від 28.04.2014 року затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду ОСОБА_1 для здійснення фермерського господарства за межами населених пунктів Бражинецької с/р Полонського району та надано в оренду ОСОБА_1 земельні ділянки з кадастровими номерами 6823680500:04:009:0009 площею 62,1995 га та 6823680500:04:003:0057 площею 19,5624 га для ведення фермерського господарства строком на 7 років.

28 квітня 2014 року наказом Головного управління Держземагенства у Хмельницькій області №22-196/14-14-СН від 28.04.2014 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства за межами населених пунктів Бражинецької сільської ради Полонського району. Надано в оренду ОСОБА_1 земельну ділянку площею 62,1995 га (кадастровий номер 6823680500:04:009:0009), земельну ділянку площею 19,5624 га (кадастровий номер 6823680500:04:003:0057) для ведення фермерського господарства, строком на 7 (сім) років, які розташовані за межами населених пунктів Бражинецької сілської ради Полонського району.

14 травня 2014 року між Головним управлінням Держземагенства у Хмельницькій області (орендодавець) та ОСОБА_1 (орендар) укладено два договори оренди землі (далі - договори), за умовами п. 1. яких орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне користування земельні ділянки з кадастровими номерами 6823680500:04:009:0009 та 6823680500:04:003:0057 для ведення фермерського господарства, які знаходяться на території Бражинецької сільської ради Полонського району Хмельницької області, за межами населеного пункту.

Після одержання засновником державного акта на право власності на земельну ділянку або укладення договору оренди земельної ділянки та його державної реєстрації фермерське господарство підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб (стаття 8 Закону України "Про фермерське господарство").

Тобто можливість реалізації громадянином права на створення фермерського господарства безпосередньо пов`язана з наданням (передачею) йому земельних ділянок для ведення фермерського господарства як форми підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією.

Надання (передача) фізичній особі земельних ділянок для ведення фермерського господарства є обов`язковою умовою для державної реєстрації фермерського господарства. Натомість відсутність такої реєстрації протягом розумного строку є невиконанням умов закону для отримання земельної ділянки з метою ведення фермерського господарства.

Зі змісту положеньстатті 12 Закону України "Про фермерське господарство" вбачається, що земельні ділянки, які використовуються фермерським господарством на умовах оренди, входять до складу земель фермерського господарства.

З комплексного аналізу норм статей1,5,7,8,12 Закону України "Про фермерське господарство" можна зробити висновок, що після укладення договору тимчасового користування землею, у тому числі на умовах оренди, фермерське господарство мало бути зареєстроване в установленому законом порядку і з дати реєстрації набути статусу юридичної особи. З цього часу землекористувачем земельної ділянки є фермерське господарство, а не громадянин, якому вона надавалась.

Тобто земельні відносини, які є основою створення та діяльності фермерського господарства, проходять у динаміці два етапи:

1) отримання засновником фермерського господарства права (власності або оренди) на землю як передумова створення фермерського господарства;

2) створення фермерського господарства, внаслідок чого особу засновника заміщує фермерське господарство як землекористувач, який веде господарську діяльність на земельній ділянці.

Цей комплекс відносин є нерозривним, одне не існує без іншого в межах легітимної процедури створення фермерського господарства.

Хоча, як зазначалося вище, земельна ділянка надається фізичній особі, однак метою надання є подальше створення фермерського господарства як суб`єкта підприємництва (господарювання) з переданням цьому суб`єкту земельної ділянки. Отже, в процесі створення фермерського господарства його засновник має обмежені правомочності щодо землі, оскільки його обов`язком є створення фермерського господарства, що і буде користувачем цієї землі.

Аналізуючи відносини щодо створення фермерського господарства і набуття ним права власності (користування) землею, можна зробити висновок, що de jure отримує землю фізична особа - засновник фермерського господарства, однак de facto він діє в інтересах створюваного ним фермерського господарства.

Подібний висновок викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.10.2022 у справі №922/1830/19.

