Постанова

від 19.06.2024 по справі 758/12475/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

03680 м. Київ , вул. Солом`янська, 2-а

Номер апеляційного провадження: 22-ц/824/6616/2024

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2024 року м. Київ

Справа № 758/12475/23

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді-доповідача Ящук Т.І.,

суддів Кирилюк Г.М., Рейнарт І.М.,

за участю секретаря судового засідання Дубінкіної М.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Подільського районного суду міста Києва від 16 квітня 2024 року, постановлену у складі судді Будзан Л.Д.,

у справі за позовом ОСОБА_1 до Благодійної організації Благодійний фонд «Ясне бачення», треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди,

встановив:

У жовтні 2023 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Подільського районного суду міста Києва з позовом до відповідача Благодійної організації Благодійний фонд «Ясне бачення» про стягнення матеріальної шкоди.

Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 16 квітня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду.

Не погоджуючись з ухвалою, ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, у якій просить ухвалу суду скасувати, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права.

Вказує, що вперше позов подав особисто він, але йому надали строк для усунення недоліків. В подальшому виправлену позовну заяву було подано його представником ОСОБА_4 , яка була прийнята судом. Підставою залишення позову без розгляду стало те, що представником був ОСОБА_4 , який не має повноважень.

Разом з тим, 02 березня 2024 року він направив особисто всі документи з додатками зі своїми підписами для всіх сторін та суду та заяву про прийняття до розгляду позовної заяви про відшкодування матеріальної шкоди, позовної заяви про відшкодування моральної шкоди, клопотань, заяв та додаткових пояснень у зв`язку з обставинами представництва ОСОБА_4 . Звертає увагу, що суд першої інстанції не врахував поданих документів, аргументів, доводів, правової позиції.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав доводи апеляційної скарги, просив ухвалу суду скасувати.

Представник відповідача Новіцька І.Л. заперечувала проти доводів апеляційної скарги, просила ухвалу суду залишити без змін.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явилися, будучи повідомленими про день та час розгляду справи у встановленому законом порядку, а тому колегія суддів вважала можливим розглянути справу за їх відсутності відповідно до вимог ч.2 ст. 372 ЦПК України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, з`ясувавши обставини справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Згідно з ч.1, 3 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно з ч.1 ст. 184 ЦПК України позов пред`являється шляхом подання позовної заяви до суду першої інстанції, де вона реєструється та не пізніше наступного дня передається судді.

Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи (ч.2 ст. 175 ЦПК України).

До позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача (ч.7 ст. 177 ЦПК України).

Згідно з ч.1 ст. 58 ЦПК України, сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Згідно з ч.1 ст. 60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Перелік документів, якими можуть бути підтверджені повноваження представників сторін та інших учасників справи передбачений ст. 62 ЦПК України.

Як вбачається з матеріалів справи, 18 жовтня 2023 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Благодійної організації Благодійний фонд «Ясне бачення» про стягнення матеріальної шкоди.

Вказану позовну заяву позивач ОСОБА_1 підписав особисто.

Згідно із протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18 жовтня 2023 року головуючим суддею у справі визначено суддю Скрипник О.Г.

Ухвалою судді Подільського районного суду міста Києва Скрипник О.Г. від 30 жовтня 2023 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано позивачеві строк для усунення недоліків, оскільки позивачем не долучено копії позовної заяви для відповідача.

На виконання ухвали від 30 жовтня 2023 року 07 листопада 2023 року до суду надійшла уточнена позовна заява ОСОБА_1 до Благодійної організації Благодійний фонд «Ясне бачення» про стягнення матеріальної шкоди, треті особи, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмету спору, - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , яка подана та підписана ОСОБА_4 , як представником позивача (т.1 а.с. 51-55).

На підтвердження своїх повноважень ОСОБА_4 додано довіреність від 06 листопада 2023 року, сформовану в системі «Електронний суд» (т.1 а.с. 44), а також копію першої сторінки довіреності від 12 квітня 2022 року, яка посвідчена приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Вінницької області Курановою О.О. про представництво інтересів ОСОБА_1 (т. 1 а.с. 61, 103-104).

