Постанова

від 03.07.2024 по справі 927/93/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" липня 2024 р. Справа№ 927/93/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Іоннікової І.А.

суддів: Михальської Ю.Б.

Тищенко А.І.

за участю секретаря судового засідання Кузьменко А.М.

представники:

від позивача: не з`явився

від відповідача: Водолагін С.М. в режимі відеоконференції

вільний слухач: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства "Смолянка-Агро"

на рішення Господарського суду Чернігівської області від 08.04.2024 (повний текст рішення складено та підписано 11.04.2024)

у справі № 927/93/24 (суддя Моцьор В.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Актас ЛТД"

до Приватного підприємства "Смолянка-Агро"

про стягнення 958 329,01 грн,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Актас ЛТД" (позивач) звернулося до Господарського суду Чернігівської області з позовом до Приватного підприємства "Смолянка-Агро" (відповідача) про стягнення 958 329,01 грн, з яких: 504 000,00 грн залишку заборгованості за поставлений товар; 280 271,55 грн інфляційних втрат, 55 779,83 грн 3% річних, 84 600,00 грн штрафу в розмірі 15% вартості поставленого товару, 33 677,63 грн пені.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань з оплати товару відповідно до умов договору поставки від 28.01.2020 № 4/2020.

Короткий зміст оскаржуваного рішення суду першої інстанції

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 08.04.2024 у справі № 927/93/24 позов задоволено повністю. Присуджено до стягнення з Приватного підприємства "Смолянка-Агро" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Актас ЛТД" 504 000,00 грн заборгованості за поставлений товар, 280 271,55 грн інфляційних втрат, 55 779,83 грн 3% річних, 84 600,00 грн штрафу, 33 677,63 грн пені; 30 000,00 грн витрат на професійну правову допомогу та 14 372,94 грн судового збору.

Аргументуючи судове рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про доведеність позивачем наявності правових підстав для задоволення позову.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Приватне підприємство "Смолянка-Агро" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення Господарського суду Чернігівської області від 08.04.2024 у справі № 927/93/24 та прийняти нове рішення, яким застосувати строк позовної давності до позовних вимог позивача за період з 16.09.2020 по 15.09.2023 щодо стягнення суми боргу в сумі 100 000, 00 грн, та нарахування за цей період, штрафних та фінансових санкцій, а також зменшити витрати понесені позивачем в суді першої інстанції на правничу допомогу адвоката до 10 000,00 грн.

Короткий зміст апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Узагальнені доводи апеляційної скарги відповідача зводяться до того, що місцевий господарський суд відмовляючи у застосуванні строку позовної давності через ведення на території карантину та воєнного стану дійшов помилкового висновку, оскільки на думку відповідача, норма матеріального права на яку суд першої інстанції посилався не передбачає автоматичного продовження строку позовної давності.

Крім того, на переконання відповідача, договір юридичних послуг № LS-80/28-12/23 від 28.12.2023 не є доказом про понесення позивачем витрат на правову допомогу в суді першої інстанції.

До Північного апеляційного господарського суду надійшла відповідь на відзив, в якій відповідач повністю підтримав правову позицію викладену ним у апеляційній скарзі.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.04.2024, апеляційну скаргу Приватного підприємства "Смолянка-Агро" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 08.04.2024 у справі № 927/93/24 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Іоннікова І.А., судді: Михальська Ю.Б., Тищенко А.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.04.2024 витребувано з Господарського суду Чернігівської області матеріали справи № 927/93/24.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.05.2024 апеляційну скаргу Приватного підприємства "Смолянка-Агро" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 08.04.2024 у справі № 927/93/24 залишено без руху, надавши скаржнику строк для усунення недоліків апеляційної скарги, зазначених у її мотивувальній частині.

До Північного апеляційного господарського суду від скаржника надійшла заява про усунення недоліків, до якої долучено оригінал квитанції № 0.0.3595960094.1 від 18.04.2024 про сплату судового збору.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.06.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного підприємства "Смолянка-Агро" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 08.04.2024 у справі № 927/93/24; розгляд апеляційної скарги призначено на 03.07.2024.

До Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, який сформований в підсистемі "Електронний суд" та підписаний ОСОБА_1 . Вказаний відзив залишено судом апеляційної інстанції без розгляду, оскільки судовою колегією перевірено та встановлено, що відповідно до вимог чинного процесуального законодавства у ОСОБА_1 відсутні повноваження щодо представництва інтересів позивача в Північному апеляційному господарському суді .

Відповідно до ч. 2 ст. 170 Господарського процесуального кодексу України письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником.

Згідно з ч. 4 ст. 170 Господарського процесуального кодексу України суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

В судове засідання, яке відбулося 03.07.2024, з`явився представник відповідача в режимі відеоконференції, який підтримав доводи апеляційної скарги.

Повноважний представник позивача у судове засідання не з`явився, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, а саме шляхом направлення процесуального документу в його електронний кабінет в підсистемі "Електронний суд", що в свою чергу, підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою про доставку електронного документа (ухвали суду від 10.06.2024).

Враховуючи, що явка представника позивача у судове засідання судом апеляційної інстанції обов`язковою не визнавалась, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за наявними матеріалами та за відсутності представника позивача.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, які містяться у матеріалах справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Північний апеляційний господарський суд встановив наступне

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

28.01.2020 між Приватним підприємством "Смолянка-Агро" (покупцем, відповідачем) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Актас ЛТД" (продавцем, позивачем) було укладено договір поставки № 4/2020 (надалі - договір), за умов п. 1.1 якого продавець зобов`язується в строки, визначені договором, передати у власність покупця (поставити) товар, а покупець зобов`язується прийняти товар і оплатити його вартість.

Найменування товару визначене у додатках до цього договору, які складають його невід`ємну частину (п. 1.2 договору).

Згідно п. 4.1 договору термін поставки товару визначається у додатках до цього договору. Але термін може бути подовжений па строк отримання узгодження умов та режиму перевезення небезпечного вантажу з ДАІ (згідно наказу МВС України від 26.07.2004 № 822) із врахуванням змін та доповнень до цього акту. У цьому випадку покупець не має права нарахувати будь-як штрафні санкції продавцю.

13.09.2020 між сторонами укладено додаток № 7 до договору (надалі - додаток № 7).

Відповідно до п. 3.1 додатку № 7 загальна вартість товару, що передається за цим договором складає 564 000,00 грн.

Пунктами 6.1, 6.2 договору загальна вартість товару повинна бути сплачена покупцем у строк, встановлений в додатках до цього договору. Плата здійснюється в гривнях у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на рахунок продавця.

Згідно п. 2.1 додатку № 7 покупець зобов`язується сплатити за отриманий ним товар в такому порядку:

- покупець перераховує кошти на розрахунковий рахунок продавця до 15.09.2020 в сумі 100 000,00 грн, що є 20% від загальної вартості товару;

- покупець перераховує кошти на розрахунковий рахунок продавця до 15.08.2021 в сумі 464 000,00 грн, що є 80% від загальної вартості товару.

Якщо покупець не здійснив у встановлений додатками до договору строк чергового платежу за проданий розстроченням платежу і переданий йому товар, умова про розстрочення платежу, визначена додатками до цього договору, вважається скасованою, строк оплати настає негайно по всім неоплаченим товарам, що поставляються по вказаному договору, а прострочення є підставою для нарахування штрафу, пені та процентів відповідно до ст. 536 Цивільного кодексу України (п. 6.3 договору).

Перехід права власності на товар відбувається в момент фактичної передачі товару та підписання видаткових накладних на товар (п. 7.3 договору).

Згідно п. 9.1 договору, приймання товару за кількістю та якістю здійснюється в порядку, що визначається чинним законодавством. Приймання товару за кількістю та видимими недоліками здійснюється покупцем в день його отримання від продавця, зобов`язаний перевірити комплектність, цілісність тари (упаковки), пломб на ній (при їх наявності), а також наявних ознак пошкодження товару і у випадку їх виявлення негайно, до закінчення приймання, письмово заявити продавцю. При відсутності такої заяви товар вважається прийнятий покупцем як належний. Підписання покупцем видаткової накладної також засвідчує факт передачі разом з товаром усієї товаром усієї товаросупровідної документації, в тому числі сертифікатів якості.

Сторонами у п.п. 11.2, 11.3, 11.5 договору встановлено, що за порушення строків виконання зобов`язань за цим договором сторона, яка допустила прострочку, сплачує другій стороні пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, нарахованої на суму простроченого зобов`язання за кожен день прострочки.

