Постанова

від 17.09.2024 по справі 766/20583/21

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер справи 766/20583/21 Головуючий в 1 інстанції Кузьміна О.І.

Номер провадження 22-ц/819/327/24 Доповідач Орловська Н.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМУКРАЇНИ

17 вересня 2024 року м.Херсон

Херсонський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючої Орловської Н.В.,

суддів Воронцової Л.П.,

Кутурланової О.В.,

секретар Олійник К.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Сергет Володимир Володимирович, на рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 23 липня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє вимог на предмет спору: Служба у справах дітей виконавчого комітету Корабельної районної у м. Херсоні ради про розірвання договору між батьками про сплату аліментів на дитину,

ВСТАНОВИВ:

29 жовтня 2021 року ОСОБА_1 , від імені якого діяв адвокат Сергет Володимир Володимирович, звернувся до Херсонського міського суду Херсонської області з позовом до ОСОБА_2 , у якому просив розірвати укладений між сторонами 20 травня 2020 року договір про проживання, виховання та сплату аліментів на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , посвідчений приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Левчуком В.Ю.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що у п.4.2 зазначеного договору сторони дійшли згоди про сплату позивачем на утримання дитини ОСОБА_3 аліментів у сумі, еквівалентній 600 євро за офіційним курсом НБУ щомісячно.

Позивач належним чином виконує покладені на нього договором обов`язки та регулярно сплачує аліменти, що підтверджується копіями банківських квитанцій. Крім сплати аліментів за договором, він оплачує витрати на дозвілля, відпочинок та спортивний розвиток дитини.

Проте позивачеві стало відомо, що перераховані ним кошти в якості аліментів витрачаються відповідачкою не на забезпечення потреб дитини, а на власні потреби. З цього приводу він звертався до служби у справах дітей Корабельної районної у м. Херсоні ради, яка за результатами розгляду його заяви надала висновок.

Оскільки пунктом 4.8 договору передбачено, що одержувач коштів зобов`язується використовувати аліменти виключно на утримання дитини, тому їх нецільове використання позивач вважає грубим порушенням умов договору та підставою для його розірвання.

Крім того на час подання позову майновий стан позивача змінився, що не дає йому можливості продовжувати сплачувати аліменти у визначеному раніше розмірі та відповідно до п.5.3.1 договору також є підставою для його розірвання.

З огляду на викладене та посилаючись на ст.651,652 ЦК України ОСОБА_1 просив задовольнити його позовні вимоги у повному обсязі.

Рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 23 липня 2024 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Вказане судове рішення мотивовано тим, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження істотного порушення відповідачем умов договору від 20 травня 2020 року договір про проживання, виховання та сплату аліментів на утримання дитини ОСОБА_3 , а тому відсутні визначені ст.651, 652 ЦК України підстави для його розірвання.

Доводи позивача про істотну зміну його майнового стану суд також визнав необґрунтованими, оскільки матеріали справи не містять доказів на підтвердження вказаного.

Оскільки позивачем не доведено обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог, тому суд першої інстанції дійшов висновку про відмову у їх задоволенні.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Сергет Володимир Володимирович, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, а також порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 23 липня 2024 року скасувати та ухвалити нове, яким позов задовольнити у повному обсязі.

В обґрунтування своєї позиції зазначає, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки викладеним у позовній заяві, відповіді на відзив на інших процесуальних документах доводам представника позивача щодо істотного порушення відповідачкою умов договору від 20.05.2020 року, яке полягає у нецільовому використанні грошових коштів, сплачених в якості аліментів на утримання дитини.

Також в судовому рішенні відсутня оцінка наданих відповідачкою доказів на підтвердження здійснених нею витрат на утримання дитини, з яких навпаки вбачається здійснення нею витрат на особисті потреби, в тому числі придбання алкоголю, жіночого одягу, гігієнічних засобів, витрат на проїзд тощо.

Апелянт зазначає, що у період з липня 2020 по грудень 2021 року ним сплачено аліментів в загальній сумі 10 200 євро, що відповідно до курсу НБУ становить 333 942 грн. Натомість з наданих відповідачкою копій платіжних документів вбачається, що за період з червня 2020 року по грудень 2021 року нею здійснено витрат на загальну суму 271 045,76 грн, 20 840,62 грн а 1327,1 злотих, з яких витрачено безпосередньо на утримання дитини 66 573 грн та 716,48 злотих.

