Постанова

від 23.07.2024 по справі 916/1329/24

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2024 рокум. ОдесаСправа № 916/1329/24м. Одеса, проспект Шевченка, 29, зал судових засідань Південно-західного апеляційного господарського суду №1

Південно-західний апеляційний господарський суд у складі:

головуючого судді Савицького Я.Ф.,

суддів: Богацької Н.С.,

Колоколова С.І.,

секретар судового засідання Полінецька В.С.,

за участю представників учасників судового процесу:

від прокуратури: Капустін М.В., за посвідченням;

від позивача-1: не з`явився;

від позивача-2: не з`явився;

від відповідача: Дарієнко В.Д., за ордером;

від третьої особи-1: не з`явився;

від третьої особи-2: не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Заступника керівника Одеської обласної прокуратури

на ухвалу Господарського суду Одеської області

від 05 червня 2024 року про залишення позову без розгляду (повний текст складено 06.06.2024)

у справі № 916/1329/24

за позовом: Заступника керівника Одеської обласної прокуратури в інтересах держави в особі:

1. Вилківської міської ради Ізмаїльського району Одеської області

2. Одеської обласної державної (військової) адміністрації

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКОФОРТПОСТ

за участю третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Головного управління ДПС в Одеській області

за участю третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Кілійської районної державної адміністрації

про: стягнення 720 533,18 грн., розірвання договору оренди, зобов`язання повернути водний об`єкт та земельну ділянку, -

суддя суду першої інстанції: Литвинова В.В.

місце винесення ухвали: м. Одеса, проспект Шевченка, 29, Господарський суд Одеської області

Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.

В судовому засіданні 23.07.2024 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

В С Т А Н О В И В:

У березні 2024 заступник керівника Одеської обласної прокуратури (далі прокурор) в інтересах держави в особі: Вилківської міської ради Ізмаїльського району Одеської області (далі також позивач-1, Вилківська міська рада) та Одеської обласної державної (військової) адміністрації (далі також відповідач-2, Одеська облдержадміністрація, ООДА) звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКОФОРТПОСТ (далі також відповідач, ТОВ «ЕКОФОРТПОСТ»), в якому просить суд:

- стягнути з ТОВ «ЕКОФОРТПОСТ» на користь Вилківської міської ради заборгованість з орендної плати за водний об`єкт (водний простір) у розмірі 111 640,68 грн.;

- стягнути з ТОВ «ЕКОФОРТПОСТ» на користь Вилківської міської ради заборгованість з орендної плати за землю у розмірі 608 892,50 грн.;

- розірвати договір оренди водного об`єкту від 01.03.2005 №94, укладеного між Кілійською районною державною адміністрацією та ТОВ «ЕКОФОРТПОСТ», із змінами, внесеними додатковою угодою від 17.05.2019 №568, укладеною ООДА, від імені якої діяла Кілійська районна державна адміністрація та ТОВ «ЕКОФОРТПОСТ»;

- зобов`язати ТОВ «ЕКОФОРТПОСТ» повернути Вилківській міській раді водний об`єкт озеро «Лімба» та земельну ділянку з кадастровим номером 5122310300:01:014:0001.

Судом першої інстанції також до участі у справі було залучено Головне управління ДПС в Одеській області та Кілійську районну державну адміністрацію, в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача.

Позовні вимоги прокурора обґрунтовані систематичним порушенням відповідачем договору оренди земельної ділянки в частині сплати орендної плати за користування водним об`єктом у комплексі із земельною ділянкою.

Підставою для звернення прокурора до суду з даним позовом та представництва інтересів держави зазначено про те, що Вилківська міська рада як орган, уповноважений на захист майнових інтересів держави у сфері земельних відносин, фактично самоусунулась від самостійного захисту останніх, оскільки за результатом розгляду листа прокурора, скерувала на адресу відповідача лист від 14.02.2024 №40/01-15 про погашення заборгованості з орендної плати, а не вжила, як і ООДА, належних заходів щодо усунення порушень в межах своїх повноважень, в тому числі шляхом звернення до суду, що на переконання прокурора, є достатніми підставами для відповідного звернення з даним позовом.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 05.06.2024 у справі №916/1329/24 (суддя Литвинова В.В.) вищевказаний позов заступника керівника Одеської обласної прокуратури в інтересах держави в особі: Вилківської міської ради Ізмаїльського району Одеської області та Одеської обласної державної (військової) адміністрації до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКОФОРТПОСТ залишено без розгляду.

Місцевий господарський суд, з посиланням на вимоги ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» та висновки Великої Палати Верховного Суду, які викладені у постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18, дійшов висновку, що прокурором не було дотримано розумних строків, які б надали можливість позивачам вчинити дії для виправлення ситуації, оскільки повідомлення про намір звернення з позовом до суду датоване 25.03.2024 та 26.03.2024, а на наступний день 27.03.2024 прокурором вже було подано позов до суду. Суд зазначив, що прокурор у даному випадку діяв саме як альтернативний суб`єкт звернення, замінивши позивачів, які можуть самостійно захищати інтереси держави у суді, і фактично усунувши можливість подання позову останніми, у зв`язку з чим зазначив про наявність підстав для залишення позову без розгляду на підставі п. 2 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України, оскільки підстави для представництва прокурором інтересів держави в суді у даному випадку відсутні.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, Заступник керівника Одеської обласної прокуратури звернувся до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду Одеської області від 05.06.2024 у справі №916/1329/24 скасувати та направити дану справу до суду першої інстанції для продовження її розгляду.

