Рішення

від 15.07.2024 по справі 698/248/24

КАТЕРИНОПІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 698/248/24

Провадження № 2/698/135/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2024 р. Катеринопільський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді Лазаренка В.В.,

при секретарі судових засідань Гончар Т.О.,

за участі:

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача адвока Гудзя О.С.,

представника третьої особи Ярмоленко І.П.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні цивільнусправу запозовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Катеринопільської селищної ради про усунення перешкод у вихованні і вільному спілкуванні з сином та визначення способу участі у вихованні дитини та спілкування з нею,

ВСТАНОВИВ:

21.03.2024 року представник позивача ОСОБА_1 адвокат Василенко К.О. звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Катеринопільської селищної ради, у якому з урахуванням уточнюючих позовних вимог просить: зобов`язати ОСОБА_2 не чинити перешкоди ОСОБА_1 брати участь у вихованні і вільному спілкуванні із його сином, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Встановити наступний спосіб і графік побачень та спілкування ОСОБА_1 зі своєю дитиною сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 : визначити період приїзду/прильоту ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в Україну, для побачення і спілкування з батьком ОСОБА_1 , двічі на місяць, на 5-7 днів кожного разу; щорічно у період з 01 червня по 01 вересня (за домовленістю про конкретний місяць, в залежності від періоду відпусток і безпекової ситуації), надати можливість проводити з сином спільний відпочинок (подорожі, санаторії, тощо) протягом 2-х тижнів; щорічно в день народження сина (20 жовтня) надати можливість особисто поздоровляти сина, шляхом (особистого приїзду до місця проживання/ у парний чи непарний рік зустрічати день народження сина в Україні); надати можливість ОСОБА_1 забирати/відвозити дитину з дому, до місця відправки транспортного/залізничного/повітряного транспорту по прибуттю і вильоту в/з України; необмежене спілкування з сином ОСОБА_3 , особисто, засобами телефонного, поштового, електронного та іншого засобу зв`язку, що не передбачають безпосереднього фізичного спілкування між батьком та сином, а також просить судові витрати стягнути з відповідачки.

В обґрунтуванняпозовних вимогпредставник позивачазазначає,що 26.08.2020року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено шлюб, в якому в них народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Катеринопільського районного суду Черкаської області від 23.09.2022 року розірвано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 .. Відновлено позивачці її дошлюбне прізвище « ОСОБА_5 ». Після розірвання шлюбу за згодою сторін їхній син ОСОБА_3 залишився проживати разом з матір`ю.

Зазначає, що з 09.07.2023 року його син перебуває за межами території України, що підтверджується відповіддю на адвокатський запит Державної прикордонної служби. Вказує, що у сторін виникли непорозуміння щодо участі у вихованні та спілкуванні позивача з сином, оскільки відповідачка чинить у цьому перешкоди: зокрема не дає можливості вільно зустрічатися, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні. Також зазначає, що створення відповідачкою перешкод у спілкуванні позивача з сином порушує не лише його права як батька, а в першу чергу суперечить інтересам малолітньої дитини. Після спроб вирішити дане питання з відповідачкою шляхом переговорів та взаємних поступок з метою недопущення страждань та негативного впливу на дитину, позивач був вимушений звернутися до суду з даним позовом.