При цьому в постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 червня 2020 року у справі № 927/79/19 (провадження № 12-21гс20) вказано, що укладення з орендодавцем та подання державному реєстратору додаткової угоди до договору оренди землі про заміну орендаря з громадянина на фермерське господарство чинним законодавством України не передбачено, відповідно не є обов`язковим.

Отже, з моменту реєстрації фермерського господарства та набуття статусу юридичної особи обов`язки землекористувача здійснює фермерське господарство, а не громадянин, якому надавалася відповідна земельна ділянка для ведення фермерського господарства.

Аналогічний висновок викладено й у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 червня 2020 року у справі № 922/989/18.

Таким чином, з моменту реєстрації ФГ "Урожай" як юридичної особи орендарем земельних ділянок з кадастровими номерами 6823680500:04:009:0009 площею 62,1995 га та 6823680500:04:003:0057 площею 19,5624 га, наданих ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства, стало ФГ "Урожай".

Велика Палата Верховного Суду, у тому числі у постанові від 20.03.2019 у справі №615/2197/15-ц, неодноразово звертала увагу, що з моменту державної реєстрації селянського (фермерського) господарства (фермерського господарства) та набуття ним прав юридичної особи таке господарство на основі норм права набуває як правомочності володіння і користування, так і юридичні обов`язки щодо використання земельної ділянки. У відносинах, а також спорах з іншими суб`єктами, голова фермерського господарства, якому була передана у власність, постійне користування чи оренду земельна ділянка, виступає не як самостійна фізична особа, власник, користувач чи орендар земельної ділянки, а як представник (голова, керівник) фермерського господарства. У таких правовідносинах їх суб`єктом є не фізична особа - голова чи керівник фермерського господарства, а фермерське господарство як юридична особа.

Поряд з цим, колегія суддів відзначає, що з урахуванням вищевикладеного спростовується твердження відповідача про відсутність переходу земельних ділянок з кадастровими номерами 6823680500:04:009:0009 площею 62,1995 га та 6823680500:04:003:0057 площею 19,5624 га до складу земель фермерського господарства.

Відповідно до частини першоїстатті 104 ЦК Україниюридична особа припиняється лише шляхом реорганізації або ліквідації. Згідно із частиною п`ятою вказаної статті юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Статтею 110 ЦК Українивстановлено, що юридична особа ліквідується: 1) за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв`язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами; 2) за рішенням суду про ліквідацію юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути, за позовом учасника юридичної особи або відповідного органу державної влади; 3) за рішенням суду про ліквідацію юридичної особи в інших випадках, встановлених законом, - за позовом відповідного органу державної влади.

Загальний порядок ліквідації юридичної особи визначений устатті 111 ЦК України. Загальна процедура ліквідації юридичної особи також передбачає низку обов`язкових дій - погашення існуючої кредиторської заборгованості, відчуження активів, звільнення працівників, передання документів до архіву тощо. Лише після вчинення цих дій і подання державному реєстратору відповідних документів в реєстр вноситься запис про припинення юридичної особи, а не запис про скасування її державної реєстрації.

Статтею 35 Закону України "Про фермерське господарство"встановлено, що діяльність фермерського господарства припиняєтьсяуразі: 1) реорганізації фермерського господарства; 2)ліквідації фермерського господарства; 3) визнання фермерського господарства неплатоспроможним (банкрутом); 4) якщо не залишається жодного члена фермерського господарства або спадкоємця, який бажає продовжити діяльність господарства.

Отже, ліквідація юридичної особи - це встановлена законом процедура, результатом якої є припинення діяльності юридичної особи, і першочерговою умовою ліквідації законодавство визначило саме рішення її учасників про ліквідацію.

За приписами ст. 10 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань визначено, що якщо документи та відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що в силу вищевказаних законодавчих норм діяльність Фермерського господарства "Урожай" (код 39502093) припинилась в результаті ліквідації 03.06.2022.

Згідно п. 37 договорів оренди землі від 14.05.2014 року, дія договору припиняється у разі ліквідації юридичної особи орендаря.

