Ухвала

від 17.07.2024 по справі 905/644/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA368999980313151206083020649

У Х В А Л А

17.07.2024 Справа № 905/644/22

Господарський суд Донецької області у складі судді Устимової А.М.,

за участю секретаря судового засідання Сизової К.А.

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївська електропостачальна компанія"

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова Нива"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Акціонерного товариства "ДТЕК Донецькі електромережі"

про стягнення 1 327 924,70 грн

за участю уповноважених представників сторін:

від позивача: Сурикова І.А. - адвокат, діє на підставі довіреності б/н від 06.02.2024 (в режимі відеоконференції);

від відповідача: Безуєвський Ю.М. адвокат, діє на підставі договору б/н від 23.01.2023 (в режимі відеоконференції);

від третьої особи: не з`явився;

В С Т А Н О В И В:

11.08.2022 на адресу Господарського суду Донецької області органами поштового зв`язку надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Миколаївська електропостачальна компанія до Товариства з обмеженою відповідальністю Нова Нива про стягнення 1 327 924,70 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору про постачання електричної енергії споживачу №100/126 від 10.09.2021 щодо оплати вартості поставленої електричної енергії у період лютий, квітень, травень 2022.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 22.08.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №905/644/22; справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження.

Рішенням Господарського суду Донецької області від 09.08.2023 у справі №905/644/22, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 22.11.2023, позовні вимоги задоволені частково у сумі 935 973,67грн, у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 20.01.2024 у справі №905/644/22 касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова Нива" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївська електропостачальна компанія" задоволено, рішення Господарського суду Донецької області від 09.08.2023 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 22.11.2023 у справі №905/644/22 скасовано, справу №905/644/22 передано на новий розгляд до Господарського суду Донецької області.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.03.2024 справа №905/644/22 передана на розгляд судді Устимовій А.М.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 11.03.2024 прийнято до провадження справу №905/644/22. Розгляд справи №905/644/22 вирішено проводити за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін. Підготовче засідання призначено на 03.04.2024 року о 15:00 год.

Ухвалою від 03.04.2024 відкладено підготовче засідання на 02.05.2024 року о 10:30 год, задоволені клопотання сторін про витребування у Акціонерного товариства "ДТЕК Донецькі електромережі" пояснень та документів.

Ухвалою від 02.05.2024 поновлено строк для направлення до суду додаткових письмових пояснень Акціонерного товариства "ДТЕК Донецькі електромережі". Відкладено підготовче засідання на 24.05.2024 року о 11:00 год, викликано представника третьої особи у засідання з метою надання пояснень за змістом письмових пояснень.

Ухвалою від 24.05.2024 відкладено підготовче засідання на 19.06.2024 року о 15:15 год.

28.05.2024 через підсистему «Електронний суд» від відповідача надійшли заперечення на клопотання (заяву), в яких останній просить прийняти до уваги дані заперечення та відмовити у задоволенні заяви ТОВ «Миколаївська електропостачальна компанія» про закриття провадження у справі №905/644/24 в частині стягнення боргу в сумі 391951,02 грн.

08.06.2024 через підсистему «Електронний суд» від відповідача надійшло клопотання про зупинення розгляду справи, в якому останній просить зупинити провадження у справі №905/644/22 до закінчення перегляду в касаційному порядку справи №908/1162/23 Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у відповідності до пункту 7 частини першої статті 228 ГПК України.

Клопотання про зупинення провадження у справі відповідачем мотивоване тим, що одним із аргументів ТОВ «НОВА НИВА» в обґрунтування заперечень проти позову є норма статті 13-1 Закону України від 15.04.2014 №1207-VІІ «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», яка містить пряму заборону на переміщення товарів з іншої території України на тимчасово окуповану територію усіма видами транспорту, в тому числі лініями електропередач». На розгляді Об`єднаної палати касаційного господарського суду у складі Верховного Суд перебуває справа №908/1162/23, підставою передачі якої зазначено необхідність забезпечення сталості та єдності судової практики у питанні застосування частини другої статті 13 та частини другої статті 13-1 Закону №1207-VІІ при розгляді спорів щодо стягнення заборгованості з оплати за постачання електричної енергії споживачам, розташованим на тимчасово окупованій території. Незважаючи на те, що заперечення ТОВ «НОВА НИВА» проти позову не обмежується посиланням тільки на вказані норми матеріального права, вирішення судом касаційної інстанції питання щодо необхідності їх застосування до спірних правовідносин у справі №905/644/22 відповідно до вимог частини четвертої статті 236 ГПК України цілком залежить від висновків Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у подібних правовідносинах у справі №908/1162/23.