28.05.2024року представникомвідповідачки черезпідсистему «Електроннийсуд» поданодо судувідзив напозовну заяву,у якомупозовні вимогивизнаються частково та пропонує визначити способи участі ОСОБА_1 у вихованні дитини та спілкуванні з нею, а саме: необмеженого спілкування з сином ОСОБА_3 особисто, засобами телефонного, поштового, електронного та іншого засобу зв`язку, що не передбачають безпосереднього фізичного спілкування між батьком та сином, у зручний для дитини час; за бажанням дитини щорічно, з 01.06 по 01.09. (за домовленістю в конкретний місяць в залежності від періоду відпусток і безпекової ситуації), спільного відпочинку ОСОБА_1 та ОСОБА_3 (подорожі, санаторії, тощо) протягом 1 тижня на території України; особисті побачення (зустрічі) батька з дитиною в любий зручний для ОСОБА_1 час за фактичним місцем перебування дитини (Республіка Німечина) з можливістю спільного відвідування громадських місць, закладів громадського харчування, розважальних закладів для дітей та спільного відпочинку, враховуючи стан здоров`я дитини та бажання дитини за попередньою домовленістю з ОСОБА_2 без її присутності та з урахуванням інтересів дитини; можливість особистої присутності ОСОБА_1 на святкуванні Дня народження сина (20.10.2024 року) за фактичним місцем перебування дитини на момент святкування. При цьому зазначає, що жодних належних та допустимих доказів створення перешкод з боку відповідачки у вихованні, спілкуванні та побаченні позивача з сином позивачем суду не надано.

Ухвалою Катеринопільського районного суду Черкаської області від 25.03.2024 року позовну заяву залишено без руху, надано представнику позивача строк для усунення вказаних у ній недоліків.

Ухвалою Катеринопільського районного суду Черкаської області від 11.04.2024 року позовну заяву залишено без руху, надано представнику позивача строк для усунення вказаних у ній недоліків.

Ухвалою Катеринопільського районного суду Черкаської області від 16.04.2024 року прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у цивільній справі, призначено підготовче судове засідання на 09.05.2024 року.

Ухвалою Катеринопільського районного суду Черкаської області від 06.06.2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 24.06.2024 року.

У судовому засіданні позивач та його представник адвокат Гудзь О.С. заперечували проти визначення судом запропонованих відповідачкою у відзиві на позовну заяву способів та графіку участі позивача у вихованні дитини та спілкуванні з нею, а також просили суд задовольнити позов з підстав, наведених у позовній заяві та визначити способи участі позивача у спілкуванні з дитиною та брати участь у її вихованні, зазначені в уточненій позовній заяві.

Відповідачка подала до суду заяву про розгляд спраи без її участі.

Представник відповідача адвокат Держан В.В. у судове засідання не з`явилася про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, причин неявки суду не повідомила.

Представник третьої особи Служба усправах дітейКатеринопільської селищноїради Ярмоленко І.П. у судовому засіданні пояснила, що графік побачень з дитиною не затверджувався, оскільки дитина на території Катеринопільської громади не проживає, в зв`язку з чим позивачу було запропоновано звернутися з відповідною заявою до служба усправах дітейза місцемпроживання дитини,яка начас зверненняпроживала ум.Звенигородка.

Заслухавши пояснення позивача та його представника, представника третьої особи, повно, всебічно та об`єктивно оцінивши зібрані посправі доказив їх сукупності тавзаємозв`язку,суд дійшоввисновку,що позовпідлягає частковому задоволенню з таких підстав.

За змістом ч.ч. 7-10 ст. 7 СК України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства. Кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист.

У ч. 3 ст. 51 Конституції Українипередбачено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Пунктами 1, 2 ст. 3 Конвенції про права дитини передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

За правилами ст. 9 Конвенції про права дитини держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Відповідно до ст.ст. 18, 27 Конвенції про права дитини держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

Стаття 1 Закону України «Про охорону дитинства»визначає контакт з дитиною як реалізацію матір`ю, батьком, іншими членами сім`ї та родичами, у тому числі тими, з якими дитина не проживає, права на спілкування з дитиною, побачення зазначених осіб з дитиною, а також надання їм інформації про дитину або дитині про таких осіб, якщо це не суперечить інтересам дитини.

Відповідно дост. 15 Закону України «Про охорону дитинства»дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини. У разі коли батьки не можуть дійти згоди щодо участі одного з батьків, який проживає окремо, у вихованні дитини, порядок такої участі визначається органами опіки та піклування за участю батьків виходячи з інтересів дитини. Рішення органів опіки та піклування з цих питань можуть бути оскаржені до суду у порядку, встановленому законом.

