Постанова

від 19.06.2024 по справі 758/12475/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

03680 м. Київ , вул. Солом`янська, 2-а

Номер апеляційного провадження: 22-ц/824/6616/2024

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2024 року м. Київ

Справа № 758/12475/23

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді-доповідача Ящук Т.І.,

суддів Кирилюк Г.М., Рейнарт І.М.

за участю секретаря судового засідання Дубінкіної М.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Подільського районного суду міста Києва від 20 жовтня 2023 року, постановлену у складі судді Скрипник О.Г.,

у справі за позовом ОСОБА_1 до Благодійної організації Благодійний фонд «Ясне бачення» про відшкодування матеріальної шкоди,

встановив:

Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 20 жовтня 2023 року заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Благодійної організації Благодійний фонд «Ясне бачення» про відшкодування матеріальної шкоди залишено без задоволення.

Не погоджуючись з ухвалою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати та постановити нову про задоволення заяви про забезпечення позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи.

Вказує, що суд першої інстанції розглянув заяву з порушенням строків розгляду, встановлених ч.1 ст. 153 ЦПК України. Зазначає, що відповідач вже знаходиться за межами України, а його представники мають можливість вчиняти дії, щоб уникнути виконання рішення, зокрема відчужити майно. На даний час існує дійсна загроза не виконання рішення суду.

У відзиві на апеляційну скаргу представник Благодійної організації Благодійний фонд «Ясне бачення» просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, ухвалу суду залишити без змін, посилаючись на те, що заходи забезпечення, які просить застосувати позивач не відповідають принципам розумності, обґрунтованості й адекватності. Позивач фактично намагається призупинити діяльність відповідача, який займається соціально значимою діяльністю в умовах війни. Вказує, що заявлені позивачем вимоги накласти арешт на все рухоме і нерухоме майно Благодійної організації Благодійний фонд «Ясне бачення», із забороною пересуванням транспортним засобом, вчиняти будь-які дії, заборонити іншим учасникам вчиняти будь-які дії, заборонити виїзд за межі України, блокування рахунків не відповідають критеріям розумності, обґрунтованості й адекватності, оскільки такі дії повністю заблокують діяльність організації та матимуть ознаки перешкоджання господарській діяльності. Звертає увагу, що 16 квітня 2024 року суд першої інстанції позовну заяву ОСОБА_1 залишив без розгляду.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав доводи апеляційної скарги, просив ухвалу суду скасувати та задовольнити його заяву про забезпечення позову.

Представник відповідача Новіцька І.А. заперечувала проти доводів апеляційної скарги, просила ухвалу суду залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши пояснення учасників справи, з`ясувавши обставини справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково виходячи з наступного.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не обґрунтував та не підтвердив доказами своє припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення, а також те, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, а тому дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.

З висновками суду першої інстанції колегія суддів не погоджується, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Згідно з ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з ч. 1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.

Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч.3 ст. 150 ЦПК України).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) зазначено, що «умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача».

Вирішуючи питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності заявлених вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу.

Тобто, підстави для забезпечення позову є оціночними та враховуються судом в залежності до кожного конкретного випадку. При вжитті заходів забезпечення позову повинна бути наявність зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24 квітня 2024 у справі №754/5683/22 висловила правову позицію про те, що при вирішенні питання забезпечення позову ключовим є встановлення судом: 1) наявності спору між сторонами; 2) ризику незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, який може проявлятися як через вплив на виконуваність рішення суду у конкретній справі, так і шляхом перешкоджання поновленню порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду; 3) співмірності обраного позивачем виду забезпечення позову з пред`явленими позовними вимогами та 4) дійсної мети звернення особи до суду з заявою про забезпечення позову, зокрема, чи не є таке звернення спрямованим на зловживання учасником справи своїми правами.

З матеріалів справи вбачається, що у жовтні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Подільського районного суду міста Києва з позовом до Благодійної організації Благодійний фонд «Ясне бачення», в якому просив стягнути матеріальну шкоду у розмірі 1 116 250 грн., посилаючись на порушення умов договору оренди, який укладено 30 травня 2022 року між ОСОБА_3 та БО БФ «Ясне бачення» в особі директора Білоконя Р.П. , предметом якого є будинок АДРЕСА_1 , що належить позивачу ОСОБА_1 .

Протягом періоду оренди відповідачем належного позивачу житлового будинку, наймачами не було у повному обсязі сплачено орендну плату, а також пошкоджено будинок, приведено його стану, при якому в будинку неможливо проживати : пошкоджені вікна, двері, підвіконня, на вікнах порізані металеві решітки, пошкоджений паркет на підлозі, розбите дзеркало в шафі-купе на 3-му поверсі, пошкоджений металевий паркан.

Зазначеним відповідач порушив умови договору оренди та заподіяв матеріальної шкоди на загальну суму 1 116 250 грн.

Також позивач ОСОБА_1 подав до суду заяву про забезпечення позову, в якій просив вжити заходів забезпечення позову щодо Благодійної організації Благодійний фонд «Ясне бачення»: - накласти арешт на все рухоме і нерухоме майно ;

- заборонити пересування транспортним засобом, вчиняти будь-які дії,

- заборонити іншим учасникам вчиняти будь-які дії,

- заборонити виїзд за межі України, блокування рахунків.

В обґрунтування заяви посилається на те, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду про відшкодування матеріальної шкоди, оскільки орендарі за час проживання в належному позивачу будинку порушили п. 5.6 договору, а саме про зобов`язання орендаря щодо повернення будинку і приміщення в тому стані, в якому він його отримав. У зв`язку з чим орендарі нанесли позивачу матеріальну шкоду більше ніж як на 1 116 250 грн.

