Ухвала

від 22.07.2024 по справі 405/5714/18

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КІРОВОГРАДА

Справа № 405/5714/18

1-кп/405/214/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.07.2024 року Ленінський районний суд м. Кіровограда в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

при секретарі: ОСОБА_2 ,

за участю прокурора: ОСОБА_3 ,

перекладача: ОСОБА_4

потерпілої: ОСОБА_5

представник потерпілої: ОСОБА_6 ,

захисника: ОСОБА_7 ,

обвинуваченого: ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницький кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016120020013638 від 02.11.2016 за обвинуваченням ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.115, ч.2 ст.15 ч.2 ст.115 КК України,

встановив:

Ухвалою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 06.06.2024 обвинуваченому ОСОБА_8 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, тобто до 04.08.2024, включно.

У відповідності до положень ч.3 ст.331 КПК України, за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув`язнення.

В судовому засіданні прокурором подано клопотання щодо подальшого перебування обвинуваченого ОСОБА_8 під вартою, оскільки існує ризик, передбачені п.1 ч. 1 ст. 177 КПК України. Так, враховуючи, що обвинувачений перебував у розшуку за вчинення правопорушення проти життя та здоров`я особи та обвинувачується у вчинені особливо тяжкого злочину, за який останній повинен буде понести виключно реальне покарання у виді позбавлення волі у разі визнання останнього винуватим у інкримінованому йому злочині, існує ризик ухилення від суду.

Також, ризик переховування від суду слід оцінювати у світлі обставин цього кримінального провадження та особистої поведінки обвинуваченого ОСОБА_8 (сімейний стан, роботи, місця проживання та засобів для існування).

До того ж, Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введений воєнний стан. Цей Указ затверджений Законом України від 24.02.2022 за № 2402-ІХ. Отже в умовах, які існують в Україні, викликаних безпрецедентною військовою та нелюдською агресією рф проти України, у ОСОБА_8 збільшуються можливості для ухилення від суду, оскільки в державі наразі з об`єктивних причин відсутні можливості належним чином контролювати поведінку обвинуваченого.

Захисник обвинуваченого, думку якого підтримав обвинувачений ОСОБА_8 , залишили вирішення клопотання на розсуд суду.

Представник потерпілої та сама потерпіла підтримали клопотання прокурора.

Заслухавши доводи прокурора, враховуючи думку учасників кримінального провадження,суд прийшовдо висновкупро доцільністьпродовження триманняобвинуваченому ОСОБА_8 під вартою, виходячи із наступного.

Згідно ст. 177 ч. 1 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ст. 5 ч. 1, ч. 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути розбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: с) законний арешт або затримання особи, здійснене з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчинення нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

Частиною 3 ст. 5 вказаної Конвенції передбачено, що кожен, кого заарештовано або затримано згідно з положеннями підпункту «с» пункту 1 цієї статті, має негайно постати перед суддею чи іншою посадовою особою, якій закон надає право здійснювати судову владу, і йому має бути забезпечено розгляд справи судом упродовж розумного строку або звільнення під час провадження. Таке звільнення може бути обумовлене гарантіями з`явитися на судове засідання.

Згідно ст. 6 ч. 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Проте, враховуючи обставини справи, суд вважає, що по справі наявні реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи підозрюваного. При цьому, суд оцінює суворість можливого призначеного покарання ОСОБА_8 в подальшому та визнає за реальну небезпеку можливість його ухилення від правосуддя у разі обраного щодо нього альтернативного триманню під вартою запобіжного заходу.

Вищезазначені обставини є виправданими та необхідними елементами (ризиками), що визначають та виправдовують потребу в триманні обвинуваченого під вартою. Підстав для обрання більш м`якого запобіжного заходу не вбачається.

Також, судом враховано тяжкість злочину у яким обвинувачується ОСОБА_8 в сукупності з мірою покарання, яка загрожує у разі визнання його винуватим, свідчать про наявність високого ступеню ризиків переховування його від суду, оскільки ОСОБА_8 було оголошено в державний розшук, у якому останній знаходився майже 2 роки.

Ризик переховування обвинуваченого від суду продовжує існувати та обумовлений тяжкістю ймовірного покарання та суворістю можливого вироку.

Також, судом зазначається, що обвинувачений ОСОБА_8 має постійне місце проживання, на утриманні має малолітню дитину, однак вказане не може бути враховано, оскільки останній на даний час становить підвищену суспільну небезпеку, а саме у нього наявні високий ризик можливості переховування від суду та з метою уникнення кримінальної відповідальності, наявний ризик впливу на свідків.

Можливість обвинуваченого ухилятись від кримінальної відповідальності шляхом переховування від органів досудового розслідування та/або суду, шляхом залишення постійного місця проживання, зумовлена відсутністю стримуючих факторів, а також наявністю можливості і засобів, в тому числі здійснення виїзду за межи території України.

Враховуючи наведене, беручи до уваги обставини вчинення кримінального правопорушення, а також те, що інший більш м`який запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою - не забезпечить виконанням обвинуваченим процесуальних обов`язків, суд суддів вважає необґрунтованими доводи захисту про необхідність обрання обвинуваченому запобіжного заходу не пов`язаного з триманням під вартою.

Відповідно до ст. 5 Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи від 27.06.1980 року «Про взяття під варту до суду» при розгляді питання про необхідність тримання під вартою судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину. Важливим критерієм орієнтуючись на який слід застосовувати вид запобіжного заходу повинна бути санкція за злочин вчинений обвинуваченим, тобто чим більш сувора санкція передбачена за злочин поставлений обвинуваченому в вину тим більш суворий запобіжний захід повинен бути обраний щодо нього.

Враховуючи зазначене, суд вважає, що тримання обвинуваченого ОСОБА_8 під вартою в повній мірі відповідатиме меті, з якою застосовується цей вид запобіжного заходу, в тому числі, зважаючи на наявні реальні ознаки суспільного інтересу, який з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи та не суперечить практиці Європейського суду з прав людини.

Вищезазначені обставини є виправданими та необхідними елементами (ризиками), що визначають та виправдовують потребу у триманні обвинуваченого під вартою, а тому суд приходить до висновку про необхідність продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_8 строком на 60 днів, так як більш м`який запобіжний захід не забезпечить виконання обвинуваченими процесуальних обов`язків та завдань кримінального провадження.

Крім цього, суддя на підставі п. 4 ч. 4 ст. 183 КПК України вважає за можливе не визначати обвинуваченому розмір застави.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 331 КПК України, суд,

постановив:

Продовжити ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжнийзахід увиді триманняпід вартоюна 60днів до 19 вересня 2024 року, включно.

Копію ухвали направити для відома начальнику ДУ «Кропивницький СІ».

Ухвала суду може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення, а особою, яка перебуває під вартою в той самий строк з моменту вручення йому копії ухвали.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення і подання апеляційної скарги на ухвалу не зупиняє її виконання.

Суддя

Ленінського районного суду

м. Кіровограда ОСОБА_9