За змістом ст. 18 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства»на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Стаття 141 СК Українивизначає, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

За змістом ст.ст. 150, 155 СК України, здійснюючи свої права та виконуючи обов`язки, батьки повинні передусім дбати про інтереси дитини, батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

За змістом ч. 1 ст. 153 СК України мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.

Відповідно до положень ч.ч. 1-3 ст. 157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою цієї статті. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Згідно зіст.158СК України за заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї. Рішення про це орган опіки та піклування постановляє на підставі вивчення умов життя батьків, їхнього ставлення до дитини, інших обставин, що мають істотне значення. Рішення органу опіки та піклування є обов`язковим до виконання. Особа, яка ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, зобов`язана відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, завдану тому з батьків, хто проживає окремо від дитини.

За правилами ч.ч. 1-4 ст. 159 СК України якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування. Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров`я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.

Системний аналіз наведених норм матеріального права дає підстави вважати, що батько, який проживає окремо від дитини, також має право на особисте спілкування з нею, а мати не має права перешкоджати батьку спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не має негативного впливу на нормальний розвиток дитини.

Крім прав батьків щодо дітей, діти згідност.142СК Українитеж маютьрівні правата обов`язкищодо батьків,незалежно відтого,чи перебувалиїхні батькиу шлюбіміж собою, у тому числі, й на рівне виховання батьками.

У § 54 рішення Європейського суду з прав людини від 07.12.2006 року № 31111/04 у справі «Хант проти України» зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага (рішення у справі «Olsson v. Sweden» (№ 2) від 27.11.1992 року, Серія A, № 250, ст. 35-36, § 90) і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров`ю чи розвитку дитини (рішення у справі «Johansen v. Norway» від 07.08.1996 року, § 78).

Отже, визначаючи спосіб участі батька у вихованні дитини, спілкуванні з нею, суди мають враховувати принцип рівності прав батьків у вихованні дитини та принцип забезпечення найважливіших інтересів дитини. Суд при встановленні способу спілкування має дотримуватися розумного балансу на участь обох батьків у вихованні дитини.

Судом встановлено, що 26.08.2020 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстрований шлюб, про що у Святошинському районному у місті Києві відділі державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) вчинено актовий запис № 707. Після реєстрації шлюбу присвоєно прізвище ОСОБА_6 .

Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого Святошинським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) 23.10.2020 року, актовий запис № 4701, ОСОБА_1 та ОСОБА_4 є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішенням Катеринопільського районного суду Черкаської області від 23.09.2022 року у справі № 698/549/22 розірвано щлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , зареєстрований 26.08.2020 року у Святошинському районному у місті Києві відділі державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис від 26.08.2020 року № 707. Відновлено позивачці її дошлюбне прізвище « ОСОБА_5 ».

Рішенням Катеринопільського районного суду Черкаської області від 23.09.2022 року у справі № 698/550/22 стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_4 , аліменти на утримання сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку відповідача, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму встановленого для дитини відповідного віку, кожного місяця з дня подачі заяви до суду, тобто з 03.08.2022 року і до повноліття дитини.

Відповідно до проведеного першим відділомдержавної виконавчоїслужби умісті ЧеркасиЦентрального міжрегіональногоуправління Міністерстваюстиції (м.Київ) розрахунку заборгованості зі сплати аліментів від 08.01.2024 року станом на 31.12.2023 року у ОСОБА_1 відсутня заборгованість зі сплати аліментів. Переплата складає 914,57 грн..