Обґрунтування апеляційної скарги відтворюють позицію прокурора, наведену у позовній заяві та доводи, зазначені у запереченні прокурора на заяву ТОВ «ЕКОФОРТПОСТ» про залишення позову без розгляду, надану останнім в суді першої інстанції.

Разом з цим, щодо висновку суду першої інстанції про ненадання прокурором позивачам розумного строку для самостійного вжиття заходів до захисту порушених інтересів держави, апелянт, посилаючись на висновки Верховного Суду у постановах від 20.01.2021 у справі №927/468/20 (п. 18) та від 11.03.2021 у справі №910/3158/19 (п. 56), вказує, що часовий проміжок, який минув між повідомленням позивача та поданням позову у справі, не завжди є вирішальним у питанні дотримання прокурором приписів статті 23 Закону України "Про прокуратуру". Критерій "розумності", який наведений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18, має визначатися з урахуванням великого кола чинників і не може бути оцінений виключно темпорально. До таких чинників відносить, зокрема, але не виключно, обізнаність позивача про наявність правопорушення та вжиті ним заходи з моменту такої обізнаності спрямовані на захист інтересів держави.

Крім того, спираючись на постанову Верховного Суду від 26.05.2021 у справі №926/14/19 (п. 4.10), прокурор зауважує, що якщо попереднє листування свідчить про те, що воно мало характер інформування відповідного органу про вже раніше виявлені прокурором порушення, а відповідний орган протягом розумного строку на таку інформацію не відреагував або відреагував повідомленням про те, що він обізнаний (у тому числі до моменту отримання інформації від прокурора) про таке порушення, але не здійснював та/або не здійснює та/або не буде здійснювати захист порушених інтересів, то, у такому випадку, наявні підстави для представництва передбачені абз. 1 ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру". У такому разі (за умови наявної відповіді уповноваженого органу) дотримання розумного строку після повідомлення про звернення до суду не є обов`язковою, оскільки дозволяє зробити висновок про нездійснення або здійснення неналежним чином захисту інтересів держави таким органом.

У цьому контексті прокурор наполягає на тому, що Вилківській міській раді, починаючи з 21.07.2023, було достовірно відомо про наявність у ТОВ «ЕКОФОРТПОСТ» заборгованості з орендної плати по спірному договору оренди, оскільки своїм листом від 21.07.2023 №2217/01-26, у відповідь на звернення ТОВ «ЕКОФОРТПОСТ» щодо скасування боргу з орендної плати, остання надала відповідачу роз`яснення положень підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідних положень» Податкового кодексу України та повідомила відповідача про те, що територія міської ради не входить до переліку територій, на якій ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, визначеною постановою Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України №309 від 22.12.2022, а тому не передбачено відповідних пільг щодо звільнення від сплати орендної плати за договором оренди земельної· ділянки.

Проте, будь-яких заходів щодо стягнення орендної плати протягом 7 місяців (до моменту отримання запиту прокурора від 07.02.2024 №15/1/1-187ВИХ-24, в якому повідомлено позивача-1 про наявність порушення інтересів держави за фактом використання ТОВ «ЕКОФОРТПОСТ» земельної ділянки площею 1214,7006 га без сплати орендної плати, розмір якої станом на 24.01.2024 складав 1 043 224,42 грн. (згідно листа ГУ ДПС в Одеській області від 31.01.2024 № 2920/5/15-32-04-07-05), Вилківською міською радою взагалі не вжито, що свідчить про невжиття заходів протягом розумного строку.

При цьому, у запиті від 07.02.2024 вказувалось, що останній направлений у зв`язку з вирішенням питання про наявність підстав для представництва інтересів держави прокурором та, окрім того, запитувалось, чи вживались заходи Вілківською міською радою самостійно щодо стягнення заборгованості.

Відповідний позов подано прокурором до суду 27.03.2024, тобто через місяць з наведеного вище повідомлення.

Разом з цим, прокурор не погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що направлення Вилківською міською радою на адресу ТОВ «ЕКОФОРТПОСТ» претензії від 14.02.2024 за №40/01-15 щодо сплати заборгованості у розмірі 1 043 224,42 грн. стали підставою для сплати останнім заборгованості за договором оренди водного об`єкту, оскільки на підтвердження сплати відповідачем відповідної заборгованості до суду надано виключно лист Вилківської міської ради №1627/01-26 від 21.05.2024. Інших доказів у розумінні ст.ст. 73, 76-78 Господарського процесуального кодексу України (платіжне доручення з відміткою банку про оплату грошових коштів, інформації ГУ ДПС в Одеській області про відсутність заборгованості з орендної плати за спірним договором оренди землі) у матеріалах справи не міститься.

Водночас, у відповідь на лист прокуратури від 15.03.2024 №15/1/1-437ВИХ-24, який був надісланий на адресу Одеської обласної державної (військової) адміністрації із запитом про надання інформації щодо заходів, які вжито або плануються з боку відповідача-2 за фактом заборгованості ТОВ «ЕКОФОРТПОСТ» по спірному договору оренди, Одеська обласна державна (військова) адміністрація своїм листом від 26.03.2024 №3551/7/01-46/3772/2-24 повідомила прокурора про те, що до ООДА інформація щодо порушення чинного законодавства, яка зазначена у запиті прокуратури, не надходила, а тому заходи з цього приводу не вживались. Відомості про заплановані заходи щодо захисту порушених інтересів держави, які зазначено прокурором у запиті, обласною державною (військовою) адміністрацією взагалі не вказано, що на думку прокурора, безумовно підтверджує бездіяльність уповноваженого органу державної влади у спірних правовідносинах.