Враховуючи викладене, оскільки між сторонами дійсно виник спір щодо відшкодування матеріальної шкоди, завданої відповідачем внаслідок порушення та невиконання умов договору оренди від 30 травня 2022 року, що свідчить сам по собі факт звернення позивача до суду з цим позовом, а оскільки розмір оскаржуваної заборгованості є значним (1 116 250 грн.), то невжиття такого заходу забезпечення позову, як накладення арешту на майно відповідача, може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

За викладених обставин колегія суддів вважає, що при розгляді вказаної заяви судом першої інстанції належним чином не було враховано вимог ст. 149-150 ЦПК України, що регулюють питання вжиття заходів забезпечення позову, а також, що між сторонами дійсно виник спір про відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 1 116 250 грн., завданої внаслідок порушення умов договору оренди від 30 травня 2022 року та пошкодження будинку.

Судом також не враховано, що підтвердити за допомогою реально існуючих доказів подію, яка ймовірно настане або може настати в майбутньому, фактично неможливо, а тому наявність чи відсутність підстав для забезпечення позову оцінюються судом в залежності від кожного конкретного випадку, з урахуванням фактичних обставин справи і змісту позовних вимог, у зв`язку з чим необґрунтовано у повному обсязі відмовив в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог.

Колегія суддів вважає обґрунтованим припущення позивача, що невжиття відповідних заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду у разі задоволення позову або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

Враховуючи викладене, з метою ефективного забезпечення балансу інтересів сторін по справі, колегія суддів вважає, що наявні підстави для часткового задоволення заяви та застосування заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на нерухоме майно, що зареєстроване на праві власності за Благодійною організацією Благодійний фонд «Ясне бачення», в межах суми позову 1 116 250 грн.

Заходи забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб.

Оскільки позивачем заявлено позовні вимоги про відшкодування шкоди у розмірі 1 116 250 грн., спосіб забезпечення позову - накладення арешту на нерухоме майно, вартістю в межах зазначеної суми позову, буде відповідати принципу співмірності.

Отже, доводи апеляційної скарги знайшли своє часткове підтвердження під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції.

В задоволенні іншої частини заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову слід відмовити, оскільки решта заявлених позивачем видів забезпечення позову : заборонити пересування транспортним засобом, вчиняти будь-які дії, заборонити іншим учасникам вчиняти будь-які дії, заборонити виїзд за межі України, блокування рахунків - є необґрунтованими та безпідставними, враховуючи наступне :

- заборона пересування транспортним засобом не передбачена ст. 150 ЦПК України як вид забезпечення позову, при цьому не враховано, що відповідачем є юридична особа;

- заборона вчиняти будь-які дії - такий спосіб є не конкретизованим, не вказано , які саме дії заборонити вчиняти, в чому полягає така заборона;

- заборонити іншим учасникам вчиняти будь-які дії - не вказано які саме дії та яким конкретним особам заборонити вчиняти дії, не обґрунтовано, яким чином заборона вчинення певних дій невизначеним особам співвідноситься із позовними вимогами про відшкодування майнової шкоди;

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майновим наслідкам заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав осіб, що не є учасниками даного судового процесу (висновок Великої Палати Верховного Суду у постанові від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18).

- заборона виїзду за межі України - такий спосіб забезпечення позову не передбачений для юридичної особи - відповідача, яким є БО Благодійний фонд «Ясне бачення», оскільки тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України застосовується як захід забезпечення виконання судового рішення до боржника - фізичної особи;

- блокування рахунків - щодо вказаного способу забезпечення позову позивачем належним чином не обґрунтовано, чи не буде перешкоджати господарській діяльності юридичної особи, яка здійснює таку діяльність, накладення арешту на банківські рахунки відповідача .

Таким чином, враховуючи характер спору, що виник між сторонами, з`ясувавши обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність видів забезпечення позову, які просить застосувати особа, яка звертається з такою заявою, позовним вимогам, з урахуванням оцінки розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову, апеляційний суд вважає відсутніми підстави для задоволення заяви про забезпечення позову в іншій частині.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції при постановленні ухвали про забезпечення позову не були враховані у повному обсязі вищевказані обставини справи, надані докази у підтвердження заяви про забезпечення позову, допущено порушення норм процесуального права, отже, оскаржувана ухвала не може бути визнана законною та обґрунтованою, тому підлягає скасуванню з прийняттям постанови про часткове задоволення заяви про забезпечення позову.

Керуючись ст. ст. 268, 367, 368, 374 - 376, 381 - 383 ЦПК України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Ухвалу Подільського районного суду міста Києва від 20 жовтня 2023 року - скасувати та прийняти постанову:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову - задовольнити частково.

Накласти арешт на нерухоме майно, що зареєстроване на праві власності за Благодійною організацією Благодійний фонд «Ясне бачення» ( код ЄДРПОУ 43446386), в межах суми позову 1 116 250 ( один мільйон сто шістнадцять тисяч двісті п`ятдесят) гривень.

В задоволенні іншої частини заяви - відмовити.

Відомості про учасників справи:

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідач - Благодійна організація Благодійний фонд «Ясне бачення», код ЄДРПОУ 43446386, адреса місцезнаходження: 04215, місто Київ, вул. Світлицького, буд. 28-В, кв. 122.

Постанова підлягає пред`явленню до виконання в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження».

Строк пред`явлення до виконання - 3 роки.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повний текст постанови складено 23 липня 2024 року.

Суддя - доповідач: Ящук Т.І.

Судді: Кирилюк Г.М.

Рейнарт І.М.