Вказані обставини, на думку позивача та його представника, свідчать про доведеність порушення відповідачкою пункту 4.8 укладеного сторонами договору, яке виражається у систематичному нецільовому використанню нею отриманих в якості аліментів коштів, що є безумовною підставою для його розірвання.

В апеляційній скарзі апелянт наголошує, що виключно систематичне порушення відповідачкою умов договору є підставою для звернення до суду з позовом про його розірвання, а не зміна майнового стану сторін чи інші обставини, на які безпідставно звернуто увагу судом першої інстанції.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 , від імені якої діє адвокат Твердохлеб Олена Валеріївна, доводи апелянта не визнає, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 23.07.2024 року залишити без змін.

В обґрунтування своєї позиції зазначає, що нею належним чином виконуються умови укладеного сторонами договору щодо проживання, виховання та сплати аліментів на утримання дитини від 20.05.2020 року, а позивачем не надано доказів протилежного.

Відповідач наголошує, що отримувані нею від позивача аліменти використовуються на забезпечення потреб дитини, а тому підстави для розірвання договору з вказаних у позові причин відсутні.

Заслухавши доповідача, учасників справи, перевіривши законність рішення суду в межах, визначених ст. 367 ЦПК України, колегією суддів встановлені такі обставини.

Сторонами у справі визнається, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

20 травня 2020 року ОСОБА_1 (іменований «батько» або «платник») та ОСОБА_2 (іменована «мати» або «одержувач») уклали договір між батьками про проживання, виховання та сплату аліментів на утримання дитини ОСОБА_3 , посвідчений приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Левчуком В.Ю., зареєстрований в реєстрі № 295. (т.1, а.с.9-10)

Відповідно до пункту 4.1 цього договору сторони погодили, що «… платник надає одержувачу утримання (аліменти) для дитини, а також здійснює інші виплати у термін, у розмірі, формі та порядку, що їх встановлено цим договором.»

Аліменти, що сплачуються платником складаються з: виплат у вигляді грошової суми, розмір якої за домовленістю сторін на день підписання цього договору становить суму грошових коштів, що еквівалентна 600 (шістсот) євро за офіційним курсом Національного банку України. Виплата аліментів здійснюється платником щомісячно не пізніше першого числа поточного місяця за минулий місяць. Сплата аліментних платежів починається у місяць, у якому відбулось розірвання шлюбу (набуття чинності рішення суду про розірвання шлюбу). Сторони домовились, що кошти будуть сплачуватись платником шляхом їх перерахування на поточний (картковий) рахунок одержувача або готівкою одержувачу під розписку. (п.4.2. договору)

Аліменти, одержані на дитину, є власністю одержувача. Одержувач зобов`язується одержувати аліменти та використовувати їх за цільовим призначенням, тобто виключно на утримання дитини. (п.4.8 договору)

На підтвердження виконання умов договору за період з 01 листопада 2020 року по 01 липня 2021 року ОСОБА_1 надав копії квитанцій про сплату аліментів на користь ОСОБА_2 (а.с.14-25)

Згідно складеного Службою у справах дітей виконавчого комітету Корабельної районної у м.Херсоні ради висновку за результатами інспекційного відвідування щодо цільового витрачання аліментів на дитину від 13 вересня 2021 року одержувач аліментів ОСОБА_2 забезпечує потреби дитини ОСОБА_3 відповідно до суми коштів, сплачених на дитину платником аліментів, розмір яких становить понад два прожиткових мінімуми для дитини відповідного віку. (а.с.27)

Посилаючись на порушення відповідачкою умов договору внаслідок нецільового використання коштів, отриманих в якості аліментів на утримання дитини, позивач звернувся до суду з даним позовом та наполягав на його задоволенні.

Відповідно до частин першої, третьої статті 5 Сімейного кодексу України (далі - СК України) держава охороняє сім`ю, дитинство, материнство, батьківство, створює умови для зміцнення сім`ї. Держава забезпечує пріоритет сімейного виховання дитини.

