Постанова

від 24.07.2024 по справі 127/32688/23

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 127/32688/23

Провадження № 22-ц/801/1461/2024

Категорія: 61

Головуючий у суді 1-ї інстанції Ратушняк І. О.

Доповідач:Ковальчук О. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2024 рокуСправа № 127/32688/23м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Ковальчука О.В.,

суддів: Панасюка О.С., Сопруна В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітніх ОСОБА_2 та ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу Скутельник Інни Анатоліївна, Вінницької районної державної нотаріальної контори Вінницької області, про визнання недійсними заповіту, постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії, договору поділу спадщини та свідоцтв про право на спадщину,

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітніх ОСОБА_2 та ОСОБА_2 , на ухвалу Тиврівського районного суду Вінницької області про зупинення провадження, постановлену в цій справі 14 травня 2024 року в смт. Тиврові суддею цього суду ОСОБА_7 ,

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2023 року законний представник ОСОБА_2 та ОСОБА_2 ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу Скутельник І.А., Вінницької районної державної нотаріальної контори Вінницької області, про визнання недійсними заповіту, постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії, договору поділу спадщини та свідоцтв про право на спадщину.

14 травня 2024 року представник ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 адвокат Костюк Г.М. подала до суду клопотання про зупинення провадження у цій справі до набрання законної сили судовим рішенням в справі №149/315/23 за первісним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Вінницькій області Управління державної реєстрації Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Тиврівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Вінницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про оспорювання батьківства та виключення з актового запису про народження дитини даних про батька та зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_8 , за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Тиврівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Вінницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про виключення з актового запису про народження дитини даних про батька дитини.

Клопотання мотивованетим,що уданій справі ОСОБА_1 звернулась досуду ізпозовом зметою захистунеповнолітніх позивачів ОСОБА_2 та ОСОБА_2 в порядкуч.1ст.1266ЦК Українияк спадкоємцівпершої чергиза закономпісля смертібаби ОСОБА_9 ,яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ,за правом представлення їх батька ОСОБА_10 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , якому би належала частка у спадковому майні після смерті баби, якби він був живий.

Натомість підставою для звернення до суду із позовом у справі №149/315/23 є те, що ОСОБА_3 заперечує той факт, що померлий ОСОБА_10 є біологічним батьком малолітніх ОСОБА_2 та ОСОБА_2 .

Вирішення справи №149/315/23 має істотне значення для підтвердження наявності у ОСОБА_2 та ОСОБА_2 статусу спадкоємців першої черги за законом після смерті баби ОСОБА_9 за правом представлення їх батька ОСОБА_10 , що є матеріально-правовою підставою для звернення до суду із позовом у справі №127/32688/23.

14травня 2024року ухвалоюТиврівського районногосуду Вінницькоїобласті вказане клопотання задоволено. Зупинено провадження у цій справі до набрання рішенням законної сили у справі №149/315/23.

Не погодившись із такою ухвалою, законний представник ОСОБА_2 та ОСОБА_2 ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, у якій посилається на порушення норм процесуального права, просить оскаржувану ухвалу скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Зокрема вона посилається на те, що суду при зупиненні провадження до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі у кожному конкретному випадку слід з`ясовувати як пов`язані такі справи, чим обумовлюється об`єктивна неможливість розгляду справи, однак зазначеного суд не зробив; між справами повинен існувати тісний матеріально-правовий зв`язок, який виражається в тому, що факти, встановлені в одній справі, будуть мати преюдиційне значення для іншої справи, однак цього судом установлено не було.

Представник ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 адвокат Костюк Г.М. у поданому відзиві на апеляційну скаргу вказує, що вважає оскаржувану ухвалу законною та обґрунтованою, просить її залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Усе обґрунтування відзиву на апеляційну скаргу є тотожним обґрунтуванню заяви про зупинення провадження, поданій до суду першої інстанції.

Згідно з п. 14 ч. 1ст. 353 ЦПК Україниокремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про зупинення провадження у справі.

Відповідно до ч. 2ст. 369 ЦПК Україниапеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в п. 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 ч. 1ст. 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Положеннями ч. 13ст. 7 ЦПК Українипередбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити з таких підстав.

Порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали є підставою для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції (п. 4 ч. 1ст. 379ЦПК України).

Відповідно до п. 6 ч. 1ст. 251ЦПК України судзобов`язаний зупинити провадження у справі у разіоб`єктивної неможливості розглядуцієїсправи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду

Визначаючи наявність підстав, передбачених ст. 251ЦПК України, за яких провадження у справі підлягає обов`язковому зупиненню, суд повинен, зокрема, враховувати, що така підстава для зупинення провадження у справі, визначена у пункті 6 частини першої цієї статті, застосовується у тому разі, коли в іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.

Зупинення провадження у справі - це тимчасове або повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу, і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.

Неможливість розгляду справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені судом самостійно у даній справі.

Пов`язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи.

Зупиняючи провадження із зазначеної вище підстави та зазначивши конкретну іншу справу, до вирішення якої зупиняється провадження, суд має з`ясувати як пов`язана справа, яка розглядається, зі справою, що розглядається іншим судом; чим обумовлюється об`єктивна неможливість розгляду справи, вказавши обставини, які б давали підстави для висновку про те, що наявність спору у зазначеній справі виключає можливість на підставі наявних доказів самостійно встановити при розгляді даної справи наявність обставин, якими позивач обґрунтовував свої вимоги. Тобто, підставою для зупинення провадження у справі є не лише існування іншої справи на розгляді в суді та припущення про те, що рішення по ній має значення для цивільної справи, що розглядається, а саме неможливість її розгляду до вирішення цієї іншої справи.

Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з`ясовані та встановлені у цьому процесі, проте які мають значення для справи, провадження у якій зупинене.

Критерії, які б дозволяли переконливо стверджувати про наявність чи відсутність об`єктивної неможливості розгляду справи, в процесуальному кодексі не визначені.

Водночас між двома справами, що розглядаються, має існувати тісний матеріально-правовий зв`язок, який виражається в тому, що факти, встановлені в одній справі, будуть мати преюдиційне значення для іншої справи.

Зупиняючи провадження у даній справі до набрання рішенням законної сили у справі № 149/315/23, суд першої інстанції лише процитував положення п. 6 ч. 1ст.251ЦПК України та описав позиції учасників справи.

Однак із таким висновком суду першої інстанції не можна погодитись, оскільки суд, зазначивши конкретну справу, до вирішення якої зупиняється провадження у даній справі, не проаналізував предмети спорів у цих справах і не вказав обґрунтувань, які б давали підстави для висновку про те, що наявність спору у справі № 149/315/23 виключає можливість на підставі існуючих доказів самостійно встановити при розгляді справи №127/32688/23 наявність обставин, якими ОСОБА_1 мотивувала позовні вимоги.

Пунктом 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободвизначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи.

Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фрідлендер проти Франції»).

Ураховуючи викладене, у справі, яка переглядається апеляційним судом, суд першої інстанції постановив помилкову ухвалу, чим порушив норми процесуального права, а саме п. 6 ч. 1 ст. 251ЦПК України, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, що відповідно до п. 4 ч. 1ст. 379ЦПК України єпідставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та направленню справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

У ч. 13 ст. 141 ЦПК України зазначено, що якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

З урахуванням приписів цієї норми підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст. ст.251, 367, 369, 379, 381-384, 389 ЦПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітніх ОСОБА_2 та ОСОБА_2 , задовольнити, ухвалу Тиврівського районного суду Вінницької області від 14 травня 2024 року скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий: О. В. Ковальчук

Судді: О. С. Панасюк

В. В. Сопрун