11.06.2024 через підсистему «Електронний суд» від позивача надійшла заява, в якій останній вважає недоцільним зупинення розгляду даної справи до розгляду Верховним Судом у складі Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду справи №908/1162/23. Зокрема, , зазначивши, що при попередньому розгляді справи №905/664/22 у постанові від 20.02.2024 Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду були досліджені заперечення відповідача та доводи позивача з питання застосування до спірних правовідносин норм статей 13 та 13-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України». За результатами розгляду касаційної скарги справа була Верховним Судом направлена на новий розгляд до суду першої інстанції. Позивач звертає увагу, що у даній постанові касаційний суд зробив висновок щодо обов`язкового застосування коефіцієнту приросту/зниження споживання електричної енергії для всіх категорій споживачів, який встановлений в нормами підпунктів 1,2 пункту 9 Положення про особливості постачання електричної енергії споживачам та розрахунків між учасниками роздрібного ринку електричної енергії у період дії в Україні воєнного стану, затвердженого наказом Міністерства енергетики України від 13.04.2022 року №148. При цьому у підпунктах 1,2 пункту 9 Положення встановлені особливості визначення обсягів споживання електричної енергії на територіях, на яких ведуться бойові дії, або на тимчасово окупованих територіях. З урахуванням наведеного, позивач вважає, що у справі №905/644/22 Верховний Суд визнав можливим постачання електричної енергії на тимчасово окуповані території, але за умови застосування у спірних правовідносинах положень підпунктів 1,2 пункту 9 вказаного Положення. За таких обставин зупинення провадження у справі, що розглядається, позивач вважає недоцільним, тому просить суд у задоволенні заяви відповідача відмовити.

У зв`язку з знаходженням судді Устимової А.М. на дату розгляду справи на лікарняному, підготовче засідання призначене на 19.06.2024 року о 15:15 год. не відбулось, про що сторони були повідомлені листом від 18.06.2024 та телефонограмою.

Ухвалою суду від 25.06.2024 підготовче засідання у справі призначено на 17.07.2024 року о 12:15 год.

Представник позивача у підготовче засідання 17.07.2024 з`явився в режимі відеоконференції, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, пояснив, що клопотання про закриття провадження у справі частково виходячи з існуючої судової практики вважає за доцільне розглядати під час розгляду справи по суті, проти клопотання про зупинення провадження у справі заперечує з підстав, які зазначені у письмових запереченнях з цього приводу.

Представник відповідача у підготовче засідання 17.07.2024 з`явився в режимі відеоконференції, у позовних вимогах просив відмовити у повному обсязі, проти позиції позивача щодо порядку розгляду клопотання про закриття провадження у справі частково не заперечував, просив задовольнити клопотання про зупинення провадження у справі.

Представник третьої особи у підготовче засідання 17.07.2024 в режимі відеоконференції не з`явився, зв`язок не було встановлено, телефоном повідомив секретаря судового засідання про відсутність на підприємстві електропостачання та доступу до мережі Інтернет, письмових пояснень згідно ухвали суду не надав.

Представники сторін вважали за можливе провести підготовче засідання за відсутності представника третьої особи.

Суд вважає за потрібне розглянути клопотання ТОВ «Миколаївська електропостачальна компанія» про закриття провадження у справі №905/644/24 в частині стягнення боргу в сумі 391951,02 грн під час розгляду справи по суті, оскільки закриття провадження з підстав, передбачених пунктом 2 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України, можливо лише в судовому засіданні, а не при проведенні підготовчого судового засідання, оскільки згідно зі статтею 185 Господарського процесуального кодексу України, а саме її частиною четвертою, закриття провадження можливо на цій стадії процесу з двох підстав, це: відмова від позову, визнання позову та укладення мирової угоди, визначених статтями 191, 192 Господарського процесуального кодексу України. Аналогічний за змістом висновок щодо застосування норм процесуального права наведений у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20.09.2021 року у справі № 638/3792/20.

