Рішення

від 22.07.2024 по справі 947/32257/23

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 947/32257/23

Провадження № 2/947/758/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.07.2024 року

Київський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Куриленко О.М.,

за участю секретаря судового засідання Сопової А.Є.,

за участю представника позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа: Відділ забезпечення діяльності органу опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, про стягнення компенсації вартості 1/3 частки квартири, припинення права власності 1/3 частки квартири та визнання права власності 1/3 частки квартири,

ВСТАНОВИВ:

09 жовтня 2023 року позивач звернувся до суду з позовом та просив ухвалити рішення, яким: стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , ( АДРЕСА_1 ) на користь позивача ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 , грошову компенсацію вартості 1/3 частки квартири за адресою: АДРЕСА_1 , що становить 600 602, 73 грн., (шістсот тисяч шістсот дві грн. 73 коп). Припинити право спільної часткової власності ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 , ( АДРЕСА_1 ) на 1/3 частку квартири за адресою: АДРЕСА_1 , з дня отримання позивачем грошової компенсації. Визнати за відповідачами ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , ( АДРЕСА_1 ) право спільної часткової власності на 1/3 частку квартири за адресою АДРЕСА_1 , з дня отримання позивачем грошової компенсації. Стягнути з відповідачів ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , на користь позивача ОСОБА_2 судові витрати, повязані з розглядом справи.

Свої вимоги обґрунтовував тим, що ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є співвласниками трикімнатної квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 . Форма власності приватна спільна часткова. Кожному співвласнику належить 1/3 частка квартири на підставі свідоцтва про право власності р. №19-21479 від 14.06.2006 року Управлінням житлово-комунального господарства Одеської міської ради в результаті приватизації квартири.

Позивач та відповідачі є близькими родичами ( ОСОБА_3 племінниця позивача, ОСОБА_4 - рідна сестра позивача), квартира була приватизована в 2006 році в рівних частках, однак, відтоді вони спільно не проживають, не ведуть спільного господарства, між ними залишилися віддалені родинні відносини, тому спільно користуватись квартирою вони не можуть.

Стверджує, що з моменту приватизації квартири, позивач жодного дня в ній не проживав, йому постійно чинилися перешкоди у користуванні власністю, йому фізично перешкоджали вселитися в спірну квартиру, внаслідок чого він був змушений шукати собі інше житло. Позивач тривалий час змушений був проживати в орендованих квартирах, що призводило до зайвих матеріальних витратах. Останнім часом позивач проживає в квартирі що належить його колишньої дружині за адресою: АДРЕСА_2 . Позивач зазначає, що відповідачі також не проживають в спірній квартирі, та здають її в оренду третім особам, які позивача до квартири не допускають.

Відповідачі не надають жодної матеріальної компенсації позивачу від отриманих доходів за оренду квартири та за володіння та користування, також відмовляються надати матеріальну компенсацію відповідно до частини третьої статті 358 ЦК України. Спірна квартира не може бути виділена в натурі, оскільки фактично квартира немає ізольованих часток, допоміжні приміщення (коридор, кухня, ванна, санвузол) знаходяться в загальному користуванні, та не має окремого входу (виходу), квартира знаходиться на п`ятому поверсі, п`ятиповерхового будинку. У зв`язку з тим, що позивач не має можливості користуватись та розпоряджатись своєю власністю на власний розсуд, розділити спірну квартиру в натурі між співвласниками також неможливо, відповідачі не бажають добровільно сплатити 1/3 частку квартири, порядок спільного користування квартирою також не може бути встановлений, позивач звернувся за захистом до суду з цим позовом позовом.

Ухвалою судді від 10.10.2023 року провадження у справі було відкрито та призначено підготовче судове засідання.

21.11.2023 року до канцелярії суду засобами поштового зв`язку надійшла зустрічна позовна заява відповідача ОСОБА_4 .

Ухвалою суду від 28.02.2024 року прийнято до провадження суду зустрічну позовну заяву ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 та Відділ забезпечення діяльності органу опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради про стягнення компенсації вартості 1/3 частки квартири та припинення права власності на 1/3 частки квартири та об`єднано її в одне провадження з первісним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа: Відділ забезпечення діяльності органу опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, про стягнення компенсації вартості 1/3 частки квартири, припинення права власності 1/3 частки квартири та визнання права власності 1/3 частки квартири.

21.05.2024 року до канцелярії суду надійшло клопотання представника відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_5 про проведення підготовчого судового засідання без участі представника відповідача.

Представник позивача ОСОБА_2 ОСОБА_1 у підготовчому судовому засіданні, що відбулося 21.05.2024 року, заявив клопотання про закриття підготовчого судового засідання та призначення розгляду справи по суті у судове засідання.

Ухвалою суду від 21.05.2024 року закрито підготовче провадження по цивільній справі та призначено справу до розгляду по суті.

Ухвалою суду від 22.07.2024 року позовну зустрічну позовну заяву ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 та Відділ забезпечення діяльності органу опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради про стягнення компенсації вартості 1/3 частки квартири та припинення права власності на 1/3 частки квартири залишено без розгляду. Продовжено розгляд справи за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа: Відділ забезпечення діяльності органу опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, про стягнення компенсації вартості 1/3 частки квартири, припинення права власності 1/3 частки квартири та визнання права власності 1/3 частки квартири.

У судовому засіданні, призначеному на 22.07.2024 року, представник позивача ОСОБА_2 ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив задовольнити позов.

Інші сторони у судове засідання не з`явилися, сповіщались належним чином, причини неявки суду не повідомили.