Апелянт наполягає на тому, що у разі ненадходження коштів за оренду земельних ділянок, територіальна громада позбавлена можливості спрямовувати вказані кошти на розвиток громади, що свідчить про неефективне використання майна комунальної власності, що у свою чергу становить порушення інтересів держави та є підставою для вжиття заходів представницького характеру з боку прокурора.

Таким чином, звернення прокурора до суду в цих спірних правовідносинах спрямоване саме на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання - захисту майнових інтересів територіальної громади в особі Вилківської міської ради Ізмаїльського району Одеської області.

Прокурор наголошує, що йому достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва.

Більш детально доводи прокурора викладені в його апеляційній скарзі.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 26.06.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Заступника керівника Одеської обласної прокуратури на ухвалу Господарського суду Одеської області від 05.06.2024 у справі №916/1329/24 та призначено її розгляд на 23.07.2024 о 14:30 год.

08.07.2024 від ТОВ «ЕКОФОРТПОСТ» до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач не погоджується з доводами останньої, вважає їх безпідставними та такими, що не враховує та не спростовує висновків суду першої інстанції; наводить свою правову позицію та просить залишити без змін ухвалу Господарського суду Одеської області від 05.06.2024 у справі №916/1329/24, а відповідну апеляційну скаргу прокурора - без задоволення.

Позиція відповідача полягає у наступному:

- відповідно до вимог ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» не дотримано розумних строків, які б надали можливість позивачам вчинити дії для виправлення ситуації, оскільки прокурором повідомлення про намір звернення з позовом до суду було направлено 25.03.2024 року та 26.03.2024 року, а позов прокурором до суду подано на наступний день 27.03.2024 року;

- попереднє листування прокурора із позивачами і іншими органами з метою отримання ним інформації не може вважатись таким попередженням, а тому апелянт безпідставно посилається на своє попереднє листування, яке не є виконанням ним вимог ст. 23 Закону України «Про прокуратуру»;

- позивач-1 належним чином відреагував на листування із прокурором і своїм листом повідомив відповідача про необхідність оплати орендної плати, що ТОВ «ЕКОФОРТПОСТ» і було зроблено в повному обсязі, у зв`язку з чим ніяких боргів у орендаря немає;

- Вилківська міська рада надала відповідь прокурору про розгляд листа прокурора і про направлення на адресу ТОВ «ЕКОФОРТПОСТ» вимоги про погашення заборгованості з орендної плати за землю у розмірі 1 043 224,42 грн., що в наступному і було зроблено відповідачем. Відтак, ураховуючи висновки Великої Палати Верховного Суду, які викладені у п. 39 постанови від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, вбачається, що Вилківська міська рада не самоусунулась від самостійного захисту майнових інтересів держави у сфері земельних відносин, а лише з метою економії бюджетних коштів та процесуальної економії вважала за потрібне вирішити питання виконання зобов`язань за договором оренди водного об`єкту від 01.03.2005 №94 в позасудовому порядку, що і завершено сторонами станом на даний час;

- 26.03.2024 листом №3551/7/01-46/3772/2-24 Одеська обласна державна (військова) адміністрація повідомила прокурора про те, що у неї відсутня інформація про будь-які порушення при використані спірної земельної ділянки і тому з цього приводу відповідні заходи не вживались, а вже наступного дня - 27.03.2024 прокурором було подано позовну заяву в інтересах держави в особі Вилківської міської ради та Одеської обласної державної (військової) адміністрації;

- в позовній заяві приховано ту обставину, що спірний Договір містить п. 12, яким чітко передбачено відповідальність ТОВ «ЕКОФОРТПОСТ» за несвоєчасну оплату орендної плати у вигляді сплати пені, а не розірвання цього Договору;

- аналіз ч.ч. 4, 5 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України та ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" та висновків Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі №587/430/16-ц (п. 37), від 18.01.2023 у справі №488/2807/17 та від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 (п. 45) дає у даному випадку підстави стверджувати, що подача прокурором позовної заяви до суду після звернення останнього до Вилківської міської ради і отримання від неї вичерпної відповіді про виконання нею своїх повноважень в межах своїх інтересів, свідчить про те, що в даній справі прокурор вважає себе альтернативним суб`єктом звернення до суду, умисно незаконно втручається в діяльність компетентного органу, який може та бажає захищати інтереси держави; замінює собою відповідні компетентні органи;

- у прокурора в даній справі відсутня процесуальна правоздатність та процесуальна дієздатність, оскільки він безпідставно втрутився в договірні відносини інших осіб, не будучи стороною цих відносин та не зважив при цьому тої обставини, що особа, в інтересах якої він втрутився у конкретні правовідносини, не підтримує заявлених ним вимог і у прокурора відсутні докази такої підтримки

Таким чином, на переконання відповідача, вищевказане свідчить про відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави у даній справі і про законність та аргументованість ухвали господарського суду Одеської області від 05.06.2024.

