Постанова

від 19.06.2024 по справі 911/2264/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" червня 2024 р. Справа№ 911/2264/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Іоннікової І.А.

суддів: Тищенко А.І.

Михальської Ю.Б.

за участю секретаря судового засідання Кузьменко А.М.

представники:

від позивача: Жулідова І.С. (довіреність, посвідчення адвоката № 2876 від 26.04.2007)

від відповідача: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Візаві ЛТД"

на рішення Господарського суду Київської області від 04.12.2023 (повне рішення складено 26.01.2024)

у справі № 911/2264/23 (суддя Карпечкін Т.П.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Візаві ЛТД"

до Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області

про визнання договору поновленим та додаткового договору укладеним,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Візаві ЛТД" (позивач) звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області (відповідача) про визнання договору поновленим та додаткового договору укладеним.

Короткий зміст оскаржуваного рішення суду першої інстанції

Рішенням Господарського суду Київської області від 04.12.2023 у справі № 911/2264/23 в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Рішенням місцевого господарського суду мотивовано тим, що дії відповідача відповідають встановленому ст. 33 Закону України "Про оренду землі" порядку продовження дії договору оренди землі, що в свою чергу, є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Візаві ЛТД" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення Господарського суду Київської області від 04.12.2023 у справі № 911/2264/23, та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Короткий зміст апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Узагальнені доводи апеляційної скарги позивача зводяться до того, що судом першої інстанції неправильно встановлені обставини, які мають значення для справи на підставі неправильного застосування ч.ч. 4, 5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", що на думку позивача, призвело до невірного вирішення справи по суті.

Зокрема, за твердженням позивача, всупереч встановленому ст. 33 Закону України "Про оренду землі" порядку, та незважаючи на рішення Постійної комісії з питань комунального майна, земельних ресурсів, будівництва та архітектури № 4 від 04.01.2021, посилаючись на нібито дискреційні повноваження, відповідач не вчинив дій, передбачених ст. 33 Закону України "Про оренду землі" та не поновив строк дію договору на тих самих умовах.

Узагальнений виклад позиції відповідача

Відповідач не скористався правом подати письмовий відзив на апеляційну скаргу. Неподання письмового відзиву не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті, що насамперед узгоджується з ч. 3 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.02.2024, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Візаві ЛТД" на рішення Господарського суду Київської області від 04.12.2023 у справі № 911/2264/23 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Іоннікова І.А., судді: Тищенко А.І., Михальська Ю.Б.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.02.2024 витребувано з Господарського суду Київської області матеріали справи № 911/2264/23.

10.04.2024 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 911/2264/23.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.04.2024 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Візаві ЛТД" на рішення Господарського суду Київської області від 04.12.2023 у справі № 911/2264/23 залишено без руху, надавши скаржнику строк для усунення недоліків апеляційної скарги, зазначених у її мотивувальній частині.

До Північного апеляційного господарського суду від скаржника надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги, до якої долучено докази сплати судового збору у встановленому законом розмірі.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.05.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Візаві ЛТД" на рішення Господарського суду Київської області від 04.12.2023 у справі № 911/2264/23; розгляд апеляційної скарги призначено на 19.06.2024.

В судове засідання, яке відбулося 19.06.2024, з`явився представник позивача, який підтримав апеляційну скаргу в повному обсязі та просив суд апеляційної інстанції її задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, шляхом направлення йому ухвали суду апеляційної інстанції від 06.05.2024.

Враховуючи, що явка представника відповідача у судове засідання судом апеляційної інстанції обов`язковою не визнавалась, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за наявними матеріалами та за відсутності представника відповідача.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, які містяться у матеріалах справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Північний апеляційний господарський суд встановив наступне.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

01.10.2008 між Бобрицькою сільською радою Києво-Святошинського району Київської області (орендодавцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Візаві ЛТД" (орендарем, відповідачем) укладено договір оренди земельної ділянки загальною площею 0,4160 га, кадастровий номер 3222480601:01:028:0003 (надалі - договір оренди), розташованої за адресою: вул. Шкільна, 5-а село Бобриця Бучанського району Київської області, з метою розміщення належного позивачу на праві власності об`єкту нерухомості - складських приміщень для складування паперової продукції. Договір оренди укладено до 23.05.2012 (п. 3.1 договору).

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12.06.2020 № 715-р "Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Київської області" визначено, що Бобрицька сільська територіальна громада увійшла до складу Білогородської сільської територіальної громади (відповідача).

Підпунктом 4 п. 6-1 розділу V "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що сформована територіальна громада є правонаступником усього майна, прав та обов`язків розформованої територіальної громади.

