Ухвала

від 12.07.2024 по справі 753/22150/23

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/22150/23

провадження № 1-кп/753/1015/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" липня 2024 р. Дарницький районний суд міста Києва у складі:

головуючий суддя ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

учасники судового провадження:

прокурор ОСОБА_3 ,

захисники ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

обвинувачений ОСОБА_6 ,

під час судового засідання у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР № 12023100020003307 від 20.08.2023, за обвинуваченням

ОСОБА_6 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Полтава,

громадянина України, який зареєстрований за адресою:

АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 185, ч. 1 ст. 263 КК України,

встановив:

У провадженні Дарницького районного суду м. Києва перебуває на розгляді обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР № 12023100020003307 від 20.08.2023, за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 185, ч. 1 ст. 263 КК України.

Зміст заявлених клопотань

26 червня 2024 року до Дарницького районного суду міста Києва надійшло клопотання від власника майна ОСОБА_7 про повернення тимчасово вилучено майна, а саме: мобільний телефон Iphone 14 Pro Max фіолетового кольору IMEI НОМЕР_1 , IMEI 2 НОМЕР_2 , який було вилучене у неї під час обшуку 24 серпня 2024 року. У клопотанні зазначає, що на зазначений мобільний телефон арешт накледений не було, водночас на усні прохання до слідчого повернути їй мобільний телефон, останній відмовляв у цьому. Вказує, що вказаний телефон був придбаний нею 12 серпня 2023 року, тобто до подій, які інкримінують її чоловіку. У зв`язку з викладеним, просила суд зобов`язати слідчого Дарницького УП ГУНП у м. Києві повернути їй вилучений телефон.

Окрім цього, цього ж дня до Дарницького районного суду міста Києва надійшло клопотання від власника майна ОСОБА_7 про повернення тимчасово вилучено майна, а саме: грошових коштів у сумі 15 000 доларів США та 5 200 гривень. Заявниця зазначає, що під час проведення обшуку за її місцем проживання були вилучені зазначені грошові кошти. Стверджує, що слідчий та прокурор не звертались до слідчого судді про накладення арешту на грошові кошти та вони набули статусу тимчасово вилученого майна, яке більш ніж через 10 місяців після проведення обшуку так повернуті не були. На переконання заявниці, вилучені кошти під час обшуку майно мають статус тимчасово вилученого, оскільки на її думку, ухвала слідчого судді про надання дозволу на обшук не є тим рішенням суду, на підставі якого можливе позбавлення або обмеження права власності, а таким рішенням надається лише дозвіл на відшукання певних речей та втручання у право особи на недоторканість житла чи іншого володіння. У зв`язку із вказаним, просить зобов`язати слідчого негайно повернути їй всі грошові кошти, які були вилучені під час проведення обшуку 24 серпня 2023 року за її місцем проживання.

Позиції сторін

Прокурор ОСОБА_3 заперечував проти задоволення заявлених клопотань та наголошував на тому, що ОСОБА_6 та ОСОБА_7 є чоловіком і дружиною, відповідно зазначене майно належить їм на право спільної сумісно власності. Вказав, що санкція статті, за якою обвинувачується ОСОБА_6 передбачає покарання у виді конфісації майна, тому вважав за можливе відмовити у задоволенні цих клопотань. Окрім цього, звертав увагу, що на вилучені грошові кошти, які були вилучені під час проведення обшуку, накладено арешт.

Сторона захисту підтримала заявлені клопотання та просила такі задовольнити. При цьому захисник ОСОБА_5 просив взяти до уваги, що предмети заявлених клопотань є майно, яке було набуте до інкримійнованих злочинів ОСОБА_6 .

Суд, заслухавши думку учасників, дослідивши клопотання та додані матеріали, дійшов наступного висновку.

Щодо клопотання про повернення тимчасово вилученого майна (грошових коштів)

Перш за все, для вирішення питання про повернення тимчасово вилученого майна, суд має визначити чи має майно, щодо якого порушене питання, статус тимчасово вилученого.

Так, відповідно до ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом. Частиною другою зазначеної статті передбачено, що тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони відповідають одній з ознак п. 1-4 вказаної статті.

При цьому оцінка підстав віднесення певного майна до категорії тимчасово вилученого в розумінні ст. 167 КПК України залежить також від процесуального порядку його одержання органом досудового розслідування.

Статтею 168 КПК України передбачено випадки за яких можливо тимчасово вилучати майно, зокрема згідно з ч. 2 цієї статті тимчасове вилучення здійснюється під час обшуку.

Вказана слідча дія відповідно до ст. 234 КПК України проводиться на підставі ухвали слідчого судді, в якій, з-поміж іншого, мають міститися відомості про речі та документи або осіб, для виявлення яких проводиться обшук (п. 6 ч. 2 ст. 235 КПК України).

Суд вважає, що необхідність зазначення таких відомостей узгоджується із тим, що під час розгляду клопотання про надання дозволу на обшук слідчий/прокурор, серед іншого, має довести достатність підстав вважати, що відповідні речі та документи мають значення для досудового розслідування, відомості, які в них містяться, можуть бути доказами під час судового розгляду, а також, можливість перебування таких речей та документів у зазначеному житлі чи іншому володінні особи (п. 2-4 ч. 5 ст. 234 КПК України).

Враховуючи зазначене, при вирішенні питання про дозвіл на проведення обшуку, здійснюється судовий контроль за втручанням у право власності осіб, зокрема щодо конкретного обсягу майна, яке має значення для конкретного кримінального провадження та яке за умови подальшого дотримання встановлених законом правил отримання доказової інформації із таких речей і документів та її фіксування забезпечуватиме правомірність утримання такого майна органом досудового розслідування.