23.07.2024 в судове засідання з`явились представник прокуратури та представник ТОВ «ЕКОФОРТПОСТ». Прокурор підтримав доводи апеляційної скарги та просив задовольнити її вимоги. Представник відповідача заперечував проти доводів апеляційної скарги та, виклавши свою правову позицію по справі, просив залишити ухвалу суду першої інстанції в силі як обґрунтовану та законну.

Представники позивачів та третіх осіб у зазначене судове засідання не з`явились, що у розумінні норми ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, не перешкоджає розгляду справи.

У судовому засіданні 23.07.2024 оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Частиною першою ст. 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у Главі 1 Розділу ІV.

Відповідно до ч. 1 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Суд апеляційної інстанції, у відповідності до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши доводи та вимоги апеляційної скарги, заслухавши представників учасників судового процесу, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, між Кілійською районною державною адміністрацією (орендодавець) та ТОВ «ЕКОФОРТПОСТ» (орендар) 01.03.2005 було укладено договір оренди водного об`єкту №94 (далі Договір), відповідно до п. 1 якого орендарем передано, а ТОВ «ЕКОФОРТПОСТ» прийнято у строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 1214,70 га, у тому числі: під озерами та прибережними замкнутими водоймами - 151,33 га; низинних боліт 1063,37 га, яка знаходиться на території Вилківської міської ради за межами населених пунктів (о. Лімба) (т. 1 а.с. 54-56).

Договір укладено на 49 років (п. 5 Договору).

Відповідно до п.п. 6, 7 Договору, орендна плата за використання земельної ділянки вноситься у грошовій формі у розмірі 30367,50 грн. (з розрахунку 25 гривень за 1 га). частини річної суми вносити до 1 серпня, остання до 1 листопада. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексу інфляції.

Пунктом 8 Договору передбачено можливість перегляду розміру орендної плати.

Даний Договір зареєстрований в Одеській філії ДП «Одеський регіональний центр державного земельного кадастру», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 04.03.2005 за №040552200004.

04.03.2005 земельна ділянка площею 1214,70 га передана ТОВ «ЕКОФОРТПОСТ», згідно з актом приймання-передачі земельної ділянки в натурі (т. 1 а.с. 59).

В подальшому, 17.05.2019 між Одеською обласною державною адміністрацією (орендодавець) в особі Кілійської районної державної адміністрації та ТОВ «ЕКОФОРТПОСТ» (орендар) укладено додаткову угоду №568 до Договору оренди земельної ділянки від 01.03.2005 (т. 1 а.с. 60-63), якою сторони дійшли згоди про викладення вказаного Договору оренди земельної ділянки у новій редакції, з урахуванням положень Типового договору оренди водних об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів У країни від 29.05.2013 №420, в тому числі, змінивши назву даного Договору «Договір оренди водного об`єкту».

Зокрема, у новій редакції Договору, орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне користування водний об`єкт для експлуатації та обслуговування водогосподарського комплексу та риборозведення - озеро «Лімба», який розташований на території Вилківської міської ради в Кілійському районі Одеської області (п. 1 Договору)

Відповідно до п. 2 Договору у новій редакції, об`єктом оренди за ним є: вода (водний простір) водного об`єкта - озера «Лімба» площею 151,3300 га; земельна ділянка під водним об`єктом загальною площею 1214,7006 га (кадастровий номер 5122310300:01:014:0001).

Договір укладено на 35 років (п. 7 Договору у новій редакції).

Згідно з п. 4 цього Договору нормативно грошова оцінка земельної ділянки становить 16 044 750,64 грн.

Орендна плата обчислюється відповідно до вимог чинного законодавства та вноситься орендарем:

- за воду (водний простір) у розмірі 37 213,56 грн. за кожен рік оренди на рахунок №UA448999980000033210805015622 Одеської обласної державної адміністрації, призначення платежу: орендна плата за воду ККДБ 22130000;

- за земельну ділянку за місцем її розташування у розмірі 3% від нормативно грошової оцінки земельної ділянки, що становить 481 342,52 грн. за кожен рік оренди на рахунок Вилківської міської ради та складає 40 111,88 грн. за один місяць. (п. 8 Договору у новій редакції).

За умовами п. 9 вказаного Договору, за користування земельною ділянкою орендна плата вноситься не пізніше 28-го числа місяця, наступного за звітним, за кожний місяць; за користування водою ( водний простір) щороку одним платежем не пізніше 29-го серпня поточного року.

Звертаючись до господарського суду у даному випадку, в якості підстав для здійснення представництва інтересів держави в особі Вилківської міської ради Ізмаїльського району Одеської області та Одеської обласної державної (військової) адміністрації, прокурор зазначив бездіяльність останніх, оскільки прокурором було встановлено, що ТОВ «ЕКОФОРТПОСТ» свої обов`язки як орендар щодо сплати орендної плати за користування водним об`єктом належним чином не виконує, однак, уповноважені органи на здійснення функції захисту держави у спірних правовідносинах, на таку поведінку відповідача належним чином не реагували.

Так, у матеріалах справи міститься лист Головного управління ДПС в Одеській області від 16.02.2024 № 4743/5/15-32-04-07- 05 з інформацією, що за даними інформаційно-комунікаційних систем ДПС, ТОВ «ЕКОФОРТПОСТ» подано податкові декларації з орендної плати за землю за кодом КАТОТТГ Вилківської міської територіальної громади Ізмаїльського району Одеської області, а саме:

- за 2021 рік задекларована земельна ділянка площею 1214,7000 га згідно Договору оренди від 01.03.2005 №94, кадастровий номер 5122310300:01:014:0001; розмір орендної плати складає 3% від НГО; нарахована річна сума орендної плати - 481 342,61 грн.,

- за 2022 рік нарахована річна сума орендної плати за вищевказану земельну ділянку у розмірі 529 476,80 грн.,

- за 2023 рік така сума дорівнює 608 898,50 грн.

Проте, з боку ТОВ «ЕКОФОРТПОСТ» сплачено орендну плату за землю:

- за 2021 рік у сумі 491 171,08 грн.;

- за 2022 рік - сплачено 140 272,02 грн.;

- за 2023 рік у у сумі 12 736,24 грн.

Станом на 13.02.2024 сума податкового боргу становить 1 043 224,42 грн. (т. 1 а.с. 42-43).

Аналогічна інформація зазначена у листах Головного управління ДПС в Одеській області від 31.01.2024 за №2920/5/15-32-04-07-05 та від 11.03.2024 №6091/5/15-32-04-07-05, які також наявні у матеріалах справи.

При цьому, згідно з листом від 11.03.2024, сума податкового боргу ТОВ «ЕКОФОРТПОСТ» за несплату по договору оренди за земельну ділянку з кадастровим номером 5122310300:01:014:0001 станом на 29.02.2024 вже становила 1 042 919,10 грн. (т. 1 а.с. 79-83).

ГУ ДПС в Одеській області також вказано, що з метою стягнення податкового боргу на підставі абзацу 2 пункту 95.5 статті 95 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI ГУ ДПС в Одеській області прийнято рішення керівника від 25.08.2023 № 723/4-1532 про стягнення коштів з рахунків платника податків у банках у рахунок погашення податкового боргу на загальну суму 428686,48 грн., який виник у період з 03.05.2022 по 23.05.2023. Аналогічне рішення прийнято щодо стягнення коштів з рахунків платника податків у банках у рахунок погашення податкового боргу на загальну суму 618 450,69 грн., який виник у період з 30.05.2023 по 31.01.2024.

З листа ГУ ДПС в Одеській області вбачається, що ТОВ «ЕКОФОРТПОСТ» надано заяву від 06.02.2024 №18-вих. (вх. ГУ ДПС в Одеській області від 07.02.2024 № 17287/6) про відсутність у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 29.07.2022 №225 «Про затвердження Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1. пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу та переліків документів на підтвердження» (далі Наказ №225).

За наслідками розгляду заяви щодо можливості чи неможливості виконання платником податків свого податкового обов`язку, ГУ ДПС в Одеській області прийнято попереднє рішення від 26.02.2024 № 13/15-32-04, згідно з яким платником не дотримано вимоги пункту 3 розділу ІІ Наказу № 225, зокрема до заяви про неможливість виконувати обов`язки не надано доказів неможливості подання такої заяви в термін передбачений Порядком.

Крім того, з посиланням на п. 1 розділу ІІІ Наказу №225, за яким обв`язок доведення щодо можливості чи неможливості платником податків своєчасно виконати свій податковий обов`язок покладається на контролюючий орган, який встановлює причинно-наслідковий зв`язок між форс-мажорними обставинами, що сталися в результаті збройної агресії Російської Федерації, безпосереднім впливом таких обставин саме на такого платника та можливістю виконання ним податкового обов`язку станом на дату, на яку припадає граничний термін виконання такого обов`язку, ГУ ДПС в Одеській області вказало, що доказів на підтвердження неможливості здійснення ТОВ «ЕКОФОРТПОСТ» господарських операцій, у зв`язку з використанням території Товариства в оборонних цілях, починаючи з 24.02. 2024 не має.

Разом з цим, матеріали справи свідчать про те, що ТОВ «ЕКОФОРТПОСТ» 05.07.2023 звернулось до Одеської обласної державної адміністрації та Вилківської міської ради з листом, в якому повідомило про неможливість здійснювати господарську діяльність з 17.03.2022 з огляду на заборону начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 11.05.2022 року №20-ОД здійснювати вихід (перебування) маломірних суден та інших плавзасобів, суден рибного господарства, зокрема, в районі о. Лімба (т. 1 а.с. 67-68).

ТОВ «ЕКОФОРТПОСТ» зазначило, що у зв`язку з наведеним у нього виник податковий борг, а тому у травні 2023 Товариство звернулось до Вилківської міської ради щодо розгляду питання про скасування боргу орендної плати і відповідне звернення було зареєстровано 04.05.2023 за вх. №90/01-73, однак, відповіді на нього ТОВ «ЕКОФОРТПОСТ» не отримало. У зв`язку з цим, відповідач знов просив позивачів розглянути питання стосовно скасування податкового боргу по орендної платі за о. Лімба, який виник з березня 2022 до дозволу його використання.

Листом від 21.07.2023 №2217/01-26 (т. 1 а.с. 69-70) Вилківська міська рада, у відповідь на вищевказаний лист ТОВ «ЕКОФОРТПОСТ», вказала, що відповідно до положень підпункту 69.14. пункту 69 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України та враховуючи інформацію з Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих РФ, ТОВ «ЕКОФОРТПОСТ» не підлягає звільненню від сплати орендної плати за Договором оренди, оскільки територія Вилківської міської ради не входить до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих РФ, а інших пільг щодо звільнення Товариства від сплати орендної плати законодавством не передбачено.

Посилаючись на даний лист Вилківської міської ради, прокурор зауважує, що вже 21.07.2023 позивач-1 був обізнаний про відповідні порушення відповідачем Договору оренди шляхом не здійснення орендних платежів, що, відповідно, є порушенням майнових інтересів територіальної громади в особі Вилківської міської ради Ізмаїльського району Одеської області.

Колегія суддів звертає увагу, що жодного платіжного документу на підтвердження сплати орендних зобов`язано за спірним Договором оренди у матеріалах справи не міститься.

З огляду на вказане, 07.02.2024 листом №15/1/1-187ВИХ-24 Одеська обласна прокуратура звернулась до Вилківської міської ради, в якому останню було повідомлено про здійснення вивчення стану додержання земельного законодавства під час використання фізичними та юридичними особами земельних ділянок водного фонду, розташованих на території Ізмаїльського району Одеської області, за результатами чого прокуратурою встановлено, зокрема, наявність у ТОВ «ЕКОФОРТПОСТ» заборгованості зі сплати за оренду земельної ділянки з кадастровим номером 5122310300:01:014:0001 у період з 2021-2023, у зв`язку з чим відповідний борг Товариства станом на 24.01.2024 складає 1 043 224,42 грн. Тому прокурор просив в строк до 29.02.2024 надати інформацію, зокрема, про вжиті з боку Вилківської міської ради як отримувача коштів та розпорядника земель водного фонду комунальної власності заходи щодо стягнення з ТОВ «ЕКОФОРТПОСТ» заборгованості з орендної плати, у тому числі в судовому порядку. При цьому, прокурор зазначив, що така інформація необхідна для вирішення питання щодо наявності підстав для представництва в суді інтересів держави (т. 1 а.с. 45-51).

У відповідь на вказаний лист, Вилківська міська рада листом від 23.02.2024 №619/01-26 повідомила прокурора про те, що ТОВ «ЕКОФОРТПОСТ» після 24.02.2022 зверталось з листом щодо неможливості використання земельної ділянки з кадастровим номером 5122310300:01:014:0001; при цьому, фінансовим відділом Вилківської міської ради директору ТОВ «ЕКОФОРТПОСТ» був надісланий лист від 14.02.2024 №40/01-15 з повідомленням про необхідність сплати суми грошового зобов`язання у розмірі 1 043 224,42 до бюджету Вилківської міської ради (т. 1 а.с. 52-53).

У матеріалах справи наявне повідомлення в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» від 28.02.2024 №15/1/1-341ВИХ-24, яке прокурор надіслав на адресу Вилківської міської ради із зазначенням того, що Одеською обласною прокуратурою підготовлено позовну заяву в інтересах держави в особі Вилківської міської ради стосовно стягнення з ТОВ «ЕКОФОРТПОСТ» заборгованості з орендної плати та зобов`язання повернути спірну земельну ділянку. Зазначено, що позовна заява найближчим часом буде скерована до суду для розгляду по суті (т.1 а.с. 111).

В свою чергу, прокурор звернувся до Одеської обласної державної (військової) адміністрації листом від 15.03.2024 за вих. №15/1/1-437-ВИХ-24, в якому навів вищезазначені порушення відповідачем умов Договору від 01.03.2005 №94 та просив, з метою встановлення підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді, вказати, чи сплачувало ТОВ «ЕКОФОРТПОСТ» упродовж 2022-2023 років плату за воду (водний простір) за кодом ККДБ 2213000, згідно Договору оренди водного об`єкту, на користь ООДА. Також прокурор просив повідомити в найкоротший строк про вжиті заходи або про заходи, що плануються з боку ООДА за фактом заборгованості ТОВ «ЕКОФОРТПОСТ» по Договору оренди водного об`єкта озера «Лімба» у комплексі із земельною ділянкою 1214,7000 га з кадастровим номером 5122310300:01:014:0001 (т.1 а.с. 90-95).

Листом від 26.03.2024 №3551/7/01-46/3772/2-24 Одеська обласна державна адміністрація відповіла прокуророві, що заходи з приводу порушень законодавства, наведених у листі прокуратури від 15.03.2024 №15/1/1-437-ВИХ-24, не вживались; кошти за оренду водного об`єкту о. Лімбма від ТОВ «ЕКОФОРТПОСТ» до обласного бюджету не надходили (т. 1 а.с. 96-98).

25.03.2024 листом з вих.№15/1/1-498ВИХ-24 прокурором повторно було направлено позивачу-1 повідомлення про подачу позову до суду (т. 1 а.с. 112).

26.03.2024 аналогічне повідомлення в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» листом №15/1/1-517ВИХ-24 направлено Одеській обласній державній адміністрації (т. 1 а.с. 113).

Проаналізувавши доводи апеляційної скарги; перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду дійшла до наступного висновку.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Тобто імператив зазначеного конституційного положення встановлює обов`язок органів державної влади та їх посадових осіб дотримуватись принципу законності при здійсненні своїх повноважень, що забезпечує здійснення державної влади за принципом її поділу. Як підкреслив Конституційний Суд України у своєму рішенні від 01.04.2008р. № 4-рп/2008, неухильне додержання органами законодавчої, виконавчої та судової влади Конституції та законів України забезпечує реалізацію принципу поділу влади і є запорукою їх єдності, важливою передумовою стабільності, підтримання громадського миру і злагоди в державі.

За положеннями ст. 131-1 Конституції України, в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Стаття 53 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Відповідно до ч. 4 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у ст. 23 Закону України від 14.10.2014 №1697-VII Про прокуратуру, який набрав чинності 15.07.2015.

Ця стаття визначає, що Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (далі - компетентний орган), а також у разі відсутності такого органу (частина 3).

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва (абз. 1 ч. 4 ст. 23 Закону України Про прокуратуру»).

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (абз. 2 ч. 4 вказаної статті).

Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб`єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії (абз. 3 ч. 4 ст. 23 Закону України Про прокуратуру»).

Колегією суддів враховуються висновки щодо застосування норм права, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18, а саме:

«Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

При цьому, судова колегія звертає увагу, що розумність строку визначається судом з урахуванням конкретних обставин справи у конкретній справі.

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.

І лише якщо усупереч вимогам закону відповідний компетентний орган не здійснює відповідно захисту або робить це неналежно, щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні такий орган.

У кожному такому випадку прокурор повинен навести, а суд перевірити причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Невиконання прокурором вимог щодо надання суду обґрунтування наявності підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді згідно із ч. 4 ст. 53 та ч.5 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України має наслідком застосування положень, передбачених ст. 174 цього Кодексу, про залишення позовної заяви без руху для усунення її недоліків і повернення в разі, якщо відповідно до ухвали суду у встановлений строк ці недоліки не усунуті.

Водночас, якщо суд установить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави вже після відкриття провадження у справі, то позовну заяву прокурора слід вважати такою, що підписана особою, яка не має права її підписувати. І в таких справах виникають підстави для застосування положень п. 2 ч. 1 ст. 226 господарського процесуального кодексу України (залишення позову без розгляду).

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі №587/430/16-ц, від 26.05.2020 у справі №912/2385/18, постанові КГС ВС від 17.08.2020 у справі №913/73/19 тощо.

Судова колегія наголошує на тому, що відповідно до ч. 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З огляду на вищевикладене, апеляційний суд вказує, що у п.п. 8.8-8.11. постанови Верховного Суду від 10.08.2021у справі №923/833/20 сформульовано такий правовий висновок:

«… суд, встановлюючи підстави представництва прокурора, повинен здійснити оцінку не тільки щодо виконання ним обов`язку попереднього (до звернення до суду) повідомлення відповідного суб`єкта владних повноважень, яке є останнім перед безпосереднім поданням позову до суду, а й наявні у справі інші докази, щодо обставин які йому передували, зокрема, попереднього листування між прокурором та зазначеним органом, яке за своїм змістом може мати різний характер.

Зокрема, такі документи (незалежно від їх назви) можуть бути спрямовані на:

- отримання інформації з метою встановлення наявності або відсутності порушення інтересів держави у випадку виявлення прокурором ознак такого порушення на підставі абзацу четвертого частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру";

- інформування відповідного органу про виявлені прокурором порушення інтересів держави та отримання інформації щодо обізнаності такого органу про вказане порушення та вжиття або невжиття відповідних заходів;

- отримання від відповідного органу інформації (матеріалів та копій), необхідних для здійснення представництва в суді.

При цьому, якщо у процесі такої оцінки буде встановлено, що листування було спрямовано на отримання документів та/або інформації щодо можливого порушення і пов`язано саме зі з`ясуванням факту наявності або відсутності порушення, то обов`язковим є подальше інформування відповідного органу про виявлені прокурором порушення та надання відповідному органу можливості відреагувати протягом розумного строку на повідомлення при поданні відповідного позову прокурором, що відповідає змісту приписів статті 23 Закону України "Про прокуратуру", усталеній практиці Європейського суду з прав людини та Верховного Суду.

Водночас, якщо попереднє листування свідчить про те, що воно мало характер інформування відповідного органу про вже раніше виявлені прокурором порушення, а відповідний орган протягом розумного строку на таку інформацію не відреагував або відреагував повідомленням про те, що він обізнаний (у тому числі до моменту отримання інформації від прокурора) про таке порушення, але не здійснював та/або не здійснює та/або не буде здійснювати захист порушених інтересів, то, у такому випадку, наявні підстави для представництва, передбачені абз. 1 ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".

У цьому разі дотримання розумного строку після повідомлення про звернення до суду не є обов`язковим, оскільки дозволяє зробити висновок про свідоме нездійснення або здійснення неналежним чином захисту інтересів держави таким органом.

За встановлених обставин щодо попереднього інформування про виявлені порушення та відповіді щодо обізнаності про порушення із зазначенням причин тривалого незвернення до суду, вимога про надання відповідному органу "розумного строку" для самостійного реагування на порушення, розрахованого саме від останнього повідомлення прокурора, з огляду на встановлення факту тривалої обізнаності такого органу про порушення інтересів держави та нереагування на нього (незалежно від його причин) і, як наслідок, залишення позову прокурора без розгляду з цих підстав є проявом правового пуризму та надмірного формалізму, який порушує право на справедливий розгляд справи.».

У цьому контексті апеляційний суд вказує, що невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. А питання дотримання розумності є окремим питанням, яке досліджується у справі за позовом прокурора в інтересах держави.

Так, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 сформульовано такий правовий висновок:

… прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва.

Разом з цим, часовий проміжок, що минув між повідомленням позивача та поданням позову у справі, не завжди є вирішальним у питанні дотримання прокурором приписів ст. 23 Закону України "Про прокуратуру". Критерій "розумності", який наведений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, має визначатися з урахуванням великого кола чинників і не може бути оцінений виключно темпорально. До таких чинників належать, зокрема, але не виключно, обізнаність позивача про наявність правопорушення та вжиті ним заходи з моменту такої обізнаності, спрямовані на захист інтересів держави (див. постанову КГС ВС від 10.08.2021 у справі №923/833/20).

Як зазначалось вище, ухвалюючи рішення про залишення позову без розгляду суд першої інстанції виснував, що прокурором відповідно до вимог ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» не було дотримано розумних строків, які б надавали можливість позивачам вчинити дії для виправлення ситуації, оскільки повідомлення про намір звернення з позовом до суду, відправлене листом №15/1/1-498ВИХ-24 Вилківській міській раді 25.03.2024 та листом №15/1/1-517ВИХ-24 направлено Одеській обласній державній адміністрації 26.03.2024, а на наступний день - 27.03.2024 прокурором вже подано позов до Господарського суду Одеської області.

Разом з тим, в матеріалах даної справи містяться листування прокурора із Вилківською міською радою та Одеською обласною державною адміністрацією, яке передувало зверненню до суду з цим позовом, а саме вищенаведені:

- лист Одеської обласної прокуратури від 07.02.2024 №15/1/1-187ВИХ-24 щодо повідомлення Вилківської міської ради про існування заборгованості у ТОВ «ЕКОФОРТПОСТ» зі сплати орендних платежів щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5122310300:01:014:0001 у період з 2021-2023 та з`ясування відповідних заходів до відповідача з боку позивача-1 щодо вказаних порушень;

- лист Вилківської міської ради від 23.02.2024 №619/01-26 з відповіддю щодо надсилання ТОВ «ЕКОФОРТПОСТ» повідомлення про необхідність сплати останнім заборгованості до бюджету Вилківської міської ради;

- повідомлення Вилківської міської ради в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» від 28.02.2024 №15/1/1-341ВИХ-24 щодо підготовки та подання до суду прокурором позовної заяви щодо стягнення з ТОВ «ЕКОФОРТПОСТ» заборгованості з орендної плати та зобов`язання повернути спірну земельну ділянку;

- лист Одеської обласної прокуратури від 15.03.2024 за вих. №15/1/1-437-ВИХ-24 щодо повідомлення Одеської обласної державної (військової) адміністрації про порушення ТОВ «ЕКОФОРТПОСТ» упродовж 2022-2023 років умов Договору оренди водного об`єкта озера «Лімба» у комплексі із земельною ділянкою 1214,7000 га з кадастровим номером 5122310300:01:014:0001;

- лист позивача-2 від 26.03.2024 №3551/7/01-46/3772/2-24 про невжиття будь-яких заходів з приводу відповідних порушень законодавства, наведених у листі прокуратури від 15.03.2024 №15/1/1-437-ВИХ-24.

Отже, враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що наведене попереднє листування свідчить про те, що воно мало характер інформування відповідних органів (позивачів) про вже раніше виявлені прокурором порушення. Таким чином, і Вилківська міська рада, і Одеська обласна державна адміністрація були обізнані про порушення інтересів значно раніше від звернення прокурора з повідомленням позивачів про намір звернення до суду.

Більш того, апеляційною колегією враховано, що у кожному листі прокурор вказував, що вся інформація, яка витребувалась останнім у позивачів, була необхідна виключно для вирішення питання щодо наявності підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді.

Однак, суд першої інстанції помилково не надав належної оцінки змісту листування прокурора із позивачами, яке передувало зверненню до суду з даним позовом, з якого убачається, що останні були фактично обізнані про порушення своїх прав з боку відповідача, яке триває з 2021 року.

Тому відхилення судом посилання прокурора на попереднє листування з позивачами не є правомірним, як і, відповідно, висновок суду про те, що саме з дати повідомлення в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурором мав би бути наданий розумний строк позивачам для того, щоб вони мали можливість самостійно відреагувати, подати позов.

З огляду на все вищенаведене, суд апеляційної інстанції вважає, що оскаржувана ухвала у даній справі винесена з неправильним застосуванням приписів ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", позаяк застосований судом першої інстанції підхід є занадто формалізованим та таким, що не охоплює усіх особливостей цього спору.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 280 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Частиною 3 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвали, зокрема, про залишення позову без розгляду, справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

Враховуючи вищенаведені обставини, колегія суддів вважає, що аргументи, викладені в апеляційній скарзі, знайшли своє підтвердження під час апеляційного перегляду оскаржуваної ухвали, у зв`язку з чим апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала господарського суду - скасуванню, з направленням справи до місцевого господарського суду для розгляду.

Приймаючи до уваги, що судом спір по суті не вирішено, колегія суддів не здійснює розподіл судових витрат відповідно до приписів ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись, ст.ст. 255, 269, 271, 275, 277, 280, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Заступника керівника Одеської обласної прокуратури задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду Одеської області від 05.06.2024 у справі №916/1329/24 скасувати.

3. Справу №916/1329/24 направити до Господарського суду Одеської області для продовження розгляду.

4. Постанова відповідно до вимог ст. 284 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у 20-денний строк.

Повний текст постанови складений 24.07.2024.

Головуючий суддяСавицький Я.Ф.

СуддяБогацька Н.С.

СуддяКолоколов С.І.