Рішенням Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області від 09.12.2020 № 16 розпочата реорганізація Бобрицької сільської ради Києво-Святошинського району Київської області шляхом приєднання до Білогородської сільської ради.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин" від 28.04.2021 № 1423-ІХ розділ Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України доповнено п. 24 такого змісту: з дня набрання чинності цим пунктом землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель, наведених у виключеннях, до яких орендована відповідачем земельна ділянка не відноситься.

Земельні ділянки, що вважаються комунальною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст відповідно до цього пункту і право державної власності на які зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, переходять у комунальну власність з моменту державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки. Інші земельні ділянки та землі, не сформовані у земельні ділянки, переходять у комунальну власність з дня набрання чинності цим пунктом.

Перехід земельних ділянок із державної власності у комунальну власність згідно з вимогами цього пункту не є підставою для припинення права оренди та інших речових прав, похідних від права власності, на такі земельні ділянки. Внесення змін до договору оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту із зазначенням нового органу, що здійснює розпорядження такою земельною ділянкою, не вимагається і здійснюється лише за згодою сторін договору.

З огляду на викладене, Білогородська сільська рада Бучанського району Київської області (відповідач) є правонаступником Бобрицької сільської ради Києво-Святошинського району Київської області за договором оренди.

Як зазначав позивач у позові договір оренди неодноразово продовжувався, зокрема останнім додатковим договором до договору оренди від 28.12.2017 строк дії договору встановлено до 31.12.2020.

Пунктом 3.2 договору оренди визначено, що по закінченню його строку орендар, який належно виконував обов`язки, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 (тридцять) днів до закінчення строку дії договору повідомити орендодавця про намір продовжити його дію.

Як вказував позивач у позові про те, що протягом дії договору оренди він використовував земельну ділянку для розміщення складу паперової продукції у належних йому на праві приватної власності приміщеннях, розташованих на цій земельній ділянці, вчасно та в повному обсязі виконував зобов`язання зі сплати орендних платежів, що підтверджується виписками з банківського рахунку позивача за 2017 - по 2020.

На виконання приписів Закону України "Про оренду землі" позивач листом від 23.11.2020 № 23/11-20/01 звернувся до орендодавця Бобрицької сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, поінформувавши про намір і надалі орендувати вищевказану земельну ділянку. До листа додано проект додаткового договору, редакцією якого було передбачено внести у договір оренди земельної ділянки б/н від 01.10.2008 зміни, а саме викласти п. 3.1 договору в такій редакції:

"3.1. Цей договір укладено до 31.12.2027, починає діяти з дати його державної реєстрації.

2. Інші умови договору, до яких не внесено змін, зберігають свою чинність.

3. Цей додатковий договір є невід`ємною частиною вищевказаного договору оренди земельної ділянки і набирає чинності з дати його підписання, складений у двох примірниках, по одному примірнику для кожної із сторін.

Реквізити та підписи сторін".

Натомість листом від 18.12.2020 №1-19/530 Бобрицька сільська рада повідомила про втрату адміністративних повноважень органу місцевого самоврядування, а правонаступник відповідач у справі протягом встановленого місячного строку жодних дій з узгодження з позивачем істотних умов договору не вчинив, лист-повідомлення про прийняте рішення не направив, проігнорувавши таким чином право позивача на укладення договору оренди на новий строк.

Водночас, позивач продовжує орендувати земельну ділянку відповідно до мети оренди - розміщення власних складських приміщень, сплачує орендні платежі (виписки з банківського рахунку позивача за 2021-2022 та платіжні інструкції).

Як зазначив позивач у позові, оскільки Закон України "Про оренду землі" у ч. 3 ст. 33 передбачав поновлення договору оренди землі шляхом укладення додаткової угоди згідно проекту орендаря, доданого до листа-повідомлення про поновлення договору оренди, за мовчазної згоди орендодавця, тобто у разі відсутності заперечень щодо укладення договору оренди, направлених орендарю у встановлений строк, слід констатувати наявність прямої вказівки закону щодо обов`язковості укладення договору в даному випадку для органів місцевого самоврядування.