06 листопада 2023 року ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_1 подав позовну заяву про відшкодування моральної шкоди (т.1 а.с. 95-99).

Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 21 листопада 2023 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання (т.1 а.с 141-142).

Згідно із протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16 січня 2024 року головуючим суддею у справі визначено суддю Будзан Л.Д.

Ухвалою судді Подільського районного суду міста Києва Будзан Л.Д. від 22 січня 2024 року справу прийнято до провадження та визначено здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання (т.2 а.с. 67).

04 березня 2024 року від позивача ОСОБА_1 повторно надійшла позовна заява про відшкодування матеріальної шкоди разом з клопотанням та заявами, зокрема, про прийняття до розгляду позовної заяви про відшкодування матеріальної шкоди, позовної заяви про відшкодування моральної шкоди у зв`язку з обставинами щодо представника ОСОБА_4 - усунення недоліків (т. 2 а.с. 133-139; 149-151).

Крім того, 04 березня 2024 року до суду також надійшла особисто від ОСОБА_1 заява з додатками, а саме клопотання, заява, додаткові пояснення, сформовані його представником для усунення недоліків, в якій позивач просив їх прийняти (т.3 а.с. 12-14).

Постановляючи оскаржувану ухвалу від 16 квітня 2024 року, суд першої інстанції посилався на те, що з дослідженої в підготовчому судовому засіданні уточненої позовної заяви, поданої 07 листопада 2023 року на виконання ухвали суду про залишення позову без руху, вбачається, що вона підписана ОСОБА_4 , на підтвердження повноважень якого додано довіреність від 06 листопада 2023 року. Разом з тим, суд не прийняв до уваги довіреність від 06 листопада 2023 року, згідно з якою ОСОБА_1 уповноважує ОСОБА_4 представляти його інтереси в суді, оскільки надана довіреність не відповідає вимогам щодо складання та засвідчення довіреностей, визначених положеннями діючого законодавства, складена у довільній формі без посвідчення уповноваженими особами. Таким чином, ОСОБА_4 не надано суду повноважень на підписання позовної заяви та належних доказів отримання від ОСОБА_1 наданого законом права звертатися до суду в інтересах іншої особи. З урахуванням викладеного, суд вважав, що позовна заява від 07 листопада 2023 року подана та підписана не уповноваженою особою, а тому дійшов висновку про повернення позовної заяви позивачу на підставі п.1.ч.1 ст. 257 ЦПК України.

З таким висновком суду колегія суддів не погоджується, оскільки він зроблений з порушення норм процесуального права, виходячи з наступного.

Стаття 257 ЦПК України передбачає вичерпний перелік підстав для залишення позовної заяви, провадження за якою відкрите, без розгляду через виникнення обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому.

Пунктом першим частини першої статті 257 ЦПК України визначено, що суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позов подано особою, яка не має цивільної процесуальної дієздатності.

Встановлено, що вперше позов до Благодійної організації Благодійний фонд «Ясне бачення» про стягнення матеріальної шкоди подано та підписано особисто ОСОБА_1 , а в подальшому - і заяву про прийняття до розгляду матеріалів, поданих ОСОБА_4 , як його представником на виконання ухвали суду про залишення позову без руху.

Відповідно до змісту статей 24, 25, 26 ЦК України, людина як учасник цивільних відносин вважається фізичною особою.

Здатність мати цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи.

Усі фізичні особи є рівними у здатності мати цивільні права та обов`язки. Фізична особа має усі особисті немайнові права, встановлені Конституцією України та цим Кодексом. Фізична особа здатна мати усі майнові права, що встановлені цим Кодексом, іншим законом. Фізична особа здатна мати інші цивільні права, що не встановлені Конституцією України, цим Кодексом, іншим законом, якщо вони не суперечать закону та моральним засадам суспільства. Фізична особа здатна мати обов`язки як учасник цивільних відносин.

Відповідно до статті 46 ЦПК України здатність мати цивільні процесуальні права та обов`язки сторони, третьої особи, заявника, заінтересованої особи (цивільна процесуальна правоздатність) мають усі фізичні і юридичні особи.

