Рішення

від 23.07.2024 по справі 766/20583/21

ХЕРСОНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №766/20583/21 н/п 2/766/2929/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2024 року Херсонський міський суд Херсонської області у складі:

головуючого судді Кузьміної О.І.

за участю секретаряСавицького В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні справу за позовом адвоката Сергет Володимира Володимировича, який діє в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє вимог на предмет спору: Служба у справах дітей виконавчого комітету Корабельної районної у м. Херсоні ради про розірвання договору між батьками про сплату аліментів на дитину, -

в с т а н о в и в :

Представник позивача, який діє в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє вимог на предмет спору: Служба у справах дітей виконавчого комітету Корабельної районної у м. Херсоні ради про розірвання договору між батьками про сплату аліментів на дитину, мотивуючи позов тим, що 20 травня 2020 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 укладено Договір між батьками про проживання, виховання та сплату аліментів на утримання дитини, посвідчений приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Левчуком В.Ю. За змістом укладеного правочину, відповідач зобов`язався, окрім іншого, утримувати спільну з відповідачем дитину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Однак, при спілкуванні з дитиною, ОСОБА_1 було помічено, що малолітній ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 не отримує належного матеріального забезпечення, а отриманні в якості аліментів кошти витрачаються не на забезпечення належного життєвого рівня малолітнього Данила, а для проживання ОСОБА_3 . Між тим, матеріальний стан позивача змінився, що не дає йому можливості сплачувати аліменти у розмірі, визначеним договором. У зв`язку із чим просить розірвати договір між батьками про проживання, виховання та сплату аліментів не утримання дитини, посвідчений приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Левчуком В.Ю., укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 від 20 травня 2020 року.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 12.11.2021 року відкрито провадження у даній справі в порядку спрощеного провадження з викликом сторін.

Позивач та його представник в судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, представник позивача надав заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить їх задовільнити з підстав викладених у позові та у відповіді на відзив.

Відповідач та її представник в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чиним, причини неявки суду не повідомили, надали відзив на позовну заяву, в якому зазначили, що позивачем не доведено жодних обставин, які могли б бути підставою для розірвання договору. Крім того, відповідач зазначила, що скасування або зменшення розмірів аліментів може призвести до того, що матеріальне навантаження для забезпечення спільної малолітньої дитини буде непропорційним та лягатиме у майже всьому обсязі на ОСОБА_3 . А враховуючи високі сукупні щомісячні витрати на дитину, ОСОБА_4 не зможе бути повністю матеріально забезпеченим для повного та всецілого розвитку та життя. Окрім цього, умови ОСОБА_5 не порушувалися та не порушуються, тому просить у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Представник третьої особи, яка не заявляє вимог на предмет спору: Служба у справах дітей виконавчого комітету Корабельної районної у м. Херсоні ради в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чиним, причини неявки суду не повідомили, надала заяву про розгляд справи без їх участі та зазначила, що ними зроблений висновок щодо цільового витрачання аліментів на дитину від 13.09.2021р.

За приписами ч. 2ст. 247 ЦПК Україниу разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цьогоКодексурозгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні ним правовідносини.

Статтею 180 СК України встановлений обов`язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Сплата аліментів за рішенням суду є одним із способів виконання обов`язку утримувати дитину тим з батьків, хто проживає окремо від дитини.

Згідно з частиною другоюстатті 181 Сімейного кодексу України(далі -СК України) за домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.

Частиною першоюстатті 189 СК Українипередбачено, що батьки мають право укласти договір про сплату аліментів на дитину, у якому визначити розмір та строки виплати. Умови договору не можуть порушувати права дитини, які встановлені цим Кодексом. Договір укладається у письмовій формі і нотаріально посвідчується.

Судом встановлено, що 20 травня 2020 року, між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 було укладено договір між батьками про проживання, виховання дитини та сплату аліментів на дитину ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який посвідчений приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Левчуком В.Ю.

За змістом вказаного вище правочину сторонами було визначено місце проживання дитиниразом із матір`ю, порядок участі батька у життя дитини, а саме порядок спілкування, спільного проведення часу, тощо.

