Ухвала

від 09.08.2024 по справі 927/93/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

09 серпня 2024 року м. Чернігівсправа № 927/93/24

Господарський суд Чернігівської області у складі судді А.С. Сидоренка, розглянувши матеріали заяви Приватного підприємства Смолянка-Агро про відстрочення виконання судового рішення по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Актас ЛТД (код 39470685) 03022, м. Київ, вул. Васильківська, 30до Приватного підприємства Смолянка-Агро (код 34739782) 16333, с. Смолянка Чернігівського району Чернігівської області, вул. Козлова, 25про стягнення 958 329 грн 01 коп.

за участю представників сторін:

від стягувача: Зорін О.В. адвокат (ордер АА № 1473642 від 08.08.2024)

від боржника: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 08.04.2024 (суддя Моцьор В.В.) ухвалено:

позов задовольнити повністю;

стягнути з Приватного підприємства Смолянка-Агро на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Актас ЛТД 504 000,00 грн заборгованості за поставлений товар; 280 271,55 грн інфляційних витрат; 55 779,83 грн 3% річних; 84 600,00 грн штрафу; 33 677,63 грн пені; 30 000,00 грн витрат на професійну правову допомогу та 14 372,94 грн судового збору.

04.07.2024 через систему Електронний суд до Господарського суду Чернігівської області надійшла заява від 04.07.2024 Приватного підприємства Смолянка-Агро про відстрочення виконання судового рішення (надалі Заява), якою заявник просить відстрочити виконання рішення суду по даній справі на дев`ять місяців.

В обґрунтування Заяви боржник посилається на важкий фінансовий стан, що не дозволяє одразу сплатити всю суму боргу, проте він не відмовляється від взятих на себе договірних зобов`язань щодо оплати отриманого товару.

Внаслідок автоматизованого розподілу Заяви для її розгляду визначено суддю А.С. Сидоренка.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 08.07.2024 постановлено відкласти вирішення питання про прийняття заяви від 04.07.2024 Приватного підприємства Смолянка-Агро про відстрочення виконання судового рішення до повернення матеріалів справи № 927/93/24 до місцевого господарського суду.

Постановляючи ухвалу від 08.07.2024, суд врахував те, що 29.04.2024 до Господарського суду Чернігівської області надійшла апеляційна скарга Приватного підприємства Смолянка-Агро на вищевказане рішення суду від 08.04.2024 у зв`язку з чим матеріали справи № 927/93/24 були направлені до Північного апеляційного господарського суду і станом на 08.07.2024 до місцевого господарського суду не повертались.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 03.07.2024 рішення Господарського суду Чернігівської області від 08.04.2024 у справі № 927/93/24 постановлено залишити без змін.

05.08.2024 матеріали справи № 927/93/24 були повернуті до місцевого господарського суду з суду апеляційної інстанції, на примусове виконання вказаних вище судових рішень був виданий відповідний наказ.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 05.08.2024 постановлено:

призначити розгляд Заяви в судовому засіданні на 09 серпня 2024 року о 10:00;

викликати для участі в судовому засіданні представника Приватного підприємства Смолянка-Агро;

повідомити Товариство з обмеженою відповідальністю Актас ЛТД про призначення судового засідання для розгляду Заяви, а також про те, що його участь в цьому судовому засіданні не є обов`язковою.

встановити процесуальний строк для подання Товариством з обмеженою відповідальністю Актас ЛТД заперечень на Заяву до 08.08.2024 включно.

Ухвала суду від 05.08.2024 була направлена стягувачу та боржнику до їх електронних кабінетів в підсистемі Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи Електронний суд та згідно довідки про доставку електронного листа, роздрукованої з комп`ютерної програми Діловодство спеціалізованого суду, доставлена до електронних кабінетів 05.08.2024 19:35.

Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є, зокрема день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Враховуючи вищенаведені положення ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду від 05.08.2024 є такою, що отримана адресатами 06.08.2024.