У разі ухилення від оплати вартості товару понад 15 календарних днів покупець, крім пені, сплачує продавцеві штраф в розмірі 15% від загальної вартості товару.

Нарахування штрафних санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань за цим договором припиняється через три роки від дня, коли зобов`язання мало бути виконане. Строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань за цим договором складає три роки.

Згідно п. 10.1 цей договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками та засвідчення печатками сторін. Цей Договір діє до 31.12.2020. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

14.09.2020 позивачем був поставлений товар відповідачу товар на загальну суму 564 000,00 грн, що підтверджується видатковою накладною № 61 від 14.09.2020.

Відповідачем на виконання взятих на себе зобов`язань по оплаті поставленого йому товару було здійснено наступні оплати: 12.09.2023 - 10 000,00 грн; 13.09.2023 - 10 000,00 грн; 06.10.2023 - 10 000,00 грн; 19.10.2023 - 10 000, 00 грн; 27.10.2023 - 20 000,00 грн, що підтверджується платіжними інструкціями, копії яких знаходиться в матеріалах справи.

З огляду на викладене, загальна сума основного боргу складає 504 000,00 грн.

Таким чином, неналежне виконання відповідачем прийнятих на себе зобов`язань з оплати товару своєчасно та у повному обсязі стало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду першої інстанції.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 08.04.2024 у справі № 927/93/24 позов задоволено повністю. Присуджено до стягнення з Приватного підприємства "Смолянка-Агро" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Актас ЛТД" 504 000,00 грн заборгованості за поставлений товар, 280 271,55 грн інфляційних втрат, 55 779,83 грн 3% річних, 84 600,00 грн штрафу, 33 677,63 грн пені; 30 000,00 грн витрат на професійну правову допомогу та 14 372,94 грн судового збору.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

В силу вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, вивчивши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.

Частиною 1 статті 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 6 ст. 265 Господарського кодексу України, до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Статтею 655 Цивільного кодексу України врегульовано, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 656 Цивільного кодексу України, предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

В силу вимог ст.ст. 662, 663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу, та у встановлений договором строк.

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до положень ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що позивачем на виконання своїх зобов`язань за договором було передано у власність відповідача товар, загальна вартість якого складає 564 000,00 грн, що підтверджується підписаною сторонами видатковою накладною № 61 від 14.09. 2020.

За умовами п. 2.1 додатку № 7 відповідач зобов`язаний був сплатити за отриманий ним товар: до 15.09.2020 - 100 000,00 грн; до 15.08.2021 - 464 000,00 грн.

Відповідачем на виконання взятих на себе зобов`язань по оплаті поставленого йому товару було сплачено позивачу 60 000,00 грн: 12.09.2023 - 10 000,00 грн; 13.09.2023 - 10 000,00 грн; 06.10.2023 - 10 000,00 грн; 19.10.2023 - 10 000,00 грн; 27.10.2023 - 20 000,00 грн.

З аналізу здійснених відповідачем оплат за поставлений за договором товар вбачається, що часткова оплата здійснювалась відповідачем з порушенням строків, визначених п. 2.1 додатку № 7, зокрема відповідачем не була здійснена оплата у сумі 100 000,00 грн, що складає 20% від загальної вартості товару у строк до 15.09.2020.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що приймаючи до уваги, що відповідач не здійснив у встановлений додатком № 7 до договору строк чергового платежу за проданий розстроченням платежу і переданий йому товар, відповідно до п. 6.3 договору умова про розстрочення платежу, визначена додатками до цього договору, вважається скасованою, строк оплати настає негайно по всім неоплаченим товарам, що поставляються по вказаному договору.

При цьому, доказів виконання зобов`язань відповідача за договором в частині повної оплати за поставлений товар у визначений строк матеріали справи не містять.

Таким чином, заборгованість відповідача за отриманий товар, яка складає 504 000,00 грн, підтверджена матеріалами справи та є обґрунтованою, а тому позов в цій частині судом першої інстанції правомірно задоволено.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 ст. 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та річні не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов`язання.

З посиланням на приписи ст. 625 Цивільного кодексу України позивачем було заявлено до стягнення 55 779,83 грн 3% річних (за період з 16.09.2020 - по 12.01.2024) та 280 271,55 грн інфляційних втрат (за період жовтень 2020 - серпень 2023).