Відповідно до приписів ст. 31 Закону України «Про оренду землі» (в редакції чинній на момент ліквідації фермерського господарства) договір оренди землі припиняється в разі ліквідації юридичної особи орендаря.

З урахуванням викладеного, договори оренди землі від 14.05.2014 з урахуванням внесених змін додатковими угодами від 14.05.2021 укладені між Виконавчим комітетом Полонської міської ради об`єднаної територіальної громади, який діє від імені Полонської міської ради в особі міського голови та ОСОБА_1 припинили свою дію 03.06.2022 у зв`язку з ліквідацією юридичної особи - ФГ "Урожай".

Поряд з цим, колегія суддів відзначає, що додаткові угоди від 14.05.2021 про внесення змін до договорів оренди землі від 14.05.2014 також припинили свою дію 03.06.2022, оскільки згідно пункту 8 вказаних угод є невід`ємними частинами договорів оренди землі від 14 травня 2014 року.

Отже, з урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає безпідставним твердження відповідача, що припинення діяльності фермерського господарства не є і не може бути підставою для припинення права оренди на землю, яке було надане громадянину для створення господарства.

Згідно пунктів 23 договорів оренди землі від 14.05.2014, після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.

У разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця ( ч.1 ст. 34 Закону України Про оренду землі).

Водночас, доказів повернення земельних ділянок за кадастровими номерами 6823680500:04:009:0009 площею 62,1995 га та 6823680500:04:003:0057 площею 19,5624 га. Полонській міській раді об`єднаної територіальної громади матеріали справи не містять.

Твердження відповідача про помилковість застосування судом першої інстанції до спірних правовідносин приписів Закону України «Про оренду землі», колегія суддів вважає безпідставним, оскільки саме нормами вказаного закону, зокрема ст.19 встановлюється строк дії договору оренди при передачі в оренду земельних ділянок для ведення фермерського господарства.

В свою чергу, приписи Закону України «Про фермерське господарство» не регулюють відносини пов`язані з припиненням договорів оренди землі.

Проте, з матеріалів справи вбачається, що 05 липня 2023 року ОСОБА_1 прийнято рішення №1 створити Фермерське господарство "Щедра Нива М" (код 45016047).

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, земельні ділянки з кадастровим номером 6823680500:04:009:0009, площею 62,1995 га та кадастровим номером 6823680500:04:003:0057 площею 19,5624 га комунальної власності Полонської міської ради ОТГ перебуває в оренді за Фермерським господарством "Щедра Нива М" на підставі договорів від 14.05.2021 року, строком до 14.05.2028 року.

Однак, як встановлено судами, додаткові угоди від 14.05.2021 на підставі яких оформлене право оренди спірних земельних ділянок за ФГ "Щедра Нива М" стосувались змін до договорів оренди землі від 14.05.2014 року, які припинили свою дію у зв`язку з ліквідацією орендаря - ФГ "Урожай" і внаслідок чого вказані додаткові угоди на підставі яких зареєстровано право оренди Фермерським господарством "Щедра Нива М" не є правовою підставою для набуття права користування спірними земельними ділянками.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що відповідач не мав правовихпідстав для реєстрації праваоренди на вказані спірні земельні ділянки на підставі додаткових угод від 14.05.2021 до договорів оренди землі від 14.05.2014 року за ФГ "Щедра Нива М".

Тобто, вказані земельні ділянки надавалися ОСОБА_1 для створення фермерського господарства, ФГ "Урожай" було створене рішенням засновників ФГ «Урожай» ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 18.11.2014 та зареєстроване 20.11.2014 і після припинення вказаної юридичної особи 03.06.2022 спірні земельні ділянки не могли передаватись іншим фермерським господарствам, які після того були зареєстровані, зокрема: ФГ "Урожайний рік", яке припинило свою діяльність 23.10.2020 та відповідачу ФГ "Щедра Нива М".