Частиною 1 ст. 47 ЦПК України визначено, що здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи.

Отже, залишаючи без розгляду позовну заяву ОСОБА_1 , суд першої інстанції не врахував, що позовну заяву від 18 жовтня 2023 року позивач ОСОБА_1 , 1952 року народження, подав та підписав особисто, тому дійшов передчасного висновку про залишення позову ОСОБА_1 без розгляду на підставі п. 1 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, що свідчить про порушення судом першої інстанції норм процесуального права.

Відповідно до частини першої та другої статті 60 ЦПК України представником в суді може бути адвокат або законний представник. Під час розгляду спорів, що виникають з трудових правовідносин, а також справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених у статті 61 цього Кодексу.

Таким чином представництво в суді від імені заявника в усіх категоріях справ, окрім малозначних справ та справ з трудових спорів, може здійснюватися виключно адвокатом або законним представником.

Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (частина четверта статті 62 ЦПК України).

Враховуючи, що ціна даного позову становить 1 116 250 грн., дана справа не є в силу статті 19 ЦПК України малозначною, отже у суді представником учасника справи може бути адвокат або законний представник (частина перша статті 60 ЦПК України).

Подаючи позовну заяву на виконання ухвали суду про усунення недоліків, ОСОБА_4 на підтвердження своїх повноважень надав довіреність від 06 листопада 2023 року, сформовану в системі «Електронний суд» (т.1 а.с. 44), а також копію першої сторінки довіреності від 12 квітня 2022 року, яка посвідчена приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Вінницької області Курановою О.О. про представництво інтересів ОСОБА_1 (т. 1 а.с. 61, 103-104).

Чинним ЦПК не передбачено подання фізичною особою довіреності, сформованої в системі «Електронний Суд». Довіреність фізичної особи повинна бути посвідчена нотаріально або, у визначених законом випадках, іншою особою (частина 2 статті 62 ЦПК України). Вимога процесуального закону щодо нотаріального посвідчення довіреності фізичної особи є імперативною. Винятки із загального правила про нотаріальне посвідчення довіреності фізичної особи становлять прирівняні до нотаріально посвідчених довіреності фізичної особи, посвідчені іншими особами (частина 3 статті 245 ЦК України ).

При цьому ОСОБА_4 на надано документів, які підтверджують, що він є адвокатом.

Таким чином, заява про уточнення позовних вимог, підписана ОСОБА_4 , подана особою, яка не має повноважень на ведення справи, про що правильно зазначив суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі.

Однак, вказана обставина може бути підставою для залишення позову без розгляду згідно з п. 2 ч. 1 ст.257 ЦПК України ( позовну заяву від імені заінтересованої особи подано особою, яка не має повноважень на ведення справи), а не згідно з п. 1 ч. 1 ст. 257 ЦПК України (позов подано особою, яка не має цивільної процесуальної дієздатності), на яку послався суд першої інстанції.

Разом з тим, залишаючи позовну заяву без розгляду ухвалою від 16 квітня 2024 року з підстав, визначених п. 1 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, судом першої інстанції не було враховано, що 18 жовтня 2023 року позовну заяву було подано та підписано особисто позивачем ОСОБА_1 , недоліків щодо форми та змісту позовної заяви в ухвалі суду від 30 жовтня 2023 року вказано не було, ухвалою суду від 21 листопада 2023 року у справі було відкрито провадження, а 04 березня 2024 року позивач за власним підписом подав уточнення до позовної заяви та клопотання, що були раніше підписані не уповноваженою особою, відтак підстави для залишення позову ОСОБА_1 без розгляду були відсутні.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість доводів апеляційної скарги та наявність підстав для скасування оскаржуваної ухвали, яка постановлена з порушенням норм процесуального права.

Відповідно до п.4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Керуючись ст. ст. 268, 367, 368, 374 - 379, 381 - 383 ЦПК України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Ухвалу Подільського районного суду міста Києва від 16 квітня 2024 року - скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повний текст постанови складено 23 липня 2024 року.

Суддя - доповідач: Ящук Т.І.

Судді: Кирилюк Г.М.

Рейнарт І.М.