Згідно зі статтею 8 СК України, якщо особисті немайнові та майнові відносини між подружжям, батьками та дітьми, іншими членами сім`ї та родичами не врегульовані цим Кодексом, вони регулюються відповідними нормами Цивільного кодексу України, якщо це не суперечить суті сімейних відносин.

Частиною другою статті 181 СК України передбачено, що за домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.

Частиною першою статті 189 СК України передбачено, що батьки мають право укласти договір про сплату аліментів на дитину, у якому визначити розмір та строки виплати. Умови договору не можуть порушувати права дитини, які встановлені цим Кодексом. Договір укладається у письмовій формі і нотаріально посвідчується.

Відповідно до положень статей 526, 527 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі статтею 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Як вірно зазначив суд першої інстанції, поняття «істотності» порушення умов договору є оціночним та визначається виключно за об`єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору.

В такому випадку вина (як суб`єктивний чинник) сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі частини другої статті 651 ЦК України.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 77 ІІПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємозв`язок доказів у їх сукупності.

Частиною 6 статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Зі змісту оскаржуваного судового рішення та доводів апеляційної скарги вбачається, що необхідність захисту своїх прав позивач пов`язує з істотним порушенням відповідачкою умов договору від 20.05.2020 року про проживання, виховання та сплату аліментів на утримання дитини, оскільки за рахунок переданих ним коштів відповідачкою здійснюються витрати на власне утримання, утримання невстановленої третьої особи, витрати на комунальні послуги, проїзд до інших міст, алкоголь, засоби особистої гігієни, одяг, їжу та напої в закладах громадського харчування та дозвілля тощо.

Вказані обставини, за позицією позивача, підтверджуються наданими відповідачем копіями квитанцій, з яких вбачається здійснення витрат, не пов`язаних з утриманням дитини.

Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що обґрунтовуючи заперечення проти доводів позивача щодо нецільового використання переданих ним коштів на утримання дитини відповідачем до відзиву на позовну заяву надано копії платіжних документів, з яких вбачається здійснення витрат на побутові потреби, продукти харчування, комунальні послуги, одяг тощо. (т.1, а.с.59-243)

Надаючи правову оцінку вказаним доказам у контексті доводів позивача щодо нецільового використання відповідачем коштів апеляційний суд звертає увагу, що пунктом 1.3 договору від 20.05.2020 року сторони визначили, що місцем проживання дитини ОСОБА_3 є місце проживання його матері ОСОБА_2 .

Як вірно зазначив суд першої інстанції, вказана обставина дає підстави вважати, що основне навантаження з організації забезпечення побуту дитини, задоволення його фізіологічних потреб, емоційний та фізичний розвиток та виконання інших батьківських обов`язків покладається саме на відповідача.

Дослідивши зміст наданих відповідачем платіжних документів апеляційний суд вважає, що характер здійснюваних за цими документами витрат не свідчить про нецільове використання ОСОБА_2 отриманих нею аліментів, а навпаки, відображає забезпечення організації побутових потреб родини, невід`ємною частиною якої за умовами договору є малолітній ОСОБА_3 .

Крім того, згідно ст.186 СК України контроль за цільовим витрачанням аліментів здійснюється органом опіки та піклування у формі інспекційних відвідувань одержувача аліментів, порядок та періодичність здійснення яких визначаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері усиновлення та захисту прав дітей. За заявою платника аліментів (крім тих, які мають заборгованість зі сплати аліментів) інспекційні відвідування одержувача аліментів здійснюються органом опіки та піклування позапланово, але не більше одного разу на три місяці.

У разі нецільового витрачання аліментів платник має право звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів або про внесення частини аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України.

Як встановлено судом, 13 вересня 2021 року за заявою платника аліментів ОСОБА_1 посадовими особами Служби у справах дітей виконавчого комітету Корабельної районної у місті Херсоні ради здійснено інспекційне відвідування щодо цільового витрачання аліментів ОСОБА_2 на дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за результатами якого складено висновок. (а.с.27)

У ході вказаного інспекційного відвідування встановлено, що розмір аліментів на дитину перевищує два прожиткових мінімуми на дитину відповідного віку, одержувач аліментів забезпечує базові індивідуальні потреби дитини.

Зокрема, для дитини виділено окрему кімнату в квартирі, яку облаштовано меблями та речами, які відповідають віковим потребам малолітнього. В наявності окреме місце для сну (ліжко у сучасному дизайні у вигляді машини відповідає віку дитини), місця та предмети побуту для занять, відпочинку та розвитку малолітнього: письмовий стіл та стілець, комп`ютер, ноутбук, спортивний інвентар (бігова доріжка, гантелі, тренажер, масажний килимок, м`яч, планшет, велосипед, скейтборд, самокат, книжки, смертфон).

Данило забезпечений збалансованим харчуванням (свіжі сезонні та екзотичні фрукти та овочі (авокадо, лохина, полуниця, малина, апельсини, мандарини, манго, маракуйя тощо), м`ясо, здебільшого птиця, риба, зокрема товстолоб, лосось, молочні продукти, солодощі).

Дитина займається у школі, у фонд якої матір регулярно сплачує добровільні внески, а також оплачує групу подовженого дня, обіди дитини, підручники тощо; вартість групових поїздок дитини (екскурсій з класом) за минулий навчальний рік за підрахунками ОСОБА_2 склала 1460 грн.

Крім того встановлено, що хлопчик відвідує заняття у розмовному клубі, вартість пакету занять у якому складає 12 280 грн, платні заняття з тенісі, тренування по боротьбі.

У ОСОБА_3 в наявності нова постільна білизна, дитячі засоби гігієни, достатня кількість одягу та взуття, в тому числі нового, купленого до наступного сезону.

Дитині забезпечено різноманітний та якісний відпочинок. Данило відвідує розважальні комплекси, вартістю 340 грн за годину, кінозали. Взимку з 04.01.2021 року по 08.01.2021 року малолітній відвідував зимовий табір вартістю 2900 грн, влітку разом з матір`ю з метою відпочинку, оздоровлення та розширення світогляду відвідав Републіку Польща, острів Джарилгач , два тижні відпочивав у місті Одесі (сума, сплачена за проживання зі слів матері становить 10 000 грн), у період з 15.09.2021 по 22.09.2021 виїжджав у супроводі матері до Туреччини, під час спільних прогулянок з матір`ю відвідує кафе, піцерії, пекарні тощо. ОСОБА_2 піклується про здоров`я дитини (оплата стоматологічних послуг, медичних обстежень тощо).

В квартирі, в якій проживає дитина, просторо, чисто, підтримується порядок і функціонування побутової техніки, сантехніки тощо.

Під час проведення інспекційного відвідування ОСОБА_3 був охайно одягнений, із сучасною зачіскою (щомісячна професійна стрижка у барбершопі 500 грн). Дитина рухлива, комунікабельна, з почуттям гумору, має великий словниковий запас.

Для підтвердження цільового використання коштів одержувачем аліментів було надано чеки для ознайомлення на підтвердження отриманих послуг і покупок, зокрема тих, суми яких зазначено у висновку.

За результатами інспекційного відвідування встановлено, що одержувач аліментів забезпечує потреби дитини відповідно до суми коштів, сплачених на дитину платником аліментів, розмір яких становить понад два прожиткових мінімуми для дитини відповідного віку.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач належними і допустимими доказами не довів ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог, а саме щодо нецільового використання відповідачем грошових коштів, сплачених ним на утримання сина.

З такими висновками суду першої інстанції погоджується і апеляційний суд, оскільки при перегляді справи в апеляційному порядку судом апеляційної інстанції не встановлено обставин, які б свідчили про порушення відповідачем умов договору від 20.05.2020 року в частині нецільового використання отриманих аліментів, а відтак відсутні підстави для розірвання договору з наведених позивачем підстав, а тому суд дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .

Відповідно до частини 1 статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки рішення суду першої інстанції ухвалено відповідно до норм матеріального права, з додержанням норм процесуального права і підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги немає, тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду без змін.

Керуючись ст.ст.367,374,375 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Сергет Володимир Володимирович, залишити без задоволення.

Рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 23 липня 2024 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду протягом тридцяти днів з часу складання повного тексту постанови.

Повний текст судового рішення складено 18 вересня 2024 року.

Головуюча

---

Н.В.Орловська

Судді:

---

Л.П.Воронцова

---

О.В.Кутурланова