Перевіривши надані позивачем розрахунки, враховуючи, що матеріалами справи підтверджується прострочка відповідачем взятих на себе зобов`язань щодо оплати за поставлений товар, місцевий господарський суд дійшов висновку з яким погоджується суд апеляційної інстанції про те, що вимоги позивача про стягнення 55 779,83 грн 3% річних (за період з 16.09.2020 - по 12.01.2024) та 280 271,55 грн інфляційних (за період жовтень 2020 - по серпень 2023) є арифметично вірними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем також було нараховано та пред`явлено до стягнення з відповідача 33 677,63 грн пені (за період з 16.09.2020 - по 15.03.2021) та 84 600,00 грн штрафу в розмірі 15% від загальної вартості товару.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

В силу ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених кодексом, іншими законами та договором.

Так, згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Як встановлено судом першої інстанції, сторонами у п.п. 11.2, 11.3, 11.5 договору визначено, що за порушення строків виконання зобов`язань за цим договором сторона, яка допустила прострочку, сплачує другій стороні пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, нарахованої на суму простроченого зобов`язання за кожен день прострочки.

У разі ухилення від оплати вартості товару понад 15 календарних днів покупець, крім пені, сплачує продавцеві штраф в розмірі 15% від загальної вартості товару.

Нарахування штрафних санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань за цим договором припиняється через три роки від дня, коли зобов`язання мало бути виконане. Строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань за цим договором становить три роки.

Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов`язань передбачено ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України. При цьому, в інших випадках порушення виконання господарських зобов`язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі можливість одночасного стягнення пені та штрафу, що узгоджується зі свободою договору, встановленою ст. 627 Цивільного кодексу України, тобто коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить ст. 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Така правова позиція є сталою в судовій практиці і викладена, зокрема, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.02.2018 у справі № 911/2813/17, від 22.03.2018 у справі № 911/1351/17, від 25.05.2018 у справі № 922/1720/17, від 02.04.2019 у справі № 917/194/18.

Враховуючи, що оплата здійснювалась відповідачем з порушенням строків, визначених п. 2.1 додатку № 7 до договору, зокрема відповідач не здійснив у встановлений додатком № 7 до договору строк чергового платежу за проданий з розстроченням платежу і переданий йому товар, а саме не сплатив позивачу 100 000,00 грн, що складає 20% від загальної вартості товару, у строк до 15.09.2020, відповідно до п. 6.3. договору умова про розстрочення платежу, визначена додатками до цього договору, вважається скасованою, строк оплати настає негайно по всім неоплаченим товарам, що поставляються по вказаному Договору, а прострочення є підставою для нарахування штрафу, пені та процентів відповідно до ст. 536 Цивільного кодексу України.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, враховуючи, що матеріалами справи підтверджується прострочка відповідачем взятих на себе зобов`язань щодо оплати за поставлений товар, суд першої інстанції дійшов висновку з яким погоджується суд апеляційної інстанції про те, що позивачем правомірно застосовано умови п. 6.3 договору та нараховано відповідачу 33 677,63 грн пені за період з (16.09.2020 - по 15.03.2021) та 84 600,00 грн штрафу у розмірі 15% від загальної вартості товару.

Доводи відповідача про порушення позивачем строку позовної давності, судовою колегією оцінюються критично, щ огляду на наступне.

За приписами ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ч. 5 ст. 261 Цивільного кодексу України за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Згідно зі ст. 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Статтею 258 Цивільного кодексу України визначено, що для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Водночас п. 12 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України передбачено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені ст.ст. 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину (розділ доповнено пунктом 12 згідно із Законом № 540-IX від 30.03.2020).

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" з 12.03.2020 на усій території України встановлено карантин.

Відповідно до постанови від 09.12.2020 № 1236 в редакції від 25.04.2023 Кабінет Міністрів України, з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 19.12.2020 до 30.06.2023 встановив на території України карантин, продовживши дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (Офіційний вісник України, 2020, № 23, ст. 896, № 30, ст. 1061), від 20.05.2020 № 392 Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (Офіційний вісник України, 2020, № 43, ст. 1394, № 52, ст. 1626) та від 22.07.2020 № 641 Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (Офіційний вісник України, 2020 р., № 63, ст. 2029).