Поряд з цим, колегія суддів зазначає, що з поясненнь прокурора в судовому засіданні 17.07.2024 вбачається, що наявні в матеріалах справи документи, які стосуються Фермерського господарства "Урожайний рік" (а.с.64-87 т.1) витребувані прокурором для того, щоб прослідкувати чи надавались, документи для реєстрації Фермерського господарства "Урожайний рік", зокрема договори оренди земельних ділянок. Такі відомості в реєстраційній справі відсутні (а.с.64-87 т.1).

Твердження відповідача, що при ліквідації фермерського господарства право на земельну ділянку, яка була надана громадянину для створення такого господарства, не повертається громадянину, а відновлюється, перетворюючись з урізаного, за яким правомочності володіння і користування здійснює фермерське господарство, у повне (первинне) право на землю, яке включає і зазначені правомочності, колегія суддів вважає безпідставним, оскільки вказаний процес відновлення права оренди земельної ділянки після ліквідації фермерського господарства для фізичної особи, яка отримувала земельну ділянку з метою створення фермерського господарства на момент виникнення спірних правовідносин не передбачений нормами чинного земельного законодавства, яке регулює відносини оренди земельної ділянки.

Відповідно до ч. ч. 1, 2ст. 386 ЦК Українидержава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

У постанові Верховного Суду від 11.01.2023 у справі №924/820/21 викладено правовий висновок про те, що серед способів захисту речових прав цивільне законодавство виокремлює, зокрема, витребування майна з чужого незаконного володіння (стаття 387 ЦК України) й усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном (стаття 391 ЦК України, частина 2статті 152 ЗК України). Вказані способи захисту можна реалізувати шляхом подання віндикаційного та негаторного позовів відповідно. Предметом віндикаційного позову є вимога власника, який не є володільцем індивідуально визначеного майна, до особи, яка заволоділа цим майном, про повернення його з чужого незаконного володіння. Метою віндикаційного позову є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був незаконно позбавлений. Негаторний позов - це позов власника, який є володільцем майна, до будь-якої особи про усунення перешкод, які ця особа створює у користуванні чи розпорядженні відповідним майном. Позивач за негаторним позовом вправі вимагати усунути існуючі перешкоди чи зобов`язати відповідача утриматися від вчинення дій, що можуть призвести до виникнення таких перешкод. Означений спосіб захисту спрямований на усунення порушень прав власника, які не пов`язані з позбавленням його володіння майном. Власник земельної ділянки може вимагати, зокрема, усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою (частина 2статті 152 ЗК України). Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (стаття 391 ЦК України).

Статтею 391 ЦК Українивизначено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно з положеннями ч. 2ст. 153 ЗК Українивласник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Упостанові Великої Палати Верховного Суду від 16.06.2020 у справі №145/2047/16-цвикладено висновок: "зайняття земельних ділянок фактичним користувачем (тимчасовим володільцем) треба розглядати як таке, що не є пов`язаним із позбавленням власника його права володіння на цю ділянку. Тож у цьому випадку ефективним способом захисту права, якепозивачяквласник земельних ділянок вважає порушеним, єусунення перешкодукористуванні належнимйомумайном, зокрема, шляхом заявлення вимоги про повернення таких ділянок. Більше того, негаторний позов можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідних земельних ділянок".

Зазначений висновок уточнено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 23.11.2021 у справі №359/3373/16-ц шляхом викладення його першого речення так: зайняття земельних ділянок, зокрема фактичним користувачем, треба розглядати як таке, що не є пов`язаним із позбавленням власника його володіння цими ділянками.

Відповідно до висновків, викладених упостанові Великої Палати Верховного Суду від 23.11.2021 у справі №359/3373/16-ц, право володіння як складова права власності на нерухоме майно завжди належить власникові майна. Права володіння, користування та розпоряджання майном належать власнику майна (частина першастатті 317 ЦК України), незалежно від того, є він фактичним володільцем чи ні. Відповідно до принципу реєстраційного підтвердження володіння нерухомим майном його фізичне зайняття особою, за якою не зареєстроване право власності на таке майно, не позбавляє власника фактичного володіння, але створює перешкоди у здійсненні ним права користування своїм майном. У таких випадках підлягає застосуваннюстаття 391 ЦК України, відповідно до якої власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (негаторний позов).