Дослідивши та вивчивши документи наявні в матеріалах справи, суд вважає, що позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа: Відділ забезпечення діяльності органу опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, про стягнення компенсації вартості 1/3 частки квартири, припинення права власності 1/3 частки квартири та визнання права власності 1/3 частки квартири підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є співвласниками трикімнатної квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 . Форма власності приватна спільна часткова. Кожному співвласнику належить 1/3 частка квартири на підставі свідоцтва про право власності р. №19-21479 від 14.06.2006 року Управлінням житлово-комунального господарства Одеської міської ради в результаті приватизації квартири. Номер запису: 520 в книзі: 598 пр-68. Дата прийняття рішення про державну реєстрацію: 29.06.2006 рік, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно.

Згідно висновку про вартість об`єкта оцінки від 28.08.2023 року, зробленого на замовлення позивача суб`єктом оціночної діяльності Товариство з обмеженою відповідальністю «Депарк групп», код ЄДРПОУ 43949145, оцінювач ОСОБА_6 , кваліфікаційне свідоцтво ФДМУ № МФ 191 від 05.12.2015 року, станом на дату звернення до суду, загальна ринкова вартість спірної квартири становить 1 801 808 грн., вартість 1/3 частки спірної квартири складає 600 602, 73 грн.

Задовольняючи позов, суд бере до уваги, що відповідачі з клопотанням про призначення судової оціночної експертизи до суду не звертались, подану оцінку не оспорили, власної оцінки спірної квартии не наддали.

Як вбачається з листа Одеського районного управління поліції №1, працівниками поліції здійснено вихід за адресою: АДРЕСА_3 , де по прибуттю встановити та опитати мешканців квартири АДРЕСА_4 , не видалось за можливе. В бесіді з мешканцями будинку останні повідомили, що в кв. АДРЕСА_4 , проживають квартиранти, однак контактними даними не володіють. У зв`язку з чим опитати останніх з приводу фактів викладених в зверненні позивача не видалось за можливе. Позивачу рекомендовано по даному факту звертатися до суду з цивільним позовом, щодо спірних питань, які виникли між сторонами.

Відповідно до ч. 3 ст. 358 ЦК України, кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Відповідно до ч. 1 ст. 364 ЦК України, співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.

Відповідно до ч. 2 ст. 364 ЦК України, якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою. Право на частку у праві спільної часткової власності у співвласника, який отримав таку компенсацію, припиняється з дня її отримання.

Велика Палата Верховного Суду у Постанові від 18.02.2022 року по справі №209/3085/20 зазначила, що якщо позивач просить припинити не право власності відповідача на частку у спільному користуванні з одночасним присудженням грошової компенсації, а своє право на частку у цьому майні та стягнути компенсацію з відповідача, то на ці правовідносини поширюються, зокрема, положення частини другої статті 364 ЦК України. Відповідний припис передбачає, що співвласник, частку якого у майні не можна виділити в натурі, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості цієї частки. Заявляючи вимогу про припинення права власності на частку у праві спільної власності, позивач погоджується на отримання грошової компенсації, а відповідач, як правило, не згоден її виплачувати, що і є суттю спору. Тому відповідач не має наміру вносити відповідні кошти на депозитний рахунок суду. Залишення неподільної речі у спільній власності без проведення реального поділу не позбавить того із подружжя, хто фактично цією річчю користується, можливості користуватися нею надалі. Тоді як інший із подружжя, як правило, не має такої можливості, хоча залишається співвласником.

Згідно з правовою позицію, яка міститься у Постанові Верховного Суду України від 13 січня 2016 року по справі №6-2925цс15, право співвласника на виділ частки зі спільного майна шляхом отримання грошової компенсації вартості частки в майні не може бути обмежене іншими співвласниками й такому його праву співвласника, що виділяється, кореспондується обов`язок інших співвласників сплатити грошову компенсацію частки, розмір якої визначається з дійсної вартості майна на час розгляду справи судом. Обов`язковою умовою призначення грошової компенсації є лише згода співвласника, який заявив вимоги про виділ частки. При цьому, не передбачається обов`язковість згоди інших співвласників на такий виділ та залежність від мотивів (перешкоди в користуванні спільним майном квартирою), забезпечення іншим житлом), з яких власник має намір реалізувати своє право на виділ.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з вимогами ст.ст.124, 129 Конституції України, задачами цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних, прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Основними засадами судочинства є законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження та обов`язковість рішень суду до виконання.

Враховуючи вищевикладене та вимоги діючого законодавства, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2 підлягають задоволенню.

Згідно ч.1, 2 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову на відповідача; 2) у разі відмови в позові на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З урахуванням задоволення позовних вимог позивача, суд приходить до висновку, що з відповідачів на користь позивача у відшкодування витрат зі сплати судового збору підлягає стягненню сума у розмірі 13624,40 гривень.

З урахуванням вищевикладеного та керуючись ст.ст. 1, 2, 3, 10, 76-83, 89, 90, 141, 142, 259, 263, 264, 265, 268, 352, 354 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа: Відділ забезпечення діяльності органу опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, про стягнення компенсації вартості 1/3 частки квартири, припинення права власності 1/3 частки квартири та визнання права власності 1/3 частки квартири, задовольнити.

Стягнути в рівних частках з відповідачів ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , на користь позивача ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 , грошову компенсацію вартості 1/3 частки квартири за адресою: АДРЕСА_1 , що складає 600602,73 грн.

Припинити право спільної часткової власності ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 , на 1/3 частку квартири за адресою: АДРЕСА_1 , з дня отримання позивачем грошової компенсації.

Визнати за відповідачами ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , право спільної часткової власності на 1/3 частку квартири за адресою АДРЕСА_1 , з дня отримання позивачем грошової компенсації.

Стягнути в рівних частках з відповідачів ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , на користь позивача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 , витрати по сплаті судового збору в розмірі 13624,40 грн.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи,якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Куриленко О. М.