Також, сторонами договору було визначено, що аліменти, які сплачуються платником складаються з виплати у вигляді грошової суми, розмір якої за домовленістю сторін на день підписання цього договору становить суму грошових коштів, що еквівалентно 600 (шістсот)євро за офіційним курсом Національного Банку України. Виплата аліментів здійснюється платником щомісячно, не пізніше 1 числа поточного місяця за минулий місяць, відповідно до п.4.2 договору.

Також сторонами у договорі передбачено сплату коштів платником у розмірі одномісячної аліментної виплати для забезпечення літнього відпочинку дитини, а також 50 відсотків від сплаченої суми у разі лікування дитинип. 4.4., 4.5. договору.

У пункті 5.1. договору передбачено, що договір діє до моменту досягнення дитиною повноліття або, у разі навчання за денною формою навчання у середньо-спеціальних або вищих навчальних закладах, до їх закінчення.

Пунктом 5.3.1. договору сторони узгодили, що у разі вступу одного з батьків у шлюб, а також виникнення інших обставин, що можуть призвести до істотних змін у звичному житті дитини, у разі зміни матеріального стану, погіршення здоров`я будь-якої зі сторін договору, якщо сторони погодились, вносяться зміни або доповнення шляхом укладення додаткового нотаріально посвідченого договору. Таким же шляхом договір може бути розірвано.

Відповідно до свідоцтва про шлюбу серії НОМЕР_1 виданого Корабельного відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) 22.10.2021 року укладено шлюбу між ОСОБА_1 та ОСОБА_7 , про що зроблений актовий запис №167.

Відповідно до свідоцтва про шлюбу серії НОМЕР_2 виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції 05.09.2023 року укладено шлюбу між ОСОБА_8 та ОСОБА_3 , про що зроблений актовий запис №2216.

На підставі заяви ОСОБА_1 до начальника Служби у справах дітей виконавчого комітету Корабельної районної у м. Херсоні ради про проведення інспекційного відвідування з метою контролю за цільовим витраченням коштів на утримання дитини (аліментів), Службою у справах дітей виконавчого комітету Корабельної районної у м. Херсоні ради зроблений висновок від 13.09.2021 року за результатами інспекційного відвідування щодо цільового витрачення коштів аліментів на дитину, де зазначено, що одержувач аліментів забезпечує потреби дитини відповідно до суми коштів, сплачених на дитину платником аліментів, розмір яких становить понад два прожиткових мінімуми для дитини відповідного віку. Для підтвердження цільового використання коштів одержувачем аліментів було надано чеки для ознайомлення на підтвердження отриманих послуг і покупок, зокрема тих, суми яких зазначено у висновку.

Стаття 192 СК України передбачає, щорозмір аліментів,визначенийза рішенням суду абодомовленістю між батьками,може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Аналіз цієї норми права дає підстави для висновку що підставами зміни розміру аліментів є як зміна матеріального, так і зміна сімейного стану як самостійна підстава для зменшення або збільшення розміру аліментів.

У відповідності до ст. 8 СК України, якщо особисті немайнові та майнові відносини між подружжям, батьками та дітьми, іншими членами сім`ї та родичами не врегульовані цим Кодексом, вони регулюються відповідними нормами Цивільного Кодексу України, якщо це не суперечить суті сімейних відносин.

Так, згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до частини першоїстатті 626 ЦК Українидоговором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до положень статей526,527 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до чч. 1, 2ст. 598 ЦК Українизобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Згідно зістаттею 651 ЦК Українизміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Частиною 1 ст. 652 ЦК України передбачено, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Частиною 2 зазначеної вище статті передбачено, що якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

При цьому частина 4 ст. 652 ЦК України передбачає, що зміна договору у зв`язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.

Так, оціночне поняття істотності порушення договору законодавець розкриває за допомогою іншого оціночного поняття - «значної міри» позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Це (друге) оціночне поняття значно звужує сферу огляду суду. Істотність порушення визначається виключно за об`єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору.

В такому випадку вина (як суб`єктивний чинник) сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі частини другої статті 651 ЦК України.

Іншим критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. При цьому, йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору.

Вирішальне значення для застосування зазначеного положення закону має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона.

Таким чином, договір між сторонами може бути розірваний за рішенням суду лише у разі доведеності стороною Договору істотного порушення іншою стороною умов договору, що полягає у доведеності самого порушення іншою стороною договору, заподіяння цим порушенням шкоди стороні, яка просить розірвати договір, і значне позбавлення цієї сторони внаслідок понесеної шкоди того, що вона розраховувала отримати при укладенні договору.