Визначальним критерієм для розмежування віндикаційного та негаторного позовів є відсутність або наявність у позивача володіння майном; відсутність або наявність в особи володіння нерухомим майном визначається виходячи з принципу реєстраційного підтвердження володіння; особа, до якої перейшло право власності на об`єкт нерухомості, набуває щодо нього всі правоможності власника, включаючи право володіння.

З наведеного слідує, що звернутися з негаторним позовом може власник або титульний володілець, у якого знаходиться річ, щодо якої відповідач ускладнює здійснення повноважень користування або розпорядження (пункт 4.30 постанови Верховного Суду від 09.08.2023 у справі №922/1832/19).

Як вбачається з матеріалів справи, власником земельних ділянок, кадастровий номер 6823680500:04:009:0009, площею 62,1995 га та кадастровий номер 6823680500:04:003:0057 площею 19,5624 га, є Полонська міська рада.

Як вбачається з позовних вимог, у даній справі метою звернення прокурора до суду є повернення Полонській міській раді земельних ділянок, які фактично не вибували з комунальної власності, а були передані ФГ "Щедра Нива М" в оренду без належних правових підстав про що зазначено вище.

Отже, спір у даній справі виник у зв`язку з тим, що відповідач оформив за собою право оренди спірних земельних ділянок сільськогосподарського призначення з порушенням земельного законодавства. А тому, відповідач незаконно користується спірними земельними ділянками за відсутності належних правових підстав. Тобто, вказані земельні ділянки із власності орендодавця не вибували, отже йому, як власнику нерухомого майна, належать права володіння, користування та розпорядження зазначеними ділянками. Відповідач є лише її фактичним користувачем, який порушує права власника майна.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що позовні вимоги про усунення перешкод власнику - Полонській міській раді у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою з кадастровим номером 6823680500:04:009:0009 площею 62,1995 га та земельною ділянкою з кадастровим номером 6823680500:04:003:0057 площею 19,5624 шляхом повернення їх з користування фермерського господарства "Щедра Нива М" на користь держави в особі Полонської міської ради, в даному випадку є таким, що спрямований на усунення перешкод у здійсненні власником - територіальною громадою в особі відповідної сільської ради, права користування та розпоряджання своїм майном, тобто негаторним.

Однією з умов застосування негаторного позову має бути також відсутність між позивачем і відповідачем договірних відносин, оскільки в разі наявності таких відносин здійснюється захист порушеного права власності за допомогою зобов`язально-правових способів (див.постанову Великої Палати Верховного Суду від 18.12.2019 у справі №522/1029/18).

Отже, відсутність у орендаря правових підстав для користування земельною ділянкою (користування землею на підставі нікчемного договору) свідчить про те, що він володіє нею незаконно, і власник має право вимагати усунення перешкод у користуванні та розпорядженні таким майном. Тому позов прокурора про повернення земельної ділянки у даному випадку є таким, що спрямований на усунення перешкод у здійсненні власником права користування та розпоряджання своїм майном, тобто негаторним (наведене узгоджується з висновками, викладеними у пункті 5.22 постанови Верховного Суду від 10.01.2024 у справі №922/1130/23).

Виходячи з викладеного, а також зважаючи на підстави та зміст позову прокурора, встановлені судом апеляційної інстанції обставини справи, судова колегія дійшла висновку, що обраний прокурором спосіб захисту (повернення спірних земельних ділянок) відповідає належному способу захисту, призводить до відновлення порушених прав держави в особі Полонської міської ради та є ефективним, а тому позовні про усунення перешкод власнику - Полонській міській раді у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою з кадастровим номером 6823680500:04:009:0009 площею 62,1995 га та земельною ділянкою з кадастровим номером 6823680500:04:003:0057 площею 19,5624 га шляхом повернення їх з користування фермерського господарства "Щедра Нива М" на користь держави в особі Полонської міської ради, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, оскільки додаткові угоди від 14.05.2021 до договорів оренди землі від 14.05.2014 року на підставі яких спірні земельні ділянки були передані у користування припинили свою дію, а відтак відповідач користується земельними ділянками за відсутністю на те правових підстав.