За таких обставин, за твердженням позивача викладені у позові вимоги є належними способами захисту його права, тому просив суд першої інстанції:

- визнати поновленим (продовженим) до 31.12.2027 договір оренди земельної ділянки б/н від 01.10.2008 (з урахуванням змін), зареєстрований у Київській регіональної філії Центру ДЗК, про що зроблено запис від 09.12.2008 за № 040832900075, укладений між Білогородською сільською радою Бучанського району Київської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Візаві ЛТД", щодо земельної ділянки загальною площею 0,4160 га, кадастровий номер 3222480601:01:028:0003, розташованої за адресою: вул. Шкільна, 5-а село Бобриця Бучанського району Київської області, на тих самих умовах, які були передбачені цим договором оренди земельної ділянки б/н від 01.10.2008 (з урахуванням змін);

- визнати укладеним додатковий договір до договору оренди земельної ділянки б/н від 01.10.2008 (з урахуванням змін), зареєстрований у Київській регіональної філії Центру ДЗК, про що зроблено запис від 09.12.2008 за № 040832900075, укладений між Білогородською сільською радою Бучанського району Київської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Візаві ЛТД", щодо земельної ділянки загальною площею 0,4160 га, кадастровий номер 3222480601:01:028:0003, розташованої за адресою: вул. Шкільна, 5-а село Бобриця Бучанського району Київської області, у наступній редакції:

"Додатковий договір до договору оренди земельної ділянки б/н від 01.10.2008 с. Бобриця Білогородська сільська рада Бучанського району Київської області в особі сільського голови, який діє на підставі Закону України "Про місцеве самоврядування", надалі іменується "орендодавець", з однієї сторони, та Товариство з обмеженою відповідальністю "Візаві ЛТД", в особі директора Яскевича Павла Сергійовича, який діє на підставі статуту, надалі іменується "орендар", з іншої сторони, при взаємному згадуванні "сторони", домовились внести у договір оренди земельної ділянки б/н від 01.10.2008, укладений між сторонами, зміни, в саме викласти пункт 3.1 договору в такій редакції:

"3.1 Цей договір укладено до 31.12.2027 починаючи діяти з дати його державної реєстрації".

2. Інші умови договору, до яких не внесено змін, зберігають свою чинність.

3. Цей додатковий договір є невід`ємною частиною вищевказаного договору оренди земельної ділянки і набирає чинності з дати його підписання, складений у двох примірниках, по одному примірнику для кожної із сторін. Реквізити та підписи сторін".

Рішенням Господарського суду Київської області від 04.12.2023 у справі № 911/2264/23 в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

В силу вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, вивчивши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає скасуванню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам, іноземцям і особам без громадянства, міжнародним об`єднанням і організаціям, а також іноземним державам.

Орендодавцями земельних ділянок у розумінні ч. 8 ст. 93 Земельного кодексу України є їх власники або уповноважені ними особи або особи, які використовують земельні ділянки на праві емфітевзису.

Орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є сільські, селищні, міські ради в межах повноважень, визначених законом (ч. 2 ст. 4 Закону України "Про оренду землі").

Так, ч. 1 ст. 122 Земельного кодексу України надано право сільським, селищним, міським радам передавати земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі (ч. 1 ст. 6 Закону України "Про оренду землі").

Як визначено ч. 1 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" (в редакції станом на момент виникнення переважного права), після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк.

Згідно з ч. 2 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" (в редакції станом на момент виникнення переважного права) визначено, що орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до закінчення строку дії договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніш як за один місяць до закінчення строку дії договору оренди землі. У разі смерті орендодавця до закінчення строку дії договору оренди землі орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це спадкоємця земельної ділянки протягом одного місяця з дня, коли йому стало відомо про перехід права власності на земельну ділянку.

До листа-повідомлення про укладення договору оренди землі на новий строк орендар додає проект договору (ч. 3).

При укладенні договору оренди землі на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється (ч. 4).

Згідно з ч. 5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" (в редакції станом на момент виникнення переважного права) визначено, що орендодавець у місячний строк розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом договору оренди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і в разі відсутності заперечень укладає договір оренди. У разі оренди земель державної та комунальної власності укладення договору здійснюється на підставі рішення органу, уповноваженого здійснювати передачу земельних ділянок у власність або користування згідно із статтею 122 Земельного кодексу України. За наявності заперечень орендодавця щодо укладення договору оренди землі на новий строк орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Як свідчать матеріали справи, у зв`язку з закінченням 31.12.2020 строку останнього поновлення договору оренди, на виконання приписів Закону України "Про оренду землі" позивач листом від 23.11.2020 № 23/11-20/01 звернувся до орендодавця Бобрицької сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, поінформувавши про намір і надалі орендувати земельну ділянку, з проектом додаткового договору.

Листом від 18.12.2020 № 1-19/530 Бобрицька сільська рада повідомила позивача про втрату адміністративних повноважень органу місцевого самоврядування, що кореспондується зі змістом розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12.06.2020 № 715-р "Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Київської області щодо віднесення Бобрицької сільської територіальної громади до складу Білогородської сільської територіальної громади та рішенням Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області від 09.12.2020 № 16 про початок реорганізації Бобрицької сільської ради Києво-Святошинського району Київської області шляхом приєднання до Білогородської сільської ради. У зв`язку з чим, Бобрицька сільська рада листом від 18.12.2020 № 1-19/530 скерувала лист позивача від 23.11.2020 року № 23/11-20/01 до Білогородської сільської ради- відповідача у даній справі.