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 № 651 на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, відмінено з 24 години 00 хвилин 30.06.2023.

У зв`язку з військовою агресією рф проти України, Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.

У зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією рф проти України строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався. Указом Президента України від 05.02.2024 № 49/2024, затвердженим Законом № 3564-IX від 06.02.2024 строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 14.02.2024 строком на 90 діб.

Відповідно до п. 19 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану (розділ доповнено пунктом 19 згідно із Законом № 2120-IX від 15.03.2022; в редакції Закону № 3450-IX від 08.11.2023).

Колегія суддів констатує, що враховуючи, що позивач 16.01.2024 поштовим зв`язком надіслав даний позовом до суду першої інстанції про, що свідчить відмітка на поштовому конверті, а також враховуючи строки початку перебігу позовної давності та продовження законом строків позовної давності на строк дії карантину, звернення до місцевого господарського суду з вимогами про стягнення з відповідача боргу, річних, інфляційних, пені та штрафу (неустойки) відбулось в межах строку позовної давності.

Враховуючи викладене, оскільки матеріалами справи підтверджується факт невиконання відповідачем зобов`язань за договором у встановлений строк, розмір основної заборгованості відповідає фактичним обставинам та на момент прийняття оскаржуваного судового рішення доказів оплати товару відповідач суду не надав, як і доказів, що спростовують вищевикладені обставини, тому колегія суддів вважає, що позовні вимоги правомірно задоволено судом першої інстанції.

Посилання відповідача на договір юридичних послуг № LS-80/28-12/23 від 28.12.2023, який на переконання відповідача не є доказом про понесення позивачем витрат на правову допомогу в суді першої інстанції, колегією суддів до уваги не приймається, оскільки на підтвердження понесення позивачем витрат на професійну правову допомогу позивачем окрім договору про надання юридичних послуг №LS-80/28-12/23 від 28.12.2023, надано платіжну інструкцію № 26 від 09.01.2024 на суму 20 000,00 грн (оплата згідно договору №LS-80/28-12/23 від 28.12.2023), ордер на надання правничої (правової) допомоги позивачу серії АА №1392876 від 15.01.2024, виданий Адвокатським об`єднанням "АРМАДУМ ГРУП" адвокату Мережко О.О., копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю №5414 від 19.04.2013.

Крім того, судова колегія зауважує на тому, що умови договору № LS-80/28-12/23 від 28.12.2023 містять наступні юридичні послуги: підготовку та подання позовної заяви та всіх інших необхідних документів до Господарського суду Чернігівської області та відповідача щодо стягнення заборгованості за договором № 4/2020 від 28.01.2020; представлення інтересів позивача в суді першої інстанції щодо розгляду позовної заяви.

У п. 5.1. договору №LS-80/28-12/23 від 28.12.2023 сторони погодили, що вартість юридичних послуг за виконання завдань, визначених в пп. 2.1.1 - 2.1.2 даного договору складає 30 000,00 грн.

Інших належних доказів на підтвердження своїх доводів та заперечень викладених в поданій апеляційній скарзі скаржником не було надано суду апеляційної інстанції.

Таким чином, за результатами апеляційного перегляду, судовою колегією не встановлено неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права чи порушення норм процесуального права під час винесення оскаржуваного рішення і підстав для його зміни чи скасування, за мотивів наведених у апеляційній скарзі, колегія суддів теж не вбачає, у зв`язку з чим апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у рішенні суду, питання вичерпності висновків господарського суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції ураховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у контексті конкретних обставин справи.

Відповідно до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Висновки за результатами апеляційної скарги

За таких обставин, судова колегія вважає, що висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки відповідають дійсним обставинам справи, підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення місцевого господарського суду у даній справі відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається.

З огляду на викладене, судова колегія дійшла висновку про те, що апеляційна скарга є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.

Судові витрати

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Смолянка-Агро" залишити без задоволення, рішення Господарського суду Чернігівської області від 08.04.2024 у справі № 927/93/24 - без змін.

Матеріали справи № 927/93/24 повернути до Господарського суду Чернігівської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287 - 289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 23.07.2024.

Головуючий суддя І.А. Іоннікова

Судді Ю.Б. Михальська

А.І. Тищенко