Повістка

від 22.12.2023 по справі 334/3022/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 24/66/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.12.2023 Справа № 334/3022/18

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Азізбекян Тетяни Анатоліївни, за участю секретаря судового засідання Зеленцовій К.Ю., розглянувши заяву представника відповідача 1 та відповідача 2, адвоката Бабенко Г.О., про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 75150,00 грн та витрат на судово-економічну експертизу у розмірі 9900,00 грн.

за позовом: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 )

до відповідача 1: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 )

до відповідача 2: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Зестафонська-18-А (вул. Зестафонська, буд. 18А, м. Запоріжжя, 69093, ідентифікаційний код 40695523)

про скасування наказу про звільнення, зобов`язання видати наказ про звільнення, здійснення відповідного запису до трудової книжки та її видачі, стягнення середнього заробітку за вимушений прогул, вихідної допомоги, моральної шкоди.

від позивача: не прибув

від відповідача 1, 2 (заявник): БабенкоГ.О. посвідчення № 001103 від 27.11.2015

УСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 08.12.2023 у справі № 334/3022/18 відмовлено у задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Зестафонська 18-А про зобов`язання видати наказ про звільнення, здійснення відповідного запису до трудової книжки та її видачі,стягнення середнього заробітку за вимушений прогул, вихідної допомоги, моральної шкоди.

12.12.2023 на адресу Господарського суду Запорізької області надійшла заява адвоката відповідачів у справі - ОСОБА_3 про ухвалення додаткового рішення, у якій останній просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЗЕСТАФОНСЬКА-18-А» судові витрати у розмірі 85050,00 грн, що складаються із витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 75150,00 грн та витрат на судово-економічну експертизу у розмірі 9900,00 грн.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 12.12.2024 вказану заяву у справі № 334/3022/18 передано на розгляд судді Азізбекян Т.А.

Ухвалою суду від 13.12.2024 заяву про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу та витрат на судово-економічну експертизу прийнято до розгляду, судове засідання призначено на 22.12.2024.

Відповідно до ст. 222 ГПК України здійснювалося фіксування судового засідання 22.12.2024 за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Представник відповідачів підтримав заяву у повному обсязі, просить стягнути з позивача 85050,00 грн судових витрат.

В засіданні 22.12.2024 судом проголошено вступну та резолютивну частини додаткового рішення. Суд повідомив строк виготовлення повного тексту ухвали та роз`яснив порядок і строк її оскарження.

Дослідивши заяву представників відповідача 1 та відповідача 2 про ухвалення додаткового рішення, додані останнім документи на підтвердження понесення витрат на правничу допомогу та на судово-економічну експертизу, суд вважає, що заява підлягає задоволенню з таких підстав.

Частинами 1-3 статті 244 ГПК України встановлено: суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо: судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Вирішуючи питання щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу суд враховує наступне.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку із розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За змістом ч. 3 ст. 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, в тому числі, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки її до розгляду.

Як слідує з матеріалів справи № 334/3022/18 ОСББ «ЗЕСТАФОНСЬКА-18-А» до суду було надано докази понесених витрат, пов`язаних із проведення експертизи в сумі 9900,00 гривень.

Згідно зі ст. 16 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до положень ч.ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення, є однією із засад (принципів) господарського судочинства (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

Метою впровадження принципу господарського судочинства щодо відшкодування судових витрат є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

У випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору (ч.9 ст. 129 ГПК України).

Згідно з ч. 2 ст. 126 ГПК України для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст.126 ГПК України).

В частині 5 ст. 129 ГПК України встановлено, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд, зокрема, враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Відповідно до змісту абз. 1 частини 8 статті 129 ГПК України судом на підставі поданих доказів (договорів, рахунків тощо) встановлюється розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку із розглядом справи.

Частиною 1 статті 26 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність визначено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Визначення договору про надання правової допомоги міститься в п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність, згідно з яким договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 ч. 1 ст. 1 вказаного Закону визначено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч. 1 ст.1 Закону).

За змістом статті 19 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 зазначеного Закону).

Вирішуючи питання про розподіл витрат на правничу допомогу, господарський суд враховує також наступні правові висновки Верховного Суду.

Так, в постанові Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 379/1418/18 (провадження № 61-9124св20) судом зазначено, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких втрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких втрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

В постанові від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 Великою Палатою Верховного Суду зазначено, що домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, у межах правовідносин між якими і може розглядатися питання щодо обов`язковості такого зобов`язання. У контексті вирішення судом питання про розподіл судових витрат суд повинен оцінювати розумність витрат, їх співмірність із ціною позову, складністю справи та її значенням для позивача.

У постанові від 16 листопада 2022 року по справі № 922/1964/21 Велика Палата Верховного Суду, зокрема, зауважила, що неврахування судом умов договору про надання правової допомоги щодо порядку обчислення гонорару не відповідає принципу свободи договору, закріпленому у статті 627 ЦК України. Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону № 5076-VI, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу (п. 128, п.134).

Крім того, у зазначеній вище постанові Великої Палати Верхового Суду вказано, що враховуючи принципи рівності і справедливості, правової визначеності, ясності і недвозначності правової норми як складові принципу верховенства права, визначення необхідного і достатнього ступеня деталізації опису робіт у цьому випадку є виключною прерогативою учасника справи, що подає такий опис. Учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.

Відповідно до приписів частини 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 ГПК України).

Згідно з ч. 6 ст. 126 ГПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Клопотання щодо неспівмірності заявлених витрат на оплату правничої допомоги адвоката та зменшення таких витрат від позивача не надходило.

Як вбачається з матеріалів справи 12.07.2018 Адвокат, ОСОБА_3 , що діє на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серія ЗП № 001103 від 27.11.2015 та Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЗЕСТАФОНСЬКА-18-А», в особі голови правління Короленко Лілії Іванівни, уклали Договір про надання правової допомоги, за умовами якого (п. 1.1.) Адвокат бере на себе зобов`язання надавати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим Договором, а Замовник зобов`язаний оплатити замовлення у порядку та строки обумовлені Сторонами.

Відповідно до розд. 3 договору, за правову допомогу, передбачену в п. п. 1.2. Договору Замовник сплачує Адвокату винагороду в розмірі 1000 (одна тисяча) гривень. В ціну Договору не включені фактичні витрати щодо виконання Адвокатом зобов`язань за Договором.

У пункті 4.1. договору Сторони домовились, що повний розрахунок за цим Договором здійснюється не пізніше 3-х робочих днів з дня підписання Сторонами Актів виконаних робіт щодо певного обсягу виконаних робіт.

Матеріалами справи № 334/3022/18 підтверджується, що інтереси відповідачів у суді представляла адвокат Бабенко Г.О.

Встановлено, що станом на дату подання відзиву, 08.09.2022, відповідачем 2 вже було понесено витрати на проведення судово-економічної експертизи в сумі 9 900,00 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 38 100,00 грн. та надано докази на їх підтвердження, а саме договір, додаткові угоди та детальні описи виконаних адвокатом робіт, а також квитанції та платіжні доручення.

У зв`язку із розглядом справи за період з вересня 2022 року по теперішній час, розмір витрат на професійну правничу допомогу збільшився на 37050,00 грн.

На підтвердження понесених витрат та їх розміру за вказаний період надано суду наступні докази:

1) копія Додаткової угоди від 30 грудня 2022 року до договору про надання правової (професійної правничої) допомоги від 01.09.2020;

2) копія Додаткової угоди № 5 від 01 жовтня 2022 року до договору про надання правової (професійної правничої) допомоги від 01.09.2020;

3) копія Акту виконаних робіт за договором від 28 вересня 2022 року;

4) копія Платіжної інструкції №867 від 02 жовтня 2022 року;

5) копія Акту виконаних робіт за договором від 04 листопада 2022 року;

6) копія Платіжної інструкції №877 від 03 листопада 2022 року;

7) копія Платіжної інструкції №878 від 05 листопада 2022 року;

8) копія Акту №9 виконаних робіт за договором від 30 листопада 2022 року;

9) копія Платіжної інструкції №892 від 19 грудня 2023 року;

10) копія Акту виконаних робіт за договором та Рахунку від 26 червня 2023 року;

11) копія Платіжної інструкції №889 від 03 липня 2023 року;

12) копія Акту виконаних робіт за договором від 19 липня 2023 року;

13) копія Платіжної інструкції №899 від 24 липня 2023 року;

14) копія Акту виконаних робіт за договором та Рахунку від 27 липня 2023 року;

15) копія Платіжної інструкції №903 від 09 серпня 2023 року;

16) копія Акту виконаних робіт за договором та Рахунку від 22 серпня 2023 року;

17) копія Платіжної інструкції №909 від 23 серпня 2023 року;

18) копія Акту виконаних робіт за договором та Рахунку від 27 вересня 2023 року;

19) копія Платіжної інструкції №918 від 28 вересня 2023 року;

20) копія Акту виконаних робіт за договором та Рахунок від 22 листопада 2023 року;

21) копія Платіжної інструкції №918 від 24 листопада 2023 року;

22) копія Акту виконаних робіт за договором та Рахунок від 09 грудня 2023 року;

23) копія Платіжної інструкції №924 від 11 грудня 2023 року.

Відтак, загальний розмір витрат на професійну правничу допомогу складає: 38 100,00 + 37 050,00 = 75 150,00 грн.

Загальний розмір судових витрат, понесених відповідачем-2, що складаються із витрат на професійну правничу допомогу та витрат на судово-економічну експертизу складає: 75150,00 + 9900,00 = 85 050,00 грн.

Суд зауважує, що розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

У постанові Верховного Суду від 20.11.2020 № 910/13071/19 вказано, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 ЦК України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року №23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що розмір витрат на професійну правничу допомогу в загальному розмірі 75150,00 грн та витрат на судово економічну експертизу у розмірі 9900,00 грн є доведеним, підтверджений належними доказами та є співмірним, враховуючи обсяг виконаних робіт (наданих послуг), складність справи, витрачений адвокатом час для представництва інтересів відповідачів у цій справі в суді.

Недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК України позивачем не доведено та судом не встановлено.

Керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 221, 241, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву представника відповідачів, адвоката Бабенко Г.О., про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу та витрат на проведення судово-економічної експертизи у справі № 334/3022/18 задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Зестафонська-18-А (вул. Зестафонська, буд. 18А, м. Запоріжжя, 69093, ідентифікаційний код 40695523) витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 750150 (сімдесят п`ять тисяч сто п`ятдесят) грн 00 коп. та витрат на судово-економічну експертизу у розмірі 9900 (дев`ять тисяч дев`ятсот) грн 00 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно ст. 241 ГПК України додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено та підписано 24.07.2024.

Суддя Т.А. Азізбекян