За результатами розгляду вказаного листа позивача, відповідачем прийнято рішення від 05.01.2021 № 113.7.1 про надання позивачеві в оренду земельної ділянки, розташованої за адресою: вул. Шкільна, 5-а село Бобриця Бучанського району Київської області.

Відповідним рішенням відповідача від 05.01.2021 № 113.7.1 було визначено наступне:

- надати позивачу в оренду строком на 7 років земельну ділянку загальною площею 0,4160 гa (кадастровий номер 3222480601:01:028:0003) для розміщення складських приміщень для складування паперової продукції, що розташована по АДРЕСА_1 ;

- встановити ставку орендної плати в розмірі 12% (дванадцять відсотків) від нормативної грошової оцінки земельної ділянки;

- доручити сільському голові відповідача укласти договір оренди земельної ділянки загальною площею 0,4160 га (кадастровий номер 3222480601:01:028:0003) з позивачем строком на 7 років для розміщення складських приміщень для складування паперової продукції, що розташована по АДРЕСА_1 ;

- право користування земельною ділянкою зареєструвати у визначеному чинним законодавством порядку;

- контроль за виконанням цього рішення покласти на постійну комісію з питань комунального майна, земельних ресурсів, будівництва та архітектури.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідачем розглянуто та позитивно вирішено питання продовження спірного договору оренди земельної ділянки на підставі переважного права позивача.

Щодо тверджень позивача про порушення визначеного ч. 5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" місячного строку на розгляд відповідного питання, колегія суддів зазначає, що лист позивача від 23.11.2020 № 23/11-20/01 Бобрицька сільська рада скерувала до відповідача листом від 18.12.2020 № 1-19/530 і за результатами розгляду вказаного листа позивача, відповідачем прийнято рішення від 05.01.2021 № 113.7.1 про надання позивачеві в оренду земельної ділянки, розташованої за адресою: вул. Шкільна, 5-а село Бобриця Бучанського району Київської області. Тобто, відповідачем питання про поновлення договору оренди розглянуто у місячний строк з дня отримання листа позивача.

Окрім наведеного вище, судова колегія вважає за необхідним зазначити про те, що як визначено ч. 4 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", при укладенні договору оренди землі на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Як вбачається з проекту додаткового договору, доданого до листа позивача від 23.11.2020 № 23/11-20/01, позивач просив продовжити договір оренди до 31.12.2027 та залишити чинними решту умов договору оренди.

Зі змісту рішення відповідача від 05.01.2021 № 113.7.1 вбачається пропозиція позивача продовжити договір оренди на 7 років на умовах сплати орендної плати за ставкою 12% (дванадцять відсотків) від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Тобто, відповідач скористався правом, наведеним у ч. 4 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" щодо зміни істотних умов і позивач був обізнаний з відповідними пропозиціями відповідача з моменту отримання примірника рішення директором позивача ОСОБА_1 у приміщенні відповідача 27.01.2021.

Таким чином, доводи апеляційної скарги позивача фактично зводяться до переоцінки обставин, правильно встановлених судом першої інстанції.

За таких обставин, суд першої інстанції повно встановив суттєві для справи обставини, дослідив та правильно оцінив надані сторонами докази, вірно кваліфікував спірні правовідносини та правильно застосував до них належні норми матеріального і процесуального права, а тому Північний апеляційний господарський суд вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, отже, підстави для його скасування відсутні.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у рішенні суду, питання вичерпності висновків господарського суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції ураховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у контексті конкретних обставин справи.

Відповідно до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Висновки за результатами апеляційної скарги

За викладених обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно встановив суттєві для справи обставини, дослідив та правильно оцінив надані сторонами докази, вірно кваліфікував спірні правовідносини та правильно застосував до них належні норми матеріального і процесуального права, а тому рішення місцевого господарського суду є законним та обґрунтованим.

Таким чином, судова колегія вважає, що підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування або зміни оскарженого у даній справі судового рішення не вбачається.

Судові витрати

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Візаві ЛТД" залишити без задоволення, рішення Господарського суду Київської області від 04.12.2023 у справі № 911/2264/23 - без змін.

Матеріали справи № 911/2264/23 повернути до Господарського суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287 - 289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 23.07.2024.

Головуючий суддя І.А. Іоннікова

Судді А.І. Тищенко

Ю.Б. Михальська