Щодо позовних вимог про скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права оренди за фермерським господарством "Щедра Нива М" (вул. Центральна, 14, кв. 4, с. Бражинці, Шепетівський район Хмельницької області, код 45016047) на земельні ділянки з кадастровим номером 6823680500:04:009:0009 площею 62,1995 га та з кадастровим номером 6823680500:04:003:0057 площею 19,5624 га, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з ч. 1ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"державна реєстрація речових прав на нерухоме майно-офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до ч. 3 ст. 26 Закону УкраїниЗакону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", у редакції з 26.07.2022, у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомоїстатті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються.

У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомоїстатті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію зміни, припинення речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження повертаються у стан, що існував до відповідної державної реєстрації, шляхом державної реєстрації змін чи набуття таких речових прав, обтяжень речових прав.

Отже, у розумінні положень наведеної норми у чинній редакціїст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"способами судового захисту порушених прав та інтересів особи є судове рішення про: - скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав; - визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав; - судове рішення про скасування державної реєстрації прав.

Аналогічну правову позицію викладено в постанові Верховного Суду від 19.10.2022 у справі №354/397/17.

Крім того, необхідно зазначити, що навіть у випадку якщо буде встановлено, що суб`єкт державної реєстрації прав правомірно прийняв рішення про державну реєстрацію права (зокрема, для державної реєстрації подані всі необхідні документи, які вимагаються відповідно до закону, та відсутні встановлені законом підстави для відмови в державній реєстрації права), то це не є перешкодою для задоволення позову.

Вказана позиція також викладена впостановах Великої Палати Верховного суду від 29.05.2019 у справі №367/2022/15-ц, від 22.08.2018 №925/1265/16, від 04.08.2018 у справі №915/127/18.

Таким чином, враховуючи відсутність правових підстав для реєстрації за відповідачем права оренди спірних земельних ділянок, необхідність відновлення порушених прав власника на земельні ділянки, можливість скасування державної реєстрації прав на підставі судового рішення, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права оренди за фермерським господарством "Щедра Нива М" на земельну ділянку з кадастровим номером 6823680500:04:009:0009 площею 62,1995 га та на земельну ділянку з кадастровим номером 6823680500:04:003:0057 площею 19,5624 га.

Суд також вважає за необхідне послатися на рішення Європейського суду з прав людиниу справі «Серявін та інші проти України» (заява №4909/04) від 10.02.2010 у якому зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенціїзобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачитияк такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Відповідно дост. 276 Господарського процесуального кодексу Українисуд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Господарського суду Хмельницької області від 03.05.2024 у справі №924/85/24 відповідає чинному законодавству та матеріалам справи, підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачається.

З урахуванням відмови в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покладається на апелянта в порядкуст. 129 ГПК України.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Фермерського господарства "Щедра Нива М" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Хмельницької області від 03.05.2024 у справі №924/85/24 без змін.

2. Справу №924/85/24 повернути Господарському суду Хмельницької області.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з моменту складення повного тексту в порядку, передбаченому главою 2 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складений "22" липня 2024 р.

Головуючий суддя Гудак А.В.

Суддя Олексюк Г.Є.

Суддя Мельник О.В.


Суд	Північно-західний апеляційний господарський суд
Дата ухвалення рішення	17.07.2024
Оприлюднено	25.07.2024
Номер документу	120541588
Судочинство	Господарське
Категорія	Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин про усунення порушення прав власника

Музика М.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Постановавід 17.07.2024 по справі 924/85/24ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Судовий реєстр по справі —924/85/24

Постанова від 17.07.2024

Постанова
від 17.07.2024 по справі 924/85/24
ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД