ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"16" липня 2024 р. м. Київ Справа № 911/527/24
Господарський суд Київської області у складі судді Д.Г.Зайця, за участю секретаря судового засідання Д.С.Бабяка, розглянувши матеріали справи
за позовом Обухівської міської ради Київської області, Київська обл., м. Обухів
до: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «Київщина - Житло», м. Київ
2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Проектно Консалтингова Група», м. Київ
про визнання договору недійсним
представники:
від позивача Василюк В.
від відповідача 1 Карпухін Я.
від відповідача 2 не з`явився
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Обухівської міської ради Київської області б/н від 29.02.2024 року (вх. №2188 від 29.02.2024) (далі позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Київщина - Житло» (далі відповідач 1) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Проектно Консалтингова Група» (далі відповідач 2) про визнання Договору №06/11 від 06.11.2023 року, укладеного між ТОВ «Київщина-Житло» та ТОВ «Проектно Консалтингова Група», недійсним.
Ухвалою суду від 12.03.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №911/527/24 за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 09.04.2024 року. Відповідно до ст. 81 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України), витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю «Київщина - Житло» належним чином засвідчену копію Договору №06/11 від 06.11.2023 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Київщина - Житло» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Проектно Консалтингова Група». Попереджено Товариство з обмеженою відповідальністю «Київщина - Житло» про відповідальність, передбачену ст. 135 ГПК України за невиконання вимог ухвали суду; витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю «Проектно Консалтингова Група» належним чином засвідчену копію Договору №06/11 від 06.11.2023 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Київщина - Житло» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Проектно Консалтингова Група». Попереджено Товариство з обмеженою відповідальністю «Проектно Консалтингова Група» про відповідальність, передбачену ст. 135 ГПК України за невиконання вимог ухвали суду. Встановлено для Товариства з обмеженою відповідальністю «Київщина - Житло» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Проектно Консалтингова Група» строк для подання витребуваного доказу п`ять днів з дня отримання ухвали суду.
До суду від відповідача 1 - Товариства з обмеженою відповідальністю «Київщина - Житло» надійшла заява б/н від 18.03.2024 року (вх. №2859/24 від 18.03.2024) про неможливість подати доказ, який витребовує суд, в якій відповідач зазначає, що в листопаді 2023 року між ТОВ «Київщина-житло» та ТОВ «Проектно Консалтингова група» були погоджені умови договору на проведення оцінки майна. При цьому, було встановлено наступний порядок його підписання: спочатку обидва примірники Договору підписуються ТОВ «Київщина-Житло» та надсилаються поштою ТОВ «Проектно Консалтингова група», а потім один примірник цього Договору, вже підписаний обома сторонами, надсилається поштою разом із Звітами про оцінку майна на адресу ТОВ «Київщина-Житло».
Проте, отримавши на початку грудня 2023 року пакет, в якому містилися Звіти про оцінку майна, працівниками ТОВ «Київщина-Житло» виявилася відсутність у цьому пакеті примірника Договору на оцінку. Дізнавшись про це, ТОВ «Проектно Консалтингова група» пообіцяла надіслати цей Примірник додатково, але на теперішній час таке надсилання не відбулося.
Таким чином, відповідач 1 - Товариство з обмеженою відповідальністю «Київщина - Житло» зазначає про неможливість надання витребуваного судом Договору №06/11 від 06.11.2023 року, укладеного між ТОВ «Київщина-Житло» та ТОВ «Проектно Консалтингова Група».
Також, від відповідача 1 - Товариства з обмеженою відповідальністю «Київщина - Житло» надійшла заява б/н від 18.03.2024 року (вх. №2878/24 від 18.03.2024) про повернення позовної заяви без розгляду на підставі ч. 3 ст. 43 ГПК України.
До суду від позивача надійшло клопотання б/н від 20.03.2024 року (вх. №2996/24 від 20.03.2024), в якому позивач просить суд відмовити у задоволенні заяви відповідача 1 - Товариства з обмеженою відповідальністю «Київщина - Житло» б/н від 18.03.2024 року (вх. №2878/24 від 18.03.2024) про повернення позовної заяви без розгляду.
До суду від відповідача 1 - Товариства з обмеженою відповідальністю «Київщина - Житло» надійшов відзив на позовну заяву б/н від 21.03.2024 року (вх. №2051/24 від 21.03.2204), в якому відповідач 1 просить суд повернути позов Обухівської міської ради до ТОВ «Київщина-Житло» та ТОВ «Проектно Консалтингова група» про визнання договору недійсним без розгляду особі, яка його подала, а у випадку, якщо суд дійде висновку про відсутність зловживання процесуальними правами позивачем, відмовити у задоволенні позову Обухівської міської ради до ТОВ «Київщина-Житло» та ТОВ «Проектно Консалтингова група» про визнання договору недійсним.
Також, від позивача надійшла відповідь на відзив б/н від 26.03.2024 року (вх. №3244/24 від 27.03.2024).
Відповідач 2, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, у судове засідання 09.04.2204 року не з`явився, про причини неявки суд не повідомив. Витребуваного Договору не надав, про причини неможливості надання такого договору не повідомив.
У судовому засіданні 09.04.2024 року представники надали свої пояснення щодо справи.
Ухвалою суду від 09.04.2024 року продовжено строк підготовчого провадження у справі №911/527/24; повторно витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю «Проектно Консалтингова Група» оригінал (для огляду у судовому засідання) та належним чином засвідчену копію (для долучення до матеріалів справи) Договору №06/11 від 06.11.2023 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Київщина - Житло» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Проектно Консалтингова Група»; попереджено Товариство з обмеженою відповідальністю «Проектно Консалтингова Група» про відповідальність, передбачену ст. 135 ГПК України за невиконання вимог ухвали суду; встановлено для Товариства з обмеженою відповідальністю «Проектно Консалтингова Група» строк для подання витребуваного доказу п`ять днів з дня отримання даної ухвали; відкладено підготовче засідання на 21.05.2024 року.
До суду від позивача надійшли додаткові пояснення б/н від 24.04.2024 року (вх. №4422/24 від 24.04.2024).
До суду від відповідача 1 - Товариства з обмеженою відповідальністю «Київщина - Житло» надійшло клопотання б/н від 20.05.2024 року (вх. №5335/24 від 20.05.2024) про відкладення розгляду справи.
Відповідач 2, належним чином повідомлений про час та місце розгляду даної справи, у судове засідання 21.05.2024 року не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду не виконав.
Представник позивача у судовому засіданні 21.05.2024 року проти повернення позовної заяви заперечив.
Ухвалою суду від 21.05.2024 року у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Київщина - Житло» від 18.03.2024 про повернення позовної заяви без розгляду відмовлено. Відкладено підготовче засідання на 18.06.2024 року.
Ухвалою суду від 21.05.2024 року в порядку ст. 135 ГПК України стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Проектно-Консалтингова Група» в дохід Державного бюджету України штраф у розмірі трьох прожиткових мінімумів для працездатних осіб 9084,00 грн. за невиконання вимог ухвали суду від 09.04.2024 року у справі №911/527/24.
Відповідач 2, належним чином повідомлений про час та місце розгляду даної справи, у судове засідання 18.06.2024 року не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду не виконав.
Ухвалою суду від 18.06.2024 року закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 16.07.2024 року.
Відповідач 2, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, у судове засідання 16.07.2024 року не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.
Представник позивача у судовому засіданні 16.07.2024 року позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити повністю.
Представник відповідача у судовому засіданні 16.07.2024 року проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві, та просив у задоволенні позову відмовити.
Враховуючи достатність в матеріалах справи доказів для повного, всебічного та об`єктивного розгляду спору по суті у судовому засіданні 16.07.2024 року, відповідно до ч. 1 ст. 240 ГПК України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
ВСТАНОВИВ:
Як зазначено позивачем, 23.12.2023 року на адресу Обухівської міської ради надійшла позовна заява від ТОВ «Київщина-Житло» про витребування (повернення) з незаконного володіння Обухівської міської ради у власність товариства квартири АДРЕСА_1 загальною площею 50 кв.м., стягнення з Обухівської міської ради Київської області на користь товариства вартості безпідставно (за недійсним правочином) набутого майна у вигляді 38 квартир у будинках 2, 3 мікрорайон Сосновий, м Обухів Київської області у розмірі 72003075,00 грн.
Підставою для визначення ціни позову у зазначеній позовній заяві від 23.12.2023 став Звіт про оцінку нерухомого майна житлових квартир у багатоквартирних житлових будинках у кількості 39-ти квартир, за адресою: мікрорайон Сосновий, буд. №2, буд. №3 м. Обухів Київської області, виготовлений ТОВ «Проектно Консалтингова Група» на підставі Договору №06/11 від 06.11.2023 (далі - Договір), укладеного між ТОВ «Київщина-Житло» та ТОВ «Проектно Консалтингова Група».
З метою отримання Договору №06/11 від 06.11.2023, 06.02.2024 позивачем на адресу відповідача 1 та відповідача 2 направлено листи щодо надання позивачу до 15.02.2024 зазначеного Договору. Однак, станом на дату звернення позивача до суду з даним позовом відповідачами Договір надано не було.
Зі слів позивача, ТОВ «Київщина-Житло» у позовній заяві від 23.12.2023 у справі №911/3866/23 наведено власників, яким належать квартири у багатоквартирних житлових будинках №2, АДРЕСА_2 . Однак, позивач зазначає, що ТОВ «Київщина-Житло» не є власником зазначеного майна (квартири у багатоквартирних житлових будинках №2, АДРЕСА_2 ), а тому, правові підстави для проведення його оцінки у відповідача 1 відсутні, в результаті чого, порушено законні права та інтереси Обухівської міської ради Київської області.
Відповідно до ст. 11 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», договір на проведення оцінки майна укладається в письмовій формі та може бути двостороннім або багатостороннім. Замовниками оцінки майна можуть бути особи, яким зазначене майно належить на законних підставах або у яких майно перебуває на законних підставах, а також ті, які замовляють оцінку майна за дорученням зазначених осіб. Замовники оцінки повинні забезпечити доступ суб`єкта оціночної діяльності до майна, що підлягає оцінці на законних підставах, отримання ним необхідної та достовірної інформації про зазначене майно для проведення його оцінки.
Позивачем зазначено, що Звіт про оцінку нерухомого майна житлових квартир у багатоквартирних житлових будинках у кількості 39-ти квартир, за адресою: АДРЕСА_3 виготовлений ТОВ «Проектно Консалтингова Група» на підставі Договору №06/11 від 06.11.2023, укладеного між ТОВ «Київщина-Житло» та ТОВ «Проектно Консалтингова Група». Однак, ТОВ «Київщина-Житло» не є власником зазначеного майна, а тому, правові підстави для проведення його оцінки відсутні.
Також, позивачем наголошено, що у Звіті про оцінку нерухомого майна житлових квартир у багатоквартирних житлових будинках у кількості 39-ти квартир, за адресою: мікрорайон Сосновий, буд. №2, буд. №3 м. Обухів Київської області відсутні дані про неможливість особистого огляду об`єктів дослідження, не зазначені обґрунтування застережень і припущень щодо використання результатів оцінки, здійсненої без особистого огляду, що є порушенням пункту 56 Національного стандарту №1 та пунктів 1, 6 ст. 9 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».
На підставі викладеного, а також, враховуючи положення ст.ст. 203, 204 ЦК України позивач звернувся до суду з даним позовом про визнання недійсним Договору №06/11 від 06.11.2023 укладеного між ТОВ «Київщина-Житло» та ТОВ «Проектно Консалтингова Група».
Відповідно до ч. 1, п. 4 ч.2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ст. 180 Господарського кодексу України (далі - ГК України), зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства.
Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Згідно ч.ч. 1, 8 ст. 181 ГК України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
У разі, якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України.
Згідно ч. 1 ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Статтею 207 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.
Разом з тим, суд зазначає, що відповідно до п. 2.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №11 від 29.05.2013 «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними», не може бути визнаний недійсним правочин, який не вчинено (договір, який не укладено). У зв`язку з наведеним господарським судам необхідно встановлювати, чи є оспорюваний правочин вчиненим та з якого моменту (статті 205 - 210, 640 ЦК України, частини друга - п`ята, сьома статті 180 ГК України тощо). Зокрема, не вважаються вчиненими правочини (укладеними господарські договори), в яких (за якими): відсутні передбачені законом умови, необхідні для їх укладення (не досягнуто згоди за всіма істотними для даного правочину умовами); не отримано акцепт стороною, що направила оферту; не передано майно, якщо відповідно до законодавства необхідна його передача; не здійснено державну реєстрацію або нотаріальне посвідчення, необхідні для його вчинення, тощо. Встановивши відповідні обставини, господарський суд відмовляє в задоволенні позовних вимог як про визнання правочину недійсним, так і про застосування наслідків недійсності правочину.
При цьому, судом зазначається, що перш ніж визнати договір недійсним, суду необхідно встановити факт його укладення (факт вчинення правочину).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 208 ЦК України, у письмовій формі належить вчиняти правочини між юридичними особами.
Згідно ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.
Статтею 903 ЦК України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, встановлені договором, на відміну від договорів підрядного типу, які за загальним правилом передбачають оплату робіт після їх здавання замовнику.
В процесі розгляду справи, судом, відповідно до ст. 81 ГПК України, ухвалою від 12.03.2024, витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю «Київщина - Житло» належним чином засвідчену копію Договору №06/11 від 06.11.2023 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Київщина - Житло» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Проектно-Консалтингова Група»; витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю «Проектно-Консалтингова Група» належним чином засвідчену копію Договору №06/11 від 06.11.2023 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Київщина - Житло» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Проектно-Консалтингова Група».
До суду від відповідача 1 - Товариства з обмеженою відповідальністю «Київщина - Житло» надійшла заява б/н від 18.03.2024 року (вх. №2859/24 від 18.03.2024) про неможливість подати доказ, який витребовує суд, в якій відповідач зазначає, що в листопаді 2023 року між ТОВ «Київщина-Житло» та ТОВ «Проектно-Консалтингова група» були погоджені умови договору на проведення оцінки майна. При цьому, було встановлено наступний порядок його підписання: спочатку обидва примірники Договору підписуються ТОВ «Київщина-Житло» та надсилаються поштою ТОВ «Проектно-Консалтингова група», а потім один примірник цього Договору, вже підписаний обома сторонами, надсилається поштою разом із Звітами про оцінку майна на адресу ТОВ «Київщина-Житло». Проте, отримавши на початку грудня 2023 року пакет, в якому містилися Звіти про оцінку майна працівниками ТОВ «Київщина-Житло» виявилася відсутність у цьому пакеті примірника Договору на оцінку. Дізнавшись про це, ТОВ «Проектно-Консалтингова група» пообіцяла надіслати цей Примірник додатково, але на теперішній час таке надсилання не відбулося. Таким чином, відповідач 1 - Товариство з обмеженою відповідальністю «Київщина - Житло» зазначає про неможливість надання витребуваного судом Договору №06/11 від 06.11.2023 року, укладеного між ТОВ «Київщина-Житло» та ТОВ «Проектно-Консалтингова Група».
Ухвалою суду від 09.04.2024 року продовжено строк підготовчого провадження у справі №911/527/24; повторно витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю «Проектно- Консалтингова Група» оригінал (для огляду у судовому засіданні) та належним чином засвідчену копію (для долучення до матеріалів справи) Договору №06/11 від 06.11.2023 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Київщина - Житло» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Проектно-Консалтингова Група».
Оскільки, станом на 21.05.2024 року відповідач 2 - Товариство з обмеженою відповідальністю «Проектно-Консалтингова Група», всупереч вимог чинного законодавства, не виконав покладених на нього судом обов`язків щодо надання документів та письмових пояснень, необхідних для всебічного, повного та об`єктивного розгляду даної справи, ухвалою суду від 21.05.2024 року постановлено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Проектно-Консалтингова Група» в дохід Державного бюджету України штраф у розмірі трьох прожиткових мінімумів для працездатних осіб - 9084,00 грн.
Отже, оскільки, оригіналу чи засвідченої копії договору, визнання недійсним якого є предметом даного позову, сторонами не надано, встановити зміст та умови оспорюваного договору неможливо.
В якості неможливості подання оригіналу оспорюваного Договору відповідачем 1 зазначено, що отримавши на початку грудня 2023 року пакет в якому містилися Звіти про оцінку майна працівниками ТОВ «Київщина-житло» виявилася відсутність у цьому пакеті примірника Договору на оцінку, дізнавшись про це відповідач 2 пообіцяв надіслати цей примірник додатково, однак, станом на день розгляду справи , примірник договору відповідачем 1 не отримано.
Суд зазначає, що саме лише зазначення відповідачем 1 у відзиві про укладення такого договору та неотримання його оригіналу чи копії, при відсутності допустимих та достовірних доказів вказаної обставини, не підтверджує факту укладення оспорюваного договору про надання послуг.
Відповідачем 2 на виконання вимог ухвал суду Договір №06/11 від 06.11.2023 року надано не було.