08.08.2024 від позивача надійшло заперечення на заяву позивача про відстрочення виконання рішення суду в якому він зазначив, що поставка товару відповідачу на суму 564000 грн мала місце 14.09.2020, а остаточний розрахунок за таку поставку відповідач мав здійснити у строк до 15.08.2021. В той же час, станом на момент звернення до суду з позовною заявою по даній справі відповідач сплатив лише 60000 грн. Як свідчить офіційна публічна звітність відповідача, яка міститься в інтернет-ресурсі «Опендатабот», чистий прибуток відповідача за результатами 2022 року склав 2 920 900 грн, однак жодних платежів від відповідача за вказаний період не надійшло. Крім того, 13.09.2023 сторонами було укладено додаткову угоду до договору поставки № 4/2020 від 28.01.2020, відповідно до якої відповідач взяв на себе зобов`язання сплатити суму боргу за договором відповідно до встановленого графіку. Проте відповідач не дотримався умов графіку, зупинивши здійснення платежів. Таким чином, дії відповідача вкотре свідчать, що основною метою є пошук шляхів затягування виконання свого зобов`язання.

За змістом ч. 2 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України, заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Зважаючи на скорочений строк, встановлений ст. 331 Господарського процесуального кодексу України, для розгляду Заяви, а також необов`язковість явки в судове засідання представника боржника, суд вважає за можливе розглянути Заяву.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення Заяви по суті, господарський суд ВСТАНОВИВ:

частинами 1 та 5 ст. 331 ГПК передбачено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення. Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (частини 3, 4 ст. 331 ГПК).

Питання про розстрочення виконання рішення суду господарські суди мають вирішувати із дотриманням балансу інтересів сторін. Необхідною умовою задоволення заяви про відстрочення виконання рішення суду є з`ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати доводи та заперечення як позивача, так і відповідача, а також дотримуватися розумного строку відстрочення (подібний висновок наведено в п.4.12 постанови Верховного Суду від 21.01.2020 у справі №910/1180/19).

Відповідна правова позиція викладена в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі № 914/416/20.

На державу покладено позитивне зобов`язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як у теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі "Чижов проти України", заява № 6962/02). За практикою Європейського суду з прав людини в окремих справах проти України було встановлено, що короткі затримки, менші ніж один рік, не вважаються настільки надмірними, щоб піднімати питання про порушення пункту 1 статті 6 Конвенції ("Корнілов та інші проти України", заява № 36575/02, ухвала від 07.10.2003). І навіть строк у два роки та сім місяців не був визнаний надмірним і не вважався таким, що суперечить вимозі стосовно його розумної тривалості, передбаченої у статті 6 Конвенції (ухвала від 17.09.2002 у справі "Крапивницький та інші проти України", заява № 60858/00).

Відповідна правова позиція викладена в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21 січня 2020 року у справі № 910/1180/19.

За змістом ч. 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 331 Господарського процесуального кодексу України, ця стаття не вимагає. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Таким чином, підставою для звернення сторони до суду із заявою про відстрочку або розстрочку виконання судового рішення є наявність обставин, що ускладнюють його виконання або роблять його неможливим у визначений строк.

За змістом ст. 2, 13, 14, 73, 74, 76 Господарського процесуального кодексу України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Основними засадами (принципами) господарського судочинства є, серед іншого, верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін.

Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема письмовими, речовими і електронними доказами.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

В обґрунтування поданої заяви про відстрочку виконання рішення суду боржник зазначає наступне:

Господарським судом Чернігівської області розглядалась справа № 927/93/24 за позовом ТОВ «АКТАС ЛТД» до Приватного підприємства «Смолянка-Агро» про стягнення 958329,01 грн. 08 квітня 2024 року Господарським судом Чернігівської області в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину судового рішення, яким стягнуто із Боржника на користь Стягувача 504 000,00 грн заборгованості за поставлений товар; 280 271,55 грн інфляційних витрат; 55779,83 грн 3% річних; 84 600,00 грн штрафу; 33677,63 грн пені; 30 000,00 грн витрат на професійну правову допомогу та 14372,94 грн судового збору. Рішення суду набуло законної сили 03.07.2024 року.

На сьогодні Боржник перебуває у тяжкому фінансовому стані, дані обставини є такими, що ускладнюють негайне виконання рішення суду, однак можуть призвести до непропорційного порушення балансу майнових інтересів позивача (стягувача).