З листа селищного голови Катеринопільської селищної ради Коваленка В.А. від 09.02.2023 року № 02-27/104 на заяву ОСОБА_1 від 03.01.2023 року щодо визначення порядку спілкування з сином ОСОБА_3 , встановлено, що ОСОБА_4 та її малолітній син ОСОБА_3 , не проживають на території Катеринопільської громади, з метою захисту права на участь у вихованні дитини рекомендовано звернутися до служби у справах дітей за місцем проживання (перебування) дитини.

Згідно з довідкою ЗДО № 7 «Червоненька квіточка» від 22.05.2024 року № 25 ОСОБА_3 закріплений та дійсно відвідував заклад дошкільної освіти ясла-садок № 7 «Червоненька квіточка» Звенигородської міської ради Звенигородського району Черкаської області. Батько дитини, ОСОБА_1 за період відвідування дитиною закладу не з`являвся, до дитячого садочка приводила та забирала дитину мама, батьківські збори та дитячі ранки батько не відвідував.

Згідно довідки від 19.12.2023 року № 233 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 станом на 19 грудня не проживають.

Відповідно до ст.ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Правовому захисту у даному випадку може підлягати право у реалізації якого чиняться перешкоди, тобто здійснюється активна протидія засобам досягнення певної мети, однак позивач про свої спроби зустрітися з дитиною за місцем проживання, у дошкільному закладі, чи інших місцях суд не повідомив, до належної служби у справах дітей з метою встановлення графіку побачень з дитиною не звертався.

З оглядуна викладенесуд вважає,що позивач не надав належних та допустимих доказів на порушення його права у спілкуванні з сином та доказів на підтвердження наявності в перешкоджанні йому відповідачкою у спілкуванні з дитиною, оскільки досліджені в судовому засіданні скрін шоти переписки позивача з відповідачкою зазначених обставин не підтверджують, вимоги позивача щодо неможливості спілкування з дитиною або бажання спілкування висловлене відповідачці переписка не містить, як не підтверджена зазначена вимога і показами свідків, клопотання про виклик яких в судове засідання не заявлялося, питання про спосіб участі позивача у вихованні малолітньої дитини та можливість побачень з сином відповідною службою у справах дітей органу місцевого самоврядування не вирішувалося, оскільки позивач до неї не звертався, а тому заявлені вимоги позивачем в частині зобов`язання відповідачку не чинити перешкод позивачу брати участь у вихованні та вільному спілкуванні із сином не підлягають до задоволення у зв`язку з їх недоведеністю.

Разом з тим, через повномаштабне вторгнення Російської Федерації на територію України відповідачка ОСОБА_2 разом з малолітньою дитиною ОСОБА_3 09.07.2023 року змінила своє місце проживання і на даний час проживає за кордоном, що підтверджується копіями паспортів громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_2 та НОМЕР_3 .

З листа начальника головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України Власова Є.В. № 19/Н-2-13б від 04.01.2024 року встановлено, що 09.07.2023 року ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перетнув пункт пропуску Шегині у напрямку виїзд з території України та з 12.07.2023 року по 04.03.2025 року проживає з ОСОБА_2 на території Німеччини.

З пояснень сторни відповідача вбачається, що на час розгляду справи судом ОСОБА_3 проживає та зареєстрований в Німеччині за адресою м. Гільхінг 822205 (напрямок Мюншена).

Одним із принципових положень, закріплених у Декларації прав дитини, проголошеної Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, є те, що дитина повинна зростати в умовах турботи.

Відповідно до статей 3, 18 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Статтею 9 Конвенції про права дитини, закріплено, що дитина, яка розлучена з одним із батьків чи обома батьками, має право регулярно підтримувати особисті стосунки й прямі контакти з обома батьками, крім випадків, коли це суперечить найвищим інтересам дитини.

Відповідно до частин першої, третьоїстатті 19 СК Україниу випадках, передбачених цим Кодексом, особа має право на попереднє звернення за захистом своїх сімейних прав та інтересів до органу опіки та піклування. Звернення за захистом до органу опіки та піклування не позбавляє особу права на звернення до суду. У разі звернення з позовом до суду орган опіки та піклування припиняє розгляд поданої йому заяви.