Таким чином, суд дійшов висновку, що факт укладення між відповідачем 1 та відповідачем 2 Договору №06/11 від 06.11.2023 року не доведено належними доказами.
А тому, враховуючи усі зазначені обставини справи, наявні безумовні підстави для висновку суду щодо відсутності факту укладення між відповідачем 1 та відповідачем 2 Договору №06/11 від 06.11.2023 року та застосування до спірних правовідносин ч. 8 ст. 181 ГК України, відповідно до якої даний договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся).
Враховуючи відсутність оригіналу оскаржуваного Договору №06/11 від 06.11.2023 року, який мав би бути належним доказом на підтвердження волевиявлення сторін, суд вважає, що позивачем не доведено факт укладення між ТОВ «Київщина-Житло» та ТОВ «Проектно Консалтингова група» Договору №06/11 від 06.11.2023 у формі єдиного документу належними та достатніми доказами. Оскільки, доказу, необхідного для вирішення спору (оригіналу договору №06/11 від 06.11.2023 року) позивачем не надано, зазначене виключає можливість визнання договору недійсним, оскільки, неукладений договір (неіснуючий, відсутній правочин) не може бути визнаний судом недійсним.
У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 04.07.2018 року у справі №520/10060/16-ц вказано, що визнаючи недійсним договір, головною умовою, яку повинні встановити суди, є наявність порушення прав і законних інтересів особи, яка оспорює зазначені договори.
Встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд зобов`язаний свої дії мотивувати та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Оскільки, правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також, у разі звернення до суду органів та осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси, суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, а якщо були, то зазначити, чи є залучений у справі відповідач відповідальним за це.
Відповідно до ст.ст. 16, 203, 215 ЦК України, для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є: пред`явлення позову однією із сторін правочину або іншою заінтересованою особою; наявність підстав для оспорення правочину; встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду. Таке розуміння визнання правочину недійсним, як способу захисту, є усталеним у судовій практиці. Це підтверджується висновками, що містяться в постановах Верховного Суду України від 25.12.2013 року у справі №6-78цс13; від 11.05.2016 року у справі №6-806цс16.
Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду України від 04.02.2015 року у справі №6-222цс14, від 04.02.2015 року у справі №6-233цс14.
Судом також враховано, що як наявність підстав для визнання оспорюваного правочину недійсним, так і порушення суб`єктивного цивільного права або інтересу особи, яка звернулася до суду, має встановлюватися саме на момент вчинення оспорюваного правочину. (Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17.06.2021 у справі №761/12692/17, від 12.11.2020 у справі №911/956/17).
Позивачем не обґрунтовано та не надано належних доказів, яким чином при укладенні Договору №06/11 від 06.11.2023 відповідачами було порушено його права та охоронювані законом інтереси.
Порушення права це є припинення права чи юридична зміна права (фактичне заволодіння майном, створення перешкод у володінні, користуванні чи розпорядженні ним тощо), вчинена всупереч закону дія, яка змінила такий стан використання права, який певний час існував після його виникнення. Такі фактичні обставини позивачем не наведені і не доведені, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.
Усі інші твердження та заперечення сторін розглянуті та досліджені судом, однак вони не спростовують вищевикладених висновків суду.
Крім того, суд звертає увагу сторін, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського Суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, №4241/03, від 28.10.2010).
Відповідно до ст. ст. 7, 13 ГПК України, правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Частиною 1 ст. 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч. 3 ст. 74 ГПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Таким чином, позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Судові витрати відповідно до ст. 129 ГПК України, у зв`язку із відмовою у задоволенні позову, покладаються на позивача.
Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 123, 129, 233, 236 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
У задоволенні позову Обухівської міської ради Київської області (08700, Київська обл., м. Обухів, вул. Київська, 10, код ЄДРПОУ 35161650) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Київщина - Житло» (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 67, літ. Б, код ЄДРПОУ 33629567) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Проектно Консалтингова Група» (03040, м. Київ, вул. Стельмаха, буд. 6-А, код ЄДРПОУ 38744969) про визнання договору недійсним відмовити.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного тексту рішення шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України з врахуванням п. 17.5 Розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено 23.07.2024 року.
Суддя Д.Г. Заєць
Суд | Господарський суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 16.07.2024 |
Оприлюднено | 25.07.2024 |
Номер документу | 120542487 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Визнання договорів (правочинів) недійсними надання послуг |
Господарське
Господарський суд Київської області
Заєць Д.Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні