Постанова

від 04.07.2024 по справі 911/2096/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" липня 2024 р. Справа№ 911/2096/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Яценко О.В.

суддів: Хрипуна О.О.

Палія В.В.

секретаря судового засідання Вороніної О.С.,

за участю представників учасників справи відповідно до протоколу судового засідання від 04.07.2024

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу заступника керівника Київської обласної прокуратури

на рішення Господарського суду Київської області від 15.02.2024

у справі №911/2096/23

за позовом заступника керівника Броварської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі:

Державної екологічної інспекції України,

Згурівської селищної ради

до Комунального підприємства "Згурівський комбінат комунальних підприємств"

про відшкодування 1 490 227,50 грн шкоди

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст і підстави позовних вимог

1. Заступник керівника Броварської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції України (далі Держекоінспекція) та Згурівської селищної ради звернувся до Господарського суду Київської області з позовом до Комунального підприємства "Згурівський комбінат комунальних підприємств" (далі КП "Згурівський ККП") про стягнення збитків у розмірі 1 490 227,50грн за засмічення земельної ділянки побутовими відходами.

2. В обґрунтування позовних вимог прокурор вказав, що відповідачем в порушення вимог природоохоронного законодавства в період з 10.10.2019 по 18.01.2023 було засмічено частину земельної ділянки з кадастровим номером 3221955100:06:009:0001 на площі 1,8745га шляхом розміщення захоронення побутових, будівельних, медичних та інших відходів, що було зафіксовано Державною екологічною інспекцією України в акті №4.2-19/1 від 28.01.2021, складеного за результатами проведення позапланової перевірки з питань дотримання вимог природоохоронного законодавства, внаслідок чого завдано державі збитки.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

3. Рішенням Господарського суду Київської області від 15.02.2024 у справі №911/2096/23 у позові заступника керівника Броварської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції України, Згурівської селищної ради до Комунального підприємства "Згурівський комбінат комунальних підприємств" про відшкодування 1 490 227,50 грн шкоди відмовлено повністю.

4. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що всупереч пункту 3 Методики в акті позапланової перевірки в описі виявлених порушень відсутня інформація про проведені Держекоінспекцією вимірювання площі засмічення земельної ділянки та товщини шару цих відходів, а вказано, що інформацію про площу і об`єм взято з листа ГУ СБУ у м.Києві та Київській області №51/12-634 від 26.01.2021.

5. Докази відбору проб відсутні.

6. Наданий до позовної заяви висновок експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз за результатами проведення судової інженерно-економічної експертизи у кримінальному провадженні №22020101110000145 від 13.10.2022 №6918/21-48, в якому розмір шкоди від засмічення земель 1 490 227,50 грн також визначено на підставі даних, вказаних в акті №4.2-19/1 від 28.01.2021.

7. Щодо нормативно грошової оцінки земельної ділянки, яка є основою розрахунків розміру шкоди від засмічення земель, відповідно до довідки ГУ Держгеокадастру у Київській області від 04.02.2016 нормативно грошова оцінка земельної ділянки для інших призначень площею 11,2421 га за межами населеного пункту станом на 01.01.2016 не проведена, відповідно до листа Державного кадастрового реєстратора від 11.08.2021 на запит Броварської окружної прокуратури повідомлено про відсутність у Державному земельному кадастрі запитуваної інформації.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

8. Не погодившись із рішенням Господарського суду Київської області від 15.02.2024 у справі №911/2096/23, заступник керівника Київської обласної прокуратури звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Київської області від 15.02.2024 у справі №911/2096/23, в якій просить скасувати оскаржуване рішення суду та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

9. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що матеріалами справи підтверджуються факти засмічення земельної Ділянки площею 1, 8745 га, яке призвело до забруднення земель, порушення вимог екологічної безпеки при зберіганні та видаленні відходів, змішування та захоронення відходів, для утилізації яких в Україні існує відповідна технологія, які були допущені КП «Згурівський ККП» при здійсненні обслуговування сміттєзвалища, що відображено в акті позапланової перевірки за період з 18.01.2021 по 28.01.2021 щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, зокрема щодо поводження з відходами.

10. У даній справі інспекторами Держекоінспекції України в акті зазначено всі дані, достатні для здійснення відповідного розрахунку збитків, в тому числі, щодo розміщення малонебезпечних відходів саме на відкритому ґрунті, що прямо заборонено природоохоронним законодавством, і сам факт такого засмічення відходів вказаного типу на відкритому ґрунті є достатнім для доведення обставини засмічення землі та застосування Методики для розрахунку збитків від такого засмічення.

11. Крім того, скаржник зазначив, що судом першої інстанції не взято до уваги, що розмір збитків здійснено у відповідності до Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 27.10.1997 № 171 із змінами.

12. Скаржник також зазначив, що судом першої інстанції не взято до уваги, що за допущене порушення вимог природоохоронного законодавства відносно директора КП «Згурівський ККП» Пітайчук Т.П. складено протокол про адміністративне правопорушення № 132* від 28.01.2021 за ч. 1 ст. 52 КУпАП.

13. На думку скаржника, судом першої інстанції не взято до уваги, що Київським окружним адміністративним судом рішенням від 24.02.2023 у справі № 320/2795/21 задоволено позов Державної екологічної інспекції України до КП «Згурівський ККП» та зупинено виконання робіт, надання послуг із видалення та захоронення відходів до усунення порушень, виявлених в актів перевірки від 28.01.2021 № 4.2-19 до моменту отримання Держекоінспекцією повідомлення від КП «Згурівський ККП» про усунення ним усіх встановлених судом порушень за підтвердженням згідно результатів здійснення заходу державного нагляду (контролю).

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

14. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.05.2024 (колегія суддів у складі: Яценко О.В. - головуючого, Палія В.В., Хрипуна О.О.) прийнято до свого провадження апеляційну скаргу заступника керівника Київської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Київської області від 15.02.2024 у справі №911/2096/23; відкрито апеляційне провадження; розгляд апеляційної скарги призначено на 06.06.2024.

15. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.06.2024 (колегія суддів у складі: Яценко О.В. - головуючого, Палія В.В., Хрипуна О.О.) розгляд апеляційної скарги заступника керівника Броварської окружної прокуратури Київської області на рішення Господарського суду Київської області від 15.02.2024 у справі №911/2096/23 відкладено на 04.07.2024.

16. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.07.2024 (колегія суддів у складі: Яценко О.В. - головуючого, Палія В.В., Хрипуна О.О.) виправлено допущені в ухвалах Північного апеляційного господарського суду від 19.04.2024, 09.05.2024, 06.06.2024 та в вступній та резолютивній частині постанови від 04.07.2024 у справі №911/2096/23 описки, а саме вважати вірним скаржника - заступника керівника Київської обласної прокуратури.

Клопотання учасників справи

17. 04.07.2024 представник Згурівської селищної ради звернувся до суду з клопотанням про перенесення судового засідання. Дане клопотання обґрунтоване фізичною неможливістю направлення до суду представника.

18. Згідно Довідок про доставку електронного документа від 13.05.2024 та від 06.06.2024 Згурівській селищній раді надсилалися ухвала про відкриття апеляційного провадження та ухвала про відкладення розгляду справи.

19. Положеннями ст. 129 Конституції України, ст. 2 ГПК України одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

20. Відповідно до ст.183 ГПК України, суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження визначених частиною другою ст.202 цього Кодексу.

21. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (ст. 202 ГПК України).

22. Також, відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 року №475/97-ВР, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

23. Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейським судом з прав людини у справах проти України.

24. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 згаданої Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі "Смірнова проти України", рішення Європейського суду з прав людини від 27.04.2000 року у справі "Фрідлендер проти Франції"). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 року у справі "Красношапка проти України").

25. Крім того, судом також врахований висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду від 04.09.2018 у справі № 915/593/17, згідно з яким, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні, а неявка у судове засідання однієї із сторін, належним чином повідомленої про час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи у судовому засіданні.

26. Крім цього, згідно з правовою позицією, викладеною Верховним Судом у постанові від 24.01.2018 по справі № 907/425/16, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представника сторони, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

27. А тому, беручи до уваги те, що заявником не надано належних та допустимих доказів неможливості прибуття представника в судове засідання, з урахуванням того, що матеріалів справи є достатньо для розгляду апеляційної скарги та з метою дотримання розумних строків розгляду справи, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника Згурівської селищної ради.

28. З урахуванням вищевикладеного, оскільки судом були створені всі необхідні умови для реалізації сторонами своїх процесуальних прав та обов`язків, та було вжито заходів для належного повідомлення сторін про дату, час та місце розгляду справи, враховуючи, що участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком сторін, зважаючи на те, що розгляд справи уже відкладався, а також зважаючи на те, що явка учасників судового процесу ухвалою суду не визнана обов`язковою, більше того, в п. 9 ухвали Північного апеляційного господарського суду від 09.05.2024 та в п. 2 ухвали Північного апеляційного господарського суду від 06.06.2024 у справі №911/2096/23 зазначено: «Довести до відома учасників апеляційного провадження, що нез`явлення їх представників в судове засідання не є перешкодою розгляду апеляційних скарги по суті.», а затягування строку розгляду справи в даному випадку може призвести до порушення прав сторін, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання Згурівської селищної ради про відкладення розгляду справи.

29. Згідно протоколу судового засідання № 3084682, судом ухвалено слухати справу за відсутності осіб, що не з`явилися.

Позиції учасників справи

30. Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу проти апеляційної скарги заступника керівника Київської обласної прокуратури заперечує і просить суд залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін.

Явка представників учасників справи

31. У судове засідання 04.07.2024 з`явився представник прокуратури.

32. Представники позивача та відповідача в судове засідання не з`явилися.

33. У судовому засіданні 04.07.2024 представник прокуратури (скаржника) вимоги апеляційної скарги заступника керівника Київської обласної прокуратури підтримав і просив суд апеляційної інстанції її задовольнити.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

34. Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру 22.08.2014 здійснена державна реєстрація права постійного користування КП КП "Згурівський ККП" на земельну ділянку комунальної власності з кадастровим номером 3221955100:06:009:0001, енергетики, оборони та іншого призначення, вид користування виробничі території, яка розташована за адресою: Київська область, Згурівський район, смт Згурівка, вул.Київська, 12а.

35. Підставою виникнення права постійного користування є рішення виконкому Згурівської селищної ради народних депутатів №473 від 20.09.1999, яке посвідчується Державним актом ІІ-КВ №000760 від 17.07.2000.

36. Згідно цього Державного акту Згурівському комбінату комунальних підприємств надано у постійне користування 14,4561га землі для існуючих виробничих потреб.

37. Відповідно до рішення виконавчого комітету Згурівської селищної ради №2 від 05.01.2005 Згурівський комбінат комунальних підприємств визначений виконавцем робіт з надання населенню та організаціям в смт Згурівка житлово-комунальних послуг, зокрема, вивезення та утилізація твердих побутових відходів, відкачки рідких нечистот.

38. Правонаступником Згурівського комбінату комунальних підприємств є КП КП "Згурівський ККП", одним із основних напрямків діяльності якого є вивезення побутових відходів, нечистот від підприємств, установ, організацій і населення селища.

39. Захоронення побутових відходів здійснюється на полігоні площею3,68га, на який відповідачу виданий паспорт місця видалення відходів (МВВ) з реєстраційним номером 10-3-2 від 08.01.2002, відповідно до якого місце розміщення сміттєзвалища визначено на відстані 1,0 км на південь від смт Згурівка, рік початку експлуатації 1996, розрахунковий термін експлуатації до заповнення існуючих карт.

40. На підставі наказу Держекоінспекції №10 від 15.01.2021 та звернень громадян ОСОБА_1 та ОСОБА_2 утворено комісію з проведення в період з 18 по 29 січня 2021 року позапланової перевірки з питань дотримання вимог природоохоронного законодавства на полігоні твердих побутових відходів КП "Згурівський ККП", який розташований за адресою: Київська область, смт Згурівка, вул. Боженка, 2а.

41. За результатами проведеної в період з 18 по 28 січня 2021 року перевірки комісією складено акт №4.2-19/1 від 28.01.2021, в якому зафіксовані порушення вимог природоохоронного законодавства, допущені КП "Згурівський ККП", зокрема: здійснюється змішане захоронення неперероблених (необроблених) побутових відходів, будівельних та небезпечних медичних відходів, що є порушенням пунктів "ж", "ї" частини першої статті 17, пункту "і" частини першої статті 32 Закону України "Про відходи"; експлуатація об`єктів поводження з побутовими відходами здійснюється без сортування побутових відходів, без перероблення органічної складової, що є у складі побутових відходів, що є порушенням розділів ІV, V Правил експлуатації об`єктів поводження з побутовими відходами, затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №196 від 04.05.2012; не забезпечується захист земель від забруднення, засмічення, а саме здійснюється захоронення змішаних побутових відходів, будівельних та небезпечних медичних відходів на земельній ділянці з кадастровим номером 3221955100:06:009:0001 на території Згурівської селищної ради за адресою: смт Згурівка, вул. Бажана, 2а. В цьому акті (порядковий номер 30 опису виявлених порушень) вказано, що відповідно до інформації, наданої листом ГУ СБУ у м.Києві та Київській області від 26.01.2021 №51/12-634, площа зміттєзвалища в межах земельної ділянки з кадастровим номером 3221955100:06:009:0001 складає 1,8745га, середньою висотою 1,5 метрів, об`ємом 28 050м куб (орієнтовно).

42. Розмір шкоди 1 490 227,50грн вказаний Держекоінспекцією в претензії №1147/4.2/7-21 від 10.02.2021, до якої доданий розрахунок шкоди, який виконаний у відповідності до пункту 5.4 Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 27.10.1997 №171 (із змінами, внесеними наказами №149 від 04.04.2007 та №241 від 04.11.2020).

43. До позовної заяви також наданий висновок експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз за результатами проведення судової інженерно-економічної експертизи у кримінальному провадженні №22020101110000145 від 13.10.2022 №6918/21-48, в якому на підставі даних, вказаних в акті №4.2-19/1 від 28.01.2021, визначено, що розмір шкоди від засмічення земель становить 1 490 227,50грн.

44. КП "Згурівський ККП" у відповіді на претензію відмовив у її задоволенні (вих.№31 від 17.03.2021).

45. КП "Згурівський ККП" здійснює зберігання твердих побутових відходів у спеціально відведеному місці для експлуатації полігону для розміщення відходів.

46. Всупереч пункту 3 Методики в акті позапланової перевірки в описі виявлених порушень відсутня інформація про проведені Держекоінспекцією вимірювання площі засмічення земельної ділянки та товщини шару цих відходів, а вказано, що інформацію про площу і об`єм взято з листа ГУ СБУ у м.Києві та Київській області №51/12-634 від 26.01.2021.

47. Докази відбору проб відсутні.

48. Наданий до позовної заяви висновок експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз за результатами проведення судової інженерно-економічної експертизи у кримінальному провадженні №22020101110000145 від 13.10.2022 №6918/21-48, в якому розмір шкоди від засмічення земель 1 490 227,50грн також визначено на підставі даних, вказаних в акті №4.2-19/1 від 28.01.2021.

49. Щодо нормативно грошової оцінки земельної ділянки, яка є основою розрахунків розміру шкоди від засмічення земель, відповідно до довідки ГУ Держгеокадастру у Київській області від 04.02.2016 нормативно грошова оцінка земельної ділянки для інших призначень площею 11,2421га за межами населеного пункту станом на 01.01.2016 не проведена, відповідно до листа Державного кадастрового реєстратора від 11.08.2021 на запит Броварської окружної прокуратури повідомлено про відсутність у Державному земельному кадастрі запитуваної інформації.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

50. Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

51. Як вірно встановлено судом першої інстанції, спірні правовідносини, що виникли між сторонами у цій справі, є деліктними правовідносинами з приводу відшкодування шкоди, тобто такими, що виникли між сторонами, які не перебувають між собою у договірних відносинах та завдана заявлена до стягнення шкода не пов`язана з порушенням договірного зобов`язання.

52. Згідно з частинами першою та другою статті 1166 Цивільного кодексу України, яка регулює загальні підстави відповідальності за завдану недоговірну (деліктну) шкоду, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

53. За загальними правилами розподілу обов`язку доказування кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (частини перша та третя статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

54. Отже, вирішуючи спір про відшкодування шкоди, суд повинен встановити наявність чи відсутність складу цивільного правопорушення, яке має містити такі складові, як:

55. - неправомірність поведінки особи, тобто її невідповідність вимогам, наведеним в актах цивільного законодавства;

56. - наявність шкоди, під якою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права, взагалі будь-яке знецінення блага, що охороняється законом, та її розмір;

57. - причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою, який виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди, тобто протиправна поведінка конкретної особи (осіб), на яку покладається відповідальність, є тією безпосередньою причиною, що необхідно та невідворотно спричинила шкоду;

58. - вина заподіювача шкоди, як суб`єктивного елемента відповідальності, що полягає в психічному ставленні особи до вчинення нею протиправного діяння і проявляється у вигляді умислу або необережності, за виключенням випадків, коли в силу прямої вказівки закону обов`язок відшкодування завданої шкоди покладається на відповідальну особу незалежно від вини.

59. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільна відповідальність не настає.

60. Статтею 35 Закону України "Про охорону земель" встановлено, що власники і землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов`язані: дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України; проводити на земельних ділянках господарську діяльність способами, які не завдають шкідливого впливу на стан земель та родючість ґрунтів; забезпечувати захист земель від ерозії, виснаження, забруднення, засмічення, засолення, осолонцювання, підкислення, перезволоження, підтоплення, заростання бур`янами, чагарниками і дрібноліссям; уживати заходів щодо запобігання негативному і екологонебезпечному впливу на земельні ділянки та ліквідації наслідків цього впливу.

61. Відповідно до пунктів ж), ї) частини першої статті 17 Закону України "Про відходи" (тут і далі в редакції станом на день виникнення спірних правовідносин) суб`єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами зобов`язані, зокрема, не допускати змішування відходів, якщо це не передбачено існуючою технологією та ускладнює поводження з відходами або не доведено, що така дія відповідає вимогам підвищення екологічної безпеки; надавати місцевим органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування, уповноваженим органам виконавчої влади у сфері поводження з відходами інформацію про відходи та пов`язану з ними діяльність, у тому числі про випадки несанкціонованого попадання відходів у навколишнє природне середовище та вжиті щодо цього заходи.

62. Згідно пункту і) частини першої статті 32 цього Закону з метою обмеження та запобігання негативному впливу відходів на навколишнє природне середовище та здоров`я людини забороняється, зокрема, з 1 січня 2018 року захоронення неперероблених (необроблених) побутових відходів.

63. Правила експлуатації об`єктів поводження з побутовими відходами, затверджені наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №196 від 04.05.2012, регулюють діяльність з експлуатації об`єктів поводження з побутовими відходами. Ці Правила є обов`язковими для всіх суб`єктів господарювання незалежно від форми власності, які здійснюють перевантаження, сортування та спалювання побутових відходів, а також перероблення органічної складової, що є у складі побутових відходів, на відповідних об`єктах, які діють, та нових об`єктах, прийнятих в експлуатацію відповідно до Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 461 (далі - об`єкти поводження з побутовими відходами). (пункти 1.1, 1.2).

64. Розділом І V цих Правил встановлені правила Експлуатація об`єктів сортування побутових відходів, розділом V правила Експлуатація об`єктів перероблення органічної складової, що є у складі побутових відходів

65. Методика визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства (далі - Методика), затверджена наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України №171 від 27.10.1997, на підставі пункту 5 якої Держекоінспекцією здійснений розрахунок розміру заподіяної шкоди, встановлює порядок розрахунку розмірів відшкодування шкоди суб`єктами господарювання та фізичними особами в процесі їх діяльності через забруднення земель хімічними речовинами, їх засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами і поширюється на всі землі України незалежно від форм їх власності.

66. Методика застосовується під час встановлення розмірів шкоди від забруднення (засмічення) земель будь-якого цільового призначення, що сталося внаслідок несанкціонованих (непередбачених проектами, дозволами) скидів (викидів) речовин, сполук і матеріалів, внаслідок порушення норм екологічної безпеки у разі зберігання, транспортування та проведення вантажно-розвантажувальних робіт, використання пестицидів і агрохімікатів, токсичних речовин, виробничих і побутових відходів; самовільного розміщення промислових, побутових та інших відходів (пункт 1.3).

67. Згідно з частиною 4 статті 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

68. Обґрунтовуючи свою апеляційну скаргу, відповідач зазначив, що матеріалами справи підтверджуються факти засмічення земельної ділянки площею 1, 8745 га, яке призвело до забруднення земель, порушення вимог екологічної безпеки при зберіганні та видаленні відходів, змішування та захоронення відходів, для утилізації яких в Україні існує відповідна технологія, які були допущені КП «Згурівський ККП» при здійсненні обслуговування сміттєзвалища, що відображено в акті позапланової перевірки за період з 18.01.2021 по 28.01.2021 щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, зокрема щодо поводження з відходами.

69. У даній справі інспекторами Держекоінспекції України в акті зазначено всі дані, достатні для здійснення відповідного розрахунку збитків, в тому числі, щодo розміщення малонебезпечних відходів саме на відкритому ґрунті, що прямо заборонено природоохоронним законодавством, і сам факт такого засмічення відходів вказаного типу на відкритому ґрунті є достатнім для доведення обставини засмічення землі та застосування Методики для розрахунку збитків від такого засмічення.

70. Крім того, скаржник зазначив, що судом першої інстанції не взято до уваги, що розмір збитків здійснено у відповідності до Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 27.10.1997 № 171 із змінами.

71. Проте, колегія суддів апеляційної інстанції критично ставиться до вказаних тверджень відповідача, у зв`язку з наступним:

72. Методика визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства (далі - Методика), затверджена наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України №171 від 27.10.1997, на підставі пункту 5 якої Держекоінспекцією здійснений розрахунок розміру заподіяної шкоди, встановлює порядок розрахунку розмірів відшкодування шкоди суб`єктами господарювання та фізичними особами в процесі їх діяльності через забруднення земель хімічними речовинами, їх засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами і поширюється на всі землі України незалежно від форм їх власності.

73. Методика застосовується під час встановлення розмірів шкоди від забруднення (засмічення) земель будь-якого цільового призначення, що сталося внаслідок несанкціонованих (непередбачених проектами, дозволами) скидів (викидів) речовин, сполук і матеріалів, внаслідок порушення норм екологічної безпеки у разі зберігання, транспортування та проведення вантажно-розвантажувальних робіт, використання пестицидів і агрохімікатів, токсичних речовин, виробничих і побутових відходів; самовільного розміщення промислових, побутових та інших відходів (пункт 1.3).

74. Відповідно до пункту 5.1 Методики розміри шкоди обчислюються уповноваженими особами, що здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства, на основі актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт засмічення земель, протягом шести місяців з дня виявлення порушення.

75. Згідно пункту 3.1 Методики (Порядок визначення забруднення (засмічення) земель) землі вважаються забрудненими, якщо в їх складі виявлені негативні кількісні або якісні зміни, що сталися в результаті господарської діяльності чи впливу інших чинників. При цьому зміни можуть бути зумовлені не тільки появою в зоні аерації нових шкодочинних речовин, яких раніше не було, а і збільшенням вмісту речовин, що перевищує їх граничнодопустиму концентрацію, які характерні для складу незабрудненого ґрунту або у порівнянні з даними агрохімічного паспорта (для земель сільськогосподарського призначення).

76. Землі вважаються засміченими, якщо на відкритому ґрунті наявні сторонні предмети і матеріали, сміття без відповідних дозволів, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища (пункт 3.2).

77. Факти забруднення (засмічення) земель встановлюються уповноваженими особами, які здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства шляхом оформлення актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт забруднення та засмічення земель (пункт 3.3).

78. Визначення обсягу забруднення земельних ресурсів у кожному випадку є самостійним завданням через різноманітність геоморфологічних, геологічних та гідрологічних умов. За наявності інформації про кількість (об`єм, маса) забруднюючої речовини, яка проникла у певний шар землі, визначаються площа, глибина просочування (пункт 3.4)

79. Якщо за зовнішніми ознаками забруднення земельної ділянки неможливо встановити площу забруднення чи глибину просочування, ці параметри визначають за підпунктом 3.6 цієї Методики (підпункт 3.4.1).

80. При виявленні засмічення визначаються на місці обсяги засмічення відходами та інші показники, які необхідні для визначення розмірів шкоди (пункт 3.5).

81. Об`єм відходів (м3), що спричинили засмічення, встановлюють за об`ємними характеристиками цього засмічення через добуток площі засмічення земельної ділянки та товщини шару цих відходів. Товщину шару відходів ділянки визначають вимірюванням (підпункт 3.5.1).

82. У випадках коли обсяг забруднення не може бути визначено відповідно до підпункту 3.4 цієї Методики, визначення обсягу забруднення земельних ресурсів здійснюється із застосуванням інструментально-лабораторного контролю, а у разі необхідності із залученням спеціалізованих організацій (пункт 3.6).

83. Згідно визначення пункту 2 Методики забруднення земель це накопичення в ґрунтах і ґрунтових водах внаслідок антропогенного впливу пестицидів і агрохімікатів, важких металів, радіонуклідів та інших речовин, вміст яких перевищує природний фон, що призводить до їх кількісних або якісних змін; засмічення земель це наявність на території земельних ділянок сторонніх предметів і матеріалів; відкриті землі це землі без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом, що включають незабудовані землі, поверхня яких зовсім або майже не покрита будь-якою рослинністю (кам`янисті місця, піски, яри, мочарі, солончаки), а також сухі відкриті землі з особливим рослинним покривом.

84. Як вірно встановлено місцевим судом, всупереч пункту 3 Методики в акті позапланової перевірки в описі виявлених порушень відсутня інформація про проведені Держекоінспекцією вимірювання площі засмічення земельної ділянки та товщини шару цих відходів, а вказано, що інформацію про площу і об`єм взято з листа ГУ СБУ у м.Києві та Київській області №51/12-634 від 26.01.2021.

85. Відносини у галузі охорони навколишнього природного середовища в Україні регулюються, зокрема, Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища", Законом України "Про відходи", Законом України "Про охорону земель", Земельним кодексом України, а також іншим спеціальним законодавством.

86. Згідно з приписами ст. 35 Закону України "Про охорону земель", власники і землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов`язані зокрема: дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України; забезпечувати використання земельних ділянок за цільовим призначенням та дотримуватися встановлених обмежень (обтяжень) на земельну ділянку та забезпечувати захист земель від ерозії, виснаження, забруднення, засмічення, засолення, осолонцювання, підкислення, перезволоження, підтоплення, заростання бур`янами, чагарниками і дрібноліссям.

87. Згідно з частиною першою статті 17 Закону України "Про відходи" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин), суб`єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами зобов`язані, зокрема: з) не допускати зберігання та видалення відходів у несанкціонованих місцях чи об`єктах; и) здійснювати контроль за станом місць чи об`єктів розміщення власних відходів; л) відшкодовувати шкоду, заподіяну навколишньому природному середовищу, здоров`ю та майну громадян, підприємствам, установам та організаціям внаслідок порушення встановлених правил поводження з відходами, відповідно до законодавства України.

88. Відповідно до статті 33 цього Закону, зберігання та видалення відходів здійснюються відповідно до вимог екологічної безпеки та способами, що забезпечують максимальне використання відходів чи передачу їх іншим споживачам (за винятком захоронення). На кожне місце чи об`єкт зберігання або видалення відходів складається спеціальний паспорт, в якому зазначаються найменування та код відходів (згідно з державним класифікатором відходів), їх кількісний та якісний склад, походження, а також технічні характеристики місць чи об`єктів зберігання чи видалення і відомості про методи контролю та безпечної експлуатації цих місць чи об`єктів.

89. Видалення відходів здійснюється відповідно до встановлених законодавством вимог екологічної безпеки з обов`язковим забезпеченням можливості утилізації чи захоронення залишкових продуктів за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

90. Зберігання та видалення відходів здійснюються в місцях, визначених органами місцевого самоврядування з врахуванням вимог земельного та природоохоронного законодавства, за наявності дозволу на здійснення операцій у сфері поводження з відходами, в якому визначені види та кількість відходів, загальні технічні вимоги, заходи безпеки, відомості щодо утворення, призначення, методів оброблення відходів відповідно до встановлених умов їх зберігання.

91. Визначені для зберігання та видалення відходів місця чи об`єкти повинні використовуватися лише для відходів, заявлених на одержання дозволу на здійснення операцій у сфері поводження з відходами.

92. Забороняється змішування чи захоронення відходів, для утилізації яких в Україні існує відповідна технологія.

93. Забороняється несанкціоноване скидання і розміщення відходів у тому числі побутових у підземних горизонтах, на території міст та інших населених пунктів, на територіях природно-заповідного фонду, на землях природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, в межах водоохоронних зон та зон санітарної охорони водних об`єктів, у інших місцях, що може створювати небезпеку для навколишнього природного середовища та здоров`я людини. Захоронення відходів у надрах допускається у виняткових випадках за результатами спеціальних досліджень з дотриманням норм і правил, передбачених законодавством України.

94. Статтею 43 Закону України "Про відходи" передбачено, що підприємства, установи, організації та громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про відходи, в порядку і розмірах, встановлених законодавством України.

95. Відповідно до ст. 56 Закону України "Про охорону земель", юридичні і фізичні особи, винні в порушенні законодавства України про охорону земель, несуть відповідальність згідно із законом. Застосування заходів дисциплінарної, цивільно-правової, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від відшкодування шкоди, заподіяної земельним ресурсам. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства України про охорону земель, підлягає відшкодуванню в повному обсязі.

96. Приписами статті 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" встановлено, що порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність (ч.1). Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України (ч.4).

97. Частиною першою статті 69 вказаного Закону визначено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

98. Згідно з підпунктом ґ) частини першої статті 90 Земельного кодексу України, власники земельних ділянок мають право на відшкодування збитків у випадках, передбачених законом.

99. Відповідно до пункту б) частини першої статті 91 цього Кодексу, на власників земельних ділянок покладається обов`язок додержуватися вимог законодавства про охорону довкілля, а за змістом пункту б) частини першої статті 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов`язані додержуватися вимог законодавства про охорону довкілля.

100. Відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 16 ЦК України одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

101. Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

102. Статтею 1166 Цивільного кодексу України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

103. Вирішуючи спір про відшкодування шкоди, суд повинен встановити наявність чи відсутність складу цивільного правопорушення, яке має містити такі складові:

104. - неправомірність поведінки особи, тобто її невідповідність вимогам, наведеним в актах цивільного законодавства;

105. - наявність шкоди, під якою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права, взагалі будь-яке знецінення блага, що охороняється законом, та її розмір;

106. - причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою, який виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди, тобто протиправна поведінка конкретної особи (осіб), на яку покладається відповідальність, є тією безпосередньою причиною, що невідворотно спричинила шкоду;

107. - вину заподіювача шкоди.

108. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільна відповідальність не настає.

109. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного суду від 17.04.2018 року по справі № 909/285/16, від 04 травня 2022 року по справі № 922/3228/20.

110. За загальними правилами розподілу обов`язку доказування кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (частини перша та третя статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

111. Отже, при поданні позову про відшкодування заподіяної майнової шкоди, на позивача покладається обов`язок довести належними, допустимими та достовірними доказами неправомірність поведінки заподіювача шкоди, наявність шкоди та її розмір, а також причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою.

112. Для визначення порядку розрахунку розмірів відшкодування шкоди суб`єктами господарювання та фізичними особами в процесі їх діяльності через забруднення земель хімічними речовинами, їх засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 27.10.1997 № 171 затверджено Методику визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства (надалі - Методика у редакції наказу Мінприроди 04.04.2007 № 149).

113. Абзацами 2 та 11 ст. 1 Закону України "Про відходи" визначено, що відходи - це будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворилися у процесі виробництва чи споживання, а також товари (продукція), що повністю або частково втратили свої споживчі властивості і не мають подальшого використання за місцем їх утворення чи виявлення і від яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення; утилізація відходів - використання відходів як вторинних матеріальних чи енергетичних ресурсів.

114. Згідно з пунктами 3.2, 3.3 Методики землі вважаються засміченими, якщо на відкритому ґрунті наявні сторонні предмети і матеріали, сміття без відповідних дозволів, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища.

115. Факти забруднення (засмічення) земель встановлюються уповноваженими особами, які здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства шляхом оформлення актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт забруднення та засмічення земель.

116. Підсумовуючи наведене, відповідно до приписів природоохоронного законодавства, умовою кваліфікації такого правопорушення, як засмічення земель, що є підставою для настання відповідальності та відшкодування шкоди, спричиненої таким засміченням, є доведення факту виявлення на відкритому ґрунті сторонніх предметів і матеріалів, сміття без відповідних дозволів, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища, прямого чи опосередкованого шкідливого впливу на здоров`я людини. Отже, забруднення навколишнього природного середовища, прямий чи опосередкований шкідливий вплив на здоров`я людини є кваліфікуючими ознаками правопорушення, за яке передбачено відповідальність.

117. З урахуванням приписів ч. 1, 2, 3 ст. 13, 73, 74 Господарського процесуального кодексу України, саме позивач має довести факт того, що засмічення призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища.

118. Отже, сам факт наявності сміття (відходів згоряння твердого палива, зернових відходів, деревини та поліетилену) не є достатнім для того, щоб вважати земельну ділянку засміченою і, відповідно, бути підставою для виникнення обов`язку відшкодувати шкоду. Обов`язковою ознакою засмічення є таке засмічення земельної ділянки, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища.

119. Аналогічні правові висновки викладені в постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 21 листопада 2023 року у cправі № 922/3877/21, від 13 квітня 2018 року у справі № 904/6886/17, від 27 вересня 2018 року у справі № 909/6/18, від 25.10.2018 у справі № 905/31/17, від 22.11.2018 у справі № 922/3507/16.

120. Колегією суддів встановлено, що в акті перевірки №4.2-19/1 від 28.01.2021 та в матеріалах справи відсутні жодні посилання та докази, які б підтверджували, що засмічення земельної ділянки призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища, оскільки, факт наявності сміття не є достатнім для того, щоб вважати землю засміченою і як наслідок виникнення обов`язку відшкодувати шкоду.

121. Обов`язковою ознакою засмічення є таке засмічення земель, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища. Відтак позивачу необхідно було встановити факт того, що засмічення призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища, чого останнім зроблено не було.

122. Згідно з п.3.1.Методики, землі вважаються забрудненими, якщо і їх складі виявлені негативні кількісні або якісні зміни, що сталися в результаті господарської діяльності чи впливу інших чинників. При цьому зміни можуть бути зумовлені не тільки появою в зоні аерації нових шкодочинних речовин, яких раніше не було, а і збільшення вмісту речовин, що перевищує допустиму концентрацію, які характерні для складу незабрудненого грунту або у порівнянні з даними агрохімічного паспорта (для сільськогосподарського призначення).

123. Згідно п.п. 3.2., 3.3., 3.4., 3.5., 3.5.1., 3.6. розділу 3 Методики, землі вважаються засміченими, якщо на відкритому ґрунті наявні сторонні предмети і матеріали, сміття без відповідних дозволів, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища. Факти забруднення (засмічення) земель встановлюються уповноваженими особами, які здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства шляхом оформлення актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт забруднення та засмічення земель. Визначення обсягу забруднення земельних ресурсів у кожному випадку є самостійним завданням через різноманітність геоморфологічних, геологічних та гідрологічних умов. За наявності інформації про кількість (об`єм, маса) забруднюючої речовини, яка проникла у певний шар землі, визначаються площа, глибина проникнення. При виявленні засмічення визначаються на місці обсяги засмічення відходами та інші показники, які необхідні для визначення розмірів шкоди. Об`єм відходів (куб.м), що спричинили засмічення, встановлюють за об`ємними характеристиками цього засмічення через добуток площі засмічення земельної ділянки та товщини шару цих відходів. Товщину шару відходів ділянки визначають вимірюванням. У випадках складних ситуацій, коли обсяг забруднення не може бути визначеним за підпунктом 3.4 цієї Методики, спеціалізовані організації виконують еколого-геологічні роботи.

124. Так, при складанні акту перевірки №4.2-19/1 від 28.01.2021, всупереч вимогам розділу 3 Методики опису виявлених порушень вимог законодавства при проведені позапланової перевірки Державною екологічною інспекцією доказів вимірювання товщини (розмірної величини, яка має враховуватися при здійсненні математичного розрахунку об`єму та є обов`язковою для його визначення) шару відходів не надано, а зазначено що інформацію про площу і об`єм взято з листа ГУ СБУ У м. Києві та Київській області від 26.01.2021 № 51/12-634.

125. Водночас, визначення розмірів шкоди внаслідок засмічення земель проводиться відповідно до розділу 5 Методики.

126. Крім того, в наданих розрахунках розміру шкоди, від засмічення земель побутовими відходами частини земельної ділянки з кадастровим номером 322195100:06:009:0001 Комунальним підприємством «Згурівський комбінат комунальних підприємств», позивач посилається як на джерело одержання або розрахунок показника на акт перевірки про засмічення земель та за матеріалами спеціальних вишукувань, жодних доказів відбору проб в матеріалах справи ні позивачем, ні скаржником не надано.

127. Що стосується висновків експерта за результатами проведення судової інженерно-екологічної експертизи у кримінальному провадженні № 22020101110000145 від 13.10.2022 № 6918/21-48 Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, який надано прокуратурою до матеріалів справи, то колегія суддів зазначає, що на поставлені питання експерт робить висновок, що на земельній ділянці кадастровий номер 3220255100:06:009:0001 є ознаки антропогенного впливу, а саме забруднення та псування земель відходами шкідливими для довкілля, посилаючись на Акт перевірки № 4.2.-19/1 від 28.01.2021, який, однак, не містить об`єму забруднюючих речовин, її назви та групи небезпечності, товщини земельного шару, що є розмірною одиницею для розрахунку витрат на ліквідацію забруднення залежно від глибини просочування, а також інших показників. Також інженерно-екологічні вишукування під час перевірки Державною екологічною інспекцією не проводились. В порушення додатку 10 Методики до Акту перевірки не додано первинних документів, які б вказували на спосіб та порядок визначення площі засміченої земельної ділянки та об`єм відходів, які знаходяться на цій площі.

128. Відповідно до інформації наданої листом ГУ СБУ у м.Києві та Київській області від 26.01.2021 №51/12-634 встановлено: Площа сміттєзвалища в межах земельної ділянки з кадастровим номером 322195100:06:009:0001, складає 1,8745 га, середньою висотою 1,5 метрів, об`ємом 28050 м.куб.

129. Проте, не зазначено звідки ГУ СБУ у м.Києві та Київській області взяло відповідні дані щодо вказаних об`єму та площі.

130. Однак, в матеріалах справи міститься протокол № ДЕІ 132* від 28.01.2021 про адміністративне правопорушення, в якому, зокрема, зазначено, що в смт Згурівка по вул. Боженка 2-А під час проведення перевірки КП "Згурівський комбінат комунальних підприємств" користуючись земельною ділянкою з кадастровим номером 322195100:06:009:0001 допущено засмічення частини цієї земельної ділянки на площі 1,87 га, шляхом розміщення, захоронення побутових відходів середньою висотою 1,5 метрів, об`ємом 28 050 м. куб.(орієнтовно).

131. Отже, об`єм 28 050 куб. м. був встановлений орієнтовно, тобто приблизно, неточно. І подальше використання даного об`єму експертом призвело до помилкових висновків експертизи. Відтак, даний експертний висновок не може бути достатнім доказом об`єму можливої шкоди(в разі, якщо вона була б доведена) спричиненої відповідачем.

132. Згідно п.5.7.2 Методики довідки про віднесення земельної ділянки, що зазнала засмічення до категорії за цільовим призначенням надають територіальні органи Держгеокадастру.

133. Відповідно до листа Державного кадастрового реєстратора № РВ-3203027842021 від 11.08.2021 на запит Броварської окружної прокуратури про нормативно грошову оцінку повідомлено про відсутність у Державному земельному кадастрі запитуваної інформації. Також довідкою Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 04.02.2016 року повідомлено, що нормативно грошова оцінка земельної ділянки для інших призначень площею 11,2421га за межами населеного пункту станом на 01.01.2016 не проведена. Розрахунок розміру шкоди прокуратурою не підтверджено належними доказами, які б підтверджували нормативно грошову оцінку саме тієї земельної ділянки, яка належала відповідачу на момент проведення перевірки.

134. Колегія суддів зазначає, що під час вирішення подібних спорів суд має надавати оцінку, у тому числі розрахунку розміру заявленої до стягнення шкоди, зумовленої засміченням земельної ділянки, встановлювати чи не здійснено такий розрахунок із порушеннями та чи підтверджується він документально.

135. Основою розрахунків розміру шкоди від засмічення земель є нормативна грошова оцінка земельної ділянки, що засмічена (пункт 5.2 Методики).

136. При цьому, згідно з пунктом 5.6 Методики довідку про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, що зазнала засмічення, надають територіальні органи спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

137. Тобто показник нормативної грошової оцінки земельної ділянки, який покладається в основу розрахунку розміру шкоди, має бути підтверджений належними доказами, визначеними законом.

138. У преамбулі до Закону України "Про оцінку земель" визначено, що цей Закон визначає правові засади проведення оцінки земель, професійної оціночної діяльності у сфері оцінки земель в Україні та спрямований на регулювання відносин, пов`язаних з процесом оцінки земель, забезпечення проведення оцінки земель, з метою захисту законних інтересів держави та інших суб`єктів правовідносин у питаннях оцінки земель, інформаційного забезпечення оподаткування та ринку земель.

139. Частиною 2 статті 20 Закону України "Про оцінку земель" визначено, що дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

140. Таким чином, колегія суддів констатує, що наданий прокуратурою розрахунок розміру шкоди, зумовленої засміченням земельної ділянки, здійснений із застосуванням даних, які підтверджені неналежними доказами, отже, прокуратурою не доведено розмір шкоди, який має бути стягнутий з відповідача внаслідок засмічення земельної ділянки.

141. За таких обставин колегія суддів вважає, що надані позивачем докази в їх сукупності не доводять повного складу правопорушення, а саме наявності шкоди, а також не доводять розміру завданої шкоди, у зв`язку з чим підстави для задоволення позову відсутні.

142. Щодо доводів прокуратури стосовно того, що за допущене порушення вимог природоохоронного законодавства відносно директора КП «Згурівський ККП» Пітайчук Т.П. складено протокол про адміністративне правопорушення № 132* від 28.01.2021 за ч. 1 ст. 52 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу (добровільно сплаченого), то вони не приймаються апеляційним судом до уваги, оскільки факт накладення такого штрафу не є достатнім доказом заподіяння відповідачем шкоди навколишньому природному середовищу з огляду на встановлені судом вище обставини.

143. Що стосується доводів скаржника щодо того, судом першої інстанції не взято до уваги, що Київським окружним адміністративним судом рішенням від 24.02.2023 у справі № 320/2795/21 задоволено позов Державної екологічної інспекції України до КП «Згурівський ККП» та зупинено виконання робіт, надання послуг із видалення та захоронення відходів до усунення порушень, виявлених в актів перевірки від 28.01.2021 № 4.2-19 до моменту отримання Держекоінспекцією повідомлення від КП «Згурівський ККП» про усунення ним усіх встановлених судом порушень за підтвердженням згідно результатів здійснення заходу державного нагляду (контролю), то колегія суддів зазначає наступне:

144. Частиною 4 ст. 75 ГПК України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

145. За правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 03 липня 2018 року у справі №917/1345/17, преюдиціальне значення у справі надається обставинам, встановленим судовими рішеннями, а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом. Преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Преюдицію утворюють виключно ті обставини, які безпосередньо досліджувались і встановлювались судом, що знайшло відображення у мотивувальній частині судового рішення. Преюдиціальні факти відрізняються від оцінки іншим судом обставин справи.

146. Під час розгляду справи № 320/2795/21 не встановлювались усі складові вчинення правопорушення відповідачем відносно предмету спору по даній справі №911/2096/23, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою відповідача та збитками, вини відповідача у заподіянні збитків, що є обов`язковим при вирішенні спорів про стягнення шкоди, а тому наведені обставини не мають преюдиціального значення під час розгляду цієї справи.

147. Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що підстав для задоволення позову про стягнення збитків немає, оскільки в даному випадку прокурором не доведено неправомірність поведінки відповідача під час здійснення своєї господарської діяльності, наявність самої шкоди, а також причинного зв`язку між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.

148. Крім того, сам розрахунок шкоди не є обґрунтованим.

149. Відтак, колегія суддів апеляційної інстанції вважає обґрунтованими та такими, що ґрунтуються на чинному законодавстві висновки місцевого суду щодо того, що докази неправомірність поведінки КП "Згурівський ККП", та наявності шкоди відсутні, а тому відсутні підстави для покладення на КП "Згурівський ККП" відповідальності у вигляді стягнення заявленої школи.

150. Виходячи з наведеного вище, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для скасування чи зміни оскаржуваного рішення місцевого господарського суду у справі № 911/2096/23, при ухваленні якого, з огляду на встановлені судом обставини, відсутні порушення норм матеріального та процесуального права, а висновки суду зроблені на підставі повно та належно досліджених доказів із встановленням всіх необхідних обставин. Натомість доводи апеляційної скарги не спростовують висновки, викладені судом першої інстанції, а згідно з їх змістом спрямовані на перегляд справи.

151. У рішенні у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

152. Згідно з рішеннями Європейського суду з прав людини від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України" та від 28.10.2010 у справі "Трофимчук проти України" п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім цього, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

153. З урахуванням усіх фактичних обставин справи, встановлених місцевим та апеляційним господарськими судами, доводи скаржника про наявність підстав для скасування оскаржуваного рішення суду не знайшли свого підтвердження.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

154. Відповідно до положень ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

155. Згідно зі ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

156. З огляду на викладені обставини, висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення Господарського суду Київської області від 15.02.2024 у справі №911/2096/23 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування або зміни не вбачається.

157. За таких обставин, підстави для задоволення апеляційної скарги заступника керівника Київської обласної прокуратури відсутні.

Судові витрати

158. У зв`язку з відсутністю підстав для задоволення апеляційної скарги судові витрати за її розгляд відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на скаржника.

159. Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу заступника керівника Київської обласної прокуратури залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 15.02.2024 у справі №911/2096/23 залишити без змін.

3. Матеріали даної справи повернути до місцевого господарського суду.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

У зв`язку з відпусткою головуючого судді (судді-доповідача) Яценко О.В. з 08.07.2024 по 21.07.2024 та відпусткою судді Палія В.В. з 08.07.2024 по 12.07.2024 повний текст постанови складено та підписано 22.07.2024

Головуючий суддя О.В. Яценко

Судді О.О. Хрипун

В.В. Палій