У зв`язку із цим, статтею 236 КПК України, якою встановлено порядок проведення обшуку, розрізнено статус майна, яке може вилучатися під час такої слідчої дії. Така різниця у статусі обумовлена відмінностями у подальшому процесуальному оформленні майна у кримінальному провадженні і, відповідно, відмінністю в питанні повернення власнику.

Так, положення ч. 7 ст. 236 КПК України передбачає, що предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

Тож, законодавцем визначено, що тимчасово вилученим майном під час обшуку є майно, яке:

- не входить до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку;

- не відноситься до предметів, які вилучені законом з обігу.

Так, судом встановлено, що 24 серпня 2023 року на підставі ухвали слідчого судді Дарницького районного суду міста Києва від 23 серпня 2023 року у межах кримінального провадження за № 12023100020003307 від 20.08.2023, за обвинуваченням ОСОБА_6 , був проведений обшук за адресою: АДРЕСА_2 у домоволодінні його дружини ОСОБА_7 з метою відшукання та вилучення речей, що містять відомості про крадіжку коштів та іншого майна у потерпілої ОСОБА_8 .

Під час вказаного обшуку було вилучено ряд речей і документів, зокрема грошові коштів у іноземній валюті, про повернення яких клопоче ОСОБА_7 .

У свою чергу суд не погоджується із доводами заявниці ОСОБА_7 про те, що вилучене під час обшуку майно, на яке в подальшому не накладено арешт, є тимчасово вилученим майном.

У цьому контексті, суд вважає за необхідне звернути увагу, що доводи про те, що усе майно, вилучене під час обшуку, має статус тимчасово вилученого відхиляються, оскільки не ґрунтуються на чинному законодавстві, зокрема не відповідають положенням наведеним судом.

Посилання заявника ОСОБА_7 на практику Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду, а саме: ухвалу від 10.04.2023, суд відхиляє, оскільки обов`язок судів першої інстанції враховувати висновки щодо застосування норма права стосується лише таких висновків, які викладені у постановах Верховного Суду.

У зв`язку з цим, суд вбачає за можливе врахувати висновки, висловлені у постанові Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 23 січня 2020 року у справі № 457/1485/13-к, відповідно до яких КПК України не передбачає необхідність накладення арешту на речі та документи, дозвіл на відшукання яких прямо надано в ухвалі на проведення обшуку.

Таким чином, для повернення майна в порядку ст. 169 КПК України, заявник має довести перед судом, що відповідне майно, щодо якого порушується питання про його повернення, не входило до переліку майна, на яке слідчим суддею прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про проведення обшуку.

Так, прокурор в ході судового розгляду долучив суду ухвалу слідчого судді Дарницького районного суду міста Києва від 23 серпня 2023 року, на підставі якої 24 серпня 2024 року було проведено обшук за місцем проживанням ОСОБА_7 .

Із резолютивної частин вказаної ухвали як раз вбачається, що слідчим суддею було надано дозвіл на відшукання речей та документів, і серед яких грошові кошти у іноземній валюті.

А тому, зважаючи на зазначені норми кримінального процесуального кодексу, а також на ухвалу слідчого судді на підставі якої слідчому було надано дозвіл на відшукання зазначених грошових коштів в його клопотанні, доводи заявниці про статус грошових коштів та необхідність у їх поверненню є безпідставними.

При цьому варто також відмітити, що при отриманні копії протоколу обшуку від 24 серпня 2024 року від ОСОБА_7 зауважень щодо належності цих грошових коштів не надходило. Протокол підписаний заявницею без жодних зауважень та застережень.

За таких обставин, суд вважає, що подане клопотання не підлягає задоволенню.

Щодо клопотання про повернення тимчасово вилученого майна (телефону)

Стаття 171 КПК України зобов`язує сторону обвинувачення звернутися з клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна протягом 48 годин після його вилучення, якщо таке майно було вилучено під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.

Так, у судовому засіданні фактів накладення арешту на зазначений мобільний телефон не встановлено, з огляду на що суд констатує, що після спливу граничних строків, встановлених законодавцем для звернення до суду з клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна, у сторони обвинувачення виник обов`язок негайного повернення майна особі, в якої його було вилучено, а його неповернення і є бездіяльністю, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України.

Однак, із досліджених у судовому засіданні матеріалів долучених до клопотання суд не може встановити належність мобільного телефону Iphone 14 Pro Max фіолетового кольору IMEI НОМЕР_1 , IMEI 2 НОМЕР_2 , який вилучений під час проведення обшуку саме ОСОБА_7 .

Долучені матеріали не містять будь-якого підтвердження таким фактам та у судовому засіданні не доведено зазначеної належності. Саме посилання на належність цього мобільного телефону не дає достатніх підстав дійти до висновку, що вилучене майно перебувало у володінні ОСОБА_7 та належить останній.

Враховуючи те, що суду не надано доказів належності вказаного майна особі, яка звернулась з відповідним клопотанням і його належність ОСОБА_7 під час розгляду клопотання не підтвердилась, тому заявлене клопотання слід залишити без задоволення.

Разом з тим, суд вважає за необхідне зауважити, що вказане рішення не позбавляє власника майна можливості повторно звернутись з таким клопотанням з належним обґрунтуванням.

Керуючись ст.ст. 170, 173, 174, КПК України, суд

постановив:

У задоволенні клопотання про повернення ОСОБА_7 мобільного телефону Iphone 14 Pro Max фіолетового кольору IMEI НОМЕР_1 , IMEI 2 НОМЕР_2 , відмовити.

У задоволенні клопотання про повернення ОСОБА_7 грошових коштів у сумі 15 000 тисяч доларів США та 5 200 тисяч гривень, відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_9