Згідно з ч. 1ст. 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1ст. 76 ЦПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 77 ІІПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно дост. 89 ЦПК Українисуд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємозв`язок доказів у їх сукупності.

Частиною 6статті 81 ЦПК Українипередбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, належними вважатимуться докази, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення сторін або мають інше значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Вони мають належати до складу підстав позову або підстав заперечень проти нього і характеризуватися значущістю для визначення спірних правовідносин та зумовленістю цих фактів нормами матеріального права.

Позивач просив розірвати вище вказаний Договір, разом з цим, матеріали справи не містять жодних доказів, які б підтверджували, що відповідач чинить позивачу чи іншим родичам перешкоди в спілкуванні з дитиною, та які б відповідали вищевказаним критеріям щодо їх достатності, належності та допустимості, і тим самим підтверджували обставини порушення його прав.

Крім того, звертаючись з цим позовом, ОСОБА_1 в обґрунтування своїх вимог зазначив, що у зв`язку зі зміною матеріального становища, він не може сплачувати аліменти у встановленому договором розмірі, та на нецільове витрачання коштів відповідачем, тому, на його переконання, Договір необхідно розірвати.

Таким чином, суд приходить до висновку, що підстави передбачені у ст. 651, 652 ЦК України, на які посилається позивач у позові, для розірвання договору у даному випадку відсутні.

Між тим, обставини зазначені у позові, а також обставини зазначені зі сторони відповідача, є підставою для перегляду розміру аліментів, стягуваних з позивача на користь відповідача.

Так, ч. 1 ст. 182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Частиною 2 ст. 182 СК України встановлено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Окрім того, суд звертає увагу, що матеріальне забезпечення дитини є лише однією із обов`язків батьків, серед іншихвиховання дитини, духовний, моральний та фізичний розвиток дитини, забезпечення здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, підготовка її до самостійного життя, тощо.

Так, враховуючи той факт, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 проживає разом із відповідачем, дає суду підстави для висновку, що основне навантаження щодо виконання батьківських обов`язків, припадає саме на відповідача.

Доказів наявності фізичних обмежень, інвалідності у позивача, що перешкоджало б позивачу збільшити розмір його фінансового доходу для належного забезпечення його дитини та інших утриманців, позивач не надав, як і доказів поліпшення матеріального становища відповідача. Разом із тим, на підтвердження зміни свого матеріального стану позивачем не надано жодних належних та допустимих доказів, який би підтверджував, що дохід позивача, станом на час укладення договору був більшим.

У зв`язку з неможливістю порівняти матеріальний стан платника аліментів до та після укладення Договору, за відсутності відповідних відомостей у матеріалах справи та ненаданням позивачем доказів на підтвердження вказаного, суд вважає не доведеним обґрунтування позивача про зміну матеріального стану останнього, а саме: погіршення такого стану, є таким, що не ґрунтується на матеріалах та обставинах справи.

Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що підстав для розірвання Договору про участь між батьками про проживання, виховання та сплату аліментів на дитину 20 травня 2020 року, саме на тих умовах які заявлені позивачем, не має.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За змістом ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За таких обставин, суд, повно та всебічно дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, дійшов висновку про недоведеність позовних вимог повністю.

Крім того, клопотання представника відповідача про витребування доказів не підлягає задоволенню судом, оскільки суд не вбачає необхідності у витребувані доказів по даній справі з урахуванням склавшихся між сторонами правовідносин.

Керуючись ст.ст.180, 181,182,189,192 СК України, ст.ст.526,527,598,651,652,626 ЦК України, ст.ст.4,10,12,13,19,77, 81,89, 141,259,263,265,268,354 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

В задоволенні позову адвоката Сергет Володимира Володимировича, який діє в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє вимог на предмет спору: Служба у справах дітей виконавчого комітету Корабельної районної у м. Херсоні ради про розірвання договору між батьками про сплату аліментів на дитину відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів безпосередньо до Херсонського апеляційного суду з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У відповідності до п.п.15.5 ч.1 РозділуХІІІПерехідних положень ЦПК Українив новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через Херсонський міський суд Херсонської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяО. І. Кузьміна

Повний текст рішення виготовлено 24.07.2024 року.