З аналізувказаної нормизвернення особидо органуопіки тапіклування зазахистом своїхсімейних правє правомтакої особи,а необов`язком(правовапозиція викладенау постановіВерховного Судувід 01.04.2020року по справі№ 686/667/17).

Отже, виходячи з встановлених судом обставин, суд вважає, що сторони не змогли самостійно домовитися про участь позивача у вихованніта спілкуваннііз сином,а томузазначене питанняпотребує судовоговирішення.

Суд враховує, що на час розгляду справи відповідачка разом з дитиною перебуває поза межами України, а тому на час, коли дитина перебуває за кордоном, є доцільним встановити спілкування батька та дитини у формі телефонного або інтернетспілкування. Суд погоджується з запереченнями представника відповідачки щодо занадто напруженого запропонованого графіку побачень ОСОБА_1 з ОСОБА_3 в частині визначення періоду приїзду/прильоту ОСОБА_3 в Україну, для побачення і спілкування з батьком, двічі на місяць, на 5-7 днів кожного разу, оскільки зважаючи на вік дитини, далекі відстані між містами тривалі переїзди можуть бути обтяжливими та виснажливими для дитини, негативно вплинути на його життєвий процес.

Враховуючи принципрівності правбатьків увихованні дитини, суд, діючи насамперед в як найкращих інтересах малолітньої дитини, а також враховуючи те, що малолітній син потребує спілкування з батьком, а позивач не позбавлений батьківських прав, свої обов`язки щодо дитини виконує, має бажання брати участьу вихованніта спілкуваннізі своїммалолітнім сином, а те, що між позивачем та відповідачкою виникли непорозуміння не може впливати на спілкування батька з сином, з урахуванням запропонованих позивачем та відповідачкою графіків, суд вважає за необхідне позов задовольнити частково та затвердити графік спілкування батька з сином.

У випадку налагодження довірливих стосунків між сторонами з питання виховання та участі у житті сина, враховуючи стан здоров`я дитини, її вік, зайнятість, сторони не позбавлені можливості вирішувати питання про зміну графіка зустрічей з дитиною, який буде враховувати їх спільні інтереси та інтереси дитини.

На підставівикладеного,керуючись ст.ст.10,12,81,141,263-265,268,273,354 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Катеринопільської селищної ради про усунення перешкод у вихованні і вільному спілкуванні з сином та визначення способу участі у вихованні дитини та спілкування з нею задовольнити частково.

Визначити наступні способи участі ОСОБА_1 увихованні таспілкуванні ізсином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме:

необмежене спілкування з сином особисто засобами телефонного, поштового, електронного та іншого засобу зв`язку, що не передбачають безпосереднього фізичного контакту між батьком та сином, у зручний для дитини час;

проводити спільний відпочинок та оздоровлення батька та сина (подорожі, санаторії, тощо) протягом одного тижня на території України щорічно, з 01.06 по 01.09. (за домовленістю в конкретний місяць в залежності від періоду відпусток і безпекової ситуації);

надати можливість ОСОБА_1 забирати/відвозити дитину з дому, до місця відправки транспортного/залізничного/повітряного транспорту по прибуттю і вильоту в/з України;

побачення (зустрічі) батька з сином в любий зручний для батька час за фактичним місцем проживання чи перебування дитини з можливістю спільного відвідування громадських місць, закладів громадського харчування, розважальних закладів для дітей та спільного відпочинку, враховуючи стан здоров`я дитини з попереднім узгодженням з матір`ю без її присутності та з урахуванням інтересів дитини;

можливість особистої присутності батька на св`яткуванні Дня народження сина та дня сина за фактичним місцем перебуванням дитини на момент св`яткування.

У задоволенні інших вимог позову - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Черкаського апеляційногосуду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.В. Лазаренко