По результатам роботи за 2023 рік, Боржник має збиток в 4382700 грн. Підприємство має в оренді 1895,0874 га землі, з яких на сьогодні засіяно пшеницею 485 га., якщо брати по урожайності минулого року у 25 ц/га, то підприємство збере 121,56 тон. пшениці по 4000 грн. за тону, та отримає 4850000 грн., після реалізації. Збирання урожаю озимої пшениці розпочнеться з 05.07.2024 року. Підприємство проводить весняні посівні роботи та планує засіяти іншу площу орендованої землі, а саме: 100 га - кукурудза, 45 ц/га х 100 га=450 тон; 700 га - соняшник, 19ц/га х 700 га=1330 тон; 500 га - соя, 26ц/га х 500га =1300 тон та 100 га- овес, 25ц/га х 100 га =250 тон.

На 01.01.2024 року у підприємства існує заборгованість перед орендодавцями (594 пайщики) на загальну суму 291705,30 грн. Якщо судове рішення буде виконане негайно, то підприємство не зможе розрахуватися з пайщиками, а це в свою чергу потягнене дострокове розірвання договорів оренди землі. Також у підприємства є свої зобов`язання в 2024 році перед бюджетом, а саме: 960129 грн. - мінімальні податкові зобов`язання, 700000 грн. - ЄСВ, 219709 грн. - податок 4 групи, 600000 ПДФО, 48000 грн. - військовий збір, податок на землю (орендна плата за оренду земель державної і комунальної власності) - 204000 грн.

Відповідно до частини 2 статті 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачене законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Як встановлено у судовому рішенні від 08.04.2024 у справі № 927/93/24, заборгованість боржника утворилась з вересня 2020 року, тобто майже чотири роки тому. Отже, прострочення виконання грошового зобов`язання є значним та триває понад три роки.

Як свідчать матеріали справи, відповідач, незважаючи на те, що товариство працює і отримує прибуток, не вживав заходів щодо погашення існуючої заборгованості перед позивачем.

Судом взято до уваги, що 13.09.2023 між стягувачем та боржником було укладено додаткову угоду до договору поставки № 4/2020 від 28.01.2020, відповідно до якої боржник взяв на себе зобов`язання сплатити суму боргу 564 000,00 грн за договором відповідно до встановленого графіку з 30.09.2023 по 22.12.2023. Проте свої зобов`язання і по цій додатковій угоді він не виконав, здійснивши оплату лише на суму 60 000 грн.

Таким чином, суд доходить висновку, що відповідач систематично ухиляється від виконання своїх зобов`язань перед стягувачем в частині сплати заборгованості по договору поставки № 4/2020 від 28.01.2020.

При вирішенні питання щодо доцільності надання відстрочення виконання судового рішення судом враховуються: матеріальні інтереси обох сторін, виникнення спору з вини боржника, порушення боржником договірних зобов`язань протягом тривалого часу.

Суд зазначає, що відстрочення виконання рішення суду в даній справі може призвести до порушення майнових інтересів стягувача, як учасника господарських відносин, який належним чином виконав договірні зобов`язання.

Відповідно до статті 617 Цивільного кодексу України, частини 2 статті 218 Господарського кодексу України відсутність у боржника необхідних коштів не є підставою звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання.

Стаття 42 Господарського кодексу України встановлює, що підприємницькою діяльністю є самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

За приписами ст. 18, 326 Господарського процесуального кодексу України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання, зокрема, всіма юридичними особами на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України.

Враховуючи, що заявником не подано жодних доказів на підтвердження існування виключних обставин, що істотно ускладнюють виконання судового рішення або роблять його виконання неможливим; значний проміжок часу, протягом якого боржник не погашав заборгованість перед стягувачем; з метою дотримання балансу інтересів обох сторін, суд доходить висновку про відмову в задоволенні заяви Приватного підприємства Смолянка-Агро про відстрочку виконання рішення у даній справі.

За змістом ч. 7 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена.

Керуючись ст. 73, 74, 76, 233, 234, 240, 331 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Заяву Приватного підприємства Смолянка-Агро про відстрочення виконання судового рішення залишити без задоволення.

Копії цієї ухвали надіслати сторонам.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду у строк, встановлений ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повний текст ухвали складено 09.08.2024.

Дата набрання ухвалою законної сили 09.08.2024.

Суддя А.С.Сидоренко