Здійснивши з виходом до нарадчої кімнати розгляд клопотання про зупинення провадження у справі, перевіривши доводи, викладені у клопотанні, дослідивши надані в порядку статті 74 ГПК України докази в їх сукупності та взаємозв`язку, господарський суд дійшов висновку про задоволення клопотання та зупинення провадження у справі, зважаючи на таке.

По своїй суті зупинення провадження у справі - це тимчасове або повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу, і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.

Відповідно до пункту 7 частини першої статті 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках: перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

У своїх постановах Велика Палата Верховного Суду виходить з того, що подібність правовідносин визначається за такими критеріями: тотожністю суб`єктного складу сторін спору, предметом та підставами позову, змістом і матеріально-правовим регулюванням спірних правовідносин (обставин, пов`язаних з правами й обов`язками сторін спору, регламентованими нормами чи умовами договору). При цьому, зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (суддів) визначається обставинами кожної конкретної справи.

Господарський суд зазначає, що у справі, що розглядається (№905/644/22) предметом позову є стягнення вартості спожитої активної електричної енергії, яка у період лютого, квітня травня 2022 року поставлялась позивачем на підставі укладеного з відповідачем договору про постачання електричної енергії.

Причина спору невиконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором як до так і після початку повномасштабних бойових дій і тимчасової окупації території Російською Федерацією.

Звертаючись до суду з позовом, ТОВ «Миколаївська електропостачальна компанія» позовні вимоги обґрунтувало продовженням господарської діяльності ТОВ «НОВА НИВА» після 24.02.2022, у тому числі під час бойових дій та тимчасової окупації с. Новокрасівка Маріупольського району Донецької області внаслідок повномасштабного військового вторгнення Російської Федерації на територію України, та фактичним споживання електричної енергії протягом спірного періоду. Обсяги споживання електроенергії визначені за інформацією АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» щодо фактичного (звітного) корисного відпуску електричної енергії за точками комерційного обліку (площадками вимірювання) споживачів.

Заперечуючи позовні вимоги ТОВ «НОВА НИВА» стверджувало, що визнає факт постачання електричної енергії від ТОВ «Миколаївська електропостачальна компанія» до енергоустановок ТОВ «НОВА НИВА» через мережі АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» до 27.02.2022. У подальшому наявність заборгованості з оплати електроенергії оспорює, оскільки централізоване електропостачання на території с. Новокраснівка, де розташовані виробничі потужності відповідача, так і всього Маріупольського району Донецької області, припинене внаслідок руйнування відповідної інфраструктури військовими формуваннями РФ. Підтримання функціонування електричного обладнання молочної ферми здійснювалось з використанням власних дизельних генераторних установок підприємства. З 05.03.2022 с. Новокраснівка тимчасово окуповано ворогом.

З урахуванням наведених обставин, на думку відповідача, при розгляді справи необхідно застосувати норму пункту 9 Положення про особливості постачання електричної енергії споживачам та розрахунків між учасниками роздрібного ринку електричної енергії у період дії в Україні воєнного стану і визначити обсяги споживання відповідачем електроенергії рівними нулю у зазначених розрахункових періодах. Також обчислення обсягів споживання електроенергії у спірному періоді здійснити за значенням середньодобового обсягу споживання із застосуванням коефіцієнту приросту/зниження споживання електричної енергії ( абзаци 5 і 6 пп. 2 п.9 Положення та п. 8.6.11 Кодексу).

Крім того, відповідач зауважує, що в силу вимог частини другої статті 13-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» з 05.03.2022 Компанія взагалі не мала права (через законодавчу заборону) постачати електроенергію на об`єкти відповідача з причин їх знаходження на тимчасово окупованій території.

Рішенням Господарського суду Донецької області від 09.08.2023, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 22.11.2023, позов задоволено частково. Стягнуто з ТОВ «НОВА НИВА» на користь ТОВ «Миколаївська електропостачальна компанія» 936 973,67грн заборгованості. В задоволенні решти позовних вимог (про стягнення 391 951,03грн) відмовлено.

Постановою Верховного Суду у складі колегії судів Касаційного господарського суду від 20.02.2024 касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВА НИВА» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївська електропостачальна компанія» задоволені частково. Рішення Господарського суду Донецької області від 09.08.2023 і постанова Східного апеляційного господарського суду від 22.11.2023 у справі №905/644/22 скасовані. Справа №905/644/22 передана на новий розгляд до Господарського суду Донецької області.

Скасовуючи судові рішення Верховний Суд зазначив: «Враховуючи вимоги статей 79, 86 ГПК України, господарський суд має з`ясувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми заборгованості та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межу визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру заборгованості та інших нарахувань. Якщо з поданого позивачем розрахунку неможливо з`ясувати, як саме обчислено заявлену до стягнення суму, суд може зобов`язати позивача подати більш повний та детальний розрахунок. При цьому суд в будь-якому випадку не позбавлений права зобов`язати відповідача здійснити і подати суду контррозрахунок (зокрема, якщо відповідач посилається на неправильність розрахунку, здійсненого позивачем)».

У цій постанові Верховний Суд визнав необґрунтованим відхилення судом першої інстанції заяви ТОВ «НОВА НИВА» про витребування від АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» відомостей з метою встановлення обставин припинення електропостачання об`єктів відповідача наприкінці лютого та впродовж березня 2022 року, які мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Предметом розгляду у справі №908/1162/23, на яку посилається відповідач у своїй заяві про зупинення провадження, є питання стягнення з комунального некомерційного підприємства «Територіальне медичне об`єднання «Багатопрофільна лікарня інтенсивних методів лікування та швидкої медичної допомоги» Мелітопольської міської ради Запорізької області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІМК» основного боргу по оплаті за спожитий у листопаді грудні 2022 року обсяг електричної енергії на підставі договору про постачання електричної енергії №2273/1 від 31.01.2021.

Позовні вимоги у цій справі вмотивовані невиконанням відповідачем після початку повномасштабних бойових дій і тимчасової окупації території Російської Федерації взятих на себе зобов`язань за договором, який укладений між сторонами до початку військової агресії Російської Федерації проти України.

Рахунки за спірний період сформовано постачальником електричної енергії ТОВ «ВІМК» на підставі даних (обсягів спожитої електричної енергії), поданих оператором розподілу електроенергії ПАТ «Запоріжжяобленерго» за результатами звітних періодів.

Господарський суд Запорізької області рішенням від 26.07.2023 задовольнив позов, вважаючи, що позивач довів факт порушення відповідачем умов, визначених змістом зобов`язання, та факт несплати відповідачем отриманих рахунків й актів, а відповідач не надав доказів про погашення боргу.

Центральний апеляційний господарський суд постановою від 06.12.2023 скасував вказані судове рішення та відмовив у задоволенні позову. Суд зазначив, що відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25.04.2022 № 75 «Про затвердження Переліку територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 25 квітня 2022 року». Мелітопольська територіальна громада внесена до цього переліку з 25.02.2022, тож, враховуючи лист НКРЕКП від 21.04.2023 № 4316/20.5/7-23, як і перереєстрацію Лікарні, дійшов висновку про те, що на цей час неможливо відслідкувати, яка саме електрична енергія поставлялася на тимчасово окуповану територію, тож позивач не надав достатніх доказів про поставку ним електричної енергії на тимчасово окуповану територію, де зараз свою діяльність здійснюють представники окупаційної влади за підтримки військових формувань Російської Федерації.

Ухвалою від 06.02.2024 року у справі №908/1162/23 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІМК» на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 06.12.2023.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду ухвалою від 27.03.2024 року справу №908/1162/23 передав на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

Підставами для передачі справи на розгляд об`єднаної палати Верховний Суд зазначив, що у постанові від 07.03.2024 у справі №910/9680/23 Верховний Суд, залишаючи без змін судові рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості, що утворилась, починаючи з 26.02.2022, дійшов висновку про те, що з огляду на приписи статті 2 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» його дія розповсюджується на спірні правовідносини у цій справі, а тому суди попередніх інстанцій правомірно застосували до спірних правовідносин положення частини другої статті 13 та частини другої статті 13-1 цього Закону.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» тимчасово окупована Російською Федерацією територія України (далі - тимчасово окупована територія) є невід`ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Правовий статус тимчасово окупованої території, а також правовий режим на тимчасово окупованій території визначаються цим Законом, іншими законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, принципами та нормами міжнародного права.

Тимчасова окупація Російською Федерацією територій України, визначених частиною першою статті 3 цього Закону, незалежно від її тривалості є незаконною і не створює для Російської Федерації жодних територіальних прав.

За статтею 2 цей Закон визначає статус території України, тимчасово окупованої внаслідок збройної агресії Російської Федерації, встановлює особливий правовий режим на цій території, визначає особливості діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій в умовах цього режиму, додержання та захисту прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб.

Відповідно до статті 3 для цілей цього Закону тимчасово окупованою територією визначається: 1) сухопутна територія тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України, водні об`єкти або їх частини, що знаходяться на цих територіях; 2) внутрішні морські води і територіальне море України навколо Кримського півострова, територія виключної (морської) економічної зони України вздовж узбережжя Кримського півострова та прилеглого до узбережжя континентального шельфу України, внутрішні морські води, прилеглі до сухопутної території інших тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України, на які поширюється юрисдикція органів державної влади України відповідно до норм міжнародного права, Конституції та законів України; 3) інша сухопутна територія України, внутрішні морські води і територіальне море України, визнані в умовах воєнного стану тимчасово окупованими у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку; 4) надра під територіями, зазначеними у пунктах 1- 3 цієї частини, і повітряний простір над цими територіями.

За частиною четвертою статті 4 в умовах воєнного стану правовий режим тимчасово окупованої території, передбаченої пунктом 3 частини першої статті 3 цього Закону, визначається, змінюється і скасовується Кабінетом Міністрів України.

Частиною другою статті 13-1 «Особливості переміщення товарів на/з тимчасово окупованої території» Закону передбачено, що на період тимчасової окупації переміщення товарів (робіт, послуг) з тимчасово окупованої території на іншу територію України та/або з іншої території України на тимчасово окуповану територію усіма видами транспорту, в тому числі автомобільним, залізничним, повітряним та трубопровідним транспортом, а також лініями електропередач та гідротехнічними спорудами, заборонено, за винятком випадків, передбачених частинами третьою та четвертою цієї статті.

Саме на цих положеннях ґрунтувалися висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 07.03.2024 у справі № 910/9680/23.

Втім за частиною першою цієї ж статті положення цієї статті застосовуються до тимчасово окупованої території, передбаченої пунктами 1 і 2 частини першої статті 3 цього Закону, надр під територіями, зазначеними у пунктах 1 і 2 частини першої статті 3 цього Закону, і повітряного простору над цими територіями.

В умовах воєнного стану рішенням Кабінету Міністрів України положення цієї статті можуть бути поширені на тимчасово окуповані території, передбачені пунктом 3 частини першої статті 3 цього Закону, надра під територіями, зазначеними у пункті 3 частини першої статті 3 цього Закону, і повітряний простір над цими територіями.

Аналогічні положення містить і частина перша статті 13 Закону України «Особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території».

Воєнний стан в Україні був введений з 24.02.2022 із 05 год. 30 хв Указом Президента України № 64/2022 та неодноразово продовжувався.

З огляду на виконання функцій із забезпечення сталості та єдності судової практики колегія суддів вважала за необхідне передати справу № 908/1162/23 на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду згідно із частиною другою статті 302 ГПК України, оскільки вважає, що є необхідність відступити від висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 07.03.2024 у справі № 910/9680/23 щодо того, що достатнім для застосування частини другої статті 13 та частини другої статті 13-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» є розповсюдження дії цього Закону на спірні правовідносини з огляду на приписи статті 2 Закону. Колегія суддів вважає, що положення статей 13 та 13-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» можуть бути поширені на тимчасово окуповані території з урахування частини першої цих статей, а саме, за рішенням Кабінету Міністрів України.

Враховуючи мотиви, наведені у цій ухвалі, а також те, що у касаційній скарзі заявник посилається, зокрема, на положення Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» за умови відсутності окремого рішення Кабінету Міністрів України щодо територій, тимчасово окупованих, починаючи з 24.02.2022, колегія суддів вважала за необхідне передати цю справу на розгляд об`єднаної палати.

Верховний Суд у складі суддів Об`єднаної палати Касаційного господарського суду ухвалою від 19.04.2024 прийняв справу №908/1162/23 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІМК» на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 06.12.2023 до розгляду. Судове рішення до теперішнього часу не прийняте.

Господарський суд звертає увагу, що 06.12.2022 Кабінет Міністрів України затвердив постанову «Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією», відповідно до якої перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затверджується Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій за формою згідно з додатком за погодженням з Міністерством оборони України з урахуванням пропозицій відповідних обласних, Київської міської військових адміністрацій.

Відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 22.12.2022 року №309 затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, у розділі ІІ «Тимчасово окуповані Російською Федерацією території України» якого зазначено: « 2. Донецька область. UA14140000000070889. Вся територія Маріупольського району. Дата початку тимчасової окупації. 05.03.2022».

Отже, територія Маріупольського району Донецької області визнана тимчасово окупованою в умовах воєнного стану, з чого вбачається, що положення статей 13 та 13-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» можуть бути поширені на такі території з урахуванням частини першої цих статей, а саме за рішенням Кабінету Міністрів України.

За приписами частини першої статті 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» основною функцією Верховного Суду як найвищого суду у системі судоустрою є забезпечення сталості та єдності судової практики у порядку та спосіб, визначених процесуальним законом.

Відповідно до частини другої статті 315 ГПК України у постанові палати, об`єднаної палати, Великої Палати Верховного Суду має бути висновок про те, як саме повинна застосовуватися норма права, із застосуванням якої не погодилася колегія суддів, палата, об`єднана палата, що передала справу на розгляд палати, об`єднаної палати, Великої палати.

За змістом частини четвертої статті 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постанові Верховного Суду.

Зважаючи на викладене, враховуючи предмет і підстави позову, суб`єктний склад сторін спору, наведені учасниками процесу аргументи, суд визнає, що правовідносини у справі №905/644/22 є подібними правовідносинам у справі №908/1162/23, що переглядається в касаційному порядку Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду. При цьому правовий висновок суду касаційної інстанції у справі №908/1162/23 матиме суттєве значення для вирішення питань у справі, що розглядається, та для дотримання принципу єдності судової практики і виступає джерелом її формування.

Пунктом 11 частини першої статті 229 ГПК України передбачено, що провадження у справі у випадку, встановленому пунктом 7 частини першої статті 228 цього Кодексу, зупиняється до закінчення перегляду в касаційному порядку справи у подібних правовідносинах.

За таких обставин суд дійшов висновку про наявність підстав для зупинення провадження у справі №905/644/22 до вирішення спору Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі №908/1162/23.

Керуючись статтями 2, 177, 183, 228, 229, 233 - 235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Донецької області

УХВАЛИВ:

Зупинити провадження у справі №905/644/22 за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївська електропостачальна компанія" до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова Нива" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Акціонерного товариства "ДТЕК Донецькі електромережі" про стягнення 1 327 924,70 грн до закінчення перегляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в касаційному порядку судових рішень у справі №908/1162/23 та оприлюднення в установленому законом порядку повного тексту судового рішення, ухваленого за результатами такого розгляду.

Ухвала прийнята в нарадчій кімнаті, її вступну та резолютивну частини проголошено у підготовчому засіданні 17.07.2024.

Повний текст ухвали суду підписано 22.07.2024.

Ухвала набрала законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Східного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня набрання нею законної сили.

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці господарського суду Донецької області на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою://dn.arbitr.gov.ua.

Суддя А.М. Устимова